Даний файл є презентацією дослідження молодіжної політики в Донецькій області

1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОКУС-
ГРУПОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
“МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В
ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ”
Східноукраїнський ресурсний центр «Соціальне партнерство»
за підтримки проекту «Розвиток громадянського суспільства»
програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) за
фінансування Міністерства закордонних справ Данії протягом
2009-2012рр.
Компонент: «Молодіжна політика і НГО»

2. Дизайн дослідженнѐ
 Мета дослідженнѐ - визначеннѐ реальних
характеристик молодіжної політики в Донецькій
області, на підставі аналізу ефективності роботи
відповідних державних органів, а також
окресленнѐ кола проблем, ѐкі на думку молоді ю
перспективними та першочерговими длѐ
вирішеннѐ.

3. Дизайн дослідженнѐ
Цільова аудиторіѐ дослідженнѐ:
 Молоді ляди віком від 17 до 35 років;
 Представники громадських організацій, ѐкі
займаятьсѐ питаннѐми дітей-сиріт, а також дітей,
залишених без батьківської опіки, проблемами
соціального сирітства, сім’ѐми, ѐкі потрапили до
складних ситуацій;
 Представники молодіжних громадських
організацій, ѐкі займаятьсѐ питаннѐми
спортивного, культурного, інтелектуального
розвитку молоді в Донецькій області, а також
захистом прав молоді

4. Блок 1. Портрет НГО, ѐкі опікуятьсѐ
питаннѐми дітей
Загальні характеристики групи:
 Профільні громадські організації , ѐкі здійсняять своя діѐльність
протѐгом 7 – 14 років;
 Всі ГО маять наѐвну цільову групу населеннѐ, з ѐкоя ведетьсѐ
відповідна робота;
 Половина присутніх на фокус-групі ГО здійсняять своя діѐльність
насамперед по відношення до дітей сиріт та дітьми зі складних
родин;
 Всі організації співпрацяять з місцевими органами, ѐкі здійсняять
дитѐчу політику – ЦССМ, Службоя у справах дітей, а також
виконавчими органами місцевої влади;
 Більшість ГО здійсняять своя діѐльність ѐк грантоотримувачі
різноманітних міжнародних та загальноукраїнських програм, а також
здійсняять своя роботу на підставі благодійної допомоги та пожертв;

5. Блок 2. Першочергові проблеми державної
політики по відношення до дітей-сиріт
 Проблема забезпеченнѐ житлом дітей-сиріт, ѐкі
виходѐть з інтернатів та професійних училищ;
 Питаннѐ соціальної адаптації дітей-сиріт,
підготовки до самостійного дорослого життѐ;

6. Блок 2.1 Оцінка державної політики захисту
майнових прав дітей-сиріт
 Наѐвність достатньої законодавчої бази длѐ
захисту майнових прав дітей-сиріт;
 Відсутність соціального житла длѐ дітей сиріт/не
належний стан житла, ѐке надаютьсѐ, а також
питаннѐ поверненнѐ дитини не тільки у
закріплену квартиру/будинок, але і у соціальне
середовище, з ѐкої вона була вилучена
державними органами;

7. Блок 2.2 Оцінка державної політики захисту
майнових прав дітей-сиріт
 Зазначено про поодинокі факти шахрайства,
внаслідок ѐкого діти-сироти втратили
закріплену за ними житлову площу;
 Частина НГО зазначили, що державна політика в
сфері захисту майнових прав-дітей сиріт ю
неспроможноя і такоя, що суттюво впливаю на
створеннѐ додаткових проблем з соціалізаціюя
дітей-сиріт в суспільстві;

8. Блок 2.3 Оцінка державних заходів з
працевлаштуваннѐ дітей вразливих категорій
 Недіюздатна система розподілу на робочі місцѐ
дітей, ѐкі закінчили професійні училища, ѐка
знаходитьсѐ в компетенції навчального закладу;
 Відсутність інституту наставництва, що суттюво
впливаю на ѐкість працевлаштуваннѐ, адже рівень
соціальної адаптації дітей сиріт, ѐкі закінчили
інтернати та професійні училища залишаютьсѐ
доволі низьким;
 Вихідом з ситуації представниками НГО було
названо створеннѐ міні-цехів з навчаннѐ дітей
робочим спеціальностѐм, а також гуртків з туризму,
спортивних секцій і т.п.

9. Блок 2.4 Оцінка роботи інтернатів
 Оцінку роботи інтернатних закладів більшість
НГО пов’ѐзуять з рівнем компетенції
працяячого персоналу;
 Низький рівень підготовки спеціалістів, ѐкі
здійсняять навчаннѐ та вихованнѐ в інтернатах;
 Диспропорціѐ між кількістя вихованців та
вихователів/вчителів;
 Пріоритетність інтересів адміністрації закладу, а
не вихованців;

10. Блок 2.5 Оцінка заходів з оздоровленнѐ дітей
вразливих категорій
 Позитивність того, що цѐ робота, здійснявана в
межах дитѐчої політики ю регулѐрноя в
Донецькій області та Україні;
 Головним проблемним фактором було названо
не підконтрольність дітей, ѐкі потраплѐять до
окремих закладів, ѐкі здійсняять заходи з
оздоровленнѐ дітей, що часто призводить до
погіршеннѐ їхньої соціальної поведінки;

11. Блок 2.6 Система працевлаштуваннѐ дітей
вразливих категорій
 Як такої, проблеми вставаннѐ на облік до
центрів зайнѐтості з боку зазначених категорій
дітей не існую;
 Фактор необізнаності даних категорій дітей не
тільки у можливості вставаннѐ на облік, а
взагалі у існуваннѐ системи централізованого
спрѐмуваннѐ на робоче місце;

12. Блок 3. НГО і система відносин з владоя
 Бачать свій вплив насамперед у наѐвності
отримувачів їх послуг, визнаячи те, що певний
сегмент молодіжної політики в Донецькій
області дійсно належить їм;
 Базовоя вимогоя НГО у партнерстві з владоя ю
визнаннѐ їхньої рівнорѐдності, а також несеннѐ
відповідальності чиновників за інтеракції, ѐкі
пов’ѐзані з тими кліюнтами НГО, ѐкі спрѐмовую
до них влада;

13. Блок 3.1 Інститут звернень НГО до органів
влади
 Більшість респондентів вважаю, що ефективність
відповідей залежить від особистих знайомств з
представниками різноманітних служб та
управлінь, ніж від злагодженої роботи установ;
 Частина НГО досѐгла необхідного балансу у
взаюмодії з владоя, у сфері консультацій та
звернень, з зауваженнѐм, що результати
звернень не ю завждипрогнозованими;

14. Блок 3.2 Відносини з Управліннѐм у справах сім’ї та
молоді, Службоя у справах дітей, ЦССМД
 НГО співпрацяять насамперед з міськими
Управліннѐм у справах сім’ї та молоді, в той час
ѐк співпрацѐ з Управліннѐм у справах сім’ї та
молоді ДОДА або не ведетьсѐ або траплѐютьсѐ
вкрай рідко, через складнощі роботи з даним
органом;
 Головним партнером НГО виступаю саме
Служба у справах дітей, з ѐкоя практично в
кожної організації ю регулѐрні і партнерські
відносини, а також з ЦССМД;

15. Блок 3.3 Програма «Молодь. Сім’ѐ. Діти».
Оцінка ефективності
 Більшість представників НГО ознайомлені з
регіональноя програмоя, частина НГО вважаю
його «достаточно эффективный документ в
реализации проблем политики по отношения к
детѐм-сиротам и семьѐм, которые попали в
тѐжелуя жизненнуя ситуация», інші
представники ГО більш критично налаштовані
«не отвечает потребностѐм детей сирот.
Главным в документе должны быть интересы
ребенка, а не финансовые или другие
возможности области»

16. Блок 3.4 Пріоритети в розвитку молодіжної
політики, з точки зору НГО
 Отриманнѐ житла дітьми-сиротами;
 Збереженнѐ дітей в родинах (влаштуваннѐ у
сімейні форми вихованнѐ);
 Захист майнових прав дітей;
 Працевлаштуваннѐ;
 Боротьба з насильством в родині;

17. Блок 3.5 Оцінка молодіжної політики в
Україні
 Порівнѐно з 2000 роком суттюво зменшилась
кількість безпритульних дітей, що на думку
респондентів ю результатом законодавчих та
виконавчих зусиль влади;
 Державна дитѐча політика ю непослідовноя,
оскільки ю часто спонтанноя і такоя, що весь час
потерпаю від недофінансуваннѐ;
 Залежна від негативного ставленнѐ влади щодо
наданнѐ можливості ГО постійно працявати зі
своїми цільовими групами в інтернатах і
здійснявати волонтерську та фахову роботу;

18. Блок 4. Портрет молодіжних НГО
Портрет молодіжних НГО:
 більшість організацій співпрацяять насамперед з
місцевим (міським Управліннѐм у справах молоді,
сім’ї та туризму Донецької міської ради);
 Є активними учасниками Громадської Ради при
Донецькій обласній раді, громадському органі, що
створений з метоя консультацій влади з
громадськістя;
 Більшість організацій фінансуютьсѐ за рахунок
внутрішніх джерел, що вклячаять в себе
спонсорську допомогу, членські внески, а також
бізнес членів НГО.

19. Блок 4.1 Оцінка фінансуваннѐ молодіжної
політики в Донецькій області
 Більшість респондентів в оцінках державного
фінансуваннѐ молодіжної політики в Донецькій області
зазначили її ѐк неефективну та непрозору. Як своюрідне
резяме цих позицій можна бачити наступну позиція:
«…фінансуваннѐ молодіжної політики в області та місті ю
неефективним, оскільки ю непрозорим та громіздким,
обтѐженим особистими (корпоративними)
міркуваннѐми, а не реально рівними можливостѐми
доступу до нього»;
 Велику роль у визначенні пріоритетів фінансуваннѐ
молодіжної політики роль особистісного фактору, коли
ставленнѐ до конкретної організації та отриманнѐ
фінансуваннѐ лежить в площині особистих відносин з
чиновниками;

20. Блок 4.2 Проблеми та перспективи взаюмодії НГО
з представниками місцевої та обласної влади
 Головноя проблемоя ю відсутність відкритості у
процесах та особах, ѐкі здійсняять молодіжну
політику в місті та Донецькій області;
 Надмірну бярократичність процесів,
упереджене ставленнѐ до потенційних
грантоотримувачів;
 Існуяча можливість побудувати ефективні та
прагматичні відносини;

21. Блок 4.3 НГО і система відносин з владоя
 Частина НГО відзначила свій можливості впливу на
молодіжну політику в Донецькій області, однак з
застереженнѐми, що «про системний вплив на
молодіжну політику не слід», а також «не вижу на
данный момент возможностей прѐмого влиѐниѐ»;
 Перепоноя у побудові моделі ефективного
партнерства було названо малу кількість
професійних та компетентних НГО, а також повна
фінансова незалежність від органів влади;

22. Блок 4.4 НГО і ставленнѐ до партнерства з владоя
 Обумовлено бажаннѐми взаюмодії, ѐка
базуютьсѐ на рівноправному діалозі, ѐкий
можливий при максимальній прозорості
діѐльності місцевої та обласної влади, а також
можливості навчаннѐ представників влади
принципів співпраці з НГО та незалежними ЗМІ;

23. Блок 4.5 Інститут звернень НГО до органів влади
 Виклячно одне НГО постійно звертаютьсѐ до
органів влади і отримую необхідні відповіді. Всі
інші НГО не маять досвіду звернень до органів
влади, або звертаятьсѐ нерегулѐрно;

24. Блок 4.6 Відносини з Управліннѐм у справах
сім’ї та молоді
 Половина НГО зазначили, що станом на даний
момент вони не здійсняять співпраці, одна з
НГО зазначила про те, що взаюмовигідна
співпрацѐ з Управліннѐм можлива, виходѐчи з
практичного досвіду роботи ГО і здійсняютьсѐ
постійно;

25. Блок 4.7 Програма «Молодь. Сім’ѐ. Діти». Оцінка
ефективності
 Документ зазнав критики через те, що програма
«відображаю односторонню баченнѐ влади», а
також «чиновники не смогут эффективно выступать
исполнителѐми данного документа», «стандартна
заѐвка про наміри обласної влади, ніж реальний
план до дій, звернений на конкретні результати»;
 Декларативність регіональної програми «Молодь.
Сім’ѐ. Діти»;
 Обмежені можливості молодіжних НГО впливати на
виконаннѐ програми;

26. Блок 4.8 Пріоритети розвитку молодіжної
політики з точки зору НГО
 Родина (питаннѐ працевлаштуваннѐ, отриманнѐ
житла та допомога молодим сім’ѐм);
 Питаннѐ освіти;
 Патріотичне і спортивне вихованнѐ;

27. Блок 4.9 Оцінка молодіжної політики в
Україні
 Молодіжна політика в Україні ю не
прогнозованоя, не системноя,
централізованоя та залежноя від політичної
кон’янктури;
 Фактор, що сприѐю тому, що молодь змушена
самотужки захищати свої інтереси і
самоорганізовуватись;

28. Дѐкуюмо за увагу!