1. Презентація фокус-групового
дослідження
“Молодіжна політика в
Донецькій області”
Східноукраїнський ресурсний центр «Соціальне партнерство» за підтримки проекту «Розвиток
громадянського суспільства» програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) за
фінансування Міністерства закордонних справ Данії протягом 2009-2012рр.
Компонент: “Працевлаштування студентів
і випускників ВНЗ та професійних
училищ”

2. Дизайн дослідження
• Мета дослідження - визначення реальних
характеристик молодіжної політики в
Донецькій області, на підставі аналізу
ефективності роботи відповідних державних
органів, а також окреслення кола
проблем, які на думку молоді є
перспективними та першочерговими для
вирішення.

3. Дизайн дослідження
Цільова аудиторія дослідження:
• Молоді люди віком від 17 до 35 років;
• Випускники вищих навчальних закладів, які
навчались за державним замовленням, віком
від 21 до 35 років;

4. Цільова аудиторія дослідження
• Студенти вищих навчальних закладів денної
бюджетної та контрактної форми
навчання, віком від 17 до 25 років;
• Студенти професійних технічних училищ та
інших закладів спеціалізованої професійної
освіти, віком від 17 до 21 року;
• Випускники професійних технічних училищ
та інших закладів спеціалізованої
професійної освіти, віком від 21 до 35 років;

5. Блок 1. Позиція випускників ВНЗ
щодо молодіжної політики
працевлаштування в Донецькій
області. Характеристика групи.
Робота більшості респондентів не пов'язана з
фахом, який був ними отриманий;
Більшість випускників ВНЗ, які брали участь
у ФГД мають офіційну/неофіційну роботу;
Мешкають спільно з батьками;
Не мають власних родин, а також дітей;
Половина респондентів мала потребу в
підробітках під час навчання у ВНЗ;

6. Блок 2. Особливості застосування
політики працевлаштування
молоді під час навчання
Єдиною доступною роботою під час навчання
для респондентів була оплачувана практика;
Проте, в більшості ВНЗ було присутнє
інформування про можливості отримання
роботи;
Також зустрічаються поодинокі випадки
централізованого кастингу, який
здійснювався підприємствами профільного
спрямування;

7. Блок 2.1 Ефективність
працевлаштування випускників ВНЗ
Більшість респондентів визнали факт
підписання договору з ВНЗ, згідно з яким вони
мали б відпрацювати певний термін за фахом;
Більшість випускників стверджує про формальні
вимоги ВНЗ повідомляти про майбутнє місце
роботи напередодні випуску з закладу;
Згідно позиції респондентів, університети мають
можливості надати звіти про високий рівень
майбутнього працевлаштування студентів, на
підставі документів, які були підготовані
випускниками;

8. Блок 2.2 Взаємовідносини випускників
ВНЗ та центрами зайнятості, а також
приватними кампаніями
 Випускники ВНЗ критично ставляться до процедури
вставання на облік до центрів зайнятості і часто
уникають цієї процедури;
 Окремі випадки вставання на облік були викликані
потребою в отриманні виплат по безробіттю;
 Основним джерелом інформації про потенційну
роботу є періодичні та неперіодичні видання, а також
пошук вакансій в інтернет-мережі;
 Послугами приватних кампаній з працевлаштування
користувався лише один респондент, більшість
повідомила про відсутність довіри до централізованих
форм пошуку місця роботи;

9. Блок 2.3 Динаміка зміни робочих
місць випускниками ВНЗ
 Практична більшість респондентів
регулярно змінювала своє місце
роботи, лише два респонденти повідомили
про те, що протягом тривалого часу не
змінювали своє робоче місце, отримане після
випуску з навчального закладу;
За виключенням одного респондента, всі
представники цільової групи не мали досвіду
участі в тренінгах з працевлаштування або
заходах з перекваліфікації;

10. Блок 3. Реалії працевлаштування
випускників ВНЗ і державна політика
Головним фактором
В основному
підтримки щодо пошуку
респонденти висловили
робочого місця було
неготовність до
названо психологічну
самостійного пошуку
підтримку з боку батьків
роботи після закінчення
і високу самомотивацію
ВНЗ
на пошук роботи

11. Блок 3.1 Рівень соціального захисту
працюючих випускників ВНЗ
Більшість респондентів повідомила про
те, що часто погоджуються на роботу без
жодних соціальних гарантій, що викликано
небажанням працедавців надавати
соціальний пакет молодим працівникам, а
також орієнтацією на мінімізацію витрат;
Зазвичай, на першому місці в респондентів
стоїть отримання робочого місця (не
обов'язково за фахом) і заробітної
платні/гонорару;

12. Блок 3.2 Оцінка державної політики
працевлаштування випускників ВНЗ
Респондентами було зазначено необхідність
професійного навчання студентів основам
пошуку майбутнього місця роботи, а також
регулярних ярмарок вакансій;
Впровадження практики підписання договорів
між приватними підприємствами та кафедрами
ВНЗ щодо співробітництва у працевлаштуванні;
Позиції респондентів щодо
збереження/скасування державного замовлення
на спеціальності суттєво
розділились, однак, було визнано, що нинішній
стан формування державного замовлення не
відповідає існуючому ринку праці та його
потребам;

13. Блок 4. Студенти бюджетної та
контрактної форми навчання і
політика працевлаштування
• Загальні характеристики цільової групи:
• Представники студентської молоді, які отримують першу
або другу вищу освіту, які не мають власних родин та дітей;
• В більшості випадків, представники цільової групи мали
досвід тимчасової роботи до або під час навчання, яка мала
неофіційний характер;
• Всі респонденти, які навчаються на першій вищій освіти не
працюють на даний момент, що може свідчити як про
несумісність можливості поєднувати навчальний процес і
роботу, а також відсутність самої роботи або підробітку;
• Крім того, базовою характеристикою може виступати не
висока зацікавленість представників цільової групи в
отриманні роботи під час навчання.

14. Блок 4.1 Досвід працевлаштування
під час навчання у ВНЗ
Респонденти не отримували пропозицій
щодо працевлаштування під час навчання у
ВНЗ, хоча декотрі зазначили про наявність
такої можливості;
Жоден з респондентів не звертався до
центрів зайнятості щодо вставання на
облік, в той час як більшість не брала участі в
жодних навчальних заходах з
працевлаштування;

15. Блок 4.2 Готовність до самостійного
пошуку роботи після навчання в ВНЗ
Респонденти не висловили прямим чином
сумнівів у своїй готовності до пошуку
роботи, обґрунтовуючи це висловами “само
собою зробиться”, “не знаю де її (роботу)
знайти”, “ще достатньо років
навчання, думаю за цей час щось вирішити”;
Також, респонденти в більшості випадків не
володіють інформацією про ярмарки
вакансій;

16. Блок 4.3 Рівень соціального захисту
працюючих студентів
Переважна більшість респондентів, які мали
досвід роботи (як перед вступом до ВНЗ, так і
під час навчання) працювали неофіційно, що
позбавляло працедавців від відповідальності
по соціальним гарантіям і скоріш за все було
головною мотиваційною причиною
працедавця для взяття на роботу молодих
осіб, які готуються до вступу в ВНЗ або
навчаються в ньому.

17. Блок 4.5 Вибір майбутньої професії
та орієнтація в ринку праці
Респонденти керувалися власним інтересом
до спеціальності, яку могли отримати
внаслідок вступу до ВНЗ ніж, очікуваннями
щодо майбутньої роботи за професією;
Рідко орієнтуються в реальному стані ринку
праці за майбутнім фахом, що вказує на
слабку політики профорієнтаційної роботи
напередодні вступу до ВНЗ;

18. Блок 4.6 Оцінка державної
політики з працевлаштування
студентів та випускників ВНЗ
 Розуміння державної політики в сфері молодіжного працевлаштування з боку
респондентів:
 визначення успішності очікувань щодо ефективного працевлаштування
від формального статусу вищого закладу освіти та обраної
спеціальності, а не наявності реальних, практичних навичок роботи з
спеціальності;
 визнання необхідності перегляду системи проходження практики
студентами ВНЗ, яка б дозволяла свідчити про отримання трудового
досвіду, який може бути екстрапольований на майбутнє опанування
спеціальності;
 вимога перегляду системи державного замовлення на бюджетні
спеціальності, з більш ретельним контролем за реальними потребами
держави і сектору бізнесу в певній кількості спеціалістів;
 зниження престижності вищої освіти, оскільки завдяки корупційним
схемам, частка студентів отримує дипломи не виконуючи академічної
програми, підриваючи статус отриманої спеціальності і перенасичуючи
ринок спеціалістами з вищою освітою.

19. Блок 5. Випускники професійних
училищ
Загальні характеристики цільової групи:
• наявність гострої потреби у
роботі/підробітках під час навчання;
• відсутність власних родин та дітей;
• виключно ті представники групи, які
отримують вищу освіту не працюють і не
беруть участь в підробітках, в той час, як
більшість респондентів працюють/мають
підробітки з часу навчання в професійних
навчальних закладах;

20. Блок 5.1 Досвід
працевлаштування під час
навчання та після його закінчення
Єдиним трудовим досвідом, який був
отриманий під час навчання в середньому
професійному навчальному закладі було
названо виробничу практику;
Відсутність пропозицій від навчального
закладу щодо роботи або підробітку;
Більшість респондентів не отримували
жодних пропозицій щодо місця роботи після
закінчення професійної технічної освіти;

21. Блок 5.2 Пошуки роботи
Більшість респондентів не знаходилися на обліку
в центрі зайнятості населення, а також не
зверталися до приватних кампаній з
працевлаштування;
Жоден з респондентів не брав участі в заходах з
професійної підготовки до пошуку роботи;
Трудовий досвід респондентів розпочався з
самостійного пошуку роботи, крім того
називався фактор батьків і друзів, які сприяли
отриманню робочого місця;

22. Блок 5.3 Готовність до
самостійного пошуку роботи
випускниками професійних
училищ
 Всі респонденти зазначили, що не були готові до
самостійного пошуку роботи після закінчення
навчального закладу;
 Вибір майбутньої професії в навчальному закладі
мотивувався не бажанням отримати роботу за
обраною спеціальністю, а вибором «за
компанію», тобто вибором, здійсненим іншими
абітурієнтами і був своєрідним відтермінуванням
часу, коли доведеться робити вибір подальшого
життєвого шляху;

23. Блок 5.4 Рівень соціального
захисту працюючих випускників
професійних технічних училищ
Більшість працюючих випускників
професійних училищ мають соціальні
гарантії захисту та працевлаштовані
офіційно;

24. Блок 5.5 Оцінка державної
політики працевлаштування
випускників професійних училищ
• головним джерелом досвіду щодо роботи залишається виробнича
практика, яка часто має формальний характер, хоча покликана бути
першим і тривалим досвідом роботи на реальному підприємстві;
• професійні навчальні заклади не надають спрямувань на роботу до
підприємств, виключення складають випадки, коли підприємства
мають наперед укладені договори (тобто з ініціативи приватних
інститутів);
• випускники професійної технічної освіти під час перебування в
навчальних закладах не мають змоги отримати якісну
консультаційну та тренінги щодо можливостей майбутнього
працевлаштування, що створює додаткові перешкоди в отриманні
першого робочого місця;
• результатом подібного підходу є практична неготовність випускників
професійної освіти самостійно шукати собі роботу відразу після
закінчення навчального закладу;
• пропозиції від випускників закладів професійної освіти: створення
центрів, які б займалися виключно консультаційною та
інформаційною роботою серед студентів, а з іншого боку необхідний
перегляд системи практики під час навчання;

25. Дякуємо за увагу!