1
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/11_klas/f_kafka_dopomoga_uchnju/20-1-0-433
Франц Кафка. Анкетаписьменника
Франц Кафка (1883-1924) – єврей за походженням, пражанин за місцем проживання, за
мовою – німець, а за культурною традицією – австрійський письменник.
Зміст
1) Життєвий шлях ..............................................................................................................................1
2) Світоглядні позиції Ф.Кафки та філософські погляди на людину і світ ............................2
3) Творчість. Основні теми та мотиви. Поєднання різних течій у творчості письменника.
Кафкіанізм ...........................................................................................................................................3
4) Особливості стилю Кафки............................................................................................................3
Джерела.................................................................................................................................................4
1) Життєвий шлях
Народився 3 липня 1883 року у єврейській родині.
Місце народження. Прага, що була тоді містом Австро-
Угорської імперії
Батьки. Батько — Герман Кафка (1852—1931), вийшов з
чеськомовної єврейської громади, з 1882 р. був торговцем
галантерейних товарів, мав крамничку, деякий час йому
належала також невелика фабрика.
Мати письменника —Юлія Кафка (Леві) (1856—1934).
Мати походила з роду більш освіченого й забезпеченого.
Серед її предків були люди вчені, схильні до мрійництва та
екзотичних витівок. Деякою мірою цю схильність
успадкував і Франц.
Сестри. Франц був єдиним сином у сім’ї Германа та Юлії
Кафки (два хлопчики, які народилися після нього, прожили
недовго). Крім Франца, батьки мали трьох доньок: Еллі,
Валлі, Оттла. Всі троє загинули в час Другої світової війни в нацистських концентраційних
таборах в Польщі.
Виховання в родині. Батько був деспотичний тиран, який своєю дріб’язковою
прискіпливістю та жорстокістю зробив життя усіх мешканців дому нестерпним, а особливо
сина Франца. Таке виховання мало плачевні наслідки для Франца: він втратив усяку довіру до
себе, він відчував себе винуватим, втратив здатність вільно говорити. Хлопця постійно з
самого дитинства переслідував страх.
Освіта. У період з 1889 по 1893 рр. Кафка відвідував початкову школу, а потім гімназію, яку
закінчив в 1901 р. Додаткові заняття з чеської та французької мов, музика, малювання
Закінчив юридичний факультет Празького університету, здобув звання доктора права.
Макс Брод – найкращий товариш. Більш ніж на двадцять років Макс Брод став вірним
товаришем Кафці
Страховий чиновник. З 1907 р. Кафка розпочав службу у системі страхування, де працював
багато років, спочатку - дрібним службовцем у страховому товаристві, потім — у конторі зі
страхування від нещасних випадків, розслідуючи справи, пов’язані з виробничим
травматизмом. Службові обов'язки були для нього обтяжливими, проте служби він не
полишав. Значною мірою вона Кафку влаштовувала: робота у конторі тривала тільки до обіду,
отож решту часу він віддавав письменницькій праці. Однак заробляти на життя пером Кафка у
2.
2
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/11_klas/f_kafka_dopomoga_uchnju/20-1-0-433
жодному разі нехотів. А тому й тягнув безрадісну службу аж до пенсії, на яку передчасно
вийшов через сухоти.
Початок творчості. Літературний дебют Ф. Кафки відбувся в 1908 p., коли в журналі
«Гіперіон» було надруковано два його невеличкі оповідання.
Відзнака. Престижна премія Німеччини — премією Фонтане (1915)
Подорожі: Цюріх, Мілан, Париж, Відень, Венеція, Берлін
Особисте життя письменника. Кілька разів Кафка намагався взяти шлюб. З першою своєю
нареченою Феліцією Бауер він упродовж п'яти років заручався навіть двічі. Однак щоразу
після виснажливих вагань все ж таки відмовлявся від планів на подружнє життя. Наслідком
цих стосунків стало написання роману «Процес».
Другою нареченою Кафки стала Юлія Вохрицек, але заручини знову ж таки незабаром були
розірвані.
Однією з найвизначніших подій особистого життя Ф. Кафки була зустріч з журналісткою і
перекладачкою Міленою Єсенською. Її Кафка по-справжньому любив; та й вона, напевне,
була єдиною жінкою, яка його добре розуміла. Утім, любовні стосунки з М. Єсенською, що їх
письменник переживав з величезною емоційною інтенсивністю, також не увінчалися шлюбом:
Мілена була заміжньою жінкою і, попри сильне почуття до Кафки, так і не наважилася
покинути свого чоловіка.
Неофіційною дружиною письменника наприкінці його життя стала 19-річна Дора Дімант.
Їхнє подружнє життя не мало важливого для Кафки офіційного статусу: батько дівчини не дав
свого дозволу на цей шлюб. Не зупинившись перед конфліктом з родиною, вона оселилася
разом з коханим у холодному й голодному Берліні. Втім, разом їм судилося прожити лише
близько року - того самого, протягом якого тяжко хворий на сухоти Кафка повільно вмирав.
Молода жінка самовіддано доглядала його.
Смерть. У 1917 р. після легеневого крововиливу у Кафки розвився туберкульоз, від якого
письменник помер 3 червня 1924 року в санаторії під Віднем. Тіло перевезли до Праги і
поховали 11 червня 1924 на Новому Єврейському Кладовищі в районі Страшніце, в спільній
сімейній могилі.
2) Світоглядні позиції Ф.Кафки та філософські погляди на людину і світ
Світосприйняття Кафки - трагічне. Світовідчуття письменника визначили три основні
конфлікти його внутрішнього життя. Це
протистояння батькові, який в очах
письменника уособлював авторитарну владу з її
байдужістю до особистості, тотальною
присутністю та абсурдністю дій.
Другою проблемою був шлюб, який сприймався
Кафкою як нерозв’язна суперечність між
прагненням через одруження здобути
незалежність від батька й страхом зашкодити
літературній творчості. Унаслідок цих коливань
кілька його заручин так і не завершилися
шлюбом.
Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна
творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте
здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те
багато їх залишилося незавершеними.
Філософські погляди Ф. Кафки на людину і світ
Людина:
- самотня комаха, їй нізвідки чекати допомоги,
- жертва долі,
- приречена на самотність, страждання, муки, які і складають весь сенс її існування.
3.
3
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/11_klas/f_kafka_dopomoga_uchnju/20-1-0-433
- Світ навколонеї ворожий.
- Суспільство чуже людині, негуманне, вбиває в ній кращі якості: доброту, милосердя,
співчуття, любов до ближнього.
Про Ф.Кафку після ІІ Світової війни говорили, що він жив у трьох світах: світ, де він раб і
підкорявся законам; світ батька, який наказував і обурювався з приводу невиконання наказів;
світ, у якому жили вільні і щасливі люди.
3) Творчість. Основні теми та мотиви. Поєднання різних течій у творчості письменника.
Кафкіанізм
Прозаїк писав романи, новели, притчі, афоризми. За життя було видано: «Споглядання»
(1913), «Кочегар» (1913), «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1916), «Сільський лікар» (1919),
«Голодар» (1924).
Основні твори були видані після смерті письменника його другом Максом Бродом, не
дивлячись на заборону Кафки: «Процес» (1925), «Замок» (1926), «Америка» (1927),
«Щоденники» 1910—1923 рр., «Лист до батька» (опубл.1966), «Листи 1902—1924», «Листи до
Мілени», «Листи до Феліції», «Листи до Оттли та родини».
Мілена Есенська про твори Кафки: «Він був сором’язливим, ніжним і добрим, однак написані
ним книги жорстокі та хворобливі. Він бачив світ, наповнений небаченими демонами, котрі
знищували безпорадну людину. Він був художником і людиною з цілком чутливою совістю, що
чув навіть там, де глухі помилково відчували себе в небезпеці».
Твори письменника алогічні, ірраціональні, песимістичні.
У творчості письменника можна прослідкувати поєднання різних течій.
Світ — це нагромадження людських страждань (експресіонізм). Експресіоністи
проголошували єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини. Часто темою
експресіоністичних творів стає зображення внутрішнього стану «маленької людини» у період
усіляких соціальних зрушень, що ми й знаходимо у творах письменника.
«Потік свідомості», песимізм (ідеї Бергсона);
світ абсурдний, де «Бог помер» (ідеї Ніцше і риси екзистенціалізму).
Кафкіанізм – поєднання буденного і фантастичного, трагічного та іронічного, абсурдного і
закономірного. Все, що відбувається у кафкіанському світі не має логічного пояснення, але
дає можливість відчути порушення духовних зв’язків: руйнацію моралі, поширення
суспільного хаосу в світі. Вторгнення фантастичного у кафкіанський світ не
супроводжувалося якимись романтичними казковими ефектами, воно ні у кого не викликало
подиву, сприймалося, як щось природне.
Провідна тема творчості: відчуження людини і дегуманізація світу
Мотиви творів
- знеособлення та відчуження особистості
- ізольованість людини, її приреченість на страждання
- безнадійність людського існування
- напівбунт, напівпокора героїв
- конфлікт особистості з таємничою й абсурдною владою
- бюрократизація державної влади
- абсурдність буття
- песимізм
4) Особливості стилю Кафки:
- метафоричність, символізм, гротеск;
- поєднання трагічного й іронічного, реального та
ірреального;
- фантастика буденного, буденність фантастичного;
- реальність схожа на сновидіння;
- продовження традиції Гофмана.
4.
4
http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_iz_zar_lit/11_klas/f_kafka_dopomoga_uchnju/20-1-0-433
Джерела
Васильєв Є.М., НазарецьВ.М., Пелех Ю.В. Зарубіжна література. 11 клас: Підручник. –
Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. –С.63-76
Зарубіжна література ХХ ст.. / за ред.. М.І.Борецького: Підручник для 11 кл. – Львів: Світ,
2000. – С.74-81
Волощук Є. Зарубіжна література. 11 клас. – К.: Юридична книга, 2002.
Волощук Є. Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 11 кл. – К.: Юридична книга,
2002. – С.57-93
Давиденко Г.Й., Стрельчук Г.Н., Гречаник Н.І. Історія зарубіжної літератури ХХ ст.- К.:
Центр учбової літератури, 2009. – С.97-111, 325-329
Ковбасенко Ю. І. Світова література : підручн. для 11 кл. загальноосвіт.навч. закл.
(академічний рівень, профільний рівень). — К .: Грамота, 2012.
Ніколенко О.М., Хоменко Н.В., Конєва Т.М. Зарубіжна література. Посібник. 11 клас. – К.:
«Академія», 1998. – С.42-50
Паращич В. В. Усі уроки світової літератури. 11 клас (академічний рівень). — X. : Вид. група
«Основа», 2011. – С. 46-56
Рудаківська С.В. Зарубіжна література. Розгорнуте календарне планування уроків. 11 клас. -
Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – С.27-35
Шутько Р.Б. Зарубіжна література. 11 клас. Мат-ли для уроків. – Харків: Торсінг, 2000. – С.11-
21
Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Вид-во «Ранок»,
2008. – С.11-14, 32-42