Переношена
вагітність
Алхімов С.Ю.
Поняття:
Переношена вагітність - це вагітність, що продовжується більше 294
днів(42 тижня), супроводжується внутрішньоутробним стражданням
плоду і закінчується народженням дитини з ознаками біологічної
перезрілості, що і визначає високий ризик формування
анти/інтранатального дистрес-синдрому та утрудненої неонатальної
адаптації.
Актуальність
• Частота переношеної вагітності в
Україні складає від 1,4 % до 16% (у
середньому 8-10%) і не має тенденції
до зниження.
• Переношена вагітність на сьогоднішній
день є однією з актуальних проблем в
акушерстві, у зв'язку з високою
частотою патологічних процесів як з
боку пологів, так і з боку плоду, що
призводить до збільшення
перинатальної смертності.
Сприяючі
фактори
- порушення функції центральної нервової та
ендокринної систем,
- розлади менструального циклу й жирового
обміну,психічна травма,
- перенесені дитячі інфекції (скарлатина,
епідемічний паротит, краснуха),
- ожиріння, порушення метаболізму
стероїдних гормонів,
- доброякісні захворювання молочних залоз,
- генітальний інфантилізм,
- гестоз вагітних,
- нестача мікроелементів (мідь, марганець,
цинк) і вітамінів (групи В, аскорбінової
кислоти, біофлавоноідів, токоферолу).
Патогенез перинатальної захворюваності та
смертності при переношеній вагітності:
- в результаті зрілості центральної нервової системи зростає потреба плода в кисні,
- зміни в плаценті, що виникають у разі переношування (інфаркти, кальцифікати) та
«старіння» плаценти, призводять до порушення транспорту електролітів, глюкози,
кисню, до зниження забезпечення його киснем — виникає внутрішньоутробна
гіпоксія плода,
- в результаті гіпоксії плід здійснює дихальні рухи, відбувається аспірація меконію чи
чистих меконіальних вод, результатом якої може бути обструкція дихальних шляхів із
тяжкою асфіксією і розвитком аспіраційної пневмонії, ателектазів легень.
• -Переношені плоди нерідко мають велику масу
(макросомія), що призводить до ускладнень у пологах
(дистоція плечиків, травми плечового сплетіння, плеча,
ключиці, травми м'яких тканин матері). У таких дітей
трапляється порушення вуглеводного обміну. Оскільки
переношування супроводжується зменшенням кількості
навколоплодових вод — маловоддям, виникає ризик
притискання пуповини, особливо під час пологів.
• Звуження тім'ячок, швів знижують здатність голівки до
конфігурації, що, при наявності збільшених розмірів
голівки, ущільнених кістках черепа, призводить до
порушень мозкового кровообігу аж до крововиливу в
мозок.
• В результаті макросомії та слабкості пологової
діяльності нерідко виникає клінічно вузький таз,
зростає кількість оперативних втручань і, відповідно,
кількість ускладнень. У матерів нерідко виникають
слабкість пологової діяльності, порушення
відшарування плаценти, гіпотонічні кровотечі.
Ризики:
Синдром Беллентайн-Рунге
• підвищена щільність
кісток черепа;
• звуження швів і тім'ячок;
• різке зменшення або
відсутність первородної
змазки;
• зменшення підшкірно-
жирового шару;
• зниження тургору шкіри;
• лущення шкіри,
«руки пралі», «банні
ступні»;
• збільшення довжини
нігтів;
• щільні хрящі вушних
раковин і носа.
Характерні
зміни посліду
• ділянки петрифікатів і жирового
переродження;
• збільшення маси;
• зменшення товщини;
• склеротичні та дистрофічні
зміни;
• вогнища некрозу;
• тонка пуповина.
Клінічний випадок пологів після 47 тижня:
Клінічний випадок пологів після 47 тижня:
Діагностика
переношеної
вагітності
У разі переношування
вагітності спостерігаються:
• відсутність зростання маси
тіла вагітної або зменшення
більш ніж на 1 кг;
• зменшення окружності
живота на 5-10 см, що
пов'язано зі зменшенням
кількості навколопл. вод;
• маловоддя;
• наявність меконію в
навколоплідних водах при
розриві плодових оболонок;
• виділення молока, а не
молозива з молочних залоз;
• дистрес плода;
• незрілість або недостатня
зрілість шийки матки.
Характерними ознаками вагітності, що
переношується за даними УЗД є:
• маловоддя;
• відсутність збільшення
біпарієтального розміру голівки плода в
динаміці;
• відсутність збільшення динаміки
росту плода;
• потоншення плаценти;
• III ступінь зрілості плаценти.
Тактика ведення
1) Госпіталізувати вагітних, що переношують, бажано до стаціонарів
III рівня.
Для попередження переношування вагітності доцільна
госпіталізація в терміні 41 тиждень, що надає можливість
своєчасно визначити об’єм необхідних заходів щодо підготовки
родових шляхів до пологів.
2) У пологовому відділені проводять:
- уточнення терміну вагітності,
- уточнення стану вагітної та плода,
- оцінюють результати клінічних, лабораторних і інструментальних
методів дослідження (сонографічне дослідження з допплерометрією
кровотоку і КТГ).
3) При задовільному стані плода і відсутності ознак переношування
рекомендована очікувальна тактика.
При за наявності перших ознак переношування проводять:
- оцінку стану шийки матки за шкалою Бішопа;
- підготовку пологових шляхів;
- з подальшою індукцією пологової діяльності.
Методи підготовки
шийки матки до
індукції в терміні
після 41 тижня
1) медикаментозний – простагландини Е1 та Е2
2) немедикаментозний – ламінарії
використовуються при зрілості шийки
матки менше 5 балів.
В цервікальний канал вводиться від 1
до 5 ламінарій на 24 години з
подальшою оцінкою стану шийки
матки. За необхідності процедуру
можна повторити.
Преіндукція пологової діяльності
шляхом інтрацервікального
введення катетера Фолея з
прийомом мізопростолу за схемою.
Індукція пологової
діяльності
• Показання та умови до індукції пологової
діяльності:
- термін вагітності 42 тиждень і більше;
- стан плода за біофізичним профілем 7-8 балів
та більше;
- зрілість шийки матки не менше ніж 6 балів за
шкалою Бішопа;
- відповідність розмірів плода і тазу матері;
- відсутність плідного міхура ( амніотомія).
• Протипоказання до індукції пологів такі ж як і
для термінових пологів.
Методи індукції пологів
• Пальцеве відшарування
нижнього полюса плодового
міхура;
• Амніотомія;
• Крапельне
внутрішньовенне введення
розчину окситоцину.
* Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з наступним краплинним внутрішньовенним введенням розчину
окситоцину.
Індукція пологової
діяльності
• починати слід з 6 до 8 години;
• амніотомія;
• оцінка якості і кількості навколоплідних
вод;
• В випадку вилиття зелених навколоплідних
вод індукція пологів окситоцином не
рекомендується через високий ризик
інтранатального дистресу та аспіраційних
ускладнень плода.
• ведення партограми з моменту
проведення амніотомії;
• очікувальна тактика біля 2-3 годин, вільна
поведінка пацієнтки, психопрофілактика;
• за відсутності пологової діяльності після 2-
3 годин безводного періоду – окситоцин
в/венно крапельно за схемою.
Ведення ІІІ періоду пологів
• З метою профілактики кровотечі пропонується активне ведення ІІІ періоду
пологів згідно протоколу нормальних пологів.
• Ранній післяпологовий період потребує ретельного спостереження за станом
породіллі та новонародженого.
• Використання міхура з льодом на низ живота у ранньому
післяпологовому періоді не застосовується.
• При встановленому діагнозі вагітності в терміні 42 та більше тижнів, не
ефективності попередніх заходів з підготовки шийки матки до розродження
та незадовільному стану плода показано оперативне розродження шляхом
операції кесаревого розтину.
Профілактика переношування вагітності
• У жіночих консультаціях вагітним із ризиком переношування вагітності слід
приділяти особливу увагу. До такої групи вагітних варто зараховувати жінок із
раннім (до 11 років) і пізнім (понад 15 років) менархе, порушенням менструальної
функції, інфантилізмом, із хронічними соматичними та генітальними запальними
захворюваннями, ендокринопатіями, ожирінням, переношуванням вагітності в
анамнезі та ін.
• Жінкам з групи ризику слід рекомендувати повноцінне харчування, збагачене
білком,
• вітамінами, мікроелементами, проводити психопрофілактичну підготовку до
пологів, при порушеннях психоемоційного стану — з обов’язковими
консультаціями психолога.
• Вагітна повинна бути поінформована про термін пологів і про необхідність
обов’язкової госпіталізації в стаціонар у термін 40 тиж. вагітності.
Дякую за увагу!

Доповідь: переношена вагітність у жінок в

  • 1.
  • 2.
    Поняття: Переношена вагітність -це вагітність, що продовжується більше 294 днів(42 тижня), супроводжується внутрішньоутробним стражданням плоду і закінчується народженням дитини з ознаками біологічної перезрілості, що і визначає високий ризик формування анти/інтранатального дистрес-синдрому та утрудненої неонатальної адаптації.
  • 3.
    Актуальність • Частота переношеноївагітності в Україні складає від 1,4 % до 16% (у середньому 8-10%) і не має тенденції до зниження. • Переношена вагітність на сьогоднішній день є однією з актуальних проблем в акушерстві, у зв'язку з високою частотою патологічних процесів як з боку пологів, так і з боку плоду, що призводить до збільшення перинатальної смертності.
  • 4.
    Сприяючі фактори - порушення функціїцентральної нервової та ендокринної систем, - розлади менструального циклу й жирового обміну,психічна травма, - перенесені дитячі інфекції (скарлатина, епідемічний паротит, краснуха), - ожиріння, порушення метаболізму стероїдних гормонів, - доброякісні захворювання молочних залоз, - генітальний інфантилізм, - гестоз вагітних, - нестача мікроелементів (мідь, марганець, цинк) і вітамінів (групи В, аскорбінової кислоти, біофлавоноідів, токоферолу).
  • 5.
    Патогенез перинатальної захворюваностіта смертності при переношеній вагітності: - в результаті зрілості центральної нервової системи зростає потреба плода в кисні, - зміни в плаценті, що виникають у разі переношування (інфаркти, кальцифікати) та «старіння» плаценти, призводять до порушення транспорту електролітів, глюкози, кисню, до зниження забезпечення його киснем — виникає внутрішньоутробна гіпоксія плода, - в результаті гіпоксії плід здійснює дихальні рухи, відбувається аспірація меконію чи чистих меконіальних вод, результатом якої може бути обструкція дихальних шляхів із тяжкою асфіксією і розвитком аспіраційної пневмонії, ателектазів легень.
  • 6.
    • -Переношені плодинерідко мають велику масу (макросомія), що призводить до ускладнень у пологах (дистоція плечиків, травми плечового сплетіння, плеча, ключиці, травми м'яких тканин матері). У таких дітей трапляється порушення вуглеводного обміну. Оскільки переношування супроводжується зменшенням кількості навколоплодових вод — маловоддям, виникає ризик притискання пуповини, особливо під час пологів. • Звуження тім'ячок, швів знижують здатність голівки до конфігурації, що, при наявності збільшених розмірів голівки, ущільнених кістках черепа, призводить до порушень мозкового кровообігу аж до крововиливу в мозок. • В результаті макросомії та слабкості пологової діяльності нерідко виникає клінічно вузький таз, зростає кількість оперативних втручань і, відповідно, кількість ускладнень. У матерів нерідко виникають слабкість пологової діяльності, порушення відшарування плаценти, гіпотонічні кровотечі.
  • 7.
  • 8.
    Синдром Беллентайн-Рунге • підвищенащільність кісток черепа; • звуження швів і тім'ячок; • різке зменшення або відсутність первородної змазки; • зменшення підшкірно- жирового шару; • зниження тургору шкіри; • лущення шкіри, «руки пралі», «банні ступні»; • збільшення довжини нігтів; • щільні хрящі вушних раковин і носа.
  • 9.
    Характерні зміни посліду • ділянкипетрифікатів і жирового переродження; • збільшення маси; • зменшення товщини; • склеротичні та дистрофічні зміни; • вогнища некрозу; • тонка пуповина.
  • 10.
  • 11.
  • 12.
    Діагностика переношеної вагітності У разі переношування вагітностіспостерігаються: • відсутність зростання маси тіла вагітної або зменшення більш ніж на 1 кг; • зменшення окружності живота на 5-10 см, що пов'язано зі зменшенням кількості навколопл. вод; • маловоддя; • наявність меконію в навколоплідних водах при розриві плодових оболонок; • виділення молока, а не молозива з молочних залоз; • дистрес плода; • незрілість або недостатня зрілість шийки матки. Характерними ознаками вагітності, що переношується за даними УЗД є: • маловоддя; • відсутність збільшення біпарієтального розміру голівки плода в динаміці; • відсутність збільшення динаміки росту плода; • потоншення плаценти; • III ступінь зрілості плаценти.
  • 13.
    Тактика ведення 1) Госпіталізувативагітних, що переношують, бажано до стаціонарів III рівня. Для попередження переношування вагітності доцільна госпіталізація в терміні 41 тиждень, що надає можливість своєчасно визначити об’єм необхідних заходів щодо підготовки родових шляхів до пологів. 2) У пологовому відділені проводять: - уточнення терміну вагітності, - уточнення стану вагітної та плода, - оцінюють результати клінічних, лабораторних і інструментальних методів дослідження (сонографічне дослідження з допплерометрією кровотоку і КТГ). 3) При задовільному стані плода і відсутності ознак переношування рекомендована очікувальна тактика. При за наявності перших ознак переношування проводять: - оцінку стану шийки матки за шкалою Бішопа; - підготовку пологових шляхів; - з подальшою індукцією пологової діяльності.
  • 14.
    Методи підготовки шийки маткидо індукції в терміні після 41 тижня 1) медикаментозний – простагландини Е1 та Е2
  • 15.
    2) немедикаментозний –ламінарії використовуються при зрілості шийки матки менше 5 балів. В цервікальний канал вводиться від 1 до 5 ламінарій на 24 години з подальшою оцінкою стану шийки матки. За необхідності процедуру можна повторити.
  • 16.
    Преіндукція пологової діяльності шляхомінтрацервікального введення катетера Фолея з прийомом мізопростолу за схемою.
  • 17.
    Індукція пологової діяльності • Показаннята умови до індукції пологової діяльності: - термін вагітності 42 тиждень і більше; - стан плода за біофізичним профілем 7-8 балів та більше; - зрілість шийки матки не менше ніж 6 балів за шкалою Бішопа; - відповідність розмірів плода і тазу матері; - відсутність плідного міхура ( амніотомія). • Протипоказання до індукції пологів такі ж як і для термінових пологів.
  • 18.
    Методи індукції пологів •Пальцеве відшарування нижнього полюса плодового міхура; • Амніотомія; • Крапельне внутрішньовенне введення розчину окситоцину. * Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з наступним краплинним внутрішньовенним введенням розчину окситоцину.
  • 19.
    Індукція пологової діяльності • починатислід з 6 до 8 години; • амніотомія; • оцінка якості і кількості навколоплідних вод; • В випадку вилиття зелених навколоплідних вод індукція пологів окситоцином не рекомендується через високий ризик інтранатального дистресу та аспіраційних ускладнень плода. • ведення партограми з моменту проведення амніотомії; • очікувальна тактика біля 2-3 годин, вільна поведінка пацієнтки, психопрофілактика; • за відсутності пологової діяльності після 2- 3 годин безводного періоду – окситоцин в/венно крапельно за схемою.
  • 20.
    Ведення ІІІ періодупологів • З метою профілактики кровотечі пропонується активне ведення ІІІ періоду пологів згідно протоколу нормальних пологів. • Ранній післяпологовий період потребує ретельного спостереження за станом породіллі та новонародженого. • Використання міхура з льодом на низ живота у ранньому післяпологовому періоді не застосовується. • При встановленому діагнозі вагітності в терміні 42 та більше тижнів, не ефективності попередніх заходів з підготовки шийки матки до розродження та незадовільному стану плода показано оперативне розродження шляхом операції кесаревого розтину.
  • 21.
    Профілактика переношування вагітності •У жіночих консультаціях вагітним із ризиком переношування вагітності слід приділяти особливу увагу. До такої групи вагітних варто зараховувати жінок із раннім (до 11 років) і пізнім (понад 15 років) менархе, порушенням менструальної функції, інфантилізмом, із хронічними соматичними та генітальними запальними захворюваннями, ендокринопатіями, ожирінням, переношуванням вагітності в анамнезі та ін. • Жінкам з групи ризику слід рекомендувати повноцінне харчування, збагачене білком, • вітамінами, мікроелементами, проводити психопрофілактичну підготовку до пологів, при порушеннях психоемоційного стану — з обов’язковими консультаціями психолога. • Вагітна повинна бути поінформована про термін пологів і про необхідність обов’язкової госпіталізації в стаціонар у термін 40 тиж. вагітності.
  • 22.