презентація Індивідуальний підхід до школярів під час контролю і стимулювання навчальної діяльності"

2. План проведення педради
«Реалізація індивідуального підходу до школярата
диференціація навчання у процесі контролю і стимулювання
навчальної діяльності “
1.
Доповідь- презентація: «Реалізація
індивідуального підходу до школярата
диференціація навчання у процесі контролю і
стимулювання навчальної діяльності “
Гапон Т.Є.
2.
Відео-презентація з досвіду роботи :«Основні види
контролю за рівнем навчальних досягнень учнів
початкових класів на різних етапах уроку, їх
ефективність та роль у підвищенні якості знань»
Карабут Л.М.
3.
Виступ-презентація з теми: ««Реалізація
індивідуального підходу до школярів та
диференціації навчання у процесі контролю і
стимулювання на уроках англійської мови»
Бадян А.В.
4.
Презентація з досвіду роботи: « Проектна діяльність
учнів на уроках фізики,як один з видів контролю за
знаннями учнів та розвитком їхньої творчої
особистості».
Шиль С.В.
5. Виступ-презентація «Подолання конфліктів під час
навчально-виховного процесу».
Сокуренко І.В.
6. Моніторінг якості викладання предметів на основі
анкетування батьків 1-11 класів.
Снегова Л.В.

3. Ідея індивідуального підходу до учнів у процесі навчання та
контролю за їх знаннями належать до вічних проблем
школи і є одним з найважливіших із загально дидактичних
принципів. Однак, незважаючи на те, що цій проблемі в
психолого – педагогічній науці приділено велику увагу,
досить часто майже нездоланною залишається тенденція до
усереднення, оскільки в умовах класно – урочної системи
орієнтуватися на індивідуально – психологічні особливості
кожного учня найзвичайно складно. Педагогічна практика
свідчить: усереднення призводить до того, що навіть
полегшені завдання часто виявляються непосильними для
учнів з низьким рівнем засвоєння знань, розвиток
інтелектуально – обдарованих дітей гальмується, оскільки
усереднення не дає їм змогу реалізувати свої потенціальні
можливості. Щоб запобігти непоправних наслідків
необхідна реалізація індивідуального підходу до школярів
та диференціації навчання у процесі контролю і
стимулювання навчальної діяльності учнів. Це стосується
насамперед і здібних дітей.

4. Контроль та оцінка знань, умінь і навичок
учнів – невід’ємний структурний компонент
навчального процесу. Він має місце на всіх етапах процесу
навчання, але особливого значення набуває після вивчення
якого-небудь розділу програми і завершення ступеня
навчання.
Суть перевірки результатів навчання полягає у виявленні
рівня засвоєння знань учнями, який повинен відповідати
освітньому стандарту з даної програми, даного предмету. Як
відомо, складовою частиною контролю виступає перевірка,
завданням якої є виявлення знань, умінь і навиків та
порівняння їх з вимогами чинних навчальних програмам. В
цьому випадку контроль здійснюється з метою оцінювання.
Заключним актом контролю в такому разі є виставлення
вчителем певної оцінки (балу).
Контроль входить органічною частиною в процес навчання
також і як засіб керування корекції знань та стимулювання.
Без нього не може бути ні навчання, ні самої школи.

5. - ОБ'ЄКТИВНІСТЬ
- СИСТЕМАТИЧНІСТЬ
- НАОЧНІСТЬ (ГЛАСНІСТЬ)
- ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІСТЬ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ
ХАРАКТЕР
- ВИМОГЛИВІСТЬ УЧИТЕЛЯ
- ЄДНІСТЬ ВИМОГ.
Найважливішими принципами
діагностування і контролю
успішності учнів є:

6. - ОСВІТНЮ ФУНКЦІЮ
- ВИХОВНУ ФУНКЦІЮ
- РОЗВИВАЛЬНУ ФУНКЦІЮ
- ДІАГНОСТИЧНУ ФУНКЦІЮ
- СТИМУЛЮЮЧУ ФУНКЦІЮ
- УПРАВЛІНСЬКУ ФУНКЦІЮ
Як складова частина процесу навчання
контроль має:

7. Сучасна дидактика виділяє наступні методи
контролю:
- методи усного контролю
- методи письмового контролю
- методи практичного контролю
- дидактичні тести
- спостереження
Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних
досягнень школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному
принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня,
а не ступеня його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень
учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у
кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь
та навичок, а сформувати її компетенції.

8. Ефективність контролю забезпечується дотриманням
певних вимог, серед яких:
Індивідуальний характер контролю успішності: виявлення знань кожного учня, його
успіхів чи невдач; знання рівня самостійності учня в пізнавальному процесі, характеру
труднощів, як він їх долає і якої допомоги потребує; особлива увага до учнів з
фізичними вадами; вміле формулювання запитань, використання додаткових запитань
під час опитування слабших учнів та ін.
Систематичність контролю: привчання учнів систематично виконувати уроки,
створення в класі відповідного морально-психологічного клімату, коли «не знати —
соромно»; систематичне опитування за допомогою самостійних міні-завдань; розробка
системи опитування, за якої оцінки виставляють і учням, які доповнювали відповіді
інших, були активними на уроці; приділення особливої уваги слабшим учням,
спонукання їх до пізнавальної діяльності на всіх етапах уроку.
Відсутність системи в опитуванні учнів призводить до того, що вони вчать матеріал
тільки тоді, коли відчувають, що їх можуть викликати, і намагаються визначити
наперед, коли і з якого предмета будуть опитувати. Щоб запобігти цьому, учитель
повинен добре продумати систему опитування.
Достатня кількість даних для оцінки: при виставленні оцінки враховуються насамперед
відповіді учня на поставлені запитання, а також його доповнення відповідей інших
учнів на цьому й попередніх уроках.