Цей робочий матеріал підготовлено психологом Жанною Шикунець для заходу "За крок до подвійної істерики". Сама зустріч була організована спільнотою батьків двійнят СheTwins та проводиться в рамках проекту "Ми" чи "Я і Я" за підтримки програми Active citizens від British Council Ukraine, а також Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Чернігівської міської рад.

1. Дитяча істерика
Причини та способи
подолання
© психолог Жанна Шикунець 1

2. Від автора
Тема дитячих істерик неспроста.
Вона достатньо сильно емоційно заряджена: в
ній і печаль, і гнів, і почуття провини та
безпорадності.
І тим не менш, вона актуальна і, безперечно,
заслуговує уваги батьків.
Ті способи, котрі будуть приведені нижче,
допоможуть впоратись з істерикою дітей, як
від 1,5 до 6-7 років, так и підійдуть для більш
дорослих дітей.
Психолог Жанна Шикунець
http://shykunets.com.ua/
https://vk.com/club61872564
https://www.facebook.com/shykunets.com.ua/
2

3. Дитяча істерика -
це тренінг безумовної
любові.
3

4. Істерика - це нормальний процес розвитку.
Дитина пізнає в своєму житті розчарування.
Зіштовхується з тим, що не завжди може впливати на
те,
що з нею відбувається.
4

5. Було б добре розуміти
істерику,
як крик про безпорадність,
як крик про допомогу.
5

6. Причини дитячої істерики
1). Дитина не може виразити свої почуття, емоції, бажання
словами.
2). Втома (недосип, після хвороби).
3). Відчуття голоду.
4). Іграшка не підходить за віком дитині.
5). Хоче привернути до себе увагу.
6). Не може виразити щось словами і тоді впадає в істерику
(розуміє більше, ніж може сказати словами).
6

7. 7). Бажання досягти щось важливе і необхідне.
8). Копіювання (дитина копіює когось; це буде
продовжуватись доки батьки не покажуть інші способи
діяти).
9). Гіперпіклування (дуже догоджають і намагаються все
зробити за дитину, не пояснюючи, що бувають ситуації,
коли щось не виходить і, що це нормально).
10). Відсутність вираженого ставлення до негативних і
позитивних вчинків дитини (це про проговорювання
власних почуттів).
11). Відсутність чітких правил і меж (“правила и границы”).
7

8. 8 способів впоратись з істерикою
1). Увага
- тілесні ігри,
- обійми,
- контакт очі в очі
8

9. 2). Дати дитині
можливість обирати
- з 2-3 речей не більше
- дати вибір до того як
дитина почне вимагати
9

10. 3). Запобігти те, що дитині
не можна та те, що Ви не
збираєтесь купувати
- не йдіть з дитиною повз
магазини з іграшками або полиці
з цукерками
10

11. 4). Дитина не може впоратись
з чимось
- не давати іграшки, які не відповідають
віку дитини
- не робити щось за дитину
- приклад: після прання сів светрик -
дитина не може його вдягнути сама і
просить про допомогу - допомогти, але
домовитись, що наступного разу вона
спробує зробити це самостійно
11

12. 5). Стомлена дитина
- обійняти, погладити по спинці
- розслабити,
інакше напруга вильється в
істерику
12

13. 6). Зберігайте спокій
- вмийтесь
- подихайте
- покиньте людне місце
- не думайте про “глядачів”,
перемкніться на дитину
13

14. 7). Запропонувати обійми
- якщо малюк відмовляється, то
сказати про то, що Ви поруч і, що як
тільки йому це стане потрібно ви з
радістю його обіймете.
Мета - перевести істерику в тихий
плач (так дитина має змогу
проживати потрібний їй досвід).
14

15. 8). Проговорювати почуття
дитини і причину:
“Я розумію, що ти засмучений,
злишся, ображаєшся … “
15

16. Коли дитина агресивно себе поводить в істериці
Іноді батьків лякає агресія дитини і вони не знають, що з цим робити.
І тут важливо пам’ятати, що дитині в цей момент теж дуже непросто.
1). Відділити ситуацію від проблеми, котра визвала ці емоції в
малюка
- проблема - це не поведінка дитини, а неможливість нею змінити
ситуацію.
2). Взяти ситуацію під контроль, а не дитину
- виявити причину агресії і усунути її.
16

17. 3). Намагатись не розділятись психологічно з дитиною
- демонстрація прийняття дитини:
“Ти роздратований і я тебе розумію і моє ставлення до тебе не
змінилось, я все одно тебе люблю”
Шкідливі поради:
- ігнорувати
- погрожувати, що Ви йдете і залишаєте дитину
- перемкнути (це можливо і подіє, але дитина виросте з безсвідомою
програмою що її почуття неважливі;
завдання батьків -- не перемикати і не ігнорувати почуття дитини, а
навчити її, а перш за все -- себе, виражати їх екологічним способом).
17

18. 4). Познайомити дитину зі своїм внутрішнім
світом
- проговорити почуття і прочинно- наслідковий зв’язок
5). Допомогти дитині поплакати
- агресія повинна вийти через сльози марних намагань
(“слезы тщетности”)
- допомогти перейти від стану, коли дитина не може нічого
змінити до тихих сліз, до проживання свого внутрішнього
горя
6). Запропонувати обійми
18

19. Причини гніву батьків
1). Стомленість (відпочивати в обов’язковому порядку;
спокійна мама - спокійна сім’я).
2). Накопичення негативних емоцій, котрі не виражаються
(знайти спосіб виражати свої почуття екологічно).
3). Завищені очікування (наша головна функція, як батьків -
здатність приймати дитину такою, яка вона є і допомогти їй
жити з тими рисами, які в неї є).
4). Вражене самолюбство (тиск зі сторони оточуючих -
“поради” як потрібно виховувати дитину)
19

20. Що робити ?
1). Відпочивати,
відслідковувати
стомленість
(профілактика)
20

21. 2). “Я - повідомлення”
- говорити про себе, про свої переживання
(“я”, “мене”, “моє”, а не “ти”)
- виражайте свої емоції в необразливій формі
- дайте таким чином дитині більше Вас
пізнати
21

22. 3). Попросити пробачення і
поговорити з дитиною
- сказати, що ви любите дитину;
- показати, що ви були неправі, щоб дитина
не думала, що крик - це норма
спілкування).
22

23. Рекомендовані книги:
1). Гері Чепмен “5 мов любові”
http://nlping.ru/files/5_yazikov_lubvi.pdf (книга
російською мовою)
2). Юлія Борисівна Гіппенрейтер “Общаться с ребенком.
Как?”
https://dytpsyholog.files.wordpress.com/2015/02/obshat
sya_s_rebenkom_kak.doc
3). Анатолій Некрасов “ Материнская любовь”
http://ruskolan.com/book/nekrasov.pdf
23

24. Дякую за увагу !
24