Інформаційні системи в менеджменті виробничого підприємства

1. 1
Міністерство освіти і науки України
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
Реферат
з дисципліни „Менеджмент”
на тему: „ Інформаційні системи в менеджменті виробничого підприємства”
Студента IІ курсу
групи ЕП-21
денної форми навчання
спеціальності 7.030504
Економіка підприємництва
Гуменчука Владислава Миколайовича
Вінниця 2015

2. 2
Зміст
Вступ
1. Інформаційні системи. Основні поняття та визначення
2. Типова структура та склад інформаційних систем
3. Рівні інформаційних систем в організації
4. Еволюція стратегічних моделей управління підприємством.
Список використаної літератури

3. 3
ВСТУП
Ми живемо у світі інформаційних технологій та інформаційних систем.
Інформація завжди була необхідна для ефективного управління. Донедавна
вважалося, що чим більше ми маємо інформації про об'єкт управління, тим
ефективніше можнаним управляти. Згодом виявилось, що цесправедливо не завжди.
Дуже часто нагромадження інформації приводило до дезорієнтації управлінського
персоналу, бо він не міг правильно розпорядитись цією інформацією. Тому сьогодні
перед інформаційними системами ставиться завдання їх інтелектуалізації, тобто не
тільки видавати менеджерам необхідну інформацію, а й здійснювати її „глибинну"
переробку з тим, щоб менеджер отримував підказку від інформаційної системи, як
доцільно діяти в тій чи іншій ситуації, щоб отримати найкращі результати.
Уся роботаз інформацією в сучасній системіуправління фірмою складається з
таких частин: 1) збір необроблених даних; 2) переміщення інформації від одного
джерела до іншого; 3) оброблення таперетворення інформації з однієї формив іншу;
4) зберігання обробленої інформації; 5) пошук та доступ до інформації, що
зберігається; 6) формування інформації у вигляді, зручному для користувача.
Організації використовують інформацію в чотирьох основних цілях: для
збільшення прибутків та розширення ринків; для зниження ризику і зменшення
невизначеності; для отримання влади та засобів впливу на інших; для контролю і
оцінки ефективності своєї фірми.
Дуже важливими у роботі менеджера є навики роботи з управлінською
інформацією.

4. 4
1. Інформаційні системи. Основні поняття та визначення
В науково-технічній літературі часто використовуються
терміни «система», «система управління», «автоматизована система
управління», «автоматизована інформаційна система».
Слово «система» походить від грецького systema, що означає ціле, складене з
частинчимножиниелементів, зв'язаниходиніз одним іутворюючихпевну цілісність,
єдність.
Під системою розуміють сукупність зв'язаних між собою і з зовнішнім
середовищем елементів чи частин, функціонування яких спрямоване на одержання
конкретного корисного результату.
Як приклад можна назвати систему освіти, енергетичну, транспортну,
економічну та інші системи.
Для системи характерні такі основні властивості: складність; подільність;
цілісність; різноманіття елементів і різниця їх природи; структурованість.
Система, яка реалізує функції управління, називається системою управління.
Найважливішими функціями, які реалізуються цією системою, є прогнозування,
планування, облік, аналіз, контроль та регулювання.
Управління зв'язане з обміном інформацією між компонентами системи, а
також системи з навколишнім середовищем. У процесі управління одержуються
відомостіпро стансистемив кожниймоментчасу, про досягнення (чинедосягнення)
заданої мети для того, аби впливати на систему і забезпечувати виконання
управлінських рішень.
Оскільки здійснення управління виділяється в особливу функцію, то на її
виконанні спеціалізуються деякі елементи організацій. З огляду на це в межах
організації можна виділити керований процес (об'єкт управління) і керуючу частину
(органуправління). Сукупність їх визначається як система управління.
Керуюча частина певним чином впливає на керований процес. Щоб керуюча
частина могла здійснювати управління, їй необхідно зіставляти фактичний стан
керованого процесуз метоюуправління, у зв'язкуз чим керованийпроцес впливає на

5. 5
керуючу частину. Взаємовплив обох частин здійснюється як передача інформації .
Таким чином, усистеміуправління завждинаявнийзамкнений інформаційний контур
(рис. 1.1).
Рис. 1.1. Інформаційний контур
У межах інформаційного контуру існує і передається інформація про
цілі управління, стан керованого процесу, про керуючі впливи. Інформаційний
контур разом із засобамизбору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а
також з персоналом, що здійснює ці дії над інформацією, утворить інформаційну
системуданої організації.
Згідно з визначенням, поданим у Державним Стандартом України (ДСТУ)
інформаційна система це система, яка організовує накопичення і маніпулювання
інформацією щодо проблемної сфери. Більш широко сутність інформаційної системи
можна сформулювати так:
З позиції ділового бачення інформаційна система сукупність інформації,
апаратно-програмних і технологічних засобів телекомунікацій, баз та банків даних,
методів процедур обробки даних, персоналу управління, які організовують процес
збирання, передавання, оброблення і накопичування інформації, підготовки і
прийняття ефективних управлінських рішень.
технічної точкизору інформаційна система може бути визначена як набір
взаємозалежних компонентів, що збирають, оброблюють, зберігають і розподіляють

6. 6
інформацію, щоб підтримати процес прийняття управлінського рішень і управління
організацією в цілому.
Із семантичної точкизору інформаційна система - це сукупність різноманітних
взаємопов'язаних або взаємозалежних відомостей про стан об'єкта управління та
процеси, що відбуваються в ньому. Ці відомості виражені в показниках і інших
інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (
інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданими
алгоритмами.
Місія інформаційної системи полягає в підготовці і наданні інформації,
необхідної для забезпечення ефективного управління всіма ресурсамипідприємства.

7. 7
2 Типова структура та склад інформаційних систем
Практично всі різновидиінформаційних систем незалежно від сфери
застосування їх включають одині той самий набір компонентів (рис. 1.3):
функціональні компоненти; компоненти системиопрацювання даних;
організаційні компоненти.
Рис. 2.1. Декомпозиція інформаційної системи
При цьому під функцією управління слід розуміти спеціаль-ний постійний
обов'язок однієї або декількох осіб, виконання якого забезпечує досягнення певного
ділового результату.
Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій
управління - повний набір (комплекс) взаємопов'я-заних у часі й просторі робіт з
управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей.
Тобто, будь-якаскладна управлінська функція розчленовуєтьсяна ряд більш дрібних
задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця Природно, наведені

8. 8
положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції
управління, а практичний результат утворюється не епізодично, а постійно.
Увесь процес управління підприємством зводитьсяабо до лінійного управління
підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального
управління. Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою
(рис.1.3) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву
функціональних підсистем (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують
систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення
підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі,
завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від
предметної області (сфери застосування) інформаційних систем. Залежно від
складності конкретного підприємства кількість функціональних підсистем
коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особливості кожної
функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах»
підсистеми. Зазвичайуправлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням
певних цілей, функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути
виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних
технологій поняття «задача» розглядається ширше - як закінчений комплекс
опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід
виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень
управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент
системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.
Вибір складу функціональних задач функціональних підсис-тем управління
здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування,
організації, мотивації і контролю.
Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог
управління і визначається склад задач функ-ціональних підсистем. Наприклад,

9. 9
інформаційна система управ-ління персоналом підприємства може містити такі
функціональні підсистеми:
 планування чисельності персоналу підприємства; 
 розрахунок фонду заробітної плати персоналу; 
 планування та організація навчання персоналу; 
 управління кадровими переміщеннями; 
 статистичний облік і звітність; 
 довідки за запитом. 
Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших
елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних задач показує,
що практична реалі-зація їх в умовах використання інформаційних систем є
різноманіт-ною. Одна й та сама задача може бути вирішена (реалізована) різними
математичними методами, моделями й алгоритмами. Іноді цю функціональну
підсистему називають підсистемою математичного забезпечення. Серед багатьох
варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями
обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.
У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей
компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час
розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного
об'єкта управління.
Компоненти системи опрацювання даних
Основна функція системи опрацювання даних - це реалізація таких типових
операцій опрацювання даних:
збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії; 
передача інформації в місця її збереження й опрацювання; 
 уведення інформації в ЕОМ, контроль уведення та компону-вання
інформації в пам'яті комп'ютера; 
створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази; 

10. 10
 опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування
коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для вирішення
функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом; 
 вивід інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для
прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язкуз іншими
системами; 
 організація, управління (адміністрування) обчислювальним
процесом (планування, облік, контроль, аналіз реалізації ходу обчислень в
обчислювальних мережах). 
Система опрацювання даних (СОД) призначена для інформаційного
обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають
управлінські рішення.
Виділення типових операцій опрацювання даних дозволили створити
спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, що їх реалізують (різні периферійні
пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних
програм -ППП за допомогоюякихреалізують функціональні задачіІС). Конфігурація
апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.
Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно
від сферизастосування їхвключають одинітойсамийнабір складових(компонентів),
що називаються видами забезпечення (рис. 1.3). Прийнято виділяти інформаційне,
програмне, технічне, правове,лінгвістичнезабезпечення.
Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів розміщення й
організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування,
уніфіковані системи документації раціоналізації документообігу та форми
документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази
інформаційної системи. Від якості інформаційного забезпечення значною мірою
залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.
Програмне забезпечення - сукупність програмних засобів для створення та
експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного

11. 11
забезпечення входять базові
(загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові
програмні засоби служать для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера,
організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики
функціонування технічних засобів СОД.
Прикладне програмне забезпечення представляє собою сукупність програмних
продуктів, призначених для автоматизації вирішення функціональних задач
інформаційної системи. Вони мо-жуть буті розроблені як універсальні засоби
(текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і як
спеціалі-зовані, тобто такі , що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-
процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні)
Технічне забезпечення представляє собою комплекс технічних засобів, що
застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить у собі
пристрої,задопомогоюякихвиконуються типовіоперації опрацювання данихякпоза
ЕОМ (периферійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання
інформації, оргтехніка різного призначення, засобителекомунікації і зв'язку), так і на
ЕОМ різних класів.
Правове забезпечення - це сукупність правових норм, що регламентують
створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення розробки
інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між
замовником і ро-зробником ІС, правове регулювання відхилень. Правове забезпече-
ння функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинностідокументам,
отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і
відповідальність персоналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання
інформації; правила користування інформацією і порядоквирішення суперечокщодо
її достовірності.
Лінгвістичне забезпечення - це сукупність мовних засобів що
використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення
ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ЕОМ.

12. 12
Ергономічне забезпечення розглядають як сукупність методів і засобів, які
використовуються на різних етапах розробки та функціонування ІС, призначене для
створення оптимальних умов високоефективної і безпомилкової діяльностілюдини,
спрямованої на якомога швидше освоєння цієї системи. До його складу входять:
комплекс різноманітної документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих
місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу, а також набір
найдоцільніших способів реалізації цих вимог і здійснення ергономічної експертизи
рівня їх реалізації; комплекс методів, навчально-методичноїдокументації і технічних
засобів, які забезпечують обґрунтованість вимог до рівня підготовки персоналу, і т.
ін.
Організаційні компоненти інформаційної системи
Виділення організаційних компонентів у самостійний напрям зумовлюється
особливоюзначущістюлюдськогочинника (персоналу) в успішному функціонуванні
ІС. Перш ніж упроваджуватидорогусистемуопрацювання даних, має бутипроведена
величезна робота з упорядкування та удосконалення організаційної структури
об'єкта; в противному разі ефективність ІС буде низькою.
Під організаційними компонентами ІС мають на увазі сукупність методів і
засобів, що дозволяютьудосконалитиорганізаційну структуруоб'єктів і управлінські
функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і
чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції
персоналу управління в умовах функціонування СОД.
Впровадження інформаційних систем сприяє удосконаленню організаційних
структур, оскільки передбачаєвизначення розрахункової, тобто науково
обґрунтованої, чисельностіапарату управління по структурних підрозділах.

13. 13
3. Рівні інформаційних систем в організації
Оскільки організації мають різноманітні інтереси і структуру то для їх
обслуговування існують різні види інформаційних систем. Ніяка єдина система не
може цілком забезпечувати потреби організації у всій інформації. На мал. 1.4
представленівиди інформаційних систем, що складають основуорганізації. На цьому
малюнку організація розділена на рівні: стратегічний, управлінський, знання й
експлуатаційний, далі розділена нафункціональні областітипу продажуімаркетингу,
виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку і людських ресурсів. Системи
створюються, щоб обслуговувати ці різні організаційні інтереси.
Організаційні рівні обслуговують чотири головних типи інформаційних систем:
системи експлуатаційного рівня, системи рівня знань, системи управлінського рівня
та стратегічні системи Системи експлуатаційного рівня підтримують операційних
менеджерів, стежать за елементарними діями організації типу продажу, платежів,
кредитування та ін. Основна мета систем на цьому рівні полягає в тому, щоб
відповісти на типові питання і проводити потоки трансакцій через організацію.
Системи рівня знань підтримують працівників знання й оброблювачів даних в
організації. Мета систем рівня знань полягає в тому, щоб допомогти діловій фірмі
інтегрувати нове знання в бізнес і допомагати організації керувати потоком
документів. Системирівня знань, особливо уформіробочихстанційіофісних систем,
сьогодні є найбільш швидко зростаючими додатками в бізнесі.
Системи управлінського рівня розроблені, щоб обслуговувати контроль,
управління, прийняття рішень і адміністративні дії середніх менеджерів. Вони
визначають, чидобрепрацюють об'єкти, іперіодично сповіщають про це. Наприклад,
система управління переміщеннями повідомляє про переміщення загальної кількості
товару, рівномірність роботи торговельного відділу і відділу, що фінансує витрати
для службовців у всіх філіях компанії, відзначаючи, де фактичні витрати
перевищують бюджети.

14. 14
Деякі системи управлінського рівня підтримують незвичайне прийняття
рішень. Вони мають тенденцію зосередитися на менш структурних рішеннях, для
яких інформаційні вимогине завждиясні. Ці системичасто відповідають на питання:
"Що, якщо?". Що відбудеться з виробничим календарним планом, якщо ми повинні
подвоїти продажі у грудні? Що станеться з нашим дивідендом, якщо оплата буде
відстрочена на шість місяців? Відповіді на ці питання часто вимагають нових даних
поза організацією або даних зсередини, що не можуть бути отримані від існуючих
систем експлуатаційного рівня.
Системи стратегічного рівня - це інструмент допомоги керівникам вищого
рівня, що готують стратегічні дослідження і тривалі тренди у фірмі й у діловому
оточенні. Їхнє основне призначення - приводити у відповідність зміни в умовах
експлуатації з існуючою організаційною можливістю. Який буде рівень зайнятості
через п'ять років? Якітривалі промисловіфінансові трендиі де наші підйоми і спади?
Які вироби ми повинні робити через п'ять років?
Рис 3.1. Рівні інформаційних систем в організації

15. 15
Інформаційні системи можуть також бути диференційовані функціональним
чином. Головні організаційні функції типу продажу, виробництва, фінансів,
бухгалтерського обліку і людських ресурсів обслуговуються власними
інформаційними системами.
Типова організація має системи різних рівнів: експлуатаційного, управлінську,
знання і стратегічну для кожної функціональної області. Наприклад, комерційна
функція має комерційну систему на експлуатаційному рівні, щоб робитизапис
щоденних комерційних даних і оброблятизамовлення. Системарівня знання
створюєвідповідні дисплеї для демонстрації виробів фірми. Системи
управлінського рівня відслідковують щомісячні комерційні дані всіх комерційних
територій і доповідають про території, де продаж перевищує очікуваний рівень або
падає нижче очікуваного рівня. Система прогнозупрогнозує комерційні тренди
протягом п'ятирічногоперіоду - обслуговує стратегічний рівень.

16. 16
4 Еволюція стратегічних моделей управління підприємством.
Ядром будь-якоїінформаційної системи управління підприємством є втілені в
ній рекомендації щодо управління виробництвом,що є по суті своєрідним
стандартом. Еволюція цих стандартів подана на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Етапи розвиткустандартів інформаційних систем управління
підприємствами
Системи планування матеріальних ресурсів (МRР)
На початку 60-х років у зв'язку із зростанням популярності обчислювальних
систем виникла ідея використати їхні можливості для планування діяльності
підприємства, в тому числі для планування виробничих процесів. Необхідність
планування зумовлена тим, що основна маса затримок у процесі виробництва була
пов'язана із запізненням надходження окремих комплектуючих, внаслідок чого, як
правило, паралельно із зменшенням ефективності виробництва на складах виникав
надлишок матеріалів, що надходили раніше наміченого терміну. Крім того, через
порушення балансу постачання комплектуючих виникали додаткові ускладнення з
обліком і відстеженням їхнього стану в процесі виробництва, тобто фактично

17. 17
неможливо було визначити наприклад, до якої партії належить даний складовий
елемент у вже зібраному готовому продукті. З метою запобігання подібним
проблемам була розроблена методологія планування потреби в матеріалах МRР
(Маterial Reguirements Planning).
Реалізація системи, що працює за цією методологією, являла собою
комп'ютерну систему, яка дозволяє оптимально регулювати постачання
комплектуючих у виробничий процес, контролюючи запаси на складі і саму
технологію виробництва. Головним завданням МRР було забезпечення гарантії
наявності потрібної кількості необхідних матеріалів-комплектуючих у будь-який
момент часу в межах терміну планування, поряд з можливим зменшення постійних
запасів, а отже, розвантаженням складу.
МRР -система, МRР - програма - це комп'ютерна система яка працює за
алгоритмом, регламентованим МRР -методологією. Як і будь-яка інша комп'ютерна
програма, вона опрацьовує масиви даних (вхідні елементи) і формує на їх основі
файли-результати.
Процес планування включає в себе функції автоматичного створення проектів
замовлень на закупівлю і/або внутрішнє ви-робництво необхідних матеріалів-
комплектучих. Іншими словами, система МRР оптимізує час постачання
комплектуючих, змен-шуючи тим самим витрати на виробництво і підвищуючи його
ефективність. Основнимиперевагамивикористання подібної си-стемиу виробництві
є такі:
1. Гарантія наявності необхідних комплектуючих і зменшення часових
затримок у їх доставці і, отже, збільшення випуску готових виробів без збільшення
числа робочих місць і навантажень на виробниче обладнання.
2. Зменшення виробничого браку в процесі збирання готової продукції, що
виникав через використання комплектуючих, які не відповідають стандартам.
3. Упорядкування виробництва у зв'язку з контролем статусу кожного
матеріалу, що дозволяє однозначно відстежувати весь його конвеєрний шлях,
починаючи від створення замовлення на даний матеріал, до його становища у вже
зібраному готовому ви-робі. Завдяки цьому досягається також повна достовірність і

18. 18
ефек-тивність виробничого обліку.
Усі ці переваги фактично випливають з самої концепції МRР, що
ґрунтується на тому принципі, що всі матеріали-комплектуючі, складові частини і
блоки готовоговиробуповиннінадходитиу виробництво одночасно, в запланований
час, аби забезпечити створення кінцевого продукту без додаткових затримок. МRР-
системаприскорюєдоставкутих матеріалів, які в даний момент потрібні насамперед,
і затримує передчасні надходження таким чином, що комплектуючі, які становлять
повний список складових кінцевого продукту, надходять у виробництво одночасно.
Це необхідно для того, щоб уникнути ситуації, коли через затримку постачання
одного з матеріалів виробництво змушене зупинитися навіть за наявності всіх інших
комплектуючих кінцевого продукту. Основна мета МRР-системи - формувати,
контролюватий за необхідності змінювати дати необхідного надходження замовлень
таким чином, щоб усі матеріали, потрібні виробництву, надходили одночасно.
Системи планування виробничих ресурсів (МRР II)
На початку 80-х років з'явилася концепція МRРІІ (Планування виробничихресурсів)
- основнасуть якої зводиться до того, що прогнозування, планування та контроль
виробництваздійснюються по всьомуциклу, починаючивід закупівлі сировиниі
закінчуючи відвантаженням товару споживачеві. А це означало, що МRРІІ є
методологією, спрямованоюна ефективне управління всіма видами ресурсів
виробничихпідприємств. У загальномувипадку вона забезпечує вирішення задач
планування діяльності підприємства в натуральних одиницяхта фінансове
планування в грошовомувимірі. Така методологія являє собою набір перевірених на
практиці принципів, моделей та процедур управління і контролю, виконання яких
мало сприятиполіпшенню показників економічної діяльності підприємства.
Стандарти товариства АРІСS на системи класу МRР II містять опис 16 груп
функцій системи: планування продажу та ви - робництва; управління попитом;
складання плану виробництва; планування матеріальних потреб; специфікація
продуктів; управління складами; планові поставки; управління на рівні виробничого

19. 19
цеху; планування потреб у потужностях; контроль входу/виходу; матеріально-
технічне постачання;планування розподілуресурсів; управління інструментальними
засобами; управління фінансами; моделювання; оцінка результатів діяльності.
Тривалий процес впровадження М RР II дозволив, з одного боку, досягнути
зростання ефективності підприємств, а з іншого виявив такі, зокрема, властиві цій
системі недоліки:
⇒орієнтація системиуправління підприємством виключно на існуючі замовлення,
що утруднювало прийняття рішень на тривалу, середньострокову, а в ряді випадків і
на короткострокову перспективу;
⇒слабка інтеграція з системами проектування і конструювання продукції що
особливо важливо для підприємств, які виробляють складну продукцію;
⇒слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів і
автоматизації виробництва;
⇒недостатнє насичення системи управління функціями упра-вління витратами;
⇒ відсутність інтеграції з процесами управління фінансами і кадрами.
Cистеми планування ресурсів підприємства (ЕRР)
Необхідність усунення перелічених недоліків спонукала трансформувати
системи МRР II у системи нового класу «Планування ресурсів підприємства ».
Системи цього класу більшою мірою орієнтовані на роботу з фінансовою
інформацією для розв'язання задач управління великими корпораціями з
розпорошеними територіально ресурсами. Сюди включається все, що необхідно для
отримання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків за
замовленнями клієнтів.
У збільшеному вигляді структура управління в ЕRР показана на рис. 4.2.

20. 20
Рис. 4.2. Структура управління в ERP-системах у збільшеному вигляді

21. 21
Системи планування ресурсів підприємства, синхронізовані зі
споживачами (CSRP)
Концепція CSRP (CustomerSynchronized ResourcePlаning),
використовуючи перевірену часом інтегровану функціональність ERP, розширює
поняття планування від виробництвадалі, на покупця. Ідеологія CSRP надає дійові
методики і реалізуючі їх програмні продукти для створення товарів, що
модифікуються під конкретного користувача.
Можливі два рівня інтеграції :
-інтеграція покупця в процес виробництва;
-інтеграція на основівідкритих технологій
Інтеграціяпокупця впроцес виробництва
Надання покупцеві можливості впливати на процес виробництва- це основа
ідеології і головнаперевага CSRP.
Виробники, що спонукаються взаємодією з покупцем, а не внутрішніми
проблемами виробництва, можуть отримати істотні переваги, якщо систематично
матимуть відповідь на такі питання:
• Які продукти потрібно виробляти?
• Які послуги варто пропонувати?
Якіновіринки єперспективнимидля розвитку?Виробникиприймають рішення щодо
вибору продуктів і ринкових ніш, але ці рішення ізольовані від виконавчих
підрозділів організацій, які, власне, і займатимуться їх реалізацією. З іншого боку, в
класичних системах планування і управління ресурсами«відчуття» ринку і критична
інформація про покупця недоступні системіпланування бізнесу та ізольовані в різних
локальних системах, розкиданих по організації.
CSRP -- це перша бізнес-методологія, яка включає в ядро системиуправління
бізнесом діяльність, орієнтовану на інтереси покупця (рис. 5.4). CSRP переміщує
фокус уваги з планування виробництвана планування замовленьпокупців.

22. 22
Інформація про клієнтів і послуги складає основудіяльності організації (рис 4.3).

23. 23
Рис. 5.5. Спрощенасхема CSRP-системи
Виробниче планування не просто розширюється, а замінюється вимогами
клієнтів, відомості про які надходять з підрозділів орієнтованих на роботу з
покупцями.
Таким чином, CSRP примушує переглянути всю бізнес-практику, зосереджуючи
увагу на ринковій активності, а не на виробничій діяльності. Бізнес-процеси
синхронізуються з діяльністю покупців.
Розгляньмо, наприклад, процес опрацювання замовлень, який тепер включає,
крім функції введення замовлення, функції продажу і маркетингу. Опрацювання
замовлень починається не із замовлення, а з роботи з покупцем або навіть з
потенційним клієнтом.
Корпоративна інформаційна система R/3
Автоматизована система R/3 розроблена німецькою компанією - акціонерним
товариством SAP AG, яка є безперечним світовим лідером з обсягу продажів
прикладного програмного забезпечення архітектури клієнт-сервер . Частка продажу
системи R/3 становить близько 36% світового ринку програмного забезпечення для

24. 24
бізнесу. Продукткомпанії R/3 впроваджений більш ніж на 15000 підприємствахсвіту.
Зокрема, клієнтами SAP є
такі відомі фірми як BMW, Mercedes-Benz AG, Adidas, General
Electric, Philips, IBM, Telecom AG та багато інших. В Україні корпоративна
система R/3 застосовується на Жидачівському ЦПК, на Чорнобильській та
Рівненській АЕС, на Донецькомуметалургійному комбінаті, в Міненерго України, на
комбінаті „Азовсталь", Національному банку та ін.
Система R/3 базується на архітектурі «клієнт -сервер» типу Application Server.
R/3 розподіляє обчислювальні процеси між серверами баз даних, серверами
прикладних програм і клієнтськими машинами, які (за термінологією SAP)
називаються «серверами презентації». На рівні презентації важливою складовою є
графічний інтерфейс користувача.
З метою підтримки клієнтів системи до її складу включено сервісну програму
EarlyWatch Alert, яка дає змогуклієнтам SAP регулярно відправляти інформацію про
стан їх інсталяцій R/3 до онлайнової сервісної системи OSS (Online Service System).
SAP автоматично аналізує цю інформацію на базі існуючих правил і накопиченого
практичного досвіду. Вироблені в результаті аналізу рекомендації та вказівки щодо
розв’язання проблем надсилаються клієнтам SAP.
Система R/3 має вбудований інструментальний засіб розроблення прикладних
програм ABAP/4 (CASE-систему), який можна використовувати для розроблення
власних специфічних проектів клієнтів незалежно від стандартних модулів R/3.
Починаючиз версії 3.1R/3 забезпечує функціонування бізнес-додатків у мережі
Іnternet. Складовою програмного забезпечення, що поставляється із системою, є
понад 25 різних Іnternet -додатків. Ці компоненти охоплюють широкий спектр
функцій у сфері фінансів, обліку та звітності, логістики та управління персоналом.
Іnternet-додатки R/3 забезпечують можливість взаємозв’язків між користувачем і
підприємством, між різними підприємствами, а також між співробітниками однієї
фірми у мережі intranet. Іntеrnеt-додатки отримують доступдо логікисистемизавдяки
інтерфейсам
BAPI (Business Application Programming), що поставляються разом із системою.

25. 25
Інформаційне середовище R/3 має трирівневу структуру. Джерелами
інформації слугують оперативні системи - прикладні програми SAP, які разом з
зовнішніми джерелами даних утворюють нижчий рівень ієрархії. На другому рівні
знаходяться одержувачі інформації - інформаційні системи R/3, як-от:
• інформаційна система логістики (LIS), яка об’єднує управління
матеріальними потоками, закупівлями матеріалів, планування та управління
виробництвом, реалізацію готової продукції;
• інформаційна система аналізу внутрішньогосподарської діяльності -
контролінгу (CIS);
• інформаційна система фінансового обліку і звітності (FIS);
• інформаційна система управління персоналом (HIS).
Зазначені інформаційні системи у свою чергу є джерелами даних для
інформаційного сховища адміністративноїсистеми верхнього рівня (EIS) . Система
EIS використовує модель багатовимірного кубу даних інформаційного сховища для
гнучкого багатоаспектного аналізу даних і здійснення на цій основі підтримки
прийняття рішень керівним персоналом. EIS виконує стандартнідля технології OLAP
операції над багатовимірними даними: врахування або ігнорування ієрархічних
структур під час навігації по кубу даних, повороткуба даних, утворення фрагментів і
т. ін.
Прикладне програмнезабезпечення системи R/3 має модульну структуру й об’
єднує взаємопов’язані програмні модулі різного функціонального призначення.
Базис (модуль BC) призначений для виконання базисного налаштовування
системи, оптимального налаштовування системи управління базами даних (СУБД),
організації резервного копіювання, розроблення розширень системиз використанням
мови ABAP/4.
Модулі фінансового менеджменту FI, управління основними засобами AM,
управління ризиками TR спрямовані на фінансові аспекти діяльності підприємств і
автоматизують бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, формування
зовнішньої і внутрішньої звітності.

26. 26
Модулі контролінгу CO та управління проектами PS призначені для
розв’язання задач управлінського обліку: обліку та перерахунку внутрішніх робіт,
обліку результатів господарськоїдіяльності, обліку прямихі непрямих витрат,
обліку витрат за міс цями їх виникнення, а також ведення довгострокових
проектів.
Модулі матеріального обліку ММ та управління складами WM слугують
для інформаційної підтримки процесів заготівлі, складування і споживання
товарно-матеріальних цінностей, організації обліку виробництва, підготовки
звітності з логістики для керівного персоналу.
Модуль планування виробництваРР забезпечує підготовку та аналіз інформації
для планування та управління виробництвом, ведення специфікацій і технологічних
карт, розрахунок калькуляцій на виріб, організацію планування для дискретного і
серійного виробництва, а також планування потреби матеріалів на базі виробничих
замовлень.
Модуль збуту SD підтримує організацію обліку збуту продукції та підготовку
звітності для менеджерів відділу збуту. Модуль інтегрований з модулями
управлінського обліку.
Модуль управління персоналом і розрахунку заробітної плати
HR автоматизує функції відділу кадрів, оптичне архівування даних персоналу,
зв’язокз системамирозрахункуза кредитнимикартками у відрядженнях, розрахунок
заробітної плати та облік заходів з підвищення кваліфікації персоналу.
Модуль управління якістю QM призначений для автоматизації системи
забезпечення та контролю якості продукції.
Модуль технічного обслуговування обладнання PM автоматизує облік
одиниць обладнання та технічних об’єктів, складання календарного графіка та
формування замовлень на технічне обслуговування обладнання, планування
виробничих потужностей.

27. 27
Список використаної літератури
1. Антонюк В. А., Курков М. С. Інформаційні системиі технології у фінансах: Навч.-
метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.:
КНЕУ, 2010. - 140 с.
2. Батюк А.Є. та ін. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник. -
Львів: НУ "Львівська політехніка" "Інтелект-Захід" 2014. - 520 с.
3. БерезаА.М. Основи створення інформаційнихсистем: Навч. посібник. –К.:КНЕУ,
2009.
4. Глівенко С.В., Лапін Є.В., Павленко О.О. та ін. Інформаційні системи в
менеджменті - Суми: ВДТ "Університетська книга",
2012. - 352 с.
5. Гордієнко І. В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: Навч.-метод.
посібник для самост. вивч. дисц. — 2-ге вид., перероб. ідоп. — К.: КНЕУ, 2011. —
259 с.
6. Грабауров В.А. Информационные технологии для менеджеров.-М.: Финансы и
статистика, 2011.
7. Гужва В. М. Інформаційні системиі технології на підприємствах: Навч.
посібник. - К.: КНЕУ, 2011. - 400 c.
8. Гушко С.В., Шайкан А.В. Управлінські інформаційні системи. Навчальний
посібник. - Львів: "Магнолія Плюс", 2009. - 320 с.
9. Зацеркляний М.М., Мельников О.Ф. Інформаційні системи і технології у
фінансово-кредитних установах: Посібник.- К.: Професіонал, 2009. -432 с.
10.Зелинский С.Э. Автоматизация учета персонала: Практическое пособие. - Киев:
ЦУЛ, 2010. 678 с.
11.Информационныe технологии в маркетинге: Учебник для вузов/ под ред. Проф.
Г.А. Титоренко.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010.
12.Іванюта П.В. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті: Навчальний
посібник. - К.: ЦУЛ, 2009 -180 с.
13.Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник. /За ред. В.С.
Пономаренка. – К.: ВЦ. “Академія”, 2012.