Павло Петрович
Скоропадський
«Я просто русофіл...»
Після здобуття Україною справжньої
незалежності, ми маємо по-новому
подивитися на постать Павла
Петровича Скоропадського - останнього
українського гетьмана, який належить
до тих дійових осіб історії, навколо яких
завжди точилися нескінченні дискусії,
створювалися міфи і легенди.
Народився у
травні 1873-го у
Вісбадені, на
німецьких
мінеральних
водах. Дитячі
роки провів у
родинному маєтку
Тростянці, що на
Очоливши Українську державу,
генерал П, Скоропадський
поставив завдання відновити у
країні порядок, зміцнити її
міжнародні позиції, подолати
хаос в економіці. Для цього
йому були надані широкі
повноваження — право видавати
закони, призначати уряд,
керувати зовнішньою
політикою та військовими
справами, бути верховним
суддею.
Гетьман намагався силою влади й
помірними реформами зліквідувати
революційні зміни щодо земельного
питання, відновити стабільність у
суспільстві, але з перших днів йому
протидіяли соціалісти-федералісти, соціал-
демократи, українські есери та інші партії,
які раніше підтримували Центральну Раду.
• Невизначеність
становища селян та
поміщиків викликала
невдоволення з обох
боків. Крім того, до
своїх маєтків
поверталися
російські поміщики,
відбираючи в селян
землю з допомогою
збройних загонів
гетьмана.
Через політичні розбіжності
розколовся кабінет міністрів
Гетьмана. Намагаючись
розрядити атмосферу, Павло
Скоропадський 14
листопада 1918 року
підписав Грамоту-маніфест
до українського народу, який
фактично зліквідовував ідею
побудови незалежної України
напротивагу розбудові
Всеросійської федерації,
Ідеологи антигетьманського
спротиву Микита Шаповал та Володимир
Винниченко готували повстання,
налагоджуючи стосунки з українськими
військовими колами. Водночас курс на
повалення влади Скоропадського взяли
представники КП(б) України, боротьбісти,
проросійські кола. 13 листопада 1918
року в Києві, у будинку Міністерства
шляхів зібралися представники
соціалістичних партій та
обрали Директорію, до якої увійшли
Володимир Винниченко (Голова
• Політика гетьманського
уряду від початку
викликала опозицію
більшості українських
політичних партій.
Проти неї виступили
селянський та
робітничий з'їзди,
земський союз на чолі з
С. Петлюрою. Курс на
анти-гетьманське
повстання взяв
Український
• Проголошення
федерації з
білогвардійською
Росією викликало
обурення серед
широких верств
українства,
прискорило початок
повстання проти
гетьмана. Його
очолила Директорія —
тимчасовий орган,
куди увійшли
представники
• За кілька тижнів боїв
загони Директорії за
активної підтримки
селян і міщан та
нейтралітету
німецьких військ
дійшли до столиці
Української Держави.
Бачачи
безперспективність
подальшої боротьби,
гетьман П.
Скоропадський 14
грудня 1918 р. заявив
Дякую за
увагу!

максим кукурудза

  • 1.
  • 2.
    Після здобуття Україноюсправжньої незалежності, ми маємо по-новому подивитися на постать Павла Петровича Скоропадського - останнього українського гетьмана, який належить до тих дійових осіб історії, навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії, створювалися міфи і легенди.
  • 3.
    Народився у травні 1873-гоу Вісбадені, на німецьких мінеральних водах. Дитячі роки провів у родинному маєтку Тростянці, що на
  • 4.
    Очоливши Українську державу, генералП, Скоропадський поставив завдання відновити у країні порядок, зміцнити її міжнародні позиції, подолати хаос в економіці. Для цього йому були надані широкі повноваження — право видавати закони, призначати уряд, керувати зовнішньою політикою та військовими справами, бути верховним суддею.
  • 5.
    Гетьман намагався силоювлади й помірними реформами зліквідувати революційні зміни щодо земельного питання, відновити стабільність у суспільстві, але з перших днів йому протидіяли соціалісти-федералісти, соціал- демократи, українські есери та інші партії, які раніше підтримували Центральну Раду.
  • 6.
    • Невизначеність становища селянта поміщиків викликала невдоволення з обох боків. Крім того, до своїх маєтків поверталися російські поміщики, відбираючи в селян землю з допомогою збройних загонів гетьмана.
  • 7.
    Через політичні розбіжності розколовсякабінет міністрів Гетьмана. Намагаючись розрядити атмосферу, Павло Скоропадський 14 листопада 1918 року підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України напротивагу розбудові Всеросійської федерації,
  • 8.
    Ідеологи антигетьманського спротиву МикитаШаповал та Володимир Винниченко готували повстання, налагоджуючи стосунки з українськими військовими колами. Водночас курс на повалення влади Скоропадського взяли представники КП(б) України, боротьбісти, проросійські кола. 13 листопада 1918 року в Києві, у будинку Міністерства шляхів зібралися представники соціалістичних партій та обрали Директорію, до якої увійшли Володимир Винниченко (Голова
  • 9.
    • Політика гетьманського урядувід початку викликала опозицію більшості українських політичних партій. Проти неї виступили селянський та робітничий з'їзди, земський союз на чолі з С. Петлюрою. Курс на анти-гетьманське повстання взяв Український
  • 10.
    • Проголошення федерації з білогвардійською Росієювикликало обурення серед широких верств українства, прискорило початок повстання проти гетьмана. Його очолила Директорія — тимчасовий орган, куди увійшли представники
  • 11.
    • За кількатижнів боїв загони Директорії за активної підтримки селян і міщан та нейтралітету німецьких військ дійшли до столиці Української Держави. Бачачи безперспективність подальшої боротьби, гетьман П. Скоропадський 14 грудня 1918 р. заявив
  • 12.