Упорядник:
М. С. Кохан – вчитель початкових класів Краснянської ЗОШ І – ІІІ ст.
Мета. Прищеплювати учням бережливе ставлення до хліба; виховувати повагу до людей праці; ознайомлювати учнів з минулим свого народу, звичаями нашого краю;розвивати кругозір дітей,збагачувати словниковий запас,пам’ять, мовлення дітей;вдосконалювати навички виразного читання прозових та віршованих творів.
Упорядник:
М. С. Кохан – вчитель початкових класів Краснянської ЗОШ І – ІІІ ст.
Мета. Прищеплювати учням бережливе ставлення до хліба; виховувати повагу до людей праці; ознайомлювати учнів з минулим свого народу, звичаями нашого краю;розвивати кругозір дітей,збагачувати словниковий запас,пам’ять, мовлення дітей;вдосконалювати навички виразного читання прозових та віршованих творів.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
2. Виховна година на тему:
«Хвала рукам , що пахнуть хлібом»
Мета: Закріплювати знання дітей про вирощування хліба, про працю хлібороба, доводити до відома, що
хліб – найцінніший продукт харчування, для отримання якого потрібно докласти немало зусиль.
Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення,
мислення, спостережливість.
1.Хліб на столі велика радість людям!Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість
матінки-землі, всю наснагу й невтомність людської праці. Хліб!Яке щире і тепле почуття поваги , викликає
це слово в серці кожної людини.
З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність, щирість. Нашу
Вітчизну з давніх часів називають хлібним краєм бо люди, що живуть тут, - українці, були і є великими
працелюбами, вміють гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб це не
просто страва - це основа його життя і найдорожча святиня.
За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб – сіль. Зайдеш – і одразу видно: тут радо
почастують гостя званого і нежданого, людину порожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі – Бог у
домі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він не звичайний, він святий
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум'яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він скарб найбільший на землі.
Чи знаєте, ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб.
Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. А початок хліба – маленька
зернинка. Зернятко хліба нагадує у сповитку, немовлятко. Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.
Жито – жито! Немала і близька дорога,
Від зернин розсипчастих малих
До буханки хліба золотого,
До окрайчика в руках твоїх.
Ми сьогодні з вами і помандруємо з маленьким зернятком, прослідкуємо, яку далеку дорогу доводиться
проходити йому до запашної паляниці.
2. До мови рідної уважної,
Слова споріднені відзнач:
Житняк – хліб житній;
Яшник – яшний ;
Пшеничний – булка і калач.
Коли на полі колоситься –
Зернина в колосі, зерня;
Виймають з печі – паляниця.
Хлібець, хлібина, хлібеня.
Ще кажуть – книги, бухан, буханка.
А хліб весільний – коровай.
Цікава, бачиш кожна ланка, -
Все зауваж, на вус мотай!
3.Не кидайсь хлібом,він святий !_
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий малечі кучерявій.
_Не грайся хлібом то ж бо гріх!_
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх ,бувало каже мати.
Бо красен труд хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.
3. 9.Чого ж так часто хліб святий кидаємо під ноги?
Лежить він скривджений такий ,на всіх шляхах,дорогах
Лежить буває під столом,під партою ,під плотом
Здобутий нелегким трудом ,политий щедро потом.
10.Чому ж кидаємо його безжалісно ,бездушно
А десь голодне дитинча чекає хліб насущний
А десь в молитві день і ніч
Про хліб нужденні мріють
І руки вмілих трударів зерно у землю сіють.
11.Зростає колос золотий,налитий сонцем й небом.
Щоб ми вклонилися йому і багатіли хлібом.
І кожен день і кожну мить
Дай, Боже,хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить і не були бездушні.
12.Молись до хліба не кидай,хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,черствіють тільки люди.
13.Хліб усьому голова,так в народі кажуть,.
Хліб-це мир,любов,життя,хліб-це наша радість.
Мама зранку подає молочка поживного
І смачний окраєць хліба,теплого,пшеничного.
Хліб-багатство найцінніше,гість жаданий в хаті
З тих часів,коли навчились його виробляти.
14.Йшли роки,мінялись люди,цінності губились,
Тільки хліб-незгубна цінність,в ньому наша сила.
Хліб-усьому голова,хліб-як сонце,кажуть,
Хліб-це спокій,мир,життя,хліб-це наша радість.
Памятаймо,що в хлібові велика праця,важка праця хлібороба.Це і недоспані ночі,і напружені дні,висушене
сонцем обличчя і мокра від поту сорочка.І сьогодні ми запросили в гості людину з добрим серцем і
золотими руками.Йому слово…
Будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба.Народжується дитина-йдуть із хлібом,виряджаючи дитину
у далеку дорогу мати обов’язково загорне в рушник окраєць житнього хліба.Відзначають весілля з хлібом-
сіллю та весільним короваєм.Будували хату-приходили неодмінно з хлібом.Гостей зустрічають з хлібом-
сіллю.Проводжають людину в останню путь-з хлібом.Подивіться на цю красу.Тож радіймо,що в нас є наш
насущний хліб на столі.Віддаймо дяку трударям,що виколосили його,вимолотили,перемололи на
борошно,рукам,які випекли оці смачні,румяні,схожі на сонце паляниці.
Хліб-совість наша,хай буде в кожній хаті на столі,прикритий вишитим рушником і освячений
молитвою нашою.І ніколи не говоріть,що хліб черствий,недобрий.Хліб не буває таким.Бувають невмілі
руки,які невдало випечуть його.
15.Честь і слава хліборобам,що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять-знайте й ви про це малі
На руках у них буває,пил,земля,та це ,дарма
Кожен скаже,кожен знає-кращих рук за ці нема!
А їсте ви паляниці,калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться хліборобові за це!
16.Ми кажем:хліб,так важко він росте
На нього спеки,буря,град і злива
Як часто це колосся золоте калічиться негодами на ниві.
Та хліборобське серце не із тих,
Яке здається у полон розлуки
Співаєм славу людя,у яких міцнішають після роботи руки.
Ми почули багато гарних слів про хліб-життя наше.І коли вам скажуть,що є легкий хліб,то знайте-це
неправда.Є гіркий хліб-прошений;є солодкий-зароблений;є чорний-позичений;є білий-дарований;є
солоний-горьований,а легкого хліба нема. Велику роль у випіканні диво-хліба на Україні відіграє жінка.Це
цілий ритуал,завдяки якому буде нагодована вся сімя.Але давайте подивимося,що сталося в п’єсі
О.Коломійця»Фараони»,коли жінки з чоловіками помінялися ролями.
Ось і закінчилася наша виховна година.Ми не кожного дня співаємо пісні про хліб,розповідаємо вірші
про працю хлібороба.Тож давайте будемо поважати працю інших і шанувати хліб тихою любовю.Це
значить,що ви ніколи не кинете шматочок хліба,не залишите його на підвіконні,а побачивши
таке,піднімете хліб із землі,а хліборобу вклонитесь за його працю.
Дякуємо за увагу.