...

2. Виховна година на тему:
«Хвала рукам , що пахнуть хлібом»
Мета: Закріплювати знання дітей про вирощування хліба, про працю хлібороба, доводити до відома, що
хліб – найцінніший продукт харчування, для отримання якого потрібно докласти немало зусиль.
Виховувати повагу до праці хлібороба, бережливе ставлення до хліба. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення,
мислення, спостережливість.
1.Хліб на столі велика радість людям!Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість
матінки-землі, всю наснагу й невтомність людської праці. Хліб!Яке щире і тепле почуття поваги , викликає
це слово в серці кожної людини.
З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність, щирість. Нашу
Вітчизну з давніх часів називають хлібним краєм бо люди, що живуть тут, - українці, були і є великими
працелюбами, вміють гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб це не
просто страва - це основа його життя і найдорожча святиня.
За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб – сіль. Зайдеш – і одразу видно: тут радо
почастують гостя званого і нежданого, людину порожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі – Бог у
домі». В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він не звичайний, він святий
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум'яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він скарб найбільший на землі.
Чи знаєте, ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб.
Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. А початок хліба – маленька
зернинка. Зернятко хліба нагадує у сповитку, немовлятко. Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.
Жито – жито! Немала і близька дорога,
Від зернин розсипчастих малих
До буханки хліба золотого,
До окрайчика в руках твоїх.
Ми сьогодні з вами і помандруємо з маленьким зернятком, прослідкуємо, яку далеку дорогу доводиться
проходити йому до запашної паляниці.
2. До мови рідної уважної,
Слова споріднені відзнач:
Житняк – хліб житній;
Яшник – яшний ;
Пшеничний – булка і калач.
Коли на полі колоситься –
Зернина в колосі, зерня;
Виймають з печі – паляниця.
Хлібець, хлібина, хлібеня.
Ще кажуть – книги, бухан, буханка.
А хліб весільний – коровай.
Цікава, бачиш кожна ланка, -
Все зауваж, на вус мотай!
3.Не кидайсь хлібом,він святий !_
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий малечі кучерявій.
_Не грайся хлібом то ж бо гріх!_
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх ,бувало каже мати.
Бо красен труд хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.

3. 9.Чого ж так часто хліб святий кидаємо під ноги?
Лежить він скривджений такий ,на всіх шляхах,дорогах
Лежить буває під столом,під партою ,під плотом
Здобутий нелегким трудом ,политий щедро потом.
10.Чому ж кидаємо його безжалісно ,бездушно
А десь голодне дитинча чекає хліб насущний
А десь в молитві день і ніч
Про хліб нужденні мріють
І руки вмілих трударів зерно у землю сіють.
11.Зростає колос золотий,налитий сонцем й небом.
Щоб ми вклонилися йому і багатіли хлібом.
І кожен день і кожну мить
Дай, Боже,хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить і не були бездушні.
12.Молись до хліба не кидай,хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,черствіють тільки люди.
13.Хліб усьому голова,так в народі кажуть,.
Хліб-це мир,любов,життя,хліб-це наша радість.
Мама зранку подає молочка поживного
І смачний окраєць хліба,теплого,пшеничного.
Хліб-багатство найцінніше,гість жаданий в хаті
З тих часів,коли навчились його виробляти.
14.Йшли роки,мінялись люди,цінності губились,
Тільки хліб-незгубна цінність,в ньому наша сила.
Хліб-усьому голова,хліб-як сонце,кажуть,
Хліб-це спокій,мир,життя,хліб-це наша радість.
Памятаймо,що в хлібові велика праця,важка праця хлібороба.Це і недоспані ночі,і напружені дні,висушене
сонцем обличчя і мокра від поту сорочка.І сьогодні ми запросили в гості людину з добрим серцем і
золотими руками.Йому слово…
Будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба.Народжується дитина-йдуть із хлібом,виряджаючи дитину
у далеку дорогу мати обов’язково загорне в рушник окраєць житнього хліба.Відзначають весілля з хлібом-
сіллю та весільним короваєм.Будували хату-приходили неодмінно з хлібом.Гостей зустрічають з хлібом-
сіллю.Проводжають людину в останню путь-з хлібом.Подивіться на цю красу.Тож радіймо,що в нас є наш
насущний хліб на столі.Віддаймо дяку трударям,що виколосили його,вимолотили,перемололи на
борошно,рукам,які випекли оці смачні,румяні,схожі на сонце паляниці.
Хліб-совість наша,хай буде в кожній хаті на столі,прикритий вишитим рушником і освячений
молитвою нашою.І ніколи не говоріть,що хліб черствий,недобрий.Хліб не буває таким.Бувають невмілі
руки,які невдало випечуть його.
15.Честь і слава хліборобам,що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять-знайте й ви про це малі
На руках у них буває,пил,земля,та це ,дарма
Кожен скаже,кожен знає-кращих рук за ці нема!
А їсте ви паляниці,калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться хліборобові за це!
16.Ми кажем:хліб,так важко він росте
На нього спеки,буря,град і злива
Як часто це колосся золоте калічиться негодами на ниві.
Та хліборобське серце не із тих,
Яке здається у полон розлуки
Співаєм славу людя,у яких міцнішають після роботи руки.
Ми почули багато гарних слів про хліб-життя наше.І коли вам скажуть,що є легкий хліб,то знайте-це
неправда.Є гіркий хліб-прошений;є солодкий-зароблений;є чорний-позичений;є білий-дарований;є
солоний-горьований,а легкого хліба нема. Велику роль у випіканні диво-хліба на Україні відіграє жінка.Це
цілий ритуал,завдяки якому буде нагодована вся сімя.Але давайте подивимося,що сталося в п’єсі
О.Коломійця»Фараони»,коли жінки з чоловіками помінялися ролями.
Ось і закінчилася наша виховна година.Ми не кожного дня співаємо пісні про хліб,розповідаємо вірші
про працю хлібороба.Тож давайте будемо поважати працю інших і шанувати хліб тихою любовю.Це
значить,що ви ніколи не кинете шматочок хліба,не залишите його на підвіконні,а побачивши
таке,піднімете хліб із землі,а хліборобу вклонитесь за його працю.
Дякуємо за увагу.