• Вологі екваторіальніліси
• Савани та рідколісся
• Пустелі та напівпустелі
• Лісостеп і степ
• Мішані і широколисті ліси
• Хвойні ліси (Тайга)
• Тундра та лісотундра
• Полярні пустелі
3.
Приро́дна зо́на —частина географічного поясу з однорідними
кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних
територіях зони зберігають широтне або близьке до нього простягання,
тобто змінюються з півночі на південь.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від
широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери.
Типові гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником
формування ґрунтів, рослинності й тваринного світу. Природні зони
беруть свою назву від рослинності, властивої їм, і інших географічних
особливостей.
Полярні пустелі
Розташовані вАрктичному та Антарктичному кліматичних поясах
Через суворий клімат рослинність практично відсутня. Тільки влітку
на островах та прибережній смузі Антарктиди з”являються невеликі
ділянки мохів та лишайників
Тундра та лісотундра
•Розташована в межах Субарктичного та Субантарктичного поясів
• Через низкі температури та надмірну зволоженість величезні простори
вкриті болотами, що утворились поверх багаторічної мерзлоти. Крім
мохів та лишайників тут трапляються карликова береза, полярна верба,
влітку багато ягід. Далі на Південь з”являються береза, ялина, модрина.
Хвойні ліси (Тайга)
Розташованів межах помірного поясу
Клімат тепліший ніж в тундрі. За умови досить значної кількості опадів
тут поширена деревна рослинність (хвойні породи)
Тваринний світ дуже різноманітний
Мішані і широколистіліси
В умовах помірного поясу на південь від зони тайги величезні території
замають мішані ліси
Мішаний ліс — ліс утворений хвойними і листяними деревними
породами.
Лісостеп і степ
Поширеннястепів у
світі, показано жовтим
та жовтогарячим
(субтропічні степові
масиви).
Помірний пояс
Влітку жарко і сухо, зими переважно малосніжні. Переважає травяниста
рослинність, оскільки для розвитку деревної не вистачає вологи. Незначні
лісові масиви зосереджені по долинах річок і водойм і представлені
переважно листяними породами
Степ — природна смуга помірного поясу, для якої характерне майже
повсюдне поширення травянистої, в основному злакової рослинності на
чорноземних і каштанових ґрунтах.
Пустелі і напівпустелі
Пусте́лі— тип ландшафту, що характеризується рівнинною поверхнею,
розрідженістю або відсутністю флори, а з фауни присутні лише
специфічні види. Розрізняють піщані, кам'янисті, глинисті, солончакові
пустелі. Пустелі поширені в помірному поясі Північної півкулі,
субтропічних і тропічних поясах Північної і Південної півкуль.
Характеризуються посушливими умовами зволоження (річна сума
опадів менше 200 мм, а в экстрааридних районах — менше 50 мм;
коефіцієнт зволоження, що відображає співвідношення опадів і
випаровування, — 0—0,15).
Савани та рідколісся
Сава́на(ісп. sabana «простирадло» або від саван) — тип тропічної,
субтропічної і субекваторіальної рослинності, що характеризується
поєднанням трав'яного покриву з окремими деревами, групами дерев або
чагарниками.
Савани поширені в Африці, особливо на сході, Південній (льяноси, кампоси) і
Центральній Америці, Південно-Східній Азії, Австралії, Індії.
Савани формуються на червоних і червоно-бурих ґрунтах в умовах
тропічного клімату з різко виявленим сухим та вологим періодами.
У трав'яному покриві савани переважають злаки (заввишки до 3-5 метрів).
Деревна рослинність саван представлена баобабами, евкаліптами, акаціями,
пальмами тощо.
Вологі тропічні (екваторіальні)ліси
Вологий тропічний (екваторіальний) ліс - ліс в екваторіальних (вологий
екваторіальний ліс), субекваторіальних і вологотропічних районах з
вологим кліматом (2000-7000 мм опадів у рік). На додаток до надмірного
випадання опадів, вологі тропічні ліси характеризуються великою
кількістю постійних (в протилежність мігруючим) видів тварин і
величезним біорізноманіттям флори і фауни
Висотна поясність
Висо́тна по́ясністьабо висотна зональність —
закономірна зміна природних комплексів у горах,
зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з
висотою. Висотна поясність пояснюється зміною клімату
з висотою: на 1 км підйому температура повітря
знижується в середньому на 6 градусів Цельсія,
зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає
інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км.
збільшується хмарність і кількість опадів.
Повний спектр кліматичних зон висотної поясної
можна спостерігати в крупних гірських масивах
екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).