КОРОТКИЙ ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ КНИГИ

1. (короткий екскурс в історію книги
для учнів початкових класів)
Міністерство культури України
Національна бібліотека України для дітей

2. !Книга змінює світ!Книга змінює світ

3. В домі без книги, як без вікон,
темно.
Про книгу існує безліч прислів’їв, яким не
одна тисяча років:
З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг – знання.
Книга – велике диво, створене людиною.
Книга корисна, коли її читають.
Книги – міст у світ знань.
Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ
видно.
Книгу читають не очима, а розумом.
Мудрим ніхто не родився, а з книжок навчився.
Одна книга тисячі людей навчає.
У Землі супутник – Місяць, у людини – книга.

4. «Якщо мрієш стати справжньою людиною – читай книгу»
(український педагог, письменник В. О. Сухомлинський)
«Книги для мене необхідні, як хліб насущний»
(український письменник, художник Т. Г. Шевченко)
«Кімната без книг – все одно, що людина без душі»
(український письменник, кінорежисер О. П. Довженко)
Багато мудрих слів про важливість книги сказано видатними
людьми.
«Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, – це джерела
мудрості» (перший український історик Нестор Літописець)
«Книжки – це наша праця, наша совість,
Цілющої води живий струмок»
(українська письменниця О. Іваненко)
«Без книг, як без повітря, людина жити не може»
(конструктор С. П. Корольов)
«Не розум від книг, а книги від розуму створилися»
(український філософ, поет Г. Сковорода)
«Книжки – це краще, що придумали люди за всю історію людства»
(українська письменниця Л. Воронина)
«Як музи́ка не може прожити дня, щоб не взяти до рук музичного
інструмента, не творити і не діставати від цього насолоди – так
людина не може обійтися без книги» (український педагог,
письменник В. О. Сухомлинський)

5. «Книга – казкова лампа, яка дарує людині світло…»
(латиський письменник А. М. Упіт)
«Книги – найкращі друзі. До них можна звертатися у всі
складні хвилини життя» (французький письменник А. Доде)
«Книга – це посудина, яка нас наповнює, але сама не
порожніє» (французький письменник А. Декурсель)
«Книги – це маяки в океані часу» (російський письменник О. І. Герцен)
«Книга – велика річ, доки людина вміє нею користуватися» (російський
поет О. Блок)
«Книги – кораблі думки, що мандрують хвилями часу й обережно
несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління»
(англійський філософ Ф. Бекон)
«Хороша книга – ніби бесіда з розумною людиною»
(російський письменник О. Толстой)
«…книга – найкращий друг людини»
(італійський історик літератури Л. Сеттембріні)
«Добре діло – збирати хороші книги, але найкраще – звертатися до них і читати
їх» (італійський поет Ф. Петрарка)
«Люди перестають думати, коли перестають читати»
(французський письменник, філософ Д. Дідро)

6. Любий друже!
Сьогодні тобі звично бачити поруч із собою книжки. Вони є у
кожній родині. Книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З
того часу, як люди навчилися писати, всю мудрість вони довіряли
книгам, які відкривають нам світ, допомагають зрозуміти минуле та
заглянути в майбутнє.
Важко уявити собі, що колись книга не була паперовою… А чи
знаєш ти, коли з’явилися та якими були перші книжки?

7. У стародавні часи люди не вміли ні читати, ні писати. Усі
цікаві оповіді складалися і передавалися з вуст у вуста. Ці твори
зберігалися не в книжкових шафах, а в народній пам’яті. Людина,
яка була здатна переповісти той чи інший твір, сама ніби ставала
книжкою. Тобі це здається неймовірним? Але таке було насправді.
У Стародавній Греції, наприклад,
оповідача називали аедом. Він виконував твори,
акомпануючи собі на музичному інструменті, та
був завжди бажаним гостем на святі.
Перебираючи струни, аед співав про мудрого
царя Одіссея, хороброго воїна Ахілла… Ці
розповіді довго передавались із покоління в
покоління і лише через століття були записані.

8. Людям завжди хотілося, щоб їхні твори і знання дійшли до
нащадків. Тому вони придумали букви. Перші літери були більше схожі
на малюнки. Ось такі:
«Газетний камінь»
штат Юта, США

9. Найвідоміші зразки наскельних малюнків були знайдені в
1940 році у Франції, в печері Ласко.
Художники тих часів передавали інформацію, створюючи
малюнки на скелях за допомогою обгорілих дерев’яних палиць.
Динин, Жаклин.
Путешествие в древний мир / Ж. Динин ; пер. с англ. В. Скоробогатов ; ил. Д. Берджен [и др.]. - Х. ;
Белгород : Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2008. - 63 с. : ил. - (Иллюстрированная энциклопедия
для детей).

10. В Україні найдавнішими вважаються наскельні малюнки поблизу
міста Мелітополя на Запоріжжі. Нині в цій місцевості розташований
Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Моги́ла». Тут
можна побачити унікальні стародавні зображення, які називаються
петрогліфи*.
Сайт Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила»
*Петрогліфи (наскельні зображення) — висічені зображення на
кам'яній основі (грец. πέτρος - камінь і грец. γλυφή - різьблення).
Відео з сайту: http://www.youtube.com/watch?v=8bZ18aoO3uk

11. Малюнкове письмо використовується і в наш час. Його
переваги в тому, що одним значком можна позначити різні життєві
ситуації, застереження тощо. Наприклад, відповідні картинки на
дорожніх знаках швидко повідомляють нам, де є автозаправна станція,
лікарня, телефон, їдальня, місце для відпочинку. Ці умовні позначення
стали міжнародними та зрозумілі людям різних країн світу і по-
сучасному називаються інфографікою .
Види спорту
Дорожні знаки

12. На території нинішнього Перу (країна в
Південній Америці) в давнину знаходилася держава
древніх інків, які зберігали і передавали інформацію
за допомогою кіпу – вузликового письма. Ним
володіли тільки особливі люди - «в’язателі вузлів». Для
передачі повідомлення використовувались вузлики
певного кольору та різні види мотузкового
сплетення.

13. Кожен кольоровий вузлик та тип переплетення мав своє значення:
білий – мир, здоров’я;
жовтий – сонце;
синій – море, вода;
зелений – врожай, хліб;
червоний – війна, кров;
чорний – смерть, хвороба.
сонценебо землявогонь

14. Щось схоже було і в племені ірокезів – їхнє «письмо»
називалося вампум. Вампум – це стрічка або пасок з ниток. На них
нанизувалися різні за формою, розміром та кольором морські мушлі
(черепашки). Іноді послання про важливі події налічували по 6-7 тисяч
таких черепашок.

15. Давні народи – вавилоняни та ассирійці – виготовляли перші
книжки із м’якої глини. Значки, схожі на маленькі клини, гострою
паличкою наносили на сиру глиняну дощечку. Тому такий лист
називали клинописом.
Потім ці плитки обпалювали у печах і вони ставали міцними,
наче камінь, тому письмо на глиняних дощечках збереглося до
наших днів.
З отриманих табличок
складали книжки. Обкладинкою для
таких книг служив дерев’яний ящик,
куди вони складалися. Якщо кожна
плитка була сторінкою, то цілу
книжку доводилося возити возом!

16. Система клинопису була у використанні понад 35 століть
(від 34-го століття до нашої ери до 1-го століття нашої ери).

17. Динин, Жаклин.
Путешествие в древний мир / Ж. Динин ; пер. с англ. В. Скоробогатов ; ил. Д. Берджен [и др.]. - Х. ;
Белгород : Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2008. - 63 с. : ил. - (Иллюстрированная энциклопедия
для детей).
Бик Риба

18. Були ще книги, які можна було
розтопити, як масло! Мова йде про воскові
книги. Виготовлялися вони так: брали декілька
дерев’яних табличок-дощечок, робили
посередині виїмку, яку заливали жовтим або
забарвленим у чорний колір воском. У кутках
дощечок проколювалися дірочки, в них вставляли
шнурки, які скріплювали їх в одну книжечку.
Писали на воскових «сторінках» гострим кінцем
палички.

19. Користуватися глиняними книжками, які були дуже важкими
та займали багато місця, або книжками з воску, які могло
розтопити сонце, було дуже незручно. Тому люди продовжували
шукати інший матеріал, з якого можна було б виготовити книги. І
знайшли...
У 3-му тисячолітті до нашої ери
матеріалом для письма стає папірус. Його
виготовляли у стародавньому Єгипті з трав'янистої
багаторічної болотяної рослини – осоки
папірусної. Єгиптяни робили з неї багато різних
речей, навіть готували страви. Одного разу вони
помітили, що листя цієї рослини перетворюється
в сухі вузенькі стрічки, які, до того ж, добре
вбирають фарбу.

20. Спресовані пластинки папірусу склеювали у стрічки, обрізали
кінці, віджимали з них вологу, сушили на сонці та ретельно полірували.
Папір виходив жовтуватий, гладенький, блискучий, але дуже ламкий.
Тому аркуші згортали в довгу смугу – сувій. На таких свитках, що
досягали в довжину до кількох десятків метрів завдовжки, записували
різні тексти.
Ось так і з'явилися книги з
папірусу.
Папірусом, виготовленим
у Єгипті, користувалися майже
дві тисячі років навіть у країнах
Європи.

21. З часом книги почали писати на листах
пергаменту. Свою назву матеріал отримав від
міста Пергам (нині Бергам у Туреччині), де у 2-му
столітті до нашої ери був вперше застосований.
На відміну від папірусу, добре вичинені
шкіри тварин давали можливість відтворювати
тексти й малюнки кращої якості з обох боків. Ще
одна перевага пергаменту – його довговічність.
Щоб листи не скручувалися, зошити зшивали і
вкладали у дерев’яні палітурки, обтягнені шкірою.

22. Книги з пергаменту були тонкими, легкими, міцними, але
дуже дорогими. Пергаментна книжка вважалася цілим багатством,
яке передавалося в спадщину від батька до сина. Особливо цінні
книжки приковували ланцюжком до стіни.
Писали на пергаменті аж до кінця 15-го століття.
Німецький виробник пергаменту
1568 р.
Виготовлення пергаменту
Відео з сайту: http://www.youtube.com/watch?v=v41_NXtq0pI

23. У стародавньому Китаї писали тушшю на тонких бамбукових
пластинках, які нанизували на міцну мотузку, пізніше – пензликами
на шовковій тканині. І лише згодом – на папері, який винайшли саме
в Китаї приблизно у 105 році нашої ери. А зробив це чоловік на ім’я
Цай Лунь.

24. Виготовлення паперу за методом Цай Луня
Виготовлення паперу
Відео з сайту:
http://www.youtube.com/watch?
v=yn04TJ2wXuc
Для виготовлення паперу
довго товкли кору дерев у воді, щоб
розділити на волокна. Далі цю
суміш виливали на таці, дно яких
вистеляли вузькими смужками
бамбука. Тацю трясли, щоб
волокна переплелися. Коли вода
стікала, на сітці залишався вологий
аркуш паперу. Його обережно
знімали, клали на дошку й
висушували.
Цай Лунь

25. Спосіб виробництва паперу в Китаї довго тримали в
секреті. Лише через 300 років про нього дізналися в Єгипті.
Згодом почали відкриватися паперові фабрики в Італії,
Франції, Німеччині, Голландії. А у 15-му столітті паперові книги
вперше стали виготовляти у друкарнях.

26. Вважається, що першим почав друкувати
книжки, відливаючи металеві букви, німецький
книгодрукар Йоганн Гутенберг у 15-му столітті. Літери,
з яких складали слова, збирали у дерев’яній рамі й
уміщували у прес. Потім їх вкривали шаром фарби, а
зверху клали аркуш паперу. У такий спосіб можна
було віддрукувати скільки завгодно примірників. Після
винаходу Й. Гутенберга впродовж наступних
п'ятдесяти років типографії з’явилися в 260-ти містах
Європи.
Друкарня часів Йоганна Гутенберга
Ілюстрація з сайту: http://retrobazar.com/

27. Друкарський станок Й. Гутенберга
Пам'ятник Й. Гутенбергу в місті
Майнці (Німеччина), 1837 р.
Скульптор: Бертель Торвальдсен
Біблія Й. Гутенберга. Екземпляр з
музею в м. Майнці (Німеччина)

28. На території Київської Русі традиційним матеріалом для
письма були пергамент та береста.
Спочатку пергамент в Київську Русь завозили з Греції, а
згодом навчилися виробляти його самі. Тисячі рукописних книг на
пергаменті зберігалися в бібліотеках Київської Русі. Одна з перших
таких книгозбірень відкрилася у 1037 році у Софійському соборі
міста Києва.
Перепис книг у бібліотеці
Софійського собору в Києві.
Мініатюра Радзивілівського літопису

29. Берестяні книги виникли на Русі в 11-му столітті. Для їх
виготовлення брали кору берези (берест), кип’ятили, зішкрібали її
внутрішній шар, а потім обрізали по краях, надаючи правильної
форми. Пройшовши таку обробку, берест ставав еластичним і
м’яким.
Грамота № 202, хлопчика Онфима
м. Новгород, 1240–1260 рр.
Художник: Н. Кондратова

30. Книги створювали у монастирях. У цьому процесі було
задіяно велику кількість переписувачів, палітурників, перекладачів,
художників, ювелірів. Написану книгу переплітали, палітурку
оздоблювали коштовностями. Тому книги коштували дуже дорого. За
одну книгу можна було купити великий міський будинок або 12
гектарів землі. Той, хто мав хоча б одну книжку, вважався заможною
людиною.
Переписувачі книг
(староруська мініатюра)

31. Засновником книгодрукування в Україні став Іван Федоров. У
1574 році у м. Львові він видав перший східнослов‘янський «Буквар» та
першу друковану книгу «Апостол» .
Іван Федоров. Першодрукар
Художник: О. В. Моравов«Буквар»
Перша в Україні
книга – «Апостол»

32. Друкарський станок
часів Івана Федорова
Іван IV Грозний у друкарні Івана Федорова
Художник: Г. Лисснер
Друкарський знак
Івана Федорова Автограф Івана Федорова

33. Львівська друкарня Івана Федорова
Пам'ятник Івану Федорову
м. Львів

35. У Києво-Печерській лаврі знаходиться Музей книги і
друкарства України, створений у 1972 році. Там зберігаються
незвичайні книги (близько 56 тисяч). У музеї можна побачити книги
заввишки півтора метри. Але є й такі, розмір яких не перевищує
поштової марки.

36. Знайти улюблену книгу, дізнатися більше про історію
книгодрукування, переглянути книжки, які читали твої батьки, бабусі
та дідусі ти можеш у своїй дитячій бібліотеці. Тут тобі завжди будуть
раді!
Віртуальний музей книги Національної бібліотеки України для дітей

37. В наш час знайшли заміну навіть паперу.
Бо яким би зручним він не був, а кількість
інформації, яку потрібно записувати і зберігати,
стрімко зростає. Навіть найбільші у світі
бібліотеки мають обмежену площу для зберігання
книг. І що ж у такому випадку робити? Вихід
знайшли завдяки новітнім технологіям – книги на
електронних носіях. Але це зовсім інша історія…

38. …усі рукописні книжки переплітали.
Палітурку виготовляли з дерев’яних
дощок, обтягнутих шкірою, парчею,
оксамитом та атласом. Потім
прикріплювали металеві бляхи, щоб
книжки довше зберігалися. Верхню
кришку прикрашали самоцвітами,
перлами.
…на пергаменті писали чорнилом, яке робили
із сажі, відвару кори вільхи та дуба. А заголовки,
ініціали та великі букви виводили червоною
фарбою. Використовували також охру – світло-
жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
Цікаво знати, що…

39. …греки і римляни до 4-го століття нашої ери
використовували книги з дощечок чи пластинок зі
слонової кістки, з’єднаних кільцями або
ремінчиками. Такі книги, залежно від кількості
дощечок, називали диптихом – 2 дощечки,
триптихом – 3 дощечки і поліпти́хом – багато
дощечок. Сьогодні подібне скріплення
використовується в календарях, записниках.
…серед руїн палацу ассирійського царя
Ашшурбаніпала було знайдено цілу
бібліотеку з глиняних книжок. Усе знищила
пожежа в палаці, але книги зберіглися.
Бібліотека царя нараховувала близько 25
тисяч глиняних табличок.
Цікаво знати, що…

40. …друкарські верстати 17-го
століття випускали по 1000 аркушів
на день. А їх модернізовані
нащадки у 20-му столітті – по 2000
аркушів на годину.
Цікаво знати, що…
…щоб слова на папері читалися
правильно, набірні літери вирізали у
дзеркальному зображенні. І як тільки
у них не плуталися?

41. …припускають, що перші друковані
тексти з’явилися у 8-му столітті в Японії.
Сторінки віддруковували з різьблених
дерев’яних форм. Виготовлення однієї
такої форми потребувало багато
часу, а надрукувати з неї можна було
тільки одну сторінку.
Цікаво знати, що…
…колись у бібліотеках Західної Європи
найцінніші книги приковували до своїх місць
ланцюгами. Та одним з найцікавіших був
засіб, що широко практикувався в Україні. На
полях книги чи на початку її писалося міцне
закляття до того, хто захотів би цю книгу
привласнити. Наприклад, на одному рукописі
18-го століття написаний такий двовірш: «Хто
би мав сю книгу красти, тому сім літ свині
пасти».

42. …дванадцять найменших книжок світу
вміщаються в одній столовій ложці. Серед
них є мініатюрне видання Корану,
словник англійської мови на 12 000 слів і
Конституція Франції.
…одна з найменших книжок – томик
віршів Тараса Шевченка «Кобзар»,
який створив майстер мікромініатюр
Микола Сядристий. Книжка
складається з 12 сторінок, кожна
площею 0,6 мм². Перегортати
сторінки можна тільки загостреним
кінцем людської волосини. Зшита
вона павутинкою, а обкладинка
зроблена з пелюстки безсмертника.
На обкладинці – портрет поета та
зображення хати, де він народився.
Цікаво знати, що…

44. Поміркуй та розшифруй, що зображено на малюнку
Підказка: Це «щоденник» мисливця.

45. Поміркуй та розшифруй, що зображено на малюнку
Відповідь:
Чоловік пішов на полювання та здобув
звіра.
Перевір себе

46. Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Добре мудрує.
Кривду соромить,
Правди навчає,
Часом жартує,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, –
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.
Леонід Глібов
Дві обкладинки.
Між ними заквітчались сторінки.
Ручаями гомінкими озиваються рядки.
Що це?
Тамара Коломієць
Відгадай загадку
Дуже я потрібна всім –
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
Грицько Бойко
Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання.
Після плавання цей корабель
Повертається в рідний порт Фель.
Анатолій Качан

47. …
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька –
Книжка та й годі.
Леонід Глібов
Перевір себе
К Н И Г А

48. Пригадай алфавіт та прочитай прислів’я
24
15 18 11 9 27 12
29 24 15 1 14
18 7
2 24 15 3 11 ,
1
6 24 17 15 11.
Підказка: Кожна цифра – це
літера українського алфавіту.

49. Пригадай алфавіт та прочитай прислів’яПеревір себе

50. Навчання – сонце, а книга …
Книгу читай, розуму …
Кому книга – розвага, а кому - …
Книги читати – усе …
Хто багато читає, той багато …
Дім без книги – день без …
Книга – міст у світ …
Книга допоможе в труді – виручить в …
Читання – ось краще …
Гра «Доповни прислів’я»
Початок прислів’я подається

51. Навчання – сонце, а книга віконце.
Книгу читай, розуму набувай.
Кому книга – розвага, а кому – навчання.
Книги читати – усе знати.
Хто багато читає, той багато знає.
Дім без книги – день без сонця.
Книга – міст у світ знань.
Книга допоможе в труді – виручить в біді.
Читання – ось краще навчання.
Гра «Доповни прислів’я»
Перевір себе

52. 1.1. Твердий матеріал, на якому писали
найперші книжки.
2.2. Як називається спеціально оброблена
шкіра тварин, яку використовували
як матеріал для письма?
3.3. З якої рослини виготовляли книги у
стародавньому Єгипті?
4.4. В якій країні винайшли папір?
5.5. Прізвище першого українського
книгодрукаря.
Перевір свої знання за допомогою міні-вікторини

53. 1.1. Камінь
2.2. Пергамент
3.3. Папірус
4.4. Китай
5.5. Іван Федоров
Перевір себе
Перевір свої знання за допомогою міні-вікторини

54. П
У
Р
І
П
А
С
Знайди першу букву, з якої починається слово, обери
напрямок руху та прочитай, з якої рослини виготовляли папір,
готували їжу, шили одяг та взуття і навіть майстрували легкі й
досить міцні човни в Стародавньому Єгипті.

55. П
П
У
Р
І
П
А
С
Перевір себе
Знайди першу букву, з якої починається слово, обери напрямок
руху та прочитай, з якої рослини виготовляли папір, готували їжу,
шили одяг та взуття і навіть майстрували легкі й досить міцні човни в
Стародавньому Єгипті.
П А П І Р У С

56. 1. Країна, в якій винайшли папір.
2. Твердий матеріал, на якому писали стародавні люди.
3. Переписана від руки книжка.
4. Прізвище німця – винахідника книгодрукування.
5. В якому місті був винайдений і вперше застосований
пергамент.
1
2
3
4
5
Розгадай кросворд та прочитай слово
Якщо ти вірно розгадаєш кросворд, то у виділених
клітинках прочитаєш відповідь на загадку:
Мовчить, а сто дурнів навчить.

57. Розгадай кросворд та прочитай словоПеревір себе
Якщо ти вірно розгадав кросворд, то у виділених клітинках
дізнався відповідь на загадку:
Мовчить, а сто дурнів навчить.
1. Країна, в якій винайшли папір.
2. Твердий матеріал, на якому писали стародавні люди.
3. Переписана від руки книжка.
4. Прізвище німця – винахідника книгодрукування.
5. В якому місті був винайдений і вперше застосований
пергамент.
А
Н
К
И
Г
И Т А Й
А М ЬІ
НУ БЕТ
К2
П
ГРЕ
М
СР У К О
4
П Е ГР5
1
3
П
К
5

58. Дивовижні, захоплюючі розповіді
чекають тебе на сторінках книжок, у яких
йдеться зокрема про історію створення
книги від найдавніших часів до наших днів:
Від рукопису до книжки // Що? Як?
Чому? / худож. П. В. Мірончик. – Х., 2003. –
С. 103-112.
Від рукопису до книжки // Що? Як?
Чому? / худож. П. В. Мірончик. – Х., 2003. –
С. 103-112.
Зубков, Борис Васильевич.
Книжка про книжку / Б. В. Зубков ;
худож. А. Борисов. – М. : Малыш, 1984. –
27 с. : ил.
Брукфилд, Карен.
Письменность / К. Брукфилд ; фот.
Л. Пордеса ; пер. с англ. Н. Лисового. – М. ;
Лондон : Слово : Dorling Kindersley, 2001. – 64
с. : ил. – (Очевидец: Обо всем на свете).

59. Колесниченко Ю. Я. На чому писали /
Ю. Я. Колесниченко, Г. Є. Філановський // Цікаве
знайомство. – К., 1963. – С. 9-12.
Колесниченко Ю. Я. На чому писали /
Ю. Я. Колесниченко, Г. Є. Філановський // Цікаве
знайомство. – К., 1963. – С. 9-12.
Кашурникова, Т. М.
Чудо, имя которому – книга / Т. М. Кашурникова.
– М. : Школьная библиотека, 2006. – 104 с. : ил.
Кашурникова, Т. М.
Чудо, имя которому – книга / Т. М. Кашурникова.
– М. : Школьная библиотека, 2006. – 104 с. : ил.
Іваненко, Оксана Дмитрівна.
Друкар книжок небачених / О. Д. Іваненко ;
худож. оформ. А. Базилевича. – Допов. і
перероб. вид. – К. : Дитвидав УРСР, 1964. – 67 с. :
іл.

60. Обертинська А. Мій любий друже! :
[як виникла книга] / А. Обертинська,
З. В. Огороднійчук, А. С. Сичевський //
Бережи себе, малюк! – К., 2009. – С. 5-
13.
Обертинська А. Мій любий друже! :
[як виникла книга] / А. Обертинська,
З. В. Огороднійчук, А. С. Сичевський //
Бережи себе, малюк! – К., 2009. – С. 5-
13.
Липин, Л.
Глиняные книги / Л. Липин, А. М. Белов ;
оформ. Ю. Киселева. – М. ; Л. : Детгиз,
1952. – 350 с. : ил.
Мегаи, Ласло.
Книжка о книжке / Л. Мегаи ; рис.
Ч. Рекашши ; пер. с венг. С. Вольский. –
Будапешт : Корвина, 1976. – 32 с. : ил.

61. Утевська, Паола Володимирівна.
Невмирущі знаки : нариси / П. В. Утевська ;
худож. оформ. А. та О. Шоломіїв. – К. : Веселка,
1981. – 245 с. : іл.
Утевська, Паола Володимирівна.
Невмирущі знаки : нариси / П. В. Утевська ;
худож. оформ. А. та О. Шоломіїв. – К. : Веселка,
1981. – 245 с. : іл.
Павлов, Иван Прокофьевич.
Про твою книгу / И. П. Павлов ; рис. и макет
Б. Буракова. – Л. : Просвещение, 1991. – 113 с. :
ил. – (Знай и умей).
Павлов, Иван Прокофьевич.
Про твою книгу / И. П. Павлов ; рис. и макет
Б. Буракова. – Л. : Просвещение, 1991. – 113 с. :
ил. – (Знай и умей).
Осетров, Евгений Иванович.
Сказ о Друкаре Иване и его книгах /
Е. И. Осетров ; худож. В. Перцов. – М. :
Малыш, 1983. – 95 с. : ил.

62. http://olauo76.wix.com/biblioteka116#!__my-website-copy1

63. http://orlovka.crimea.ua/biblioznajka/index.php?
option=com_content&view=article&id=92:historibook&catid=37&Itemid=

64. http://www.filipoc.ru/interesting/istoriya-poyavleniya-knigi

65. http://www.child-lib.lg.ua/uk/content/istoriya-sozdaniya-knigi

66. http://library.vspu.edu.ua/html/ist1.htm

67. http://gimnaziya127.ucoz.ua/SVITANOK/berezen_2011_specvipusk_pisemnist.pdf

68. http://www.bibliokid.if.ua/piznavay/istoriya-i-kultura/pro-knygy/144-yak-
narodylasya-knyga.html

69. Кіплінг, Ред'ярд Джозеф.
Як було написано першого листа : казка / Р. Д. Кіплінг ; пер. Л. Солонька ; худож. К. Ростопчіна. - К. : Лелека,
2000. - 15 с. : іл.
http://megogo.net/ua/view/63561-yak-bulo-napisano-pershiy-list.html

71. Ілюстрації з сайтів:
http://www.123rf.co.kr/
http://istorik.ucoz.com/
http://www.liveinternet.ru/
http://www.letopis.info/
http://www.mycutegraphics.com/
http://www.nativetech.org/
http://retrobazar.com/
http://tokyoheihan.co.jp/
http://www.toybytoy.com/
http://uk.wikipedia.org/
Національна бібліотека України для
дітей
Укладач С. В. Кисельова