Принципові відмінності досконалої (повної) конкуренції від інших форм організ...
читання генеза
1. ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
І н с т р у к ц і я д л я у ч н я
1. Контрольна робота складається з художнього тек
сту і 12 завдань до нього.
2. Спочатку прочитай текст. Потім читай кожне за
вдання і виконуй його.
3. У завданнях, які містять варіанти відповідей, ви
бери з них правильну і обведи букву, яка стоїть біля
цієї відповіді.
Н а п р и к л а д :
Визнач жанр твору «Котилася торба з високого горба».
А загадка
Б пісня
(В) лічилка
4. У завданнях на встановлення відповідності
з’єднай ліву частину з правою за змістом за допомогою
стрілочки.
Н а п р и к л а д :
З’єднай назву твору з його автором:
«Яш ка та М аш ка» • • Юрій Збанацький
«Л елек и » • • М икола Трублаїні
5. Якщо треба встановити послідовність, впиши по
трібні цифри в клітинки.
6. Виконуючи останнє завдання, намагайся вислов
лювати думку повно, чітко, обґрунтовувати її.
Бажаємо тобі успіху!
21
2. Прочитай уважно текст.
БОГАТИ Р
( Скорочено)
- Татку, скажи мені, а що у світі найдорожче? - за
питав Василько у батька.
- Найдорожче? Гм... А чому ти питаєш про це, сину?
- Бо ми сьогодні посперечались. Івасик кричить -
велетенський лайнер, Сергійко - ні, космічний кора
бель...
- А ти що сказав?
- А я не сказав нічого, бо не знав. А ти, татку, зна
єш?
- Знаю, сину, - татко пригорнув до себе Василька. -
Найдорожча на світі - Батьківщина. Її не можна ні ку
пити, ні продати, бо ціна їй - наше життя. Зрозумів?
- Н-не зовсім, - признався Василько.
- Н у дарма, підростеш - зрозумієш. А станеш до
рослий - тобі її захищати.
- Як мій дідусь? - питає Василько.
Дідуся свого він ніколи не бачив, тільки на фото
картці - у касці з автоматом. І ще Василько знає, що
загинув дідусь на війні.
- Коли треба буде - як твій дідусь.
- Я захищатиму Батьківщину! Ото б тільки швидше
мені стати дорослим.
Міцно запам’ятав Василько батькові слова. Ж иття
його було радісне та щасливе, одне засмучувало: надто
повільно росте. А йому ж так хотілося швидше стати
дорослим.
Якось уночі почув Василько: стукнуло тихенько у
вікно. Визирнув - нікого немає. А стукає знову. Вибіг
з дому... Ой, хто ж це?
Контрольна робота № 1
Варіант 1
22
3. Стоїть перед ним ставний високий юнак, виграє
проти місяця його крицева зброя. А сам пильно на Ва
силька дивиться.
- Хто ти? - дивується хлоп ’як.
- Я - Богатир нашої рідної країни. Почув про твої
думки-бажання і завернув до тебе. Хочеш мені допо
могти?
- Хочу!
- Тоді їдьмо зі мною.
- Куди? - питає Василько, а сам усе дивиться на
Богатиря, надивитися не може.
- Навперейми розбійникові Крижаному Серцю.
- Ой, а хто він? Я про нього зроду не чув...
- Н у то слухай. Далеко-далеко, за морями-океанами
живе той розбійник. Замість серця в грудях крижину
носить. Багато слуг у лиходія.
Багатий Крижане Серце. Та що довше живе він на
світі, то зажерливішим стає. Тепер заманулося йому
загарбати весь білий світ. Понад усе заманулося захо
пити одну нашу дружню, вільну Країну. А ле в чесному
двобої подолати її несила, то й пустився Крижане Сер
це на хитрощі: поневолити її або знищити.
- Ого! - скрикнув Василько. - Нехай тільки спробує!
Богатир посміхнувся.
- Не так воно просто, друже. Дізнався я, що Кри
жане Серце сів на корабель і поплив до тієї Країни.
Швидше вітру пливе його корабель, та ще швидше ли
нуть чутки. Неспроста пливе туди гість, задумав він
недобре діло.
Стало страшно Василькові, але виду не показує,
тільки кулаки стиснув.
- То що ж робити?
- Завтра надвечір підпливатиме Крижане Серце до
тих берегів. На той час я мушу там бути, заступити
лиходієві дорогу. Хитрий і підступний то ворог.
- Я допоможу тобі, - обіцяє Василько. - Не дивися,
що я ще малий.
23
4. - Оце ж я по тебе й приїхав.
Голосно свиснув Богатир, і вмить опинився перед
ними кінь-красень. Соколом коня звати. Н у - в дорогу!
Виконай завдання.
1. Познач, хто під час розмови з друзями не знав, що у світі
найдорожче.
2. Вибери, як пояснив тато Василькові, що найдорожча
у світі - Батьківщина.
А Батьківщина дуже красива.
Б Батьківщина для кожного єдина.
В За Батьківщину люди готові віддати найдорож
че - своє життя.
Г Батьківщина - це земля, на якій ми живемо.
3. Познач, які батькові слова міцно запам’ятав Василько.
А Виростеш - зрозумієш.
Б Станеш дорослий - тобі Батьківщину захищати.
В Ти ще малий.
Г Батьківщину треба захищати.
4. Вибери, що найбільше засмучувало Василька.
А Те, що не міг він зрозуміти таткових слів.
Б Те, що друзі називали найдорожчим у світі зо
всім інше, ніж татко.
В Те, що росте він надто повільно.
Г Чи зможуть і друзі думати так, як вони з татком.
5. Познач, чому Богатир завітав саме до Василька.
А Богатиреві цікаво було побачити Василька.
Б Богатирю потрібна була саме Василькова допо
мога.
{454 сл.)
Лариса Письменна
А Сергійко
Б Івасик
В Василько
Г однокласник
24
5. В Богатир хотів розказати хлопчику про небез
печного ворога.
Г Богатиреві не було більш е до кого звернутися
по допомогу.
6. Вибери, яким Василько побачив Богатиря.
А Це був звичайний юнак.
Б Перед ним стояв юнак з мужнім обличчям.
В Юнак був ставний, високий, з крицевою зброєю.
Г Перед Васильком стояв юнак-красень.
7. Пронумеруй у клітинках послідовність розповіді Богатиря
про Крижане Серце.
ЕИПонад усе заманулося захопити одну нашу
дружню, вільну Країну.
□ Далеко-далеко, за морями-океанами живе той
розбійник.
ЕИХитрий і підступний то ворог.
О п усти в ся Крижане Серце на хитрощі: понево
лити її або знищити.
8. З’єднай стрілочками персонажа та слова, які йому нале
жать.
Богатир • • - Ого! Нехай тільки спробує!
Василько • • - Хитрий і підступний то ворог.
• - То що ж робити?
9. З’єднай стрілочками вчинки й слова Василька з рисами
його характеру.
Стало страшно, але виду не по
казує.
- Я допоможу тобі. Не дивися, .
що я ще малий.
- Хто він, Крижане Серце? Я про .
нього зроду не чув.
• допитливий
• вміє долати
страх
• сміливий
25
6. 10. Випиши з тексту слова-характеристики ворога Крижане
Серце.
11. Запиши, як ти розумієш значення слів Богатир рідної
землі.
12. Яке продовження твору визначають заголовок і остан
нє речення «Ну - в дорогу!»? Склади й запиши невелике
(4-5 речень) продовження історії, що має такий початок роз
витку подій.
7. Прочитай уважно текст.
ТОМЕК У К Р А ЇН І К Е Н ГУ Р У
(Уривок з повісті)
Син звіролова з П ольщ і Томек залишився з матір’ю
дівчинки. Господиня була сповнена відчаю через зник
нення дочки. Увагу хлопчика привернув собака. Томек
відв’язав собаку, і вони обоє побігли до заростей. Х ло
пець відразу забув про дану батькові обіцянку нікуди
не йти. Яскраві, смішні папужки цілком заполонили
його. Ганяючись за ними, Томек заглибився в лісові
хащі. Він уже не знав, як вибратися з них. Сів і запла
кав. Нараз він відчув теплий дотик собаки.
- Ти не покинув мене? - розчулився хлопець. Со
бака повернув голову, зазираючи йому в очі. Томек
швидко встав, а собака кинувся вперед, нюхаючи щось
на землі.
- Треба перевірити, що в цих кущах, - вирішив
хлопець.
Собака метнувся в кущ і. Томек пішов за ним. Зем
ля під його ногами розверзлася, і Томек полетів униз.
Упав обличчям у траву. Приголомшений падінням,
підвів голову й озирнувся. Поряд на землі, зібгавшись
клубочком, леж ала дівчинка.
«Це... напевно, С аллі». Томек обережно торкнувся її
плеча. Дівчинка розплющила очі.
- Хто ти? - запитала вона тихенько. - О, і Динго
тут!
- То ти Саллі, та дівчинка, яку розшукують від учо
рашнього дня? Чому ти не повернулася додому?
- Я не можу вилізти із цієї ж ахливої ями. Нога, моя
нога! О, як болить! М ій тато розповідав про вас. Я ви
рішила піти до вашого табору. Можеш собі уявити, я
Контрольна робота № 1
Варіант 2
27
8. ніколи ще не бачила звіроловів. Проходила поблизу
цих кущів, побачила землерийку. Х отіла її спіймати,
щоб подарувати вам. І ось тоді впала в яму.
Томек зробив ножем кілька східців, виніс із ями на
руках Саллі. Хотів побігти по допомогу, але Саллі бо
ялася залишатися сама. Тоді Томек поніс дівчинку на
плечах. Спочатку все йш ло добре. Проте Саллі ставала
все важчою. Настала ніч. Томек майже вибився із сил,
коли побачив вогнище біля житла батьків Саллі.
- Татку! Матусю! - вигукнула Саллі.
- Саллі, дорогенька Саллі, де ти? - кликала мати.
У цю мить зайшов Томек, зігнутий під тягарем дів
чинки, яку ніс на спині. Побачивши їх, усі на мить
заніміли. Хлопець упав на коліна. Опустив Саллі на
землю.
- Я... знайшов... Саллі... - уривчасто дихаючи від
утоми, сказав він.
Важко описати, що було далі. Мати Саллі мало не
задушила Томека в обіймах, а її схвильований батько
сердечно тис йому руку. Томек насилу опанував себе.
Він відчував гордість і радість. Усі дякували йому,
друзі запрошували в наступну експедицію до Африки.
Боцман так міцно обійняв Томека, що в того аж затрі
щали кістки, й тихо сказав:
- Варшав’янина впізнаєш навіть в Австралії.
Останнім притис сина до своїх грудей його батько,
кажучи:
- Мені тепер незручно нагадувати тобі про те, що ти
не дотримав слова. А ле в майбутньому прошу не роби
ти мені таких сюрпризів... Ти можеш собі уявити, що зі
мною діялось, коли ми не застали тебе ні тут, ні в таборі?
- Слово честі, я не хотів порушувати своєї обіцян
ки. Це якось вийшло само собою, а потім... я знайшов
Саллі, - виправдовувався Томек.
- Ніхто не сумнівається, що ти повівся, як справ
жній чоловік, - визнав батько. (467 сл.)
За Альфредом Шклярським
28
9. Виконай завдання.
1. Познач, де відбувалась описана подія.
А в Африці
Б в Австралії
В в Аргентині
Г в Америці
2. Вибери, з якої країни був Томек.
А з України
Б з А н глії
В з Італії
Г з П ольщ і
3. Наступного разу члени експедиції пообіцяли взяти Томе-
4. Познач, чим займалися члени експедиції в Австралії.
А вивчали природу
Б ловили звірів
В вивчали звичаї місцевого населення
Г знайомилися з побутом корінних жителів
5. Вибери, як Томеку вдалося знайти Саллі.
А Хлопцю допомогли папуги.
Б Йому допоміг собака Динго.
В Хлопець почув, як Саллі кликала на допомогу.
Г Томек помітив яму.
6. Познач, яку обіцянку, дану батькові, порушив Томек.
А нікуди самому не йти
Б не ловити папуг
В чекати батька в таборі
Г не відв’язувати собаку
7. Пронумеруй у клітинках послідовність змін стану Томека.
І ІРозчулився.
□ Заплакав.
□ Відчував гордість і радість.
□ Вибився із сил.
ка в:
А Європу
Б Африку
В Америку
Г Азію
29
10. 8. Допиши в реченні слово, яке допомагає дати відповідь на
запитання.
На яке птаство багата природа Австралії?
Яскраві, смішні _____________________ цілком заполо
нили увагу Томека.
9. З’єднай стрілочками персонажа та його дії.
Боцман • •мало не задушила Томека
Батько С аллі • ' міцн0 обійняв Томека, що в
того аж затріщали кістки
Мати С аллі • . ПрИТИС Томека до своїх грудей
Батько Томека • •сердечно тис Томеку руку
10. З’єднай стрілочками початок речення з його продовжен
ням.
Саллі хотіла подарува- • • бо зникла донька,
ти членам експедиції
землерийку, • бо були вони яскра-
Мати дівчинки була • ві й смішні,
сповнена відчаю,
Папужки цілком запо- • * бо знала, що йде до
лонили увагу Томека, звіроловів.
11. Як ти розумієш слова батька: «Ти повівся, як справжній
чоловік»? Запиши пояснення.
12. Доведи (запиши 4-5 речень), що твір, з якого взято про
читаний тобою уривок, належить до зарубіжної літератури.
11. Прочитай уважно текст.
П Л А Н Е Т А ТАЄ М Н И Ц Ь
( Скорочено)
Ви, напевно, знаєте, як непросто знайти друга.
Люди дуже часто називаються друзями: скажімо, хтось
поділився з тобою цукерками чи зіграв разом у якусь
гру - і ти вже радієш, що в тебе є друг. А завтра твоє
му приятелеві захочеться піти в гості до когось іншого,
він забуде, що обіцяв тобі зателефонувати чи зустріти
ся, аби разом піти. І ти вже зовсім самотній...
Одного разу зі мною точно так повівся мій одно
класник Сашко. Я весь вечір просидів за комп’ютером,
граючи у свою улюблену гру: це була гра про космічні
подорожі з другом. З комп’ютерним другом, котрий по
трапляє з тобою на інш у планету і допомагає вистояти
в боротьбі з її жителями. А ле коли ми з Компутиком
подолали всі перешкоди й опинилися на найвищій горі
планети Таємниць, я раптом знову згадав Сашка, - і
мені стало сумно.
Я сидів і дивився на планету Таємниць. Вона була
дуже красива: рожеве небо із золотистими хмарками
низько пливло над золотими й срібними річками.
Сидячи на горі, я раптом відчув, що мені не хочеть
ся більше оглядати чуж у планету. Я все одно не міг
забути про Сашка. Я згадував, як улітку ми ходили
на риболовлю, каталися на моторному човні. Сашко
навчив мене пірнати, і ми виловлювали з дна річки
красиві камінці. А потім будували з них на піску фор
тецю.
Того дня, коли сталася ця пригода з планетою Таєм
ниць, ми збиралися разом збудувати нове місто з кон
структора «Л его ». Я сам його придумав і намалював.
Контрольна робота № 2
Варіант 1
31
12. А ще Сашко допомагав мені виконувати домашні за
вдання з математики.
Цікаво, як між собою спілкуються ці невидимі іс
тоти? Чи вміють вони сміятися, плакати, розмовляти?
Чи у них є друзі? Компутику, чому ти не вмієш роз
мовляти? Чому не звертаєш уваги на те, що я сиджу і
нудьгую, що мені зовсім не хочеться продовжувати гру?
Щ е вчора я хвалився своїм однокласникам: «Подумаєш,
ви мені зовсім не цікаві! У мене є друг Компутик!»....
Я поринув у свої думки - і раптом мені здалося, що
хтось мене уважно слухає. Наче я комусь розповідаю
про себе, а він мені щось підказує.
- Це планета Таємниць, - почувся голос. - Тут ко
жен може дізнатися щось про себе. Сьогодні, Васильку,
ти дізнався, що для тебе не просто важливо грати в гру
чи робити якусь роботу, - ти хочеш, аби тебе розуміли,
слухали, цінували. Це може тільки уважне любляче
серце. Може, для твого Сашка це теж важливо? Може,
ти не завжди буваєш уважним до свого друга?
Чи був я уважним до свого друга? Сашко тиждень
прохворів, а я передивлявся вдома мультики, котрі
мені позичив однокласник Віталій. Мені не подобаєть
ся, коли Сашка хвалить учителька, бо він добре вчить
ся, а мені робить зауваження. Я ображаюся на нього,
коли він не дає мені списувати домашнє завдання, а
пропонує його виконувати разом...
Напевно, щоб мати друга, треба вміти самому бути
другом. (470 сл.)
За Марією Чумарною
Виконай завдання.
1. Вибери, про що прочитаний тобою твір.
А про гру в комп’ютерні ігри
Б про комп’ютерного друга
В про дружбу
Г про те, як бути справжнім другом
32
13. 2. Познач, як повівся з другом Сашко.
А Сашко не поділився з другом цукерками.
Б Він не захотів грати з другом у комп’ютерні
ігри.
В Сашко обіцяв разом збудувати нове місто з кон
структора, але не прийшов і не зателефонував.
Г Він не допоміг виконати домашнє завдання і не
дав списати.
3. Хто такий Компутик?
А житель планети Таємниць
Б інопланетянин
В однокласник Василька
Г комп’ютерний друг гравця
4. Вибери, чому Васильку під час гри з Компутиком стало
сумно.
А Він не встигав за Компутиком і вийшов з гри.
Б Василько згадав про обіцянку свого друга Сашка.
В Йому хотілося побувати на планеті Таємниць.
Г Бо Компутик не вмів розмовляти.
5. Познач, яку таємницю про дружбу відкрив для себе
Василько.
А Якщо хочеш мати друга, навчися бути уважним
до нього.
Б Дружити треба з тим, хто тебе цінує.
В Дружити добре з тим, хто тільки тебе слухає.
Г Дружити треба з тим, хто не ображається на
тебе.
6. Вибери, чому Василькові було цікавіше із Сашком, ніж із
Компутиком.
А Із Сашком вони могли поділитися своїми дум
ками.
Б 3 ним вони могли подорожувати по всьому світу.
В Сашко і Василько дружили в реальному світі.
Г Бо Сашко багато чого навчив Василька.
33
14. 7. З’єднай стрілочками персонажа та його дії.
Василько
Сашко
навчив друга пірнати
передивлявся вдома мультики
коли друг хворів
не давав списувати домашнє за-
вдання, а пропонував його вико
нувати разом
допомагав виконувати домашні
завдання з математики
8. Підкресли у виділеному в тексті абзаці на с. 31 слова-
ознаки (епітети).
9. Що зацікавило Василька під час гри? Пронумеруй запи
тання в тій послідовності, у якій вони в нього виникали.
І Чи в них є друзі?
□ Чи вміють вони сміятися, плакати, розмовляти?
□ Цікаво, як між собою спілкуються ці невидимі
істоти?
□ Чому не звертаєш уваги на те, що я сиджу і
нудьгую?..
□ Компутику, чому ти не вмієш розмовляти?
10. З’єднай стрілочками початок речення з його продов
женням.
Може, Сашко • • не завжди буває уважним
до свого друга?
Може, сам
Василько
виконувати домашнє за
вдання, а не списувати,
коли щось не розумієш?
Може, треба
разом з дру
гом
теж хоче, щоб його розумі
ли, слухали, цінували?
16. Прочитай уважно текст.
Д Р У Г
( Скорочено)
На день народження Андрійкові подарували вело
сипед. Синій, із блискучими щитками на колесах, із
дзвінком. Н у точнісінько такий самий, який вони з
батьком напередодні розглядали в універмазі. Тільки
тоді Андрійко й гадки не мав, що то вони насправді
вибирали. П ісля оглядин він неохоче притулив велоси
пед до купи інших, зітхнув і всю дорогу мовчав - так
шкода було розлучатися зі срібнорогим красенем.
І ось велосипед став перед своїм господарем.
Як мухи на мед, злетілись у дворі дітлахи подиви
тися на новий Андрійків велосипед. Андрійко, наче
довідкове бюро, відповідав на запитання. Нарешті він
неквапливо вмостився на сидінні, натиснув на педалі й
закружляв по подвір’ю.
П ід’їхав до хлопців і пружно зіскочив. Першим до ньо
го підійшов Бориско і по-хазяйськи поклав руки на руль.
- Дай пробіжусь.
Андрійко знав Бориска давно. Він був грубуватий,
задирливий - ні перед ким не спасує. А ще він краще
за всіх ходив на лижах. І тому кожен із хлопчаків хо
тів попасти в коло його друзів. І Андрійко теж.
- На, катайся, - з якоюсь прихованою радістю ви
пустив Андрійко з рук велосипед.
Відтоді вони подружили. Бориско їздив напрочуд
спритно. Він умів і ноги закидати на руль, і руками кру
тити педалі, як у цирку. Хлопці були в захваті від його
витівок, і Андрійко щиро пишався своїм новим другом.
Якось надвечір, коли вони каталися у дворі, Борис
ко несподівано сказав:
Контрольна робота № 2
Варіант 2
36
17. - Не подобається мені у дворі... Тут і розвернутися
немає де. Гайда на дорогу, до пустиря.
- Далеко, - ухильно відповів Андрійко і крадькома
поглянув на свої вікна.
- Хіба то далеко? Та ми велосипедом за дві хвили
ни там будемо, - і Бориско так поблажливо глянув на
друга, що той не міг більш е опиратися.
- їдь ти, а потім я, - великодушно запропонував
Бориско.- Доїдеш до пустиря і назад.
Андрійко вже відкатався і йшов вулицею, а Бориско
їхав. І раптом пронизливий вереск машини... Від жаху
Андрійко ввібрав голову в плечі. Щ е мить і машина
вдарила у заднє колесо велосипеда, який саме робив
стрімкий поворот, а Бориско від поштовху полетів на
асфальт.
Щ о було потім - Андрійко згадував, наче сон. Вони
стояли посеред вулиці, звідкілясь позбігалися люди,
вимахували руками, галасували. Бориско прикладав
чиюсь хустинку до забитого коліна. Коли минувся
переляк, Андрійко почав розглядати свого понівече
ного велосипеда. Він стримував сльози, але вони по-
зрадницькому наверталися на очі.
- Думаєш мені не страшно? - тихо вимовив Борис
ко. - Знаєш, як коліно болить...
Андрійко співчутливо закивав головою.
Батькові Андрійко сказав, що з гірки впав. На тиж
день йому заборонили гуляти у дворі.
І потяглися довгі сумні дні. Йому хотілося побачити
Бориска, сказати, що він і словом не прохопився про
Їхню пригоду. А ле Бориско не з’являвся.
І ось, нарешті, він побачив Бориска у гурті хлопців.
Щ иро всміхаючись, попрямував до нього. А ле Бориско
якось коротко кивнув йому й одвернувся. Не підвівся,
не сказав і слова, навіть очі сховав...
Якось одного дня Андрійко побачив із свого вікна,
як Бориско надував нового футбольного м’яча малого
Кузьми.
37
18. - Ставай! - наказав він Кузьмі, і той підстрибом
побіг до цегляної стінки гаража, яка завжди правила
хлопчакам за футбольні ворота. Кузьма був щасливий,
що придбав собі друга...
Андрійко відійшов од вікна. (494 сл.)
За Олегом Буценем
Виконай завдання.
1. Познач головного персонажа твору.
А Бориско
Б Андрійко
В Кузьма
Г батько Андрійка
2. Визнач жанр прочитаного твору.
А казка
Б оповідання
В повість
Г легенда
3. Познач, як названо у творі велосипед.
А красень
Б срібний красень
В срібнорогий красень
Г золоторогий красень
4. Вибери, чому Андрійко одразу дозволив Борискові ката
тися на новому велосипеді.
А Бориско був його давнім другом
Б Андрійко хотів подружитися з Бориском
В Андрійкові вже набридло кататися
Г Бориско міг відібрати велосипед
5. Познач, коли Андрійко і Бориско подружилися.
А Коли Бориско похвалив Андрійків велосипед
Б Коли Андрійко дозволив Борискові покататися
на велосипеді
38
19. В Коли Андрійко віддавав велосипед Бориску для
всіх його витівок
Г Коли Андрійко захоплювався спритністю Бо-
риска
6. Вибери, як Андрійко ставився до свого нового друга.
А Андрійку теж хотілося так навчитися їздити
Б Він заздрив Борискові
В Андрійко щиро пишався своїм новим другом
Г Він був щасливий, що має такого спритного
друга
7. Впиши слова з тексту у відповідь на запитання.
Чому Андрійко погодився піти з Бориском на пус
тир?
Бориско т а к ____________________________________________ ,
що той не міг більш е опиратися.
8. З’єднай стрілочками персонажа та його слова.
Андрійко • • - Не подобається мені у дворі...
Тут і розвернутися немає де.
Бориско • • - їдь ти, а потім я. Доїдеш до
пустиря і назад.
• - Думаєш мені не страшно? Зна
єш, як коліно болить...
9. Покажи стрілочками, хто як постраждав унаслідок аварії
на дорозі.
Андрійко • • забив коліно
• від поштовху полетів на асфальт
Бориско • • перелякався, машина понівечила
велосипед
• на тиждень йому заборонили гу
ляти у дворі
39
20. 10. Пронумеруй у клітинках послідовність розгортання подій
у творі після пригоди на дорозі.
[ЦІ Потяглися довгі сумні дні без Бориска.
0 На тиждень Андрійкові заборонили гуляти у
дворі.
1 ІБориско не з’являвся.
І ІНарешті - побачив у гурті хлопців друга. Щиро
всміхаючись, попрямував до нього.
□ Йому хотілося побачити Бориска, сказати, що
він і словом не прохопився про їхню пригоду.
□ Щ асливим став інший хлопчик Кузьма. У ньо
го був новий футбольний м’яч.- Він і допоміг
йому придбати друга...
□ Не підвівся, не сказав і слова, навіть очі сховав.
11. Запиши відповідь на запитання.
Коли Андрійко зрозумів, що Бориско ніколи не був
йому справжнім другом і який він насправді?
12. Яким був Андрійко? Чи був він справжнім другом Борис-
кові? Запиши свої міркування (4-5 речень).
21. Контрольна робота № З
Варіант 1
Прочитай уважно текст.
Н ЕЗВ И ЧАЙ Н И Й П А Ц ІЄ Н Т
( Скорочено)
Тетянка сиділа на березі моря й чекала маму. Не
подалік вирував пляж , і їй теж кортіло побовтатись у
воді, бо дуже жарко, але без мами вона купатися не
хотіла. Не тому, що боялася чи не вміла плавати. Ні.
Так у них повелося з першого дня приїду в санаторій,
що купалися вони тільки вдвох.
Тетянчина мама - лікар. Лікар-хірург.
От і сьогодні. Тільки Тетянка з мамою вийшла з
їдальні після сніданку, як до них підійшла літня жінка.
- Галино Василівно, чи не змогли б ви подивитись.
Щ ось у мене в правому боці болить. А нашого санатор
ного лікаря кудись викликали.
Мама, звичайно, не відмовилась. Дозволила Тетянці
йти до моря, а сама повернулась. Швидше б приходила
мама та й собі у воду. А ле тут щось трапилося. До бе
рега пливла величезна риба.
- Дельфін! Дельфін! - донеслося з пляжу.
Ось уже його видно до половини. Ось він уже, допо
магаючи собі хвостом, став виповзати на берег. На су
хому піску просунувся ще метрів зо два і повалився на
лівий бік, відкинувши голову, немов ліг відпочивати.
Тетянка стояла за крок чи два від дельфіна й бачила
на боці в нього рану. Дельфін важко дихав і благально
дивився на людей блискучими очицями.
- Він поранений! - вигукнув хтось, і люди збуджено
загомоніли.
- Треба негайно лікаря!
«Лікаря, лікаря, - забилось у Тетянчиній голові.
- Якби мама швидше прийш ла». І Тетянка вирішила:
- Я побіжу по лікаря! Моя мама лікар!
41
22. Маму Тетянка стріла на півдорозі до пляжу.
- Ой, мамочко... Швидше йди...Там...Там...
Затинаючись від хвилювання та швидкого бігу, Те
тянка розповіла мамі про пораненого дельфіна. Мама
задумалась.
- Чим же йому зарадити? Адж е в мене ще таких
пацієнтів ніколи не було.
Потім звеліла Тетянці принести з кімнати її неве
лику лікарську сумочку. Дівчинка повернулася за дві
хвилини, і вони з мамою заквапилися до моря.
Дельфіну було, мабуть, дуже погано, бо він лежав
і ні на кого не звертав уваги. Тетянчина мама присіла
біля нього, оглянула рану, поторкала навколо неї ру
кою. Дельфін здригнувся.
- Рана, на щастя, неглибока і не смертельна, - ви
значила мама. - Тепер потрудимося з тобою вдвох. Діс
тавай, Тетянко, йодову настойку і вату.
Тетянка дістала.
- Добряче змасти навколо рани.
Тетянка завагалася. Дельфін же не людина. Коли б
це комусь із хлопців з їхнього класу, вона б запросто.
- Ну, сміливіше.
Тетянка спершу витерла ваткою навколо рани, а по
тім трохи далі від країв.
- Усе? - звелася на ноги.
- Н і,- заперечила їй мама. - Щ е промиємо рану,
накладемо на неї пластир, і тоді буде все.
Рану мама промила розчином перекису водню сама,
а стерильний пластир наклали вдвох із Тетянкою.
- Бідненький, - погладила дельфіна Тетянка. - По
леж спокійненько, скоро тобі полегшає.
- Йому ж арко,- озвався хтось із гурту. - Може,
його зсунути у воду.
- Ні, ні, хай полежить тут, - сказала Тетянчина
мама. - Бо він не витримає й попливе, а йому потрібен
спокій. Освіжити водою можна.
23. Усі, хто мав гумові купальні шапочки, кинулись у
море, набрали у них води й почали поливати дельфіна.
Дельфін задоволено щулився усім тілом. (481 сл.)
Іван Кирій
Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А оповідання
Б казка
В науково-популярний твір
Г повість
2. Познач, про що цей твір.
А про відпочинок Тетянки з мамою на морі
Б про несподівану зустріч пляжників з дельфіном
В про довіру дельфіна до людей та його сподіван
ня на їхню допомогу
Г про пораненого дельфіна
3. Вибери, чому оповідання має таку назву.
А Дельфін якось відчув, що саме тут, куди він
приплив, є лікар.
Б Дельфін був поранений і не міг зарадити своїй
біді.
В Пацієнтом Тетянчиної мами, яка лікує людей,
став дельфін.
Г Поранений дельфін звернувся до лікаря по до
помогу.
4. Познач, чому мама задумалась, почувши про пораненого
дельфіна.
А вона ще ніколи не лікувала дельфінів
Б у неї не було ліків для дельфіна
В її чекали інші хворі
Г мамі потрібна була допомога
***»-•' -
43
24. 5. Вибери, з яких слів тексту стає зрозуміло, що Тетянці вже
доводилося надавати медичну допомогу.
А Тетянка спершу витерла ваткою навколо рани,
а потім трохи далі від країв.
Б Коли б це комусь із хлопців з їхнього класу,
вона б запросто змастила рану.
В Тетянка дістала вату і йод, завагалася.
Г Тетянка заспокоювала дельфіна.
6. Познач, чому Тетянчина мама не дозволила зсунути
дельфіна у воду.
А Мама хвилювалася, чи не погіршиться стан
дельфіна у воді.
Б Мама побоювалася, що відклеїться пластир.
В Дельфін після наданої допомоги потребував спокою.
Г Мама побоювалася, щоб дельфін знову не по
трапив у біду.
7. З’єднай стрілочками запитання й відповіді.
Я ку допомогу дельфі- • • Змастила йодовою
ну надала мама? настойкою навколо
рани.
Щ о зробила для дель- • • Визначила, чи не
фіна Тетянка? смертельна рана.
• Промила рану.
• Погладила дельфіна.
8. Пронумеруй у клітинках послідовність надання допомоги
дельфіну Тетянкою та її мамою.
П М а м а промила рану розчином перекису водню
сама, а стерильний пластир наклали вдвох із
Тетянкою.
ЕИТетянчина мама присіла біля нього, оглянула
рану, поторкала навколо неї рукою.
І ІТетянка дістала йодову настойку і вату.
ЕИТетянка спершу витерла ваткою навколо рани.
44
25. 9. З’єднай стрілочками персонажа та його дії.
• благально дивився на людей блис
кучими очицями
Тетянка
Мама
Дельфін
затинаючись від хвилювання та
швидкого бігу, розповіла про по
раненого дельфіна
завагалася
задоволено щулився усім тілом
задумалася
10. Підкресли в реченні слова на підтвердження того, що
дельфін справді приплив до людей по допомогу.
Дельфін важко дихав і благально дивився на людей
блискучими очицями.
11. Заповни таблицю.
Автор
твору
Назва
твору
Позитивні
персонажі
Риси
характеру
Тетянки
12. За змістом описаної в оповіданні події склади й запиши
поради (4-5 речень), як надавати першу медичну допомогу по
раненому.
26. Перед читанням тексту ознайомся зі значенням слова.
Привал - зупинка в дорозі для перепочинку під час походу.
Прочитай уважно текст.
ГА Р Н И Й Н А С ТРІЙ
Хоч я й просив звечора батьків, щоб узяли мене із собою
в гори, та вранці, як стали будити, вставати не хотілося.
Мама таки наполягла, і ось ідемо в гори. Сьогодні в
тата за плечима рюкзак. «Виходить, надовго йдемо», -
подумав я, і так чомусь їсти захотілося, що аж під ло
жечкою засмоктало.
- Дайте щось до рота вкинути! - несподівано сказав.
- Не пройшло й півгодини, як ти од сніданку від
мовився, - промовила мама. - Ні, друже, терпи тепер
аж до привалу.
«Н е жаль їм дитини», - защеміло в грудях, і тут я
пригадав, що в їдальні на столі залишилися червоні
помідори, апетитні огірочки, свіже масло... Тільки з
упертості не захотів снідати, а ось тепер каюся, та піз
но... Цікаво, що їстівного в рюкзаку?»
Бах! Не побачив корча при стежці й дуже вдарив
ся. Кісточкою - найболючішим на нозі місцем. Батьки
дивляться мовчки на мої страждання й не кажуть ні
слова. Бездушні! А як би полегшало, коли б хтось по
голові погладив чи поспівчував.
- Пити хочу! - знову вирвалося в мене.
Тато присів на великий камінь і підставив рюкзак.
- У кишені, що праворуч, - фляжка!
Зробив кілька ковтків прохолодної води. Незабаром
стежка повела до високої скелі. «Невже будуть на неї
дертися? - аж голова замакітрилась, коли вгору гля
нув. - А назад як спускатися?» Цього разу помилився:
батьки вирішили зробити тут перший привал.
Контрольна робота № З
Варіант 2
46
27. - Глянь, сину, яка чарівна галявина! - оглянувся
довкола тато. - Чим не альпійські луки?
Ми стояли скраю просторої, порослої буйнотрав’ям га
лявини. Ранкова роса ще виблискувала на сніжно-білих
пелюстках ромашки, жаринками червоніли гвоздики,
терпко пахло чебрецем та полином, острівцями жовтіли
сухі квіти безсмертника, легенький вітерець стиха по
гойдував білі волоті ковили, шарудів у низеньких кущах
шипшини, геть усіяної ще зеленими ягодами...
Ступив два кроки, щоб понюхати ніжний грамофон -
чик берізки, й здригнувся: звідти знявся чималий жов
тий метелик із чорним малюнком на крилах.
- Махаон! - упізнав. - Який гарний!
- А он аполлон літає! - показав тато на великого бі
локрилого метелика. - Дуже рідкісний, навіть до Чер
воної книги його занесено.
Аполлон покружляв над галявиною, сів на грамо-
фончик. Тато дістав фотоапарат. Вітерець повіяв, і
аполлон змахнув крильцями, щоб утриматися на квіт
ці. На задніх крилах зблиснули жовті плями. Такі пля
ми, розповідав колись тато, сигналізують птахам, що
метелик не їстівний... Раптом прилетіла пташка. Сіла
на шипшинову гілочку, а тоді кинулася до аполлона.
Біда! Той грудкою упав на землю, розпустив крила -
плями аж загорілися. Пташка здивовано втупилася в
аполлона, роздумуючи, напевно, дзьобати його чи ні, а
той раптом як зашипить... Н у нібито гадюка! Хіба що
трохи слабше. Пташка одразу знялася.
- Він і шипіти може?
- То він з переляку ніжками по крилах зашкря
бав, - пояснив тато. - Чудасія!
Тут мама покликала, пригостила бутербродами, на
поїла чаєм. Смачним-пресмачним: він пахне і м’ятою, і
материнкою, і суницями...
Стало набагато веселіше.
Ну й цікаво навкруги! Стільки пройдено, а я нітро
хи не втомився.
47
28. І чого воно так радісно на серці?
- Настрій, сину, в тебе гарний!
Правду сказала мама. (457. сл.)
За Анатолієм Давидовим
Виконай завдання.
1. Познач головного персонажа твору.
А мама
Б тато
В син
Г метелик
2. Вибери, чому оповідання можна назвати науково-художнім.
А у творі розповідається про природу гір
Б у творі детально описано особливості гірських
краєвидів
В у творі описано почуття героїв, є художній опис
природи, наукова інформація
Г у творі докладно розповідається про метеликів
3. Познач, чому хлопчик вирушив у похід з поганим настроєм.
А він не встиг поснідати
Б уранці йому не хотілося вставати
В хлопчик не встиг попити чаю
Г йому не хотілося йти в гори
4. Вибери, чому мама не стала годувати сина на його про
хання.
А у поході їдять під час привалу
Б півгодини тому він з упертості не захотів снідати
В півгодини тому він добре поснідав
Г мама не брала із собою нічого їстівного
5. Вибери, де зробили перший привал батьки.
А на чарівній галявині
Б на стежці, яка вела до скелі
48
29. -
В на великому камені
Г під скелею
6. Познач, коли змінився настрій у хлопчика.
А коли він забився ногою об корча при стежці
Б коли тато привернув увагу сина до чарівної га
лявини
В коли милувався галявиною, спостерігав за ме
теликом, смачно попоїв
Г коли зрозумів, що незабаром буде привал
7. У виділеному в тексті уривку на с. 47 підкресли слова, що
називають колір або вказують на нього.
8. З’єднай стрілочками назви метеликів, яких побачив хлоп
чик, з інформацією про них .
Аполлон • • рідкісний метелик, на задніх криль
цях має жовті застережні плями,
занесений до Червоної книги
Махаон • • чималий жовтий метелик із чорним
малюнком на крилах
9. З’єднай стрілочками стан хлопчика і причину.
Защеміло серце • •гарний настрій
Радісно на серці • •мама не стала годувати і за
пропонувала потерпіти до
привалу
Захотілося • •вдарився кісточкою об кор-
співчуття ча при стежці
10. Пронумеруй у клітинках послідовність побаченого хлоп
чиком у поході.
І ІМетелик аполлон.
І ІПоросла буйнотрав’ям галявина.
І ІПташка.
□ Метелик махаон.
49
30. 11. Запиши пояснення, що означає в тексті вислів замакі
трилася голова.
12. Як зі зміною настрою хлопчика змінювався для нього
навколишній світ? Запиши своє міркування (4-5 речень).
50
31. Прочитай уважно текст.
П О ДАРУНО К Ш К О ЛІ
( Скорочено)
Володя піднімався сходами не кваплячись, важко
переставляв ноги по східцях, наче ніс відра з водою.
«Н у й дивна ж річ - настрій, - міркував собі Воло
дя. - Як швидко він може змінюватися! Щ е зранку все
було так добре, і раптом - на тобі!» Він навіть струс
нув плечима, мов хотів скинути цей поганий настрій,
який, наче тягар, заважав рухатися, сміятися, думати.
Та хіба його так легко позбудешся?
Так і прийшов додому насуплений. Навіть обідати
не став: побовтав ложкою суп і відсунув тарілку.
- Щ о сталося, Володю? - стурбовано запитала
мама. - Голова не болить?
- Ні, - зітхнув Володя. - Так, просто.
- А я вже давно запримітила, - утрутилась у роз
мову бабуся, відкладаючи плетиво. - Тільки в нашого
Володі поганий настрій - так і чекай дощу.
- Дощ і без мене піти може, - буркнув Володя. - Це
Ігор мені настрій зіпсував. Він зробив подарунок шко
лі - модель підводного човна.
Бабуся здивовано глянула з-над окулярів.
- І він під водою плаває?
- А де ж йому ще плавати? Не в повітрі ж, - роз
дратовано відповів Володя.
- А ти зроби такий човен, щоб по воді плавав.
- Нічого ти, бабусю, не тямиш у цих справах. Я б,
може, і не такий човен зробив, та пізно вже: завтра
перше вересня, до школи йти треба.
- Було б раніше думати,. - корила сина мама. - А те
пер як підеш у ш колу без подарунка? Усі діти як діти,
а ти... Сором та й годі!
Контрольна робота № 4
Варіант 1
51
32. - Може, візьмеш гроші та купиш що-небудь? - шу
кала бабуся виходу з тієї скрути.
- Та як же ти не розумієш! - спалахнув Володя. -
Своїми руками треба щось зробити. Власними.
- Заспокойся, Володю, - примирливо сказала бабу
ся. - Щ е є час, і я тобі гарну серветку зроблю.
- Потрібна мені твоя серветка! Хай дівчиська цим
займаються.
- Володю, тихіше. Не забувай, що тобі лікар ска
зав - не хвилюватися. Зараз ми щось придумаємо.
Поки бабуся думала, Володя ходив по кімнаті та
пригадував, що приносили в ш колу його однокласники
минулого року.
- Гербарій... колекцію метеликів... - бурмотів він
собі під ніс. - Уж е придумали?
- Який ти швидкий! - кинула мама. - У тебе було
ціле літо - і ти нічого не придумав...
- Зачекай, - замислилася бабуся. - От коли б можна
було пиріг спекти! - сказала вона мрійно. - Я б такий
спекла з яблуками чи сливами - за вуха не відтягнеш!
- Н у навіщо мені твій пиріг? - кокошився Воло
дя. - Я ж тобі сказав: я не дівчисько. Не дівчисько!
Розумієш!
- Забула, онучку, забула, - квапливо мовила бабу
ся. - Шкода, що ти не дівчинка. Менше б мороки було.
У кімнаті всі мовчать. Лиш е чути, як на кухні сер
дито сопе чайник, але зараз не до нього. (454 сл.)
За Олегом Буценем
Виконай завдання.
1. Вибери, над чим міркував Володя, піднімаючись східцями.
А чому йому важко підніматися
Б чому в нього поганий настрій
В чому настрій так швидко змінюється
Г як позбутися поганого настрою
52
33. 2. Познач, із чим порівнюється в тексті поганий настрій.
А з важкими відрами
Б з тягарем, який заважає рухатися, сміятися,
думати
В з дивною річчю
Г з важкою річчю
3. Вибери, що в поведінці Володі стурбувало маму.
А Володя прийшов мовчазний
Б він не став обідати
В тримався за голову
Г вередував під час обіду
4. Вибери, хто зіпсував Володі настрій.
А бабуся В Ігор
Б мама Годнокласники
5. Познач, чим Ігор зіпсував настрій Володі.
А Ігор нагадав йому, що треба принести подару
нок ш колі
Б однокласник нагадав Володі, що завтра перше
вересня
В нагадав, що подарунок треба зробити власними
руками
Г зробив гарний подарунок ш колі
6. Вибери, як Володя говорив з бабусею.
А чемно
Б роздратовано
В примирливо
Г лю б’язно
7. Пронумеруй у клітинках послідовність варіантів виходу зі
скрути, які пропонувала бабуся.
□ спекти пиріг
І Івзяти гроші й щось, купити
□ зробити серветку
53
34. 8. З’єднай стрілочками, що говорили Володі члени сім’ї.
Мама • • пропонувала сама зробити серветку
чи спекти пиріг як подарунок школі
від Володі
Бабуся • • докоряла сину, що нічого не приду
мав зробити за все літо, присоромила
9. З’ єднай стрілочками запитання і відповідь на нього.
Чому бабуся просила ону
ка не хвилюватися?
Чому Володя не погоджу
вався на пропозиції бабусі?
Чому Володя відмовився
щось купити на подарунок?
подарунок треба
зробити власноруч
так сказав йому
лікар
він же не дівчин
ка!
10. З’єднай стрілочками персонажа та його дії.
Мама
Бабуся
утрутилась у розмову
стурбовано запитала
замислилася
сказала мрійно
11. Заповни таблицю.
Автор
твору
Головний
персонаж
Риси головного
персонажа
12. Чи можна зробити хороший подарунок власноруч сьогодні
на завтра? Запиши відповідь, обґрунтуй її словами з тексту.
54
35. Прочитай уважно текст.
Ж И Р А Ф Е Н Я Б Е РІЗК А
( Скорочено)
Сьогодні мама прийшла з роботи й ще з порога ска
зала:
- А яка в нас новина! Ти й уявить собі не можеш...
Приходили навіть кореспонденти - про неї в газеті ско
ро напишуть!
Я відразу зрозумів: почую щось цікаве. А ле мама
мовчала. Спершу помила руки, згодом почала готувати
вечерю. Я ходив за нею слідом по квартирі й допиту
вався:
- Яка ж та новина! Ну, яка вона?..
Мама завжди так: почне щось казати, а потім рап
том замовкне. Щ об мені закортіло ще більше. Щ об уже
ніякого терпіння не було чекати. І де в неї взялася та
звичка? І як би це її перевиховати? Щ об вона відразу все
мені розповідала. Отак: зайде в квартиру і каже: «А н
дрійку, ти знаєш, а в нас ведмідь Гоша втік!». Я знаю,
що звірі в зоопарку ще не втікали. А ле це так, напри
клад. Так нанервуєшся, доки мама нарешті все розкаже!
- А що там у нас у ш колі сьогодні?
- Нормально!
Швиденько відповідаю і прохально дивлюся на неї.
- То що за новина, мамо? - Я аж дихати перестав.
Вона усміхається. Знаю, що нарешті вже скаже.
- У нашої жирафи знайшлося жирафенятко, - каже
мама.
- У Каланчі - жирафенятко! Оце справді новина.
І яке воно - малесеньке-малесеньке?
- Атож, малесеньке-малесеньке, - сміється мама.
- Тільки на цілу голову вище за мене.
Контрольна робота № 4
Варіант 2
55
36. І ось ми йдемо в зоопарк. Посеред однієї загорожі
лежить жирафеня. А над ним стоїть Каланча. Голову
задерла високо і дивиться на мене так, ніби я в неї
щось украв.
- Чого це вона? - запитую маму. - Наче сердиться
на мене чомусь.
- Заспокойся, вона не сердиться, - відповідає мама.
- Жирафа боїться за дитину.
А жирафеня таке гарнесеньке - геть у плямах, як і
Каланча, очі проти сонця світяться і вушка на голові
тремтять.
Леж ало-леж ало, потім повело головою в мій бік і
стало придивлятися. І Каланча вже якось миролюбні
ше позирає.
Заговорюю до жирафеняти:
- Тепер щодня приходитиму, і ти до мене звикнеш...
І як же тебе назвати?.. Якесь би хороше ім ’я знайти.
І щоб воно було схоже на тебе...
У ш колі я розповів хлопцям про жирафеня. Після
уроків ми прийшли в зоопарк. Жирафеня лежало біля
ніг Каланчі, а коли побачило мене, повільно встало й
підійш ло до загорожі.
- Яке ж воно гарненьке! А які очі!
І ще хтось сказав:
- Воно на берізку схоже.
Я придивився - й справді: білі й чорні плями, як на
березі, і струнке, мов деревце...
- Берізка! Берізка! Берізка! - радо загукав я. - На
звемо його Берізка!
І всім це ім ’я сподобалося. Так жирафеня стало Бе
різкою. Усім класом до нього приходимо. Нам було б
нецікаво без нього жити. Як добре, що в нас тепер є
жирафеня. А ім ’я жирафеняти й мамі сподобалося.
- Нарешті ти вже по-людськи назвав тварину, - ска
зала вона. - Таке ім ’я приємно й почути... (463 сл.)
Михайло Слабошпицький
56
37. Виконай завдання.
1. Познач, від чийого імені ведеться розповідь у творі.
А автора В Андрійка
Б мами Г друзів
2. Вибери, чому мама не відразу повідомила синові новину.
А міркувала, як краще повідомити новину
Б хотіла, щоб новина викликала в сина захоплення
В виховувала в сина витримку
Г хотіла розповісти про новину після вечері
3. Познач, що Андрійку хотілося змінити в поведінці мами.
А щоб мама швидше розповіла, яка в неї сьогодні
для нього новина
Б щоб мама в цей вечір не затягувала час з пові
домленням новини
В щоб вона завжди розповідала, що цікавого тра
пилося на роботі
Г перевиховати маму, щоб вона відразу повідом
ляла про новини
4. Вибери, де працює Андрійкова мама.
А у ветлікарні В у цирку
Б у зоопарку Г у служ бі розш уку тварин
5. Познач, що син дізнався від мами прожирафеня.
А що воно малесеньке й гарнесеньке
Б що жирафеня дуже веселе й жваве
В що в маляти поки що немає імені
Г що воно на голову вище за дорослу людину
6. Вибери, що занепокоїло Андрійка в поведінці жирафи Ка
ланчі.
А вона затулила собою жирафеня
Б вона дивилася з підозрою, недовірливо
В жирафа поводилася агресивно
Г вона не звертала на хлопчика уваги
57
38. 7. Допиши в речення слова з тексту про те, яким Андрійко
побачив жирафеня.
Жирафеня було у плямах, як і його мати жирафа
Каланча, о ч і____________________________________і вушка на
го л о в і______________________________________________________.
8. Пронумеруй у клітинках послідовність думок Андрійка
в розмові із жирафеням під час першого знайомства.
□ І як же тебе назвати?..
□ Тепер щодня приходитиму, і ти до мене звик
неш.
І її щоб воно було схоже на тебе...
1 1Якесь би хороше ім ’я знайти.
9. З’єднай стрілочками початок речення і його продовження.
- Берізка! Берізка! Берізка! • • сказала мама.
Назвемо його Берізка! -
„. . , „ • сказав хтось із
- Таке ім ’я приємно и почу- • хлопців
ти, -
- Воно на берізку схоже, - • * радо вигукнув
Андрійко.
10. Познач у клітинках послідовність речень, які розкрива
ють зміст заголовка твору.
□ Жирафеня Берізка зробило життя Андрійка та
його друзів цікавим.
І ІВоно справді було схоже на берізку.
□ Народження жирафеняти в зоопарку - цікава
новина для Андрійка.
□ Андрійко думав, яке ім ’я дати маляті.
І ІВоно було гарнесеньке.
□ Допоміг однокласник, який порівняв жирафеня
з берізкою.
58
