Круглий стіл Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права: «Впіймай мене, якщо зможеш! Або стягнення аліментів за кордоном», 09.08.2016, м.Київ

1. Позасудове спонукання батьків-іноземців
визнати батьківство та сплачувати
аліменти
Приклади з практики

2. Одним з батьків є іноземець, а сама інтернаціональна
пара не перебуває між собою в зареєстрованому
шлюбі.
 Для того, щоб між дитиною, що народилася поза шлюбом, і
його батьком з'явився правовий зв'язок, повинна бути пройдена
процедура, яка називається - встановлення батьківства.
 Встановлення батьківства - це акт цивільного стану, що
вимагає державної реєстрації. Тільки після цього у чоловіка
виникають передбачені чинним законодавством батьківські
права і обов'язки щодо дитини, біологічним батьком якої він є,
але при цьому не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини.

3. Пам'ятаємо аргументи на нашу користь:
 Підставою для визнання батьківства є будь-які
відомості, що засвідчують походження дитини від
певної особи, зібрані відповідно до Цивільного
процесуального кодексу України та інших
міжнародних актів.
 Закон України «Про міжнародне приватне право»
(ч.4 ст. 76) надає українським судам достатньо
широкі можливості для розгляду справ про
стягнення аліментів з іноземних громадян. Так,
«суди можуть приймати до свого провадження і
розглядати будь-які справи з іноземним
елементом…якщо у справі про сплату аліментів
або про встановлення батьківства позивач має
місце проживання в Україні».

4.  Набагато простіше, якщо іноземець проживає, перебуває чи
зареєстрований на території України, має на території України власне
майно або його бізнес-інтереси пов’язані з Україною. До іноземців,
які не виконують рішення українських судів, можуть застосовуватися
специфічні санкції, передбачені Законом України «Про правовий
статус іноземців та осіб без громадянства»: заборона в’їзду в Україну
чи видворення за межі України.

5.  У справах про визнання батьківства
важливе значення має судово-біологічна
(судово-генетична) експертиза. Однак,
відповідач не завжди добровільно
погоджується на таку експертизу. Дану
ситуацію регулює ч. 2 ст. 146 ЦПК,
відповідно до якої, у разі ухилення
відповідача від проведення судово-
біологічної (судово-генетичної)
експертизи у справах про визнання
батьківства, суд має право постановити
ухвалу про примусовий привід на
проведення такої експертизи, а може
визнати факт, для з'ясування якого її
було призначено.

6. Важливі чинники:
 громадянином якої держави є іноземець, з якого необхідно
стягнути аліменти;
 чи діє у відносинах між відповідною іноземною державою та
Україною дво- та/або багатосторонній міжнародний договір про
правову допомогу в питаннях стягнення аліментів та якими є
його положення;
 де постійно проживає іноземець і де знаходиться «центр
життєвих інтересів» цього іноземця; чи відповідний іноземець
має одне громадянство або два чи більше, тощо.

7. На вирішення цих проблем спрямовані міжнародні договори,
найбільш значущими з яких є:
 Конвенція 1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних
офіційних документів (Україна приєдналася 10.01.2002 р.),
 Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року (Україна бере
участь як правонаступниця СРСР),
 Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових
документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Україна
приєдналася 19.10.2000 р.),
 Конвенція про отримання доказів за кордоном у цивільних або
комерційних справах 1970 року (Україна приєдналася19.10.2000 р.).

8.  зміст колізійних норм і норм матеріального права України та
відповідної іноземної держави;
 особистість батька (публічна особа, бізнесмен, безробітний);
 наявність, сферу діяльності (за часом, простором, колом осіб і
ситуацій) та зміст міжнародних договорів між Україною та
відповідною іноземною державою;
При визнанні батьківства та стягненні аліментів в
примусовому порядку з громадянина іноземної держави
необхідно враховувати:

9.  спосіб, у який іноземна держава вирішує питання співвідношення свого
національного права із міжнародним, та можливі суперечності між
положеннями національного законодавства та міжнародних договорів
(США, Європа);
 доцільність залучення іноземних фахівців. Це повинен бути місцевий
фахівець, який має необхідні знання національного, матеріального та
процесуального права відповідної іноземної держави, та досвід його
застосування на практиці.

10. Безпосередні дії щодо спонукання на підписання договору про визнання
батьківства та сплату аліментів:
- виходячи з усієї інформації, яка доступна,
виходимо на зв'язок з батьком (юридичні
звернення до нього, його роботодавця, інше.),
- вступаємо в переговори з ним на пряму або через
його юристів (що краще),
- вирішуємо спірні питання (тест на батьківство та
інше),
- досягаємо згоди, погоджуємо текст договору про
визнання батьківства та виплати аліментів.

11. Підписання договору про визнання батьківства та
сплату аліментів на дітей
Що треба, якщо договір підписують у нотаріуса в Україні:
- особиста присутність батька дитини (з документами) або через
доручення, у якому повинні бути вказані всі повноваження;
- присутність матері дитини (з паспортом);
- свідоцтво про народження дитини;
- текст договору (який краще заздалегідь узгодити з нотаріусом);
- оплата договору

12. Документи у РАЦС для встановлення батьківства:
 Заява про встановлення батьківства в
письмовій формі (форма бланка).
 Документ, що засвідчує особу заявника
(або, якщо до органу РАЦС звертається
представник, необхідний документ, що
засвідчує його особу, та належним чином
оформлена довіреність).
 Документ, що підтверджує сплату
держмита (розмір той же, що і при
добровільному встановленні батьківства).
 Договір про визнання батьківства.

13. Приклади:
- публічна особа (нігерієць з посвідкою на проживання у
Великобританії);
- бізнесмен (США);
- безробітний (Швейцарія).