Recommended
More Related Content
Viewers also liked
Viewers also liked (18)
Similar to Адаптація студентів до ринку праці м. Запоріжжя
Similar to Адаптація студентів до ринку праці м. Запоріжжя (20)
Адаптація студентів до ринку праці м. Запоріжжя
- 1. «АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ДО РИНКУ ПРАЦІ У М. ЗАПОРІЖЖЯ» Дослідження було проведено Агенцією MLS GROUP у партнерстві з Центром незалежних соціологічних досліджень ЗНУ на замовлення ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СМАРТ» за підтримки Сумського обласного комітету молодіжних організацій (СОКМО), за фінансової підтримки NED.
- 3. Методологія дослідження Факультет Кількість опитаних груп Кількість опитаних студентів Біологічний 11 119 Економічний 17 151 Журналістики 7 114 Іноземної філології 22 276 Історичний 7 49 Математичний 10 84 Менеджменту 7 69 Соціальної педагогіки та психології 10 112 Соціології та управління 9 72 Фізичний 6 43 Фізичного виховання 14 186 Філологічний 8 97 Юридичний 10 119 Всього 138 1491 Генеральна сукупність: студенти 2, 3, 4 курсів, спеціалісти та магістри ЗНУ 1491 студент склав вибіркову сукупність Тип вибірки: одноступенева, кластерна, випадкова на етапі відбору академічних груп Механізм відбору академічних груп: відбір здійснювався в межах кожного факультету окремо із застосуванням генератору випадкових чисел, що урівнює можливість кожної групи бути представленою у переліку відібраних для опитування Форма проведення опитування: групове анкетування Строки збору даних: 15 лютого – 17 березня 2016 р. ЯК? КОГО?
- 5. ТРУДОВА АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЗНУ: резюме (1) Активність студента у пошуку першого робочого місця залежить від соціально- демографічних показників: серед юнаків, студентів із Запорізької області та міського населення частка працевлаштованих більше. У цих груп доступ до отримання роботи простіший, оскільки юнаки можуть проявити себе у більшій кількості сфер, ніж дівчата. А студенти з Запорізького регіону, тим паче з міста, комфортніше відчувають себе, навчаючись у близькому територіально ВНЗ, тому процес поєднання навчання та роботи відбувається швидше. Робота для студентів з сільської місцевості є більше необхідністю, оскільки вони вимушені задовольняти свої «додаткові» щоденні потреби, у т.ч. сплачувати за проживання. (2) Ідеальним варіантом поєднання навчання та роботи є той, коли студент, отримуючи певні знання зі спеціальності, одночасно застосовує їх на робочому місці. Реальний стан речей є такий, що більшість студентів, які мають постійну роботу, працюють не за спеціальністю. Одночасно з цим, серед тих, хто має неоплачувану роботу, найбільше працюючих за спеціальністю, що пояснюється ними як бажання набути досвід. З одного боку, існує певна категорія студентів, яка зацікавлена у професійній самореалізації у межах галузі, за якою отримають диплом. З іншої, зовнішні умови, що змушують студента працювати під час навчання, впливають на його професійний вибір, який хоч і дозволяє отримати гроші, але зменшує значення отриманого у майбутньому диплому.
- 6. Працевлаштованість студентів ЗНУ протягом навчального року (N = 1362, у % до відповівших, один варіант відповіді) Зайнятість студентів Рівень зайнятості студентів зростає з курсом навчання (окремо по кожному курсу): 35,164,9 НЕ ПРАЦЮЮТЬ Курс Постійна Періодична Без оплати 2 5,4 15,3 5,2 3 9,6 19,2 7,7 4 11,4 19,4 6,8 Спеціаліст 15,8 20,0 6,3 Магістр 25,4 26,3 3,5 Студенти контрактної форми навчання частіше за колег-бюджетників, працюють під час навчання у ЗНУ 10.3 18.6 6.2 Постійно працюють або виконують проектну роботу для одного замовника Працюють час від часу на оплачуваній роботі Мають постійну або тимчасову, але неоплачувану роботу ПРАЦЮЮТЬ 25.9 36.6 37.6 42.1 55.3 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр з 2-го курсу до магістратури частка працевлаштованих студентів збільшується на 29,4%
- 7. Сфера працевлаштування студентів ЗНУ протягом навчального року (N = 443, у % до відповівших, один варіант відповіді) Тип зайнятості студентів та сфера їх працевлаштування Постійна робота студентів протягом навчального року переважно не пов’язана з їх спеціальністю: Студенти, які працюють на неоплачуваній роботі: Студенти контрактної форми навчання, частіше за колег-бюджетників, працевлаштовані або за спеціальністю, або у суміжних до неї сферах, тоді як студенти бюджетної форми навчання орієнтовані на роботу, що жодним чином не пов’язана зі спеціальністю. Частка працевлаштованих за спеціальністю збільшується зі зростанням курсу навчання Сфера зайнятості % Мають роботу, не пов’язану зі спеціальністю 45,4 Працюють за спеціальністю 37,9 Працюють у суміжних зі спеціальністю сферах 16,7 Всього 100 Сфера зайнятості % Працюють за спеціальністю 39,1 Мають роботу, не пов’язану зі спеціальністю 36,2 Працюють у суміжних зі спеціальністю сферах 24,7 Всього 100 31.3 20.8 47.9 Працюють за спеціальністю Працюють у суміжних зі спеціальністю сферах Мають роботу, не пов’язану зі спеціальністю
- 8. Мотиви працевлаштування студентів ЗНУ протягом навчального року (N = 359, у % до відповівших, один варіант відповіді) 38.5 28.8 16.5 9.8 4.7 1.7 Забезпечення щоденних потреб Покращення рівня життя Набуття досвіду Оплата за місце проживання Наявність вільного часу Інше Оплата за навчання (6)’ Виживання у цій країні та допомога батькам (1) Бажання мати власну сім’ю (1) ’Кількість згадувань Мотиви працевлаштування студентів ЗНУ та їх тип зайнятості Ті, хто має постійну оплачувану роботу, орієнтовані на покрашення рівня життя, більшою мірою, ніж решта студентів. Але, для покращення рівня життя ці студенти намагаються працювати як за спеціальністю, так і у сферах, що зовсім не стосуються їх майбутнього диплому. Бажання забезпечити свої щоденні потреби характерно більше для працюючих періодично студентів, що, можливо, пов’язано з ситуативною потребою у грошах. Студенти, зайняті неоплачуваною роботою, у більші мірі за своїх колег, мотивуються набуттям досвіду та намаганням забезпечити свої щоденні потреби, що підсилюється наявністю вільного часу для цього. Найбільше актуалізоване на 3-му курсі навчання На 2-му місці у студентів з сільської місцевості
- 9. Трудова активність студентів ЗНУ протягом навчального року: гендерний аспект (N = 450, у % до відповівших) ПРАЦЮЮТЬ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ 38,4 33,5 Стать студентів ЗНУ та їх тип зайнятості Студенти-юнаки у більше за дівчат мають постійне місце роботи, тоді як дівчата реалізують себе постійно або тимчасово на неоплачуваній роботі: Бажання дівчат працювати на неоплачуваній роботі пояснюється їх орієнтацією на роботу за спеціальністю, тоді як юнаки більше дівчат задіяні на роботі у суміжних із спеціальності навчання сферах. Зайнятість Чоловіча Жіноча Постійна 36,4 26,8 Періодична 50,0 54,5 Без оплати 13,6 18,7 Всього 100 100 Мотивація працювати під час навчання в ЗНУ: юнаки далекоглядніші, а дівчата практичніші 32.2 19.5 7.6 8.5 31.4 0.8 25.7 14.9 3.2 10.8 43.2 2.3 Покращення рівня життя Набуття досвіду Наявність вільного часу Оплата за місце проживання Забезпечення щоденних потреб Інше
- 10. Трудова активність студентів ЗНУ протягом навчального року: регіональний аспект (N = 447, у % до відповівших) м. Запоріжжя міста районного підпорядкування СМТ та села в Запорізькій області міста в інших областях СМТ та села в інших областях 40,7 30,1 25,4 25,1 32,1 24,0 Частка працевлаштованих змінюється в залежності від місця проживання студента ЗНУ: міста обласного підпорядкування Місце проживання до вступу та тип зайнятості студента Студенти, які проживають у Запорізькій області, адаптуються до нових умов і знаходять робоче місце швидше, ніж студенти з інших регіонів України: Серед міських студентів також більше працевлаштованих, ніж серед їх колег з сільської місцевості: Зайнятість Запорізька область Інші області Працюють 36,0 28,7 Не працюють 64,0 71,3 Всього 100 100 Зайнятість Міське населення Сільське населення Працюють 37,8 24,8 Не працюють 62,2 75,2 Всього 100 100 Працевлаштування за спеціальністю: студенти з міста частіше мають роботу за спеціальністю 32.4 21.7 45.9 26.2 13.8 60,0 Працюють за спеціальністю Працюють у суміжних із спеціальністю сферах Мають роботу, не пов’язану зі спеціальністю студенти з міста студенти з сільської місцевості
- 12. ПРАКТИКООРІЄНТОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЗНУ: резюме (1) Нестачу навичок і знань, які б сприяли отриманню бажаної професії або посади, та більший рівень незадоволеності практикою – від організаційних до змістовних аспектів, висловлюють студенти третього курсу. Зважаючи на те, що загалом третій рік навчання є «переломним» для багатьох студентів, їх позиція щодо критичнішого ставлення до отриманих у ході навчання знань є цілком зрозумілою. З одного боку, вони вже мають певний теоретичний запас знань і можливості для підкріплення їх практикою. З іншого, існуюча зневіра у своїх знаннях та компетенціях не дозволяє повноцінно розкритись професійному потенціалу. (2) Іншим переломним моментом для студентів у контексті навчально-виробничих практик є навчання на магістратурі. Якщо кількість задоволених практикою з кожним наступним курсом зростає, то серед магістрів відбувається спад. Можливо, це пов’язано з психологічним настроєм випускників – навчання в університеті закінчується, і суспільний тиск вимагає від них повноцінної професійної реалізації. Іншими словами, працевлаштування та апробації всього отриманого під час навчання у конкретній робочій ситуації. Страх перед майбутньою незалежністю від університету підсилює негативну оцінку різних аспектів практики. Особливо, з огляду на те, що переважна більшість магістрів, які незадоволені практикою, не працюють протягом навчального року, а тому не мають можливості перевірити а чи справді у ході навчально-виробничих практик отримані корисні навички для їх подальшої професійної самореалізації. (3) Практична реалізація студентом отриманих у ході навчання знань і навичок сприяє позитивній оцінці організації та змістовності навчально-виробничих практик. По-перше, студенти, які працюють протягом навчального року, більш визначені у своєму ставленні до практики. Тоді як непрацюючі студенти частіше обирають відповідь «важко відповісти». Це пояснюється, у тому числі, відсутністю у них практичного досвіду поза межами університету, і відповідно, «зовнішньої» перевірки доцільності власних активностей у межах практики. По-друге, у тих студентів, які працюють за спеціальністю, позитивніше сприйняття організації та змістовного наповнення практики, і чим ближче студент у своїй професійній діяльності до профілю його навчання, тим більш оптимістично він дивитись на проходження практики.
- 13. Визначення студентами ЗНУ переліку тих навичок і знань, яких не вистачає для роботи за обраною професією або посадою (N = 1324, у %, можливо декілька варіантів відповіді) 14 12.1 0.3 8.9 9.9 11.2 11.7 16.1 19 22.1 27.5 28.4 34.9 40.9 я не знаю усього вистачає інше знання проектного менеджменту навички командної роботи основи творчого мислення знання щодо написання резюме знання та навички роботи у програмах знання самопрезентації основи ділового спілкування навички ораторського мистецтва навички проходження співбесіди глибинні знаня зі спеціалізації практичні навички за спеціальністю Володіння розмовною англійською мовою (2)’ Дисциплін з військової тематики ’Кількість згадувань Нестача знань та навичок і курс навчання Навичок і знань, щоб працювати за обраною професією, не вистачає більше за інших студентам другого курсу, що є цілком природнім, оскільки вони тільки починають глибинне знайомство зі своєю майбутньою спеціальністю. Але, є ті навички та знання, нестача яких серйозніше відчувається на третьому році навчання: - навички самопрезентації, - знання та навички роботи у спеціалізованих програмах, - знання щодо написання резюме, - основи творчого мислення, що пояснюється, у тому числі, початком активного пошуку роботу студентами, або, хоча б, замисленням над цим. На 3-му місці серед юнаків Adobe Photoshop/Illustrator (5); SPSS/OCA (3); С1 (3); 1C (2); Gradoy (1); OS (1)
- 14. Нестача знань та навичок і трудова активність студентів ЗНУ ПРАЦЮЮЧІ НЕПРАЦЮЮЧІ у більшій мірі відчувають на собі нестачу… знань та навичок, необхідних у виконанні безпосередніх трудових обов'язків: знань та навичок, які є корисними у процесі пошуку роботи: глибинних знань зі спеціальності знань самопрезентації знань проектного менеджменту знань щодо написання резюме навичок роботи у спеціалізованих програмах навичок проходження співбесіди основ творчого мислення навичок командної роботи навичок ораторського мистецтва основ ділового спілкування практичних навичок за спеціальністю Відсутність навичок і можливість їх практичної перевірки Самооцінка не свідчить про відсутність конкретних навичок у студентів, а є наслідком, у тому числі, відсутності можливості практичної перевірки знань та застосування навичок. Відсутність належних глибинних знань та практичних навичок за спеціальністю у більшій мірі відчувають на собі ті студенти, які вже працюють за спеціальністю, а тому: (1) можуть відчути на собі реальний розрив між освітою в університеті та реальними потребами на ринку праці. (2) у процесі роботи розширюють свій професійний світогляд, що вимагає від них постійного професійного розвитку, у порівнянні з яким отримані в університеті знання є обмеженими.
- 15. Задоволеність студентів ЗНУ механізмом пошуку підприємств-баз навчально-виробничих практик (N = 1349, у % до відповівших, один варіант відповіді) 22.6 12,5 13,5 25,0 15,0 11.4 Важко відповісти Абсолютно не задоволений Скоріше, не задоволений 50/50 Скоріше, задоволений Повністю задоволений 47,6 студентів не мають чіткого ставлення до механізму пошуку підприємства, де проходити практику. 22.6 26.4 31,4 24.5 25.7 18.6 24,5 31,4 48,0 34.5 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр Частка «незадоволених» у порівнянні з тими, хто задоволений механізмами пошуку, більша на 2-3 курсах. Скоріше за все, очікування студентів щодо практичного застосування своїх теоретичних знань не виправдовуються. Механізм пошуку підприємства та трудова активність студента Студенти, які працюють за спеціальністю, у більшій мірі задоволені механізмом пошуку бази практики: Ймовірною причиною низької визначеності щодо задоволеності механізмом пошуку є низька проінформованість студентів про можливість самостійної домовленості з підприємствами, в яких вони хочуть проходити практику. У студентів немає уявлення про варіативність механізмів, а тому й підстав для оцінки цього питання. Оцінка Спеціальні сть Суміжна сфера Не пов’язано Задоволені 30,6 26,7 24,5 50/50 21,6 30,2 25,0 Не задоволені 28,4 29,1 27,9 Важко відповісти 19,4 14,0 22,6 Всього 100 100 100
- 16. Задоволеність студентів ЗНУ організаційними аспектами навчально-виробничих практик (у % до відповівших, один варіант відповіді) 37,7 студентів задоволені організацією практики зі сторони ЗНУ 16.8 11.4 11,0 23.1 20.9 16.8 Важко відповісти Абсолютно не задоволені Скоріше, не задоволені 50/50 Скоріше, задоволені Повністю задоволені 34,0 студентів задоволені організацією практики зі сторони підприємства 20.9 9.8 12,1 23.2 19.2 14.8 Важко відповісти Абсолютно не задоволені Скоріше, не задоволені 50/50 Скоріше, задоволені Повністю задоволені (N = 1348) (N = 1338) Курс Зі сторони ЗНУ Зі сторони підприємства 2 30,1 25,1 3 31,0 29,1 4 46,7 42,1 Спеціаліст 62,9 57,7 Магістр 50,5 47,4 Організація практики зі сторони ЗНУ та підприємства Частка задоволених організаційною складовою практики змінюється з курсом навчання: Більшістю аспектів навчально-виробничої практики, у тому числі організацією її зі сторони підприємства незадоволені: - студенти бюджетної форми навчання; - дівчата-студентки.
- 17. Задоволеність студентів ЗНУ відповідністю баз навчально- виробничих практик їх спеціальності навчання (N = 1356, у % до відповівших, один варіант відповіді) 40,7 студентів задоволені відповідністю їх спеціальності тим компаніям/організаціям, в яких вони проходили практику 25.4 6.8 7.2 19.9 17.8 22.9 Важко відповісти Абсолютно не задоволені Скоріше, не задоволені 50/50 Скоріше, задоволені Повністю задоволені Відповідність бази практики спеціальності та трудова активність студента 55,6 студентів, які вже працюють за спеціальністю, задоволені відповідністю організації їхньому профілю навчання. А студенти, робота яких не пов’язана зі спеціальністю, здебільшого не можуть дати однозначну відповідь, і цією складовою практики задоволені 37,8 з них. Соціально-демографічні характеристики незадоволених відповідністю баз практик спеціальності навчання відмінні від решти аспектів практики. Якщо за іншими аспектами більше незадоволених серед дівчат і студентів бюджетної форми навчання, то цією складовою практики незадоволені більшою мірою юнаки, контрактники. Частка задоволених відповідністю організації-базою практики спеціальності навчання збільшується зі зростанням курсу навчання. Але, серед незадоволених цим найбільше студентів на третьому курсі навчання: 11.7 17.6 15,3 9.2 10.6 25.2 32,6 58,0 66.3 67.3 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр
- 18. Задоволеність студентів ЗНУ навчально-виробничою практикою як можливістю отримати професійні навички (N = 1354, у % до відповівших, один варіант відповіді) 41,5 студентів задоволені тими необхідними професійними навичками, які вони отримують під час практики 17.2 7.2 10.2 23.9 21.9 19.6 Важко відповісти Абсолютно не задоволені Скоріше, не задоволені 50/50 Скоріше, задоволені Повністю задоволені Кожен п’ятий з магістрів незадоволений отриманням навичок, які надає практика: 16.9 18,0 17.9 14.4 19.5 33.2 35,5 52,4 61.9 53.1 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр Практика як можливість отримати професійні навички та трудова активність студента 50,7 студентів, які працюють за спеціальністю, задоволені практичними навичками, що надає їм практика. А чим ближче працюючий студент дотичний у професійній діяльності до профілю, за яким відбувається навчання, тим більше він задоволений практикою: Оцінка Спеціальні сть Суміжна сфера Не пов’язано Задоволені 50,7 42,7 39,4 50/50 20,1 28,1 24,5 Не задоволені 14,2 19,1 19,2 Важко відповісти 15,0 10,1 16,9 Всього 100 100 100
- 19. Задоволеність студентів ЗНУ можливістю проявляти ініціативу та висловлювати ідеї під час практики (N = 1352, у % до відповівших, один варіант відповіді) 37,5 студентів задоволені можливістю проявляти ініціативу та висловлювати ідеї під час практики 22.6 7.5 10.6 21.8 19.2 18.3 Важко відповісти Абсолютно не задоволені Скоріше, не задоволені 50/50 Скоріше, задоволені Повністю задоволені Частка задоволених можливістю проявляти ініціативу та висловлювати ідеї під час практики збільшується зі зростанням курсу навчання, за виключенням магістрів 16.6 20,0 19,0 12.2 19.3 29.7 31,2 48,7 55.1 49.1 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр Можливість проявляти ініціативу під час практики та шанси на працевлаштування Студенти, які задоволені протягом практики цією можливістю, позитивніше оцінюють власні шанси на отримання роботи після навчання у м. Запоріжжі: Шанси на роботу у м. Запоріжжя Задоволені у тій чи іншій мірі Не задоволені у тій чи іншій мірі Високі 51,6 23,1 50/50 26,0 30,8 Низькі 18,1 44,4 Важко відповісти 4,3 1,7 Всього 100 100
- 20. БЛОК 3. ПРАКТИКИ ПОШУКУ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ ЗНУ
- 21. ПРАКТИКИ ПОШУКУ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ ЗНУ: резюме (1)Студентам, які не працюють під час навчання, навчально-виробнича практика дозволяє отримати ті практичні навички та професійні компетенції, які стануть основою для подальшого працевлаштування. Опитані студенти не сприймають проходження практики як набуття досвіду роботи, який хоч і не вважається таким офіційно та не закріплюється у трудовій книжці, але є стартом для професійної самореалізації. Нерозуміння важливості практики позначається у подальшому на складнощах при підготовці резюме. Для студентів ЗНУ проблематичним у більшій мірі є не те, яким чином подати себе у резюме, а змістовне наповнення портфоліо щодо досвіду роботи. 2/3 студентів вважають, що роботодавців не цікавить досвід, отриманий на практиці, і відчувають брак досвіду при заповненні документу. Одночасно з цим, вони не зупиняються при пошуку роботи і все-таки відзиваються на вакансії, навіть, коли наявний досвід не відповідає затребуваному. (2)Працюючі студенти більш лояльно ставляться до труднощів, з якими зустрічаються під час заповнення резюме, ніж їх безробітні колеги. Але не зважаючи на це, більшість з них все рівно переконана, що офіційний досвід, і не просто на практиці, а закріплений у трудовій книжці, є одним з визначальних факторів при отриманні робочого місця. І хоч майже половина працюючих здатна правильно подати існуючий досвід проходження практики, сприйняття її як такої, що існує для галочки, на думку студентів, характерне у тому числі для роботодавців. (3)Взаємодія студента як здобувача вакансії та роботодавця важлива, попри решту причин, ще й тому, що прямий зв’язок з можливим керівником або представником бажаної компанії дозволить студентові зорієнтуватись у професійній площині, як мінімум – зрозуміти, які навички розвивати і які знання поглиблювати. Працюючі студенти більш сенситивні до теми комунікації з роботодавцем. Вони й дають змістовніші відповіді, і частка тих, кому важливе спілкування з роботодавцем загалом, вища, аніж у непрацюючих. Це може бути пов'язано, у тому числі, і з саморефлексією працюючих студентів щодо професійного розвитку, і відсутністю у непрацюючих досвіду спілкування з роботодавцями та контактів з рекрутинговими або кадровими агенціями.
- 22. Інтернет-практики студентів ЗНУ при пошуку роботи (у %, наведений % по варіанту відповіді «так») 38,8 Розміщують резюме на Інтернет-сайтах пошуку роботи 69,2 44,5 Продивляються вакансії за своєю спеціальністю, що розміщуються у групах та на сторінках у соціальних мережах Вконтакте, Facebook Продивляються вакансії за своєю спеціальністю на Інтернет-сайтах пошуку роботи, щоб отримати інформацію про вимоги до здобувача Інтернет-практики пошуку роботи та трудова активність Працюючі студенти, незалежно від того постійна це робота чи ні, оплачувана або на волонтерських засадах, більш активні у пошуку роботи через Інтернет: Студенти, робота яких жодним чином не пов’язана зі спеціальністю, менш активні, ніж ті, хто працює або за спеціальністю, або у суміжних сферах. Практики Працюючі Непрацюючі Розміщують резюме на Інтернет-сайтах пошуку роботи 46,6 31,6 Продивляються вакансії за спеціальністю на Інтернет-сайтах пошуку роботи 72,6 67,3 Продивляються вакансії за спеціальністю у соціальних мережах 50,5 41,5 Дівчата-студентки та ті, хто навчаються на контрактній формі, більш активні у пошуку роботи через Інтернет, ніж юнаки та студенти-бюджетники. Активність студентів у Інтернет-пошуку роботи збільшується зі зростанням курсу навчання. 76,5 студентів практикують хоча б один зі способів Інтернет-пошуку роботи
- 23. Досвід роботи при підготовці резюме студентами ЗНУ (у % до відповівших, один варіант відповіді) Заповнюючи резюме, я відчуваю дискомфорт, якщо в мене немає досвіду роботи Досвід роботи як пункт резюме та трудова активність студента 37,0 61.7 48,2 21.4 14.8 16.9 (N = 1366) скоріше, не згоден скоріше, згоден не підходить Немає сенсу відзиватись на відкриті вакансії, якщо у мене немає досвіду роботи, закріпленого у трудовій книжці (N = 1354) Варіанти відповіді Працюючі Непрацюючі Скоріше, згоден 56,6 66,6 Скоріше, не згоден 32,8 20,9 Не підходить 10,6 12,5 Всього 100 100 Варіанти відповіді Працюючі Непрацюючі Скоріше, згоден 32,6 39,0 Скоріше, не згоден 57,4 44,2 Не підходить 10,0 16,8 Всього 100 100 Відчувають дискомфорт, заповнюючи резюме, якщо відсутній досвід роботи: Вважають, що немає сенсу відзиватись на вакансію, якщо відсутній офіційний досвід роботи:
- 24. Практика у ЗНУ як досвід здобувача при підготовці резюме (у % до відповівших, один варіант відповіді) Практика у ЗНУ як досвід роботи та трудова активність студента 61.7 47.1 21,4 39.5 16.9 13.4 Роботодавців цікавить лише офіційний стаж роботи, а досвід участі у проектах або компетенції, отримані у межах практики їх не цікавить (N = 1360) скоріше, не згоден скоріше, згоден не підходить У мене виникають складнощі з тим, як правильно подати свої практичні навички, досвід участі в проектах, компетенції, отримані у межах практики (N = 1354) Варіанти відповіді Працюючі Непрацюючі Скоріше, згоден 41,7 50,2 Скоріше, не згоден 47,4 35,1 Не підходить 10,9 14,7 Всього 100 100 Варіанти відповіді Працюючі Непрацюючі Скоріше, згоден 59,8 63,3 Скоріше, не згоден 27,4 17,8 Не підходить 12,8 18,9 Всього 100 100 Відчувають складнощі з правильною подачею досвіду, набутого під час практики: Вважають, що роботодавця цікавить лише офіційний стаж роботи:
- 25. Вимоги до здобувача вакансії при пошуку роботи (у % до відповівших, один варіант відповіді) Вимоги до здобувача та трудова активність студента 50.5 32,2 17.3 скоріше, не згоден скоріше, згоден не підходить Роботодавці не зазначають повний перелік вимог до здобувача вакансії, через що витрачається час на пошук роботи (N = 1352) Варіанти відповіді Працюючі Непрацюючі Скоріше, згоден 51,6 51,0 Скоріше, не згоден 36,5 29,3 Не підходить 11,9 19,7 Всього 100 100 Вважають, що роботодавці не зазначають повний перелік вимог до здобувача: Єдина складність під час пошуку роботи, з якою погоджуються в однаковій мірі як працюючі, так і не працюючі студенти. Ймовірно, цей аспект є більш розповсюдженим на ринку праці. Оскільки з рештою труднощів погоджуються більшою мірою студенти, які не мають досвід роботи, - для них характерне стереотипізоване сприйняття процесу пошуку роботи. ’За даними дослідження «Огляд ринку заробітних плат м. Запоріжжя, квітень 2016», проведеного Агенцією маркетингових досліджень та консалтингу MLS GROUP До половини роботодавців у вакансіях не зазначають розмір заробітної плати, яку пропонують здобувачу: (N = 1902) (N = 2467)41,5 50,2
- 26. Прямий зв’язок студентів ЗНУ з роботодавцем за вакансією (N = 1369, у % до відповівших, один варіант відповіді) 32.1 44.4 4.5 4.8 14.2 Дуже важливо Скоріше, важливо Скоріше, не важливо Абсолютно не важливо Важко відповісти 76,5 студентів вважають важливим мати прямий зв’язок з роботодавцем при працевлаштуванні за вакансією не опосередкований рекрутинговими/ кадровими агенціями 75.8 76.2 73.9 83.2 80.5 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр Важливість прямого зв'язку з роботодавцем особливо актуальна для студентів випускних курсів: Комунікація з роботодавцем та трудова активність Ті студенти, кому важливий прямий зв’язок з роботодавцем, надають перевагу ознайомленню з вакансіями на Інтернет- сайтах пошуку роботи більше, ніж пошукам у соціальних мережах або розміщенню власного резюме. У такий спосіб вони намагаються мінімізувати контакти з рекрутерами. Перевірка найбільш топових Інтернет- сайтів пошуку роботи дозволяє мінімізувати ризик розміщення вакансії недоброчесними рекрутинговими агенціями, тоді як у соціальних мережах відсутній такий фільтруючий етап. 2,6% усіх вакансій за квітень 2016 року подані рекрутинговими агенціями (за даними порталу rabota.ua)’ ’За даними дослідження «Огляд ринку заробітних плат м. Запоріжжя, квітень 2016», проведеного Агенцією маркетингових досліджень та консалтингу MLS GROUP:
- 27. Відповідь роботодавця студентові на резюме за вакансією (N = 1356, у % до відповівших, один варіант відповіді) 43.8 38.2 3,0 3,0 12,0 Дуже важливо Скоріше, важливо Скоріше, не важливо Абсолютно не важливо Важко відповісти Для 80,0 студентів важливо отримати відповідь від роботодавця за вакансією, на яку вони відправили резюме, навіть, якщо вона негативна Відповідь роботодавця на резюме та трудова активність: Важливість отримання такої відповіді змінюється з типом зайнятості, оскільки студенти, які зайняті оплачуваною роботою протягом навчального року, більшою мірою зацікавлені у feed-back: Відповідь Постійна Періодична Без оплати Важливо у тій чи іншій мірі 88,3 87,8 85,4 Неважливо у тій чи іншій мірі 6,6 7,7 8,5 Важко відповісти 5,1 4,5 6,1 Всього 100 100 100 79.5 83.9 80.2 89.4 83.3 2-й 3-й 4-й Спеціаліст Магістр Як і затребуваність прямого зв'язку з роботодавцем, важливість отримання відповіді від нього актуалізується на випускних курсах навчання:
- 28. БЛОК 4. СПРИЙНЯТТЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СТУДЕНТАМИ ЗНУ
- 29. СПРИЙНЯТТЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ СТУДЕНТАМИ ЗНУ: резюме (1) Орієнтація студентів ЗНУ на ринку заробітних плат міста Запоріжжя є аналогічною сприйняттю розмірів мінімальної, достатньої та досить високої заробітних плат населення м. Запоріжжя. Але, це не означає, що ці очікування співвіднесені з реальними сумами – для 74% студентів мінімальна заробітна плата є за розміром вища, ніж середній дохід на 1 особу у сім’ї запоріжця. Для студентів не характерні суб’єктивно завищені вимоги щодо доходу, який вони вважають для себе допустимим на першому місці роботи, а існують об’єктивні перепони – соціально-економічна ситуація в регіоні тощо. (2) Існуючий досвід працевлаштування у студента активізує його саморефлексію щодо «вартості» себе як досвідченого професіонала, що простежується у більш високому рівні домагань щодо заробітної плати. Вже отримавши певний рівень матеріальної винагороди за свою роботу ще протягом навчання в університеті, студент, приходячи на робоче місце після закінчення навчання, не вдовольниться заробітною платою «як для випускника», а буде оцінювати власні здібності та знання як такі, що пройшли апробацію і «покращені» в практичній роботі. Маючи більш високий рівень домагань, студент меншою мірою орієнтований на роботу в межах області, зокрема в містах, смт і селах. Найоптимальнішим регіоном для роботи для студентів з високим рівнем домагань є інші міста України або країни СНД. Ці студенти частіше за інших оцінюють вказані регіони як такі, де є високі шанси на працевлаштування. Щодо країн Європи та США – частка тих, хто не може однозначно визначити власні шанси на роботу там, більша серед студентів з високим рівнем домагань. Відповідно, маючи такі орієнтації щодо заробітної плати, все рівно існує межа «максимально допустимого». У тому числі і для території пошуку роботи.
- 30. 1570 2000 2750 3500 5000 2500 3500 4500 6000 9000 4000 5000 8000 10000 20000 10 25 50 75 90 Мінімальна з/п Достатня з/п Досить висока з/п Сприйняття студентами ЗНУ заробітної плати молодого фахівця на першому робочому місці (у грн.) Особливості інтерпретації Серед студентів є ті, хто має атипово низьке або, навпаки, високе сприйняття заробітної плати для молодого фахівця на першому робочому місці. «Коридор сприйняття» дозволяє побачити ті суми, у межах яких знаходяться типові значення для студентів. Шкала показує частку студентів, відповіді яких знаходяться до вказаної суми, тобто: для 90% студентів мінімальна заробітна плата для молодого фахівця, який прийшов на своє перше робоче місце, становить: до 5,000 грн. студентів вважають допустимою заробітну плату для молодого фахівця у розмірі нижче 1,450 грн, тобто менше, ніж встановлено законодавством у якості офіційної мінімальної заробітної плати. 4,6
- 31. Середня заробітна плата у сприйнятті студентами ЗНУ (у грн.) 3059 4663 9131 2984 4480 8606 2878 4672 8718 2900 4711 8558 2972 4694 8681 2817 4918 12853 Мінімальна з/п Достатня з/п Досить висока з/п 1’ 2 3 4 Спеціалісти Магістри Середня заробітна плата та трудова активність Відмінність у сприйнятті заробітної плати у працюючих студентів та тих, хто не працює протягом навчального року, на рівні 132 грн. для мінімальної з/п. Уявлення студентів щодо розміру достатньої заробітної плати незалежно від існування в них трудового досвіду майже однакові – сума різниться на 23 грн.: Більші суми середніх заробітних плат характерні для студентів: - проживаючих у місті; - чоловічої статі; - контрактної форми навчання. Вид середньої заробітної плати Працюючі Непрацюючі Мінімальна 3012 2880 Достатня 4667 4644 Досить висока 8709 8581 ’За результатами дослідження «Адаптація першокурсників ЗНУ – 2016», проведеного Центром незалежних соціологічних досліджень ЗНУ у лютому 2016 року, N = 1146. Форма опитування: групове анкетування всіх перших курсів ЗНУ
- 32. Порівняння сприйняття заробітної плати студентами та населенням м. Запоріжжя’ (у грн.) 2878 4672 8718 3613 6360 12120 Мінімальна з/п Достатня з/п Досить висока з/п Студенти ЗНУ з 2-го курсу по магістратуру Населення м. Запоріжжя віком від 18 років ’За результатами дослідження «Соціально-політичний моніторинг Запорізької області», проведеного Агенцією маркетингових досліджень та консалтингу MLS GROUP: у березні 2016 року, N респондентів з числа населення м. Запоріжжя = 511. Форма опитування: face-to-face інтерв’ю за місцем проживання респондента у якості бажаної мінімальної заробітної плати зазначають суму менше мінімального середнього доходу на 1 особу у м. Запоріжжя – 2,208 грн. 33,2% студентів Найпопулярніше сприйняття заробітної плати Студенти ЗНУ у якості мінімальної, достатньої та досить високої заробітних плат найчастіше називають такі ж суми, як і запоріжці (за виключенням студентів першого курсу та спеціалістів): 74% студентів ЗНУ орієнтуються на розмір мінімальної заробітної плати, який є вищим від найчастішого доходу на 1 особу у м. Запоріжжі – 1,500 грн. Ще 4,4% студентів очікують той мінімум, який найчастіше отримують запоріжці у якості доходу на 1 особу. Категорія Мінімаль на Достатня Досить висока 1 курс 2000 5000 10000 2-4, магістри 3000 Населення м. Запоріжжя Спеціалісти 4000
- 33. Рівень домагань щодо заробітної плати студентів ЗНУ (N = 1226, у % до відповівших, один варіант відповіді) 33.2 45.1 21.7 Низький рівень домагань Середній рівень домагань Високий рівень домагань На основі бажаного мінімуму, який вважають студенти ЗНУ прийнятним у якості мінімальної заробітної плати, визначається рівень домагань студентів: до 2,208 грн. – існуючий середній дохід на 1 особу серед мешканців м. Запоріжжя’ від 2,209 грн. до 3,613 грн. – середня мінімальна заробітна плата на думку мешканців м. Запоріжжя більше 3,614 грн. ’За результатами дослідження «Соціально-політичний моніторинг Запорізької області», проведеного Агенцією маркетингових досліджень та консалтингу MLS GROUP: у березні 2016 року, N респондентів з числа населення м. Запоріжжя = 511. Форма опитування: face-to-face інтерв’ю за місцем проживання респондента Рівень домагань та сприйняття заробітної плати Для студентів з середнім рівнем домагань розмір достатньої з/п у середньому становить 4,747 грн. А студенти з високим рівнем домагань майже таку суму вважають мінімальною для оплати праці молодого фахівця на першому робочому місці: Студенти, які навчаються на контракті і бюджеті, відрізняються у домаганнях один від одного на 2%: серед студентів контрактної форми – 21,7 з високим рівнем домагань, тоді як серед студентів бюджетної – 19,4. Частка студентів з низьким рівнем домагань – 33,3 і 35,2 відповідно. Розмір з/п Низький рівень Середній рівень Високий рівень Мінімальна 1970 2870 4459 Достатня 3616 4747 6677 Досить висока 6859 8452 12426
- 34. Рівень домагань щодо заробітної плати студентів ЗНУ: соціально-демографічний аспект (у %) Рівень домагань та трудова активність студентів Попередній трудовий досвід у студента збільшує його бажаний розмір мінімальної заробітної плати після закінчення навчання. Працюючі орієнтовані на більші розміри заробітної плати: Для 29,0 студентів, які працюють за спеціальністю, властивий низький рівень домагань. У студентів, робота яких не пов’язана зі спеціальністю, відсоток дорівнює 27,8. Меншою мірою орієнтація на мінімальне властива студентам, працюючих у суміжних сферах, - 21,1. Останні більшою мірою орієнтовані на вищий рівень заробітних плат, - частка таких складає 31,6. Рівень домагань Працюючі Непрацюючі Низький 27,6 36,8 Середній 47,7 43,9 Високий 24,7 19,3 Всього 100 100 35.5 34.9 31.9 27,0 25,9 43,0 43.6 50.7 52.8 40.4 21.5 21.5 17.4 20.2 33.7 2 3 4 Спеціалісти Магістри Високий Середній Низький Зі зростанням курсу – зростають домагання студента щодо майбутньої заробітної плати Більший рівень домагань характерний для студентів: - чоловічої статі; - представників міського населення. Чим більший рівень домагань має студент, тим менше у нього бажання працювати поза межами обласного центру – у містах, смт та селах Запорізької області.
- 35. БЛОК 5. ШАНСИ НА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗНУ
- 36. ШАНСИ НА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗНУ: резюме (1) Студенти ЗНУ демонструють не високий рівень обізнаності з потенційними роботодавцями регіонального ринку праці: 55,4% з них вказали хоча б сферу діяльності бажаного для працевлаштування підприємства м. Запоріжжя, а 15,6% назвали конкретного роботодавця. З одного боку, низький відсоток відповіді на питання щодо бажаних для отримання робочого місця підприємств свідчить, у тому числі, про відсутність орієнтації на місто Запоріжжя як майданчик для професійної самореалізації. З іншого, присутній фактор непроінформованості студентів про всі можливості для працевлаштування у межах міста після закінчення ВНЗ – обирається певна сфера, але не вказується конкретний роботодавець. (2) На низьку орієнтованість студентів ЗНУ на запорізький ринок праці вказує і їх самооцінка власних шансів на працевлаштування після навчання. Впевнених у працевлаштуванні в інших містах України більше, ніж тих, хто впевнений в отримані робочого місця у межах Запорізької області. Крім цього, така тенденція простежується не зважаючи на курс навчання студента. Вихід на ринок праці України є «переломним» для студентів певної категорії. Якщо вони високо оцінюють шанси на роботу у м. Запоріжжі або у межах Запорізької області, то починаючи з українського ринку праці – самооцінка власних шансів на працевлаштування після закінчення навчання знижується. До таких студентів відносяться: - студенти старших курсів - студенти, які навчаються на бюджетній формі - студентки жіночої статі - студенти, які не працюють під час навчання Іншими словами, студенти-бюджетники більше за контрактників впевнені у роботі у межах області, але починаючи з масштабу України – кількість тих з них, хто негативно оцінює власні перспективи на працевлаштування, збільшується. (3) Потенційна наповненість випускниками ЗНУ запорізького ринку праці простежується не тільки через оцінку студентами власних шансів на отримання робочого місця, а й через готовність працювати в області – від міст обласного значення до сіл Запорізької області. Частка бажаючих працювати у містах області є більшою, ніж тих, хто готовий працювати у селах, і зростає з кожним наступним курсом навчання. І якщо працювати у містах області бажає ¼ студентів, то у смт та селах – кожен дев’ятий студент. Вихідці з сільської місцевості більшою мірою орієнтуються на ринок праці у Запорізькій області, у тому числі на обласний центр, тоді як міська молодь здебільшого прагне реалізувати себе поза нашою областю.
- 37. Бажані компанії для працевлаштування у студентів ЗНУ (у % до відповівших, можливо декілька варіантів відповіді) Бажані сфери Абстрактне бажання Предметне бажання Існуючий розрив Освітня сфера 27,5 6,0 21,5 Туристична сфера 20,0 1,9 18,1 ЗМІ 19,9 5,8 14,1 Органи влади та державні установи 17,3 5,0 12,3 Сфера мистецтва 13,2 1,0 12,2 ІТ-компанії 11,7 1,2 10,5 Юриспруденція 10,3 0,2 10,1 Сфера інтелектуальних послуг 10,7 0,7 10,0 Страхові та фінансові установи 9,4 1,6 7,8 Спортивна сфера 8,0 1,2 6,8 Сфера обслуговування 7,0 0,5 6,5 Дипломатичні установи 5,8 0 5,8 Сфера торгівлі 6,4 1,1 5,3 Медична сфера 6,8 1,8 5,0 Громадські організації, партії 5,8 1,8 4,0 Виробники легкої промисловості 2,1 0 2,1 Виробники важкої промисловості 6,5 4,6 1,9 Силовий сектор 3,4 1,8 1,6 Комунальні установи 1,7 1,7 0 55,4 студентів обрали тільки сферу діяльності, в якій хотіли б працювати, тобто, мають абстрактне бажання. а 15,6 студентів з усіх опитаних вказали назву конкретного роботодавця, і, відповідно, мають предметне бажання – вони більш чітко визначені щодо компанії, у якій планують працевлаштуватись після ЗНУ. На основі існуючого розриву між бажаними сферою та роботодавцем, робиться висновок про прагнення студента до професійної самореалізації у певній сфері без орієнтації на конкретну компанію. Усі, хто обрав комунальні установи у якості бажаних, орієнтуються не просто на сферу, а на конкретного роботодавця.
- 38. Орієнтація на майбутнього роботодавця для працевлаштування у студентів ЗНУ (у %) Бажані сфери та трудова активність студентів ЗНУ: Обрали хоча б одну бажану сферу для працевлаштування однаковою мірою студенти не залежно від їх трудової активності: 59,8 працюючих і 58,4 непрацюючих. А ось зазначити конкретну компанію вдалось більшою мірою працюючим студентам – 18,8 з них. Можливо, це показник є свідченням того, що решта студентів не розглядає нинішнє місце роботи як бажане для професійної самореалізації після закінчення навчання Частка студентів, які не працюють протягом навчального року, визначена з бажаним роботодавцем, сягає 15,3. 63.2 19,0 54,0 14.6 Абстрактне бажання Предметне бажання Більш визначені студенти бюджетної форми навчання 57.5 16,6 62,1 16,0 Абстрактне бажання Предметне бажання контракт бюджет Вихідці з сільської місцевості більшою мірою за своїх колег визначені з бажаною сферою, але частка тих, хто вже зорієнтований на певну компанію, є нижчою. сільське населення міське населення
- 39. Шанси на працевлаштування після закінчення навчання студентів ЗНУ за регіоном (у %, один варіант відповіді по кожному регіону) 38.9 41.6 46.6 29.8 28.4 22.8 30.4 25.2 31.8 26.8 21.9 17.2 26.1 26.6 16.3 34.4 40.6 48.7 4.6 6.6 5.3 9,0 9.1 11.3 У м. Запоріжжі У межах Запорізької області В інших містах України В інших країнах СНД У країнах Європи У США (N = 1377) (N = 1352) (N = 1375) (N = 1357) (N = 1368) (N = 1355) низьківисокі 50/50 важко відповісти Місце проживання до вступу та оцінка власних шансів на працевлаштування: Працюючі за спеціальністю студенти більше за інших впевнені у роботі у місті Запоріжжі, області та в США, а беручи до уваги отримання робочого місця в Україні, СНД або Європі – тут більш впевненими є працюючі студенти, які реалізують себе у суміжних зі спеціальністю сферах. Серед тих, хто оцінює власні шанси на працевлаштування у межах Запорізької області як «високі»: 31,2 готові працювати у містах Запорізької області, а 15,1 - у смт або селах області, якщо буде така можливість.
- 40. Частка студентів ЗНУ, які оцінюють свої шанси на працевлаштування як «низькі» (у %, окремо по кожному показнику) ’За результатами дослідження «Адаптація першокурсників ЗНУ – 2016», проведеного Центром незалежних соціологічних досліджень ЗНУ у лютому 2016 року, N = 1146. Форма опитування: групове анкетування всіх перших курсів ЗНУ Більша частка тих, хто вважає свої шанси на працевлаштування низькими. ПОКАЗНИК У місті Запоріжжі У межах Запорізької області В інших містах України В інших країнах СНД У країнах Європи У США КУРС НАВЧАННЯ 1’ 21,5 26,1 8,6 19,2 27,1 34,9 2 27,5 28,5 16,3 32,5 39,0 45,7 3 26,4 25,2 17,4 35,6 40,7 47,9 4 26,2 28,2 16,7 35,5 42,7 54,7 Спеціаліст 25,8 29,8 18,6 40,7 40,4 51,6 Магістр 18,8 17,4 8,3 29,9 42,7 48,1 ФОРМА НАВЧАННЯ Бюджет 24,1 24,9 17,3 39,2 44,7 54,0 Контракт 27,3 27,0 15,0 30,3 37,9 44,7 СТАТЬ Чоловіча 24,8 24,0 15,7 36,7 42,1 47,8 Жіноча 26,1 26,6 16,3 33,8 40,6 49,3 ТРУДОВА АКТИВНІСТЬ Працюючі 26,3 28,4 16,4 30,8 37,7 46,2 Непрацюючі 25,5 24,8 16,2 36,6 43,3 51,1
- 41. Сприйняття можливості працевлаштування у межах Запорізької області студентами ЗНУ (у %, один варіант відповіді по кожному регіону) У містах Запорізької області (Бердянськ, Енергодар, Мелітополь, Токмак) 24,7 11.5 64,9 77.7 10.4 10.8 (N = 1401) скоріше, ні скоріше, так важко відповісти У смт або селах Запорізької області (N = 1377) Працевлаштування в області та курс навчання студента Частка тих, хто розглядає для себе можливість працювати у містах області, зменшується зі зростанням курсу: Меншою є частка студентів, які згідні працювати у сільській місцевості: Курс Скоріше, так Скоріше, ні В/в Всього 2 26,8 65,1 8,1 100 3 23,9 65,7 10,4 100 4 22,2 64,8 13,0 100 Спеціаліст 19,8 65,6 14,6 100 Магістр 28,9 60,5 10,5 100 Курс Скоріше, так Скоріше, ні В/в Всього 2 11,7 79,9 8,4 100 3 12,7 77,6 9,7 100 4 9,5 74,2 16,3 100 Спеціаліст 12,6 73,7 13,7 100 Магістр 9,6 80,8 9,6 100 Працевлаштовані студенти у меншій мірі, ніж їх безробітні колеги, готові працювати у межах області. Аналогічна ситуація з дівчатами у порівнянні з юнаками-студентами. Серед студентів контрактної форми навчання більше готових працювати у містах або селах області, тоді як бюджетники більше схильні до невизначеності, обираючи варіант «важко відповісти»
- 42. Шанси на працевлаштування студентів ЗНУ: регіональний аспект (у %) Бажання працювати у містах та селах Запорізької області майже однакове як у студентів цієї області, так і тих студентів, які приїхали навчатись до ЗНУ з інших регіонів. Більша відмінність простежується у поглядах студентів за територіальним розподілом місто/село: У містах Запорізької області У смт та селах Запорізької області Місце проживання до вступу та оцінка власних шансів на працевлаштування: Студенти із Запорізької області позитивніше оцінюють власні шанси на працевлаштування після закінчення навчання, ніж студенти з інших областей України. Виключення становить робота в інших містах України, у якій більше впевнені останні. Серед студентів з сільської місцевості менша частка тих, хто вважає, що має низькі шанси на роботу в межах області: Регіон Міське населення Сільське населення У м. Запоріжжі 24,9 28,7 У межах Запорізької обл. 27,2 22,0 В інших містах України 15,3 19,0 В інших країнах СНД 31,9 43,3 У країнах Європи 39,2 47,5 У США 47,7 54,8 22 34.6 68.7 54.3 9.3 11 Міське населення Сільське населення 7.8 25.3 82.9 61.5 9.3 13.2 Міське населення Сільське населення скоріше, ні скоріше, так важко відповісти
- 43. БЛОК 6. ФАКУЛЬТЕТ НА РИНКУ ПРАЦІ
- 44. Частка працевлаштованих студентів на кожному факультеті ЗНУ (у % до відповівших) 19.8 28.9 29.2 31,0 32.8 34,0 35.3 37.2 37.5 38.6 39.1 43.6 50,0 Біологічний Математичний Філологічний Соціології та управління Економічний Юридичний Соціальної педагогіки та психології Фізичного виховання Історичний Іноземної філології Менеджменту Фізичний Журналістики 44,0 з них працюють за спеціальністю Найбільша кількість студентів, які працюють за спеціальністю: майже половина всіх тих, хто має місце роботи
- 45. Студенти БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ на ринку праці м. Запоріжжя Бажані сфери для роботи’: - Медична сфера (28), у т.ч. Запорізька обласна клінічна лікарня (лабораторія), КУ; «ВІТАЦЕНТР Запоріжжя» медична клініка, ТОВ; Державна санітарно-епідеміологічна служба Запорізької області; «Брайт-Біо», медико-діагностичний центр, ТОВ; «Global Diagnostic» діагностична компанія - Освітня сфера (18), у т.ч. Запорізький національний університет, ДВНЗ - Виробники важкої промисловості (12), у т.ч. «Запоріжсталь», ПАТ; «Мотор Січ», ПАТ; «Запорізький залізорудний комбінат», ПрАТ; «Дніпроспецсталь», ПАТ - Органи влади та державні установи (7), у т.ч. Запорізька міська рада; Запорізька обласна державна адміністрація; Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства - Виробники легкої промисловості (7) - Спортивна сфера (7), у т.ч. Атлетичний клуб «Адреналін» - Сфера інтелектуальних послуг (5) - Сфера мистецтва (5) - ІТ-компанії (4) - Сфера торгівлі (4), у т.ч. Група компаній Fozzy Group, ТОВ; «Business Tuning Center», ТОВ - Туристична сфера (4), у т.ч. Готель «Театральний» - Силовий сектор (3) - ЗМІ (2) - Громадські організації, партії (1) - Комунальні установи (1), у т.ч. Національний заповідник «Хортиця» - Страхові та фінансові установи (1) - Юриспруденція (1) ’Кількість згадувань Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 22, наведена кількість студентів) - 4 працюють за спеціальністю, у т.ч. лаборант - 2 працюють у суміжних сферах - 16 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. асистент, консультант, кулінар, продавець, репетитор математики, фітнес-тренер, хостес
- 46. Студенти ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ на ринку праці м. Запоріжжя Бажані сфери для роботи’: - Страхові та фінансові установи (33), у т.ч. Страхова компанія «Оранта-Січ», ПАТ; Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ; «Ощадбанк», ПА; «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ - ІТ-компанії (14), у т.ч. «ДатаГруп», ПрАТ; «Noosphere», міжнародна компанія - Органи влади та державні установи (13) - Туристична сфера (13), у т.ч. Готель «Khortitsa Palace» - Сфера торгівлі (11), у т.ч. «Юнітон», ТОВ; «ITсервіс», магазин комп’ютерної техніки - Виробники важкої промисловості (7), у т.ч. «Запорізький титано-магнієвий комбінат», КП; «Запоріжсталь», ПАТ; «Дніпроспецсталь», ПАТ - ЗМІ (7), у т.ч. Запорізький незалежний телерадіоканал «ТВ-5», ТОВ - Освітня сфера (6), у т.ч. Запорізький національний університет, ДВНЗ; Економіко-правничий коледж Запорізького національного університету, ДНЗ; Запорізький ліцей №34 Запорізької міської ради - Юриспруденція (5) - Дипломатичні установи (5) - Сфера обслуговування (4) - Сфера інтелектуальних послуг (3) - Сфера мистецтва (3) - Громадські організації, партії (3) - Медична сфера (1) - Виробники легкої промисловості (1) - Спортивна сфера (1) - Силовий сектор (1) - Комунальні установи (1) ’Кількість згадувань Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 41, наведена кількість студентів) - 7 працюють за спеціальністю, у т.ч. помічник бухгалтера - 13 працюють у суміжних сферах, у т.ч. продавець-касир - 21 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. fronted/asp developer, адміністратор, контент-менеджер, копірайтер, менеджер, репетитор, фотограф
- 47. Студенти ФАКУЛЬТЕТУ ЖУРНАЛІСТИКИ на ринку праці м. Запоріжжя ’Кількість згадувань Бажані сфери для роботи’: - ЗМІ (56), у т.ч. «Афіша Запоріжжя», ГО; «Громадське ТБ Запоріжжя», ГО; «ЛІПС», ТОВ; Газета «Міг», ТОВ; Газета «Правда», ТОВ; Газета «Субота Плюс», ТОВ; Журнал «Wedding JAM»; Запорізька обласна державна телерадіокомпанія «Запоріжжя»; Запорізький незалежний телерадіоканал «тв-5», ТОВ; Інформацйна агенція «Ip News»; Інформаційна агенція «Голос», ТОВ; Інформаційний сайт Запоріжжя «061.ua»; Муніципальна телевізійна мережа «МТМ»; Радіо ««Запоріжсталь»; Телекомпанія «ТВ Голд», ТОВ; Телерадіокомпанія «Алекс», ТОВ - Сфера мистецтва (11), у т.ч. Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г.Магара - Громадські організації, партії (10), у т.ч. Блок П. Порошенка «Солідарність», політична партія; «Народний фронт», політична партія; «Фундація Регіональних Ініціатив», ГО; «Чисті виші», ГО; Національно визвольний рух «Правий сектор», політична організація - Освітня сфера (7), у т.ч. Запорізька державна інженерна академія, ДВНЗ; Запорізький національний технічний університет, ДВНЗ; Запорізький національний університет, ДВНЗ - ІТ-компанії (5), у т.ч. «Плюс сервіс», ТОВ; Комп’ютерна академія «ШАГ» - Туристична сфера (5) - Органи влади та державні установи (4), у т.ч. Запорізька міська рада; Служба безпеки України; Управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Запорізької обласної державної адміністрації - Сфера інтелектуальних послуг (3), у т.ч. Рекламне агентство «Четверта влада», ТОВ - Спортивна сфера (3) - Сфера торгівлі (2) - Дипломатичні установи (2) - Сфера обслуговування (2), у т.ч. «Ржевський Project», ресторан; «BANANA club», нічний клуб - Медична сфера (2) - Виробники важкої промисловості (1), у т.ч «Запоріжсталь», ПАТ; «Мотор Січ», ПАТ Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 50, наведена кількість студентів) - 22 працюють за спеціальністю, у т.ч. викладач на курсах Національної спілки журналістів України, дизайнер, журналіст, журналіст-редактор, копірайтер, кореспондент, оператор, прес-секретар, редактор сайту, фахівець з реклами - 13 працюють у суміжних сферах, у т.ч. PR-менеджер, фотограф - 15 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. аніматор, шоу-балет, артист, викладач у секції, ІТ-фахівець, репетитор
- 48. Студенти ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ на ринку праці м. Запоріжжя ’Кількість згадувань Бажані сфери для роботи’: - Туристична сфера (75), у т.ч. Готель «Intourist Hotel», ПП; Готель «Khortitsa Palace»; Туристична агенція «АвенТур», ПП - Освітня сфера (69), у т.ч. Запорізька гімназія № 11 Запорізької міської ради; Запорізька гімназія № 31 Запорізької міської ради; Запорізький національний технічний університет, ДВНЗ; Запорізький національний університет, ДВНЗ; Запорізький педагогічний коледж; Освітній центр «Поліглот»; Школа «Ейдос», ПП - ЗМІ (36), у т.ч. «Громадське ТБ Запоріжжя», ГО; Запорізький незалежний телерадіоканал «ТВ-5», ТОВ; Телеканал «Новий канал», ТОВ; Телеканал «СТБ», ПрАТ - Сфера інтелектуальних послуг (36), у т.ч. Запорізька торгово-промислова палата - ІТ-компанії (25), у т.ч. «Brain Academy», ТОВ; Комп’ютерна академія «ШАГ»; Техноцентр «Navigator», ТОВ - Сфера мистецтва (24) - Сфера обслуговування (18) - Дипломатичні установи (17) - Органи влади та державні установи (15), у т.ч. Запорізька міська рада - Сфера торгівлі (13), у т.ч. «Алло», ТОВ; «Амбар Експорт», ТО; «Комп’ютерний всесвіт», ТОВ - Страхові та фінансові установи (10) - Виробники важкої промисловості (9), у т.ч. «Запоріжсталь», ПАТ; «Мотор Січ», ПАТ; Запорізька атомна електростанція, ВП - Громадські організації, партії (7), у т.ч. УКРОП, політична партія - Юриспруденція (6) - Спортивна сфера (5) - Медична сфера (3) - Виробники легкої промисловості (3) - Комунальні установи (2) - Силовий сектор (1), у т.ч. Полк «Азов» Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 92, наведена кількість студентів) - 45 працюють за спеціальністю, у т.ч. перекладач, репетитор з англійської, німецької та французької мов - 20 працюють у суміжних сферах, у т.ч. копірайтер - 27 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. Sales Manager, аніматор, фотограф, візажист, консультант, лаборант, майстер шуга рингу, манікюрниця, няня, офіціант
- 49. Студенти ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ на ринку праці м. Запоріжжя ’Кількість згадувань Бажані сфери для роботи’: - Туристична сфера (14), у т.ч. Готель «Intourist Hotel»; Турагенція «Tez Tour»; Туристична компанія «Pilot», ТОВ - Дипломатичні установи (12) - Органи влади та державні установи (12), у т.ч. Запорізька міська рада; Запорізька обласна державна адміністрація - Освітня сфера (9), у т.ч. Запорізький національний університет, ДВНЗ; Запорізький педагогічний коледж, НЗ - Сфера інтелектуальних послуг (7) - Сфера мистецтва (6) - ЗМІ (5), у т.ч. Запорізький незалежний телерадіоканал «ТВ-5», ТОВ; Телерадіокомпанія «Алекс», ТОВ - Сфера обслуговування (3) - Страхові та фінансові установи (3) - Громадські організації, партії (3) - Юриспруденція (2) - Виробники важкої промисловості (1), у т.ч. «Мотор Січ», ПАТ - Спортивна сфера (1) - Комунальні установи (1) - Силовий сектор (1), у т.ч. Національна поліція України Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 17, наведена кількість студентів) - 2 працюють за спеціальністю, у т.ч. викладач - 1 працює у суміжних сферах - 14 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. няня, помічник директора, промоутер, супервайзер, художник, юрист-консультант
- 50. Студенти МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ на ринку праці м. Запоріжжя ’Кількість згадувань Бажані сфери для роботи’: - ІТ-компанії (31), у т.ч. «AvedSoft», ТОВ; «Light It» - Освітня сфера (10), у т.ч. Запорізький національний технічний університет, ДВНЗ; Запорізький національний університет, ДВНЗ - Страхові та фінансові установи (8), у т.ч. Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ - Виробники важкої промисловості (6), у т.ч. «Запоріжсталь», ПАТ; «Мотор Січ», ПАТ - Сфера мистецтва (4) - Сфера торгівлі (4), у т.ч «COMFY», ТОВ - Туристична сфера (3) - Сфера інтелектуальних послуг (3) - ЗМІ (2), у т.ч. Запорізький обласний Центр науково-технічної творчості учнівської молоді «Грані» Запорізької обласної ради, КЗ; Радіо «Юніверс», ДВНЗ - Сфера обслуговування (2) - Спортивна сфера (2), у т.ч. Пол-денс «Кориця» - Органи влади та державні установи (1) - Силовий сектор (1), у т.ч. Національна поліція України Сфера зайнятості працюючих студентів’ (N = 23, наведена кількість студентів) - 10 працюють за спеціальністю, у т.ч. аналітик, програміст, репетитор, розробник програмного забезпечення - 4 працюють у суміжних сферах - 9 мають роботу не пов’язану зі спеціальністю, у т.ч. рерайтер