В 2010 году, в/ч А-0799 умудрилась арендовать у "Укртелекома" целых 3 квадратных метров за 2 тысячи 476 гривен. Примерно за те же деньги 6 лет назад можно было снять однокомнатную квартиру в приличном районе столицы. При этом тыловики, по этому договору задолжали 91 тысячу гривен.

1. Категорія справи №910/4295/14: не визначено.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230­06­58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2014 р. Справа№ 910/4295/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від позивача: Кляус Д.О.­представник;
Від відповідача: Крикун­Труш К.А.­ представник;
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини А ­ 0799
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014
у справі № 910/4295/14 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"
до Військової частини А ­ 0799
про стягнення 91 188, 61 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ
"Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини
А ­ 0799 про стягнення 91 188,61 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо
повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умов
Договору № 1019­8 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП
загальною площею до 20 м2 від 08.11.2010 року, Договору №121­8 оренди нерухомого майна

2. товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року, Договору № 122­8 оренди
нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013 року.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь
85 933,02 грн. ­ основного боргу (заборгованості по орендній платі, з якої: 52 549,40 грн. ­
заборгованості за Договором №1019­8; 13 906,72 грн. ­ заборгованості за Договором №121­8;
19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором №122­8), 3 799,84 грн. ­ пені (з якої: 3 222,08
грн. ­ пені за Договором №1019­8; 264,19 грн. ­ пені за Договором №121­8; 313,57 грн. ­ пені за
Договором №122­8), 835,09 грн. ­ інфляційних втрат за Договором №1019­8, 620,66 грн. ­ 3%
річних за Договором №1019­8, 1 827,00 грн. ­ судового збору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/4295/14 позов
задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Військової частини А ­ 0799 на користь Публічного акціонерного
товариства "Укртелеком" 13 906, 72 грн. ­ заборгованості за Договором № 121­8 оренди
нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 19 476, 90 грн. ­
заборгованості за Договором № 122­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні
приміщення) від 15.04.2013, 264, 19 грн. ­ пені за Договором №121­8 оренди нерухомого майна
товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 313, 57 грн. ­ пені за Договором №122­
8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 15.04.2013, 680, 43 грн. ­
судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Військова частина А ­ 0799 звернулась до
Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити
рішення місцевого Господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні
позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 апеляційну скаргу
прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.07.2014.
09.07.2014 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача
надійшов відзив на апеляційну скаргу; від представника скаржника надійшло клопотання про
повернення апеляційної скарги по цій справі.
Зазначене клопотання представника скаржника про повернення апеляційної скарги мотивоване
тим, що командиром військової частини А0799 було отримано дозвіл начальника військ зв'язку
Збройних сил України ­начальника Головного управління зв'язку та інформаційних систем
Генерального штабу Збройних сил України як Головного розпорядника коштів по КПКВ
2101020/4 «Забезпечення Збройних Сил України зв'язком» на не оскарження рішення суду
першої інстанції по цій справі.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання представника скаржника про
повернення апеляційної скарги з огляду на те, що відповідно до вимог ст.97 Господарського
процесуального кодексу України повернення апеляційної скарги можливе лише до винесення
ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
В судовому засіданні 10.07.2014 сторони надали свої пояснення по справі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи
апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі
фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський

3. суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,
08.11.2010 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (перейменовано в Публічне
акціонерне товариство "Укртелеком", далі по тексту ­ позивач, орендодавець) та Військовою
частиною А ­ 0799 (далі по тексту ­ відповідач, орендар) укладено Договір №1019­8 оренди
нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 (далі
по тексту ­ Договір № 1019­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору № 1019­8) Орендодавець
передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого
технологічного приміщення (далі ­ Майно), розташоване в м. Києві на першому поверсі
двоповерхового будинку №6А по вул. Кронштадській, загальною площею З (три) кв. м. для
розміщення обладнання зв'язку Орендаря.
Відповідно до п. 3.2. Договору № 1019­8 орендна плата за перший (базовий) місяць оренди
Майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 2476 (дві
тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 24 коп., в тому числі ПДВ (20%) 412 (чотириста
дванадцять) грн. 71 коп. за орендоване Майно згідно з п. 1.1.
Згідно з п.3.2.1 Договору № 1019­8 розмір орендної плати за кожний наступний місяць
визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на
індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Факт приймання­передачі майна, за умовами Договору №1019­8, підтверджується підписаним
між сторонами Актом приймання­передачі майна від 08.11.2010 року.
15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач,
орендодавець) та Військовою частиною А ­ 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір
№ 121­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту ­
Договір №121­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору №121­8) орендодавець передає, а Орендар
бере у строкове платне користування частину Технологічного приміщення (далі ­ Майно),
розташоване в м. Києві на другому поверсі чотириповерхового будинку № 18, корпус 1, кім.
№ 209 по бульвару Тараса Шевченка, загальною площею 1 (один) м. технологічних приміщень
для розміщення обладнання зв'язку.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 121­8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. на
місяць.
Факт приймання­передачі майна, за умовами Договору №121­8, підтверджується підписаним
між сторонами Актом приймання­передачі майна (копія акту міститься в матеріалах справи).
15.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач,
орендодавець) та Військовою частиною А ­ 0799 (відповідач, орендар) укладено Договір
№ 122­8 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) (далі по тексту ­
Договір №122­8), за умовами якого (п. 1.1. Договору №122­8) орендодавець передає, а Орендар
бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення (далі ­ Майно),
розташоване в м. Києві на першому поверсі будинку № 6А по вул. Кронштадтській, загальною
площею 1 (один) кв.м. для розміщення обладнання зв'язку.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 122­8 розмір орендної плати становить 1 143,00 грн. на
місяць.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок порушення
відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати відповідно до
умов Договору №1019­8, Договору №121­8, Договору №122­8, у відповідача перед позивачем
за період з листопада 2010 року по січень 2014 року (спірний період) виникла заборгованість в

4. розмірі 85 933,02 грн. (з якої: 52 549,40 грн. ­ заборгованості за Договором №1019­8 за період
з 30.11.2010 по 31.12.2011 ; 13 906,72 грн. ­ заборгованості за Договором №121­8 з 30.04.2013
по 31.12.2013 ; 19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором № 122­8 з 30.04.2013 по
31.12.2013 ).
На підставі вище перелічених договорів між сторонами виникли орендні правовідносини, які
підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30
Господарського кодексу України.
Статтею 758 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди)
наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на
певний строк.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна
сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у
користування майно для здійснення господарської діяльності.
Так, укладений між позивачем та відповідачем Договір є підставою для виникнення у його
сторін господарських зобов'язань, а саме майново­господарських зобов'язань.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським
визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником
(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу
якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну
дію господарського чи управлінсько­господарського характеру на користь іншого суб'єкта
(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися
від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати
від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з
наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 285 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата ­ це фіксований
платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської
діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших
випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в
договорі. Одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в
повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші
учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог
щодо виконання зобов'язання ­ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк
(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його
невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне
виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи місцевим судом, представником
відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності щодо сплати
основного боргу за Договором № 1019­8.

5. Позовна давність, за визначенням ст.256 Цивільного кодексу України,це строк, у межах якого
особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність
встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими
статтями 253 ­ 255 цього Кодексу (ст. 260 Цивільного кодексу України).
Статтею 253 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг строку починається з
наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його
початок.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що оскільки строк позовної давності, про
застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин,
передбачених ст. 268 ЦК України або іншими законами, то за таких обставин у задоволенні
позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 52 549,40 грн. ­
заборгованості за Договором №1019­8 за період з 30.11.2010 по 31.12.2011, слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договорами №121­8 та №
122­8, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів згідно
умов Договору №122­8 та Договору №121­8 не виконав, факт наявності боргу у відповідача за
вказаними Договорами у сумі 13 906, 72 грн. ­ заборгованості за Договором № 121­8 з
30.04.2013 по 31.12.2013, та 19 476,90 грн. ­ заборгованості за Договором №122­8 з 30.04.2013
по 31.12.2013 позивачем документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище,
колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 906,72 грн. ­
заборгованості за Договором №121­8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, та 19 476,90 грн. ­
заборгованості за Договором № 122­8 з 30.04.2013 року по 31.12.2013 року, нормативно та
документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3 222,08 грн.,
835,09 грн. ­ інфляційних втрат, 620,66 грн. ­ 3% річних, за Договором № 1019­8 також не
підлягають задоволенню, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як пеня,
3% річних та інфляційні втрати, можлива лише при порушенні основного (грошового)
зобов'язання, а так як відповідачем не було порушено основне зобов'язання (в зв'язку зі
спливом позовної давності) , то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені,
3% річних та інфляційних втрат.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 264,19 грн. ­ пені за Договором №121­8;
313,57 грн. ­ пені за Договором №122­8, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8.2. Договору № 121­8 та Договору № 122­8 у разі наявності заборгованості по
орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 20 число
поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі
подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який
сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити
усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси
другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є
підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

6. законами або договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання
настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова
сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового
зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у
вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин
зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,
невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача в частині стягнення
пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 264,19 грн. ­
пені за Договором №121­8, 313,57 грн. ­ пені за Договором №122­8, нараховані відповідно до
законодавства, тому підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої
інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов
правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та
допустимих доказах.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах
справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням
норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають
значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам
справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни
вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного
господарського суду не знаходить.
Також, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, при зверненні з апеляційною скаргою до
Київського апеляційного господарського суду скаржником було заявлено клопотання про
відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір",
мотивоване складною економічною ситуацією в державі, як наслідок неможливістю вчасної
сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження відстрочено Військовій
частині А ­ 0799 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення
Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/4295/14 до ухвалення судового

7. рішення у справі.
Станом на день винесення постанови по цій справі судовий збір у розмірі 913,50 грн.
Військовою частиною А ­ 0799 сплачений не був, а тому підлягає стягненню з відповідача в
доход Державного бюджету України.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Київський апеляційний господарський суд, ­
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини А ­ 0799 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 по справі № 910/4295/14
залишити без змін.
Стягнути з Військової частини А ­ 0799 (03049, м. Київ, вул. Футчика, 7, код ЄДРПОУ
08228777) в доход Державного бюджету України 913 (дев'ятсот тринадцять ) грн.50 коп.
судового збору за подання апеляційної скарги.
Матеріали справи № 910/4295/14 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному
порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко