...

1. Януш Леон Вишне́вский

2. Януш Леон Вишне́вский
Народився 18 серпня 1954 Торунь - один з
найпопулярніших письменників сучасної Польщі.

3. Вишневський вважає себе
вченим, а не
письменником.
Прослуживши п'ять років
на риболовецькому флоті,
він закінчив університет і
отримав ступені доктора
інформатики і доктора
хімічних наук. Ось уже 20
років він живе в
Німеччині, де становить
комп'ютерні програми з
хімії для великих
компаній.

4. «Коли я працював над дисертаціями ,
то зрозумів , що пишу про те , що
знаю , а не про те , що відчуваю » , -
зауважив він. Наукові тексти Януш
писав англійською та німецькою. І в
44 роки , потай від оточуючих , він
став складати художні тексти
польською. Якось раз , випивши
занадто багато червоного вина , він
відправив фрагмент рукопису
редактору літературного журналу .
Текст так сподобався читачам ,
що автору запропонували
випустити книгу в Польщі. Однак
Вишневський відчував себе вченим і
відмовлявся публікувати роман.
Нарешті його уламали ,
«Самотність в мережі» вийшло у
світ і негайно потрапило до списків
бестселерів.

5. «Самотність в Мережі» -
історією віртуальної любові,
що стала реальністю. Книга
три роки не виходить зі
списків бестселерів,
витримала безліч перевидань,
в тому числі, з доповненнями
за результатами дискусії з
читачами на інтернет-
форумах. Книга була
екранізована в 2006 році,
причому в екранізації в одній з
епізодичних ролей знявся сам
Вишневський.

6. У своїй першій книзі «Самотність в мережі» автор не називає головну героїню
ніяким ім'ям. Багато в цій книзі приділено емоціям і переживанням героїв.
Герої «Самотності в мережі» зустрічаються в інтернет-чатах, розповідають
історії зі свого життя, які виявляються дужче будь-яку вигадку. Зустрінуться
вони в Парижі, пройшовши НЕ через одне випробування, але головним
випробуванням для любові виявиться сама зустріч ...

7. Багато хто ставить питання
Янушу, про кінцівці книги
«Самотність в мережі», про
те, чому героїня залишилася з
чоловіком?! На це Януш
відповів приблизно так: жінки
різного віку по-різному
сприймають вчинок головної
героїні, але так розпорядилася
життя, так вчинила ця
жінка в реальному світі, я
нічого не придумав. В даний
час ця жінка не живе зі своїм
чоловіком, а виховує свою
дитину одна.

8. Російському читачеві
пощастило вдвічі - роман
вийшов у перекладі одного з
найбільш тонких знавців
польської мови - Леоніда
Цивьян. Леонід Михайлович
вважав, що ця книга - забавна
пародія на епістолярний
жанр, популярний в 18-19
століттях. Як він сказав, «Я її
трохи згладив, дещо
поліпшив». У результаті
«Самотність в мережі»
отримало широкий резонанс в
молодіжній аудиторії, його
сумарний тираж склав 75 ​​
тисяч примірників.

9. Повторение судьбы
У своєму новому романі
Вишневський з властивою йому
тонкістю розповідає історію двох
людей - цього разу про
самовідданості й жертовності, про
вибір між любов'ю і самотністю.
Створюючи сучасну сімейну сагу,
Вишневський залишається вірний
знайомому по "Самотності в
Мережі" замилування наукою і
знанням - підглядає і аналізує світ з
різних перспектив в пошуках
відповіді на найважливіше, з його
точки зору, питання: як правильно
прожити лише одного разу дану нам
життя?

10. Любовница
Шість вражаючих і зачаровують
історій кохання зібрані в третьому
за рахунком, книзі під назвою
«Любовница». П'ять з цих оповідань
написані від імені жінки. З перших
сторінок вражає, як тонко і
детально прискіпливо Вишневський
знайомий з жіночим
світовідчуттям. Багатьох читачів
мучить питання, як прозаїку
вдалося так глибоко зрозуміти
жіночу психологію. «Мені завжди
подобалося слухати жінок, вони
розповідають куди більш цікаві
історії, ніж чоловіки. Я жінок не
просто слухаю - я їх чую », -
зізнається автор.

11. У центрі оповідання - любов у
всіх її проявах, найчастіше
трагічна або, як мінімум,
нещасна, але незмінно
прекрасна, піднесена і
виняткова. Про таке кохання
безсонними ночами мріють
трепетні панянки, але
серйозного молекулярному
біологу, якому за 50, вдалося
напрочуд солідно підкріпити
дівочі мрії своїм багатим
життєвим досвідом.

12. Герої та героїні через одного хворіють
якимись невиліковними захворюваннями або
стають жертвами нещасних випадків ,
ридають і люблять , причому , люблять дуже
сильно , самозабутньо , на все життя. І всі
вони чисті душею , наївні і прямолінійні у
прояві своїх почуттів.За однією дівчиною ,
яка страждає дивною хворобою під назвою
«синдром прокляття Ундини » , наглядає
Якоб - колишній астофізік ,
перекваліфікувався в санітара . Колись , ще за
часів існування НДР , скалічив його і позбавив
можливості займатися наукою не хто
інший , як батько цієї самої дівчини -
полковник Штазі .Інтелігентна дама
тридцяти з невеликим років має зв'язок з
одруженим чоловіком і дуже від цього
страждає , буквально прописавшись в
кабінеті у психотерапевта , але зупинитися
не в силах ...

13. Коли Януша запитали, де він бере сюжети, він відповів: «За усім, що написано в
книгах, я спостерігав сам. Я не пишу комерційних книжок, для мене література
- це просто задоволення ». Одна читачка поцікавилася, чому проза
Вишневського така сумна. «Історії з хеппі-ендом нехай складають в Голлівуді.
Мені набагато цікавіше писати про печаль, смутку і трагедії, в них більше
глибини. Я сам відчуваю ці почуття разом з героями ».

14. Мартина
Центральна повість збірника
народжувалася не в тиші
письменницького кабінету, а
публічно, в ході обговорення на
студентському інтернет-форумі.
«Фантастика! - Захоплюються на
одному з них, - чесне слово, бачив, як
це робиться наживо, тобто в
Мережі, як кожен день з'являються
на сервісі ті ж самі люди,
залучають нових «божевільних» і
пишуть-складають долю молодої
дівчини, все її життя , вирішують її
проблеми так, як ніби це їх
проблеми ».

15. «Мартіна », як каже сам Вишневський, містить те, що найбільше
люди шукають в белетристиці: розповідь про любов тут і зараз,
про справжню дружбу, про моральний вибір, про гріх, про
самотність, про відносність істини, про сенс життя і про щастя,
яке ми часто шукаємо дуже далеко, але яке постійно поруч з нами
і терпляче чекає, поки ми помітимо його і протягнемо до нього
руку .

16. Януш Леон Вишневський аж ніяк не вважає літературу свої
покликанням, швидше, хобі. Він зізнається, що коли почав писати
книги, то став відчувати брак часу. І вже зовсім його засмучує те, що
тепер, як знаменитості йому доводиться відвідувати світські
прийоми та інші заходи. На своїй веб-сторінці він написав: «Боже,
допоможи мені бути таким, яким мене вважає мій собака».