Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Спеціальність “публічне управління
й адміністрування”:
українські підходи та зарубіжний досвід
Антоніна Колодій
antonina@p...
У першій частині хочу висловити деякі
міркування щодо впливу інтерпретації
ключових термінів нової спеціальності
на розумі...
Дискусії щодо нової спеціальності
Найбільш дискусійними є питання:
 про структуру спеціальності, яке особливо
важливе при...
Співвідношення публічного і
державного
 1. Поняття публічного охоплює і державне;
 2. Поняття публічного ширше, ніж держ...
Державне
впорядкува
ння життя
сімей та
осіб
Сфера
приватного
життя
Сфера публічної
влади і політики
Держава
Уряд (3 гілки ...
Публічне управління
Означає управління суспільством силами:
1. інституцій державної влади;
2. місцевого самоврядування;
3....
Публічне управління
Сенс заміни “державне” на
“публічне” полягає саме в
цьому: відмові від етатизму,
подоланні патерналізм...
Публічне управління і адміністрування
 Питається: чому “і” ? Хіба адміністрування – це не
управління?
Як перекласти це ан...
Публічне управління як публічне
врядування і адміністрування
Було б усе зрозуміло, якби чітко виокремили структурні
елемен...
Урядування й публічна політика як
складові публічного управління
 Найбільш складним є повернення в науковий
лексикон трад...
ІІ частина: Досвід університетів США
Brown University,
Watson Institute for International
and Public Affairs
Особливості підготовки фахівців з публічного
управління в названих вишах
 Обмежена кількість спеціальностей.
 Зазвичай, ...
Особливості добору дисциплін для
вивчення
 Усі предмети – широкі.
 Обов’язковим є вивчення кількісних методів
та бюджетн...
Приклади конкретного наповнення навчальних програм
(докладніше – у моїй статті у Віснику ЛРІДУ № 45)
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Спеціальність "публічне управління й адміністрування": українські підходи й зарубіжний досвід.

1,209 views

Published on

Доповідь на науково-практичній конференції за міжнародною участю "Проблеми розвитку публічного управління в Україні". Львів, ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. 15 квітня 2016 р.

Published in: Government & Nonprofit
  • Be the first to comment

Спеціальність "публічне управління й адміністрування": українські підходи й зарубіжний досвід.

  1. 1. Спеціальність “публічне управління й адміністрування”: українські підходи та зарубіжний досвід Антоніна Колодій antonina@political-studies.com 15 квітня 2016 р. Науково-практична конференція за міжнародною участю "Проблеми розвитку публічного управління в Україні". Львів: ЛРІДУ НАДУ при Президентові України
  2. 2. У першій частині хочу висловити деякі міркування щодо впливу інтерпретації ключових термінів нової спеціальності на розуміння її змісту і структури А в другій – зробити деякі практичні узагальнення щодо подібних спеціальностей і навчальних програм у деяких університетах США (На основі публікації у Віснику ЛРІДУ №45 “Ефективність державного управління”) 2 частини виступу
  3. 3. Дискусії щодо нової спеціальності Найбільш дискусійними є питання:  про структуру спеціальності, яке особливо важливе при складанні навчальних планів і програм;  про понятійний апарат і термінологію, оскільки ми переходимо від ДЕРЖАВНОГО до ПУБЛІЧНОГО адміністрування;  про співвідношення нашої нової спеціальності зі спеціальностями цієї галузі знань в інших країнах, зокрема у США
  4. 4. Співвідношення публічного і державного  1. Поняття публічного охоплює і державне;  2. Поняття публічного ширше, ніж державне, бо до нього входять ще два сементи публічного (не приватного) життя:  Сфера місцевого самоврядування  Сфера громадської ініціативи й активності  3. Сферу публічного (як неприватного) життя суспільства в широкому розумінні слід відрізняти від публічної (сфери за Габермасом) (див. рис. 1)  Між різними сферами немає непрохідної стіни; навпаки – є проміжні, поєднувальні “поля”, де відбувається їх взаємодія.
  5. 5. Державне впорядкува ння життя сімей та осіб Сфера приватного життя Сфера публічної влади і політики Держава Уряд (3 гілки влади) Органи безпеки та охорони правопорядку Політично впливові економічні суб’єкти (олігархи) Державне регулюва ння ринків та ЗМІ; освіта ; Приватне спілкування і взаємодія сімей та окремих осіб Громадський сектор (публічна сфера за Габермасом) Громадські об’єднання та рухи (непартійні) Групи самоорганізації Аматорські групи Незалежні ЗМІ Спільноти соціальних мереж Самоврядування громад охорона здоров’я Економічне життя Політичні інститути Сфери приватного та публічного життя суспільства
  6. 6. Публічне управління Означає управління суспільством силами: 1. інституцій державної влади; 2. місцевого самоврядування; 3. громадянського суспільства. Воно також означає розширення локуса управлінської діяльності спеціалістів, яких ми будемо готувати, ще й на управління в громадському секторі – громадами та неурядовими (неприбутковими організаціями)
  7. 7. Публічне управління Сенс заміни “державне” на “публічне” полягає саме в цьому: відмові від етатизму, подоланні патерналізму, акцентуванні уваги на здійсненні влади “для народу” за активної участі самого народу.
  8. 8. Публічне управління і адміністрування  Питається: чому “і” ? Хіба адміністрування – це не управління? Як перекласти це англійською? Виявляється, просто: public administration :)  Тоді навіщо додавали управління? Відповідь теж нехитра: Тому що чи державне, чи тим більше публічне управління не обмежується публічним адмініструванням.  Адміністрування – лише один сегмент управлінської діяльності держави, М/С і Г/С.  Йому мусить передувати управлінська діяльність у широкому сенсі, яка включає також прийняття рішень і має назву врядування та/або публічної (державної) політики. У НАДУ – під іншими назвами – навчали обох цих складових і, очевидно, підвела їх під означення публічного управління.
  9. 9. Публічне управління як публічне врядування і адміністрування Було б усе зрозуміло, якби чітко виокремили структурні елементи публічного управління, яке є загальною назвою для усіх видів управлінської діяльності: 1. Урядування політичного, ієрархічного, державного (government); 2. Урядування політично-громадського, з ухилом до мережевого (governance); 3. Адміністрування публічного (public administration); 4. Адміністрування комерціоналізованого з залученням бізнес-структур (public management); 5. Поєднання (в певній пропорції) усіх цих видів, що узагальнено в концепції метаврядування (metagovernance); [але так само їх поєднує “публічне управління”]. Цього не сталося, бо в Україні є опір запровадженню (відновленню у вжитку) поняття врядування – з різних причин, про які тут говорити немає часу.
  10. 10. Урядування й публічна політика як складові публічного управління  Найбільш складним є повернення в науковий лексикон традиційного для України і популярного нині в західноєвропейській науці, але, на жаль, виведеного з ужитку терміну «врядування», особливо в його наповненій інноваційним змістом формі «нового публічного врядування».  Наштовхується на нерозуміння і потреба у розвитку такої важливої складової частини управлінських наук як «публічна політика”, яка доповнює публічне адміністрування методологією вироблення та впровадження рішень щодо управління суспільством.
  11. 11. ІІ частина: Досвід університетів США Brown University, Watson Institute for International and Public Affairs
  12. 12. Особливості підготовки фахівців з публічного управління в названих вишах  Обмежена кількість спеціальностей.  Зазвичай, це публічне адміністрування і публічна політика (у деяких університетах разом, у деяких – окремо).  Публічна політика в назвах університетських підрозділів звучить іноді як “урядування” або “публічні справи”.  Гарвардська школа ім. Кеннеді називається Школою врядування  У Брауні – це Інститут міжнародних і публічних справ ім. Вотсона.  Їхні програми нагадують програми з публічної політики
  13. 13. Особливості добору дисциплін для вивчення  Усі предмети – широкі.  Обов’язковим є вивчення кількісних методів та бюджетного процесу.  Немає непрохідної межі з політичною наукою: вивчаються структура і функціонування уряду на всіх рівнях, право (конституційне – теж), партії та групи інтересів, міжнародні відносини тощо.  Пояснюється, що випускники матимуть справу з наданням послуг і турботою про добробут, а їх освіта має поєднувати “підготовку до адміністративної відповідальності на державній службі з вивченням політичного середовища”.
  14. 14. Приклади конкретного наповнення навчальних програм (докладніше – у моїй статті у Віснику ЛРІДУ № 45)

×