Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Vidsich

403 views

Published on

Головні принципи ненасильницького спротиву та громадянського руху "Відсіч"

Published in: News & Politics
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Vidsich

  1. 1. головні принципи ненасильницького спротиву
  2. 2. Актуальність руху спротиву <ul><ul><li>Теперішня влада веде Україну до втрати незалежності </li></ul></ul><ul><ul><li>  </li></ul></ul>
  3. 4. Актуальність руху спротиву <ul><li>Не варто недооцінювати цієї небезпеки </li></ul><ul><li>Міф : нашим олігархам не вигідно втрачати незалежність із бізнесових міркувань. </li></ul><ul><li>Насправді більшість із них мають так само бізнес і в Росії, а процвітанння їхнього українського бізнесу тісно пов'язане з ціною на російський газ, котра є надійним важелем впливу на них. Багато хто з цих багатіїв мають нерухомість і в Росії, дехто з них має російське громадянство і взагалі проводить там більше часу, ніж в Україні, як, наприклад, сім'я Колеснікова, що постійно живе в Москві. </li></ul>
  4. 5. Актуальність руху спротиву <ul><ul><li>На сьогоднішній день немає політичної сили, яка може їм протистояти </li></ul></ul><ul><ul><li>Опозиційні політики такі самі, як і ті, що зараз при владі .  </li></ul></ul><ul><li>Українці мають погану політичну пам’ять, а «опозиціонери» вже були при владі і показали, на що вони здатні: відсутність реформ і політичної волі, ту саму корупцію, епідемію «грипу» перед виборами, газові контракти і загравання Тимошенко з Путіним під час конфлікту в Грузії… Ні нинішня влада, ні «опозиціонери» не зацікавлені у справжніх реформах. </li></ul><ul><li>І псевдоопозиційний Тягнибок вигідний регіоналам так само, як колись Вітренко була вигідна тодішній владі. За допомогою «Свободи» влада дискредитує будь-які справді опозиційні виступи, створюючи образ «націоналіста-фашиста» як єдиної та небезпечної альтернативи неідеальній, проте толерантній і стабільній Партії Регіонів. </li></ul>
  5. 6. Актуальність р уху спротиву <ul><ul><li>Так само і немає у нас громадянського суспільства, яке повинно контролювати дії будь-якої влади  </li></ul></ul><ul><li>Жодна громадська організація в Україні на сьогодні не здатна впли нути на злочинну владу. </li></ul><ul><li>Більшість ГО в Україні за цікавлені у невеличких проектах, на які фонди можуть виділити гранти.*** Глобальні питання видаються їм занадто далекими та безперспективними. Тому вони не здатні об'єднати людей.  </li></ul><ul><li>З 90-х років в Україні кількість громадських організацій тільки зростає, але їх ня реальна ефективність падає. </li></ul><ul><li>*** Не варто порівнювати західноєвропейські громадські організації з нашими, оскільки мережа їхніх неурядових організацій з розподіленими сферами відання розвивалася на тлі сильного громадянського суспільства. У нас же його поки що немає . </li></ul>
  6. 7. Мета - громадянське суспільство та зміна системи <ul><li>Т ому наше першочергове завдання – створення громадянського суспільства , яке контролюватиме будь-яку владу і зможе чинити реальний спротив кожному зловживанню, кожному </li></ul><ul><li>антиконституційному її кроку, вимагаючи суворої відповідальності чиновників, аж до їх відставки та позбавлення волі. </li></ul>Ми хочемо змінити злочинну та корумповану систему в Україні. Але громадяни – це частина цієї системи. Тому ми хочемо змінити свідомість громадян. Будь-яка влада без реального і впливового контролю громадськості за її діями піде шляхом зловживань, корупції, сваволі та інших &quot;людських факторів&quot;
  7. 8. Мета - громадянське суспільство та зміна системи <ul><li>На сучасному українському пострадянському просторі становлення громадянської свідомості та відповідальності можлив е лише за створення єдиного громадянського руху. </li></ul><ul><li>Чесні л ідери і достойна альтернатива з ’ являться потім, в процесі становлення громадянського суспільства, коли на них з’явиться справжній попит, і коли громадянське суспільство здійснюватиме за ними нагляд. </li></ul><ul><li>***В Європі політики мало відрізняються від наших, але там вони просто не можуть собі дозволити того, що дозволяють собі політики в Україні. </li></ul>
  8. 9. Досягнення нашої мети - реалістичне Протистояти владі реально. І реально її змінити . Це лише питання часу, обернено- пропорційн ого докладеним зусиллям. Обов'язковою для цього є системність : я кщо довго бити в одну вразливу точку (а у будь-якої влади є слабкі місця), систему можна зруйнувати.  До того ж, зараз вони не можуть вдаватися до найжорстокіших методів хоча б тому, що мають деякі зобов'язання перед міжнародною спільнотою, від якої певним чином залежать.
  9. 10. Керівні органи Прихильники Симпатики Закордон Системна і виважена боротьба буде успішною навіть із найжорсткішими режимами. Тиснути треба на найслабкіші опори влади і не витрачати час на переконування ворогів та недругів.
  10. 11. Рух спротиву повинен бути НЕНАСИЛЬНИЦЬКИМ <ul><li>І не тому , що ми пацифісти , а тому, що насильницькі методи неефективні </li></ul><ul><li>З одного боку, насильницькі протести майже неможливі, адже саме до них влада постійно і найбільш системно готується, роблячи все, щоб вони захлинулися (і у влади безперечно більше ресурсів для цього). В цій ситуації організувати силовий спротив народу значно складніше, ніж організувати мирну акцію протесту. З іншого боку, силові методи не дістають масової підтримки всього народу. </li></ul><ul><li>Приклади:   </li></ul><ul><ul><li>ІРА (Ірландська республіканська армія) зазнал а поразки, бо їх не підтримало населення . </li></ul></ul><ul><ul><li>Під час &quot;України без Кучми&quot; активісти постійно билися з м іліціонерами. Але народ не підтримував активістів , оскільки вони здобу ли собі імідж агресивних фанатиків. До того ж, врешті - решт, все одно саме м іліціонери б или активістів і відтісняли або ж заарештовували їх. </li></ul></ul><ul><ul><li>Підготовка до будь-якої насильницької акції вимагає надзвичайної секретності, а в будь-якому середовищі можуть виявитися стукачі. </li></ul></ul>
  11. 12. На кого ми орієнтуємось? <ul><li>Ми орієнтуємося на ефективний досвід рухів ненасильницького спротиву : </li></ul><ul><ul><li>Рух в Індії проти англійських окупантів на чолі із Ганді </li></ul></ul><ul><ul><li>Польськ у &quot;Солідарність&quot;, яка мала своє представництво у кожному під'їзді </li></ul></ul><ul><ul><li>Сербський &quot;Отпор&quot;, членами якого був майже 1 млн людей (із 9 млн. населення) </li></ul></ul><ul><ul><li>та ін. </li></ul></ul>
  12. 13. «Спершу вони тебе не помічають, потім сміються над тобою, потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш» (М. Ганді) <ul><li>Махатма Ганд і (1869 - 1948) - ідеолог ненасильницького руху за незалежність Індії від Великобританії. Його методи боротьби допомогли Індії здобути незалежність та надихнули багато рухів за права людини та свободу по всьому світу . Навряд чи без Ганді можливими були б рухи Мартіна Лютера Кінга, радянських дисидентів, польської «Солідарності», чеської оксамитової революції кінця 80-х, зрештою, української помаранчевої революції. Принаймні в такому вигляді, як усе це відбулося. [ детальніше ] </li></ul>Ганді та його однодумці вирушили у «соляний похід» до Аравійського моря, де вони демонстративно, на знак порушення колоніальної соляної монополії, три тижні випаровували сіль з морської води. Похід мав пропагандистське значення і поклав початок масової кампанії громадянської непокори англійській колоніальній владі в Індії в 1930. Так прості ідеї та дії можуть насправді об’єднати народ. «Смішні» та «ідеалістичні» речі змінюють світ.
  13. 14. <ul><li>«Солідарність» стала першим у країнах радянського блоку незалежним громадянським рухом у формі професійної спілки, який об’єднав під гаслом мирних змін представників усіх суспільних верств. До лав “Солідарності” вступило майже 10 млн. осіб, кожен третій дорослий поляк. Вони боролися за демократизацію, реалізацію соціальних гарантій та відміну цензури. </li></ul><ul><li>Приводом до вибуху страйку 14 серпня на ґданській верфі ім. Леніна став наказ дирекції про звільнення з роботи кранівниці Анни Валентинович, яка була символічною фігурою на всьому Балтійському узбережжі ще з часів страйку 1970р. Одразу був заснований страйковий комітет на чолі з Лєхом Валенсою. Це стало початком кінця ери комунізму у Центральній і Східній Європі. [ детальніше ] </li></ul>Велику хвилю страйків викликало підвищення цін на м'ясо, що сталося 1-го липня 1980р. Спочатку страйки мали локальний характер, але згодом поширилися по всій Польщі.
  14. 15. <ul><li>Отпор! — непартійний громадянський молодіжний рух в Сербії, що базувався на принципах ненасильницького спротиву. Відіграв вирішальну роль в поваленні режиму Слободана Мілошевича в жовтні 2000 року. На піку своєї активності Отпор налічував понад 70000 активістів. </li></ul><ul><li>Отпор був утворений 10 жовтня 1998 року у відповідь на репресивні закони про університети і ЗМІ введені на початку цього року. </li></ul><ul><li>Після бомбардувань Югославії в 1999 військами НАТО через війну в Косово, Отпор почав політичну кампанію проти Югославського президента Слободана Мілошевича. </li></ul><ul><li>Під час президентської кампанії у вересні 2000 року, Отпор почав свою громадську кампанію «Готов је», яка каналізувала народне невдоволення Мілошевичем і в кінцевому підсумку призвела до його поразки. </li></ul><ul><li>Члени Отпору виступали тренерами для низки інших молодіжних громадянських рухів у Східній Європі та інших країнах, зокрема, &quot;Кмари&quot; в Грузії, «Пори» в Україні, &quot;Зубру&quot; в Білорусі, « MJAFT! » в Албанії , «Оборони» в Росії, «КелКел» в Киргизії, « Bolga » в Узбекистані і « Nabad- аль- Horriye » в Лівані. [ детальніше ] </li></ul>
  15. 16. А також…
  16. 17. Безлідерність <ul><li>Лідери – це критичні точки. Ніхто не повинен бути незамінним , аби не було критичних точок </li></ul><ul><li>Б езлідерність не означає безвідповідальн ість та хаос . У русі є координатори, які відповідають за певні напрямки роботи і періодично змінюються. </li></ul><ul><li>Ми всі повинні бути приблизно на одному рівні, бути взмозі замінити од не одного і заміняти один одного . У цьому полягає принцип ротації. </li></ul><ul><li>Кожен член «Відсічі» повинен передавати свої навички іншим і вчитися сам. Виховуючи все більшу кількість активних громадських діячів, ми будуємо громадянське суспільство в Україні. </li></ul><ul><li>Не маючи лідерів, ми убезпечуємо рух від узурпації чи використання його винятково заради власних амбіцій «лідерів». </li></ul>
  17. 18. <ul><li>Неієрархічні структури (такими були дисиденти, « Солідарність » , « Отпор » , « Пора »* ) </li></ul>Неієрархічна с труктура <ul><li>Традиційна структура громадських/політичних організацій </li></ul>*«чорна»
  18. 19. В ідкрит ість <ul><li>Ненасильницький рух спротиву повинен бути відкритим </li></ul><ul><li>С еред нас може бути повно с тукачів , але коли ми нічого не приховуємо, вони нам байдужі. Часто вони навіть навпаки є корисними учасниками руху – активними й відповідальними. </li></ul><ul><li>Наші плани – демократія, дотримання прав людини, зміна злочинної системи , виховання політично освічених громадян – не приховуються. І діємо ми законним шляхом, – тому ми відкриті . </li></ul>
  19. 20. Понадпартійність та незаідеологізованість <ul><li>Широкий рух спротиву повинен бути незалежним від будь-яких партій і завжди лишатися понадпартійною організацією. Тому члени партій можуть бути активістами «Відсічі», але у «Відсічі» не мають відстоювати інтереси своїх партій. </li></ul><ul><li>Окрім того, такий рух не може мати визначених ідеологічних преференцій (наприклад, бути «правим» чи «лівим»). Активісти руху можуть мати різні ідеологічні погляди, але спільним для них усіх є прагнення чесної влади, незалежної держави, дотримання загальнолюдських прав і свобод. </li></ul>
  20. 21. Відповідальність <ul><li>Вимога системної праці передбачає особисту відповідальність </li></ul><ul><li>Діяльність у « Відсічі » – це не хобі, а велика відповідальність. </li></ul><ul><li>Не можна бути активістом « Відсічі » та нічого не робити задля досягнення нашої спільної мети . Лише за розуміння своєї безпосередньої причетності до суспільних процесів в Україні та систематичної участі у нашій спільній справі ми зможемо досягти її. </li></ul><ul><li>Кожен громадянин може зробити свій реальний внесок у розвиток громадянського суспільства. Аби кожен дійсно захотів його зробити. </li></ul>
  21. 22. Фінансування <ul><li>Та передусім ми покладаємося на власні сили – пожертви активістів на листівки є так само важливі як і особиста участь цих людей в роздачі листівок. Але кожен, хто не може приєднатися до нас фізично, проте розуміє важливість розвитку всенародного руху спротиву, може також підтримати нас грошима, технікою, транспортом, можливістю видруку та будь-якими іншими способами. </li></ul>Фінансувати нас може хто завгодно, але залежати ми ні від кого не будемо <ul><li>Це означає, що людина чи організація, котра </li></ul><ul><li>згодна нас фінансово чи матеріально </li></ul><ul><li>підтримувати, одразу погоджується, що: </li></ul><ul><li>жодної реклами чи піару вона за це не отримає; </li></ul><ul><li>впливати на нашу діяльність вона не зможе; </li></ul><ul><li>«Відсіч» на свій розсуд розпоряджатиметься наданими їй пожертвами та ресурсами. </li></ul>
  22. 23. Консенсус <ul><li>Таким чином, кожен учасник дискусії має право вето. Здавалося б, це паралізує процес прийняття рішень, але, як показує практика, зловживання правом “вето” дуже рідкісне. Натомість людина, яка незгодна з рішенням, має право просто не брати участі в реалізації цього рішення. </li></ul>Усі рішення приймаються консенсусом Ми не приймаємо рішення голосуванням. Голосування роз’єднує і розділяє присутніх на переможців та переможених. Натомість ми послуговуємося принципом консенсусу – приймається таке рішення, яке задовольняє усіх.
  23. 24. Копілефт Принцип « копілефту » метафорично протилежний до «копірайту». Ідеї,пропозиції, думки і усе, що зазвичай підпадає під авторське право , але стосується « Відсічі », належить « Відсічі » та громадськості. Інтелектуальні та інші продукти діяльності «Відсічі» належать «Відсічі», а не її окремим активістам

×