2. Кирило
Розумовський
Український
військовий, політичний і
державний діяч.
Останній гетьман Війська
Запорозького, голова козацької
держави на Лівобережній
Україні (1750–1764).
Представник козацького
роду Розумовських.
Граф Російської
імперії, генерал
фельдмаршал.

4. Після Полтавської битви
(переходу Івана Мазепи на бік
шведів) Лівобережна
Гетьманщина опинилася в
міцних лещатах царської влади.
По смерті Івана Скоропадського
1722 р. цар Петро І видав наказ не
обирати нового гетьмана.
Життям України відтепер мала
управляти спеціальна установа з
шістьох російських офіцерів -
Малоросійська колегія.
Малоросійська колегія — колегія
Російської імперії, утворена 1722
року для контролю за діяльністю
українського гетьмана і
генеральної старшини. Петро I
Час на посаді:
1682 — 1725

5. Після смерті московського
царя Петра І гетьманство
було ненадовго відновлене.
Тоді гетьманом обрали
Данила Апостола (1727-
1734). Після його смерті
гетьмана знову не обирали
(правління
«Гетьманського уряду»)
Року 1750 гетьманську
булаву, востаннє в
українській історії,
отримав
Кирило Розумовський.

6. Кирило Григорович
Розумовський
(18.03.1728 —
9.01.1803, Батурин,
Чернігівська губернія)
— граф, політичний і
державний діяч
Гетьманської України,
останній гетьман
України (1750—1764).

7. Кирило Розумовський.
Художник Батоні
Помпео
Джиролано.
1766

8. Початок кар'єри
Кирило Розумовський народився 18 березня
1728 року , в селі Лемеші .
За допомогою брата Олексія був
викликаний з рідного села Лемеші до Санкт-
Петербургу, звідки посланий був, на
навчання за кордон (Німеччина, Франція,
Італія), де перебував у 1743—1745 рр.
Повернувшися до Петербургу, 1745 р. був
призначений президентом Російської
Академії Наук . 1746 року одружився з
родичкою цариці Єлизавети I, Катериною
Наришкіною.
1747 р. Імператриця Єлизавета Петрівна
іменним указом відновила гетьманат.
Кирила Розумовського обрали гетьманом на
раді в Глухові (лютий 1750 р.). Однак самого
Кирила на церемонії не було, він не захотів
їхати із столиці в провінцію. Лише в 1751 р.,
за суворим наказом імператриці Єлизавети,
гетьман поїхав у Глухів. 6-та імператриця
Було відновлено автономію Гетьманщини, Російської імперії
права гетьмана поширено на Київ і Єлизавета Петрівна
Запоріжжя.

9. Політика К. Розумовського
• Запорозька Січ і Київ
відійшли під владу
гетьмана;
• Призначає полковників і
роздає землі без згоди
Росії:
• Посилилися позиції
козацької старшини;
• Відбудова Батурина;
• Обмежував ровійських
чиновників;
• Реформа судочинства:
Палац К.Розумовського
• Реформа армії; у Батурині
• Плани відкрити
університет;
• Спроба запровадити
спадкове гетьманство
(невдача).

12. К.Розумовський намагався вилучення Києва з під влади
перебудувати Гетьманщину н гетьмана; передача
а самостійну українську українських справ знову у
державу європейського типу. відомство Сенату і контроль
над наданням урядів і маєтків
Широка програма модернізації гетьманом тощо).
Гетьманщини й участь у ній
К.Розумовського, а ще більше
політична активізація
українського шляхетства
цілком розбіглася з цілями
російського уряду, який ще з
1750-х pp. почав щораз більше
обмежувати економічні й
політичні права України
(указ 1754 про контроль над
фінансами Гетьманщини;
ліквідація митного кордону
між Росією й
Україною 1755 року;

13. Новий уряд Катерини
II посилив централістичну У цих умовах Катерина
політику щодо України. З II скористалася з петиції про
другого боку, соціальна спадкове гетьманство в роді
політика К.Розумовського й Розумовських, і 1764 року
перетворення Гетьманщини примусила К.Розумовського
на державу шляхетського зрезиґнувати з гетьманства,
типу поглибили соціальні за що йому зберегли
суперечності, а династичні становище високого
плани К.Розумовського достойникаРосійської Імперії,
викликали опозицію й опір з забезпечили велику пенсію й
боку шляхетської надали у власність колишні
аристократії. До того гетьманські маєтки,
додалися ще великі втрати зокрема,Батурин.
України внаслідок її участі
у Семирічній війні.

14. У 1764 р. цариця
Катерина II остаточно
ліквідувала гетьманство.
Катерина ІІ