Досвід Богдзієвич Світлани Миколаївни, учителя української мови та літератури ЗОШ № 20 м. Запоріжжя. Новий державний стандарт орієнтує сучасного вчителя на особистісно зорієнтований, компетентісний та діяльнісний підходи до навчання, які забезпечать розвиток творчої людини. Бо саме така людина спроможна по-справжньому керувати своїм майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизні. А це можливо лише за сприятливих умов навчання і виховання, тобто атмосфери успіху.

1. 1
Використання різних форм, методів, інноваційних педагогічних технологій
для організації навчальної діяльності учнів
під час впровадження нового Державного стандарту освіти
Вступ
Кожний з учителів щодня помічає, як стрімко змінюється реальність:
суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір.
Держстандарти і навчальні програми сучасної школи мають відповідати вимогам часу,
тобто в них мають бути закладені найновіші досягнення науки, педагогічної думки,
новий освітній зміст.
З вересня 2012 року в Україні впроваджується новий Державний стандарт
освіти. Сутність змін пов’язана з необхідністю застосування компетентнісно
спрямованої освіти. Реалізувати завдання, виголошені у Держстандарті, можна за
умови, якщо навчально-виховний процес у школі буде "спрямовано на розвиток
активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки
суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення,
швидко адаптуватися до змін". Зміни стануть можливими лише, якщо збагнути:
традиційною метою шкільної освіти завжди було оволодіння системою знань, основами
наук; пам'ять учнів перевантажувалась чисельними фактами, поняттями, іменами,
датами. Але знання не завжди віддзеркалювалися в діях. Для життєвого успіху
необхідні не самі знання, а вміння їх застосувати відповідно до конкретної життєвої
ситуації.
Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, здатна до
використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень), саме тому
проблема пошуку форм, методів, інноваційних педагогічних технологій в організації
навчальної діяльності учнів під час впровадження нового Державного стандарту на
уроках української мови є актуальною.

2. 2
І. Впровадження нового Державного стандарту освіти
(освітня галузь "Мови і літератури"): етапи, нові тенденції
(Додаток 1, виступ на педагогічній раді 30.10.2013р.)
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти – це
зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і
випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та
гарантії держави у її досягненні.
Новий Державний стандарт покликаний упорядкувати навчальне навантаження
школярів, перетворити його з фактора, що негативно позначається на їхньому
фізичному і психічному розвитку, на позитивний фактор такого розвитку (Слайд 3).
Впроваджується новий Державний стандарт поетапно (Слайд 4):
 у частині початкової загальної середньої освіти – з 1 вересня 2012 року;
 у частині базової загальної середньої освіти – з 1 вересня 2013 року;
 у частині повної загальної середньої освіти – з 1 вересня 2018 року.
Новий Державний стандарт виконує функцію інструменту модернізації
освіти (Слайд 5):
1. Забезпечує створення єдиного освітнього простору.
2. Посилює регламентуючу роль школи в системі неперервності освіти.
3. Приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, із завданнями
розвитку країни.
4. Забезпечує еквівалентність здобуття загальної середньої освіти у різних формах.
5. Створює умови для диференційованого навчання.
Ґрунтується новий Державний стандарт на таких підходах до навчання
(Слайд 6):
 Особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток
академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей
учнів.
 Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних
компетентностей.
 Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування
здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до
соціокультурного та природного середовища.
Складовими нового Державного стандарту є (Слайд 7):
• Загальна характеристика складових змісту освіти;
• Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II—III ступеня;

3. 3
• Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (навчальні
програми).
Новий Державний стандарт включає такі освітні галузі:
• "Мови і літератури"
• "Суспільствознавство"
• "Мистецтво"
• "Математика"
• "Природознавство"
• "Технології"
• "Здоров’я і фізична культура"
Нас цікавить безпосередньо освітня галузь "Мови і літератури", метою якої
у новому Державному стандарті є (Слайд 8):
 Розвиток особистості учня;
 Формування:
o Мовленнєвої і читацької культури;
o Комунікативної та літературної компетентності;
o Гуманістичного світогляду;
o Національної свідомості;
o Високої моралі;
o Активної громадянської позиції;
o Естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Освітня галузь складається із мовного (українська мова, мови національних
меншин, іноземні мови) та літературного (українська література, зарубіжна література,
літератури національних меншин) компонентів (Слайд 9) [1, розділ ІІ].
Кожен з компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.
Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є (Слайди 10-14):
 Мовленнєва лінія, яка забезпечує формування мовленнєвої компетентності
шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої
діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності
розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
 Мовна лінія, що передбачає формування мовної компетентності шляхом
засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

4. 4
 Соціокультурна лінія, яка сприяє формуванню соціокультурної компетентності
шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють
соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями,
сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.
 Діяльнісна лінія, що допомагає формуванню діяльнісної компетентності шляхом
формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що
визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів,
спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.
Комунікативна компетентність для мовного компонента взагалі є
стратегічно важливою, оскільки вона (Слайд 15):
 Є невід’ємною складовою структури змісту освіти;
 Передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами
культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками
використання мови в різних сферах і ситуаціях.
Для мовного компонента важливими є також наступні предметні
компетентності (Слайд 16):
 мовленнєва;
 мовна;
 соціокультурна;
 діяльнісна (стратегічна).
Усім відомо, що вивчення української мови сприяє (Слайд 17):
 Збагаченню активного словникового запасу учнів;
 Важливості оволодіння мовою та задоволенню потреби в користуванні нею як
засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності;
 Розвитку мовних, інтелектуальних та пізнавальних здібностей;
 Формуванню гуманістичного світогляду, моральних переконань та естетичних
смаків;
 Засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей;
 Використанню інформаційних комунікаційних технологій;
 Вихованню в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої культури
протягом усього життя.
Володіння українською мовою (Слайд 18)
сприяє консолідації громадян у розбудові та зміцненні держави,
забезпечує доступ до джерел української духовності,

5. 5
дає змогу випускникам загальноосвітніх закладів у повному обсязі реалізувати в
різних галузях чи сферах життєдіяльності можливості, життєві потреби, плани,
пов’язані з подальшим здобуттям освіти, опануванням спеціальністю.
Складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна,
літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії (Слайди 20-24).
Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та
естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур
національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі
та громадянської позиції.
Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності
змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями,
застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд
літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення
специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури,
зарубіжної літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових
особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами
художнього перекладу.
Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури
як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової
художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у
широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією,
міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних
народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури,
поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників
різних культур, віросповідань, рас і національностей.
Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів
(тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до
різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і
літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів,
образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних
перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та
літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних
стилістичних можливостей української мови.
Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає
художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність
та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними
національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією,
літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг
загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва
слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних
аспектах (Слайд 25).
Вивчення української літератури сприяє вихованню любові до народу, його
мови, звичаїв, національних традицій, культури, розумінню світової та національної
історії, проблем сьогодення, розвиткові інтелектуальних, духовних та естетичних
цінностей (Слайд 26).

6. 6
Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на
досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними
засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на
розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за
допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей,
формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-
пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського
народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів, готовність
учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем,
що виникають у реальному житті (Слайд 27).
Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в
основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності,
розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до
розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів,
поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і
літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з
високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною
свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів,
готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для
розв’язання проблем, що виникають у реальному житті (Слайд 28).
Реалізація державного стандарту потребує змін у діяльності вчителя,
виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі, а
саме (Слайд 29):
 Функцій сприяння навчанню – створювати умови для прояву самостійності,
творчості, відповідальності учня в освітньому процесі, формувати в учня
мотивацію безперервної освіти;
 Функцій проектування – проектувати спільно з учнем індивідуальний освітній
маршрут;
 Управлінських функцій – координувати діяльність суб’єктів освітнього процесу.
"Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть", - казала Ліна Костенко
(Слайд 30).
Будівниками храму є ми, вчителі, і збудувати його ми маємо так, щоб люди
(наші учні) хотіли туди прийти. Саме тому слід ретельно вивчати новий Державний
стандарт і під час його впровадження змінювати організацію навчальної діяльності
відповідно до вимог часу.
ІІ. Використання різних форм, методів, інноваційних педагогічних технологій

7. 7
для організації навчальної діяльності учнів
на уроках української мови у 5-6 класах
"Пам'ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре
вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих турбот і тривог.
Дитина несе його нам, учителям, з безмежною довірливістю. Цей вогник легко
погасити різкістю, грубістю, байдужістю, невірою в неї, дитину… "
Василь Сухомлинський
А щоб не погасити цей вогник, вчителі повинні забезпечити всебічний розвиток
дитини. Впровадження нового Державного стандарту визначило гостру необхідність
використання різних форм, методів, інноваційних педагогічних технологій для
організації навчального процесу, що звернені до здібностей учнів перебудувати свої дії,
свої мотиви і потреби, сформувати в особистості вміння, навички самостійно вивчати
певні процеси, явища, користуючись інформацією.
Українська мова як навчальний предмет є не лише об'єктом вивчення, а й
засобом навчання, тому в сучасних умовах є потреба переорієнтовувати процес
опанування учнями знань про мову й формування мовних, мовленнєвих навичок,
цінностей, способів діяльності на повноцінне засвоєння всіх ліній змісту мовної
системи, визначених новим Державним стандартом (мовленнєвої, мовної,
соціокультурної та діяльнісної).
Визначальною ознакою вивчення української мови за новою програмою є
зміцнення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння та
навички, досвід, ціннісні орієнтації для розв'язання проблем, що виникають у
реальному житті.
Основною формою організації навчального процесу в школі був, є і залишиться
урок. Але цей урок має бути не для учнів, а разом з ними, де діти будуть здобувати
знання, а не отримувати вже готові, де вони зможуть висловлювати свою думку, тим
самим навчаючись застосовувати здобуті знання і набуті вміння й навички для
розв’язання проблем, що виникають у реальному житті (на що, до речі, й зорієнтоване
впровадження нового Державного стандарту).
А щоб урок був успішним, необхідно вдало підібрати новітні педагогічні
технології, форми і методи. Це можуть бути дослідження, робота в групах, парах,
самооцінювання, що сприяє реалізації принципу особистої зорієнтованості навчання
учнів.
На своїх уроках використовую різні інноваційні педагогічні технології, форми і
методи організації навчальної діяльності, які спонукають дітей до саморозвитку:
 Інтерактивні технології створюють такі умови, за яких учень відчуває свою
необхідність, розкриває свої здібності. Це процес постійної взаємодії учнів,
взаємонавчання.
 "Мікрофон" (Сьогодні на уроці я навчився…, Тепер я знаю, як…),
"Мозковий штурм" (при перевірці домашнього завдання);
 "Метод ПРЕС" (вчу дітей дискутувати), «Незакінчене речення»
(Лексикологія – це… До синонімів належать… Високо-низько – це

8. 8
слова… Слова, які однакові за звучанням, але різні за лексичним
значенням, називають…).
 Метод проектів. (Додаток 2)
 Ігрові технології допомагають підвищити мотивацію учнів до навчання,
стимулюють процес мислення, спонукають до творчості. Гра – це релаксація, під
час якої учень стає на рівних з учителем, самостійно доходить висновків.
 Кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка;
 "Ти – редактор", "Хто швидше", "Спіймай помилку", "Створюємо
настрій". (Додаток 3)
 Використання ІКТ є ефективним під час проведення різних форм уроку,
розширює можливості візуалізації навчального матеріалу. Тому технічні засоби
намагаюся використовувати якомога частіше.
 Мультимедійні презентації (під час вивчення нових тем; гра "Третє
зайве", "Склади пазл");
 Віртуальні екскурсії ("подорожі" материками звуків і букв, літературні
міста).
 Творчі роботи – засіб розвитку пізнавальної активності, креативного мислення.
А найголовніше – це спосіб самовираження учнів.
 Написання казок на лінгвістичні теми ("Букви в гостях у звуків",
"Пригода в країні Звуків", "Букви та звуки в туристичному поході",
"Казка про мову"); (Додаток 4)
 Розігрування діалогів відповідно до ситуації мовлення (З якою метою
створюють заповідники і що в них може бути? Як ви розумієте вислів
"Друзів знаходить щастя, а перевіряє біда"?).
 Інтеграція екології в предмет – це процес, що орієнтований на підвищення
відповідальності особистості за соціоприродну гармонію, за збереження
людської культури [4, с.1]. Цієї концепції, яку передбачає Національна стратегія
розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [5], дотримуюсь в роботі і я,
оскільки наш навчальний заклад має екологічний профіль. Для реалізації цієї
педагогічної технології добираю тексти, дидактичний матеріал, який би
допомагав здійснювати екологічне навчання та виховання, уклала збірку
диктантів на екологічну тематику (Додаток 5)
Завдяки завданням на спостереження, обґрунтування думки, порівняння
активізується навчальна діяльність учнів, стимулюється інтерес до знань. Допомагають
у цьому й тематичні рубрики “Культура мовлення”, “Моя сторінка” (цікаве
мовознавство), “Для вас, допитливі” [3].
Пропоную учням завдання, які спонукають їх висловлюватися на теми, пов’язані
із життєвим досвідом, а також завдання, виконання яких передбачає розв’язання
реальних життєвих ситуацій. (Додаток 6)

9. 9
Життєва ситуація. Знайдіть помилки в оголошеннях. Відредагуйте усно ці
повідомлення.
 Кіоск не працює. На больничному.
 У продажу є соняшникове масло.
 Увага! Поїзд прибуде із запізненням на два часа.
 Вчасно і якісно виконаємо любе ваше замовлення.
 Оголошуємо набір учнів до музикальної школи.
Завдання вчителя - сприяти підвищенню культури мови, яка є показником рівня
культури думки. А щоб говорити і писати добре, правильно, треба вміти добирати в
конкретній ситуації спілкування найвдаліші, найдоречніші мовні засоби. На допомогу
приходить рубрика підручника з мови "І таке буває". (Додаток 7)
І таке буває!
- Сергію, приходь до мене дивитися новий фільм. А ще я познайомлю тебе зі
своєю бабусею
- А вона не буде розпитувати про мої оцінки в школі? Ти ж знаєш, що у мене з
математикою не все гаразд.
- Ні, моя бабуся – дуже тактична людина.
- Невже вона володіє майстерністю ведення бою? – здивувався Сергій.
Поясніть, чому здивувався Сергій. Про яку рису характеру бабусі хотів сказати
його товариш? Тактовний (від такт) – який володіє чуттям міри, вмінням
поводитися, як годиться вихованій людині. (Тактичний – який стосується тактики,
цебто сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети чи
здійснення певної бойової операції. Тактовний керівник – тактичний бій)
На уроках української мови учні вчаться спостерігати, порівнювати, зіставляти
певні мовні явища. Зразком для подібного виду діяльності є весела вікторина.
(Додаток 8)
Дайте відповіді на запитання. Поміркуйте, що стало основою формулювання
цих запитань.
1. Якої коси не розчешеш?
2. Яким ключем хати не замкнеш?
3. На якій лаві не всидиш?
4. Яку череду не женуть на пасовище?
Навчання української мови передбачає розвиток навичок письма, написання
робіт творчого характеру. Перекази й твори виступають підготовчими вправами до
оволодіння учнями життєво необхідними жанрами мовлення (конспект, доповідь,
виступ на зборах тощо). Для активізації мовленнєвої діяльності школярів відповідно до
соціокультурної лінії надаю перевагу таким темам для створення самостійних
висловлювань, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікалювали б їх,
викликали інтерес, прагнення поділитися думками, мали б чітке виховне спрямування.
Учням 5 класу особливо сподобався такий вид роботи, як написання твору про
улюблену тварину з додаванням до нього власних ілюстрацій з улюбленцями. Ця
діяльність розвиває образне мислення, спостережливість, самостійність думки, любов
до тварин, взагалі до природи. (Додаток 9)
Варто сказати, що формою реалізації нового Державного стандарту є активізація
позакласних заходів, за допомогою яких вчитель має можливість пізнати індивідуальні
особливості своїх учнів, виявити серед них обдарованих. В освітній галузі "Мови і

10. 10
літератури" ці заходи мають українознавче спрямування, а за мету – національно-
патріотичне виховання та формування активної громадянської позиції учнів.
 Участь у Всеукраїнській українознавчій грі "Соняшник" (як форма реалізації
змістових ліній мовного компонента); (Додаток 10)
 Участь у Декаді української писемності та мови; (Додаток 11)
 Вшанування пам'яті професора ЗНУ Віктора Чабаненка (зустріч зі
студентками філологічного факультету ЗНУ). (Додаток 12)
 Проведення Дня книги для 5-7-х класів. (Додаток 13)
Отже, працюючи в режимі постійних пошуків та новизни, учні розвивають
мислення й уяву, набувають комунікативних навичок монологічного мовлення,
виявляють творчі можливості. Навчання української мови стає бажаним, адже на ньому
створюються казки, художні роздуми; придумуються лінгвістичні ігри та кросворди
тощо. Такі форми й методи навчання дають і учневі, і вчителеві можливість
самовираження. А головне – учні вчаться застосовувати здобуті знання й набуті вміння
й навички для розв'язання питань, що виникають у реальному житті.
"Учитель підіймається до висоти справжньої майстерності лише тоді,коли
його талант, знання, вміння спрямовані до єдиної мети, коли його робота освітлена
високим обов'язком виховання людини майбутнього", - саме ці слова Тетяни Федорівни
Бугайко спонукають мене знаходитися у постійному пошуку.

11. 11
Список використаних джерел:
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 "Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"
(Розділ ІІ – Освітня галузь "Мови і літератури").
2. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для учнів 5 класу.
– К., 2013.
3. Екологізація освіти як складова частина процесу гуманізації у нових державних
стандартах базової і повної загальної середньої освіти // Толоконнікова Н.М.,
Мендрух І.І., Подолюк С.М. – Івано-Франківський інститут післядипломної
педагогічної освіти. Інтернет-ресурс – посилання
http://conf.vntu.edu.ua/znanosv/2012/txt/tolokonnikova.pdf
4. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки (Схвалено
Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013).
5. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Науково-методичний посібник. – К., 2004.
6. Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
навчанням українською мовою. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім "Освіта", 2013
(зі змінами 2015 року).