Підклас Ранункуліди
(Ranunculidae)
План:
 Характерні особливості Підкласу
Ранункуліди :
1. особливості зовнішньої будови
(морфологія);
2. анатомічні особливості будови;
. Походження
. Чисельність та поширеність
. Систематичне положення та
типові представники:
1. Порядок Жовтицеві
(Ranunculales);
2. Порядок Макоцвіті (Papaverales).
. Висновки
Характерні особливості
 Переважно трав'янисті рослини. Всі представники мають
судини. Секреторні клітини в паренхімних тканинах звичайно
відсутні (за винятком деяких). Продихи різних типів,
здебільшого без побічних клітин.
 Квітки маточково-тичинкові або маточкові та тичинкові, часто
ациклічні або циклічні.
 Стиглий пилок переважно двоклітинний. Оболонка пилкових
зерен триборозенчаста або похідна від триборозенчастого
типу і ніколи не буває одноборозенчаста.
 Насінні зачатки звичайно бітегмальні і красинуцелятні, рідше
— тенуінуцелятні. Насіння найчастіше з маленьким зародкомі
здебільшого з ендоспермом, рідко без нього.
Квітка та її характеристика
 Квітка актиноморфна з подвійною оцвітиною, кожна пелюстка
несе нектарну ямку, прикриту лусочкою. Гінецей апокарпний із
численних плодиків. Плід-сім'янка. Оцвітина
актиноморфна,проста, стеблові листки розміщені кільчасто,
утворюючи "покривало" навколо квітки. Тичинок і маточок
багато, розміщені спірально. Квітка зигоморфна; верхня
пелюстка шоломовидна, дві пелюстки перетворені в
нектарники; верхня пелюстка витягнута в шпорку, в середині
шпорки знаходиться нектарник, плодик один (п), плоди
листянки (л); Квітколоже витягнуте (зовнішній вигляд - 3. в. та
поздовжній розріз - п.р.); Чашечка пелюстковидна,
забарвлена, пелюстки перетворені в нектарники (н); Оцвітина
проста із чотирьох пелюстковидних листочків, тичинки
підвищуються над оцвітиною.
1-квітка: а - вигляд квітки зверху, б - вигляд
знизу, г - гінецей апокарпний, д-окремий плід; 2 –
оцвітина та квітка із стебловими
листками («покривало»), е – розміщення маточок
та тичинок (спірально); 3 - верхня пелюстка
(шоломовидна), є – дві пелюстки перетворені в
нектарники; 4 - верхня пелюстка, що витягнута в
шпорку, (ж) з нектарником всередині, плодик один
(п), плоди листянки (л); 5 – квітколоже зовнішній
вигляд - 3. в. та поздовжній розріз - п.р.); 6 –
чашечка, пелюстки перетворені в нектарники (н);
7 -тичинки.
Походження
До підкласу Ранункулід входять 4
порядки (Ranunculales; Paeoniales,
Papaverales; Sarraceniales- комахоїдні
трави, що все ще зберегли деякі
примітивні ознаки, що зближують їх з
порядком жовтців). Розглянемо 2
порядки: порядок Жовтецевоцвіті та
Макоцвіті. Можливо, Ранункуліди
походять безпосередньо від Магноліїд,
найімовірніше, від предків типу
Бадьянових.
Поширення представників
 Представники підкласу
поширені у всьому світі.
Тільки на теренах
України зростає 152 види
рослин лише родини
Жовтецеві, до котрої
відносяться до 25 родів.
Систематичне положення
 ПІДКЛАС РАНУНКУЛІДИ
(RANUNCULIDAE) Порядок
Жовтецевоцвіті (Ranuncblales)
 Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)
 Підродина Анемонові
(Anemonoideae)
Рід Ломиніс (Clematis): Л. Жакмана (C.
jacmannii), Л. виноградолистий (C.
vitalba), Клематіс цілолистий (C
integrifolia), Л. прямим (С. recta).
Рід Сон (Pulsatilla): С. широколистий
(P. latifolia), C. чорніючий (P.
nigricans).
Систематичне положення
Рід Горицвіт, або адоніс (Adonis): Г.
весняний (A. vernalis), Г. однорічний
(A. annua), Г. літній (A. aestivalis).
Рід Жовтець (Ranunculus): Ж. їдкий (R.
асеr), Ж. повзучий (R; repens), Ж.
золотистий (R. auricomus), Ж.
вогнистий (R.flammula), Ж.отруйний (R.
sceleratus).
 Підродина Дельфінієві (Delphiniodeae)
Рід Дельфіній (Delphinium): Д.
клиновидний (D.cuneatum).
Рід Аконіт, або борець (Aconitum): А.
дібровний (A. nemorosum), А. Бессера
(A. besseranum).
Порядок Жовтецевоцвіті
Ranunculales
Жовтецеві – велика родина, зустрічаються
здебільшого в позатропічних районах. Їх
близько 60 родів і 2000 видів. Флора України
нараховує 135 видів Жовтецевих. Родина
Жовтецеві охоплює багаторічні трави, рідше
кущі, ліани або однорічники. Деякі ботаніки
вважають, що ця родина перебуває ще й
тепер у процесі інтенсивного видоутворення.
Поряд з примітивним типом квітки з
невизначеною кількістю усіх її членів та
ациклічним розміщенням тут спостерігаються
всі переходи до більш досконалого її типу.
Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)
 Квітка еволюціонувала від невизначеної
кількості членів простої оцвітини до
п’ятичленної подвійної оцвітини, від ациклічної
до гемі– і циклічної квітки. Квітки поодинокі або
в суцвіттях, двостатеві і одностатеві (тичинок
багато, гінецей апокарпний). В квітках часто є
нектарники. Плоди – складні листянки або
сім’янки.
 Коренева система мичкувата. Корені рослин
бувають потовщені – у вигляді коренебульб.
Листки прості, без прилистків, цілісні або
роздільні. Листя розташоване почергово або
супротивно, іноді зібране в прикореневій
розетці.
 Багато видів родини є отруйними через високий
вміст алкалоїдів та серцевих глікозидів.
Жовтець повзучий – рослина-бур'ян
 Морфологічна будова рослини. Стебло - лежаче, 20-60 см
завдовжки, розгалужене, з сланкими пагонами, які
вкорінюються по вузлах. Листки - на довгих черешках, з
трійчастороздільною пластинкою Суцвіття - квітки поодинокі,
на довгих борознистих квітконіжках, віночок жовтий. Корінь -
мичкувате кореневище (підземне стебло), з якого виростають
шнуровидні корені. Насіння. Плід - горішок. Колір -
коричневий. Форма - оберненояйцевидний, з
слабозморшкуватою поверхнею. Розмір - довжина 2,5-3,5,
ширина 2,25-2,75, товщина 0,5-1 мм. Маса 1000 плодів - 2,25-
3 г. Розвиток Сходить - в березні-травні й протягом усього
літа. Цвіте -травні -липні. Плодоносить - в червні - серпні.
Аконіт отруйний (Aconitum
napellus) Багаторічна трав'яниста рослина, у
якої підземні органи потовщені у
вигляді двох бульбокоренів. Листки
пальчасторозсічені. Стебло
висотою, до 100 см, пряме. Листки
черешковi пальчастороздiльнi.
Квiтки голубi, синюватi або жовтi, в
розлогiй китицi, неправильної
форми. Цвiте у липнi - серпнi. Плід -
збiрний, з голих або слабоопушених
листянок.
Аконіт отруйний (Aconitum
napellus)
 Росте в Карпатах на луках, серед
чагарникiв, на лiсових галявинах, в
долинах гiрських рiчок. Коренебульби
аконiту строкатого мiстять алкалоїди.
Галеновi препарати аконiту мають
болетамувальну, протимiкробну,
протипухлинну активнiсть.
Використовують при ревматизмi,
невралгiї, мiгренi, ішемії, злоякiсних
пухлинах, простудних захворюваннях
дихальних шляхiв.
Систематичне положення
 Порядок Макоцвіті (Papaverales)
 Родина Макові (Papaveraceae)
 Підродина Макові (Papaveroideae)
Рід Мак (Papaver): М. снотворний (P.
somniferum), M. східний (P. orientalis), М.
дикий (P. rhoeas).
 Підродина Чистотілові (Chelidonioideaie)
Рід Чистотіл (Chelidonium): Ч. великий (С.
majus).
 Родина Руткові (Fumariaceae)
Рід Ряст (Corydalis): P. порожнистий (С.
cava), P. ущільнений (С. solida), P.
Маршалла (С. marschalliana). Рутка
лікарська (Fumaria officinalis).
Порядок Макоцвіті Papaverales
Включає трави, рідше кущі або навіть
деревця, звичайно з молочним
алкалоїдовмісним соком.
Включає близько 700 видів трав'янистих
рослин, поширених в помірній зоні.
Листки прості, без прилистків. Квітки
двостатеві, актиноморфні, з подвійною
оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях.
Чашолистків 2 (рано опадають),
пелюсток 4. Гинецей паракарпний,
зав'язь верхня. Тичинок багато. Плід
коробочка різної форми: округлої або
видовженої.
Родина Макові (Papaveraceae)
 Трав’янисті рослини
 Листя чергові, звичайно без
прилистків.
 Квітки поодинокі або в суцвіттях –
колосках, волотях. Квітки
актиноморфні, іноді зигоморфні, з 2 –
чашолистиками і 4 пелюстками,
тичинок багато, маточка з 2-16
зрослих плодолистиків, зав’язь верхня
з сидячою приймочкою.
 У маточці зав’язь одногнізда, з
численними насінними зачатками.
Гінецей паракарпний. Ендосперм
містить олію.
Родина Макові (Papaveraceae)
 Плід – коробочка, що по – різному
розкривається і має неповні
перетинки.
 Родина включає понад 800 видів,
поширених переважно в
позатропічних областях.
 Головний рід – Мак - Papaver
(понад 100 видів).
Мак снодійний (Papaver
somniferum)
 Однорічна трав'яниста рослина, яку
культивують. Рослина має
перистолопатеві листки, вкриті восковим
нальотом. Квітки великі, рожево-
фіолетові з темною плямою в основі
пелюсток. Плід – куляста коробочка.
Рослина має молочники з отруйним
соком (опієм), який використовують в
медицині як болезаспокійливий і
наркотичний засіб.
 У народній медицині при кашлі
використовують також пелюстки квіток
маку дикого.
Мачок жовтий (Glaucium flavum)
 Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини макових.
Стебло голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Стеблові
листки густо опушені, решта - голі. Прикореневі листки
ланцетні, трикутні або яйцеподібні, виїмчасто-лопатеві,
шкірясті, синьо-зелені. Квітки правильні, пелюсток - 4, вони
завдовжки 3 - 4 см, лимонно-, золотисто- або оранжевожовті.
Цвіте у травні - липні. Плід - двогнізда стручкоподібна
коробочка.
 Росте на сухих місцях.Для лікарських потреб заготовляють
збирають надземну частину рослини. В народній медицині
використвовують траву мачка як сечогінний засіб,
протикашльовий, заспокійливий, протидіабетичний засіб.
Мачок жовтий (Glaucium flavum)
Рутка лікарська (Fumaria officinalis)
 Стебло висхідне, часом
прямостояче, гранчасто-
борозенчасте, розгалужене, яке
досягає 10-50 см заввишки,
всередині соковите . Листки
складні, чергові, черешкові,
пірчасто-розсічені на вузькі
довгастолінійні частки . Квітки
блідо-рожеві, бувають пурпурові,
пелюстки на верхівці темніші, з
зеленою смужкою, зібрані у волоть
з китиць, двостатеві, неправильної
форми, розташовані в пазушних
китицях .
Рутка лікарська (Fumaria officinalis)
 Віночок складається з 4 фіолетових
іноді білястих, неоднакових
пелюсток, з яких верхня має при
основі коротку шпорку . Цвіте
рослина з початку квітня до кінця
серпня . Зацвітає поступово .В цей
час, коли зверху ще є квіти та їх
бутони, до низу по стеблу можуть
вже бути плоди .Плід однонасінний,
на верхівці майже прямолінійно
зрізаний або навіть вдавлений .
Комахоїдні трави порядку Сарацинові
 Сарациния пурпурна (Sarracenia purpurea)
 Дарлінгтонія каліфорнійська (Darlingtonia
californica)
Порядок Paeoniales
 Поширена в теплих регіонах.
Представники мають великі
яскраво забарвлені квіти з
численними тичинками,які
легко претворюються на
пелюсткоподібні стамінодії.
Оцітина подвійна,
чашолистків 5, пелюсток -5.
квітка правильна. Плід збірна
листянка. В залежності від
типу листків розрізняють види,
але переважають три- чотири
перисто-розсічені листки.
Висновок
 Квітка Ранункулід еволюціонувала від
невизначеної кількості членів простої оцвітини до
п’ятичленної подвійної оцвітини, від ациклічної до
гемі– і циклічної квітки, має ряд рис, що свідчать
про їх просуненість відносно Магноліїд та
обночасно деяку спорідненість з ними.

Ранункулюси

  • 1.
  • 2.
    План:  Характерні особливостіПідкласу Ранункуліди : 1. особливості зовнішньої будови (морфологія); 2. анатомічні особливості будови; . Походження . Чисельність та поширеність . Систематичне положення та типові представники: 1. Порядок Жовтицеві (Ranunculales); 2. Порядок Макоцвіті (Papaverales). . Висновки
  • 3.
    Характерні особливості  Переважнотрав'янисті рослини. Всі представники мають судини. Секреторні клітини в паренхімних тканинах звичайно відсутні (за винятком деяких). Продихи різних типів, здебільшого без побічних клітин.  Квітки маточково-тичинкові або маточкові та тичинкові, часто ациклічні або циклічні.  Стиглий пилок переважно двоклітинний. Оболонка пилкових зерен триборозенчаста або похідна від триборозенчастого типу і ніколи не буває одноборозенчаста.  Насінні зачатки звичайно бітегмальні і красинуцелятні, рідше — тенуінуцелятні. Насіння найчастіше з маленьким зародкомі здебільшого з ендоспермом, рідко без нього.
  • 4.
    Квітка та їїхарактеристика  Квітка актиноморфна з подвійною оцвітиною, кожна пелюстка несе нектарну ямку, прикриту лусочкою. Гінецей апокарпний із численних плодиків. Плід-сім'янка. Оцвітина актиноморфна,проста, стеблові листки розміщені кільчасто, утворюючи "покривало" навколо квітки. Тичинок і маточок багато, розміщені спірально. Квітка зигоморфна; верхня пелюстка шоломовидна, дві пелюстки перетворені в нектарники; верхня пелюстка витягнута в шпорку, в середині шпорки знаходиться нектарник, плодик один (п), плоди листянки (л); Квітколоже витягнуте (зовнішній вигляд - 3. в. та поздовжній розріз - п.р.); Чашечка пелюстковидна, забарвлена, пелюстки перетворені в нектарники (н); Оцвітина проста із чотирьох пелюстковидних листочків, тичинки підвищуються над оцвітиною.
  • 5.
    1-квітка: а -вигляд квітки зверху, б - вигляд знизу, г - гінецей апокарпний, д-окремий плід; 2 – оцвітина та квітка із стебловими листками («покривало»), е – розміщення маточок та тичинок (спірально); 3 - верхня пелюстка (шоломовидна), є – дві пелюстки перетворені в нектарники; 4 - верхня пелюстка, що витягнута в шпорку, (ж) з нектарником всередині, плодик один (п), плоди листянки (л); 5 – квітколоже зовнішній вигляд - 3. в. та поздовжній розріз - п.р.); 6 – чашечка, пелюстки перетворені в нектарники (н); 7 -тичинки.
  • 6.
    Походження До підкласу Ранункулідвходять 4 порядки (Ranunculales; Paeoniales, Papaverales; Sarraceniales- комахоїдні трави, що все ще зберегли деякі примітивні ознаки, що зближують їх з порядком жовтців). Розглянемо 2 порядки: порядок Жовтецевоцвіті та Макоцвіті. Можливо, Ранункуліди походять безпосередньо від Магноліїд, найімовірніше, від предків типу Бадьянових.
  • 7.
    Поширення представників  Представникипідкласу поширені у всьому світі. Тільки на теренах України зростає 152 види рослин лише родини Жовтецеві, до котрої відносяться до 25 родів.
  • 8.
    Систематичне положення  ПІДКЛАСРАНУНКУЛІДИ (RANUNCULIDAE) Порядок Жовтецевоцвіті (Ranuncblales)  Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)  Підродина Анемонові (Anemonoideae) Рід Ломиніс (Clematis): Л. Жакмана (C. jacmannii), Л. виноградолистий (C. vitalba), Клематіс цілолистий (C integrifolia), Л. прямим (С. recta). Рід Сон (Pulsatilla): С. широколистий (P. latifolia), C. чорніючий (P. nigricans).
  • 9.
    Систематичне положення Рід Горицвіт,або адоніс (Adonis): Г. весняний (A. vernalis), Г. однорічний (A. annua), Г. літній (A. aestivalis). Рід Жовтець (Ranunculus): Ж. їдкий (R. асеr), Ж. повзучий (R; repens), Ж. золотистий (R. auricomus), Ж. вогнистий (R.flammula), Ж.отруйний (R. sceleratus).  Підродина Дельфінієві (Delphiniodeae) Рід Дельфіній (Delphinium): Д. клиновидний (D.cuneatum). Рід Аконіт, або борець (Aconitum): А. дібровний (A. nemorosum), А. Бессера (A. besseranum).
  • 10.
    Порядок Жовтецевоцвіті Ranunculales Жовтецеві –велика родина, зустрічаються здебільшого в позатропічних районах. Їх близько 60 родів і 2000 видів. Флора України нараховує 135 видів Жовтецевих. Родина Жовтецеві охоплює багаторічні трави, рідше кущі, ліани або однорічники. Деякі ботаніки вважають, що ця родина перебуває ще й тепер у процесі інтенсивного видоутворення. Поряд з примітивним типом квітки з невизначеною кількістю усіх її членів та ациклічним розміщенням тут спостерігаються всі переходи до більш досконалого її типу.
  • 11.
    Родина Жовтецеві (Ranunculaceae) Квітка еволюціонувала від невизначеної кількості членів простої оцвітини до п’ятичленної подвійної оцвітини, від ациклічної до гемі– і циклічної квітки. Квітки поодинокі або в суцвіттях, двостатеві і одностатеві (тичинок багато, гінецей апокарпний). В квітках часто є нектарники. Плоди – складні листянки або сім’янки.  Коренева система мичкувата. Корені рослин бувають потовщені – у вигляді коренебульб. Листки прості, без прилистків, цілісні або роздільні. Листя розташоване почергово або супротивно, іноді зібране в прикореневій розетці.  Багато видів родини є отруйними через високий вміст алкалоїдів та серцевих глікозидів.
  • 12.
    Жовтець повзучий –рослина-бур'ян  Морфологічна будова рослини. Стебло - лежаче, 20-60 см завдовжки, розгалужене, з сланкими пагонами, які вкорінюються по вузлах. Листки - на довгих черешках, з трійчастороздільною пластинкою Суцвіття - квітки поодинокі, на довгих борознистих квітконіжках, віночок жовтий. Корінь - мичкувате кореневище (підземне стебло), з якого виростають шнуровидні корені. Насіння. Плід - горішок. Колір - коричневий. Форма - оберненояйцевидний, з слабозморшкуватою поверхнею. Розмір - довжина 2,5-3,5, ширина 2,25-2,75, товщина 0,5-1 мм. Маса 1000 плодів - 2,25- 3 г. Розвиток Сходить - в березні-травні й протягом усього літа. Цвіте -травні -липні. Плодоносить - в червні - серпні.
  • 13.
    Аконіт отруйний (Aconitum napellus)Багаторічна трав'яниста рослина, у якої підземні органи потовщені у вигляді двох бульбокоренів. Листки пальчасторозсічені. Стебло висотою, до 100 см, пряме. Листки черешковi пальчастороздiльнi. Квiтки голубi, синюватi або жовтi, в розлогiй китицi, неправильної форми. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - збiрний, з голих або слабоопушених листянок.
  • 14.
    Аконіт отруйний (Aconitum napellus) Росте в Карпатах на луках, серед чагарникiв, на лiсових галявинах, в долинах гiрських рiчок. Коренебульби аконiту строкатого мiстять алкалоїди. Галеновi препарати аконiту мають болетамувальну, протимiкробну, протипухлинну активнiсть. Використовують при ревматизмi, невралгiї, мiгренi, ішемії, злоякiсних пухлинах, простудних захворюваннях дихальних шляхiв.
  • 15.
    Систематичне положення  ПорядокМакоцвіті (Papaverales)  Родина Макові (Papaveraceae)  Підродина Макові (Papaveroideae) Рід Мак (Papaver): М. снотворний (P. somniferum), M. східний (P. orientalis), М. дикий (P. rhoeas).  Підродина Чистотілові (Chelidonioideaie) Рід Чистотіл (Chelidonium): Ч. великий (С. majus).  Родина Руткові (Fumariaceae) Рід Ряст (Corydalis): P. порожнистий (С. cava), P. ущільнений (С. solida), P. Маршалла (С. marschalliana). Рутка лікарська (Fumaria officinalis).
  • 16.
    Порядок Макоцвіті Papaverales Включаєтрави, рідше кущі або навіть деревця, звичайно з молочним алкалоїдовмісним соком. Включає близько 700 видів трав'янистих рослин, поширених в помірній зоні. Листки прості, без прилистків. Квітки двостатеві, актиноморфні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях. Чашолистків 2 (рано опадають), пелюсток 4. Гинецей паракарпний, зав'язь верхня. Тичинок багато. Плід коробочка різної форми: округлої або видовженої.
  • 17.
    Родина Макові (Papaveraceae) Трав’янисті рослини  Листя чергові, звичайно без прилистків.  Квітки поодинокі або в суцвіттях – колосках, волотях. Квітки актиноморфні, іноді зигоморфні, з 2 – чашолистиками і 4 пелюстками, тичинок багато, маточка з 2-16 зрослих плодолистиків, зав’язь верхня з сидячою приймочкою.  У маточці зав’язь одногнізда, з численними насінними зачатками. Гінецей паракарпний. Ендосперм містить олію.
  • 18.
    Родина Макові (Papaveraceae) Плід – коробочка, що по – різному розкривається і має неповні перетинки.  Родина включає понад 800 видів, поширених переважно в позатропічних областях.  Головний рід – Мак - Papaver (понад 100 видів).
  • 19.
    Мак снодійний (Papaver somniferum) Однорічна трав'яниста рослина, яку культивують. Рослина має перистолопатеві листки, вкриті восковим нальотом. Квітки великі, рожево- фіолетові з темною плямою в основі пелюсток. Плід – куляста коробочка. Рослина має молочники з отруйним соком (опієм), який використовують в медицині як болезаспокійливий і наркотичний засіб.  У народній медицині при кашлі використовують також пелюстки квіток маку дикого.
  • 20.
    Мачок жовтий (Glauciumflavum)  Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини макових. Стебло голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Стеблові листки густо опушені, решта - голі. Прикореневі листки ланцетні, трикутні або яйцеподібні, виїмчасто-лопатеві, шкірясті, синьо-зелені. Квітки правильні, пелюсток - 4, вони завдовжки 3 - 4 см, лимонно-, золотисто- або оранжевожовті. Цвіте у травні - липні. Плід - двогнізда стручкоподібна коробочка.  Росте на сухих місцях.Для лікарських потреб заготовляють збирають надземну частину рослини. В народній медицині використвовують траву мачка як сечогінний засіб, протикашльовий, заспокійливий, протидіабетичний засіб.
  • 21.
  • 22.
    Рутка лікарська (Fumariaofficinalis)  Стебло висхідне, часом прямостояче, гранчасто- борозенчасте, розгалужене, яке досягає 10-50 см заввишки, всередині соковите . Листки складні, чергові, черешкові, пірчасто-розсічені на вузькі довгастолінійні частки . Квітки блідо-рожеві, бувають пурпурові, пелюстки на верхівці темніші, з зеленою смужкою, зібрані у волоть з китиць, двостатеві, неправильної форми, розташовані в пазушних китицях .
  • 23.
    Рутка лікарська (Fumariaofficinalis)  Віночок складається з 4 фіолетових іноді білястих, неоднакових пелюсток, з яких верхня має при основі коротку шпорку . Цвіте рослина з початку квітня до кінця серпня . Зацвітає поступово .В цей час, коли зверху ще є квіти та їх бутони, до низу по стеблу можуть вже бути плоди .Плід однонасінний, на верхівці майже прямолінійно зрізаний або навіть вдавлений .
  • 24.
    Комахоїдні трави порядкуСарацинові  Сарациния пурпурна (Sarracenia purpurea)  Дарлінгтонія каліфорнійська (Darlingtonia californica)
  • 25.
    Порядок Paeoniales  Поширенав теплих регіонах. Представники мають великі яскраво забарвлені квіти з численними тичинками,які легко претворюються на пелюсткоподібні стамінодії. Оцітина подвійна, чашолистків 5, пелюсток -5. квітка правильна. Плід збірна листянка. В залежності від типу листків розрізняють види, але переважають три- чотири перисто-розсічені листки.
  • 26.
    Висновок  Квітка Ранункулідеволюціонувала від невизначеної кількості членів простої оцвітини до п’ятичленної подвійної оцвітини, від ациклічної до гемі– і циклічної квітки, має ряд рис, що свідчать про їх просуненість відносно Магноліїд та обночасно деяку спорідненість з ними.