Download to read offline
Выступление по проблемной теме
- 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ АМЕОЛОГІЧНОЇ ГРИНА УРОКАХ ІСТОРІЇ У процесі гри інтелектуально пасивна дитина здатна виконати такий обсяг роботи, який їй зовсім недоступний у звичайній навчальної ситуації. Акмеологічна гра створює особливі умови, при яких може розвиватися творчість. Суть цих умов полягає в спілкуванні на рівних, де зникає боязкість, виникає відчуття - "я теж можу", тобто в грі відбувається внутрішнє розкріпачення. Для навчання важливо, що гра є класичним способом навчання дією. У грі органічно закладено пізнавальна задача
- 2. • Трансформація загальноосвітніхвимог на конкретні навчальні предмети породжує пошук шляхів, що можуть ефективно реалізувати намічене. Зокрема, на уроках історії відбувається впровадження інноваційних технологій, моделей, активних форм і методів навчання, що сприяє досягненню в особистості індивідуального зростання. У переліку таких методів чільне місце посідають ігрові. Загальновизнаним є факт, що використання ігор на уроках історії сприяє активізації пізнавальної діяльності, інтересу та підвищенню мотивації в учнів
- 3. • Не можнане погодитися з думкою О. Охредько про те, що акмеологічні ігри суттєво урізноманітнюють методику викладання історії та підвищують рівень пізнавального інтересу школярів, дають можливість формувати різні історичні компетентності, їх можна використовувати під час проведення уроків будь-яких типів та на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів: репродуктивному, реконструктивному, творчому
- 4. За методикою проведення акме-ігрилогічно розподілити на чотири етапи, які визначать її послідовність: підготовчий, введення до гри, власне ігровий, підсумковий. Підготовчий етап є вихідним в організації ігрових методів. На цьому етапі відбувається ряд послідовних дій
- 5. 1.Учитель обирає темугри, її вид, враховуючи програму, тематичне навантаження, наявність методичної літератури, готовність класу до проведення ігрових методів тощо. 2. Відбувається розподіл ролей (у імітаційних іграх), класу на групи чи учасників гри (у неімітаційних), враховуючи ігрові інтереси. Інколи постає проблема вибору учасників. Для цього вчитель має обрати алгоритм дій: або заздалегідь їх визначати, або керуватись успішністю виконання поставленого напередодні завдання. 3. Учителем з учнями обговорюється сам замисел гри, її стратегія, складається план, сценарій, проводиться інструктаж учасників. Педагогом пояснюється ігрове завдання, проводяться індивідуальні консультації стосовно підготовки до гри. Цей етап стосується, перш за все, рольових ігор
- 6. Наприклад, з’ясування роліМартіна Лютера потребує розуміння спонукальних мотивів його поведінки, а для цього необхідно уявляти, що собою являла Німеччина у п.п. XVI ст.; яку політику проводила католицька церква, індивідуальні особливості самого Лютера тощо. Отже, для учасників імітаційних ігор, що готуються заздалегідь, необхідно створити обстановку зацікавленості, подиву, бажання розв’язати дослідницьке чи творче завдання. Створення необхідної мотивації –обов’язкова умова в організації гри, невиконання якої призводить до того, що завдання виявляється незрозумілим для учня
- 7. Ігри при вивченнінового матеріалу Гра «Три пропозиції» В її основі - логічна операція з виділення головного. Умовний компонент, що робить гру цікавої, досягається за допомогою правила - викласти це «головне» в трьох простих реченнях. Без нього немає гри - є звичайне навчальне завдання. Один з варіантів - робота з друкованим текстом. Це може бути пункт з параграфа або документ. Перемагає той, у кого розповідь коротше, при цьому точно передається зміст. Ця гра дозволяє розвивати дуже важливе вміння - виділяти головне
- 8. Ігри на закріпленнята узагальнення історичного матеріалу Гра «Аукціон» Ця гра поводится після вивчення одного з історичних періодів, наприклад по темі «Кирили- мефодіївське товариство». На уроці узагальнення хлопцям пропонується гра: «Продається оцінка 12». Кожен учень може її «купити». Для цього потрібно назвати історичне обличчя, що жило в епоху правління Івана IV. Будь-який інший «учасник торгів» може назвати більш високу «ціну», назвавши іншого сучасника Івана Грозного. При цьому імена не повинні повторюватися. Кожне ім'я записується на дошці і в зошити. Бажано про кожного сказати кілька слів. Якщо після чергового названого імені настає пауза, вчитель повільно вдаряє три рази молотком. Виграє той, хто останнім назве ім'я. Після третього удару ніхто не повинен називати імен. Переможець отримує «12». Можна провести аукціон дат, понять і т.д.
- 9. Гра «Реставрація» Для гривибирається текст (легкий для сприйняття) з досліджуваної теми, кожне речення записується з нового рядка, воно несе самостійну смислове навантаження. Потім текст розрізається на смужки так, щоб на кожній містилося одне речення. Смужки перемішуються і поміщаються в конверт. Учень повинен відновити текст. Для зручності перевірки пропозиції нумеруються в довільному порядку або можна в куточку кожної смужки написати певну букву так, щоб при правильному виконанні складалося б слово (молодець, правильно і т.д.)
- 10. • Акмеологічна грана уроці історії – активна форма навчання, у ході якої моделюється ситуація минулого й сьогодення. Ігровий стан, що виникає в учнів протягом уроку – специфічне емоційне ставлення до історичної дійсності • Конфуцій писав: «Учитель та учень зростають разом». Ігрові форми навчання дозволяють рости як школяру, так і педагогу. Таким чином, гра забезпечує реалізацію провідної властивостї навчання – потребу знати, досягати успіху, наполегливо йти до власної акме-вершини