2. Джордж-Ноел-Го́рдон Ба́йрон, 22 січня 1788, Лондон — † 19
квітня 1824, Месолонгіон, Греція) — англійський поет, який став
символом романтизму і політичного лібералізму в
ЄвропіXIX століття.
3. • Байрон походив зі старовинного збіднілого
аристократичного роду. Дитинство поета минуло в
Шотландії, яка на все життя вразила його своєю
романтичною красою. Тут був розташований старовинний
напівзруйнований родовий замок Байронів – Ньюстед, який
мати майбутнього поета здала в оренду, бо не мала коштів
утримувати його.
Батько поета покинув сім’ю незабаром після народження
сина. І в особі матері юний Джордж не знайшов друга.
Байрон ріс замкнутим і похмурим. До того ж, його морально
пригнічувала ще й фізична вада: він кульгав.
Найбільшу втіху Джордж знаходив у природі і книжках.
Там розум мій в полоні був книжок,
Там серце чисте в щирості дитинній
Сплітало мрій принадливих вінок.
• Так згадує він в автобіографічному “Посланні до сестри
Августи”(1816). Байрону завжди бракувало щирих,
довірливих людських взаємин. Хоча змалку поет зазнав
багато незаслужених образ, він завжди готовий був стати
на захист чужої честі.
4. • У 1813-1816рр. Байрон створив кілька “східних” поем, серед
яких найкращі – “Гяур” і “Корсар”. Байрон пережив
трагедію не лише у громадському, а й в особистому житті.
Його шлюб з Анною Ізабеллою Мілбенк виявився
невдалим. Через рік після народження доньки дружина
Байрона залишила його. Її батьки розпочали процес
розлучення. (Донька Ада і дружина).
5. • Байрон здобув освіту в Кембриджському університеті.
• Його перша неповна збірка – “ Часи дозвілля” (1807) –
дістала негативний відгук в одному з журналів.
• Сатирична поема «Англійські барди і шотландські
оглядачі» (1809) поклала початок теоретичній полеміці
Байрона з реакційним романтизмом, якої він не припиняв
протягом всього життя.
• Літературну славу й світове визнання принесли Байрону
перші дві пісні «Паломництва Чайльда Гарольда» (1812),
написані під враженням подорожі
до Португалії, Іспанії, Албанії, Греції, Туреччини.
6. •
Повернувшись до Англії, Байрон бере активну
участь у політичному житті країни, виступає в
палаті лордів проти закону про смертну кару
для луддитів
Своє обурення реакційною політикою уряду,
ідею неминучості народної помсти Байрон
втілив у сатиричній «Оді авторам білля проти
руйнівників верстатів» (1812), а також у
віршах та епіграмах 1812–1816. У ці ж роки
Байрон створює ліричні вірші, в яких тема
кохання поєднується з волелюбними ідеями,
а також цикл так званих східних поем («Гяур»,
«Абідоська наречена», 1813, «Корсар»,
«Лара», 1814, дещо пізніше — «Мазепа»,
1818,)
7. • Газети смакували епізоди особистого життя
поета. Почалося його політичне цькування. Перед
ним зачинилися двері світських салонів. Єдиною
людиною, яка не зрадила Байрона була сестра його
Августа. Навесні 1816р. Байрон змушений був
залишити Англію, і йому вже не судилося
повернутися на батьківщину. Почалися роки
вигнання. Після піврічного перебування у Швейцарії
Байрон з осені 1816р. мешкає в Італії, а наприкінці
1823р. Переїздить до Греції. У Швейцарії Байрон
подружився з англійським поетом Персі Біші Шеллі,
теж вигнанцем. Восени 1816р. Байрон і Шеллі
переїздить до Італії. Там вони поповнюють ряди
таємного патріотичного товариства. Байрон
допомогав повстанцям, але через рік їх було
розгромлено. Серед повстанців Байрон зустрів
графиню Терезу Гвіччіолі й зазнав з нею щастя. Він
оспівував своє щастя у віршах.
8. • Самотність, відчай, уражена гордість поета знайшли
свій вияв у драматичній поемі “Манфред”. В Італії Байрон
працював над “Дон Жуаном” – наймасштабнішим своїм
твором, який він, проте, не встиг закінчити.
• Серед численних творів, написаних Байроном в Італії,
нашу увагу привертає поема “Мазепа". Поема написана у
формі розповіді старого Мазепи Карлу XII у лісі після
втечі з-під Полтави. Це історія романтичного кохання
юного Мазепи до дружини польського шляхтича. Чоловік
якої , дізнавшись про це, прив'язав Мазепу до спини дикого
коня і випустив на волю. Кінь був з України…
9. • Останні дні поета Наприкінці 1823р. Байрон залишив Італію
і поїхав до Греції. Останні поезії Байрона присвячені
боротьбі греків за свободу і незалежність. Навесні 1824р.
Байрон підхопив лихоманку в заболоченій місцевості
Міссолонгі і помер. Тіло поета відправили до Англії.
Всесвітньо відомого поета поховали біля його родового
маєтку Ньюстед. На надгробній плиті у скромній церкві
вибито напис про те, що поет поліг “при героїчній спробі
повернути Греції її стародавню свободу і славу”.
10. • Джордж Байрон шанується у Греції як національний герой.
Він вважається зачинателем масового руху філлелінізму, а
день його смерті 19 квітня визнано Міжнародним днем
солідарності філеллінів.
