Художня культура ствіту. Садово - паркове мистецтво (основні поняття, принципи, види, історія розвитку)

1. Художня культура світу
11 клас
Садово – паркове
мистецтво
(Основні поняття, принципи, види,
історія розвитку)
КЗО “СЗШ № 119”

2. Парк – спеціальна природна чи штучна
обмежена територія , виділена переважно
з метою рекреації, відпочинку.
В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися .
Тому широко використовується словосполучення
"садово-паркове мистецтво" .
Однак сад існує для постачання фруктів ,тоді як парк
може мати садову ділянку, а може не мати її .

3. Садово –
паркове
мистецтво
-це мистецтво створення
парків, скверів, садів та
інших озеленювальних
об’єктів для задоволення
соціально-функціональних
та естетичних потреб
людини.
-На відміну від садово-
паркового мистецтва сфера
ландшафтного мистецтва
значно ширше, вона полягає в
організації багатьох
компонентів просторового
середовища життєдіяльності
людини.

4. Структурні компоненти створення
парків
Природні
• Клімат
• Рельєф
• Вода
• Рослинність
Штучні
• Архітектурні
споруди
• Інженерні споруди
• Скульптура
• Елементи
благоустрою

5. Принципи створення парків
сформувалися протягом історичного розвитку мистецтва
Регулярний
( геометричний)
• Особливості: побудований
на симетрічній основі фігур
(прямокутники, квадрати,
ін.).
• Давній Єгипет, Давня Греція,
Давній Рим, європейські сади
та парки
Ландшафтний
(живописний)
• Особливості : має в своїй
основі принцип натураль-
ності в природі, втілює ідею
вічного оновлення природи.
Китай, Японія , Корея
Зараз широко використо-
вується в Європі

6. Регулярні (геометричні)
сади та парки

7. Регулярні (геометричні)
сади та парки

8. Ландшафтні ( живописні )
сади і парки

9. Ландшафтні ( живописні )
сади і парки

10. Історія садово-паркового мистецтва
• Перші відомості про садово-паркове мистецтво
датується 3000-2500 років до н.е.
• Особливе значення надавалося паркам при різних
спорудах: храмах, палацах, садибах.
• Планування садів в Давньому Єгипті було обов’язково
регулярного типу , оскільки це полегшувало зрошення
рослин.
• У Стародавній Греції в садах вперше з'являється
скульптура та архітектурні споруди - колонада і вівтарі
для різних церемоній.
• У давньоримських садах були використані складні
гідротехнічні споруди - штучні водойми й фонтани.

11. • Регулярні сади в арабських країнах складалися з
двох половин - квіткової (Гюлістан) і плодової
(Бустан).
• На Піренейському півострові, завойованому
арабами, склався особливий тип невеликого саду в
дворику при замку.
• Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип
садів поширився католицькою Іспанією і пішов у
середньовічну Європу.
• На відміну від європейських, сади в Японії, Китаї і
Кореї будувалися за принципом пейзажної
композиції, що втілює ідею вічного оновлення
природи.
Історія садово-паркового мистецтва

12. • Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя.
Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб
виділити певну територію для полювання і залишити
її недоторканою для інших феодалів чи простолюду .
• Перша в історії концепція регулярного саду була
розроблена лише в епоху Відродження італійським
архітектором Джакомо Віньолем.
• Епоха розквіту паркового будівництва пов'язана з
пануванням стилів бароко і класицизму особливо.
• В цей же час склалися і основні принципи паркового
будівництва.
• У садах XVI ст. і регулярних парках XVII-XVIII ст. будови
та дерева виділялися на тлі насаджень, підстрижених
у вигляді рівних стінок - шпалер.
Історія садово-паркового мистецтва

13. Основні види парків
• терасові - з розташуванням ділянок на різних
рівнях, з драбинами і каскадами;
• регулярні «французькі» - з боскетом, алеями,
портерами і водоймищами геометрично
правильних форм;
• пейзажні «англійські» - мальовнича
композиція на зразок природного ландшафту, з
галявинами;
• мініатюрні сади - у давньоримських перистилю,
іспано-мавританських дворах; японські сади -
символічні композиції з води, рослин і каміння.

14. Типологія парків
Громадські парки
Національні парки
(Заповідники)

15. Дайте відповіді на запитання