Організація бібліотечного візуального простору. Сучасні підходи в організації виставкової діяльності публічних бібліотек.

1. Організація візуального простору бібліотеки
В. П. Горицька,
методист відділу організаційно-методичної
роботи та зв’язків з громадськістю РОБМ
В останні роки вигляд багатьох бібліотек зазнав великих змін. Стали більш
привабливими їх зовнішні фасади та інтер'єри, які наочно дають користувачеві
уявлення про різноманітні функції бібліотеки, можливості одержати інформацію,
відпочити, поспілкуватися з друзями. Все це можна розглядати як результат
творчого підходу співробітників до організації своїх робочих місць та створення
комфортних умов для користувачів.
Говорячи про оформлення бібліотечного інтер'єру, як ключове слово
застосовується поняття «простір». Філософ і дослідник особливостей візуального
простору, П. О. Флоренський казав, що «вся культура може бути витлумачена
як діяльність з організації простору».
Однією з важливих складових бібліотечного простору є інтер'єр бібліотеки.
Інтер'єр бібліотеки – це архітектурно і художньо оформлений простір будівлі,
який включає його оздоблення, меблі, устаткування. Інтер'єр бібліотеки також
складають:
· книжкові виставки;
· стенди;
· книжкові вітрини;
· друкована й мальована реклама масових заходів;
· барвисте оформлення каталогів і роздільників;
· художні твори, які вміщують яскраві картини та портрети, естампи,
монументальні розписи, скульптури та книжково-газетна графіка.
Прекрасно виглядають у бібліотечному інтер'єрі діаграми, альбоми,
статуетки, кераміка, макети, глобуси та інші малі форми.
В наш час завдання освоєння бібліотечного простору вирішуються інакше,
ніж десятиліття назад. Користувач сучасної бібліотеки звик до телекомунікацій,
відео, які передбачають одночасний вплив звукових, світлових та колірних
подразників. Якщо їх правильно використовувати в просторі бібліотеки, то
вибудовується альтернатива екранній культурі, техногенному, знеособленому
засобу спілкування із світом. Бібліотечний простір по-своєму втілює своєрідну
мікромодель світу та різних галузей знань. На сьогодні інтер'єри бібліотек
оформлюються з врахуванням регіональних, історико-краєзнавчих, а іноді й
етнокультурних особливостей.
Вже з перших кроків відвідувач бібліотеки має зрозуміти, наскільки
необхідним може стати цей заклад для нього. Оформлення має починатися з
фасаду бібліотечної будівлі, з вивіски бібліотеки, режиму роботи, входу і виходу з
неї. Ідеально, коли візуальний ряд зустрічає відвідувача буквально з порога.
Доцільно при вході розмістити стенд (наприклад, у формі розкритої книги,
1

2. аркушу паперу, сувою тощо) з початковою інформацією про бібліотеку. Тому так
важливі сучасні підходи до оформлення бібліотеки, особливо місць, де
безпосередньо надаються бібліотечні послуги. Чого варта одна інформаційна (її
іноді називають довідковою) зона бібліотеки, у якій зосереджені каталоги,
картотеки, довідкова література тощо. У великих бібліотеках, цю зону
намагаються розмістити таким чином, щоб знайомство з бібліотекою починалося
саме звідси, найчастіше на першому поверсі, поруч з сектором запису. До
інформаційної зони прилягають абонемент з вільним доступом, а останнім часом
− Інтернет-центр.
Постійне збільшення кількості користувачів змушує бібліотекарів серйозно
замислюватися над питаннями організації їхнього обслуговування, створенням
для них більш комфортних умов, робити бібліотечний простір максимально
доступним, зручним для освоєння кожним відвідувачем бібліотеки. Це означає
відхід від сумовитого казенного стилю оформлення інтер'єра, розміщення меблів,
бібліотечних фондів, джерел освітлення.
Простір розширюється, стає візуально доступним для огляду, якщо стелажі
з книгами, наприклад, розставляються півколом, або у формі широкого
порожнього напівциліндру. Всередині такого своєрідного «циліндру» можна
відвести місця для відпочинку, перегляду журналів. Прагнучи збільшити простір
абонементу та зробити доступ до книги більш комфортним, можна розмістити
стелажі для відкритого доступу «зірочками». Стелажі завширшки в 1 м ставляться
по три, торцями один до одного. Крім економії простору, з’являється можливість
дійсно побути наодинці з книгою. Читачі рівномірно розподіляються за своїми
інтересами в «зірочках» і не заважають один одному.
Бібліотеки намагаються використовувати різні типи столів. Стандартні,
одномісні, для тих, хто віддає перевагу індивідуальній роботі з книгою. Їх
розставляють не суцільними рядами, як у шкільному класі, а в шаховому порядку.
Такий спосіб розміщення, знімає візуальну монотонність, створює відчуття
комфорту. Але тут є свій «мінус» − зал стає менш містким.
В основному бібліотеки не готові до створення відкритих бібліотек, які
припускають відмову від книгосховищ, організацію бібліотечних зон і
розосереджених читацьких місць замість традиційних читальних залів.
Перешкодами такої моделі є нестача коштів й недовіра до користувача.
Бібліотекарі не готові відкрити свої фонди через острах, що вони будуть зіпсовані
й розкрадені. Вони також побоюються, що користувачі не зможуть самостійно
знаходити потрібні книги на полицях, і це призведе до значного збільшення числа
звернень до бібліотекаря, який і без того завантажений. Є ще одна причина для
неприйняття такої моделі: нестача ініціативи і самостійності, обумовлені
звичкою, що всі рішення з розвитку бібліотеки можуть і повинні прийматися
тільки нагорі, і що від бібліотекаря мало що залежить.
При організації внутрішнього візуального простору бібліотеки велика увага
приділяється використанню холів і вестибюлів. Холи бібліотек зі звичайної
інформаційної зони все частіше перетворюються на зони відпочинку, де читач
одночасно дізнається про нові для себе відомості та відпочиває. Вестибюлі деяких
бібліотек перетворилися на зразок театральних фойє, де вивішуються світлини
2

3. співробітників з надписами: «Ми працюємо в цій бібліотеці», «Будемо знайомі».
Реклама в цьому випадку поєднується з елементами «гри в театр», що значно
підсилює її ефект. У цих зонах бібліотечного простору передбачається
можливість розвісити портрети письменників, малюнки читачів тощо.
Велику увагу варто приділяти освітленню бібліотек, у тому числі
вестибюлів, холів, сходів, переходів. Темне приміщення бібліотеки справляє
вкрай негативне враження. Особливе значення для бібліотечного інтер'єру має
колір приміщення книгозбірні. Саме колір надає інтер'єру індивідуального
вигляду. Відомо, що певний колір може як приваблювати, так і відштовхувати
увагу читачів. Бібліотека, виступаючи в ролі інформаційного центру, який
активно залучає до себе користувача, повинна використовувати в інтер'єрі добре
освітлені і барвисто оформлені інформаційні стенди.
З огляду на те, що більшість публічних бібліотек розташована в
пристосованих приміщеннях або на перших поверхах житлових будинків, на
сьогодні існує проблема нестачі площ. Про це на своєму гіркому досвіді занадто
добре знають не тільки сільські, але й міські бібліотеки. Але потрібно врахувати
таку обставину − за спостереженнями психологів, читачі більш комфортно
почувають себе у відносно невеликому за обсягом приміщенні, ніж у
«монументальній» будівлі. Тому, у таких бібліотеках, за умови творчого підходу
до формування інтер'єру можна створити теплу, затишну атмосферу.
Важливою проблемою в просторі бібліотеки є використання системи знаків
для орієнтації користувачів. Як правило, у великих бібліотеках широко
використовуються спеціальні знаки для позначення структурних підрозділів,
естетично оформлені вивіски з переліком відділів. Використовуються покажчики-
піктограми, символіка підрозділів, розроблена для конкретної бібліотеки. Справді,
навіщо на дверях читального залу розташовувати грізне попередження типу «У
верхньому одязі не входити» або повчальне «Сумки й портфелі залишайте в
гардеробі»? Їх легко замінить табличка-піктограма зі схематичним зображенням
пальто або валізи, перекреслених жирною рискою. Схеми та основний перелік
піктограм здебільшого розміщують у вестибюлі бібліотеки, поблизу гардеробу.
Безумовно, без рекламних звернень у формі письмового тексту
бібліотекареві не обійтися. Але, підбираючи їх, важливо дотримуватись певної
ієрархії. Наприклад, оголошення про майбутній санітарний день або афішу
найближчого літературного вечора вивішують у найбільш видних, добре
освітлених місцях, вчасно знімаючи застарілу інформацію.
Вільно орієнтуватися в бібліотечному приміщенні допомагають вказівники-
стрілки. Система координатних покажчиків всередині приміщень бібліотеки
повинна грати роль навігатора. Звісно, чим менша бібліотека, тим менша потреба
в таких знаках. Вказівники повинні бути барвистими. Між фоном і написом
повинен бути використаний контраст. Особливо добре видно чорний колір на
жовтому фоні, зелений на білому (аналогічно − червоний, синій, коричневий).
Розміщення покажчиків має бути дуже чітко продумано. Розташування їх не
повинно перевищувати висоти 2,4 м від рівня підлоги. Їх не слід (по можливості)
розміщувати на меблях та бібліотечному обладнанні.
3

4. У професійній пресі неодноразово зверталася увага на те, яка важлива у
бібліотечному діалозі інформація про співробітника, що обслуговує читачів. Тому
бажано, щоб бібліотекарі мали бейджики.
Нарешті вільна орієнтація в просторі неможлива без вмілого розташування
робочих місць бібліотечних працівників. При цьому одночасно забезпечується як
доступність бібліотекаря для відвідувача, так і його контроль за використанням
бібліотечних ресурсів. Тому, розміщуючи стелажі, виставки, стенди тощо, варто
одночасно вибирати зручне, з погляду контролю, робоче місце бібліотекаря та
рівень освітленості.
Правильний вибір кольорової гами та освітлення істотно впливає на
виробничу діяльність. Як відомо, найкраще людина сприймає природнє світло,
але територіально-кліматичні умови не дозволяють використовувати його у всі
пори року. Не слід заощаджувати на освітленні вестибюлів, холів, сходів,
переходів. Напівтемна бібліотека справляє неприємне враження на відвідувачів і
виступає в ролі своєрідної антиреклами. Достатня ж кількість світла в інтер'єрі
викликає позитивну реакцію.
Колірне оформлення приміщень впливає на здоров'я людини, її настрій.
Найбільш сприятливо впливають на нервову систему світлі тони − блакитний,
зелений, кремовий. Тому невиправданим є часте застосування у бібліотечних
інтер'єрах чорно-сірих кольорів (особливо у виборі кольору меблів − чорні або сірі
стелажі, сірі стільці й шафи).
Відомо, що сірі кольори приглушують інтерес та ініціативу, створюють
сутінок, тіні, а більш темні відтінки часто ведуть до депресії й відчуття
безнадійності. Чорний колір також викликає негативну реакцію. Невелика
кількість чорного та сірого кольорів припустима лише в поєднанні зі строкатими
фарбами в якості перехідних.
В умовах червоного середовища організм виявляє більше занепокоєння,
змінюється кров'яний тиск, частота дихання.
Для абонементу, сходів та холів рекомендуються, навпаки, насичені тони.
Пофарбовані жовтою або блідо-зеленою олійною фарбою, до того ж нічим не
заповнені стіни, бібліотечного вестибюлю або аналогічно оформлені широкі
площини між вікнами читального залу чи абонементу відразу ж викликають
асоціації з сумовитим виглядом казенної установи. Приміщення, пофарбовані в
занадто активні тони, швидко стомлюють очі, а це неприпустимо в бібліотечних
приміщеннях, де зір й без того напружений при роботі з книгою.
Яскраві поєднання тонів, контрастні кольори варто використовувати дуже
обережно: в невеликих приміщеннях у вигляді яскравих плям (картин, панно,
вітражів) або вказівних стрілок на стінах, табличок на дверях.
Теплі кольори не тільки викликають відчуття теплоти, але й підвищують
активність і моторну діяльність, що важливо в інтер'єрах читальних залів.
Якщо приміщення орієнтовано на південь або схід, використовують холодні
тони (блакитні, зелені), якщо на північ або захід − теплі (бежеві, золотаві).
При правильному підборі кольорів в інтер'єрі бібліотек можна домогтися
того, що їхнє поєднання буде створювати відчуття задоволення, гарного настрою,
радості не тільки психологічного, але й фізіологічного характеру.
4

5. Рослини в інтер'єрі бібліотеки не тільки прикрашають його, а й підтримують
в бібліотечному приміщенні своєрідний мікроклімат. Розміщення рослин може
впливати на сприйняття простору як по горизонталі, так і по вертикалі. Так,
рослини, які плетуться вгору, можуть створити відчуття більш високих стель. Ці
рослини доречні в холах, вестибюлях, але не в читальних залах, тому що тут вони
будуть загороджувати світло. Розміщувати рослини слід на спеціальних
підставках різної форми або в діжках.
Говорячи про бібліотечний візуальний простір окремо треба сказати про
книжкові виставки. Книжкові виставки, як напрямок бібліотечно-інформаційної
діяльності, з’явились ще в середині ХІХ століття. Сьогодні це зазвичай настільки
обов’язкова форма популяризації літератури до якоїсь певної дати чи події в
суспільстві, що сприймається просто як частина бібліотечного інтер’єру. Тому що
книжкова виставка − це найбільш дієвий інструмент розкриття фонду, можливість
вивчення його у відповідності з читацькими запитами і як результат −
стимулювання читання.
Плануючи розміщення виставок, необхідно їх детально розробляти та
продумувати їхнє місце в інтер'єрі бібліотеки. На вибір місця для виставки
впливають розміри приміщення, рівень освітлення, а також ступінь «насиченості»
внутрішньобібліотечного простору стелажами з книгами, робочими столами.
Фахівці вважають, що особливо сприятливо сприймається виставка, розміщена у
вигляді якогось «острову», який візуально відокремлює її від інших об'єктів,
фокусує на ній увагу. Тому що, перш ніж познайомитися з виставкою, її
принаймні необхідно побачити.
Обов’язкова умова виставкової діяльності публічних бібліотек – відкритий
доступ до літератури, що експонується. Варто забезпечити зручні підходи до неї.
Неприпустимі заголовки виставок і рубрик, витягнуті в довгі рядки, що візуально
важко сприймаються. Працівники бібліотек можуть на це не звернути уваги, а
читач вийде з бібліотеки дуже втомленим, тому що медиками доведено, що обсяг
підвищеної уваги у молодої людини до таких написів не перевищує 6-10 назв.
В кожній бібліотеці країни, незалежно від її статусу і величини фонду,
виставкова робота була і залишається одним з найцікавіших напрямків. Якщо
перефразувати відому приказку «по одягу зустрічають», то можна сказати, що
бібліотечна виставка – це наш одяг для всіх, хто приходить в бібліотеку. Певне
враження про бібліотеку, в поєднанні з умінням бібліотекаря представити книгу,
складається у читача при знайомстві з книжковими виставками книгозбірні.
Організовуючи книжкові виставки, бібліотека реалізує наступні завдання:
 розкриває та популяризує свій фонд;
 інформує про подію або знайомить з чимось новим;
 виховує інтерес читачів до літератури різної тематики;
 формує позитивний імідж бібліотеки;
 сприяє різноманітному дозвіллю.
Щоб відповідати таким стандартам книжкова виставка повинна бути:
комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично приваблива. Вона
буде успішною, якщо ви маєте відповідь на три головні запитання: яка ідея цієї
5

6. виставки, яка її цільова аудиторія і які засоби ви будете використовувати для
розкриття заявленої теми?
Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:
- за статусом – самостійні чи супроводжуючі масовий захід;
- за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;
- за цільовим призначенням – на допомогу професійній діяльності, для
підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;
- за часом публікації та надходження до бібліотеки представлених на
виставках матеріалів – виставки нових надходжень, добірки за різні роки,
виставки «забутих видань», «книг, що заслуговують на увагу» (експонується 20-
25 книг, що певний час не видавалися читачам);
- за місцем експонування – розташовані в бібліотеці чи за її межами;
- за термінами функціонування – постійні, тривалі, періодичні,
короткострокові;
- за видами видань – книжкові, інших видів видань (журнальні або газетні
та ін.), декількох видів видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації
(CD-ROM, платівки, мікрофільми, відеокасети тощо);
- за конструкційними особливостями – вітринні, на стелажах, на поличках,
виставки-«розвали» на столах, пересувні виставки та ін.;
- за підставами для проведення – з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями
читачів бібліотеки, на замовлення установ та підприємств;
- за ступенем доступності – безкоштовні (якими мають бути практично всі)
і платні (з приватних зібрань);
- за джерелами фінансування – бюджетні, позабюджетні.
Для створення привабливого, цілісного образу виставки з пізнавальним
значенням, крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний
ілюстрований матеріал, а також аксесуари, пов’язані з проблематикою, які
доповнюють виставку (натуральні предмети, макети, муляжі, бутафорія). Такі
елементи виставки, які звуться айс-стоперами, перетворюють звичайну книжкову
виставку в сучасну інсталяцію.
Впродовж останніх десяти років тема виставок не сходить зі сторінок
професійної преси. Бібліотекарі-практики нагромаджують, удосконалюють та
відшліфовують майстерність у виставковій роботі. З’являються нові ідеї і,
відповідно, новий вигляд виставок. На сьогоднішній день існує понад 70 видів
виставок. Тепер докладніше зупинимось на окремих їх видах:
Виставка одного жанру – це, як правило, представлення на виставці книг
одного жанру (детектив, історичний роман, фентезі та ін.), завдяки якій можна
задовольнити читацькі вимоги та інтереси у певному жанрі, а також дізнатися про
наявність у фонді бібліотеки книг даного напрямку. Поряд із представленою
літературою можна подати коротку історичну довідку про виникнення цього
напрямку чи жанру, назвати його основоположників та послідовників. Необхідно
зробити відповідне естетичне оформлення.
Виставка однієї книги або «Бенефіс книги». Тут можливі варіанти:
виставка власне однієї книги − «Свята Тарасова книга» («Кобзар»), «Книга,
відкрита всім» («Біблія»). Її обов’язково треба супроводити яскравим плакатом з
6

7. рекомендаційною анотацією. В анотацію можна включити питання, що змушують
більш уважно читати, міркувати, порівнювати героїв, їхні характери, вчинки, що
спонукають до цілісного сприйняття твору. Проте книгу можна представити і в
інших та різних аспектах: перевидання представленої книги; ілюстрації різних
художників; історія створення; прототипи; перші читачі; доля книги і автора;
екранізації, театральні постановки; продовження книги, дописування іншими
авторами; критика, відгуки.
Виставка-бенефіс читача «Кращий читач року». Мета – привернути
увагу до книг через інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача
(збільшений), бажано з фотографією. Дати короткі відомості про читача, зробити
аналіз читання, тобто проаналізувати відвідування, визначити кількість
прочитаних книг з різних галузей знань, жанри літератури, яким віддається
перевага, організувати обговорення творів улюблених авторів та ін. Можна
виготувати цікаву медаль або ж вручити грамоту. Наприклад, «Суперчитач»,
«Містер (міс) фентезі», «Любителю детективів», «Знавець класики», «Леді
любовного роману», «Історик-ерудит», «Поезія – це завжди неповторність».
Виставка-презентація − це може бути виставка нової книги, журналу або
газети, яка розкриває зміст видання, рубрики, тематику, представляє їх авторів.
Наприклад, «Знайомтесь: новий підручник», «Дівчата, нова книга для вас».
Виставка-портрет одного автора, як правило, організується до ювілеїв
письменників, але може бути і постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім’я
письменника. Звичайно, на ній повинні бути представлені не тільки книги, але і
матеріали про письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною,
у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються:
перше знайомство з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника.
Виставка ілюстрацій або виставка-вернісаж. Для такої виставки
підбираються ілюстрації по темі (історичного, краєзнавчого, природничого
напрямків тощо) або твори одного автора (художника, дизайнера та ін.).
Вагомим додатком до організації і оформлення такої виставки можуть стати
цікаві цитати, які допоможуть зрозуміти її суть. Наприклад, «Різнокольорова
палітра рідної природи», «Осінні фантазії природи», «Мороз та сонце», «Земля в
рожевому світанку», «Краса завжди в моді», «Війна і Перемога очима
художників». Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез
тексту та ілюстрацій створюють неповторний вигляд. Така виставка оформляється
з метою розвитку естетичного смаку у користувачів.
Виставка-хобі представляє літературу дозвіллєвого характеру та
різноманітні художні вироби (декоративно-ужиткове мистецтво, флористика,
бісероплетіння, вишивка, графіка, живопис тощо). Наприклад, «Макраме – це
просто...», «Творчий оазис», «Бісерні переливи», «Фантазія і творчість». На основі
таких виставок можна організовувати виставки-ярмарки.
Виставка «Імена». Бажано, щоб це був цикл виставок, які доречно
організовувати до ювілейних дат, днів народження та днів ангела: «Ганна»,
«Володимир», «Олександр», «Марія», «Ольга», «Ярослав» та ін. Їх мета –
познайомити користувачів з історичними постатями, поетами, письменниками,
літературними і біблійними героями, які мали такі імена. Виставка забезпечить
7

8. розширення кругозору сьогоднішнім Ганнам, Володимирам, Богданам, Ольгам і
всім іншим, адже для кожного його ім’я – особливий знак.
Виставка-запитання пропонує тексти цікавих запитань та представляє
книги, періодичні видання, окремі статті, які дають відповіді на них. Наприклад,
«А у нас сьогодні гість» (про етикет), «Генетично модифіковані організми: від
захоплення до розчарування», «Мандри навколо світу», «Гіркі плоди солодкого
життя», «Частинка моєї душі – рідний край», «Книга, що творить історію»
(«Біблія»), «Екологія і суспільство: на перехресті думок».
Виставка-тест: на подібній виставці для старшокласників передбачається
наявність тестів і літератури, де можна знайти поради та рекомендації з
отриманих результатів тестування.
Виставка-досьє: створення виставки передбачає збір фактичних даних про
що-небудь, наприклад «Родовід прапора, герба, гімну України».
Виставка-конфлікт − це ще один з різновидів «психологічних виставок».
Необхідність таких виставок останнім часом відчувають працівники бібліотек.
Основна мета такої виставки − допомога читачеві у вирішенні будь-якої
конфліктної ситуації, допомога у пошуку можливих шляхів виходу з неї.
Виставка-роздум має на меті сприяти осмисленню тих тем, що хвилюють
людство та виробити власний погляд на ті чи інші питання. Наприклад, «Я – для
себе, я – для інших», «Я – особистість», «Формула успіху», «Ти на Землі –
Людина», « Духовність і формування особистості».
Виставка-дискусія має подібні завдання, що і виставка-роздум, але при її
оформленні використовується метод обговорення. На виставці-дискусії, як
правило, розглядається лише одне питання, а представлена література висвітлює
його з різних, інколи протилежних боків. Адже деякі ситуації можна сприймати
позитивно і негативно, а що ж вірно? Саме на ці питання і допомагає відповісти
виставка-дискусія, де представляються різні точки зору та їх пояснення залежно
від певних обставин. Наприклад, «Ким бути або яким бути ?», «Якою має бути
сучасна молодь?», «Щастя – реальність чи ілюзія?», «Людина і природа: гармонія
чи трагедія?», «Хвороба, від якої не потрібно лікуватися»(кохання). Читач може
сам висловити свою думку, вклавши аркуш з рекомендаціями в кишеньку «Слово
читача».
Виставка-рекомендація або виставка-порада: між ними великих
розходжень немає. Подаються поради фахівців з будь-якої проблеми,
наприклад рекомендації «Як розвинути пам'ять», «Наші комплекси: як їх
подолати?», «Екзамени і стрес», «Квіткова косметика». Популяризувати
літературу допоможуть виставки «Готуємось до іспитів», «Візьми книгу для
відпочинку», «Це цікаво: візьми і прочитай!», «Книги, які потрібно
перечитувати», «Пізнай себе!», «Досліджуйте нові світи». Фактографічна
інформація супроводжується списком літератури, що рекомендується для
самоосвіти з даного питання.
Виставка-застереження або антиреклама подає матеріали, які
допоможуть користувачу розібратися в тих питаннях, що хвилюють людство.
Обов’язковим елементом цієї виставки має бути пояснення вчених, спеціалістів з
тієї чи іншої проблеми, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям та покращити
8

9. становище. Наприклад, «Не допусти лиха у своєму житті», «Чорнобиль – старт
нової епохи», «Природа – вічне джерело краси», «Знання проти страху: СНІД»,
«Зовсім непотрібні приправи: алкоголь, тютюн, наркотики», «Мисливці та жертви
білого божевілля», «Землянам чисту планету».
Виставка-осуд або антивиставка. Часто у своїй роботі бібліотекарі
зустрічаються з такою проблемою як неповернення літератури читачами та її
псування. Саме тому ця виставка буде доречною, оскільки можна наочно показати
неохайне, недбале відношення до бібліотечних видань. На виставці
представляються пошкоджені або неповернуті книги (береться макет
каталожної картки, де крім запису книги вказується прізвище, ім’я, по-батькові
читача-боржника). Це один з ефективних способів у боротьбі з боржниками.
Виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет,
календар професійних свят, календар літературних дат. Читацька адреса буде
залежати від теми виставки та її матеріалів. Так до Всеукраїнського дня бібліотек
рекомендуємо підготувати виставку «Книжкові скарби». На виставці доцільно
представити книги різних років з колекції бібліотеки. Пропонуємо наступні
розділи:
 Книжкові скарби;
 Вони були першими (перші книги бібліотеки);
 Раритети бібліотеки;
 Власні видання бібліотеки;
 Знамениті люди – бібліотеці (книги з автографами);
 Книга сьогодні (новинки).
Виставка-реклама. Реклама бібліотеки буває різного змісту. Звичайно, це
постійні або тимчасові експозиції публікацій про історію створення бібліотеки,
демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи її розвитку, відгуки
читачів і гостей та інші матеріали. Наприклад, можна підготувати цикл
книжкових виставок «Бібліотечний вернісаж» за темами: «Візитна картка
бібліотеки» (видання бібліотеки), «Тут думи, почуття, мудрість, таємниці віку»
(статті і рідкісні видання), «Дари безцінні» (презентація книг, подарованих
читачами), «Хіти літератури» (книги – відкриття року), «Не книги – перлини!
Пропонуємо перевидати».
Виставка-реквієм оформляється для вшанування пам'яті та днів скорботи:
«Війна пройшлась по їхніх долях», «Велич ратного подвигу», «Знаємо і
пам’ятаємо!», «І смерть, як найвищий вінок» (О.Ольжич), «Повернуті із забуття»,
«Реабілітовані історією», «Свіча поминальна, свіча надії».
Пішли в минуле виставки шаблонні, безликі, сірі. В даний час є маса
можливостей показати книгу гідно. Виставка – це завжди творчість і можливість
поєднати в єдине ціле бібліотекаря, книгу і користувача. Існує думка, що виставка
є суспільною, культурною, науковою подією для читачів і одночасно професійне
свято бібліотекарів, тому вона – явище унікальне, екстраординарне, разове.
Розділяючи цю думку, бажаємо Вам, наші колеги, цікавих ідей, творчих знахідок
і, відповідно, яскравих, неординарних виставок.
9

10. становище. Наприклад, «Не допусти лиха у своєму житті», «Чорнобиль – старт
нової епохи», «Природа – вічне джерело краси», «Знання проти страху: СНІД»,
«Зовсім непотрібні приправи: алкоголь, тютюн, наркотики», «Мисливці та жертви
білого божевілля», «Землянам чисту планету».
Виставка-осуд або антивиставка. Часто у своїй роботі бібліотекарі
зустрічаються з такою проблемою як неповернення літератури читачами та її
псування. Саме тому ця виставка буде доречною, оскільки можна наочно показати
неохайне, недбале відношення до бібліотечних видань. На виставці
представляються пошкоджені або неповернуті книги (береться макет
каталожної картки, де крім запису книги вказується прізвище, ім’я, по-батькові
читача-боржника). Це один з ефективних способів у боротьбі з боржниками.
Виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет,
календар професійних свят, календар літературних дат. Читацька адреса буде
залежати від теми виставки та її матеріалів. Так до Всеукраїнського дня бібліотек
рекомендуємо підготувати виставку «Книжкові скарби». На виставці доцільно
представити книги різних років з колекції бібліотеки. Пропонуємо наступні
розділи:
 Книжкові скарби;
 Вони були першими (перші книги бібліотеки);
 Раритети бібліотеки;
 Власні видання бібліотеки;
 Знамениті люди – бібліотеці (книги з автографами);
 Книга сьогодні (новинки).
Виставка-реклама. Реклама бібліотеки буває різного змісту. Звичайно, це
постійні або тимчасові експозиції публікацій про історію створення бібліотеки,
демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи її розвитку, відгуки
читачів і гостей та інші матеріали. Наприклад, можна підготувати цикл
книжкових виставок «Бібліотечний вернісаж» за темами: «Візитна картка
бібліотеки» (видання бібліотеки), «Тут думи, почуття, мудрість, таємниці віку»
(статті і рідкісні видання), «Дари безцінні» (презентація книг, подарованих
читачами), «Хіти літератури» (книги – відкриття року), «Не книги – перлини!
Пропонуємо перевидати».
Виставка-реквієм оформляється для вшанування пам'яті та днів скорботи:
«Війна пройшлась по їхніх долях», «Велич ратного подвигу», «Знаємо і
пам’ятаємо!», «І смерть, як найвищий вінок» (О.Ольжич), «Повернуті із забуття»,
«Реабілітовані історією», «Свіча поминальна, свіча надії».
Пішли в минуле виставки шаблонні, безликі, сірі. В даний час є маса
можливостей показати книгу гідно. Виставка – це завжди творчість і можливість
поєднати в єдине ціле бібліотекаря, книгу і користувача. Існує думка, що виставка
є суспільною, культурною, науковою подією для читачів і одночасно професійне
свято бібліотекарів, тому вона – явище унікальне, екстраординарне, разове.
Розділяючи цю думку, бажаємо Вам, наші колеги, цікавих ідей, творчих знахідок
і, відповідно, яскравих, неординарних виставок.
9