Мета.
Навчальна: навчити виготовляти оберіг «підкову на щастя», розширити і поглибити знання дітей про підкову як символ щастя;
Розвиваюча: розвивати вміння до самостійного логічного мислення; формувати просторову уяву, фантазію, спостережливість, розвивати життєві компетентності особистості;розвивати уміння відстоювати свої позиції.
Виховна: виховувати естетичний і художній смак при обробці виробу, виховувати почуття задоволення від процесу і результатів роботи, бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв українського народу.
Мета.
Навчальна: навчити виготовляти оберіг «підкову на щастя», розширити і поглибити знання дітей про підкову як символ щастя;
Розвиваюча: розвивати вміння до самостійного логічного мислення; формувати просторову уяву, фантазію, спостережливість, розвивати життєві компетентності особистості;розвивати уміння відстоювати свої позиції.
Виховна: виховувати естетичний і художній смак при обробці виробу, виховувати почуття задоволення від процесу і результатів роботи, бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв українського народу.
7. Зорі яскраві - на гарну погоду,
тьмяні - на дощ або сніг.
Дружно
розцвірінькалися горобці –
на потепління.
Ворона сидить уранці
на верховітті і каркає –
на завірюху.
Кіт шкрябає підлогу —
на вітер і завірюху,
лежить черевцем догори —
на відлигу,
згорнувся в клубочок
і вткнувся носом у лапки —
8. Літо запасає,
Хто літом спеки боїться,
Готуй влітку сани,
Зима без снігу —
той зимою не мав чим
гріться.
а зима з'їдає.
літо без хліба.
а взимку воза.
9.
10. З давніх - давен оспівують в легендах,
піснях,казках красу ялинки.
Найбільш поширена на Україні, у
Карпатах, де висота ялинки сягає до 50
метрів. Хвойні ростуть і на півночі,
і в південних степах, де їх посадили
українські лісівники.
11. Давньослав’янська назва ялинки
означає – колюча.
Її листки – хвоїнки
живуть на дереві 5-7 років,
а самій ялинці, щоб вирости
потрібно не менше 12 років.
На Україні є ялинки довгожителі,
їх вік -500 років.
12. Хвойні ліси – легені
планети.
1га ялинового лісу
забезпечує
річну потребу людини в
кисні і понад 2500 тонн
вологи.
А скільки користі від
хвойного повітря,
яке не дає змогу
поширюватися
хвороботворним мікробам
13. На Русі Новий рік розпочинався з 1 вересня.
Російський цар, Петро I, видав наказ
про зміну дати Нового року – з 1 вересня на 1січня 1700 року
і прикрашати ялиновими гілками, ялинками вулиці і домівки.
Не дивно, що краса ялинки полонила серця людей.
Без неї не обходиться і сучасний Новий рік.