2. Питання про існування
інопланетного життя досі
залишається
частково
відкритим.
Чому
частково? Це залежить
від того, що розуміти під
словом «життя».
3. Наприклад, вже давно були виявлені спори
мікроорганізмів в метеоритах, що впали на
Землю. І навряд чи це життя «вирвалося» із
Землі, щоб потім впасти на неї ж. Метеорити –
мандрівники Всесвіту. Вони можуть бути
уламками комет, астероїдів чи планет.
4. Чому позаземні види життя повинні бути схожі на
звичні нам? Навіть на Землі є мікроорганізми, які
живуть у жерлі вулкана при величезній
температурі, а є любителі вічної мерзлоти. Є
рослинне, а є тваринне життя. І кожного типу безліч
видів! А згідно теорії Дарвіна все це походить від
згустків органіки, якої у Всесвіті неміряна кількість.
5. Ми звикли думати, що людина – це суперорганізм, вінець творіння
і такого більше немає ніде. А насправді людина – досить слабка і
непристосована до життя істота. Вона не витримує великих
коливань температури, тиску, вологості. Органи почуттів дуже
сильно обмежені. Наша гордість – мозок, який являє собою
гіпертрофований згусток нервової тканини. Та й не такі вже ми
розумні, раз руйнуємо власну планету. Мозок є у кожного тварини
на Землі. І еволюціонує теж, тільки з різною швидкістю.
6. У Всесвіті є органіка, чому б їй і не розвинутися? Перешкод немає, а
живий організм – така штука, що може пристосовуватися й
виживати, мутуючи в будь-яких незвичних умовах. Можна уявити
собі, які незвичайні форми життя вийшли на гарячих планетах, на
великих і на холодних, на водних і безводних. Життя там є
однозначно, тільки форми найнесподіваніші. І, навіть за теорією
ймовірності, подекуди еволюція просто зобов’язана дійти до стадії
цивілізації. Чому ми не бачимо їх ознак?
7. По-перше, навіть у нашій галактиці, ми знаходимося на
околиці, далеко від центру, де зірок набагато більше.
Там, можливо, давно вже налагоджене транспортне
сполучення між зірками. А ми сидимо на задвірках, далеко від
всього самого цікавого …
8. По-друге, будь-яка, навіть сама розвинена цивілізація –
порошинка в неосяжному Всесвіті, яку помітити не так-то
просто. Хоча вчені і намагаються, але поки безуспішно. Відстані
занадто великі, сигнали занадто слабкі, а техніка поки не така
чутлива, як хотілося б.
9. По-третє – а самі-то ми де були? Далі Місяця навіть не
дісталися, не кажучи вже про інші зірки. А чому ми чекаємо, що
до нас з візитом прийдуть? Тому що зарозумілість велика, от і
все. Може, інша цивілізація вважає нашу планету непридатною
для життя і обходить її стороною… Стереотипи є завжди. Або
просто не бачать нашої жалюгідної суєти, обмеженої однією
кулькою в Сонячній системі.
10. Ми – лише жалюгідна порошинка. Але – одна з багатьох! А раз
Всесвіт нескінченний, то і таких порошинок в ньому нескінченна
безліч. І рано чи пізно деякі з них просто зобов’язані
зіткнутися… з’єднаються вони при цьому чи відскочать одна від
одної – інше питання.
11. Як же вийти на зв’язок з інопланетним
розумом? До недавнього часу вчені
використовували радіосигнали, але в
2013 році вчені США запропонували
використовувати нейтріно, як носій
інформації. Все це завдяки її малій
масі та надзвичайній проникаючій
властивості.
Тому,
на
думку
вчених, інопланетяни обрали саме її.
Ми ж, використовуючи азбуку Морзе
записали для братів по розуму
повідомлення: МИ ЗЕМЛЯНЕ МИ
ГОТОВІ
ДО
КОНТАКТУ
НАШІ
КООРДИНАТИ
ГАЛАКТИКА
ЧУМАЦЬКИЙ
ШЛЯХ
СОНЯЧНА
СИСТЕМА ТРЕТЯ ВІД СОНЦЯ ПЛАНЕТА
