УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ, З ОДНІЄЇ СТОРОНИ, ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І ЙОГО ДЕРЖАВАМИ- ЧЛЕНАМИ, З ІНШОЇ СТОРОНИ: суть та основні завдання

1. УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ
УКРАЇНОЮ, З ОДНІЄЇ СТОРОНИ, ТА
ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І ЙОГО
ДЕРЖАВАМИ- ЧЛЕНАМИ, З ІНШОЇ
СТОРОНИ:
суть та основні завдання
Сергій Федонюк,
Декан Факультету міжнародних відносин Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки
5 листопада, 2013 року

2. КОНСОЛІДОВАНІ ВЕРСІЇ
ДОГОВОРУ ПРО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
ТА
ДОГОВОРУ ПРО ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
(2010/С 83/01)
Стаття 217

Союз може укладати угоди з однією або більше третіми країнами або
міжнародними організаціями, що запроваджують асоціацію, включаючи
взаємні права та обов’язки, спільні дії та спеціальні процедури.

3. Угоди ЄС із третіми країнами
Діючі угоди з положеннями FTA
•Албанія SAA (2009)
•Алжир AA (2005)
•Андорра CU (1991)
•Єгипет AA (2004)
•Ісландія EEA (1994)
•Ізраїль AA (2000)
•Йорданія AA (2002)
•Ліван AA (2006)
•Ліхтенштейн EEA (1994)
•Македонія SAA (2004)
•Марокко AA (2000)
•Мексика AA (2000)
•Норвегія EEA (1994)
•Палестинська Автономія AA (1997)
•Сан-Марино CU (2002)
•Південна Африка AA (2000)
•Південна Корея FTA (2011)
•Туніс AA (1998)
•Туреччина CU (1996)
•Фарерські острови, автономна
частина Данії (1997)
•Хорватія SAA (2005), вже член ЄС
•Чилі AA (2003)
•Чорногорія SAA (2010)
•Швейцарія FTA (1973)
Угоди у процесі ратифікації
•Боснія та Герцеґовина SAA (підписано 2008)
•Колумбія FTA (підписано 2012)
•Перу FTA (підписано 2012)
•Сербія SAA (підписано 2008)
•Система центральноамериканської інтеграції AA з положеннями FTA (підписано 2012)
Україна AA та DCFTA
(парафовано 2012 року, очікується підписання)
Тривають переговори
•Азербайджан AA
•Вірменія AA
•Грузія AA та DCFTA
•Еквадор AA
•Індія FTA
•Канада AA
•Меркосур AA
•Молдова AA та DCFTA
•Рада співпраці країн арабських Перської затоки FTA
•Саудівська Аравія FTA
•Сирія AA

4. Цінності та принципи: спільні цінності, зокрема,
демократія та верховенство права, повага до прав та
основоположних свобод людини, належне державне
управління, ринкова економіка і сталий розвиток.

Поглиблена співпраця у сфері зовнішньої політики та політики безпеки з особливою увагою до регіональних
проблем, питань зброї масового ураження, нерозповсюдження зброї та роззброєння, попередження конфліктів і кризового
врегулювання;

ПВЗВТ, яка виходить далеко за межі класичних зон вільної торгівлі та передбачає не лише взаємне відкриття ринків для
більшості товарів і послуг, а й обов’язкові положення щодо поступового наближення до норм і стандартів ЄС у сфері торгівлі
та суміжних галузях, наприклад, стандарти і правила оцінки відповідності, санітарні й фітосанітарні правила, права
інтелектуальної власності, сприяння торгівлі, державні закупівлі та конкуренція, обов’язкові до виконання положення
стосовно пов’язаних з торгівлею енергетичних аспектів, у тому числі таких як інвестиції, транзит і транспортування;

Юстиція, свобода й безпека, що спирається на план дій з лібералізації візового режиму, який охоплює питання верховенства
права, захисту даних, міграції, боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, незаконного обігу
наркотиків, боротьби з організованою злочинністю і тероризмом;

Енергетика (у тому числі питання ядерної енергетики), зокрема питання безпеки постачання, поступової інтеграції
енергоринків, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та ядерної безпеки.

Розширене співробітництво у 28 галузевих сферах, включають таких як транспорт, захист навколишнього
середовища, співробітництво у питаннях промислової політики та політики підприємств, державні фінанси, макроекономічна
стабільність, корпоративне право, банківська діяльність, страхування та інші фінансові послуги, інформаційне
суспільство, інформаційні технології та телекомунікації, туризм, сільське господарство і розвиток сільських
районів, рибальство і управління морськими ресурсами, добувна промисловість, науково-технічна співпраця, співробітництво
в космічній сфері, захист прав споживачів, співпраця у соціальній сфері, охорона здоров'я, освіта, навчання, співробітництво
у сфері культури та аудіовізуальної політики, співпраця з представниками громадянського суспільства, транскордонне і
регіональне співробітництво тощо на основі поступового наближення до законодавства ЄС і, де доцільно, до міжнародних
стандартів і норм.

5. Угода про асоціацію між Україною та ЄС налічує 1200 сторінок і
складається з таких частин:

Преамбула як вступна декларація до Угоди, що визначає
мету і базові засади Угоди;

Сім розділів, таких як "Загальні принципи", "Політичне
співробітництво і зовнішня політика та політика
безпеки", "Юстиція, свобода і безпека", "Торгівля та суміжні
питання (ПВЗВТ)", "Економічна та галузева
співпраця", "Фінансове співробітництво та боротьба з
шахрайством", а також інституційні, загальні та прикінцеві
положення.

43 Додатки, у яких визначаються нормативні акти ЄС, що
мають бути прийняті до визначеної дати, і

Три Протоколи.

6. Цілями асоціації є:

a) сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних
привілейованих зв’язках, та поглиблюючи участь України в політиках, програмах та агенціях ЄС;

b) забезпечити необхідні рамки для посиленого політичного діалогу в усіх сферах взаємного
інтересу;

c) сприяти, зберігати й зміцнювати мир та стабільність у регіональному та міжнародному вимірах
відповідно до принципів Статуту ООН i Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та
співробітництва в Європі 1975 року, а також цілей Паризької хартії для нової Європи 1990 року;

d) запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до
поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню
поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це визначено у Розділі IV: «Торгівля і
питання, пов’язані з торгівлею» цієї Угоди, та підтримувати зусилля України стосовно завершення
переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства
до acquis ЄС;

e) посилювати співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення
верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод;

f) запровадити умови для дедалі тіснішого співробітництва в інших сферах взаємного інтересу

7. ЄС-Україна:
поглиблена та всеохоплююча
зона вільної торгівлі

ПВЗВТ є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським
Союзом та однією з найамбітніших двосторонніх угод, які укладав будьколи Євросоюз

8. Доступ до ринку товарів
Зменшення чи скасування мит на імпорт та експорт.
Переважну більшість їх буде скасовано відразу після набуття Угодою чинності. Загалом, Україна та ЄС
скасують імпортні мита на близько 97% та 96,3% тарифних ліній відповідно.

У результаті українські експор тери заощаджуватимуть 487 млн. євро щороку. Експортери ЄС
заощаджуватимуть 391 млн. євро щороку.

Український аграрний сектор отримає найбільші переваги від зменшення увізних мит: 330 млн. євро
для сільськогосподарської продукції та 53 млн. євро для переробленої сільськогосподарської продукції.

Україна зменшить увізні мита на продукцію машинобудування та побутові пристрої на загальну суму до
75,2 млн. євро. Передбачено деякі винятки для автомобілів, але загалом щодо транспортних засобів
Україна скасує мита на суму 117,3 млн. євро.

З моменту набуття Угодою чинності буде лібералізовано торгівлю текстильними виробами. У цьому
секторі економія експортерів України та ЄС становитиме приблизно 24,4 млн. євро та 8,7 млн. євро
відповідно.

Скасування Євросоюзом мит на імпорт продукції хімічної промисловості означатиме для українських
експортерів щорічну економію у 26,8 млн. євро, тоді як економія європейських експортерів від
скасування увізних мит Україною становитиме 64,3 млн. євро.

9. Технічні бар’єри в торгівлі

Україна вживатиме необхідних заходів з метою поступового досягнення
відповідності з технічними рег ла мен тами ЄС та системами
стандартизації, метрології, ак ре ди тації, робіт з оцінки відповідності та
ринкового наг ля ду ЄС і зобов’язується дотримуватися принципів та прак
тик, викладених у чинних Рішеннях та Регламентах ЄС.

Гармонізація технічних стандартів сторін скоротить існуючі нетарифні
бар’єри у торгівлі між сторонами, підвищить якість продукції на
внутрішньому ринку України, а також сприятиме формуванню позитивного
іміджу України на світових ринках щодо якості українських товарів та
продукції.

10. Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових
товарів Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial
Goods (ACAA) — майбутня угода, яку планується оформлювати протоколом
до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (стаття 57 Угоди про асоціацію).
Стаття 57 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислових
товарів

Сторони домовились додати Угоду АСАА в якості протоколу до цієї Угоди, яка охоплює один або кілька секторів, що
перелічені у Додатку III до цієї Угоди, після повного узгодження галузевого та горизонтального законодавства
України, інституцій та стандартів з галузевим і горизонтальним законодавством, інституціями та стандартами ЄС.

Угода АСАА передбачатиме, що торгівля товарами між Сторонами в секторах, що охоплені цією Угодою, буде проводитися
на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі товарами між країнами-членами ЄС.

Після перевірки з боку Сторони ЄС та досягнення домовленості про стан узгодження відповідного технічного
законодавства України, стандартів та інфраструктури Угода АСАА повинна бути додана як протокол до цієї Угоди, за
згодою між Сторонами відповідно до процедури внесення поправок до Угоди, яка охоплюватиме такі сектора з переліку в
Додатку III до цієї Угоди, які повинні бути гармонізовані. Передбачається, що дія Угоди АСАА в кінцевому підсумку буде
поширюватися на всі сектори, перелічені у Додатку III до цієї Угоди, відповідно до вищезгаданої процедури.

Як тільки перелічені сектори підпадають під дію Угоди АСАА, Сторони зобов'язуються розглянути можливість розширення
своєї сфери діяльності в інших галузях промисловості за домовленістю між Сторонами відповідно до процедури внесення
поправок до цієї Угоди.

До того, як товари будуть охоплені Угодою АСАА, чинне законодавство Сторін повинно застосовуватися з урахуванням
положень Угоди ТБТ СОТ.

11. Заснування підприємницької діяльності,
торгівля послугами та електронна комерція

На відміну від класичних зон вільної торгівлі, ПВЗВТ передбачає свободу
заснування підприємницької діяльності (на відміну від комерційної
присутності) у секторах з надання послуг та інших сферах, які не
стосуються послуг

ПВЗВТ передбачає також законодавче зближення у сфері
фінансових, телекомунікаційних, поштових, кур’єрських послуг та
міжнародного судноплавства. Україна зобо в’язується гармонізувати своє
законодавство з законодавством ЄС у цих секторах. Там, де це буде
зроблено, ук раїнські компанії отримуватимуть доступ до ринку ЄС, що є
безпрецедентним рівнем інтеграції.

12. Державні закупівлі

Україна протягом кількох років має адаптувати своє законодавство
відповідно до норм ЄС щодо державних закупівель. За винятком
закупівель для армії, українські постачальники та надавачі послуг
матимуть повний доступ до ринків державних закупівель Євросоюзу.
Постачальники та надавачі послуг з ЄС матимуть такий само доступ до
українського ринку закупівель. Ця глава є прикладом безпрецедентної
інтеграції до спільного ринку ЄС держави, яка не є членом Європейського
економічного простору

13. Інтелектуальна власність

Застосування прав інтелектуальної власності на внутрішніх правилах ЄС.
Усі географічні зазначення (в тому числі для сільськогосподарської
продукції, вина та алкоголю) матимуть високий рівень захисту. Для більшості
географічних зазначень Укра їни та ЄС він почне діяти вже на стадії
тимчасового застосування Угоди. Але деякі зазначення ЄС, що тривалий час
використовуються українськими виробниками, будуть ви веде ні з
українського ринку протягом різних періодів часу:

• 10 років для
шампанського, коньяку, мадейри, порто, хересу, шері, кальвадосу, граппи
, португальського анісу, арманьяку, марсали, малаги та токаю;

• 7 років для пармезану, рокфору та фети.

14. Конкуренція

Сторони в Угоді забороняють та мають намір накладати санкції на певні
практики та домовленості, які могли б зашкодити конкуренції та торгівлі.
Антиконкурентна практика така як картелі, зловживання домінуючим
становищем на ринку та антиконкурентні злиття – будуть предметом
ефективної протидії відповідних інституцій.

Україна бере зобов’язання адаптувати систему контролю над державною
допомогою відповідно до тієї, яка є в Євросоюзі, включаючи створення
незалежних органів. Це унеможливить деякі види державної допомоги із
використанням державних ресурсів, що спотворюють або можуть
загрожувати спотворенням конкуренції шляхом надання переваг окремим
підприємствам або виробництву окремих товарів.

15. Інші галузі

Засоби захисту торгівлі

Санітарні та фітосанітарні заходи

Митні питання та сприяння торгівлі

Поточні платежі та рух капіталу

Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями

Прозорість

Торгівля і сталий розвиток

16. Інституційні рамки

Вищий політичний рівень діалогу сторін – зокрема, з питань імплементації
Угоди – Саміт, який проходитиме раз на рік

На міністерському рівні Рада асоціації, яка збиратиметься на засідання не
рідше, ніж раз на рік

Допоміжний орган Ради асоціації - Комітет асоціації, який також діятиме
та збиратиметься у спеціальній торгівельній конфігурації (Комітет з питань
торгівлі). Комітет асоціації може також утворювати підкомітети для
підбиття підсумків діяльності сторін у визначених угодою напрямах
співпраці

Угодою також передбачено створення Парламентського комітету
асоціації - форуму для обміну думками, який складатиметься із членів
Європейського Парламенту та Верховної Ради України. Парламентський
комітет зможе надавати рекомендації Раді асоціації.

17. Стаття 39
Угоди з іншими країнами

Ця Угода не перешкоджає збереженню або встановленню митних
союзів, зон вільної торгівлі або домовленостям про прикордонну торгівлю
за тим винятком, коли вони вступають у конфлікт з торговельними
домовленостями, передбаченими цією Угодою.

Консультації між Сторонами відбуваються в рамках Комітету з питань
торгівлі стосовно угод, що встановлюють митні союзи, зони вільної
торгівлі або домовленості про прикордонну торгівлю та, у разі
необхідності, інших основних питань, що стосуються їх відповідної
торговельної політики з третіми країнами.