Ірина Жиленко «Жар-Птиця». Поетичні
роздуми про красу, про те, що може
врятувати сучасний світ
Народилася 28 квітня 1941
року в Києві в родині службовців.
Батьки загинули під час Другої
світової війни, тому дитину взяли
на виховання бабуся та дідусь у
Звенигороді, що на Черкащині.
Згадуючи шкільні роки, Ірина Жиленко
відзначала своє захоплення літературою. Перший
вірш написала у 8 років. Її твори були опубліковані,
коли Ірина Жиленко навчалася у школі.
1964 року заочно закінчила Київський державний
університет імені Тараса Шевченка. У юності вона
влаштувалася до дитячого садочка - доглядати малечу.
Деякий час вона працювала в дитсадку вихователькою.
Професійно займалась вокалом в
університетській оперній студії та аматорському
хорі «Жайворонок» при Київській
консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно
малювала. Ірині Жиленко пропонували перейти
з університету до консерваторії.
Була одружена з українським
письменником Володимиром Дроздом.
Вона три роки чекала його з армії,
через день писала коханому листи.
Подружжя прожило у шлюбі 50 років.
Виховали сина Павла і доньку Орисю.
У роки репресій над інакодумцями
родина Дроздів-Жиленко зазнала
утисків: Володимира Дрозда на три роки
було мобілізовано в армію, Ірину
Жиленко звільнили з роботи, позбавили
житла, їхні твори ніхто не хотів брати до
друку.
З-під пера І. Жиленко вийшло
п’ять збірок для дітей. Це мудрі й світлі
поезії, в яких багато вигадки, світла, тут
твориться весела, грайлива казка, що
вчить добру та людяності.
А ще поетеса дуже любила
рослини, особливо квіти. На честь своїх
улюблених фіалок вона навіть створила
літературний жанр «фіалки-вірші».
Ірина Жиленко отримала
премію ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу
віршів «Дівчинка на Кулі») та
національну премію України імені
Тараса Шевченка (1996, за збірку
«Вечірка у старій вінарні»). За вагомий
особистий внесок у розвиток української
літератури, багаторічну плідну творчу
діяльність Ірину Жиленко було
нагороджено орденом княгині Ольги III
ступеня. За активну участь у
культурному житті та за книгу спогадів
«Homo feriens» у 2012 році письменниця
удостоєна премії імені Василя Стуса.
Твори І. Жиленко виходили в
перекладі багатьма мовами світу.
Найбільшим горем у житті Ірини
Жиленко була втрата її другої половинки:
Володимир Дрозд помер у 2003 р. Лише
підтримка друзів допомогла тоді поетесі
вийти з важкого стану.
Ірина Жиленко померла 3 серпня 2013
року в Києві, похована на байковому
кладовищі.
Літературний паспорт поезії
«Жар-Птиця»
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Тема: зображення жар-птиці, яка вирвалася
з клітки на волю, освітила все навколо в
столиці, принесла людям світло та красу,
радість та щастя.
Ідея: возвеличення краси та світла в житті; захоплення
незвичним, високим; засудження заздрості, зла, буденності,
одноманітності.
Основна думка: не бійтеся бути яскравими, сприймайте світ
кольорово, даруйте світло іншим; заклик бути добрими та
життєрадісними; тільки вільні можуть дарувати щастя.
Жар-Птиця є символом щастя,
у яке треба вірити, що б не
сталося; символізує високе,
піднесене, незвичне.
Ґава символізує низьке,
буденнне, одноманітне.
Клітка є символом обмеженої
свободи, яка не дає змоги бути
щасливими.
СИМВОЛИ
Установіть ланцюжок подій у творі
1
3
2
4
Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника (с.104-
106); виразно та вдумливо читати поезію
"Жар-Птиця", коментувати її зміст.
2. Виписати в зошит слова, якими
охорактеризовано Жар-Птицю. Що вона
символізує?
3. Назвати, хто у вірші протиставляється Жар-
Птиці. Записати її риси.
4. За бажанням: намалювати ілюстрацію.

Ірина .Жиленко Жар-Птиця. творчість та біографія

  • 1.
    Ірина Жиленко «Жар-Птиця».Поетичні роздуми про красу, про те, що може врятувати сучасний світ
  • 2.
    Народилася 28 квітня1941 року в Києві в родині службовців. Батьки загинули під час Другої світової війни, тому дитину взяли на виховання бабуся та дідусь у Звенигороді, що на Черкащині. Згадуючи шкільні роки, Ірина Жиленко відзначала своє захоплення літературою. Перший вірш написала у 8 років. Її твори були опубліковані, коли Ірина Жиленко навчалася у школі. 1964 року заочно закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка. У юності вона влаштувалася до дитячого садочка - доглядати малечу. Деякий час вона працювала в дитсадку вихователькою.
  • 3.
    Професійно займалась вокаломв університетській оперній студії та аматорському хорі «Жайворонок» при Київській консерваторії, танцювала у «Веснянці», гарно малювала. Ірині Жиленко пропонували перейти з університету до консерваторії. Була одружена з українським письменником Володимиром Дроздом. Вона три роки чекала його з армії, через день писала коханому листи. Подружжя прожило у шлюбі 50 років. Виховали сина Павла і доньку Орисю.
  • 4.
    У роки репресійнад інакодумцями родина Дроздів-Жиленко зазнала утисків: Володимира Дрозда на три роки було мобілізовано в армію, Ірину Жиленко звільнили з роботи, позбавили житла, їхні твори ніхто не хотів брати до друку. З-під пера І. Жиленко вийшло п’ять збірок для дітей. Це мудрі й світлі поезії, в яких багато вигадки, світла, тут твориться весела, грайлива казка, що вчить добру та людяності.
  • 5.
    А ще поетесадуже любила рослини, особливо квіти. На честь своїх улюблених фіалок вона навіть створила літературний жанр «фіалки-вірші».
  • 6.
    Ірина Жиленко отримала преміюім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі») та національну премію України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні»). За вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, багаторічну плідну творчу діяльність Ірину Жиленко було нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня. За активну участь у культурному житті та за книгу спогадів «Homo feriens» у 2012 році письменниця удостоєна премії імені Василя Стуса.
  • 7.
    Твори І. Жиленковиходили в перекладі багатьма мовами світу. Найбільшим горем у житті Ірини Жиленко була втрата її другої половинки: Володимир Дрозд помер у 2003 р. Лише підтримка друзів допомогла тоді поетесі вийти з важкого стану. Ірина Жиленко померла 3 серпня 2013 року в Києві, похована на байковому кладовищі.
  • 8.
    Літературний паспорт поезії «Жар-Птиця» Рід:лірика. Жанр: ліричний вірш. Тема: зображення жар-птиці, яка вирвалася з клітки на волю, освітила все навколо в столиці, принесла людям світло та красу, радість та щастя. Ідея: возвеличення краси та світла в житті; захоплення незвичним, високим; засудження заздрості, зла, буденності, одноманітності. Основна думка: не бійтеся бути яскравими, сприймайте світ кольорово, даруйте світло іншим; заклик бути добрими та життєрадісними; тільки вільні можуть дарувати щастя.
  • 9.
    Жар-Птиця є символомщастя, у яке треба вірити, що б не сталося; символізує високе, піднесене, незвичне. Ґава символізує низьке, буденнне, одноманітне. Клітка є символом обмеженої свободи, яка не дає змоги бути щасливими. СИМВОЛИ
  • 10.
  • 11.
    Домашнє завдання 1.Опрацювати матеріалпідручника (с.104- 106); виразно та вдумливо читати поезію "Жар-Птиця", коментувати її зміст. 2. Виписати в зошит слова, якими охорактеризовано Жар-Птицю. Що вона символізує? 3. Назвати, хто у вірші протиставляється Жар- Птиці. Записати її риси. 4. За бажанням: намалювати ілюстрацію.