Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує Громадська організація
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Опитування спрямоване на вивчення думки зацікавлених осіб щодо наявності чи відсутності взаємозв'язку між розміром заробітної плати посадових осіб та проявами корупції в органах державної влади. А також щодо ставлення до підвищення заробітної плати держслужбовцям, у т. ч. з метою зменшення корупційних ризиків.
З огляду на недавні події, пов’язані із підозрами в корупції найвищих посадових осіб судової гілки влади, у суспільстві активізувалася дискусія щодо виправданості надвисоких зарплат топ-чиновників, які, у теорії, мали б забезпечувати та гарантувати їхню незалежність і некорумпованість.
У чергове постало питання, чи впливає високий рівень заробітної плати працівника органу державної влади на зменшення рівня корупції при реалізації функцій держави такими посадовими особами?
І де та «золота середина» достатньої заробітної платні для топ-чиновників та інших посадових осіб органів влади?
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує Громадська організація
«Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ «Відродження» та Atlas Network
Альтернативний, справедливий Податковий кодекс "Успішної країни" написаний українцями для українців. Протягом квітня-вересня 2016 року податкові експерти команди "Успішна країна" спільно з українськими підприємцями та громадськими активістами працювали над написанням нового Податкового кодексу.
Справедливого кодексу, який відповідає принципу "Платять всі, або не платить ніхто!" і, зокрема, знизить податки для громадян та забезпечить справедливе оподаткування олігархів і великого бізнесу.
Робота над документом велася на регіональних форумах "Справедливі податки – Успішна країна" у Полтаві, Дніпрі, Харкові, Кіровограді, Сумах та Миколаєві. Крім того, долучитися до обговорення кодексу могли всі бажаючі на сайті проекту vsiabonikhto.com.
Результатом спільної праці експертів та підприємців став пакет документів, необхідних для прийняття в Україні нового Податкового кодексу. Ми презентували наш Податковий кодекс на всеукраїнському форумі "Альтернатива – є. Свій шлях для України" у вересні 2016 року. Тепер наша мета – за Вашої підтримки добитися його прийняття у Верховній Раді!
Журнал «Народний банкір» ~ Випуск №7 [2018]ПУМБ / FUIB
Новий номер журналу Народний Банкір від ПУМБ вже доступний онлайн та у відділеннях банку.
Зі свіжого випуску ви дізнаєтесь:
►як не втратити гроші через афери кіберзлочинців ♂
►все що ви хотіли знати, але соромилися запитати про онлайн-платежі
►про неймовірні технології доступу до банківських рахунків - за відбитком пальця, сітківкою ока, ритмом серця та контуром обличчя
►про те, чому банки називають кровоносною системою держави ❤
►що шкодить банківській картці, а що ні
... та багато інших цікавих речей
Герой нового випуску – спеціаліст у сфері IT-консалтингу Євген Лукасевич, який поділився думкою про те, як в Україні розвиваються технології з точки зору експерта і розповів як зробити перебування в інтернеті більше безпечним.
А ви зазвичай розраховуєтесь в інтернеті карткою чи віддаєте кур’єру готівку при отриманні товару?
Fintech in Ukraine 2018 (Ukrainian language)UNIT.City
Представляємо першу карту фінтех-ринку України, створену
Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» та UNIT.City.
Іноземні партнери, потенційні інвестори, банки часто питали нас про стан тієї чи іншої частини фінтех-галузі України.
Сьогодні ми презентуємо дослідження, що стане інструментом для пошуку партнерів для українських та міжнародних інвесторів, корпорацій, R&D центрів, журналістів, стартапів та бізнесу у сфері FinTech.
P.S. Якщо ви створюєте фінтех-бізнес в Україні, але не знайшли себе на карті – напишіть нам і ми додамо вас до наступної редакції цієї карти.
У серпні 2018 року компанія «Ліга Пенсія», яка є частиною сімейного бізнесу Групи Компаній «ЛІГА» з 28-річною історією успішного ведення бізнесу в Україні, ідеальною репутацією та соціальною відповідальністю, придбала 100% прав власності Відкритого недержавного пенсійного фонду «Взаємодопомога».
Відкритий недержавний пенсійний фонд «Взаємодопомога» - один з перших створених в Україні фондів, він був створений в 2004 році, згідно із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», як неприбуткова організація.
«Наша місія - навчити українців самостійно піклуватися про майбутнє, а не розраховувати на державу»
«Наша мета - кожен день допомагати людям ставати фінансово незалежними, захищеними і забезпеченими в старості»
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
Протягом трьох місяців більше 20 тис. українців відповідали на питання «Що потрібно змінити для покращення якості життя в Україні та у вашому безпосередньому оточенні».
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Альтернативний, справедливий Податковий кодекс "Успішної країни" написаний українцями для українців. Протягом квітня-вересня 2016 року податкові експерти команди "Успішна країна" спільно з українськими підприємцями та громадськими активістами працювали над написанням нового Податкового кодексу.
Справедливого кодексу, який відповідає принципу "Платять всі, або не платить ніхто!" і, зокрема, знизить податки для громадян та забезпечить справедливе оподаткування олігархів і великого бізнесу.
Робота над документом велася на регіональних форумах "Справедливі податки – Успішна країна" у Полтаві, Дніпрі, Харкові, Кіровограді, Сумах та Миколаєві. Крім того, долучитися до обговорення кодексу могли всі бажаючі на сайті проекту vsiabonikhto.com.
Результатом спільної праці експертів та підприємців став пакет документів, необхідних для прийняття в Україні нового Податкового кодексу. Ми презентували наш Податковий кодекс на всеукраїнському форумі "Альтернатива – є. Свій шлях для України" у вересні 2016 року. Тепер наша мета – за Вашої підтримки добитися його прийняття у Верховній Раді!
Журнал «Народний банкір» ~ Випуск №7 [2018]ПУМБ / FUIB
Новий номер журналу Народний Банкір від ПУМБ вже доступний онлайн та у відділеннях банку.
Зі свіжого випуску ви дізнаєтесь:
►як не втратити гроші через афери кіберзлочинців ♂
►все що ви хотіли знати, але соромилися запитати про онлайн-платежі
►про неймовірні технології доступу до банківських рахунків - за відбитком пальця, сітківкою ока, ритмом серця та контуром обличчя
►про те, чому банки називають кровоносною системою держави ❤
►що шкодить банківській картці, а що ні
... та багато інших цікавих речей
Герой нового випуску – спеціаліст у сфері IT-консалтингу Євген Лукасевич, який поділився думкою про те, як в Україні розвиваються технології з точки зору експерта і розповів як зробити перебування в інтернеті більше безпечним.
А ви зазвичай розраховуєтесь в інтернеті карткою чи віддаєте кур’єру готівку при отриманні товару?
Fintech in Ukraine 2018 (Ukrainian language)UNIT.City
Представляємо першу карту фінтех-ринку України, створену
Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» та UNIT.City.
Іноземні партнери, потенційні інвестори, банки часто питали нас про стан тієї чи іншої частини фінтех-галузі України.
Сьогодні ми презентуємо дослідження, що стане інструментом для пошуку партнерів для українських та міжнародних інвесторів, корпорацій, R&D центрів, журналістів, стартапів та бізнесу у сфері FinTech.
P.S. Якщо ви створюєте фінтех-бізнес в Україні, але не знайшли себе на карті – напишіть нам і ми додамо вас до наступної редакції цієї карти.
У серпні 2018 року компанія «Ліга Пенсія», яка є частиною сімейного бізнесу Групи Компаній «ЛІГА» з 28-річною історією успішного ведення бізнесу в Україні, ідеальною репутацією та соціальною відповідальністю, придбала 100% прав власності Відкритого недержавного пенсійного фонду «Взаємодопомога».
Відкритий недержавний пенсійний фонд «Взаємодопомога» - один з перших створених в Україні фондів, він був створений в 2004 році, згідно із Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», як неприбуткова організація.
«Наша місія - навчити українців самостійно піклуватися про майбутнє, а не розраховувати на державу»
«Наша мета - кожен день допомагати людям ставати фінансово незалежними, захищеними і забезпеченими в старості»
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
Протягом трьох місяців більше 20 тис. українців відповідали на питання «Що потрібно змінити для покращення якості життя в Україні та у вашому безпосередньому оточенні».
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Українська середня освіта вкрай застарілаPublic Debate
www.debaty.org. Короткий звіт Публічних дебатів, які Фонд "Ефективне управління" проводив у м. Львові 29 листопада 2012 року. Обговорювалось питання якості середньої освіти в Україні. Спікери: Дмитро Шимків (генеральний директор "Майкрософт Україна"), Айна Мулліс (виконавчий директор Міжнародного учбового центру TIMSS&PIRLS), Олексій Греков (співзасновник та директор зі стратегічного розвитку школи "Афіни") та Олег Березюк (директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради). Модератором виступив відомий український журналіст та телеведучий Андрій Данилевич.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Багаті повинні сплачувати вищі податки
1. www.debaty.org
БАГАТІ ПОВИННІ СПЛАЧУВАТИ БІЛЬШ ВИСОКІ ПОДАТКИ
КОРОТКИЙ ЗВІТ ПРО ДЕБАТИ
29 травня 2012
Будинок учителя, Київ, Україна
Дебати «Багаті повинні сплачувати більш високі податки» стали двадцять першими за рахунком публічними
дебатами, організованими Фондом «Ефективне управління» разом із британською компанією Intelligence Squared.
Модератором виступив керуючий партнер PricewaterhouseCoopers в Україні Борис Краснянський.
За часів кризи, коли багато економік зіштовхнулися із проблемою браку коштів для фінансування державних видатків,
питання про розподіл багатства в суспільстві актуалізувалося. Дедалі частіше в урядових і громадських колах звучить
ідея про те, що багаті повинні віддавати більше грошей суспільству, сплачуючи більш високі податки зі своїх доходів. В
Україні на тлі дедалі більшого розриву в добробуті багатих і бідних також дедалі частіше звучить ідея про введення
додаткових податків на багатство. Чи повинні багаті українці сплачувати більшу частку своїх доходів до бюджету країни,
ніж інші?
Під час дебатів спікери панелі ЗА стверджували, що підвищення податків для багатих соціально є справедливим. На
їхню думку, це допоможе зменшити нерівність у країні. Багаті повинні сплачувати більше податків ще й тому, що вони
більше споживають благ, оплачених із держбюджету. На підтвердження, спікери стверджували, що саме багаті є
основними користувачами послуг аеропортів і доріг. Спікери панелі ПРОТИ наполягали на збереженні нинішнього рівня
оподатковування, аргументуючи тим, що введення додаткових податків для багатих підштовхне їх виводити гроші в
офшори й/або реструктурувати бізнес. На їхню думку, ставка має бути єдиною для всіх, а видатки бюджету повинні
жорстко адмініструватися, щоб платники податків були впевнені в ефективності використання бюджетних коштів.
Аргументи спікерів панелі ПРОТИ виявилися більш переконливими. Панель ПРОТИ виграла 12% голосів, що
забезпечило їй перемогу, збільшивши початкові 39% до 51% під кінець дебатів.
Публічні дебати - це суспільний майданчик для обговорення актуальних питань для розвитку економіки України.
Метою цього проекту є розвиток культури ведення конструктивної й аргументованої дискусії та сприяння
суспільству у формуванні інформованої позиції щодо ключових проблем економічного розвитку країни.
Панель ЗА Панель ПРОТИ
Віктор Суслов Рон Барден
Міністр економіки України Партнер, керівник податково-юридичної
1997-1998 рр. практики PwC в Україні
Ігор Мазепа
Володимир Лавренчук
Генеральний директор інвестиційної
Голова правління Райффайзен
компанії Concorde Capital, голова біржової
Банку Аваль
ради ВАТ «Українська біржа»
2. Ключові аргументи
Віктор Суслов: «Наймані працівники сьогодні сплачують Рон Барден: «Єдина причина підвищення податку для
15-17% прибуткового податку, залежно від величини багатих – прагнення політиків зібрати більше число
їхньої заробітної плати. Водночас, власники бізнесу - 5% голосів виборців у виборчих перегонах. Але підвищення
доходу від дивідендів. Великий і потужний сформований податків, як показує світовий досвід, не сприяє
клас рантьє перешкоджає введенню оподатковування поповненню бюджету. Люди сплачують податковим
депозитів. Крім того, багаті широко користуються й консультантам, юристам, виводять гроші в офшори,
розвиненою системою ухилення від сплати податків мігрують за кордон, реструктурують бізнес, але не
через офшори». платять державі».
Володимир Лавренчук: «Багаті повинні сплачувати не Ігор Мазепа: «В Україні вже зараз до бюджету
тільки через соціальну свідомість і спільну вигоду, а й перераховується більше податку, ніж в Америці: 15-17%
тому що споживають бюджету більше за інших. Саме прибуткового податку плюс 40% соціального. Головним
вони користуються дорогою інфраструктурою питанням стоїть ефективність перерозподілу та
автодоріг та аеропортів. Більше того, чим більше використання бюджетних грошей; держава або краде,
людина сплачує грошей у вигляді податку, тим або недоцільно витрачає. І чому успішна, самодостатня
більшого контролю над видатками бюджету вона людина повинна покривати валяку, ледаря, чому вона
зажадає». повинна платити за нього?!»
Коментарі та питання аудиторії
К: Олександра Кужель: «Я абсолютно впевнена: не потрібно підвищувати податки. Необхідно правильно використовувати
бюджет, тоді буде бажання платити».
П: «У нас 5 ставок податку: на депозити, цінні папери, єдиний соціальний податок, на дивіденди та з найманого персоналу.
Чи можна їх звести до однієї-єдиної прогресивної шкали?»
В: Володимир Лавренчук: «Застосування прогресивних шкал на доходи приватних осіб є безнадійним на сьогодні, адже
половина доходу в тіні».
П: «Скажіть, будь ласка, яка повинна бути ставка прибуткового податку для багатих в Україні?»
В: Віктор Суслов: «Для початку не нижче, ніж для бідних – ті ж самі 17% на дивіденди. Верхня ставка відсотків до 30%. Ми
могли би прогресивний податок увести без загрози втрат».
В: Рон Барден: «17%».
В: Володимир Лавренчук: «17% за дивідендами».
В: Ігор Мазепа: «20%, включаючи всі соціальні збори, але повинні сплачувати всі: маленький, великий, чесний, нечесний,
багатий, небагатий».
П: «Що має бути доданим до редакції законопроекту, щоб не допустити відтоку коштів із країни?»
В: Рон Барден: «Неможливо зупинити відтік коштів із країни. Необхідно створювати стимули для виходу економіки з тіні, а
отже, скорочення рівня соціальних внесків. Людина, яка може купити яхту, не купуватиме її в Україні, тут немає океану, а
купить за кордоном. Те ж саме і з грошима, вона триматиме їх в офшорі. Тому введення податків не дає переваг».
П: «Чи не здається вам справедливим не займати податки на доходи, але змістити акцент на податки на споживання і
власність?»
В: Віктор Суслов: «Безумовно, це справедливо. Потрібно ширше користуватися можливостями акцизного законодавства,
обов'язково потрібно переглянути проект податків на нерухомість, більш реально обкласти дорогу нерухомість. І я
впевнений, що треба вводити податок на доходи від депозитів».
Результати голосування: Багаті повинні сплачувати більш високі податки
Додаткова інформація та відео-версія дебатів
доступні на сайтах:
www.debaty.org і www.feg.org.ua
Фонд «Ефективне управління»
вул. Іллінська, 8, VIII під’їзд, 5-й поверх
Київ, 04070, Україна
Тел.: +380 44 501 41 00
feg@feg.org.ua