3
Погіршення якості життягромадян України в наслідок загострення економічної кризи.
Намагання Уряду перенести основний тягар перетворень в країні на плечі найменш захищених верств
населення - пенсіонерів, інвалідів, сімей з дітьми тощо, а також бюджетників та представників малого і
середнього бізнесу шляхом «заморожування» та зниження соціальних стандартів.
Необхідності мобілізації зусиль громадськості, науковців для вироблення рішень, спрямованих на захист
соціальних прав людей і недопущення погіршення життєвих умов громадян найуразливіших категорій.
У квітні 2014 року команда небайдужих українських громадських
і державних діячів, експертів, науковців прийняли рішення
заснувати «Інститут соціального захисту громадян».
Інститут створюється в умовах:
Головні цілі Інституту:
сприяння реалізації положень Конституції щодо розбудови України як соціальної та правової держави;
захист соціальних, трудових прав людини та сприяння забезпеченню соціальної справедливості для
кожного громадянина;
впровадження в Україні європейських соціальних стандартів на основі моделі сталого економічного та
соціального розвитку держави.
3.
4
• Проведення науково– практичних досліджень з пріоритетних напрямів розвитку соціальної сфери.
• Аналіз державної політики, законодавства, програм у сфері соціального захисту громадян України,
трудящих іммігрантів та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України.
• Оцінка та прогнозування наслідків реалізації актів законодавства, державних програм на
загальнодержавному та регіональному рівнях.
• Створення соціального рейтингу регіонів на підставі наукових досліджень.
• Розробка законопроектів щодо вдосконалення соціальної сфери та захисту соціальних прав громадян, а
також участь у забезпеченні їхнього прийняття.
• Здійснення інформаційно–просвітницької роботи шляхом проведення презентацій громадськості,
національних та міжнародних конференцій, семінарів, тренінгів, а також заходів для представників і
представниць засобів масової інформації.
Напрямки роботи Інституту
• Формуватимуть коло однодумців та партнерів серед організацій та осіб, які не обов’язково займаються
питаннями соціального захисту, але можуть впливати на вироблення та прийняття рішень, що стосуються
соціального захисту, соціального забезпечення, створення робочих місць та забезпечення зайнятості;
• Активно співпрацюватимуть з фахівцями, експертами, науковцями, а також якомога ширшим колом
громадян, щоб вони отримали можливість робити свій внесок у планування та проведення досліджень,
експертизи, обмін досвідом та думками, що забезпечить обґрунтованість та актуальність досліджень, а
також справедливість та об’єктивність їх результатів.
• Разом з партнерами надаватимуть практичну, в тому числі юридичну підтримку громадянам, які
звертаються до Інституту із запитаннями щодо реалізації їх прав на працю, соціальний захист, соціальне
забезпечення та послуги.
У своїй діяльності Інститут та його команда:
4.
5
Голова Експертної РадуІнституту - відомий вчений Колот Анатолій Михайлович,
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри, проректор Київського національного
економічного університету, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці,
дійсний член Міжнародної академії наук вищої школи, зуслужений діяч науки і техніки України.
Королевська Наталія Юріївна - Закінчила економічний факультет Східноукраїнського національного
університету за спеціальністю менеджер у виробничій сфері та Донецьку державну академію управління.
Автор понад 20 наукових праць з питань економіки. Кандидат економічних наук.Найрезультативніший депутат
Верховної Ради України VI скликання за поданням і прийнятим законопроектам. Особисто та у співавторстві за
5 років подала 168 законопроектів і постанов нормативного характеру , з яких 23 набрали чинності.
Міністр соціальної політики у 2013 році.
Закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов (1972) та Академію суспільних наук в
Москві (1984). Працював інженером-перекладачем в структурі Інституту кібернетики Академії наук УРСР.
З 1974 року працював майже упродовж 20 років на виборних посадах в профспілкових органах. В 1993-
1996 роках був співголовою Національної тристоронньої ради соціального партнерства.
Протягом майже 17 років працював Національним координатором (представником) Міжнародної
організації праці в Україні (МОП). Почесний професор Академії праці та соціальних відносин Федерації
профспілок України (2002). Нагороджений орденом“За заслуги”3-го ступеня (2004) та Почесною
грамотою Верховної Ради. України (2005).
Директор Інституту
Експертна рада Інституту
Засновники
Інститут створюється як неурядова громадська неприбуткова організація відповідно до
Конституції та законодавства України. Засновниками інституту виступили Королевська Наталія
Юріївна та Костриця Василь Іванович.
Костриця Василь Іванович
Інститут також формує Експертну раду, до складу якої входять провідні науковці та експерти з
питань економіки, соціології, соціальної політики та ринку праці, соціального захисту
та соціального забезпечення вразливості та бідності, людського розвитку.
5.
6
Cоціальний рейтинг регіонів
Насьогодні в українському суспільстві в рамках кількісного оцінювання суспільно-політичних процесів найчастіше
оприлюднюються результати опитування громадської думки щодо політичних та економічних процесів та явищ.
Це, зокрема, рейтинги політичних сил, кандидатів на посаду Президента України та мерів міст тощо. Оцінюється
ставлення суспільства до векторів інтеграції держави, участі або неучасті в колективних органах міждержавної безпеки.
Також публікуються рейтинги регіонів України в розрізі результатів економічних показників – інвестиційної
привабливості, найбільшої ротаційності з бюджету тощо.
У той же час, жодне з досліджень не дає відповіді на питання щодо рівня соціальної захищеності громадян. У той час
як саме спроможність держави гарантувати базовий рівень соціального захисту та захист найуразливіших категорій
громадян є однією з основних детермінант при визначенні якості життя людини.
З огляду на це Інститут соціального захисту громадян розробляє Соціальний рейтинг кожного регіону України. Мета
даного рейтингу – створення постійно діючого механізму моніторингу розвитку соціальної сфери у розрізі регіонів.
А також на основі отриманих даних – запровадження системи реагування з метою виправлення недоліків у роботі
соціальної сфери.
Соціальний рейтинг регіонів складається для України в цілому, а також за шістьома основними напрямами.
Це, зокрема: ситуація на регіональних ринках праці, працевлаштування безробітних, оплата праці, заборгованість із
виплати заробітної плати, сім’я та діти, оздоровлення дітей.
Рейтинг за кожним із напрямів складається на основі аналізу декількох змінних, сукупність яких дає можливість
найповніше оцінити ситуацію.
Джерелом інформації для складання рейтингу є інформація офіційної статистики, центральних та місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Рейтинг оновлюється щомісячно та оприлюднюється
щоквартально.
6.
7
Для рейтингування регіонівза цим напрямом бралися дві базові змінні: рівень зайнятості людей віком 15-70 років, а
також рівень безробіття у % до економічно активного населення віком 15-70 років.
Лідери напряму: міста Київ та Севастополь, АРК Крим, Харківська та Дніпропетровська області.
Найслабші позиції – в Івано-Франківської, Закарпатської, Полтавської, Рівненської та Тернопільської областей.
Щодо другого напряму – працевлаштування безробітних. Оцінювання відбувалося за трьома критеріями – рівень
працевлаштування безробітних центрами зайнятості, рівень працевлаштування безробітних після проходження
професійного навчання, а також рівень працевлаштування інвалідів з числа безробітних громадян.
У підсумку лідерами рейтингу цього напряму на кінець 2013 року стали такі регіони: Харківська, Дніпропетровська,
Одеська, Вінницька та Черкаська області.
Найменш ефективно працювали центри зайнятості Київської, Житомирської, Чернівецької, Донецької областей та Києва.
Третій напрям – оплата праці. Рейтинг складався за двома критеріями: середньомісячна заробітна плата штатних
працівників та індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду минулого року. На кінець минулого року
лідерами рейтингу були Рівненська, Миколаївська, Вінницька області, АР Крим та м. Київ. Найнижчі показники у
Кіровоградській, Херсонській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
До речі, якщо на 1 січня 2014 року середня зарплата по Україні складала 409 дол. США, то вже на 1 квітня вона
скоротилася до 281 дол. США або на 31%.
Четвертий напрям – заборгованість із виплати заробітної плати. Рейтинг складався на основі двох критеріїв:
відхилення від графіку погашення заборгованості та частка заборгованості в області в порівняні із загальним фондом
оплати праці регіону.
За підсумками 2013 року найкращі показники мали Рівненська, Дніпропетровська, Тернопільська, Вінницька,
Житомирська області. Найнижчі показники були в Закарпатській, Запорізькій, Харківській, Чернігівській та Миколаївській
областях.
Соціальний рейтинг регіонів за підсумками 2013 року.
Щодо ситуації на регіональних ринках праці,
ситуація на кінець 2013 року виглядала наступним чином:
7.
8
П’ятий напрям –сім’я та діти. Бралися до уваги три критерії:
- частка дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховувалися в сімейних формах виховання від
загальної кількості дітей сиріт;
- частка осіб з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років, які отримали житло;
- частка дітей сиріт та позбавлених батьківського піклування, які були направлені до інтернатів, від загальної чисельності
дітей, які протягом звітного періоду набули статус дитини сироти або позбавленої батьківського піклування.
За цим напрямом найуспішнішими є наступні регіони: Черкаська, Волинська, Київська, Херсонська та Чернівецька
області.
Найменш ефективно працювали соціальні служби та місцева влада Тернопільської, Хмельницької, Запорізької,
Закарпатської областей та Севастополя.
Шостий напрям – оздоровлення та відпочинок дітей шкільного віку. Бралися до уваги два критерії: частка дітей
шкільного віку, яких було забезпечено оздоровленням та відпочинком у загальній чисельності дітей шкільного віку, а
також частка дітей шкільного віку, яких було забезпечено тільки оздоровленням у загальній чисельності дітей шкільного
віку.
Лідерами рейтингу цього напряму стали м. Київ, Київська, Харківська, Луганська та Дніпропетровська області.
Найслабші позиції у Львівської, Житомирської, Вінницької, Закарпатської та Волинської областей.
Таким чином, на основі узагальнення рейтингових показників регіонів за шістьома наведеними напрямами, інтегральний
соціальний рейтинг регіонів України за підсумками 2013 року виглядає наступним чином.
Лідери рейтингу:
1. Харківська обл.
2. Дніпропетровська обл.
3. м. Київ
4. Луганська обл.
5. Одеська обл.
Найнижчі показники:
23. Львівська обл.
24. Житомирська обл.
25-26. Полтавська обл.
25-26. Тернопільська обл.
27. Закарпатська обл.