Cпеціальна освіта

1. МІНІСТЕРСТВООСВІТИІНАУКИУКРАЇНИ
Кам’янець-ПодільськийнаціональнийуніверситетіменіІванаОгієнка
Факультеткорекційноїтаспеціальноїпедагогікиіпсихології
Кафедраспеціальноїтаінклюзивноїосвіти
КВАЛІФІКАЦІЙНАРОБОТАМАГІСТРА
ЗТЕМИ:
«ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯДІТЕЙЗПОРУШЕННЯМИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТУ»
студентки групи SOO1M22Z
спеціальність 016 (Cпеціальна освіта. Олігофренопедагогіка) другого (магістерського) рівня підготовки
Алексеєнко Анни Максимівна
Науковийкерівник:
доктор педагогічних наук,
професор кафедри спеціальної та інклюзивної освіти
Кух Аркадій Миколайович

2. Актуальність
дослідження
визначається
- посиленням вимог до екологічної освіти у визначенні та диференціації
правильних і хибних дій суспільства або окремої людини щодо
навколишнього середовища;
- потребою освоєння науково-практичних засобів, які допоможуть
кожному громадянину зорієнтуватися у своїй діяльності в природі№ .
- вимогою виробити і закріпити на практиці упереджувальні заходи до
негативних дій у довкіллі.
- вимогами законів України з питань охорони здоров’я, найбільш вагомі з
яких є «Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист
населення» (1991 р.), «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
(1992 р.), «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення» (1994 р.), «Про охорону навколишнього природного
середовища»(1995 р.);
- значним рівнем забруднення навколишнього середовища, тяжкими
наслідками Чорнобильської катастрофи, нестабільністю соціально-
економічної ситуації, зниженням реальної заробітної плати, наслідками
війни тощо.
За умов погіршення екологічної ситуації в Україні зі всією гостротою
постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого
покоління.

3. Мета дослідження,
предмет, об’єкт
завдання
Мета:
теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка системи засобів,
прийомів, які сприяють формуванню екологічної культури молодших
школярів, що мають порушення інтелектуального розвитку в позаурочний
час.
Предмет
засоби, методи, прийоми, у процесі
розвитку екологічної культури дітей
молодшого шкільного віку в позаурочний
час.
Об’єкт
процес екологічного виховання
молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку.
Завдання:
1. Обгрунтувати сутність проблеми дослідження з формування в дітей (молодших
школярів) з порушеннями інтелектуального розвитку уявлень про екологічну культуру.
2. Визначити основні підходи до екологічного виховання дітей молодшого шкільного
віку з порушеннями інтелектуального розвитку.
3. Обґрунтувати методи і прийоми роботи з учнями молодшого шкільного віку з
порушеннями інтелектуального розвитку, які сприяють формуванню екологічної
культури.
4. Експериментально перевірити ефективність застосування методів формування
екологічної культури молодших школярів у позаурочний час.

4. Структура
дослідження
Вступ
Розділ І. Екологічне виховання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку: зміст та
умови формування
1.1. Екологічне виховання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку
1.2.Особливості формування екологічних знань в молодшому шкільному віці з дітьми з
порушеннями інтелектуального розвитку.
1.3. Педагогічні вимоги до екологічного виховання школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку
Висновки до І розділу
Розділ ІІ. Методи формування екологічних знань у молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку
2.1.Основні методи екологічного виховання засобами народних традицій
2.2. Ігри як засіб екологічного виховання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку
2.3.Особливості застосування екологічних досліджень у процесі формування екологічної
культури молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку
Висновки до ІІ розділу
Розділ ІІІ. Аналіз результатів експериментального дослідження.
3.1.Загальні питання експериментальної роботи.
3.2.Аналіз результатів експериментальних досліджень.
Висновки до ІІІ розділу
Висновки
Список використаної літератури.
Додатки

5. Завдання 1
Обгрунтувати
сутність
проблеми
дослідження з
формування в
дітей (молодших
школярів) з
порушеннями
інтелектуальног
о розвитку
уявлень про
екологічну
культуру.
Мета і зміст екологічної освіти молоді вивчається в різних аспектах і
напрямах:
- технології розвитку екологічної культури фахівців різних галузей (Н.
Степанюк, К. Стецюк та ін.);
- підготовка майбутніх учителів до екологічного виховання учнів (В.
Гончарук, О. Задорожна, В. Федотенко та ін.).
- виховання екологічної культури поведінки учнів початкової школи (Л.
Грибова, Т. Маркова)
- виховання культури екологічного вчинку cтудентської молоді (А. Ушаков
- формування екологічної культури як особистісної якості школярів різного
віку (С. Лебідь, І. Павленко та ін).
Екологічна культура відносно самостійна система духовно-практичної
сфери, основними компонентами якої є екологічна свідомість, еколого-
культурні цінності, екологічна поведінка, що забезпечує їх взаємозв’язок
на різних ієрархічних рівнях: суспільства в цілому, соціальних груп,
індивідів.
Екологічна вихованість виражається у здатності людей свідомо
користуватися своїми екологічними знаннями та вміннями у практичній
діяльності, передбачає формування духовноморальних якостей особистості,
здатність поступати по совісті з природою і людьми.

6. Завдання 1
Обгрунтувати
сутність
проблеми
дослідження з
формування в
дітей (молодших
школярів) з
порушеннями
інтелектуального
розвитку уявлень
про екологічну
культуру.
Важливо зазначити, що виховні завдання припускають формування:
- інтересу до спілкування з живою природою, інтересу до пізнання її
законів;
- установок і мотивів діяльності, спрямованої на усвідомлення
універсальної цінності природи; класового характеру природокористування
- переконань у необхідності охорони довкілля, збереження свого й
суспільного здоров’я;
- потреби участі в праці із вивчення й охорони навколишнього середовища,
пропаганди екологічних ідей.
Реалізація даних виховних завдань тісно пов’язана з вирішенням низки
загальноосвітніх завдань, які містять у собі формування:
- системи знань про єдність людини, суспільства й природи та способів
оптимізації природокористування;
- системи ідеологічних, моральних і естетичних екологічних ціннісних
орієнтацій;
- умінь використати моральні й правові принципи, норми та правила
відношення до природи в реальній поведінці;
- умінь використати знання про способи охорони природи і дбайливого
ставлення до неї в трудовій, суспільно корисній діяльності.

7. Завдання 1
Розділ І. Екологічне
виховання дітей з
порушеннями
інтелектуального
розвитку: зміст та умови
формування
1.1. Екологічне
виховання дітей з
порушеннями
інтелектуального розвитку
1.2.Особливості
формування екологічних
знань в молодшому
шкільному віці з дітьми з
порушеннями
інтелектуального розвитку.
1.3. Педагогічні вимоги
до екологічного виховання
школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку
Приклад, гра «Годівничка»
Мета: а) формування в дітей екологічних знань, навичок; б) збагачення життєвого досвіду дітей
прикладами позитивної взаємодії з об‘єктами природного середовища.
Завдання: установити, які птахи прилітають до нас взимку.
Виконання завдань передбачає систематичні спостереження за видовим складом птахів, що
прилітають взимку до годівнички. Починаючи з кінця листопада, у наших садах, посадках та узліссях
з’являються омелюхи, дрозди, снігурі, синиці-лазурівки та інші птахи. Це ті, що живуть переважно в
зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. На інші континенти вони не відлітають, але
лише відкочовують через наші краї до Італії, Франції (дрізд-горобинник), до Криму (омелюх), а
весною повертаються назад. Живляться вони ягодами (горобина, калина, бузина, шипшина, глід),
насінням дерев (клен, ясен), трав, бруньками дерев (осика, тополя, глід тощо).
Методичні рекомендації. Предмет цілком доступний для виконання у 1-2 класах. Його доцільно
розділити на такі блоки: 1. Хто буває в нас у гостях узимку? 2. Я допомагаю пернатим друзям. 3. Мої
нові знайомі.
Перший етап – це ознайомлення учнів із допомогою вчителя із зовнішнім виглядом кочових
птахів, щоб вони могли їх упізнати, та з особливостями їх життя. Другий етап – виготовлення
годівнички (у співробітництві з батьками). Розвішувати годівнички краще біля житла, щоб можна
було в будь-який час бачити з вікна, чи є там корм і хто до неї прилітає. Оскільки кочові птахи
живляться в основному ягодами, потрібно нарізати гілочок горобини, бузини, калини з плодами і
одну-дві прив’язати на дереві біля годівнички.
Спостереження покажуть, яким птахам що більше до смаку. Як тільки виявиться, що ягід немає,
слід прив’язати нові гілочки і слідкувати, хто до них прилетить. Скоріш за все, це будуть нові
знайомі, яких діти бачили на ілюстраціях.
Висновки: Хто прилітав? Хто найбільше сподобався? Чи вистачило корму? Як будемо зустрічати
нових друзів наступної зими? Відповідь на кожне з наведених питань може стати предметом
обговорення.

8. Завдання 2
Визначити
основні підходи
до екологічного
виховання дітей
молодшого
шкільного віку з
порушеннями
інтелектуально
го розвитку.
1. Міждисциплінарний підхід – один із основних принципів екологічної освіти. Об’єктивною
передумовою міждисциплінарного підходу є інтеграція наукового знання. Формування
відповідального ставлення до навколишнього середовища, в основі якого лежить розуміння його
універсальної цінності, не може відбуватися в межах лише окремого навчального предмета.
2. Забезпечення психолого-педагогічні умов формування відповідального ставлення учня до довкілля
містять у собі:
- єдність цілей, завдань і принципів екологічної освіти;
- визначення мети екологічної освіти як сформованості відповідального ставлення школяра до
природного середовища й умінь розуміти та цінувати багатство й красу рідної природи;
- конкретизацію мети екологічної освіти в системі виховних та навчальних завдань, спрямованих на
подолання утилітарно-споживчого ставлення до природи й формування відповідального ставлення до
неї;
- розкриття екологічного змісту, дидактичних принципів виховання;
- обґрунтування специфічних для екологічної освіти принципів;
- розкриття складної структури екологічної відповідальності як системи знань, мотивів, поглядів,
переконань, ціннісних орієнтацій та готовності до діяльності з охорони й покращення навколишнього
середовища;
3. Формування екологічної грамотності через
- через характеристику відносин з природою як складеного елемента світогляду особистості.
- комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв’язків;
- врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів;
- організацію безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища
своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;
- вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;
- вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до
навколишнього середовища;
- єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів.

9. Завдання 2
Розділ ІІ. Методи
формування екологічних
знань у молодших школярів з
порушеннями
інтелектуального розвитку
2.1.Основні методи
екологічного виховання
засобами народних традицій
2.2. Ігри як засіб
екологічного виховання дітей
з порушеннями
інтелектуального розвитку
2.3.Особливості
застосування екологічних
досліджень у процесі
формування екологічної
культури молодших
школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку
Висновки до ІІ розділу
Дослідження: «Забруднення поверхні грунту».
Мета: установити, як впливають використані синтетичні матеріали,
зокрема поліетилен, на умови росту та розвитку рослин.
Час проведення: протягом року.
Виконання дослідження.
У листопаді в шкільному саду чи в будь-якому іншому місці, де
росте трава, розстелити шмат поліетилену (розмір і форма довільні) й
закріпити. Навесні, коли розтане сніг, підняти поліетилен і порівняти
стан рослин, що були ним покриті і рослин, що знаходяться поруч.
Занотувати, як вплинув поліетилену на рослини, пояснити чому. На
цьому дослід можна і завершити.
Однак, зважаючи на те, що шматки поліетиленової плівки, мішки
від добрив розносяться вітром і заплутуються в кущах, лісосмугах,
перелісках і залишаються там не один рік, дослід варто продовжити і
за наведенним вище зразком спостерігати за рослинами під плівкою
протягом року, фіксуючи їх стан у кінці весни, літа, осені.
Так реалізується міждисциплінарний комплексний зміст
екологічного виховання через дослідження

10. Завдання 3
Обґрунтувати
методи і прийоми
роботи з учнями
молодшого
шкільного віку з
порушеннями
інтелектуального
розвитку, які
сприяють
формуванню
екологічної
культури
Методи
Дидактична гра
Подорож
Розповідь
Проєкт
Дослідження
Форми
Імітація, сценарій
Квест, екскурсія
Казка, бувальщина
Малюнок, схема
Експеримент

11. Завдання 3
Обґрунтувати
методи і прийоми
роботи з учнями
молодшого
шкільного віку з
порушеннями
інтелектуального
розвитку, які
сприяють
формуванню
екологічної
культури
Дослідження
Тема : «Забруднення води».
Мета: встановити, як реагують рослини на хімічне забруднення води.
Обладнання :
1.Чашка Петрі – 2 шт. 2. Розчин, що має кислу реакцію
3. Розчин, що має лужну реакцію 4. Голубі та рожеві квіти або їх пелюстки
(фіалка)
Місце проведення: клас
Виконання досліду. У широку невисоку скляну посудину налити
слабокислий розчин оцту і покласти туди голубі чи рожеві пелюстки квітки
або цілу квітку. Через деякий час пелюстки стануть рожевими. В іншу
посудину налити розчин харчової соди ( лужний) і покласти в нього рожеві
пелюстки, які через час стануть голубуватими.
Даний дослід побудований на властивостях пігменту антоціану (змінювати
свій колір залежно від реакції клітинного соку.) Демонстрування цього
досліду показало, що рослини не байдужі до чистоти дощової води,
особливо, якщо в ній є хімічні забрудники. У слабокислому середовищі
пігмент має рожевий колір, а в лужному-голубий. Саме антоціани надають
забарвлення квітам (троянди, фіалки, жоржини тощо), плодам, брунькам,
листкам. У листків вони зумовлюють різні відтінки осінніх барв.

12. Завдання 4
Експерименталь
но перевірити
ефективність
застосування
методів
формування
екологічної
культури
молодших
школярів у
позаурочний час
Рівні екологічної вихованості
Високий рівень характеризувався достатнім обсягом уявлень дітей про об’єкти та
явища природи (в межах програми навчання та виховання дітей та вище),
відповідністю уявлень реальній дійсності, розумінням екологічних зв’язків та
залежностей між об’єктами природи, об’єктами природи та умовами існування, між
природою та людиною, здатністю обґрунтувати їх за допомогою мовлення; тип
ставлення до природи – позитивне емоційно-ціннісне; у дітей сформовані уміння та
навички догляду за об’єктами природи, які вони самостійно застосовують.
Середній рівень характеризувався обсягом уявлень дітей в межах програми,
частковою відповідністю уявлень реальній дійсності, здатністю диференціювати живі
й неживі істоти, частково визначати окремі потреби живих організмів, називати деякі
умови, необхідні для їхнього життя, відсутністю розуміння цілісності природи,
залежності життя і здоров'я людини від чинників природного середовища,
утрудненнями з аргументацією суджень; тип ставлення до природи – змішане; у дітей
сформовані уміння та навички догляду за об’єктами природи, які застосовуються
епізодично.
Низький рівень характеризувався недостатнім обсягом уявлень дітей про об’єкти
та явища природи, частковою відповідністю уявлень реальній дійсності, недостатнім
усвідомленням залежності живого організму від чинників середовища, нерозумінням
екологічних зв’язків, цілісності природи, відсутністю аргументації суджень; тип
ставлення до природи – споживацьке чи змішане; уміння та навички догляду за
об’єктами природи в основному сформовані, але рідко застосовуються.

13. Завдання 4
Експерименталь
но перевірити
ефективність
застосування
методів
формування
екологічної
культури
молодших
школярів у
позаурочний час
В експериментальному дослідженні взяли участь 22 дітей 3-А і 3-Б
класів: 12 дітей експериментальної групи (ЕГ) та 10 дітей контрольної
групи (КГ).
У результаті констатуючого експерименту дослідження було
з’ясовано, що високий рівень екологічної вихованості показали 33%
дітей ЕГ та 40% дітей КГ, середній – 42% дітей ЕГ та 40% дітей КГ,
низький – 25% дітей ЕГ та 20% дітей КГ. Ми констатували, що діти
усвідомлюють необхідність екологічного виховання, мають певний
обсяг знань з природознавства, здебільшого виявляють інтерес і
зацікавленість у підвищенні рівня власних знань про природу.
За даними формувального експерименту можемо констатувати, що в
експериментальній групі дітей із високим рівнем екологічної
вихованості стало 50%, у контрольній – 40%; із середнім рівнем в
експериментальній групі – 42%, у контрольній – 50%; дітей із низьким
рівнем екологічної вихованості в експериментальній групі 8%, у
контрольній також 10%.
Отже, аналіз результатів експерименту дає нам підстави
стверджувати, що використання засобів природознавчого змісту
сприяють підвищенню рівня екологічної вихованості дітей з ПІ.

14. Завдання 4
Розділ ІІІ. Аналіз
результатів
експериментального
дослідження.
3.1.Загальні
питання
експериментальної
роботи.
3.2.Аналіз
результатів
експериментальних
досліджень.
Висновки до ІІІ
розділу
33.00%
42.00%
25.00%
42.00%
50.00%
8.00%
0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
1 2 3
Динаміка рівнів
41.67%
58.33%
8.33%
40.00%
50.00%
10.00%
0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
1 2 3
Результати формуючого
експерименту
Ег Кг
33.00%
42.00%
25.00%
40.00% 40.00%
20.00%
0
0.05
0.1
0.15
0.2
0.25
0.3
0.35
0.4
0.45
1 2 3
Констатувальний
експеримент
Ег Кг

15. Висновки
В ході дослідження були розв’язані поставлені завдання:
1. Обгрунтувано сутність проблеми дослідження формування в молодших школярів з порушеннями
інтелектуального розвитку уявлень про екологічну культуру. Розв’язання цієї задачі можливо через
застосування різних методів міждисциплінарного та проблемного навчання, створення навчального середовища
та ілюстаривно-пошукового навчання. Включення та залучення екологічного матеріалу сприяє розвитку в учнів
пізнавальних мотивів.
2. Визначено основні підходи до екологічного виховання дітей молодшого шкільного віку з порушеннями
інтелектуального розвитку. Виявлено, що основними підходами до вирішення проблеми формування
екологічної культури є створення відповідного освітнього середовища, ігрові та імітаційні ігри екологічного
змісту,
3. Обґрунтовано методи і прийоми роботи з учнями молодшого шкільного віку з порушеннями інтелектуального
розвитку, які сприяють формуванню екологічної культури, зокрема, створення розповідей, використання казок,
проведення екологічних подорожей, проведення екологічних експериментів та досліджень
4. Експериментально перевірено ефективність застосування методів формування екологічної культури молодших
школярів з ПІ. У процесі експериментального дослідження, яке проводилося протягом 2022/2023 навчального
року у Великомихайлівському інклюзивно-ресурсному центрі, нами виявлено та доведено, що застосування
різних форм екологічного змісту у вигляді ігор, подорожей, розповідей та екологічних експериментів сприяють
екологічному вихованню дітей молодшого шкільного віку з ПІ, відмічена позитивна динамівка рівнів
екологічної грамотності а отже сприяють розвитку екологічної культури у дітей.