2. 1

4. У цю наукову установу в березні
1845 року в званні некласного
художника був затверджений Т.Г.
Шевченко.
Він цілком задовольняв
Комісію як співробітник для
замалювання історичних,
археологічних, архітектурних та
інших пам'яток, записів легенд і
переказів.

5. Завдання Київської
Археографічної комісії

 21 вересня Шевченко одержав від київського
генерал-губернатора розпорядження відбути в
різні міста Київської, Подільської та Волинської
губерній зібрати там народні перекази, легенди і
записати їх «в том виде, в каком они есть».

6.  Також потрібно було зібрати
відомості про кургани, урочища,
монументальні пам'ятники 
та
старовинні будівлі і створити їх
ескізи з детальним описом.
 Крім того необхідно було відвідати
Почаївську Лавру, зобразити її
«а) общий наружный вид,
б)внутренность храма, в) вид на
окрестность и террасы»

7. 
 Одержавши необхідні
документи, Тарас
Шевченко вирушає у
волинський «Богом
благословенний край і
прекрасне Поділля»

8.  Маршрут його лежав по так званому Великому
польському трактові з Києва на Поділля через Віту-
Поштову, Васильків, Гребінки, Білу Церкву, Сквиру,
Липовець, Брацлав, Серби, Могилів-Подільський,
Курилівці, Нову Ушицю, Соснівку, Рахнівку до
Кам'янця–Подільського.

9. • «Нужно было мне съездить в Каменец - Подольский, и
я Трохима взял с собой, а чтобы занять его чем-
нибудь в дороге, я дал ему чистую тетрадку и велел
записывать всё, что случится во время дороги,
начиная с названия почтовых станций, сел, городов и
рек»,- пише Кобзар у повісті «Прогулка с удовольствием
и не без морали»

10.  ЇЇддууччии ддоо ККаамм''яяннццяя
--ППооддііллььссььккооггоо,, ддеессьь ппооббллииззуу
ММооггииллеевваа--ППооддііллььссььккооггоо ,, ппоо
ддооррооззіі ддоо ННооввооїї УУшшиицціі,,
ШШееввччееннккоо ппооббааччиивв ДДннііссттеерр
зз ййооггоо ссккеелляяссттииммии ббееррееггааммии,,
ппрроо яяккиийй ззггааддууєє ннаа ззаассллсснннніі
вв ппооееззііїї «ММеежж ссккааллааммии
ннееннааччее ззллооддіійй»::
ММеежж ссккааллааммии ннееннааччее ззллооддіійй,,
ППооннаадд ДДннііссттрроомм ііддее ввннооччіі
ККооззаакк іі ддииввииттььссяя,, ййддууччии,,
ННаа ккааллааммууттннуу ттееммннуу ввооддуу..

11.  У Кам'янці - Подільському
Шевченко не лише
знайомився з його
численними
середньовічними
архітектурними спорудами, а
й збирав перекази і пісні про
Устима Кармалюка.

12. • Тричі з 1814 по 1823 роки Кармалюк був
ув'язнений в кам’янецькій фортеці. Поранений в
ногу під час сутички з вартою при намаганні
втекти, Кармалюк всю осінь 1823 року просидів
прикутий до кам'яного стовпа в одиночному
казематі Папської вежі, яка згодом стала
називатися Кармалюковою

13. Учитель географії
Камянець – Подільської
чоловічої гімназії Петро
Чуйкевич записав до
альбома Тараса
Шевченка три народні
пісні.
Під останньою піснею
рукою Т.Шевченка
зазначено «Кам'янець,
1846 літа 3 октября. Од
Петра Чуйкевича»
Ця зустріч з
Чуйкевичем є, доказом
перебування Шевченка
у місті над Смотричем.

14. • Про поїздку Т.Шевченка на
Поділля та Волинь восени
збереглися документи
Київської Археографічної
комісії (Временная комиссия
для разбора древних актов),
яка діяла при генерал-
губернаторі Бібікові Д.Г.

15.  У Кам'янці –
Подільському, як
свідчать документи
Комісії, Шевченко
був з 2 по 7 жовтня
1846 року.
 Наступним пунктом
подорожі Шевченка
на Поділля і Волинь
був Почаїв. Проте,
щодо маршруту цієї
подорожі є різні
гіпотези.

16.  Т.Г.Шевченко
широко й
різнопланово
використав у
творах враження
волинсько-
подільської
мандрівки 1846
року.

18.  Розповів про
перебування
Шевченка у місті
Кам'янці
-Подільському
хмельницький
письменник
Микола Магера