Форми бухгалтерського обліку

1. Форми
бухгалтерського
обліку
ВИКОНАВ
СТУДЕНТ ГРУПИ МЕ-22
ЗАВАРИНСЬКИЙ ОСТАП

2. Основні питання для обговорення
1. Поняття реєстрів бухгалтерського обліку.
2. Облікова реєстрація; види і форми облікових реєстрів, які
використовують для обліку господарських процесів і явищ
(бухгалтерські книги; картки; відомості).
3. Способи виправлення помилок в облікових реєстрах.
4. Поняття форми бухгалтерського обліку.
5. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.
6. Журнальна форма бухгалтерського обліку.
7. Журнал-головна форма бухгалтерського обліку.
8. Комп’ютерна реалізація форм бухгалтерського обліку.
9. Облікова політика підприємства.

3. 1.Поняття реєстрів бухгалтерського обліку
Обліковий реєстр — облікова таблиця (бланк) встановленої форми і
змісту для відображення господарських операцій на рахунках
бухгалтерського обліку, письмовий документ, який містить накопичені та
згруповані за певними однорідними ознаками дані первинних
документів. На основі облікових реєстрів складається бухгалтерська
звітність. Облікові реєстри є носіями впорядкованої вторинної інформації,
джерелом якої були бухгалтерські документи.
Оскільки в обліку відображається наявність та рух усіх засобів
підприємства, джерел їх утворення та здійснюваних господарських
процесів, для кожного об'єкта обліку необхідна інформація, яка б
найбільш повно його характеризувала, відображаючи його специфічні
особливості. Саме цим пояснюється необхідність застосування різних
облікових реєстрів. Використання тих чи тих реєстрів зумовлюється також
технікою і технологією ведення бухгалтерського обліку, рівнем
використання обчислювальної техніки.

4. 2.У бухгалтерському обліку використовують різні за
формою, змістом та способом відображення
інформації облікові регістри

5. Бухгалтерські книги
Застосовують для ведення записів із синтетичного й
аналітичного обліку. В них всі листки зброшуровано,
пронумеровано, на останній сторінці вказано кількість
сторінок, з підписом керівника, головного бухгалтера, а також
скріплено печаткою. До них належать: Касова книга, Головна
книга, книга Журнал-Головна та ін. Бухгалтерські книги —
раціональний та надійний спосіб збереження облікових
регістрів. Вони досить широко застосовуються для ведення
обліку коштів, товарно-матеріальних цінностей тощо.

6. Облікові регістри-картки
 Прикладом можуть бути картки
кількісно-сумового обліку матеріалів.
Картки не скріплюються між собою і
зберігаються у спеціальних ящиках.
Картки ведуть на підприємствах, де
не застосовується обчислювальна
техніка для відображення
аналітичних даних (докладний опис
про об'єкт обліку) за кожною
номенклатурою обліку (товарно-
матеріальних цінностей, основних
засобів тощо).

7. Облікові регістри-листки
 Мають стандартний формат,
кожний з них призначений
для обліку певних операцій і
залежно від цього має
специфічний зміст. До таких
листків належать журнали-
ордери, відомості,
розроблювальні групові
таблиці тощо. У них, як
правило, систематизують
інформацію, необхідну для
контролю й економічного
аналізу.

8. За будовою облікові регістри поділяють на
односторонні, двосторонні, багатографні та шахові.

9.  В односторонніх облікових регістрах подають дані про
господарську операцію, суму якої дебетом і кредитом
розміщують поруч на правій стороні регістру, зліва
розміщують інформацію щодо дати, номера, змісту
операції тощо. Залежно від змісту обліковуваних
операцій односторонні регістри поділяють на
контокорентні, кількісно-сумового і кількісно-сортового
обліку. Прикладом таких регістрів є Касова книга,
картки аналітичного обліку розрахунків, Книга
складського обліку, картки кількісно-сумового обліку
матеріалів тощо. записують за дебетом або за
кредитом відповідного рахунка.

10.  Двосторонні облікові регістри складаються з двох частин:
в одній подають дані про дебетові обороти на рахунку, а
у другій — про кредитові обороти на цьому рахунку.
Двостороння будова регістрів характерна для Головної
книги.
 Багатографні облікові регістри — це регістри, в яких одна
з граф (найчастіше дебетова) поділена на кілька граф. До
такого виду облікових регістрів належить Журнал-ордер,
де окремі графи використовують для аналітичного обліку
за рахунками, суми яких групують за певними
показниками (наприклад, розшифрування дебетових
оборотів, облік витрат за статтями калькуляції тощо).

11. Шахові облікові регістри побудовані за принципом шахової
дошки. Записи в таких регістрах роблять у клітинці, що на перетині
стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і
кредитовому обороту на відповідних рахунках. Така будова значно
скорочує кількість записів, оскільки подвійний запис тут
здійснюється в один робочий прийом, посилює поточний контроль
відображення операцій та підвищує аналітичні можливості
бухгалтерського обліку. За таким принципом побудовані журнали-
ордери.

12. За обсягом змісту облікові регістри
поділяють на регістри синтетичного й
аналітичного обліку та комбіновані. Такий
поділ обумовлений відмінностями і
призначенням синтетичних і аналітичних
рахунків, різним ступенем узагальнення
облікових даних та їх комбінування.

13. Синтетичні облікові регістри — це регістри, яких облік
ведуть за синтетичними рахунками: Головна книга,
Журнал-ордер, Журнал-Головна. Всі вони є
матеріальними носіями синтетичного обліку.

14. Аналітичні облікові регістри — це регістри, в яких облік
ведеться за аналітичними рахунками. Дані подають у
натуральних, трудових і вартісних вимірниках. До таких
регістрів належать книги, картки. У цих регістрах
враховують специфіку обліковуваних об'єктів.

15.  Останнього часу значного поширення набули так
звані комбіновані регістри систематичного обліку,
які поєднують синтетичні й аналітичні записи.
Застосування комбінованих регістрів дає змогу
оперативно отримувати хронологічні й
систематичні дані або показники синтетичного й
аналітичного обліку разом, що скорочує облікову
роботу за реєстрації і дає повне уявлення про
здійснені операції. Прикладом комбінованого
регістру може бути Журнал-ордер.

16. 3.Способи
виправлення
помилок в облікових
реєстрах

17. Коректурний спосіб
 Коректурний спосіб виправлення помилок полягає в
тому, що неправильний запис закреслюється однією
рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а
зверху пишуть правильну суму або текст. Виправлення
помилки має бути застережено надписом "Виправлено" і
підтверджене підписом у документі — особи, що
підписала документ, в обліковому регістрі — особи, що
зробила виправлення із зазначенням дати. Цей спосіб
може застосовуватися тоді, коли ще не складено
бухгалтерські проводки і звіти, тобто це в основному
арифметичні помилки й описки.

18. «Червоне сторно»
 Спосіб "червоне сторно" полягає в тому, що
неправильний бухгалтерський запис роблять повторно в
тій самій кореспонденції рахунків, що і помилковий запис,
але червоним кольором, що означає від'ємні числа. У
цьому випадку суми, записані червоним чорнилом,
віднімаються (анулюються). Одночасно звичайним
чорнилом роблять другий запис із зазначенням
правильної кореспонденції рахунків і суми. У результаті
одержують правильне відображення операції в обліку.
При комп'ютерній обробці даних суму "червоного сторно"
беруть у дужки або рамку.

19. «Червоне сторно»
 Виправлення помилок способом "червоного сторно"
супроводжують спеціальним документом бухгалтерського
оформлення — довідкою, в якій робиться посилання на
номер і дату помилкового запису, що підлягає
виправленню, а також документа, який став підставою
такого виправлення. У практиці облікової роботи даний
спосіб використовують у випадках коли допущено
помилку в кореспонденції рахунків, записана операція
повністю не відбулася, відображена в регістрах сума
господарської операції більша, ніж фактичний розмір її
виконання.

20. Спосіб додаткових записів
 Спосіб додаткових записів застосовують у тих
випадках, коли бухгалтерську кореспонденцію рахунків
складено правильно, але в меншій сумі, ніж фактично
виконана господарська операція. Для виправлення такої
помилки необхідно додатково провести дану операцію на
різницю між правильною і помилковою (проведеною)
величиною.
 Додаткові записи використовують при коригуванні
планових показників (незавершеного виробництва,
собівартості виготовленої і реалізованої продукції тощо) до
рівня її фактичного значення, коли фактичні показники
перевищують планові.

21. 4. Поняття форми
бухгалтерського обліку
 Форма Бухгалтерського обліку — це певна
інформаційна система, що забезпечує в строго
встановленій послідовності та взаємозв'язку
суміщення хронологічних і систематичних записів,
синтетичного та аналітичного обліку для цілей
поточного контролю фактів господарського життя і
складання звітності. Інформаційна система залежить
від відповідної схеми документообігу, структурного
складу підрозділів підприємства й інтенсивність
потоків інформації.

22.  Сучасними формами бухгалтерського обліку, що
застосовуються на підприємствах і в організаціях
України, є:
• меморіально-ордерна (контрольно-шахова),
• Журнал-головна,
• журнально-ордерна,
• автоматизована (комп'ютерна),

23. 5.Меморіально-ордерна (контрольно-шахова)
 Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку
характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток - для
аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-
ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або
згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що
служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата
складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає
упорядкуванню облікових записів.
 Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на
ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні
ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку - Реєстраційному
журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера.
 Меморіально-ордерна форма — використовується в бюджетних організаціях, у банках.
Регістр цієї форми — меморіальний ордер. Порівняно з журнально-ордерною ця форма
більш докладна, але містить багато дублюючої інформації.

24. 6. Журнал-головна форма бухгалтерського обліку
 Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна є спрощеним варіантом
меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом
діяльності підприємствах і в організаціях, план рахунків яких передбачає
незначну кількість рахунків синтетичного обліку. Свою назву ця форма обліку
одержала від основного її регістру синтетичного обліку - книги Журнал-
головна. Особливістю форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є
суміщення хронологічного і систематичного обліку по синтетичних рахунках в
одному комбінованому обліковому регістрі - книзі Журнал-головна, яка
поєднує у собі реєстраційний журнал і Головну книгу. Кожну господарську
операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій) на підставі
виправдних документів або меморіальних ордерів записують у книгу
Журнал-головна, причому суму записують в одному рядку тричі: у графі
оборотів, на дебет одного рахунка і кредит - іншого.

25. 7.Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку
 Заснована на використанні принципу систематизації та накопичування
даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і
синтетичного обліків відповідно до чинного Положення про
організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.
 Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках,
необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською
діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної
бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є
журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків
(синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків.
 Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці,
книги і картки.
 Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із журналів-
ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти по
дебету кожного рахунка.

26. 8.Комп’ютерна реалізація форм
бухгалтерського обліку
 Звичайно, найбільша кількість помилок в обліку при паперовій
технології 101 виникає на етапі перенесення даних з одного регістру
в іншій, а також при складанні різноманітних довідок і звітів.
Використання автоматизованого обліку дає змогу повністю
убезпечитися від подібних помилок, оскільки, як правило, при
автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, всі
інші формуються автоматично, і ризик помилки при перенесенні
даних між регістрами дорівнює нулю.
 В Україні використовується значна кількість програмних продуктів
для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш популярними з
яких є: "Парус", "Fin Expert", "БЕСТ", "Lady Fin", "Фінанси без
проблем", "1C - Бухгалтерія - Проф. для Windows" та ін.

27. 9.Облікова політика
підприємства

28. «Облікова політика - сукупність принципів, методів і
процедур, що використовуються підприємством для
складання та подання фінансової звітності» - таке
визначення облікової політики наведене в статті 1
«Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р.
№996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні».
Поняття "облікова політика" було закріплено
законодавчо й офіційно введено до бухгалтерської
термінології з початком реформи системи
бухгалтерського обліку - 1 січня 2000 року.

29. При формуванні облікової політики необхідно
дотримуватись таких принципів:
1) законність - обрані методичні прийоми, способи та
процедури ведення бухгалтерського обліку не
повинні суперечити чинному законодавству та
нормативним документам;
2) адекватність - облікова політика підприємства має
відповідати особливостям умов його діяльності;
3) єдність - облікова політика має бути єдиною для
суб'єкта господарювання незалежно від кількості
його підрозділів, філій або дочірніх підприємств.

30. Облікова політика відображається в наказі по
підприємству або положенні. До наказу про
облікову політику додають додатки: робочий план
рахунків, графік документообігу, посадові
інструкції, склад апарату бухгалтерії, склад апарату
внутрішнього контролю, форми документів, не
передбачені в установленому порядку, та ін.
Форма наказу про облікову політику
підприємством обирається самостійно.

31. Наказ про облікову політику — це документ
внутрішнього користування, який підписують особи,
що мають право першого та другого підпису
(традиційно — керівник та головний бухгалтер або
бухгалтер). При складанні наказу, крім факторів
нормативно-правового характеру, необхідно також
враховувати: юридичний статус підприємства
(форма власності та організаційно-правова форма),
галузеву специфіку підприємства, наявність
кваліфікованих бухгалтерських кадрів та ін. Сам
наказ має повно відображати особливості організації
та ведення бухгалтерського обліку і складання
звітності на підприємстві. Форма та зміст наказу на
сьогодні не регламентуються.

32. Отже, облікова політика є важливим інструментом
організації бухгалтерського обліку і фінансової
звітності. Згідно з визначенням, облікова політика
підприємства базується на основних принципах
обліку та звітності. Під принципами
бухгалтерського обліку слід розуміти правила,
якими необхідно керуватися при вимірюванні,
оцінці й реєстрації господарських операцій і при
відображенні їх результатів у фінансовій звітності.