Інтернет - центри публічних бібліотек за проектом LEAP
Майже всі Інтернет - центри публічних бібліотек за проектом LEAP
були відкриті наприкінці 2001 – на початку 2002 року.
І. Адміністрування проекту
Для адміністрування роботи Інтернет-центру всі бібліотеки
використовуються такі основні функції управління: прогнозування,
планування, регулювання, координація, контроль, які чітко визначають мету,
завдання, шляхи реалізації та можливості Центру публічного доступу до
ресурсів Інтернет. Розробка взаємо погоджених дій персоналу, який
безпосередньо працює з користувачами в Інтернет-центрі, обговорюється на
виробничих нарадах колективу. Відповідно визначається оцінка іміджу
бібліотеки в цілому і її Інтернет-послуг.
Велике значення мають процеси підтримки бібліотек органами
місцевої влади, це відмічають 100% бібліотек-учасниць проекту. Фінансову
підтримку проектних робіт від органів місцевої влади отримали майже 40%
бібліотек, при цьому близько 78% бібліотек змогли залучити додаткові
кошти з інших джерел – спонсорів, фондів, меценатів. Важливо відмітити
також те, що ініціатива та фінансування проекту з Посольства США
відіграло роль своєрідного каталізатора процесів підтримки бібліотек
місцевою владою та громадами, сприяло підвищенню їхнього іміджу.
ІІ. Інтернет-центр – складова ресурсів бібліотеки
В Internet-центрах функціонує від 5 до 10 робочих станцій, об’єднаних
в локальну мережу. Доступ до мережі Інтернет здійснюється переважно в
усіх бібліотеках по виділеній лінії з швидкістю передачі даних 64000 біт/с /
128000біт/с за договорами з фірмами-провайдерами.
Режими роботи в Центрах:
1. Налагоджено систему попереднього запису користувачів для
роботи в мережі Інтернет.
2. Розроблено правила користування.
3. Інтернет-центри переважно працюють щодня, основний графік
роботи - з 9:00 до 20:00.
З появою Інтернет-послуг значно зросла якість обсуговування читачів,
оскільки до наявних друкованих ресурсів бібліотеки додаються електронні
повнотекстові видання та бібліотеки, доступні через мережу Інтернет.
Інтернет-центр займає важливе місце в організаційно-функціональній
структурі бібліотеки, у багатьох бібліотеках він є одним із напрямів роботи
відділів автоматизації та інформаційних технологій.
Реалізація проекту LEAP, роз’яснення його довготривалої мети та ідеї
в регіоні сприяли:
 розробці нової концепції діяльності бібліотеки;
 залученні нових партнерів та сторонніх фахівців для
адміністрування проекту;
 вдосконаленні системи автоматизації бібліотеки;
Це дало змогу:
 підвищити професійний рівень працівників бібліотеки, створити
сприятливі умови для впровадження передового вітчизняного та зарубіжного
бібліотечного досвіду;
 залучити нових читачів до безкоштовного використання
передбачених бібліотекою електронних інформаційних матеріалів Інтернет
(вебліографічних списків, сайтів, укладених бібліотекою, українських
ресурсів Інтернет);
 підвищити ефективність використання ресурсів Інтернет за
рахунок навчання;
 забезпечити безперешкодне та ефективне спілкування громадян з
світовою спільнотою;
 забезпечити інформаційну підтримку працівникам галузей освіти,
науки, культури, підприємництва та бізнесу;
 сформувати позитивний імідж бібліотеки як публічного центру
доступу до інформації;
 збільшити кількість користувачів всесвітньої мережі;
 забезпечити доступ інформації з Інтернет для молоді міста;
 забезпечити належний рівень знань у читачів бібліотеки як
користувачів Інтернету та сформувати у них культуру споживання
інформаційних ресурсів світової мережі;
 поширити серед учнівської та студентської молоді передові знання
про інформаційні технології, а більшості дорослих користувачів прищепити
навички роботи з віртуальною інформацією.
ІІІ. Персонал Інтернет-центрів
Персонал Інтернет-центруів складається з спеціалістів в галузі
інформаційних технологій; бібліотекарів-бібліографів, системного
адміністратора.
Бібліотеки дотримуються основних принципів раціонального
використання персоналу:
 забезпечення раціональної зайнятості людей;
 стабільне, рівномірне навантаження впродовж робочого
часу;
 відповідність трудового потенціалу кваліфікації;
 можливість зміни процесу роботи;
 наявність посад менеджера, системного адміністратора,
чергового консультанта.
Цей кадровий потенціал забезпечує виконання затверджених планів
по реалізації проекту у кожній з бібліотек.
До роботи Інтернет-центру у деяких бібліотеках залучено сторонніх
фахівців: адміністраторів Інтернет-вузлів бібліотеки; редакторів web-
сторінок; консультантів, тренерів, технічних консультантів тощо.
ІV. Послуги Інтернет-центру
За попередніми підрахунками, до 20% користувачів бібліотек від
загальної кількості відвідувань щоденно надають перевагу роботі з
електронними виданнями і стають онлайновими користувачами / читачами.
Кількість відвідувань становить близько 300 000.
Категорії користувачів:  старшокласники загальноосвітніх шкіл
міста та області (40%),  студенти середніх спеціальних та вищих
навчальних закладів (30%),  вчителі, викладачі, науковці, краєзнавці,
працівники різних соціальних інституцій та громадських організацій,
працівники культури та мистецтва (10%);  працююча та непрацююча
молодь (20%).
Обслуговування читачів з використанням ресурсів Інтернет-центру
набуло якості стандартної бібліотечної послуги. Інтернет-центр забезпечив
розширення номенклатури послуг через організацію наступних:
 допомога користувачам в організації он-лайнового пошуку та
навігації в мережі Інтернет;
 замовлення літератури та необхідних публікацій;
 виконання складних довідок по пошуковому запиту;
 підготовка вебліографічних списків сайтів з різних питань;
 надання доступу до баз даних повнотекстових електронних
інформаційних видань;
 використання веб-сайтів, що дають доступ до основних
державних інформаційних ресурсів США за сприяння Центру Інформаційних
Ресурсів (IRC) Посольства США в Україні);
 архівування відібраних користувачами документів;
 роздрук та збереження на електронні носії інформації підібраних
матеріалів.
V. Навчально-методична робота:
Кожна бібліотека здійснює комплекс навчальних послуг користувачам
на базі свого Інтернет-Центру. Основні з них це:
 затвердження навчальних програм підготовки користувачів для
роботи в мережі Інтернет, розроблених з допомогою менеджерів Центру
безперервної інформаційно-бібліотечної освіти;
 формування груп – безпосередні контакти, оголошення в
спеціальній пресі;
 підбір тренерів для проведення занять у бібліотеці;
 розробка методичних матеріалів для роботи в мережі Інтернет.
Загалом в Інтернет-центрах навчанням охоплено близько 12 000
користувачів. Навчання проходить за наступними типовими темам:
1. Інтернет – глобальна комп’ютерна мережа
2. Робота в мережі Інтернет
3. Використання пошукових систем
4. Електронна пошта
5. Етичні правила та норми роботи у мережі Інтернет.
VІ. PR проекту
Кожна бібліотека здійснює велику роботу з популяризації проекту,
рекламі діяльності Інтернет-центру, а саме:
 Залученню груп спеціалістів бібліотеки до PR-діяльності з метою
орієнтації користувачів на використання мережі Інтернет.
 Встановленню комунікаційних зв’язків з мас-медіа, здійснення
оперативного реагування на публікації в пресі.
 Організація оголошень серед читачів: візити, оповіщення у пресі.
 Підготовка та розміщення оголошень про роботу Центру.
 Підготовка прес-релізів.
 Прес-конференції з представниками місцевої влади та засобами
масової інформації про підсумки діяльності на певних етапах реалізації
проекту.
Діяльність Інтернет-Центрів ілюструють такі статистичні відомості:
Кількісне відношення читачів за складом
1020 / 53%
241 / 13%
13 / 1%
172 / 9%
453 / 24%
Студенти Учні пенсіонери читачі, що мають роботу тимчасово не працюють
Кількісне відношення читачів за віком
юнаки (14-21
років) / 1085 /
58%
молодь (22-30
років) / 441 /
24%
діти (до 14
років) / 22 /
1%
середнього
віку (від 30 р. і
далі); 308;
17%
юнаки (14-21 років) молодь (22-30 років)
середнього віку(від 30 років і далі) діти (до 14 років)
Кількісне відношення читачів за віком
юнаки (14-21
років) / 1085 /
58%
молодь (22-30
років) / 441 /
24%
діти (до 14
років) / 22 /
1%
середнього
віку (від 30 р. і
далі); 308;
17%
юнаки (14-21 років) молодь (22-30 років)
середнього віку(від 30 років і далі) діти (до 14 років)
Кількісне відношення читачів за професіями
75 / 16%
19 / 4%
21 / 5%
35 / 8%
40 / 9%
11 / 2%
71 / 16%12 / 3%
58 / 13%
42 / 9%
10 / 2%
58 / 13%
1 / 0%
-працівн.осв. та науки -економісти, бух. - працівники культури
- медичні працівники -торг. працівники - домогосподарки
- ІТП - підприємці - керівники
- робітники - секретарі - юристи
- інші
Кількісне відношення читачів за статтю
- жінки / 888 /
48%
- чоловіки /
968 / 52%
- жінки - чоловіки
Кількісне відношення читачів за професіями
75 / 16%
19 / 4%
21 / 5%
35 / 8%
40 / 9%
11 / 2%
71 / 16%12 / 3%
58 / 13%
42 / 9%
10 / 2%
58 / 13%
1 / 0%
-працівн.осв. та науки -економісти, бух. - працівники культури
- медичні працівники -торг. працівники - домогосподарки
- ІТП - підприємці - керівники
- робітники - секретарі - юристи
- інші
Кількісне відношення читачів за статтю
- жінки / 888 /
48%
- чоловіки /
968 / 52%
- жінки - чоловіки

Opis

  • 1.
    Інтернет - центрипублічних бібліотек за проектом LEAP Майже всі Інтернет - центри публічних бібліотек за проектом LEAP були відкриті наприкінці 2001 – на початку 2002 року. І. Адміністрування проекту Для адміністрування роботи Інтернет-центру всі бібліотеки використовуються такі основні функції управління: прогнозування, планування, регулювання, координація, контроль, які чітко визначають мету, завдання, шляхи реалізації та можливості Центру публічного доступу до ресурсів Інтернет. Розробка взаємо погоджених дій персоналу, який безпосередньо працює з користувачами в Інтернет-центрі, обговорюється на виробничих нарадах колективу. Відповідно визначається оцінка іміджу бібліотеки в цілому і її Інтернет-послуг. Велике значення мають процеси підтримки бібліотек органами місцевої влади, це відмічають 100% бібліотек-учасниць проекту. Фінансову підтримку проектних робіт від органів місцевої влади отримали майже 40% бібліотек, при цьому близько 78% бібліотек змогли залучити додаткові кошти з інших джерел – спонсорів, фондів, меценатів. Важливо відмітити також те, що ініціатива та фінансування проекту з Посольства США відіграло роль своєрідного каталізатора процесів підтримки бібліотек місцевою владою та громадами, сприяло підвищенню їхнього іміджу. ІІ. Інтернет-центр – складова ресурсів бібліотеки В Internet-центрах функціонує від 5 до 10 робочих станцій, об’єднаних в локальну мережу. Доступ до мережі Інтернет здійснюється переважно в усіх бібліотеках по виділеній лінії з швидкістю передачі даних 64000 біт/с / 128000біт/с за договорами з фірмами-провайдерами. Режими роботи в Центрах: 1. Налагоджено систему попереднього запису користувачів для роботи в мережі Інтернет. 2. Розроблено правила користування. 3. Інтернет-центри переважно працюють щодня, основний графік роботи - з 9:00 до 20:00. З появою Інтернет-послуг значно зросла якість обсуговування читачів, оскільки до наявних друкованих ресурсів бібліотеки додаються електронні повнотекстові видання та бібліотеки, доступні через мережу Інтернет. Інтернет-центр займає важливе місце в організаційно-функціональній структурі бібліотеки, у багатьох бібліотеках він є одним із напрямів роботи відділів автоматизації та інформаційних технологій. Реалізація проекту LEAP, роз’яснення його довготривалої мети та ідеї в регіоні сприяли:  розробці нової концепції діяльності бібліотеки;  залученні нових партнерів та сторонніх фахівців для адміністрування проекту;
  • 2.
     вдосконаленні системиавтоматизації бібліотеки; Це дало змогу:  підвищити професійний рівень працівників бібліотеки, створити сприятливі умови для впровадження передового вітчизняного та зарубіжного бібліотечного досвіду;  залучити нових читачів до безкоштовного використання передбачених бібліотекою електронних інформаційних матеріалів Інтернет (вебліографічних списків, сайтів, укладених бібліотекою, українських ресурсів Інтернет);  підвищити ефективність використання ресурсів Інтернет за рахунок навчання;  забезпечити безперешкодне та ефективне спілкування громадян з світовою спільнотою;  забезпечити інформаційну підтримку працівникам галузей освіти, науки, культури, підприємництва та бізнесу;  сформувати позитивний імідж бібліотеки як публічного центру доступу до інформації;  збільшити кількість користувачів всесвітньої мережі;  забезпечити доступ інформації з Інтернет для молоді міста;  забезпечити належний рівень знань у читачів бібліотеки як користувачів Інтернету та сформувати у них культуру споживання інформаційних ресурсів світової мережі;  поширити серед учнівської та студентської молоді передові знання про інформаційні технології, а більшості дорослих користувачів прищепити навички роботи з віртуальною інформацією. ІІІ. Персонал Інтернет-центрів Персонал Інтернет-центруів складається з спеціалістів в галузі інформаційних технологій; бібліотекарів-бібліографів, системного адміністратора. Бібліотеки дотримуються основних принципів раціонального використання персоналу:  забезпечення раціональної зайнятості людей;  стабільне, рівномірне навантаження впродовж робочого часу;  відповідність трудового потенціалу кваліфікації;  можливість зміни процесу роботи;  наявність посад менеджера, системного адміністратора, чергового консультанта. Цей кадровий потенціал забезпечує виконання затверджених планів по реалізації проекту у кожній з бібліотек. До роботи Інтернет-центру у деяких бібліотеках залучено сторонніх фахівців: адміністраторів Інтернет-вузлів бібліотеки; редакторів web-
  • 3.
    сторінок; консультантів, тренерів,технічних консультантів тощо. ІV. Послуги Інтернет-центру За попередніми підрахунками, до 20% користувачів бібліотек від загальної кількості відвідувань щоденно надають перевагу роботі з електронними виданнями і стають онлайновими користувачами / читачами. Кількість відвідувань становить близько 300 000. Категорії користувачів:  старшокласники загальноосвітніх шкіл міста та області (40%),  студенти середніх спеціальних та вищих навчальних закладів (30%),  вчителі, викладачі, науковці, краєзнавці, працівники різних соціальних інституцій та громадських організацій, працівники культури та мистецтва (10%);  працююча та непрацююча молодь (20%). Обслуговування читачів з використанням ресурсів Інтернет-центру набуло якості стандартної бібліотечної послуги. Інтернет-центр забезпечив розширення номенклатури послуг через організацію наступних:  допомога користувачам в організації он-лайнового пошуку та навігації в мережі Інтернет;  замовлення літератури та необхідних публікацій;  виконання складних довідок по пошуковому запиту;  підготовка вебліографічних списків сайтів з різних питань;  надання доступу до баз даних повнотекстових електронних інформаційних видань;  використання веб-сайтів, що дають доступ до основних державних інформаційних ресурсів США за сприяння Центру Інформаційних Ресурсів (IRC) Посольства США в Україні);  архівування відібраних користувачами документів;  роздрук та збереження на електронні носії інформації підібраних матеріалів. V. Навчально-методична робота: Кожна бібліотека здійснює комплекс навчальних послуг користувачам на базі свого Інтернет-Центру. Основні з них це:  затвердження навчальних програм підготовки користувачів для роботи в мережі Інтернет, розроблених з допомогою менеджерів Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти;  формування груп – безпосередні контакти, оголошення в спеціальній пресі;  підбір тренерів для проведення занять у бібліотеці;  розробка методичних матеріалів для роботи в мережі Інтернет. Загалом в Інтернет-центрах навчанням охоплено близько 12 000 користувачів. Навчання проходить за наступними типовими темам: 1. Інтернет – глобальна комп’ютерна мережа
  • 4.
    2. Робота вмережі Інтернет 3. Використання пошукових систем 4. Електронна пошта 5. Етичні правила та норми роботи у мережі Інтернет. VІ. PR проекту Кожна бібліотека здійснює велику роботу з популяризації проекту, рекламі діяльності Інтернет-центру, а саме:  Залученню груп спеціалістів бібліотеки до PR-діяльності з метою орієнтації користувачів на використання мережі Інтернет.  Встановленню комунікаційних зв’язків з мас-медіа, здійснення оперативного реагування на публікації в пресі.  Організація оголошень серед читачів: візити, оповіщення у пресі.  Підготовка та розміщення оголошень про роботу Центру.  Підготовка прес-релізів.  Прес-конференції з представниками місцевої влади та засобами масової інформації про підсумки діяльності на певних етапах реалізації проекту. Діяльність Інтернет-Центрів ілюструють такі статистичні відомості: Кількісне відношення читачів за складом 1020 / 53% 241 / 13% 13 / 1% 172 / 9% 453 / 24% Студенти Учні пенсіонери читачі, що мають роботу тимчасово не працюють
  • 5.
    Кількісне відношення читачівза віком юнаки (14-21 років) / 1085 / 58% молодь (22-30 років) / 441 / 24% діти (до 14 років) / 22 / 1% середнього віку (від 30 р. і далі); 308; 17% юнаки (14-21 років) молодь (22-30 років) середнього віку(від 30 років і далі) діти (до 14 років) Кількісне відношення читачів за віком юнаки (14-21 років) / 1085 / 58% молодь (22-30 років) / 441 / 24% діти (до 14 років) / 22 / 1% середнього віку (від 30 р. і далі); 308; 17% юнаки (14-21 років) молодь (22-30 років) середнього віку(від 30 років і далі) діти (до 14 років)
  • 6.
    Кількісне відношення читачівза професіями 75 / 16% 19 / 4% 21 / 5% 35 / 8% 40 / 9% 11 / 2% 71 / 16%12 / 3% 58 / 13% 42 / 9% 10 / 2% 58 / 13% 1 / 0% -працівн.осв. та науки -економісти, бух. - працівники культури - медичні працівники -торг. працівники - домогосподарки - ІТП - підприємці - керівники - робітники - секретарі - юристи - інші Кількісне відношення читачів за статтю - жінки / 888 / 48% - чоловіки / 968 / 52% - жінки - чоловіки
  • 7.
    Кількісне відношення читачівза професіями 75 / 16% 19 / 4% 21 / 5% 35 / 8% 40 / 9% 11 / 2% 71 / 16%12 / 3% 58 / 13% 42 / 9% 10 / 2% 58 / 13% 1 / 0% -працівн.осв. та науки -економісти, бух. - працівники культури - медичні працівники -торг. працівники - домогосподарки - ІТП - підприємці - керівники - робітники - секретарі - юристи - інші Кількісне відношення читачів за статтю - жінки / 888 / 48% - чоловіки / 968 / 52% - жінки - чоловіки