Внаслідок географічних особливостей держави та структури реального сектору економіки, особливо експортно-орієнтованих сегментів, залізничний транспорт, надаючи послуги, що забезпечують потреби матеріального виробництва та невиробничої сфери (зокрема, e частині військових та спеціальних перевезень), є ключовою ланкою усього вантажного транспортно-логістичного комплексу України, яка щорічно перевозить найбільшу частину вантажів.
За підсумками 11 місяців 2020 року частки видів транспорту у загальному вантажообігу розподілилися таким чином: залізничний – 61%, автомобільний - 15%, водний – 1%, трубопровідний – 23%, авіаційний – 0,1%.
Яка структура ринку залізничних вантажних перевезень, хто є впливовими суб'єктами на ньому, які є бар'єрні місця і проблеми, що стримують розвиток конкуренції на ринку перевезень та потребують законодавчого та/або регуляторного вирішення?
У дослідженні "Залізничні вантажні перевезення" експерти BRDO визначили цілі регуляторної політики, інструменти регулювання, бар’єрів входу на ринок та шляхи підвищення конкуренції, вирішення проблем, пов'язаних з тарифним регулюванням та підвищенням якості вантажних перевезень.
Протягом останніх десяти років обсяг перевезених усіма видами транспорту вантажів коливався у межах від 601 до майже 812 млн т, сягнувши максимуму у 2011 р., мінімуму у 2015 р. і завершивши 2019 р. на позначці 676 млн т.
Ринок вантажних перевезень характеризується помітною боротьбою його учасників за розмір ринкової частки, зокрема найбільш істотно проявляється міжвидова конкуренція - змагання між видами транспорту за обсяги однорідного вантажу. Безперечними лідерами виявилися залізничний та автомобільний транспорт. При цьому, автотранспорт демонстрував постійне зростання від 140 млн т у 2009 р. до рекордних 244 млн т у 2019 р., а залізничний – навпаки, починаючи з піку 468 млн т у 2011 р неухильно рухався до антирекорду – 312,9 млн т у 2019 р. Інші види транспорту виявили відносну стабільність, що корелюється із загальними річними показниками.
У сегменті міжнародних вантажних перевезень частка автомобільного транспорту демонструє регулярне зростання (від 3,72% до 5,47% у 2016-2019 рр.), але залишається в середньому у 10 разів меншою від частки залізничного транспорту.
Частка міжнародних перевезень у загальному обсязі залізничних перевезень у 2016-2019 рр. варіювалася від 49% до 55%, проте у загальних автомобільних перевезеннях за той же період частка міжнародних була в середньому у 10 разів меншою і складала трохи більше 5%.
Це вказує на зосередженість національних автоперевізників здебільшого на внутрішніх вантажних перевезеннях, тоді як залізничні перевезення демонструють відносний паритет у міжнародному та внутрішньому сполученні.
Конкурентна позиція вантажних автоперевізників у міжнародному сегменті задовільна. Подальший розвиток та зростання ринкової частки у цьому сегменті не залежить від діяльності потенційно конкурентних видів транспорту, проте має жорстку кореляцію із покращенням технічної і технологічної оснащеності, якості послуг, лояльності до клієнтів, удосконаленням державного регулювання та покращення якості інфраструктури.
За результатами дослідження ринку міжнародних вантажних автоперевезень, експерти BRDO вважають, що галузь потребує змін, які забезпечать досягнення державної цілі розвитку. Це можливо здійснити лише шляхом удосконалення системи управління та контролю за міжнародними перевезеннями; запровадження нового підходу до ліцензування та вихід на ринок для перевізників; створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою; побудови автоматизованої антикорупційної системи розподілу та контролю використання дозволів; забезпечення державної підтримки та доступного банківського кредитування/лізингу для оновлення автопарків з метою зменшення викидів та підвищення безпеки руху; та розбудови сучасної митної та автодорожньої інфраструктури відповідно до стандартів ЄС
Ринок криптовалют активно розвивається та зростає у своїх обсягах протягом останніх кількох років. На 13 березня 2018 року загальна капіталізація ринку криптовалют складає близько 370 мільярдів доларів. Добовий об’єм торгівлі криптовалютами перевищує 15 мільярдів доларів, а за останні 30 днів загальний обсяг торгівлі криптовалютами становив близько 400 мільярдів доларів.
При цьому ринок розвивається в умовах правової невизначеності, що створює проблеми як для досягнення цілей державного регулювання, так і для правової захищеності учасників ринку. Держава має визначити:
правовий статус криптовалют;
цілі державного регулювання ринку;
класифікацію операцій з криптовалютами;
оподаткування операцій з криптовалютами;
способи запобігання відмиванню коштів за допомогою криптовалют;
способи захисту споживачів на ринку криптовалют.
В Україні існує від 1000 до 1800 компаній, які займаються розробкою та реалізацією власних ІТ-продуктів. У них працює від 30 до 71 тисяч осіб. Поширеною формою діяльності таких компаній є стартап - мала компанія, що займається розробкою інноваційного продукту і має великі перспективи зростання.
Такі компанії продають товари і послуги з високою доданою вартістю, створюють додаткові робочі місця для нетехнічних спеціалістів і сприяють наданню українцям інноваційних послуг.
Україна не має спеціалізованого правового регулювання діяльності продуктових ІТ-компаній і стартапів. Компанії працюють на загальних засадах, визначених відповідним законодавством. Виключенням з цього правила є:
запровадження ПДВ-пільги для операцій щодо постачання програмного забезпечення;
особливості залучення іноземних ІТ-фахівців до діяльності українських компаній;
діяльність Українського Фонду Стартапів.
Незважаючи на незначну державну підтримку, сфера розвивається і демонструє успіхи. Кількість угод венчурного фінансування зростає в середньому на 5% з 2014 року. Сумарний обсяг угод зростає в середньому на 67% на рік за рахунок залучення фінансування великими стартапами на стадії зростання.
Українці створюють все більше продуктових компаній та стартапів, що є помітними на глобальному ринку. Тим не менше, ІТ-компанії мають низку проблем, як-от податкові, кадрові, інвестиційні, юридичні, що потребують вирішення.
Політика відкритих даних була запроваджена у 2015 році як частина більшої політики доступу до публічної інформації. Її суть полягає в оприлюдненні публічної інформації у формі, що полегшує її обробку без обмежень щодо подальшого використання. Метою політики було визначено забезпечення доступу до інформації, підвищення прозорості та довіри до органів влади, стимулювання бізнесу та інновацій.
У результаті 3200 розпорядників оприлюднили майже 26 тисяч наборів даних, що стосуються всіх сфер діяльності держави. За допомогою оприлюднених даних було створено більше 30 сервісів, що надають інформацію мільйонам українців щомісяця. Так, інформацією з бізнес-реєстрів користуються від 1.4 до 2.4 мільйона людей щомісячно, отримуючи її через такі сервіси, як Opendatabot, Youcontrol, ContrAgent й інші. Ця інформація допомагає громадянам приймати кращі рішення в житті і в бізнесі. Інформація про держзакупівлі, декларації держслужбовців та політиків підвищує прозорість влади. У цілому, це говорить про ефективність політики.
Незважаючи на досягнуті успіхи, чинна політика не вирішує всіх проблем сфери відкритих даних, а тому потребує коригування.
Внаслідок географічних особливостей держави та структури реального сектору економіки, особливо експортно-орієнтованих сегментів, залізничний транспорт, надаючи послуги, що забезпечують потреби матеріального виробництва та невиробничої сфери (зокрема, e частині військових та спеціальних перевезень), є ключовою ланкою усього вантажного транспортно-логістичного комплексу України, яка щорічно перевозить найбільшу частину вантажів.
За підсумками 11 місяців 2020 року частки видів транспорту у загальному вантажообігу розподілилися таким чином: залізничний – 61%, автомобільний - 15%, водний – 1%, трубопровідний – 23%, авіаційний – 0,1%.
Яка структура ринку залізничних вантажних перевезень, хто є впливовими суб'єктами на ньому, які є бар'єрні місця і проблеми, що стримують розвиток конкуренції на ринку перевезень та потребують законодавчого та/або регуляторного вирішення?
У дослідженні "Залізничні вантажні перевезення" експерти BRDO визначили цілі регуляторної політики, інструменти регулювання, бар’єрів входу на ринок та шляхи підвищення конкуренції, вирішення проблем, пов'язаних з тарифним регулюванням та підвищенням якості вантажних перевезень.
Протягом останніх десяти років обсяг перевезених усіма видами транспорту вантажів коливався у межах від 601 до майже 812 млн т, сягнувши максимуму у 2011 р., мінімуму у 2015 р. і завершивши 2019 р. на позначці 676 млн т.
Ринок вантажних перевезень характеризується помітною боротьбою його учасників за розмір ринкової частки, зокрема найбільш істотно проявляється міжвидова конкуренція - змагання між видами транспорту за обсяги однорідного вантажу. Безперечними лідерами виявилися залізничний та автомобільний транспорт. При цьому, автотранспорт демонстрував постійне зростання від 140 млн т у 2009 р. до рекордних 244 млн т у 2019 р., а залізничний – навпаки, починаючи з піку 468 млн т у 2011 р неухильно рухався до антирекорду – 312,9 млн т у 2019 р. Інші види транспорту виявили відносну стабільність, що корелюється із загальними річними показниками.
У сегменті міжнародних вантажних перевезень частка автомобільного транспорту демонструє регулярне зростання (від 3,72% до 5,47% у 2016-2019 рр.), але залишається в середньому у 10 разів меншою від частки залізничного транспорту.
Частка міжнародних перевезень у загальному обсязі залізничних перевезень у 2016-2019 рр. варіювалася від 49% до 55%, проте у загальних автомобільних перевезеннях за той же період частка міжнародних була в середньому у 10 разів меншою і складала трохи більше 5%.
Це вказує на зосередженість національних автоперевізників здебільшого на внутрішніх вантажних перевезеннях, тоді як залізничні перевезення демонструють відносний паритет у міжнародному та внутрішньому сполученні.
Конкурентна позиція вантажних автоперевізників у міжнародному сегменті задовільна. Подальший розвиток та зростання ринкової частки у цьому сегменті не залежить від діяльності потенційно конкурентних видів транспорту, проте має жорстку кореляцію із покращенням технічної і технологічної оснащеності, якості послуг, лояльності до клієнтів, удосконаленням державного регулювання та покращення якості інфраструктури.
За результатами дослідження ринку міжнародних вантажних автоперевезень, експерти BRDO вважають, що галузь потребує змін, які забезпечать досягнення державної цілі розвитку. Це можливо здійснити лише шляхом удосконалення системи управління та контролю за міжнародними перевезеннями; запровадження нового підходу до ліцензування та вихід на ринок для перевізників; створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою; побудови автоматизованої антикорупційної системи розподілу та контролю використання дозволів; забезпечення державної підтримки та доступного банківського кредитування/лізингу для оновлення автопарків з метою зменшення викидів та підвищення безпеки руху; та розбудови сучасної митної та автодорожньої інфраструктури відповідно до стандартів ЄС
Ринок криптовалют активно розвивається та зростає у своїх обсягах протягом останніх кількох років. На 13 березня 2018 року загальна капіталізація ринку криптовалют складає близько 370 мільярдів доларів. Добовий об’єм торгівлі криптовалютами перевищує 15 мільярдів доларів, а за останні 30 днів загальний обсяг торгівлі криптовалютами становив близько 400 мільярдів доларів.
При цьому ринок розвивається в умовах правової невизначеності, що створює проблеми як для досягнення цілей державного регулювання, так і для правової захищеності учасників ринку. Держава має визначити:
правовий статус криптовалют;
цілі державного регулювання ринку;
класифікацію операцій з криптовалютами;
оподаткування операцій з криптовалютами;
способи запобігання відмиванню коштів за допомогою криптовалют;
способи захисту споживачів на ринку криптовалют.
В Україні існує від 1000 до 1800 компаній, які займаються розробкою та реалізацією власних ІТ-продуктів. У них працює від 30 до 71 тисяч осіб. Поширеною формою діяльності таких компаній є стартап - мала компанія, що займається розробкою інноваційного продукту і має великі перспективи зростання.
Такі компанії продають товари і послуги з високою доданою вартістю, створюють додаткові робочі місця для нетехнічних спеціалістів і сприяють наданню українцям інноваційних послуг.
Україна не має спеціалізованого правового регулювання діяльності продуктових ІТ-компаній і стартапів. Компанії працюють на загальних засадах, визначених відповідним законодавством. Виключенням з цього правила є:
запровадження ПДВ-пільги для операцій щодо постачання програмного забезпечення;
особливості залучення іноземних ІТ-фахівців до діяльності українських компаній;
діяльність Українського Фонду Стартапів.
Незважаючи на незначну державну підтримку, сфера розвивається і демонструє успіхи. Кількість угод венчурного фінансування зростає в середньому на 5% з 2014 року. Сумарний обсяг угод зростає в середньому на 67% на рік за рахунок залучення фінансування великими стартапами на стадії зростання.
Українці створюють все більше продуктових компаній та стартапів, що є помітними на глобальному ринку. Тим не менше, ІТ-компанії мають низку проблем, як-от податкові, кадрові, інвестиційні, юридичні, що потребують вирішення.
Політика відкритих даних була запроваджена у 2015 році як частина більшої політики доступу до публічної інформації. Її суть полягає в оприлюдненні публічної інформації у формі, що полегшує її обробку без обмежень щодо подальшого використання. Метою політики було визначено забезпечення доступу до інформації, підвищення прозорості та довіри до органів влади, стимулювання бізнесу та інновацій.
У результаті 3200 розпорядників оприлюднили майже 26 тисяч наборів даних, що стосуються всіх сфер діяльності держави. За допомогою оприлюднених даних було створено більше 30 сервісів, що надають інформацію мільйонам українців щомісяця. Так, інформацією з бізнес-реєстрів користуються від 1.4 до 2.4 мільйона людей щомісячно, отримуючи її через такі сервіси, як Opendatabot, Youcontrol, ContrAgent й інші. Ця інформація допомагає громадянам приймати кращі рішення в житті і в бізнесі. Інформація про держзакупівлі, декларації держслужбовців та політиків підвищує прозорість влади. У цілому, це говорить про ефективність політики.
Незважаючи на досягнуті успіхи, чинна політика не вирішує всіх проблем сфери відкритих даних, а тому потребує коригування.
Радіочастотний ресурс відіграє ключову роль у наданні сучасних телекомунікаційних послуг споживачам. Без нього неможливо уявити перш за все мобільний зв’язок, однак він також використовується для супутникового зв’язку, фіксованого широкосмугового доступу в інтернет та інших послуг. Водночас слід враховувати, що постійно з’являються нові технології і розвиваються наявні, що вимагає задіяння додаткового спектру. На відміну від попиту, розмір спектру незмінний, що ставить перед державою питання щодо ефективного управління цим обмеженим спільним ресурсом.
В Україні, як і у інших країнах пострадянського простору, існують деякі особливості розподілу смуг радіочастот на національному рівні. Так, значна частка спектру у різних діапазонах все ще належить спеціальнім користувачам РЧР (військові, спецслужби тощо). Деякі компанії свого часу отримали ліцензії на значні діапазони перспективного для впровадження нових технологій спектру з ціллю його подальшого «продажу». Це стало можливим завдяки низькій вартості рентної плати за цей спектр. Оскільки якість телекомунікаційних послуг напряму залежить від обсягу відповідного спектру, що є в наявності у оператора, то оператори не поспішають здавати «залишковий» спектр державі.
Згадані проблеми є одними з причин, чому Україна лише у 2015 році провела тендер на видачу ліцензій на користування РЧР для надання телекомунікаційних послуг третього покоління (3G), а на 4G - лише у 2018. При цьому вже у 2020 році, згідно з Указом Президента, очікується впровадження 5G - лише на рік-другий пізніше, ніж у більшості європейських країн.
Саме європейський досвід регулювання сфери користування РЧР, директиви ЄС, Україна зобов’язана імплементувати до кінця 2019 року відповідно до Угоди про асоціацію. На жаль, за 7 місяців до кінцевого терміну більшість положень відповідних директив не реалізовані. Недостатня увага до цих зобов’язань і сфери РЧР загалом може бути пов’язана, між іншим, із технічною складністю і недостатньою кількістю аналітики, цікавої для ширшого кола читачів, ніж працівники галузі із багаторічним досвідом. Ця робота має на меті виправити ситуацію, що склалася, та сформувати дієву дискусію із пошуку ефективних вирішень наявних проблем.
Пивоварна та виноробна галузі України - розвинені галузеві ринки, що відзначаються значним потенціалом розвитку. Разом з тим, під впливом таких негативних факторів, як погіршення соціально-економічної ситуації в країні, зниження купівельної спроможності громадян та всесвітня боротьба з коронавірусною хворобою (COVID - 19), дані галузі зазнають істотних втрат та характеризуються негативними тенденціями. У цілому, за останні 10 років ринок вина зменшився на 41%, а ринок пива - на 42%.
Окрім того, розвиток даних ринків стримується через зарегульованість процесу отримання ліцензій на виробництво алкогольних напоїв, у тому числі вина, пива та інших ферментованих напоїв; чинну акцизну політику та підвищення акцизної ставки, зокрема для пива; низький рівень державної підтримки та інших преференцій для виробників.
У результаті це призводить до збільшення регуляторного та податкового навантаження на виробників пивоварної та виноробної продукції та робить збитковими таку діяльність.
Разом з тим, незважаючи на скорочення обсягів виробництва, перспективи розвитку пивоварної та виноробної галузей в Україні все ж таки є.
Зокрема, зменшення податкового тиску, спрощення провадження господарської діяльності та системи звітності, державна підтримка стануть потужним рушієм для розвитку, перш за все, малого та середнього пивовара, винороба та медовара.
Мобільні платежі функціонують у 93 країнах світу і відіграють значну роль в сучасній економіці. Так, обсяг платежів за допомогою SMS у 2014 році становив близько 4 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 22 млрд долл. США. Обсяг платежів з використанням мобільних додатків становив 2 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 16 млрд долл. США. Однак в Україні цей ринок не розвивається, незважаючи на значний попит. Основна причина – суттєві регуляторні перепони.
У 2016 році весь обсяг операцій з електронними грошима, за допомогою яких функціонують і мобільні платежі, склав 2.99 млрд грн, зменшившись з 3.24 млрд грн у 2015 році. При цьому за базового сценарію розвитку ринку мобільних платежів обсяг операцій може скласти більше 16 млрд грн (650 млн долл). Розвиток мобільних платежів сприятиме появі конкуренції і зростанню прозорості у сфері електронних грошей.
Регулювання ринку мобільних платежів включає законодавство у сфері телекомунікацій, за яке відповідає НКРЗІ, та законодавство фінансової сфери, що є предметом регулювання Національного банку України. Загалом у книзі розглянуто більше 15 актів, що запроваджують регулювання для ринку мобільних платежів. При цьому були виявлені дві регуляторні проблеми, які є бар’єрами для розвитку ринків мобільних платежів в Україні: механізм повернення абоненту оператором телекомунікацій невикористаних коштів та механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Сьогодні для водноресурсного потенціалу Української держави характерне велике антропогенне навантаження, а проблема води — одна з найгостріших.
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис. км2 , що становить 4,0% від її загальної території (603,7 тис. км2 ).
При здійсненні водогосподарської політики в нашій країні впродовж багатьох десятиліть вода ніколи не розглядалася як основа життєзабезпечення природних екосистем і людини, не враховувався і не прогнозувався економічний стан водних систем і їхній вплив на біорізноманіття. Традиційно вода розглядалася і використовувалась тільки як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для скидання стічних вод, що, зрештою, і призвело до вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.
У дослідженні висвітлені ключові проблеми у сфері спеціального водокористування та проведення робіт на землях водного фонду, а також причини цих проблем та запропоновані шляхи вирішення, що дозволить, зокрема, забезпечити раціональне використання водних ресурсів.
Лише за даними Єдиного реєстру об’єктів державної власності наша держава володіє та управляє понад 1 мільйоном об’єктів нерухомості. А загалом кількість будівель, споруд, мереж на порядок вище! Але для того, щоб ефективно управляти як державною, так і приватною нерухомістю, необхідно мати детальну інформацію про об’єкт: його розміри, з чого побудований, розташування тощо. Але не лише на питання «що є об’єкт» дає відповідь технічна інвентаризація нерухомого майна. Саме відомості, отримані під час проведення технічної інвентаризації, визначають, на який конкретно об’єкт нерухомого майна в особи існує (або виникає) право власності. І саме технічний паспорт на об’єкт є обов’язковим документом, що необхідний для повноцінної реалізації права власності: укладання договору купівлі-продажу, поділу чи обміну, можливості реконструкції й перепланування та інше.
Послуги з проведення технічної інвентаризації можуть надаватися виключно спеціалістами, які мають кваліфікаційні сертифікати інженера або техніка з інвентаризації нерухомого майна. Їхня кількість відома: 2359 виданих сертифікатів за кваліфікаційними рівнями інженер та технік з інвентаризації нерухомого майна, з яких 1722 чинних. Поточний обсяг ринку послуг з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна можна оцінити у діапазоні від 140 до 200 млн грн на рік.
Планується, що документи з техінвентаризації з 1 грудня 2021 року готуватимуться з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Експерти сектору "Будівництво" ОФісу ефективного регулювання здійснили аналіз чинного державного регулювання сфери технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Серед основних проблем, з якими має справу ця сфера, були виокремлені такі:
відсутнє чи недостатнє регулювання робіт з технічної інвентаризації окремих об’єктів;
складність доступу до матеріалів попередньої технічної інвентаризації та ускладнення з доступом до даних про технічні характеристики об’єктів нерухомого майна, що містяться в паперових інвентаризаційних справах;
складність перевірки даних про речові права на нерухоме майно, які виникли до 2012 року;
плутанина в адресах та ідентифікації місця розташування об’єктів нерухомості;
випадки підробки технічних паспортів на об’єкти нерухомого майна;
використання адміністративного ресурсу для підтримки комунальних БТІ або тиску на них тощо.
Також експертами підготовлені пропозиції щодо кроків, що допоможуть зробити державне регулювання сфери техінвентаризації зрозумілим, прозорим та безпечним для замовників.
В Україні загальна середня освіта є обов’язковою для здобуття усіма громадянами. Це формує як значний існуючий ринок освіти, так і потенційний ринок цифрових освітніх технологій. Так, на сьогодні функціонують порядку 16 тис. шкіл, в яких навчаються біля 4 млн учнів. Щороку на їх забезпечення навчальною літературою із державного бюджету виділяються значні кошти (у 2018 році було виділено близько 800 млн грн). При цьому якість освітніх матеріалів часто не відповідає вимогам часу.
Поліпшити ситуацію повинне використання сучасних цифрових технологій, зокрема електронних підручників. На забезпечення ними учнів у 2018 році було виділено 40 млн грн. Також 54 млн грн було виділено на розробку платформи, яка має забезпечити інфраструктуру для поширення е-підручників та інших електронних ресурсів і сервісів.
Для ефективної реалізації державної політики у сфері освіти, що стосується цифрових технологій, необхідна розробка нормативно-правової бази:
Положення про Національну електронну освітню платформу (постанова КМУ);
Положення про електронний підручник (наказ МОН);
НПА, що врегульовують питання проведення експертизи електронних підручників, порядку проведення їх відбору (конкурсу) і забезпечення ними здобувачів загальної середньої освіти.
Ринок електронної комерції у світі зростає зі швидкістю 23-25%, що значно швидше за класичні роздрібні магазини. Український ринок e-commerce зростає зі швидкістю понад 30%, посідаючи друге місце за темпами в Європі. При цьому подібні темпи можуть зберігатися тривалий час, оскільки частка онлайн-продажів у роздрібній торгівлі загалом в Україні складає 3.2%, тоді як в середньому в Європі 8.8%, а у Британії – 17.8%.
Незважаючи на відставання за багатьма факторами, вітчизняний ринок досягнув об’єму 50 млрд грн у 2017 році, і очікується подальше зростання. Проте подальшому розвитку ринку перешкоджає низка економічних, технологічних та регуляторних бар’єрів. Зокрема, відставання за рівнем проникнення інтернету та банківських карт, відсутність належного контролю за ввезенням і реалізацією товарів, а також брак дієвих механізмів захисту споживачів у сфері онлайн-торгівлі.
На жаль, ми не можемо подолати відстань у часі, що вимірюється
століттями, й часто-густо історичні факти губляться у глибині віків. Тому ми повинні любити та цінувати те, що нам залишилося у спадок
від наших предків, продовжити їхню справу, залишити щось по собі на
цій землі. Лише людина, яка поважає своє минуле, любить свій рідний край,
цікавиться його історією та сучасністю, може побудувати достойне майбутнє. Про наш край написано багато, свого часу вийшло друком чимало
книжок. Проте це були переважно історичні видання, що мали науковий характер та невеликий наклад. Вони були доступні лише обмеженому колу читачів, а у школах, на жаль, на вивчення історії рідного
краю відводиться невелика кількість годин. Моя ж концепція полягає в тому, щоб подати інформацію у легкому, цікавому вигляді та зробити
видання доступним для всіх жителів Броварської ОТГ.
Сучасний світ неможливо уявити без програмного забезпечення (ПЗ). Розробка ПЗ перетворилася на окрему галузь, що займає чільне місце у світовій економіці, в тому числі в Україні. У 2016 році світові витрати на ITпослуги склали 1229 млрд дол. США, і ця галузь зростає щороку, в тому числі очікується зростання на 3,2% у 2017 році. При цьому із розвитком технологій, з новою технологічною революцією, цифровізацією світу значення розробки програмного продукту лише зростатиме.
Сьогодні Україна не залишається осторонь глобальних процесів. Наша держава одна з найкращих для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT, що підтверджує 24 місце у рейтингу привабливості. Слід зауважити, що такі досягнення завдячують багато в чому тому, що ринок є абсолютно новим. Він почав розвиватися вже за часів незалежності, і позбавлений багатьох вад, притаманних традиційним сферам економіки, які дісталися у спадок від Радянського Союзу: монополізації, експлуатації ресурсів, олігархізації і т.д. Ринок ПЗ – яскравий приклад нової економіки знань, який може стати локомотивом до переходу України для постіндустріальної економіки, яка вже давно є реальністю для розвинених країн.
Ринок розробки ПЗ сьогодні є здебільшого експортно-орієнтованим і займає третє місце за обсягами виручки, тож є одним із головних джерел надходження валютних коштів в Україну. Експортно-орієнтований сектор розробки ПЗ у 2016 році склав 3,2 млрд дол. США, що становить близько 26% експорту послуг за відповідний період і 7% сукупного експорту товарів і послуг. Таким чином ринок позитивно впливає на стабільність курсу національної валюти і цін в державі.
Враховуючи вищезазначене, ринок розробки ПЗ був визначений BRDO пріоритетним у перегляді регуляторного поля.
Аграрний сектор економіки України на сьогодні перебуває на стадії високого розвитку. Сільськогосподарські товаровиробники, що впроваджують сучасні системи зрошення, здатні збільшити урожайність на 30%-50% залежно від культур. За інформацією Держводагентства станом на 2017 рік, в Україні обліковується 5485,3 тис. га меліорованих, у тому числі 2178,3 тис. га зрошуваних і 3307,0 тис. га осушуваних земель, з відповідною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об’єкти тощо). 5 485,3 тис. га 2 178,3 тис. га зрошуваних земель 3 307,0 тис. га осушуваних земель
Наявні водогосподарська та меліоративна інфраструктури (забезпеченість водними ресурсами, пропускна здатність магістральних та розподільних каналів, кількість та продуктивність різних за призначенням насосних станцій тощо) є достатніми для забору та подачі води для поливу сільськогосподарських земель не менш як 1,5-1,8 млн гектарів, відведення надлишкових вод у весняний період з території площею понад 3 млн гектарів та водорегулювання на площі понад 1 млн гектарів. Однак, переважна більшість інфраструктури була побудована за часів СРСР і лише незначна її частина є модернізованою. За експертними оцінками, вартість реконструкції та модернізації всіх систем зрошення та дренажу України може сягати 3 млрд дол. США.
При цьому, здійснення заходів з модернізації зрошувальних та дренажних систем дасть можливість щороку додатково отримувати близько 10 млн тонн зернових, близько 3 млн тонн технічних культур загальною вартістю не менше 100 млрд гривень.
На ринку існує багато проблем, а відсутність «розумного» регулювання для їхнього вирішення створює передумови для виникнення «сірих схем» підключення до систем зрошення та дренажу.
Існування цих проблем не дозволяє залучати інвестиції, створює негативні екологічні наслідки, а з відкриттям ринку землі, через невизначеність права власності на меліоративну систему, можуть створюватись умови для рейдерських захоплень земель.
Розвиток систем зрошення та дренажу є дуже актуальним для агровиробників в умовах зміни клімату та виникнення посух та паводків, збільшення продуктивності врожайності, підвищення рівня експорту продукції, а також є привабливим для іноземних інвестицій, які потрібні для розвитку економіки в цілому. Дослідження спрямоване на аналіз застосування та функціонування систем зрошення та дренажу в аграрному виробництві з метою врегулювання відносин між державою та суб’єктами господарювання, пов’язаних
з відкриттям ринку землі.
У цій зеленій книзі ми описали стан та перспективи регулювання публічних закупівель в сфері будівництва,
проаналізували відповідні дані єдиної системи електронних публічних закупівель (в т.ч.: рівень конкуренції,
економії, склад замовників та учасників процедур, їх активність, статистику закупівель за розділами 45000000-7
«Будівельні роботи» та 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги» Національного
класифікатора «Єдиний закупівельний словник»), наголосили на виявлених в процесі аналізу проблемах та
вказали на можливі шляхи їх вирішення.
Право на доступ в інтернет визнано ООН базовим правом людини. Також Організація зазначає, що держава повинна нести відповідальність за доступність інтернету найширшим верствам населення.
Основне завдання - забезпечити всім гравцям ринку рівноправний доступ до інфраструктури: до кабельної каналізації, ліній електропередачі, до багатоквартирних будинків.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Проекту Закону № 4159 «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», Закон підписано Президентом. Наразі потрібно привести підзаконні та регуляторні акти у відповідність закону та усунути всі штучні бар’єри для доступу операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг, насамперед представників малого та середнього бізнесу, до об’єктів інфраструктури. Створення чесних, прозорих та економічно обґрунтованих умов придасть поштовх розвитку широкосмугового доступу в країні та підвищить її рейтинги (показник МСЕ з проникнення ШПД, рейтинг ВЕФ - Networked Readiness Index).
Радіочастотний ресурс відіграє ключову роль у наданні сучасних телекомунікаційних послуг споживачам. Без нього неможливо уявити перш за все мобільний зв’язок, однак він також використовується для супутникового зв’язку, фіксованого широкосмугового доступу в інтернет та інших послуг. Водночас слід враховувати, що постійно з’являються нові технології і розвиваються наявні, що вимагає задіяння додаткового спектру. На відміну від попиту, розмір спектру незмінний, що ставить перед державою питання щодо ефективного управління цим обмеженим спільним ресурсом.
В Україні, як і у інших країнах пострадянського простору, існують деякі особливості розподілу смуг радіочастот на національному рівні. Так, значна частка спектру у різних діапазонах все ще належить спеціальнім користувачам РЧР (військові, спецслужби тощо). Деякі компанії свого часу отримали ліцензії на значні діапазони перспективного для впровадження нових технологій спектру з ціллю його подальшого «продажу». Це стало можливим завдяки низькій вартості рентної плати за цей спектр. Оскільки якість телекомунікаційних послуг напряму залежить від обсягу відповідного спектру, що є в наявності у оператора, то оператори не поспішають здавати «залишковий» спектр державі.
Згадані проблеми є одними з причин, чому Україна лише у 2015 році провела тендер на видачу ліцензій на користування РЧР для надання телекомунікаційних послуг третього покоління (3G), а на 4G - лише у 2018. При цьому вже у 2020 році, згідно з Указом Президента, очікується впровадження 5G - лише на рік-другий пізніше, ніж у більшості європейських країн.
Саме європейський досвід регулювання сфери користування РЧР, директиви ЄС, Україна зобов’язана імплементувати до кінця 2019 року відповідно до Угоди про асоціацію. На жаль, за 7 місяців до кінцевого терміну більшість положень відповідних директив не реалізовані. Недостатня увага до цих зобов’язань і сфери РЧР загалом може бути пов’язана, між іншим, із технічною складністю і недостатньою кількістю аналітики, цікавої для ширшого кола читачів, ніж працівники галузі із багаторічним досвідом. Ця робота має на меті виправити ситуацію, що склалася, та сформувати дієву дискусію із пошуку ефективних вирішень наявних проблем.
Пивоварна та виноробна галузі України - розвинені галузеві ринки, що відзначаються значним потенціалом розвитку. Разом з тим, під впливом таких негативних факторів, як погіршення соціально-економічної ситуації в країні, зниження купівельної спроможності громадян та всесвітня боротьба з коронавірусною хворобою (COVID - 19), дані галузі зазнають істотних втрат та характеризуються негативними тенденціями. У цілому, за останні 10 років ринок вина зменшився на 41%, а ринок пива - на 42%.
Окрім того, розвиток даних ринків стримується через зарегульованість процесу отримання ліцензій на виробництво алкогольних напоїв, у тому числі вина, пива та інших ферментованих напоїв; чинну акцизну політику та підвищення акцизної ставки, зокрема для пива; низький рівень державної підтримки та інших преференцій для виробників.
У результаті це призводить до збільшення регуляторного та податкового навантаження на виробників пивоварної та виноробної продукції та робить збитковими таку діяльність.
Разом з тим, незважаючи на скорочення обсягів виробництва, перспективи розвитку пивоварної та виноробної галузей в Україні все ж таки є.
Зокрема, зменшення податкового тиску, спрощення провадження господарської діяльності та системи звітності, державна підтримка стануть потужним рушієм для розвитку, перш за все, малого та середнього пивовара, винороба та медовара.
Мобільні платежі функціонують у 93 країнах світу і відіграють значну роль в сучасній економіці. Так, обсяг платежів за допомогою SMS у 2014 році становив близько 4 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 22 млрд долл. США. Обсяг платежів з використанням мобільних додатків становив 2 млрд долл. США, а до 2019 року очікується зростання до 16 млрд долл. США. Однак в Україні цей ринок не розвивається, незважаючи на значний попит. Основна причина – суттєві регуляторні перепони.
У 2016 році весь обсяг операцій з електронними грошима, за допомогою яких функціонують і мобільні платежі, склав 2.99 млрд грн, зменшившись з 3.24 млрд грн у 2015 році. При цьому за базового сценарію розвитку ринку мобільних платежів обсяг операцій може скласти більше 16 млрд грн (650 млн долл). Розвиток мобільних платежів сприятиме появі конкуренції і зростанню прозорості у сфері електронних грошей.
Регулювання ринку мобільних платежів включає законодавство у сфері телекомунікацій, за яке відповідає НКРЗІ, та законодавство фінансової сфери, що є предметом регулювання Національного банку України. Загалом у книзі розглянуто більше 15 актів, що запроваджують регулювання для ринку мобільних платежів. При цьому були виявлені дві регуляторні проблеми, які є бар’єрами для розвитку ринків мобільних платежів в Україні: механізм повернення абоненту оператором телекомунікацій невикористаних коштів та механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Сьогодні для водноресурсного потенціалу Української держави характерне велике антропогенне навантаження, а проблема води — одна з найгостріших.
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи. Водні об’єкти України вкривають 24,2 тис. км2 , що становить 4,0% від її загальної території (603,7 тис. км2 ).
При здійсненні водогосподарської політики в нашій країні впродовж багатьох десятиліть вода ніколи не розглядалася як основа життєзабезпечення природних екосистем і людини, не враховувався і не прогнозувався економічний стан водних систем і їхній вплив на біорізноманіття. Традиційно вода розглядалася і використовувалась тільки як господарський ресурс для промислового і сільськогосподарського виробництва, отримання електроенергії, а також для скидання стічних вод, що, зрештою, і призвело до вичерпання природно-екологічного потенціалу водних ресурсів.
У дослідженні висвітлені ключові проблеми у сфері спеціального водокористування та проведення робіт на землях водного фонду, а також причини цих проблем та запропоновані шляхи вирішення, що дозволить, зокрема, забезпечити раціональне використання водних ресурсів.
Лише за даними Єдиного реєстру об’єктів державної власності наша держава володіє та управляє понад 1 мільйоном об’єктів нерухомості. А загалом кількість будівель, споруд, мереж на порядок вище! Але для того, щоб ефективно управляти як державною, так і приватною нерухомістю, необхідно мати детальну інформацію про об’єкт: його розміри, з чого побудований, розташування тощо. Але не лише на питання «що є об’єкт» дає відповідь технічна інвентаризація нерухомого майна. Саме відомості, отримані під час проведення технічної інвентаризації, визначають, на який конкретно об’єкт нерухомого майна в особи існує (або виникає) право власності. І саме технічний паспорт на об’єкт є обов’язковим документом, що необхідний для повноцінної реалізації права власності: укладання договору купівлі-продажу, поділу чи обміну, можливості реконструкції й перепланування та інше.
Послуги з проведення технічної інвентаризації можуть надаватися виключно спеціалістами, які мають кваліфікаційні сертифікати інженера або техніка з інвентаризації нерухомого майна. Їхня кількість відома: 2359 виданих сертифікатів за кваліфікаційними рівнями інженер та технік з інвентаризації нерухомого майна, з яких 1722 чинних. Поточний обсяг ринку послуг з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна можна оцінити у діапазоні від 140 до 200 млн грн на рік.
Планується, що документи з техінвентаризації з 1 грудня 2021 року готуватимуться з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Експерти сектору "Будівництво" ОФісу ефективного регулювання здійснили аналіз чинного державного регулювання сфери технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Серед основних проблем, з якими має справу ця сфера, були виокремлені такі:
відсутнє чи недостатнє регулювання робіт з технічної інвентаризації окремих об’єктів;
складність доступу до матеріалів попередньої технічної інвентаризації та ускладнення з доступом до даних про технічні характеристики об’єктів нерухомого майна, що містяться в паперових інвентаризаційних справах;
складність перевірки даних про речові права на нерухоме майно, які виникли до 2012 року;
плутанина в адресах та ідентифікації місця розташування об’єктів нерухомості;
випадки підробки технічних паспортів на об’єкти нерухомого майна;
використання адміністративного ресурсу для підтримки комунальних БТІ або тиску на них тощо.
Також експертами підготовлені пропозиції щодо кроків, що допоможуть зробити державне регулювання сфери техінвентаризації зрозумілим, прозорим та безпечним для замовників.
В Україні загальна середня освіта є обов’язковою для здобуття усіма громадянами. Це формує як значний існуючий ринок освіти, так і потенційний ринок цифрових освітніх технологій. Так, на сьогодні функціонують порядку 16 тис. шкіл, в яких навчаються біля 4 млн учнів. Щороку на їх забезпечення навчальною літературою із державного бюджету виділяються значні кошти (у 2018 році було виділено близько 800 млн грн). При цьому якість освітніх матеріалів часто не відповідає вимогам часу.
Поліпшити ситуацію повинне використання сучасних цифрових технологій, зокрема електронних підручників. На забезпечення ними учнів у 2018 році було виділено 40 млн грн. Також 54 млн грн було виділено на розробку платформи, яка має забезпечити інфраструктуру для поширення е-підручників та інших електронних ресурсів і сервісів.
Для ефективної реалізації державної політики у сфері освіти, що стосується цифрових технологій, необхідна розробка нормативно-правової бази:
Положення про Національну електронну освітню платформу (постанова КМУ);
Положення про електронний підручник (наказ МОН);
НПА, що врегульовують питання проведення експертизи електронних підручників, порядку проведення їх відбору (конкурсу) і забезпечення ними здобувачів загальної середньої освіти.
Ринок електронної комерції у світі зростає зі швидкістю 23-25%, що значно швидше за класичні роздрібні магазини. Український ринок e-commerce зростає зі швидкістю понад 30%, посідаючи друге місце за темпами в Європі. При цьому подібні темпи можуть зберігатися тривалий час, оскільки частка онлайн-продажів у роздрібній торгівлі загалом в Україні складає 3.2%, тоді як в середньому в Європі 8.8%, а у Британії – 17.8%.
Незважаючи на відставання за багатьма факторами, вітчизняний ринок досягнув об’єму 50 млрд грн у 2017 році, і очікується подальше зростання. Проте подальшому розвитку ринку перешкоджає низка економічних, технологічних та регуляторних бар’єрів. Зокрема, відставання за рівнем проникнення інтернету та банківських карт, відсутність належного контролю за ввезенням і реалізацією товарів, а також брак дієвих механізмів захисту споживачів у сфері онлайн-торгівлі.
На жаль, ми не можемо подолати відстань у часі, що вимірюється
століттями, й часто-густо історичні факти губляться у глибині віків. Тому ми повинні любити та цінувати те, що нам залишилося у спадок
від наших предків, продовжити їхню справу, залишити щось по собі на
цій землі. Лише людина, яка поважає своє минуле, любить свій рідний край,
цікавиться його історією та сучасністю, може побудувати достойне майбутнє. Про наш край написано багато, свого часу вийшло друком чимало
книжок. Проте це були переважно історичні видання, що мали науковий характер та невеликий наклад. Вони були доступні лише обмеженому колу читачів, а у школах, на жаль, на вивчення історії рідного
краю відводиться невелика кількість годин. Моя ж концепція полягає в тому, щоб подати інформацію у легкому, цікавому вигляді та зробити
видання доступним для всіх жителів Броварської ОТГ.
Сучасний світ неможливо уявити без програмного забезпечення (ПЗ). Розробка ПЗ перетворилася на окрему галузь, що займає чільне місце у світовій економіці, в тому числі в Україні. У 2016 році світові витрати на ITпослуги склали 1229 млрд дол. США, і ця галузь зростає щороку, в тому числі очікується зростання на 3,2% у 2017 році. При цьому із розвитком технологій, з новою технологічною революцією, цифровізацією світу значення розробки програмного продукту лише зростатиме.
Сьогодні Україна не залишається осторонь глобальних процесів. Наша держава одна з найкращих для розміщення замовлень у сфері аутсорсингу бізнес-процесів та IT, що підтверджує 24 місце у рейтингу привабливості. Слід зауважити, що такі досягнення завдячують багато в чому тому, що ринок є абсолютно новим. Він почав розвиватися вже за часів незалежності, і позбавлений багатьох вад, притаманних традиційним сферам економіки, які дісталися у спадок від Радянського Союзу: монополізації, експлуатації ресурсів, олігархізації і т.д. Ринок ПЗ – яскравий приклад нової економіки знань, який може стати локомотивом до переходу України для постіндустріальної економіки, яка вже давно є реальністю для розвинених країн.
Ринок розробки ПЗ сьогодні є здебільшого експортно-орієнтованим і займає третє місце за обсягами виручки, тож є одним із головних джерел надходження валютних коштів в Україну. Експортно-орієнтований сектор розробки ПЗ у 2016 році склав 3,2 млрд дол. США, що становить близько 26% експорту послуг за відповідний період і 7% сукупного експорту товарів і послуг. Таким чином ринок позитивно впливає на стабільність курсу національної валюти і цін в державі.
Враховуючи вищезазначене, ринок розробки ПЗ був визначений BRDO пріоритетним у перегляді регуляторного поля.
Аграрний сектор економіки України на сьогодні перебуває на стадії високого розвитку. Сільськогосподарські товаровиробники, що впроваджують сучасні системи зрошення, здатні збільшити урожайність на 30%-50% залежно від культур. За інформацією Держводагентства станом на 2017 рік, в Україні обліковується 5485,3 тис. га меліорованих, у тому числі 2178,3 тис. га зрошуваних і 3307,0 тис. га осушуваних земель, з відповідною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об’єкти тощо). 5 485,3 тис. га 2 178,3 тис. га зрошуваних земель 3 307,0 тис. га осушуваних земель
Наявні водогосподарська та меліоративна інфраструктури (забезпеченість водними ресурсами, пропускна здатність магістральних та розподільних каналів, кількість та продуктивність різних за призначенням насосних станцій тощо) є достатніми для забору та подачі води для поливу сільськогосподарських земель не менш як 1,5-1,8 млн гектарів, відведення надлишкових вод у весняний період з території площею понад 3 млн гектарів та водорегулювання на площі понад 1 млн гектарів. Однак, переважна більшість інфраструктури була побудована за часів СРСР і лише незначна її частина є модернізованою. За експертними оцінками, вартість реконструкції та модернізації всіх систем зрошення та дренажу України може сягати 3 млрд дол. США.
При цьому, здійснення заходів з модернізації зрошувальних та дренажних систем дасть можливість щороку додатково отримувати близько 10 млн тонн зернових, близько 3 млн тонн технічних культур загальною вартістю не менше 100 млрд гривень.
На ринку існує багато проблем, а відсутність «розумного» регулювання для їхнього вирішення створює передумови для виникнення «сірих схем» підключення до систем зрошення та дренажу.
Існування цих проблем не дозволяє залучати інвестиції, створює негативні екологічні наслідки, а з відкриттям ринку землі, через невизначеність права власності на меліоративну систему, можуть створюватись умови для рейдерських захоплень земель.
Розвиток систем зрошення та дренажу є дуже актуальним для агровиробників в умовах зміни клімату та виникнення посух та паводків, збільшення продуктивності врожайності, підвищення рівня експорту продукції, а також є привабливим для іноземних інвестицій, які потрібні для розвитку економіки в цілому. Дослідження спрямоване на аналіз застосування та функціонування систем зрошення та дренажу в аграрному виробництві з метою врегулювання відносин між державою та суб’єктами господарювання, пов’язаних
з відкриттям ринку землі.
У цій зеленій книзі ми описали стан та перспективи регулювання публічних закупівель в сфері будівництва,
проаналізували відповідні дані єдиної системи електронних публічних закупівель (в т.ч.: рівень конкуренції,
економії, склад замовників та учасників процедур, їх активність, статистику закупівель за розділами 45000000-7
«Будівельні роботи» та 71000000-8 «Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги» Національного
класифікатора «Єдиний закупівельний словник»), наголосили на виявлених в процесі аналізу проблемах та
вказали на можливі шляхи їх вирішення.
Право на доступ в інтернет визнано ООН базовим правом людини. Також Організація зазначає, що держава повинна нести відповідальність за доступність інтернету найширшим верствам населення.
Основне завдання - забезпечити всім гравцям ринку рівноправний доступ до інфраструктури: до кабельної каналізації, ліній електропередачі, до багатоквартирних будинків.
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Проекту Закону № 4159 «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», Закон підписано Президентом. Наразі потрібно привести підзаконні та регуляторні акти у відповідність закону та усунути всі штучні бар’єри для доступу операторів та провайдерів телекомунікаційних послуг, насамперед представників малого та середнього бізнесу, до об’єктів інфраструктури. Створення чесних, прозорих та економічно обґрунтованих умов придасть поштовх розвитку широкосмугового доступу в країні та підвищить її рейтинги (показник МСЕ з проникнення ШПД, рейтинг ВЕФ - Networked Readiness Index).
пропозиції до плану першочергових дій з розвитку промисловості україниUIFuture
Пропозиції з розвитку видобування вуглеводнів
1.1
1.2
1.3
Створити робочу групу з представниками Асоціації
газодобувних підприємств України з метою розробки
законопроектів щодо впровадження нових форм
співробітництва приватних та державних компаній в сфері
видобування нафти і газу.
Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України з
метою включення розроблених законопроектів до порядку
денного пленарного засідання.
Звернутися з листом до Голови ПАТ «Укргазвидобування» з
метою рекомендувати проведення конкурсів із залучення
приватного капіталу для фінансування проектів з
інтенсифікації видобутку вуглеводнів.
Мінекономрозвитку
Асоціація газодобувних
підприємств України
2 Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України про
включення до порядку денного пленарного засідання Проекту
Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з
метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за
користування надрами для видобування природного газу з
нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р., та його
прийняття як пріоритетного.
Мінекономрозвитку
3 Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів змін до
наступних Постанов КМУ: № 594 «Про затвердження Порядку
проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на
користування надрами», № 615 «Про затвердження Порядку
надання спеціальних дозволів на користування надрами», №
59 «Про затвердження Положення про порядок надання
гірничих відводів», № 865 «Про затвердження Положення про
порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів
корисних копалин», № 321 «Про затвердження Порядку
видачі дозволів на спеціальне водокористування», № 870
«Про Порядок передачі документації на державну екологічну
експертизу», №302 «Про затвердження Порядку проведення
та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря», №423 «Про
затвердження Положення про порядок розпорядження
геологічною інформацією», з метою врахування наступних
пропозицій:
Similar to Integrated concept of Lviv downtown development (20)
2. вступне слово зМіст
Дорогі львів’яни, вступне слово ....................................................................................................................................................02
Наше місто з його понад 750-річною історією є культурним та духовним центром України. Його історична частина є перелік скорочень .............................................................................................................................................04
величною пам’яткою зодчеству різних архітектурних стилів та різних історичних епох та відома далеко за межами нашої
країни. По праву історична частина міста була внесена в перелік світової спадщини ЮНЕСКО. 1 вступ ........................................................................................................................................................... 06
2 Функція інтегрованої концепції розвитку центральної частини львова (ікр) ...................................... 08
Унікальність центральної частини міста полягає у тому, що вона продовжує жити та розвиватися. У серці Львова, як і
3 створення та участь у інтегрованій концепції розвитку центральної частини львова......................... 10
кілька століть тому, кипить та вирує життя – тут живуть, працюють, навчаються, проводять свій час тисячі львів’ян. При
4 історичний та архітектурний розвиток центральної частини львова.................................................... 16
цьому все більше туристів відвідують Львів та відкривають для себе його красу та неповторність.
5 Демографічний розвиток.......................................................................................................................... 18
В наш час постійних змін особливо важливим є створити комфортні умови проживання для мешканців центральної
частини міста та одночасно зберегти безцінні пам’ятки історії та культури для наших дітей та наступних поколінь. 6 існуюча ситуація у центральній частині міста.......................................................................................... 21
Багато європейських міст успішно виконали це завдання завдяки інтегрованому підходу до питання розвитку міста. Також 6.1 Культурна спадщина та житлове господарство.................................................................................. 22
і ми стаємо на цей шлях, на якому важливою є тісна співпраця політичних кіл, міської влади, представників економіки та 6.2 Громадський простір .......................................................................................................................... 26
мешканців міста. 6.3 Транспорт та технічна інфраструктура ............................................................................................... 30
Цей шлях є складним та тривалим. Але я впевнений, що налагоджена та системна співпраця стане запорукою досягнення 6.4 Туризм та культура............................................................................................................................... 36
спільної мети. 6.5 Економіка та роздрібна торгівля ........................................................................................................ 42
6.6 Соціальна сфера та освіта ................................................................................................................... 48
Міський голова А.Садовий 7 реалізація процесу оновлення центральної частини міста львова..................................................... 53
7.1 Збереження архітектурної спадщини та забезпечення житлової функції......................................... 54
7.2 Покращення якості громадського простору....................................................................................... 58
7.3 Покращення транспортної ситуації та технічної інфраструктури ...................................................... 62
7.4 Сприяння розширенню пропозицій в галузі туризму та культури..................................................... 66
7.5 Посилення роздрібної торгівлі, підтримка ремесел та сфери послуг ............................................... 70
7.6 Покращення ситуації в соціальній сфері та в галузі освіти................................................................. 74
7.7 Сприяння модернізації управління ..................................................................................................... 78
8 Моніторинг................................................................................................................................................. 80
9 висновки..................................................................................................................................................... 82
список використаних джерел інформації....................................................................................................... 85
2 3
3. перелік скорочень
AG- Aktiengesellschaft (акціонерне товариство)
DREBERIS – Dresdner Beratung für internationale Strategien
GMBH - Gesellschaft mit beschränkter Haftung (товариство з обмеженою відповідальністю)
GІZ – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (Німецьке товариство міжнародного співробітництва)
KfW – Kreditanstalt für Wiederaufbau (Кредитна Установа для Відбудови)
TACIS – Technical Assistance for the Commonwealth of Independent States (Технічна допомога Співдружності Незалежних
Держав)
VCDB – Verkehrs Consult Dresden-Berlin GmbH
BMVBS – Bundesministerium für Verkehr, Bau und Stadtentwicklung (Федеральне міністерство транспорту, будівництва та
розвитку міст)
PTV - Planung Transport Verkehr
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров‘я
ДІПМ – Державний інститут проектування міст
ДП – державне підприємство
ЄС – Європейський Союз
ІКР – Інтегрована концепція розвитку
ЛКП – Львівське комунальне підприємство 1 вступ
ЛМР - Львівська міська рада
МОП – Міжнародна організація праці
2 Функція інтегрованої концепції розвитку центральної
частини львова (ікр)
НУ – Національний університет
ОСББ - Об‘єднання співвласників багатоквартирних будинків
3 створення та участь у інтегрованій концепції розвитку
центральної частини львова
УЄФА - Союз європейських футбольних асоціацій
УРСНРІ - Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут 4 історичний та архітектурний розвиток центральної частини
львова
ЮНЕСКО - Організація Об‘єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
5 ДеМограФічний розвиток
4
4. 1 львів (пол. Lwów, нім. Lemberg) є найбільшим містом • Зростання обсягів спекуляцій, також і з боку іноземних
вступ Західної України і розташований на відстані 80 км від
кордону з Польщею. Налічуючи майже 800.000 мешканців,
інвесторів, спричинило великий тиск на міський ринок
землі та нерухомості. Відремонтовані помешкання
Львів є найважливішим економічним, культурним і часто здаються в оренду або продаються багатим
туристичним центром Західної України. Львів є також бізнесменам за завищеними цінами.
значним осередком вищої освіти в Україні; тут навчаються • Низький рівень доходів і одночасне зростання вартості
близько 100.000 студентів. Львів є одним із чотирьох життя вже ведуть до соціальних перекосів у деяких
українських міст, у яких проводитиметься Чемпіонат місцях центральної частини міста.
Європи з футболу 2012 р. (Євро-2012)
• Зростання потоків індивідуального автотранспорту та
Рання історія міста на берегах Полтви бере початок транзиту сильно загострило ситуацію з транспортним
від заснованого близько 1250 р. замку. У пізньому рухом і паркуванням передусім по периметру
середньовіччі та у ранню новітню добу Львів перетворився історичної частини міста й дотичних до неї районів
у важливий торговий центр. Окрім польського і русинського і суттєво обмежує якість перебування і якість
(українського) населення у місті аж до XX ст. зберігається громадського простору.
помітний вплив передусім німців, австрійців, євреїв та • Будівництво великих торгових центрів на околицях
вірмен. Сьогодні у Львові живуть майже виключно українці, міста і пов‘язане з цим переміщення купівельної
росіяни і поляки, а також вірмени та євреї - як меншини. спроможності та капіталу становить щораз більшу
Історична частина міста, у якій переважають будівлі з небезпеку для невеликих крамничок різного
різних історичних епох, здебільшого збереглася і з 1998 р. спрямування вздовж дотеперішніх торгових вулиць.
належить до культурної спадщини ЮНЕСКО. Близько 11 % Тож забезпечення потреб мешканців старої частини
історичних архітектурних пам‘яток України знаходяться у міста є під великою загрозою.
Львові. • Багато розташованих в історичному центрі освітніх і
Поруч з важливими позитивними зрушеннями є ще багато культурних закладів перебувають у поганому стані та
проблемних аспектів, що видно з наступних фактів: потребують нагального ремонту чи модернізації.
• Оскільки впродовж десятиріч не проводилися
реставраційні та ремонтні роботи, центр Львова, у
якому налічується понад 2.700 історичних будівель,
що значною мірою формують його вигляд, частково
перебуває у поганому стані. Збереження історичної
архітектурної спадщини у багатьох місцях є під
загрозою, зокрема, через неправильний ремонт або
застосування несумісних з пам‘ятками архітектури
будівельних матеріалів у минулі роки.
• Відсутність ремонтних робіт та інвестицій призвели
до того, що технічна інфраструктура значною мірою
потребує модернізації. Особливо великі втрати є у
системі водопостачання та каналізації.
6 7
5. 2 інтегрована концепція розвитку центральної частини • створює важливу базу для отримання національних та
можливостей міста не вистачає для одночасного
проведення потрібних заходів із модернізації в усьому місті.
Львова (ІКР) конкретизує загальні цілі розвитку історичної міжнародних програм фінансування та допомоги;
Функція частини міста, зокрема, «Стратегію сталого розвитку міста • презентує довгострокову концепцію розвитку для
Через скрутне фінансове становище багатьох мешканців
майже відсутні можливості для отримання додаткових
інтегрованої Львова» та «Стратегічний план збереження історичного
центру у Львові», на основі генерального плану.
старої частини міста, яка належить до культурної
спадщини ЮНЕСКО.
комунальних доходів, наприклад, через підвищення
тарифів. Ще одним викликом є необхідність залучення
концепції Інтегрована концепція розвитку центральної частини приватних інвестицій для збереження архітектурно-
Львова описує всі важливі заходи і проекти з розвитку зона дії інтегрованої концепції розвитку культурної спадщини, оскільки й тут у більшості випадків
розвитку історичного центру міста на наступні 10 років. При цьому в центральної частини львова наявних коштів недостатньо для проведення необхідних
центральної ній проводиться поділ між існуючими проектами, коротко-,
середньо- і довгостроковими планами та ідеями проектів,
Зона дії Інтегрованої концепції розвитку центральної
модернізаційних проектів.
частини міста Львова охоплює площу близько 1,9 км². Зосередивши зусилля на покращенні якості громадського
частини львова реалізація яких залежатиме від фінансових можливостей
та програм сприяння з боку міської влади, інших
Територія Концепції орієнтується головним чином на межі, простору і пов‘язаному з цим покращенні якості життя і
визначені ареалом культурної спадщини ЮНЕСКО, однак житла, міська влада зможе ефективніше спрямовувати
громадських інституцій та місцевих діючих осіб. при цьому відбулося її суттєве розширення на південний наявні приватні інвестиції в обрані сфери. При таких
В Інтегрованій концепції розвитку центральної частини захід, для того щоб охопити розташовані у цих районах публічних інвестиціях можна очікувати, що за ними
Львова визначаються заходи і проекти в тематичних старі будинки, які потребують санації. Головна частина підуть приватні інвестори. Це стосується, наприклад,
галузях «Культурна спадщина та житлове господарство», охопленого проектом ареалу розташована на території житлових будинків поблизу міських парків та скверів після
«Громадський простір», «Транспорт та технічна інфраструктура Галицького району міста, менше 10 % — у Личаківському покращення їхньої якості.
міста», «Туризм та культура», «Економіка і роздрібна торгівля», районі міста.
На цьому тлі визначення меж для території, на якій
«Освіта та соціальна сфера». Територія Концепції має наступні межі: якщо рухатися буде реалізовуватися Інтегрована концепція розвитку
Аспекти енергозбереження та сталого розвитку присутні за годинниковою стрілкою, то на півночі межа проходить центральної частини міста Львова, має наступні стратегічні
у всіх тематичних галузях. Між окремими галузями є вздовж залізничної колії та вулиць Під дубом і Татарської. та фінансові переваги:
тісний зв‘язок та взаємні впливи. Підтримка і використання На північному сході межу ареалу утворюють вулиця
• визначення меж для території програми стане
можливих синергетичних ефектів є важливою складовою Замкова та парк Високий Замок. На півдні та південному
основою для надання вже існуючого фінансування та
стратегічних засад майбутнього розвитку міста сході межа проходить вздовж наступних вулиць:
пошуку можливостей для залучення національних та
Кривоноса, Гуцульської, Лисенка, Короленка, академіка
міжнародних коштів для процесу оновлення міста;
Філатова та Кониського. Вулиці Левицького, Герцена,
Функції інтегрованої концепції розвитку Мартовича і Стефаника утворюють межу ареалу на • концентрація стратегії розвитку міста буде
центральної частини львова півдні. На південному заході його кордони проходять зорієнтована на ту сферу, від якої можна очікувати
Інтегрована концепція розвитку центральної частини вулицями Словацького та Університетською (між головним найбільший позитивний ефект;
Львова виконує водночас багато функцій. Вона: корпусом Національного університету ім. Івана Франка та • на основі концепції з‘явиться можливість для
однойменним парком), а також вулицями Листопадового ухвалення правил і положень, які дозволять в межах
• допомагає керівництву міста у прийнятті рішень для певної території контролювати, наприклад, процеси
чину, Огієнка та Городоцькою. На півночі територія
ефективного планування та використання бюджетних реставрації та модернізації або ціни на оренду чи
Концепції обмежується вулицею Джерельною (Краківський
коштів і враховується у щорічному плануванні міського земельні ділянки, запобігати спекуляціям та впливати
ринок) аж до перетину з вулицею Під Дубом.
бюджету; на зовнішній вигляд реклами (на фасадах, у вітринах
• є інструментом управління та моніторингу для Така просторова концентрація запланованих бюджетних межа території проекту
чи в громадському просторі);
Львівської міської ради в процесах оптимізації; і приватних інвестицій є необхідною, щоб у короткий
строк досягнути помітного ефекту в процесі оновлення • відкриються нові шанси для залучення приватних межа території ЮНЕСКО
• робить зрозумілими і прозорими комунальні та інвесторів, наприклад, шляхом надання інвестиційних
міста. Вона є вимушеною, оскільки наявних фінансових
приватні плани й проекти для мешканців Львова; субсидій. Рис.1: Зона дії Інтегрованої концепції розвитку центральної частини міста Львова [1]
8 9
6. 3
процес піДготовки • Українсько-німецький проект «Муніципальний розвиток
та оновлення старої частини міста Львова» (Львівська
Туризм
створення міська рада, Німецьке товариство міжнародного
Енергозбереження
та участь у львів пристосовується до зміни рамкової ситуації і співробітництва GІZ, з 2009 р.)
Освіта
Євро-2012
вже створив базові передумови для процесу сталого • План розвитку громадського простору, 2004 р.
інтегрованій оновлення міста. У комплексній концепції розвитку старої
частини міста ці передумови набувають конкретних рис.
Загальні
Культура
концепції До 2010 р. у Львові розроблено 115 стратегій, концепцій і
Завдяки їм створюються якнайкращі передумови для
успішного розвитку Львова як привабливого центру
Охорона здоров‘я
Житлове
розвитку програм, які стосувалися стратегічного розвитку міста в
цілому та галузевих тем.
економіки та туризму, а також для збереження його господарство та
інфраструктура
архітектурної спадщини та модернізації інфраструктурних
центральної Серед великої кількості існуючих стратегій та програм мереж. Більшість документів мають суто стратегічний
Транспорт
Соціально-економічні
тут наведено лише ті, які мають особливе значення для характер і мало або й зовсім не охоплюють конкретних
частини Міста подальшого розвитку старої частини Львова: заходів. Винятками є лише Цільова програма підготовки Рис.2 Співвідношення стратегій, концепцій і програм за
львова • Стратегія розвитку Львівської області до 2015 р.
та проведення Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 та
Стратегія розвитку Львівської області до 2015 р.
галузями (за даними Інституту міста) [2]
(розроблена Львівською обласною державною
адміністрацією та Інститутом регіональних досліджень
Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії) У документі визначено наступні стратегічні цілі: Досягнення сформульованих цілей має забезпечити Контролювати і супроводжувати реалізацію цієї Стратегії
• Стратегія розвитку Львова до 2027 р. (Центр стратегічний план збереження історичної реалізація заходів, які визначені пріоритетними у стратегії: буде робоча група, яку ще слід створити. Виконавчий
• Збереження історичного середовища Львова для
комунального та регіонального розвитку, 2007 р.) частини львова як культурної спадщини комітет Львівської міської ради має прийняти рішення про
наступних поколінь. • ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках
• Генеральний план розвитку Львова до 2025 р. (ДП Юнеско її склад і повноваження. Про ступінь виконання Стратегії
• Гармонійний розвиток історичного міста та створення архітектури та їх ансамблях;
ДІПМ Містопроект, 2008 р.) робоча група буде регулярно інформувати громадськість.
Ще не ухвалений, але вже поданий на розгляд виконавчого комфортних умов для проживання мешканців і гостей. • розробка міських програм реставрації і консервації для
• Стратегія підвищення конкурентоспроможності Львова комітету Львівської міської ради, Стратегічний план окремих елементів архітектурних пам’яток та особливо
• Досягнення самоідентифікації мешканців Львова з
(Monitor Group) служить збереженню та подальшому розвитку центральної цінних пам‘яток в цілому; сумарна вартість програм
історичною культурною спадщиною.
• Стратегія міського транспортного руху для м. Львова частини міста і, отже, культурної спадщини ЮНЕСКО. Він повинна стабільно складати не менше ніж 1 % річного
має створити можливості для збереження автентичності • Співпраця та відповідальність міжнародних,
до 2030 р. (консорціум PTV AG-VCDB GMBH та DREBE- бюджету Львова;
цього ареалу та якісної інтеграції нових проектів у існуючу державних та місцевих структур в справі збереження
RIS, фінансування: Кредитна установа для відбудови • Розробка Державної програми регенерації
структуру забудови. Стратегію розроблено як частину спадщини і створення умов для сталого розвитку
KfW) та реставрації історичної забудови м.Львова
Генерального плану м. Львова; вона має стати його сучасного міста.
• Міська цільова програма підготовки та проведення і забезпечення її стабільного та належного
Євро-2012 (Управління адміністрування, будівництва інтегральною складовою. фінансування;
та розвитку інфраструктури, 2009 р.) Центральною візією Стратегії є презентація Львова • ремонт доріг з паралельною заміною та ремонтом
• Стратегія культурного розвитку Львова (Центр мешканцям і гостям як добре збереженого, сучасно інженерних комунікацій;
культурного менеджменту Львова спільно з European організованого і доброзичливого міста. • покращення організаційної структури існуючих органів
Cultural Foundation, Амстердам, 2008 р.) охорони пам‘яток
Головним розробником цієї стратегії на період 2010–2024
• Стратегічний план збереження історичної рр. є державне підприємство «Укрзахідпроектреставрація». • розробка і затвердження правил забудови міста для
забудови у Львові на 2010–2024 рр. (ДП УРСНРІ території Об’єкту та його буферної зони.
Укрзахідпроектреставрація)
10 11
7. стратегія національної та міської програм
підготовки та проведення Євро-2012
• забезпечення належної туристичної інфраструктури,
що включає достатню кількість готельних місць та процес залучення
розважальних пропозицій для гостей і учасників
Згідно з постановою Кабінету міністрів розроблено
Державну цільову програму підготовки та проведення
Євро-2012, а також привабливі можливості у сфері інтегрована концепція розвитку центральної частини
громадського харчування; міста Львова розроблена за співучасті місцевої влади,
Євро-2012 в Україні. На основі цієї програми Львівська фахових підрозділів Львівської міської ради, комунальних
міська рада розробила Міську цільову програму підготовки • розвиток і підготовка існуючої інформаційної
інфраструктури до вимог Євро-2012. підприємств та важливих громадських інституцій.
та проведення Євро-2012 у м. Львові, за яку відповідає
директор департаменту «Євро-2012». Належне виконання організаційна структура та принципи
програми контролює перший заступник міського голови. Програмою передбачена також реставрація важливих роботи
пам‘яток культури в старій частині міста. Ці заходи Для організації роботи розпорядженням міського голови
включено в Інтегровану концепцію розвитку центральної у грудні 2009 р. створено міжвідомчу міжгалузеву робочу
Головна мета стратегії програми — створення необхідних частини Львова. Рис. 3. Огляд організаційної структури та схема роботи у
правових, соціальних, економічних та логістичних рамкових групу під головуванням першого заступника міського процесі створення Концепції (Джерело: GІZ) [1]
умов для успішного проведення фінальної частини Євро- Протягом 2008–2012 рр. на реалізацію цих заходів голови, яка збиралася щонайменше один раз на місяць.
2012 у Львові. Вона ділиться на наступні окремі цілі: заплановано виділити наступні кошти: До її складу входять також заступник міського голови
з гуманітарних питань, голова Галицької районної
• створення необхідної для проведення Євро-2012 адміністрації, заступник голови Личаківської районної
інфраструктури згідно з вимогами УЄФА; адміністрації та представники наступних підрозділів:
Розробка Інтегрованої концепції розвитку центральної Фаза 3: зустрічі експертів (травень 2010 р.) Фаза 5: розробка концепції та оцінка (липень–
• забезпечення належним чином підготованого до Державний Бюджет м. • Управління охорони історичного середовища
Інші джерела частини Львова відбувалася у багато етапів: грудень 2010 р.)
проведення такого великого міжнародного заходу бюджет Львова • Департаменту містобудування, Управління архітектури Після узагальнення та попереднього аналізу всіх наданих
персоналу; 2008 32,21 48,64 59,98 Фаза 1: інвентаризація — залучення адміністрації проектних пропозицій проведено 5 тематичних «круглих Після просторової та галузевої класифікації проектів
• Комунальної установи Інститут міста
• створення атмосфери фестивалю в цілому місті під (березень–квітень 2010 р.) столів» за участю експертів (культурна спадщина і житловий їх оцінили за важливістю, шансами на короткострокову
2009 163,48 149,29 508,16 • Управління житлового господарства реалізацію, а також за очікуваним ефектом. Водночас
час проведення Євро-2012. Насамперед робоча група провела інвентаризацію усіх сектор; громадський простір, інфраструктура та транспорт;
2010 2495,31 362,26 1356,40 • Управління економіки економіка, торгівля та туризм; освіта та соціальна сфера; конкретизовано загальні цілі розвитку старої частини міста
важливих проектів та ідей, які існували у Львівській міській
2011 2741,43 1166,43 2264,91 • Сектору підтримки муніципальних проектів культура). З одного боку, ці зустрічі дали можливість та найважливіші орієнтири для майбутнього розвитку
раді та міських комунальних підприємствах. Для цього
Досягнення сформульованих цілей має забезпечити 2012 43,08 77,68 59,50 • Департаменту «Євро 2012», Управління провести дискусію про дотеперішній розвиток проекту і історичного центру.
розроблено стандартизовану анкету для обліку проектних
реалізація наступних заходів: адміністрування, будівництва та розвитку стан центральної частини міста, а з іншого — визначити
Разом 5475,51 1804,3 4248,95 пропозицій. Надіславши запити до всіх комунальних Фаза 6: прийняття рішень (21 квітня 2011 р.)
• будівництво нового футбольного стадіону та інфраструктури структур та підрозділів, робоча група отримала перший подальші необхідні проекти. До кола експертів входили
ключові особи та фахівці — представники публічної сфери Концепцію розвитку центральної частини Львова винесено
приведення існуючої спортивної інфраструктури, Таблиця 1. Розподіл коштів програми Євро-2012 у м. Львові, • ДП ДІПМ Містопроект список проектів. Паралельно з залученням згаданих
млн. грн. та громадянського суспільства. на розгляд комісій ЛМР і затверджено рішенням xxx
яка буде використовуватися під час Євро-2012, у • ДП УРСНРІ Укрзахідпроектреставрація, а також інституцій розпочався збір інформації, огляд та оцінка
Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року. Відтепер
відповідність до вимог УЄФА; • Німецького товариства міжнародного співробітництва існуючого стану. Фаза 4: залучення мешканців (червень 2010 р.) Концепція служить для детального інформування
• достосування необхідного в контексті Євро-2012 (GІZ) ҐмбГ . Під час широкого громадського обговорення зацікавлені мешканців, кращого узгодження дій комунальних служб та
Фаза 2: залучення інших місцевих зацікавлених
медичного забезпечення до вимог УЄФА; сторін (квітень 2010 р.) мешканці та представники малого бізнесу центральної визначення пріоритетних завдань оновлення міста.
• гарантування безпеки, необхідної під час проведення Спершу робоча група визначила цілі та завдання Концепції, Під час другої фази відбувалося визначення важливих частини Львова могли ознайомитися з визначеними на
великих заходів, та створення для цього законодавчих а також робочі етапи її створення. З початку лютого 2010 Фаза 7: реалізація (2011 та наступні роки)
місцевих гравців, організацій та інституцій. Їм даний час сильними і слабкими сторонами свого району
рамкових умов; р. вона координувала процес розроблення Концепції. У запропонували подати заплановані проекти або ідеї, міста. Вони мали також нагоду ознайомитися з проектними Після рішення Львівської міської ради від xxx Концепція є
• розбудова необхідної для безперешкодного майбутньому робоча група наглядатиме за реалізацією які могли б зробити важливий внесок у розвиток старої пропозиціями та взяти участь у дискусії про них. Наприкінці основою для щорічного планування бюджету та залучення
проведення Євро-2012 транспортної інфраструктури; Інтегрованої концепції розвитку. частини міста Львова. учасники обговорення могли оцінити проекти, зробити національних і міжнародних коштів. Робоча група стежить
зауваження до них та внести власні проектні пропозиції. за тим, щоб визначеним Концепцією нагальним заходам
12 13
8. стандартизована оцінка проектів та • існує потенційне джерело фінансування: для
проектних ідей (анкета опису проекту) фінансування проекту можуть бути названі конкретні
потенційні публічні (наприклад, комунальний або
Збір усіх проектних пропозицій та ідей відбувався за
державний бюджет) та приватні донори, чия фінансова
допомогою стандартизованої Анкети опису проекту. Вона
містить усі необхідні дані короткого опису проекту і дає участь у проекті є ймовірною;
можливість краще класифікувати тематично та порівняти • визначення відповідальних осіб: для реалізації
окремі проекти. проекту можуть бути визначені відповідальні особи, які
займатимуться проблемами фінансування.
оцінка проектів характер проекту
Зазвичай кількість існуючих проектних ідей та заходів • заповнення прогалини: у проекті вперше зосереджено
перевищує наявні фінансові можливості. Тому потрібні увагу на просторовий чи тематичний напрямок на
критерії, які дозволять оцінити зміст та рейтинг усіх даній території;
проектів. • модельний/демонстраційний проект: пропонується
Індикатори можна загалом поділити на дві категорії: розробити шляхи вирішення проблеми на певній
загальні критерії виключення та диференційовані критерії території за допомогою модельного проекту, а згодом
оцінки. Загальні критерії виключення орієнтуються, поширити цей досвід. Проект служить, зокрема, для
надавався пріоритет під час планування комунальних зокрема, на засади оновлення міста та враховують застосування нових методів та процесів.
витрат. Робоча група намагається також залучати наступні аспекти:
зовнішнє фінансування для реалізації проектів. Реалізація внесок у вибрані завдання вищого рівня,
поодиноких заходів відбувається за загальної координації • проектні пропозиції повинні бути розташованими в сформульовані у концепції:
відповідальних за ті чи інші галузі установ та відділів межах визначеної території;
• збереження архітектурної спадщини / управління
міської ради і контролюється робочою групою (контролінг). • проектні пропозиції повинні відповідати інтересам житловою функцією в центральній частині міста;
громади і засадам оновлення міста.
Фаза 8: Моніторинг (2012 та наступні роки) • покращення громадського простору;
Усі проекти Концепції виконують ці критерії. За допомогою
Передбачається, що через якийсь час Концепцію треба диференційованих критеріїв оцінки їх можна класифікувати • покращення технічної інфраструктури і транспортної
буде заново оцінити і актуалізувати. При цьому, зокрема, за змістом та рейтингом. ситуації;
визначать, наскільки заходи Концепції сприяли досягненню • стабілізація та розширення пропозицій у сфері
спільно сформульованої мети. туризму і культури;
З огляду на основний напрямок діяльності «сталий розвиток
міста» особлива увага приділяється наступним аспектам, • належне посилення роздрібної торгівлі;
які оцінюються за їхнім значенням: • сприяння розвитку ремесел, малих підприємств,
торгівлі та послуг;
Фінансування • покращення соціальної ситуації та безпеки;
• фінансування гарантоване: є надійна згода на • енергозбереження;
виділення публічних або приватних коштів (наприклад,
• модернізація управління.
кредитних ліній);
Рис. 4: Зразок анкети опису проекту [1]
14 15
9. 4 львів засновано у 1256 р. королем Данилом Галицьким. У часи інтенсивного розвитку міста наприкінці XIX ст. на
У пізньому середньовіччі та у ранню новітню добу північ від середмістя виникли великі промислові райони,
історичний та Львів, завдяки розташуванню на перетині важливих на півдні та на заході — житлові квартали з забудовою
архітектурний торгівельних шляхів, перетворився у важливий
торгівельний центр. Поруч з українцями і поляками
підвищеного рівня якості й комфорту. Тут сьогодні
розташовано багато громадських і адміністративних
розвиток раннє обличчя міста визначали передусім німці, євреї та
вірмени. У 1772 р. Львів перейшов під владу Габсбурзької
будівель.
Центром середмістя є площа Ринок з її типовою для
центральної монархії, під її впливом докорінно змінив своє обличчя і
зазнав нового розквіту. Він став четвертим за величиною
середньовіччя строгою планувальною структурою.
частини львова містом монархії та столицею новоствореного Королівства
Сьогодні середмістя оточене скверами і площами, які
закладено на місці колишньої лінії міських укріплень.
Галичини та Лодомерії. Після Першої світової війни Львів
відійшов до Польщі. В цей час місто налічувало 361 тис. Важливим кроком для збереження історичного центру
мешканців; третину з них становили євреї. Львова стало його включення у список культурної
спадщини ЮНЕСКО в 1998 р.
Приєднання до Радянської України (1939–1941) й
військова окупація гітлерівської Німеччини (1941–1944)
принесли з собою депортації та арешти, а отже, й глибокі
зміни соціальної структури міста. Після Другої світової
війни Львів знову опинився під радянським пануванням.
Унікальний архітектурний ансамбль міста походить із
періоду від XVI ст. до початку XX ст. й охоплює епохи
ренесансу, бароко, класицизму та сецесії.
Найстаріша частина міста Підзамче походить з XIII–XIV
ст. Окрім церков, з цього періоду не залишилося жодних
будівель. Після перенесення адміністративного центру на
площу Ринок та зведення довкола середмістя оборонних
мурів Підзамче перетворилося на передмістя.
Середмістя до 70–х рр. XVIII ст. оточували міські мури,
які сильно вплинули на розвиток міста. Всередині
мурів довкола площі Ринок з‘явилися регулярні, майже
прямокутні квартали забудови.
В цій добре помітній ще й сьогодні структурі виділяються
деякі церкви (напр. Домініканський або Латинський
собор), довкола яких збереглися незабудовані площі
на місці колишніх цвинтарів, на яких подекуди є зелені
насадження. Інші, зазвичай лише поодинокі порушення
щільності забудови, виникли через демонтаж окремих
будівель, що були зруйновані під час Другої світової війни.
16 17
