Smokey Bear* мчить на допомогу

1. № 2-2017№ 2-2017
Лісовий красень
Про що шумить
британський ліс

3. ГРОМАДСЬКО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЧАСОПИС
У НОМЕРІ:
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Головний редактор
Валентина Максименко
Заступник головного
редактора
Роман Новіков
Літературний
редактор
Галина Озірська
Менеджер
Віктор Поденко
Дизайн та верстка
Романа Новікова
РЕДАКЦІЯ
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС: 74244
© ТОВ «Видавничий дім «ЕКО-інформ»
Київ, 2017 р.
ТОВ «Видавничий дім
«ЕКО-інформ»
Адреса для листування:
02192, м. Київ–192, а/с 45
e-mail: info@ekoinform.com.ua
www.ekoinform.com.ua
Тел.: (044) 221-8-900,
(050) 383-05-95
ВИДАВНИЦТВО
№ 2 (121)
Березень–квітень
2017
№ 2-2017№ 2-2017
Лісовий красень
Про що шумить
британський ліс
Періодичність –
1 раз на 2 місяці
18
2
2
46
24
ТОВ «Софія-А»
04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25 А
Тел.: (044) 361-91-43
Номер підписано до друку: 16.05.2017 р.
Формат: 60x90/8, умовн.-друк. арк. 3
Свідоцтво Міністерства юстиції України про дер-
жавну реєстрацію друкованого засобу масової
інформації КВ № 17550–6400 ПР від 17.03.2011 р.
ДРУК
ЗАСНОВНИК
Видання засновано
у 1995 році Міністерством
лісового господарства України
Д
ЕРЖАВНЕАГЕНТ
СТВО ЛІСОВИХ
РЕСУРСІВУКРАЇН
И
28 АКТУАЛЬНО
Лісовий красень
31 НА ОБГОВОРЕННЯ
Мисливська наука
34 РІЧКА І ЛЮДИ
У дельті Дунаю
38 РОСТИМО ЗМІНУ
Надія галузі
40 НА ЧАСІ
Роздуми вголос
42 ЛІКНЕП
Навички стрільби
46 ТРОФЕЙНА СПРАВА
Баран, якого зберегли
мисливці
2 ПОСАДИ СВОЄ ДЕРЕВО
Весняна толока
ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
6 Про що шумить
британський ліс
10 Країна лісів та гір
14 ПРОБЛЕМИ. ПОШУКИ.
РІШЕННЯ
Не бачу вас, ясени, край дороги
18 ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРОЕКТИ
Крок за кроком до лісу
23 ЧЕМПІОН
«Я ставив мету і до неї йшов…»
24 МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Smokey Bear мчить
на допомогу

4. ПОСАДИ СВОЄ ДЕРЕВО
Веснянатолока
Всеукраїнська Акція «Майбутнє лісу у твоїх
руках» – шлях до свідомого суспільства
березня у північній півкулі починається весна, день
весняного рівнодення. Саме цей день у 1971 р., за
рішенням ООН, був проголошений Днем Землі. Цього дня
у різних країнах світу звучить Дзвін Миру.
22 квітня населення планети з 1990 року святкує
Міжнародний день Землі. Виникнення цього свята сягає
XIX століття, а його ініціатором став міністр землеробства
штату Небраска Дж. Стерлінг Мортон. За традицією 22
квітня усі бажаючі беруть участь у різних екологічних
заходах, озелененні та благоустрої селищ, міст тощо.
21
Лісовий і мисливський журнал • 2/20172
На цю весняну пору, окрім Зем-
них Днів, припадає ще одне свято,
яке органічно пов’язане з еколо-
гічним здоров’ям Землі – 21 бе-
резня – Всесвітній день лісів. Цей
день лісівники України відзначають
по-особливому – щорічною Акцією
Держлісагентства «Майбутнє лісу у
твоїх руках».
Розуміючи необхідність ви-
ховання у підростаючого поко-
ління шанобливого ставлення до
природи, роз’яснення широким
колам громадськості важливості
створення лісових насаджень, як
одного з основних компонентів
збереження екологічної рівнова-
ги на планеті, лісівники України з
2006 року проводять щорічну Ак-
цію «Майбутнє лісу у твоїх руках».
Наш журнал із самого початку її
заснування надає інформаційну
підтримку і бере активну участь у
популяризації цього заходу.
Головним заходом Акції є са-
діння дерев і створення нових лі-
сів за широкої участі учнівської та
шкільної молоді, громадськості,
представників органів влади та
ЗМІ.
ЧеЧеЧеЧеееЧеЧЧ ннінініннннініігггігіггггггггггг вщввщввщвщвщвщвщщщвщввщинииниииннннннаааааааааа
ЧеЧеЧеЧеЧеЧееЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧеЧееЧеееЧеЧеЧеЧ ркркркркркркрркркркркрккрркрркркррр ащащащаащааащащщаащащщащинининининииниии аааааа

5. ПОСАДИ СВОЄ ДЕРЕВО
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 3
Всеукраїнська акція з кожним
роком набирає все більших обер-
тів. За підсумками цьогорічної акції
«Майбутнє лісу у твоїх руках» у ній
взяло участь майже 30 тисяч при-
родолюбів з усіх областей нашої
країни, зокрема, на Сході.
Школярі, студенти, представ-
ники засобів масової інформації та
громадськості разом з лісівниками
у рамках Акції посадили майже три
тисячі га лісу. Загальна ж площа
висіяного та посадженого лісу лі-
сівниками в Україні з початку року
вдесятеро більша.
Оскільки садіння лісу виховує
культуру бережливого ставлення
до природи, лісівниками під час
Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках»
були організовані тисячі ознайом-
чо-пізнавальних заходів та заходів
з благоустрою дитячих садочків,
шкіл, алей, скверів та парків.
21 березня 2017 року, у Всес-
вітній день лісів та у рамках Акції
Держлісагентства «Майбутнє лісу у
твоїх руках», Голова Держлісагент-
ства Христина Юшкевич та пред-
ставники делегації з Республіки
Словенія взяли участь у садінні лісу
на території Макарівського ліс-
госпу (Київська область). Разом з
ними садили саджанці юні лісівни-
ки Комарівського та Ніжиловиць-
кого учнівських лісництв.
Розпочинаючи посадку лісу,
Христина Юшкевич підкреслила,
що основне завдання лісівників
– піклуватися про лісовий фонд
та збільшувати відсоток лісис-
тості країни до оптимальних 20%,
а основна функція Держлісагент-
ства – це відновлення та створення
нових лісів.
За ініціативи голови Доне-
цької облдержадміністрації, від-
булася регіональна Акція «Поса-
ди свою діброву». Створено нове
дубове урочище на горі Карачун
(м. Слов’янськ, Донецька обл.) у
пам’ять про загиблих захисників
України. Під час Акції було виса-
джено понад дев’ять тис. дубків на
площі два га.
Лісівники Луганщини також до-
лучилися до Акції «Майбутнє лісу у
твоїх руках». Упродовж Акції було
створено більше 7,7 га лісів, а та-
кож з’явилися нові сквери та алеї.
Представники всіх департамен-
тів Луганської ВЦА, журналісти та
учнівська молодь садили ліс на те-
риторії держпідприємства «Сівер-
ськодонецьке ЛМГ».
В Олександрівському лісгос-
пі, на Кіровоградщині, учасники
Акції – вихованці Червоно-Неру-
баївського шкільного лісництва,
представники місцевої влади та
мас-медіа разом з лісівниками на
чолі з начальником облуправління
лісового та мисливського госпо-
дарства Наталією Ревенко створю-
вали лісові культури на зрубах. Ре-
зультатом їхньої дружньої роботи
стало дубове насадження площею
півтора гектара. В Іванівській ЗОШ
провели урок знань про ліси під де-
візом, який вигадали самі учні: «Бу-
демо прикрашати землю добрими
справами, як калина – гай». У за-
ході взяли участь учні Веселобоко-
веньківського шкільного лісництва,
вчителі та працівники ДСДЛ центру
«Веселі Боковеньки».
В Акції на Львівщині на базі ДП
«Боринське ЛГ» у садінні лісу взя-
ли участь начальник Львівського
обласного управління лісового та
мисливського господарства Ана-
толій Дейнека, голова Львівської
обласної ради Олександр Ганущин
разом з обласними депутатами,
школярами, представниками ЗМІ,
місцевими громадськими активіс-
тами та працівниками лісової охо-
рони
Спільними зусиллями було по-
саджено лісові культури на площі
одного гектара, де було висаджено
чотири тис. шт сіянців ялиці білої,
950 шт клена-явора, 50 шт бука, по
200 шт модрини та дугласії.
У Жовківському лісгоспі кампа-
нія з садіння лісових культур про-
йшла у Великомостівському лісни-
ЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖииЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖииЖииЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиЖиииииЖЖиЖииитотототтототототототототототототототототототототототототоотототототтототототототототототтотототтттоттототтоттт мимимимимиммимимиммммимммммм рщрщрщрщррщщщрщрщщщщщщщщщининининининининииининиинининниннинининннинннининнааааааааааааааааааааааааа
КиКККиКиКиКиКиКиКиКиКиКиКиКиКиККиККиКиКиККиКиКиКиКиКиКиККиКиККК ївївївївїївївївївївїввїївввввввввввївївївщищищищщищщщищищищищщщищищищщиииищищщищищщищщщщ нананананананаананаанаананнннннанннннанннннннннннннннннннна

6. ПОСАДИ СВОЄ ДЕРЕВО
Лісовий і мисливський журнал • 2/20174
цтві. Загалом в Акції взяли участь
понад 30 осіб. На площі близько
одного гектара висадили сіянці со-
сни звичайної майже п’ять тис. шт,
близько двох тис. штук модрини та
дуба.
Також проведено весняну толо-
ку на території трьох лісництв дер-
жавного підприємства «Львівський
лісгосп», поблизу м. Львова у Вин-
никівському, Лапаївському та Лип-
никівському лісництвах.
Чи не найактивніші учасники
Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках»
– це вихованці учнівських лісництв.
Кілька років поспіль юні лісівники
з Костянтинівського учнівсько-
го лісництва (ДП «Сарненський
лісгосп»), що на Рівненщині, про-
водять посадку лісу 21 березня.
Веселі, допитливі, працьовиті юні
лісівники упродовж шести років
активно працюють і навчаються
лісівничій справі за підтримки ліс-
ничого Костянтинівського лісни-
цтва Олега Зарви та керівництва
Сарненського лісгоспу, яке всіляко
заохочує теоретичне та практичне
навчання юних лісолюбів.
З особливою старанністю за-
гортає землею корінці молодих
деревець учениця Житомирського
вищого професійного училища-ін-
тернату Надія Янкова. Вона навіть
рукавичок не вдягла, як того ви-
магають правила техніки безпеки.
Бо ж добре знає, що садіння лісу
– справа, яка потребує дбайливих
жіночих рук, адже виросла у сім’ї
лісівника.
Вона разом зі своїми одно-
курсниками та студентами-еколо-
гами Житомирського державного
технологічного університету та
викладачами приєдналися до Все-
української акції «Майбутнє лісу у
твоїх руках».
На території Станишівського
лісництва державного підприємства
«Житомирське лісове господар-
ство» молодь разом з лісівниками
висаджували саджанці сосни та мо-
дрини. Студентка другого курсу уні-
верситету Віта Шомко переконана,
що екологи, як ніхто, мають піклу-
ватися про нашого зеленого друга,
тому посадити навесні своє дерево
– вважає святим обов’язком.
УрамкахщорічноїАкції«Майбут-
нє лісу у твоїх руках» співробітники
ДП «Городнянський лісгосп», що на
Чернігівщині, заклали нову для гос-
подарства плантацію швидкоросту-
чих тополь. Висаджували черенками
у Тупичівському лісництві разом із
вихованцями місцевого учнівського
лісництва. До роботи долучились
керівництво та співробітники апа-
рату підприємства на чолі з дирек-
тором Сергієм Аніщенком. До Акції
також приєднались п’ятнадцять
небайдужих місцевих жителів. Че-
ренковані саджанці лісгоспу надали
Боярська дослідна станція та Нов-
город-Сіверська науково-дослідна
лісонасіннєва станція. На двох ді-
лянках загальною площею чотири
гектари висадили гібридні сорти та
чорну тополю. Головною перевагою
такого лісовідновлення є те, що вже
через 30–40 років на ділянці можна
буде заготовляти товарну деревину
для подальшої переробки та виго-
товлення фанери.
Традиційно, впродовж 12 ос-
танніх років, у державних лісогос-
подарських підприємствах Одещи-
ни проходить Всеукраїнська акція
Держлісагентства України «Май-
бутнє лісу у твоїх руках». Незва-
жаючи на відсутність бюджетного
фінансування впродовж 2016–2017
років, до Акції долучилися також
лісогосподарські підприємства
Одеського обласного управління
лісового та мисливського госпо-
дарства. Акція розпочалась 21 бе-
резня у Всесвітній день лісів, у цей
день фахівці державних лісогоспо-
дарських підприємств провели у
навчальних закладах уроки знань
про ліси, лекції, пізнавальні екскур-
сії до лісу, профорієнтаційні заходи
тощо, спрямовані на розширення
еколого-лісівничої пропаганди,
охорону та захист лісів. Головним
заходом Акції «Майбутнє лісу у
твоїх руках» є садіння дерев. Дер-
жавні підприємства «Балтське лі-
сове господарство», «Ананьївське
ЛГ», «Ширяївське ЛГ», «Подільське
ЛГ» у рамках Акції проводили ра-
зом зі школярами та громадськіс-
тю посадку та доповнення лісо-
вих культур, створення плантацій
новорічних ялинок. Представники
державного підприємства «Одесь-
ке лісове господарство» надали
садивний матеріал Великодолин-
ській гімназії та разом з учнями
провели благоустрій території на-
вчального закладу.
Досить насиченою та цікавою
була Акції «Майбутнє лісу у тво-
їх руках», проведена лісівниками
Котелевського лісництва, на Пол-
тавщині, для учнів шкільного ліс-
ництва «Паросток» Котелевської
загальноосвітньої школи № 4 І–ІІІ
ступеня. Впродовж року діти ви-
вчали основи лісівництва, а цього
разу безпосередньо долучилися
до садіння лісу. 24 школярі допо-
магали лісівникам проводити до-
повнення лісових культур з виса-
джування сосни звичайної. Після
роботи юні лісівники та їх настав-
ники залишилися задоволеними,
адже дитячий внесок із садіння
дерев – неоціненний.
ЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛьЛЛьЛЛЛЛЛЛЛ вівівівівівііівівівівіівів вщвщвщвщвщвщвщвщвщвщвщвщвщвщвввщвщщщщщщвщщинининининининининининнинини ааааааааааааааа

7. ПОСАДИ СВОЄ ДЕРЕВО
Квартальні залізобетонні чотиригранні
для встановлення у лісах населених пунктів, лісопаркових
частинах лісів зелених зон, лісах зон округів санітарної
охорони лікувально-оздоровчих територій, а також уздовж
залізниць та автомобільних доріг державного значення.
НІМЕЦЬКИЙ ЗАСНОВНИК! Підприємство виготовляє продукцію згідно з ДСТУ
та реалізує її у країнах ЄС та в Україні
стовпчики
Німецька
якість
ПП «Полімербетон НВ»
Вул. Шахтарська, 55, м. Нововолинськ, Волинська обл., Україна, 45400,
тел./факс: (03344) 4-10-96, e-mail: pb-nv@ukr.net,
моб.: (097) 230-58-09, (097) 277-92-97
Традиційно під час Акції «Май-
бутнє лісу у твоїх руках» лісівники
залучають до посадки лісу школя-
рів, а цьогорічна сприятлива, по-
справжньому весняна погода лише
додає дітям запалу та ентузіазму.
Так, у Руськополянському лісни-
цтві, на Черкащині, учні шкільно-
го лісництва Геронимівської ЗОШ
разом із керівником шкільного
лісництва Черкаського лісгоспу
Мариною Завадською та вчителем
біології Тетяною Швецовою на пло-
щі майже у півгектара висадили сі-
янці сосни звичайної.
У Дахнівському лісництві ак-
тивно попрацювали школярі Чер-
каської загальноосвітньої школи
№ 29. Усім премудростям лісів-
ничої справи їх навчав помічник
лісничого Дахнівського лісництва
Володимир Нелез. За допомогою
меча Колесова юнаки та дівчата
залісили площу в 1,2 гектара.
На обох ділянках школярі ство-
рювали хвойні лісові культури – са-
дили сіянці сосни звичайної. Лі-
сівники розповіли учням, для чого
застосовується така технологія,
чому висаджуються саме одноріч-
ні сіянці. А ще переконували учнів,
що там, де зростає ліс – віднов-
люється природна рівновага, тож
зелені насадження краю потрібно
берегти та примножувати.
– Бажання школярів долучитися
до садіння лісу завжди підтриму-
ється лісівниками, тож на таких за-
ходах, зазвичай, панує дух спільної
справи, гарний настрій та задово-
лення від результатів роботи, – роз-
повідає директор Черкаського ліс-
госпу Андрій Пустовіт. – Можливо,
хтось із них обере професію лісівни-
ка у майбутньому і обов’язково буде
згадувати, де посадив своє перше
дерево.
Це тільки невеличка частинка
заходів Акції «Майбутнє лісу у тво-
їх руках», яка пройшла всіма об-
ластями України і під час якої було
створено майже 30 тис. га лісів.
Створення лісів в усі часи було
справою нелегкою, благород-
ною та необхідною для держави і
кожної людини. Проведення Акції
«Майбутнє лісу у твоїх руках» дає
можливість оцінити своє ставлен-
ня до лісу, до природи, виховує мо-
лоде покоління бережно ставитися
до зеленого друга та збільшувати
площі нових насаджень.
Усі учасники Всеукраїнської
акції були дуже задоволені резуль-
татом своєї роботи, адже для біль-
шості це було вперше. Лісівники
завжди підтримують проведення
подібних спільних заходів, що, у
свою чергу, сприяє тіснішій спів-
праці й глибшому розумінню гро-
мадськістю значущості лісів і важ-
ливості лісовідновлювальних робіт.
Василь ФЕДОРЕНКО
ЛуЛуЛуЛуЛуЛуЛуЛуЛЛуЛуЛуЛуЛуЛуЛЛуЛЛууугагагагагагаааагагагагаааааааааанщнщнщнщнщнщннщнщннщнщининининининининааааааааа

8. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/20176
Прощошумить
британськийліс
Українсько-Шотландська співпраця
у галузі лісового господарства
олова Державного агентства лісових ресурсів України
Христина Юшкевич розповіла нашому журналу про
свій візит до Королівства Шотландії та про досвід ведення
лісового господарства у цій країні.
Г
– Христино Василівно, Ваш
візит до Великої Британії, зо-
крема, Шотландії, відбувся у
період, коли там проходить
процес реформування системи
управління лісового господар-
ства цієї країни. Які особливості
їхнього господарювання і чим
може бути цікавим досвід для
українських лісівників?
– Для Великої Британії харак-
терна комплексна система управ-
ління лісового господарства, яка
на даний час реформується, але
після проведення реформи ха-
рактеристики комплексної моделі
управління будуть збережені. Лі-
сове господарство є унікальним
сектором економіки, зокрема,
щодо розподілу повноважень між
Урядом Великої Британії, Урядами
Шотландії, Англії, Північної Ірландії
та Уельсу та відповідно їхніми Лісо-
вими Комісіями.
Після завершення реформи
розподіл повноважень виглядати-
ме наступним чином:
Урядом (відповідним Мініст-
ром, до відання якого належить
лісове господарство) приймають-
ся основні політичні рішення та
затверджуються основні політичні
документи стосовно розвитку лісо-
вого господарства. Лісові політики
Шотландії, Англії, Північної Ірлан-
дії та Уельсу різняться, оскільки
є дещо відмінними пріоритети та
завдання лісового господарства.
До речі, поняття «Міністерства» у
Великій Британії та Україні мають
значні відмінності, оскільки у Ве-
ликій Британії це більш подібно до
секретаріату Міністра чи департа-
менту.
Лісовими Комісіями прийма-
ються та затверджуються питання
реалізації лісової політики, роз-
робляються та затверджуються
нормативно-правові акти стосовно
ведення лісового господарства, за-

9. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 7
безпечується контрольно-дозвільні
функції щодо всіх лісокористувачів,
надання грантів на лісорозведення
та інші лісогосподарські операції,
забезпечується координація ве-
дення лісового господарства у дер-
жавних лісах (підприємства лісо-
вого господарства є незалежними
юридичними особами), опікуються
питаннями лісової освіти та під-
вищенням кваліфікації, проводять
наукові дослідження, суспільні та
освітні заходи. Структура Лісових
Комісій збереглась із часу їх форму-
вання у 20-х роках минулого століт-
тя. Керівним органом Лісових Комі-
сій є Рада лісових комісарів. Лісові
комісари номінуються на посаду і
повинні мати відповідний досвід та
кваліфікацію. Голова Лісової Комісії
є Головою Ради лісових комісарів
і обирається на трирічний період
з правом продовження ще на три
роки, термін не може бути більше
дев’яти років. Комісари отриму-
ють заробітну плату від Уряду, але
можуть мати свій власний бізнес
або займатися іншою оплачуваною
роботою. Сама Лісова Комісія має
управляючого, який керує у межах
компетенції виконанням поточної
роботи. Рішення щодо здійснення
міжнародного співробітництва при-
ймаються на рівні Великої Британії,
але окрема Лісова Комісія може
бути вповноважена на виконання
тих чи інших міжнародних дій.
Наявність значної кількості при-
ватних власників лісу вимагає вива-
жених підходів до реалізації лісової
політики, тому у Великій Британії за-
тверджений стандарт збалансова-
ного управління та стандарти щодо
ведення лісового господарства з
метою надання окремих екосистем-
них послуг, наприклад, для забезпе-
чення якості води, запобігання на-
слідкам зміни клімату тощо.
Разом з цим, представниками
Лісової Комісії зазначалося, що
приблизно 30% приватних лісів пе-
ребувають у занедбаному стані. В
основному це стосується власни-
ків, які мають невеликі ділянки лісу,
для яких вартість ведення лісового
господарства більша, ніж дохід лі-
сового господарства.
– У чому спільні та відмінні
підходи безпосередньо до ме-
тодів ведення лісового та мис-
ливського господарства?
– За останні 100 років Велико-
британія значно збільшила площу
лісів – від 4% у 1920 році лісис-
тість країни зросла до 13%. Але є
тенденція зниження обсягів лісо-
розведення – якщо у 1980-х роках
створювалось до 30 тис. га лісо-
вих культур щорічно, то зараз це
6–7 тис. га на рік. Фахівці Лісової
Комісії зазначали, що тенденція
створення хвойних монокультур
була хибною і нині вони вивчають
можливість зміни технології ство-
рення лісових культур. У цьому
зв'язку для них є цікавим досвід
України. Необхідно зауважити, що
на відміну від України, у Шотландії
останнім часом локальні породи
використовуються мало. Для при-
кладу, дуже широко розповсюдже-
на канадська ялина, інтродуцент з
Північної Америки. Ця порода вва-
жається швидкоростучою, але за
фізичними властивостями посту-
пається ялині звичайній.
Відмінною від української є та-
кож практика
проведення рубок догляду –
шотландці не регулюють повноту
насадження, тобто є середньовіко-
ві насадження з повнотою 0,5 і на-
садження з повнотою 0,9.
розробки та затвердження
лісовпорядних планів – плани роз-
робляються безпосередньо влас-
никами/лісокористувачами та за-
тверджуються Лісовою Комісією,
Лісова Комісія є також відповідаль-
ною за проведення контролю вико-
нання планів.
системи виділення та управ-
ління охоронними територіями
– незважаючи на факт, що Націо-
нальні парки є юридичними осо-
бами, ліси не вилучаються у по-
стійних лісокористувачів, а останні
мають право здійснювати суцільні
рубки. Після проведення держав-
ним лісогосподарським підпри-
ємством екологічної оцінки, рубки
проводяться навіть на території,
Лісова площа Великої Британії
складає три млн га, що становить
13% території (у Шотландії 17%).
За останні 100 років дві третини
державних лісів були продані у
приватну власність, але на даний
час процес передачі власності
зупинений через те, що сам факт
передачі лісів державної власності
у приватні руки викликає супротив
суспільства, яке занепокоєне
тим, що не зможе повною мірою
користуватись корисними
властивостями лісів. Крім того,
суспільство не довіряє якості
управління приватних власників,
оскільки у зв'язку зі значним
скороченням лісової площі у
останнє тисячоліття Велика Британія
втратила традиції класичного
лісівництва. Відновлення лісового
покриву та традицій почало
відбуватись на початку минулого
століття після створення Лісової
Комісії.
ДОВІДКА:
Лісівники делегації Держлісагентства та Лісової Комісії Шотландії

10. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/20178
що визнана об’єктом культурної
спадщини і внесена до кількох
списків особливо значущих охо-
ронних територій Європи.
ведення мисливського гос-
подарства – у разі проведення
депопуляції тварин, наймаються
контрактники для проведення від-
стрілів.
надання державної підтрим-
ки на лісорозведення – грант по-
криває затрати на обгородження
території, підготовку ґрунту, садін-
ня, захист саджанців, проведення
доглядів до змикання насаджен-
ня. У випадку приватної власності
власник землі укладає контракт із
спеціалізованою фірмою, яка роз-
робляє технічне завдання на ро-
боти, отримує необхідні дозволи
та відповідає за проведення робіт.
У разі залісення території власник
землі отримує скидки на сплату зе-
мельного податку. Але якщо робо-
ти із залісення виконані неякісно,
власник повинен за свій рахунок
провести роботи з реконструкції
насадження.
оборот рубки – незважаючи
на несприятливі умови росту, обо-
рот рубки становить 60 років по
більшості хвойних порід.
– Важливою складовою лі-
сівництва є організація науково-
го та освітнього процесу. Яким
чином це відбувається у шот-
ландських лісівників?
– Питаннями лісової науки опі-
кується спеціальний структурний
підрозділ Лісової Комісії, що має
окремі структурні одиниці по всій
країні. Напрямки наукових дослі-
джень затверджуються Лісовою
Комісією. Основною метою при-
кладних досліджень є підготовка
обґрунтування політичних рішень
щодо лісового господарства. Ра-
зом з цим, дослідження мають
практичний результат. Наприклад,
мене було ознайомлено із прак-
тикою покращення властивостей
саджанців ялини з метою закладки
постійної лісонасіннєвої планта-
ції для отримання високоякісного
насіння, яке буде використане як
для місцевих лісогосподарських
підприємств, так і продано на екс-
порт. Крім того, наукові підрозділи
опікуються питаннями інновацій-
ного розвитку галузі.
Лісова освіта. Освітні закла-
ди у Великій Британії та, зокрема,
Шотландії є комплексними, тобто
і вищу освіту (магістр, бакалавр), і
середню технічну освіту, і робітни-
чу освіту можна отримати в одному
навчальному закладі. Науковими
розробками освітні заклади не за-
ймаються, освіта до рівня бакалав-
ра є безкоштовною. Студент може
вступити до магістратури лише
після того, як тему його роботи за-
мовить відповідне підприємство
(лісове чи промислове), яке потім
буде впроваджувати результати
магістерської роботи.
У Шотландії високорозвинені
роботи з оцінки властивостей де-
ревини (зокрема, ведеться роз-
робка рекомендацій щодо удо-
сконалення породного складу в
умовах зміни клімату), але немає
системи підготовки фахівців з де-
ревообробки. Тому, шотландська
сторона висловила зацікавленість
у розробці українською стороною
курсу з технології деревооброб-
ки англійською мовою для дис-
танційного навчання студентів та
зацікавлених фахівців Шотландії.
Цікавими для України є також під-
ходи до лісівничої освіти у Великій
Британії. Студент після першого
курсу має впродовж одного року
стажуватися на лісогосподарсько-
му підприємстві (Лісова Комісія
надає таку можливість). Після цьо-
го студент або повертається до
освітнього закладу та продовжує
лісівниче навчання, або має право
змінити спеціалізацію.
Лісова Комісія Шотландії
останнім часом відчуває брак фа-
хівців державної служби, оскільки
молодь більш зацікавлена у роботі
на виробництві. Тому, Лісовою Ко-
місією розроблена та впровадже-
на спеціальна програма, у рамках
якої обираються кращі студенти,
які стажуються на різних ланках
управління впродовж трьох ро-
ків, після чого мають пріоритетну
можливість обійняти керівні по-
сади у державній службі. У рамках
програми проводяться щорічні
конференції, де такі студенти обмі-
нюються досвідом та звітують про
результати своєї роботи.
– Христино Василівно, ска-
жіть, будь ласка, які перспекти-
ви співпраці Ви бачите з лісівни-
ками Шотландії?
– У рамках візиту проведена
зустріч з Головою Лісової Комісії
Великої Британії. Обговорені прі-
оритети розвитку лісового госпо-
дарства обох країн. Підтверджено,
що шотландська сторона зацікав-
лена у вивченні українського до-
свіду з питань технології створен-
ня змішаних лісових насаджень,
ведення лісового господарства
у широколистяних насадженнях.
З українського боку наголоше-
но на зацікавленості у кращому
ознайомленні з досвідом Великої
Британії з питань запобігання на-
слідкам змін клімату, адаптації до
них та налагодження співпраці з
громадськістю та суспільством.
Сторони висловили зацікавленість
у поглибленні співпраці та прове-
денні регулярних обмінів досвідом.
У рамках візиту також
Домовлено щодо обміну нор-
мативними документами у галузі
лісового господарства, зокрема,
українській стороні будуть пере-
дані стандарти Великої Британії у
Лісівники Шотландії
не прибирають сухостій із лісу

11. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 9
галузі лісового господарства після
завершення процедури їх перегля-
ду (очікується наприкінці березня
2017 року).
Домовлено щодо розвитку
подальшої співпраці з огляду на
обмін науковцями та спільні на-
укові дослідження. Шотландську
сторону цікавить досвід України,
насамперед, у дослідженні шкід-
ників, хвороб та засобів боротьби
з ними.
Домовлено стосовно мож-
ливості організації курсів підви-
щення кваліфікації для викладачів
Укрцентркадриліс. Шотландську
сторону цікавила можливість ор-
ганізації стажування студентів на
державних лісогосподарських під-
приємствах України. Визначено,
що сторони обміняються питання-
ми, які мають для них найбільший
інтерес і після узгодження деталей
співпраці, шотландська сторона ві-
зьме на себе підготовку проектних
пропозицій на отримання відповід-
них грантів.
– Отже, які Ваші висновки
за результатами поїздки укра-
їнської лісівничої делегації до
британських колег?
– Відрядження було продук-
тивним. У ході візиту отримано
повну інформацію стосовно всіх
аспектів збалансованого ведення
лісового господарства, формуван-
ня інституційної структури та підго-
товки лісівничих кадрів. Крім того,
проведено дві презентації з метою
популяризації та підвищення імі-
джу лісового господарства України
на міжнародній арені.
Обговорені напрямки та шляхи
подальшої співпраці у галузі лісо-
вого господарства з Лісовою Ко-
місією, що сприятиме підвищенню
якості лісогосподарського вироб-
ництва в Україні.
Іван РОМАНІВ
Пластикові тубуси – захист насаджень листяних порід дерев
на площі лісорозведення
Працівник Лісової Комісії
Шотландії демонструє
результати селекційної роботи
Лісова стратегія
Г
олова Держлісагентства
Христина Юшкевич
оприлюднила проект
Стратегії реформування лісового
господарства України.
Вона зазначила, що у Стратегії
відображено її бачення необхідних
для галузу реформ.
«Напрацьовані нормативно-
правові акти проходять погодження
у міністерствах та відомствах.
Вони дозволять запровадити
облік деревини для всіх постійних
лісокористувачів, прозорі правила
продажу деревини, вирішити
питання фінансування лісгоспів
Південних та Східних областей», –
зазначила Христина Юшкевич.
У рамках Стратегії передбачено
такі кроки: розпочати процес
створення Національної лісової
програми із залученням усіх
зацікавлених стейкхолдерів;
залучення міжнародних інвесторів;
формування лісової політики
України; початок інституційних
реформ лісового господарства.
Першочерговими завданнями та
кроками для формування лісової
програми передбачено: облік усіх
лісів України; збільшення лісистості
території України; запровадження
електронного обліку деревини для
всіх постійних лісокористувачів,
створення умов для функціонування
прозорого ринку деревини;
сприяння розвитку деревообробної
галузі; забезпечення необхідного
фінансування лісової галузі;
інституційна реформа.
Реалізація зазначених кроків
передбачає досягнення таких
результатів як: збалансоване,
невиснажливе лісоуправління, яке
забезпечить екологічну, економічну
та соціальну стабільність лісового
господарства; підвищення
життєздатності, продуктивності
та багатофункціональності лісів;
зміцнення внеску лісового
господарства у пом'якшення
наслідків змін клімату, збереження
біорізноманіття, забезпечення
якості води та боротьби з
опустелюванням; встановлення
контролю над легальністю
обігу деревини на всіх етапах
згідно з вимогами EU Timber
Regulation (EUTR) 2013 розвиток
використання недеревних лісових
продуктів (збирання грибів, ягід
тощо), розвиток туристичної
інфраструктури; збільшення
лісистості України до рівня 20%.
Проекти нормативно-правових актів
на сайті Держлісагентства:
http://dklg.kmu.gov.ua.
ОФІЦІЙНО

12. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/201710
Країналісівтагір
Словенія та її досвід реформування лісової галузі
років тому Словенія отримала незалежність і за цей час
провела ряд реформ, зокрема, у лісовій галузі, та стала
членом Євросоюзу. Навесні цього року між Державним
агентством лісових ресурсів України та Лісовою службою
Словенії було підписано Меморандум про співпрацю у
галузі лісового господарства. Ми впевнені, що лісівникам
України буде цікаво познайомитися з досвідом словенських
лісівників.
25
Загальна
характеристикалісів
талісоуправління
У минулому в результаті нера-
ціонального використання ліс не-
щадно знищувався і до XIX ст. на
території сучасної Словенії лісові
насадження майже зникли. Вже
за два століття вдалось не просто
зупинити винищення лісу, а відно-
вити його та збільшити площу за-
лісення більше, ніж утричі.
Нині лісівники Словенії ведуть
зважене та науково обґрунтоване
господарювання і завдяки їх робо-
ті, лісистість вже становить близь-
ко 1,3 млн га, а це 62% території
країни. У порівнянні: в Україні се-
редня лісистість по країні – 15,9%,
у Карпатах – трохи більше 40%.
Словенія – невелика країна з
населенням всього два мільйони
мешканців і площею 20 тис. кв.
км. За розміром її можна порів-
няти, наприклад, з Волинською
областю України, яка аж на 20-му
місці за площею областей у нашій
країні.
Але у рейтингу за лісистістю
серед країн ЄС Словенія посідає
почесне третє місце після Швеції
та Фінляндії і науковці вважають,
що така лісистість занадто висока
для країни та пропонують зменши-
ти її хоча б до 55%.
Що до запасу деревини у краї-
ні, то в середньому вона становить
300 куб. м на гектар (листяні поро-
ди – 158 куб. м/га та хвойні – 190
куб. м/га). Більше того, словенські
лісівники поставили за мету в най-
ближчі роки досягти запасу дере-
вини у 330 куб. м/га, адже вже сьо-
годні вони мають середній приріст
більше за 7 куб. м/га, а це близько
8,6 млн куб. м деревини на рік.
Видовий склад деревостанів
Словенії достатньо різноманіт-
ний (71 деревна порода), але го-
ловною, найпоширенішою – є бук
(32%), трохи менше займає ялина
(31%), яка ще донедавна не була
лісоутворюючою породою. Після
запровадження німецької школи
лісового управління у Словенії,
ялині почали приділяти більше ува-
ги і ця порода наздогнала бук.
Не дивлячись на те, що у Сло-
венії невелика кількість населення,
чверть її громадян (500 тис.) – ма-
ють у власності ліси. Більш того,

13. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 11
76% території лісів – приватні й
тільки 24% – у державній та кому-
нальній власності.
Проблема словенських лісів-
ників полягає у тому, що всього
40% приватних власників лісів
живуть у сільській місцевості й за-
ймаються лісом належним чином,
інші – мешканці міст, які іноді на-
віть не знають, де розкинувся їхній
«зелений скарб», отриманий у спа-
док. Це ускладнює роботу з такими
власниками, їх важко змусити впо-
рядковувати свої ліси, особливо,
якщо площа має менше трьох гек-
тарів, адже всі розуміють, веден-
ня лісового господарства на такій
площі – економічно нерентабельне
і непривабливе для власника.
Найбільшим приватним влас-
ником лісових земель у Словенії є
церква, яка володіє майже 3% лі-
сів країни, але, на жаль, і вони не є
сумлінними лісокористувачами та
зразком для наслідування.
Не кажучи вже за інших влас-
ників приватних лісів, які дуже
часто забувають, що ліс треба не
тільки рубати, а й саджати і це, не-
зважаючи на те, що держава допо-
магає у цьому, надаючи кошти на
відновлення лісів з держбюджету
та бюджету ЄС.
При цьому держава не має
права змусити власника впоряд-
ковувати ліси. Але якщо у приват-
них лісах Державна лісова служба
знаходить пошкоджені дерева,
особливо хвойних порід, то вона
спочатку намагається переконати
власника самому прибрати їх, по-
яснюючи, що ці дерева можуть ста-
ти причиною ураження шкідниками
всього лісу. Якщо ж за вказаний
термін власник не виконає вказані
роботи, то держава сама прибирає
пошкоджений ліс, а власник отри-
мує рахунок за виконані послуги,
сплата якого є беззаперечною.
Випадки безвідповідальності
приватних власників – непоодинокі
й це, незважаючи на те, що держава
надає безповоротну фінансову під-
тримку приватникам: на рубки до-
гляду в молодих лісах (до 50%), на
охорону лісів від пожеж та хвороб
тощо. Європейський Союз також
допомагає, наприклад, розбудову-
вати інфраструктуру лісів, інвесту-
ючи у будівництво лісових доріг.
На всі ці заходи з держбюдже-
ту кожного року надходить близько
одного мільйона євро. В остан-
ні три роки ця сума збільшилась
учетверо у зв’язку з лихом, яке
нещодавно сталось у лісах країни.
Про те, яке лихо спіткало ліси Сло-
венії розповімо трохи далі.
На відміну від сусідніх країн –
Італії та Австрії, Словенія має віль-
ний доступ громадян до всіх лісів
країни, це їх державна політика і
вони не мають наміру її змінювати.
Але існує й низка заборон, чого не
можна робити у лісах країни – це
суцільні рубки, використовувати
хімікати, рубати без дозволу Дер-
жавної лісової служби, збирати не-
деревні ресурси більше норми (на-
приклад, грибів – не більше двох кг
на добу на одну особу), використо-
вувати іноземні, генетично змінені
матеріали.
Системалісоуправління
Загальні принципи лісоуправ-
ління у Словенії залишаються не-
змінними з 1947 року, змінюються
тільки технології, вони рухаються
разом з розвитком наукового про-
цесу.
Як же у Словенії відбувається
планування лісоуправління?
Відповідно до Лісового кодек-
су існує три типи планування: Ре-
гіональні плани та Лісовпорядні
плани для підприємств та Плани
лісового господарства.
Плани для всіх власників лісів
безкоштовно розробляє Лісова
служба Словенії.
Регіональні плани, а їх 14,
відповідно до кількості районів,
проходять громадські обговорен-
ня і кожен такий План підписується
Урядом (Мінлісом, Мінекології та
Мінкультури).
Лісовпорядні плани роз-
робляються для підприємств, їх
у Словенії 233, кожне з яких має
площу від 3 до 7 тис. га. Такий
План більш операційний, він виго-
товляється на базі постійних облі-
кових площ. План передбачає об-
сяги рубок та проведення заходів
з лісового господарства. Ці Плани
враховують побажання екологів та
погоджуються з місцевими адміні-
страціями та громадами.
Плани ведення лісового гос-
подарства розробляються для
площ 30–50 га на основі даних лі-
совпорядкування, польових робіт і
вказують де і що можна рубати та
які відновлювальні заходи необхід-
но провести власнику лісу.
Коли такі Плани розроблені,
Лісова служба надає його для ви-
вчення, обговорення та виконання
власникові лісу. Описова частина
всіх Планів розміщена у вільному
доступі в мережі інтернет, а інфор-
мація про обсяги вже виконаних
робіт доступна тільки власнику лісу
та Лісовій службі.
Перші два типи Планів роз-
робляються на 10 років, остан-
ній переглядається кожного року
(близько 5% від загальної площі) і
повністю замінюється після прове-
дення великого обсягу лісозаготі-
вельних робіт.
Головними гравцями у лісо-
вій галузі Словенії є:
Міністерство сільського, лі-
сового господарства та продо-
вольства
Державна лісова служба
Державна лісова компанія
«Ліси Словенії»
Лісовий інститут
Факультет лісового госпо-
дарства та відновлювальних ре-
сурсів
Державне лісове підприєм-
ство
Лісові інспекторати
Лісові підприємства
Рада сільського та лісового
господарства
Асоціація приватних власни-
ків лісу
Громадські лісові господар-
ства та їх об’єднання.
ЛісоваслужбаСловенії
Враховуючи, що Лісова служба
Словенії відіграє у лісовому гос-
подарстві країни одну з головних
ролей, зупинимось детальніше на
її функціях.
Лісова служба Словенії засно-
вана у 1994 році. Нині її штат на-
лічує 655 держслужбовців та 60
мисливствознавців. Фінансується
Служба з держбюджету і має 14
регіональних підрозділів.

14. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/201712
Головне завдання Лісової
служби – розробка Планів. Також
вона проектує лісові дороги (а їх
у Словенії у середньому 20 м на
гектар лісу), наданням субсидій
приватним власникам, контролем
лісогосподарських операцій та
мисливського господарства та
багато працюють над проведен-
ням виховної роботи з власниками
лісу, особливо з дотримання пра-
вил безпеки при проведенні робіт
у лісі, на жаль, не виконання цих
Правил кожного року забирає до
20 життів.
Ще Служба допомагає власни-
кам лісу та надає рекомендації, які
саме технології варто використо-
вувати для ведення лісового гос-
подарства у тих чи інших умовах.
Велику увагу Лісова служба
приділяє формуванню позитивно-
го іміджу лісової галузі, постійно
ведеться освітня робота з громад-
ськістю, проводяться екскурсії,
семінари та презентації. Тільки за
2016 рік курси Лісової служби від-
відало 3400 вільних слухачів. Це
заходи на найрізноманітніші цікаві
теми, пов’язані з лісом, наприклад,
«Як використовувати бензопилку в
господарстві?» тощо.
У 2015 році словенські лісів-
ники провели 726 освітніх заходів,
у яких взяли участь 270 тис. учас-
ників, з них 480 заходів для молоді,
на яких було залучено 15 тис. шко-
лярів.
Лісова служба має департа-
мент дикої природи та полювання.
Цей департамент контролює ве-
дення мисливського господарства
у країні, розробляє регіональні
плани з мисливського господар-
ства, обліковує загиблих та добу-
тих диких тварин, визначає заходи
щодо поліпшення умов життя ди-
чини, моніторить стан популяцій
великих хижаків (бурих ведмедів,
вовків, рисей), управляє мислив-
ськими заказниками зі спецприз-
наченням, оцінює збитки, що були
завдані тваринами, які охороня-
ються.
Держава разом з приватними
та громадськими організаціями теж
веде мисливське господарство на
території близько 200 тис. га – це
1/6 мисливських угідь Словенії. У
цих угіддях працює 60 професійних
мисливствознавців Лісової служби,
завдяки яким та розвиненій тро-
фейній справі у країні економічний
ефект від господарської діяльності
досить великий, а прибуток держа-
ви від цього виду господарювання
становить 2–2,5 млн євро кожного
року.
Наслідкиглобального
потепління
Повернімося до лиха у лісах
Словенії, яке спіткало країну і на
ліквідацію якого держава щороку
витрачає до чотирьох млн євро.
На початку зими 2014 року
Словенію спіткало лихо – сніголам.
На думку вчених – це результати
глобального потепління. В краї-
ні й раніше ставалися сніголами,
але такого лиха країна ще ніколи
не зазнавала. Його наслідки були
більшими за всі разом взяті сні-
голамами, які тільки ставалися у
Словенії. Товщина льоду на дере-
вах досягала 70 мм, унаслідок чого
було пошкоджено 602 тис. га (51%)
лісів, а це понад дев’ять млн куб.
м деревини, заблоковано 15 тис.
км лісових доріг. Лихо завдало фі-
нансових збитків країні на суму 214
млн євро.
Не встигли лісівники Словенії
прийти до тями від одного лиха, як
у 2015–2016 рр. ліси спіткала ще
Порівняння державного лісового господарства
Словенії та України
62
24
300
15,9
73
219
Площа території
країни (млн га)
Площа вкритих
лісом земель
(млн га)
Вітсоток
лісистості
Середні запаси
деревостанів
(куб. м/га)
Вітсоток
державних лісів
Обсяг заготівлі
деревини від усіх видів
рубок (млн куб. м)
2
Словенія Україна
60,4
9,61,3
6 19,3
Д
ЕРЖАВНЕАГЕНТ
СТВО ЛІСОВИХ
РЕСУРСІВУКРАЇН
И

15. ДОСВІД РЕФОРМУВАННЯ
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 13
одна біда – нашестя жука-короїда,
яким було пошкоджено близько 2,2
млн куб. м деревини. Для порівнян-
ня: у 2014 році ця цифра становила
400 тис. куб. м. Основна причина
спалаху шкідників – пошкоджені
дерева хвойних порід, які не були
вчасно прибрані після сніголаму,
зокрема, у приватних лісах.
На думку лісівників Словенії,
щоб запобігти виникненню подіб-
них проблем у майбутньому, – в
першу чергу, треба провести на-
укові дослідження щодо зміни по-
родного складу лісів країни, які
будуть стійкішими до захворювань
та природних лих, вплинути на які
лісівники іноді просто не в змозі.
Лісовакомпанія
Словенії
З моменту отримання Сло-
венією незалежності було запро-
ваджено систему надання лісів у
концесію терміном на 20 років тим
організаціям, які мали досвід ве-
дення лісового господарства, це в
більшості були приватні компанії.
Після укладання контракту, вони
зобов’язані були впорядковувати
надані їм ліси та платити державі
за концесію невеликі кошти, при
цьому отримували гарний прибу-
ток від всієї зрубаної та реалізо-
ваної ними деревини. Враховуючи
негативний досвід такої системи
господарювання після закінчення
контрактів з субпідрядчиками, у
минулому році було створено Дер-
жавну лісову компанію «Ліси Сло-
венії».
Нині цій Державній лісовій ком-
панії належить 20% лісів Словенії,
десята частина з яких – охоронні
ліси.
Всі ліси Компанії сертифіко-
вані FCI і всі ці ліси є найкращими
лісами в країні з запасом дереви-
ни у 321 куб. м на гектар та при-
ростом – 7,4 куб. м на гектар лісу.
У середньому в державних лісах
заготовлюється 68% деревини від
приросту, але у 2015 та 2016 роках
заготівля становила 75% (шість
млн куб. м на рік). Це пов’язано з
великою кількістю санітарних ру-
бок унаслідок природних явищ та
хвороб, які завдали великої шкоди
лісам.
Створена в 2016 році Держав-
на лісова компанія – є неприбут-
ковою установою, завдання якої
вести лісове господарство у дер-
жавних лісах, заготовляти і реалі-
зовувати деревину та розвивати
лісову інфраструктуру.
Нині в Компанії, якій всього
півроку, працює 170 співробітників
і перша проблема, з якою їм до-
велося зіштовхнутися – це спалах
розмноження стовбурових шкід-
ників, тому зараз приходиться за-
готовляти низькоякісну деревину.
Незважаючи на це, держава отри-
мала доходів у кілька разів більше,
ніж за часів концесійних контрактів.
На жаль, поки що Компанія не
має своєї заготівельної техніки і
мусить для заготівлі винаймати
супідрядні приватні організації на
основі тендерів, але найближчим
часом планується закупити нову
техніку і проводити рубки своїми
силами, що принесе ще більше
прибутків державі.
Що стосується обліку дереви-
ни, то він відбувається за допомо-
гою бирок і електронної системи,
але поки що тільки у державних
лісах.
Реалізаціядержавної
деревини
У минулому році Лісова компа-
нія уклала річні угоди з приватни-
ми переробниками деревини, але
у перспективі передбачені дов-
гострокові контракти, адже 70%
державної деревини реалізується
саме завдяки угодам і тільки 30%
деревини, знаходить свого покуп-
ця на аукціонах.
Як розподіляються одержані
від реалізації державної деревини
кошти?
Від ціни за деревину Компанія
віднімає всі свої витрати (зарплати
своїм працівникам, витрати на за-
готівлю, будівництво доріг тощо),
решта залишається на рахунку
Компанії у так званому держліс-
спецфонді. Цими коштами розпо-
ряджається Рада з 11 представ-
ників профільних міністерств та
відомств, яка вирішує куди підуть
прибутки Компанії: на закупівлю
нової техніки та обладнання, на ку-
півлю лісів у приватних власників,
на реалізацію інших інвестиційних
проектів, у тому числі, природо-
охоронних тощо.
Політика держави направлена
на повернення лісів з приватної
власності до державної, тому Ком-
панія намагається викупити якнай-
більше лісів, а от продавати свої
лісові землі – не має права.
До речі, стосовно Ради Ком-
панії, то вона займається не тільки
фінансовими питаннями, її голов-
на функція – управляти організаці-
єю та її дирекцією, вона планує та
контролює роботу Лісової компа-
нії, затверджує її директора.
Внутрішнійринок
деревини
Словенія заготовляє шість млн
куб. м деревини на рік, з них 1,5
млн куб. м переробляє внутрішній
ринок, ще 1,5 млн куб. м – вико-
ристовується, як паливо, 50%, тоб-
то три млн куб. м – йде на експорт,
переважно до Австрії.
Після розпаду Югославії та
отримання Словенією незалеж-
ності, в країні різко скоротилася
внутрішня переробка деревини,
вона впала на 75%. На перероб-
них комбінатах країни нині працює
близько 11 тис. робітників, тоді як
за часів Югославії у меблевій галузі
країни було задіяно більше 40 тис.
людей.
Зараз у Словенії йдуть політич-
ні баталії: «Що робити далі з екс-
портом і переробкою деревини?».
Багато хто з політиків схиляється
до заборони експорту деревини
заради розвитку внутрішньої пере-
робної промисловості. Лісівники
ж намагаються переконати владу,
що вони не можуть зупинити за-
готівлю, поки переробні підпри-
ємства будуть розвиватись, а на
це, за прогнозами фахівців, необ-
хідно мінімум 15–20 років. Стиглий
ліс треба рубати, в іншому випадку
держава зазнає значних економіч-
них втрат. Лісівники роблять все
можливе, щоб схилити на свій бік
суспільство. Чи вдасться їм це –
покаже час. В Україні поки що – не
вдалося...
Підготував
Роман НОВІКОВ

16. ПРОБЛЕМИ. ПОШУКИ. РІШЕННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/201714
Небачувас,ясени,
крайдороги
Сумчани борються не лише з хворобами лісу,
а й за майбутнє свого підприємства
далекі 60-ті роки мало кого з нас залишали байдужими
слова та мелодія пісні про ясени, що ростуть «за селом,
край дороги». Нині вони знову й знову спливають на думку,
коли замість дужих кряжистих красенів бачимо знесилені,
уражені хворобами. Бачимо тут і там – обабіч доріг, у
заповідних урочищах, парках, лісах…
У
Масове всихання ясена зви-
чайного, а також берези, яке стрім-
ко набирає обертів у лісах Європи,
спостерігається й у нашій країні,
що не може не турбувати лісівни-
ків. Ще кілька років тому на спо-
лох забили на Сумщині – взялися
комплексно досліджувати пробле-
му. Залучивши вчених УкрНДІЛГА,
представників «Харківлісозахисту»
та «Харківліспроекту», екологів,
широку громадськість, обласне
управління лісового і мисливського
господарства минулорічної весни
організувало за участю всіх голов-
них лісничих науково-практичний
семінар на базі Сумського лісгоспу.
Учасники його побували у масивах
Могрицького та Піщанського ліс-
ництв, оглянули проблемні ділянки.
Загальна площа земель лі-
сового фонду підприємства ста-
новить близько 30 тис. га, з них
75% займають твердолистяні на-
садження. Ясеневих і березових у
чистому вигляді у лісгоспі немає,
тому визначити точно відсоток по-
шкоджених важко, але такі видно
неозброєним оком навіть нефахів-
цю: у масивах багато наче викорчу-
Підприємець
Роман Гирявенко
і лісничий Піщансько-
го лісництва Володи-
мир Колосок: «Ось які
красені-дубки ростуть
на місці зрубаних
старих дерев»
Головний лісничий Микола
Щербак: «Пошкоджені хворобою
ясени видно неозброєним оком
навіть нефахівцю»

17. ПРОБЛЕМИ. ПОШУКИ. РІШЕННЯ
2/2017 • Лісовий і мисливський журнал 15
ваних з корінням ясенів, одиноких
стовбурів обезголовлених беріз. У
Могрицькому лісництві господарі
навели такі дані: на півторагектар-
ній площі 70-річних ясенів, де по-
бували учасники семінару, ще три
роки тому були одиниці загиблих
дерев, на сьогодні їх кількість зрос-
ла до 50%. Причому від захворю-
вання до загибелі минає не більше
року.
«Причиною всихання ясена
є грибок, – окреслила масштаби
проблеми директор ДСЛЗП «Хар-
ківлісозахист» Катерина Давиден-
ко. – У 90-х роках він потрапив з
Японії до Польщі, а потім стрімко
поширився по всій Європі. В Украї-
ні про всихання ясена почали гово-
рити 2008 р, а науково підтвердили
факт 2010-го. На превеликий жаль,
жодні препарати проти нього не-
ефективні. Що стосується беріз,
то ситуація ще гірша. Порода, яку
вважають досить стійкою до хво-
роб та інших негараздів, останніми
роками теж почала масово всиха-
ти. Причина лиха – агресивна бак-
терія. В 70-х роках вона «косила»
дубові й березові насадження в
Заураллі, Сибіру, Казахстані, тепер
потрапила і до нас».
Який вихід із ситуації бачать
сумчани? Як борються з лихом?
Що протиставляють страшним за-
хворюванням, які атакували зусібіч
лісові масиви?
Даруйте, але перш ніж висвіт-
лити порушені питання, мушу пере-
рвати свою розповідь і оперативно
переключитися на іншу проблему,
що віднедавна дамоклевим мечем
нависла над трудівниками зелено-
го цеху.
Якгрімзясногонеба
Саме так можна сказати про
лист, отриманий лісівниками з Де-
партаменту екології та охорони
природних ресурсів облдержадмі-
ністрації. В ньому висловлюється
клопотання… про створення Ре-
гіонального ландшафтного парку
«Кияницький», куди б увійшли 1178
га Сумського лісництва, 5988 га Пі-
щанського та 6839 га Могрицького
лісництв.
– Цим самим ставиться під за-
грозу існування двох прибуткових,
самодостатніх державних підпри-
ємств – нашого і мисливського
господарства «Суми», – пояснив
головний лісничий Микола Щер-
бак.
– Я не вперше у вашому ліс-
госпі, – кажу. – Знаю, що майже
90% лісонасаджень його штуч-
ного походження. Отже, вони
практично не мають цінності для
заповідання…
– Так. Усе, що цінне в Сум-
ському лісгоспі, вже взято під
охорону: заповідники займають
15,2% від загальної площі лісово-
го фонду. Для порівняння: відсоток
заповідання по області становить
7,5%, по Україні – 5,7%. Не можна
скидати з терезів і того, що осно-
вна деревна порода у нас – дуб
звичайний, плекається він у змі-
шаних насадженнях, а це означає,
що потребує постійного нагляду.
Чи нададуть йому такий у регіо-
нальному парку? Дуже великий
сумнів. Погляньмо на проблему й з
іншого боку. Організація РЛП при-
зведе до порушення нормальної
промислової діяльності підпри-
ємства. Це зменшить заготівлю
деревини орієнтовно на 36 тис.
куб. м щорічно, тобто знизиться
дохід від реалізації орієнтовно за
цінами нинішнього року на 42 млн
грн. Відтак лісгосп не сплатить по-
датків: до Держбюджету понад 17
млн грн, до місцевих бюджетів 8,5
млн, у тому числі, до бюджету Сум-
ського району 5,5 млн грн. Звідси,
значно погіршиться фінансовий
стан сільських і селищних рад,
адже у багатьох населених пунктах
лісгосп є єдиним діючим підпри-
ємством, де працюють місцеві жи-
телі. Зменшення обсягів заготівлі
деревини та доходу від реалізації
її призведе до скорочення штату
– орієнтовно доведеться звільни-
ти близько сотні робітників. У ре-
зультаті створення «Кияницького»
неминуче відбудеться розбалансу-
вання роботи всього ДП «Сумський
лісгосп»: велика територія – мала
кількість працівників; малі доходи
– порівняно з великими витратами
на охорону та захист цієї території.
– Очевидно, не можна ви-
пускати з уваги і того факту, як
фінансуються природоохоронні
об’єкти…
– Лісгосп на сьогодні вико-
нує всі плани та поставлені перед
ним завдання, причому за влас-
ний рахунок, працює прибутково,
веде раціональне та невиснажли-
ве лісокористування, для деяких
місцевостей є єдиним бюджето-
утворюючим підприємством. З
утворенням на його території РЛП
господарська діяльність стане
збитковою й потребуватиме до-
даткового залучення коштів для
виконання функцій охорони та за-
хисту насаджень. Ми знаємо, що
Для директора Сумського лісгоспу Миколи Сороколіта неабияке
задоволення садити сіянці разом з юними лісівниками

18. ПРОБЛЕМИ. ПОШУКИ. РІШЕННЯ
Лісовий і мисливський журнал • 2/201716
нині бюджет країни не фінансує
виконання даних завдань, вже дру-
гий рік бачимо сумний досвід пів-
денних і східних лісопідприємств,
які не мають змоги проводити на-
лежний захист та охорону маси-
вів, вчасно виявляти самовільні
рубки та пожежі, проводити сані-
тарно-оздоровчі заходи тощо. Ак-
сіомою є те, що лісові ресурси, які
успішно відновлюються, повинні
раціонально використовуватися.
Розширення ж існуючих об’єктів
природно-заповідного фонду, як у
нашому випадку – за рахунок утво-
рення нового РЛП на базі високо-
продуктивних рукотворних лісових
насаджень Сумського лісгоспу,
не варте з економічної точки зору.
При організації парку, до того ж,
суттєво обмежиться використання
природних ресурсів місцевим на-
селенням, виникне проблема заго-
тівлі паливних дров за доступними
цінами.
– Якщо підсумувати, Миколо
Григоровичу…
– У зв’язку з недостатньою об-
ґрунтованістю матеріалів створен-
ня регіонального ландшафтного
парку; відсутністю методики роз-
робки критеріїв щодо цінності при-
родних територій його; перетво-
ренням успішного підприємства,
яке на 100% виконує свої функції в
регіоні, на збиткове; зменшенням
надходжень коштів до бюджетів;
необхідністю бюджетного фінан-
сування підприємства; а також не-
раціональним використанням лісо-
ресурсів, що принесе лише збитки
країні, – державне підприємство
«Сумське лісове господарство» не
вбачає доцільності у створенні РЛП
«Кияницький»…
Отже, сумські лісівники висту-
пають рішуче проти штучного на-
родження у штучних лісах ще одно-
го злидня під маркою заповідного.
Водночас своєю працею вони по-
всякдень доводять, що екологія та
економіка можуть мирно співісну-
вати, доповнюючи одна іншу. Що
це так, спробуємо переконатися,
повернувшись до того, з чого по-
чинали розмову про сумський ліс.
Назеленійварті
– Орієнтуємось на вирощуван-
ня оптимальних деревостанів, які
б забезпечували виконання ними
численних функцій в екологічних
умовах Лівобережного Лісосте-
пу країни, – наголосив директор
лісгоспу Микола Сороколіт. – У
зв’язку з тим, що в Лісостепу інтен-
сивність ведення лісового госпо-
дарства висока, але дефіцит міс-
цевої деревини значний, головним
нашим завданням є підвищення
продуктивності насаджень, поліп-
шення якісного складу їх, біологіч-
ної стійкості. Тому тримаємо курс
на формування максимально про-
дуктивних лісів у віці стиглості.
Микола Володимирович ось
уже 16 років очолює лісгосп при об-
ласному центрі. Як керує, свідчать
слова очільника облуправління лі-
сового і мисливського господар-
ства Віктора Чигринця: «Упродовж
останніх років підприємство ста-
більно перебуває у трійці кращих».
Лісничий Сумського лісництва Роман Чубун і керівник учнівського
лісництва «Паросток» Світлана Ніколенко з юними вихованцями під
час практичних занять у лісі
Лісничий Олег Овсянніков і помічник лісничого
Сергій Карпенко в розсаднику Могринського
лісництва
Лісничий Низівського лісництва Володимир
Скиртач: «Ліси надійно охороняють голубу
перлину краю – річку Псел»