2. Вакцинація — найефективніший засіб за-
хисту від інфекцій, відомий сучасній меди-
цині. Основним способом вакцинації є вве-
дення в організм людини ослаблених або
вбитих мікробів (або штучно синтезованих
білків, схожих на білок мікробів) для того,
щоб стимулювати утворення в організмі ре-
човин, що нейтралізують збудників захво-
рювання. Мікроорганізми, проти яких успіш-
но борються за допомогою щеплень, — це
віруси (збудники кору, краснухи, свинки, по-
ліомієліту, гепатитів А і В та ін.) або бактерії
(збудники туберкульозу, дифтерії, кашлюку,
правця, пневмококової пневмонії тощо).
Після введення вакцини імунна система від-
повідним чином реагує і виробляє імунітет
проти інфекції. Таким чином у вашої дитини
формується стійкий захист від хвороби.
Діти народжуються з вродженим імуніте-
том до багатьох захворювань, але посту-
пово материнські антитіла виводяться з
організму, а власні захисні сили дитини ще
недостатні, щоб чинити опір безлічі хворо-
ботворних вірусів і бактерій, що оточують
малюка.
Що важливо
знати про
імунізацію?
3. Метою імунізації є захист дитини саме
від таких небезпечних захворювань, по-
знайомити імунну систему зі збудником
інфекції, навчити її розпізнавати «не-
бажаного прибульця» і знищити його,
не дозволяючи розвиватися хворобі.
У завершенні цього процесу «навчан-
ня» у крові з’являються захисні антитіла
й утворюються клітини пам’яті, які при пов-
торному контакті з антигеном забезпечу-
ють швидку і потужну захисну відповідь.
Дитину слід захистити від інфекцій до того,
як вона почне активно контактувати з інши-
ми дітьми у дитячому садку або на дитячо-
му майданчику. Чим більше дитина, яка не
отримала щеплення, спілкується з іншими
дітьми і дорослими, тим вищим — у разі
відсутності у неї щеплення — є ризик зара-
зитись і захворіти.
Згідно з календарем профілактичних ще-
плень в Україні людина обов’язково от-
римує захист від 10 інфекцій: гепатиту В,
туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця,
поліомієліту, гемофільної інфекції, кору,
краснухи і паротиту.
До рекомендованих щеплень відносяться
такі, які не є обов’язковими, але завдяки
їх застосуванню з’являється можливість
запобігти ряду неприємних, а іноді і важ-
ких інфекційних захворювань, наприклад,
вітряна віспа, грип, ротавірусная інфекція,
гепатит А, пневмококова інфекція. папіло-
мавірусна інфекція, жовта лихоманка.
4. З чого складається
вакцина?
1. Антиген — найголовніший компонент
будь-якої вакцини. Антиген викликає
вироблення імунітету проти відповідної
інфекції.
2. Ад’юванти — речовини, що дозволяють
посилити реакцію імунної системи
на отриманий антиген.
3. Консерванти і стабілізатори, які забезпе-
чують збереження властивостей та якості
вакцини.
4. Розчинник — фізіологічний розчин або
вода для ін’єкцій.
Які типи вакцин
існують?
Живі вакцини — виготовляють із живих
збудників з ослабленою вірулентністю.
Прикладом є вакцини для профілактики
поліомієліту, краснухи, кору, туберкульо-
зу, епідемічного паротиту.
Інактивовані вакцини — їх одержують
шляхом впливу на мікроорганізми хі-
мічними або фізичними методами. Такі
вакцини використовують для профілак-
тики холери, черевного тифу, кашлюку,
гепатиту А, гемофільної інфекції, менін-
гококової інфекції.
Перед вакцинацією необхідно проінфор-
мувати лікаря щодо таких фактів:
Чи має дитина ознаки будь-якого
захворювання;
Чи є у дитини алергія на медичні
препарати або продукти харчування;
Чи спостерігались у дитини судоми;
Чи спостерігалась у дитини серйозна
реакція на вакцинацію у минулому;
Чи приймає дитина ліки;
Чи проводились інші вакцинації протягом
минулого місяця;
Інші істотні дані та інформацію щодо
здоров’я та медичної історії дитини.
Як підготуватися до вакцинації?
5. У 1796 англійський лікар Едвард Дженнер
вперше здійснив вакцинацію. Він штучно
прищепив дитині коров’ячу віспу, в резуль-
таті чого ця дитина набула імунітет до нату-
ральної віспи.
Факти свідчать: тільки за допомогою
вакцинації медицина змогла лікувати і по-
переджати такі страшні хвороби, як сказ,
дифтерія, віспа, поліомієліт і багато ін-
ших, які колись забирали мільйони життів.
Фахівці МЦ Doctor Sam для кожної людини
індивідуально складають графік вакцинації
з урахуванням всіх індивідуальних особли-
востей здоров’я.
Кожна людина, особливо дитина, — це
індивідуальна особистість, що має свою
історію розвитку, тому дуже важливо ін-
дивідуально адаптувати для кожної графік
вакцинації по Національному календарю
щеплень, а також провести вакцинацію за
календарем Євросоюзу або США.
З історії