SlideShare a Scribd company logo
1 of 46
Лекція №8
Для спеціальності 151 “Автоматизація та комп’ютерно-
інтегровані технології”
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»
КНУБА, 2016
Соболевська Л.Г. sobolevska@atp.in.ua +38 066 251 89 80
1970-х роках «MULTICS» (МІТ та компанія «Bell Labs»), передбачали
можливість використання багатопроцесорних системи.
У 1969 році співробітники МІТ з колегами розробили та реалізували
ОС «UNICS» (потім перейменована в «Unix». Нова ОС увібрала в
себе багато рис попередників, але на противагу їм мала цілий ряд
переваг:
 проста метафорика (два ключових поняття — процес та файл);
 компонентна архітектура (принцип «одна програма — одна
функція», плюс потужні засоби об'єднання цих програм для
розв'язання конкретних задач);
 мінімізація ядра та кількості системних викликів;
 незалежність від апаратної архітектури і реалізація на машинно
незалежній мові програмування (для цього була розроблена мова
програмування «C»);
 уніфікація файлів (будь-що у системі є файлом, до якого можна
доступитись за спільними для всіх правилами).
 У кінці 1970-х років співробітники
Каліфорнійського університету в Берклі внесли
ряд суттєвих вдосконалень у головні коди Unix,
включно з реалізацією стеку мережевих
протоколів TCP/IP. Їх розробка стала відомою під
іменем BSD (Berkeley Software Distribution).
 Через конфлікт з «Bell Labs» Річард Столмен
поставив задачу реалізувати повністю незалежну
від авторських прав ОС на основі Unix,
заснувавши проект «GNU» (рекурсивсне
скорочення «GNU's Not Unix»).
 планування і перемикання процесів;
 управління пам'яттю;
 обробку переривань;
 низькорівневу підтримку пристроїв (через
драйвери);
 управління дисками і буферизація даних;
 синхронізацію процесів і забезпечення засобів між
процесами взаємодії (IPC).
Системні виклики забезпечують:
 зіставлення дій користувача із запитами драйверів
пристроїв;
 створення та припинення процесів;
 реалізацію операцій введення-виведення;
 доступ до файлів і дискам;
 підтримку функцій терміналу.
 POSIX (Portable operating system interface for Unix
- переносимий інтерфейс операційних систем
Unix) - набір стандартів, що описують інтерфейси
між операційною системою і прикладною
програмою (системний API), бібліотеку мови C і
набір додатків і їх інтерфейсів.
 Стандарт створений для забезпечення сумісності
різних UNIX-подібних операційних систем і
переносимості прикладних програм на рівні
вихідного коду.
 Серія стандартів POSIX була розроблена
комітетом IEEE. Міжнародна організація по
стандартизації (ISO) спільно c Міжнародної
електротехнічної комісією (IEC) прийняли цей
стандарт (POSIX) під назвою ISO / IEC 9945.
 сприяти полегшенню перенесення коду прикладних
програм на інші платформи;
 сприяти визначенню та уніфікації інтерфейсів
заздалегідь при проектуванні, а не в процесі їх
реалізації;
 зберігати по можливості і враховувати всі головні,
створені раніше і використовувані прикладні
програми;
 визначати необхідний мінімум інтерфейсів
прикладних програм, для прискорення створення,
схвалення і затвердження документів;
 розвивати стандарти в напрямку забезпечення
комунікаційних мереж, розподіленої обробки даних
та захисту інформації;
 рекомендувати обмеження використання бінарного
(об'єктного) коду для додатків в простих системах.
 Linux - загальна назва Unix-подібних ОС,
заснованих на однойменному ядрі.
 Ядро Linux створюється і поширюється
відповідно до моделі розробки вільного і
відкритого програмного забезпечення.
 Linux поширюється в основному безкоштовно у
вигляді різних готових дистрибутивів, що мають
свій набір прикладних програм.
 Перший реліз ядра системи відбувся 5 жовтня
1991.
 смартфонів (85%),
 інтернет-серверів (60%)
 суперкомп'ютерів (97%)
 дата-центрах і на
підприємствах
 вбудованих систем
 нетбуків (32% на 2009 р.)
 Ринкова частка Linux
серед електронних
пристроїв становить
близько 42%.
Інтерфейс (Interface) - сукупність
можливостей, засобів і методів взаємодії
двох систем (будь-яких, а не обов'язково
обчислювальних або інформаційних),
пристроїв або програм для обміну
інформацією між ними, певними їх
характеристиками, характеристиками
з'єднання , сигналів обміну і т. і.
Апаратний – спосіб взаємодії фізичних
пристроїв.
Програмний – спосіб взаємодії віртуальних
пристроїв.
Апаратно-програмний – спосіб взаємодії
фізичних пристроїв та ПЗ
HMI – human-machine interface – cпосіб
взаємодії людина-машина – user interface
(UI).
Фізичний (апаратний) інтерфейс - спосіб
взаємодії фізичних пристроїв.
Найчастіше мова йде про комп'ютерні
порти.
Мережевий інтерфейс.
Мережевий шлюз - пристрій, що з'єднує
локальну мережу з більш великою,
наприклад, Інтернетом.
Шина (комп'ютер).
Для віртуальних (програмних) пристроїв існують
наступні інтерфейси (Програмний інтерфейс):
 Інтерфейс функції.
 Прикладний програмний інтерфейс (API) - набір
стандартних бібліотечних методів, які
програміст може використовувати для доступу
до функціональності іншої програми.
 Виклик віддалених процедур.
 Інтерфейс об'єктно-орієнтованого
програмування.
Сукупність засобів, за допомогою яких користувач взаємодіє з
різними програмами і пристроями (Інтерфейс користувача):
 Інтерфейс командного рядка: інструкції комп'ютера даються
шляхом введення з клавіатури текстових рядків (команд).
 Графічний інтерфейс користувача: програмні функції
представляються графічними елементами екрану, WIMP
(«window, icon, menu, pointing device» — вікно, значок, меню,
маніпулятор) — в людино-комп'ютерній взаємодії означає
взаємодію з комп'ютером на базі цих елементів.
 SILK-інтерфейс (від speech - мова, image - образ, language -
мова, knowledge - знання): взаємодія з комп'ютером за
допомогою мови.
 Жестовий інтерфейс: сенсорний екран, кермо, джойстик і т. і.
 Нейрокомп'ютерний інтерфейс: відповідає за обмін між
нейронами і електронним пристроєм за допомогою
спеціальних імплантованих електродів.
Мережеві інтерфейси дають можливість
будь-якому серверу зі службою
маршрутизації та віддаленого доступу
з'єднуватися з іншими комп'ютерами
через приватну чи загальну мережу.
Мережеві інтерфейси мають два аспекти:
фізичне обладнання (мережевий
адаптер)
 конфігурація мережевого інтерфейсу.
Обладнанням мережевого інтерфейсу, що
як правило називається мережевими
адаптерами, може бути будь-який
адаптер, який включається в системну
шину комп'ютера і дозволяє комп'ютеру
підключатися до мережі.
Мережеві інтерфейси поділяються на такі категорії:
 Приватний інтерфейс - це мережевий адаптер, який фізично
підключений до приватної мережі. У більшості приватних мереж
налаштований діапазон IP-адрес приватної мережі, а на
приватному інтерфейсі налаштована приватна адреса. Так як
приватна мережа теоретично складена з відомих користувачів і
комп'ютерів, то, для приватного інтерфейсу виникає менше
питань, пов'язаних з безпекою.
 Загальний інтерфейс – це мережевий адаптер, який фізично
підключений до загальної мережі, такої як Інтернет. Загальний
інтерфейс має загальну IP-адресу. Так як загальний інтерфейс
теоретично доступний кожному в загальній мережі, для
загального інтерфейсу питання, пов'язані з безпекою, як правило,
вище, ніж для приватного інтерфейсу.
 Інтерфейс виклику на вимогу – з'єднують окремі маршрутизатори
в загальних або приватних мережах.
 gateway — апаратний маршрутизатор або
програмне забезпечення для сполучення
комп'ютерних мереж, що використовують різні
протоколи (наприклад, локальної та глобальної).
 Мережевий шлюз конвертує протоколи
одного типу фізичного середовища в протоколи
іншого фізичного середовища (мережі).
Наприклад, при з'єднанні локального комп'ютер
а з мережею Інтернет ви використовуєте
мережевий шлюз.
 Роутери (маршрутизатори) є одним із прикладів
апаратних мережевих шлюзів.
 Комп'ютерна шина (Computer bus) – підсистема,
що призначена для передачі даних між
функціональними блоками комп'ютера.
У складі шини:
 Механічний рівень;
 електричний (фізичний) рівень;
 логічний (керуючий) рівень.
Управління передачею по шині реалізується:
 на рівні проходження сигналу (мультиплексори,
демультиплексори, буфери, регістри);
 на рівні ядра операційної системи - в такому
випадку до його складу входить відповідний
драйвер.
паралельні – дані переносяться за
словами, розподілені між декількома
провідниками;
послідовні – дані переносяться побітово.
Внутрішня шина – підключає всі
внутрішні компоненти комп'ютера до
материнської плати. Такий тип шин
також називають локальною шиною.
Зовнішня шина – підключає зовнішню
периферію до материнської плати.
Паралельні
• ASUS Media Bus;
• CAMAC для вимірювальних
систем (instrumentation systems) ;
• Extended ISA (EISA);
• Industry Standard Architecture
(ISA);
• Low Pin Count (LPC) ;
• MicroChannel (MCA) ;
• MBus;
• Multibus;
• NuBus (IEEE 1196);
• Peripheral Component Interconnect
(PCI), також PCI-X;
• S-100 bus (IEEE 696) ;
• SBus (IEEE 1496);
• VERSAmodule Eurocard bus
(VMEbus);
• STD Bus;
• Unibus;
• Q-Bus;
Послідовні
• 1-Wire;
• HyperTransport;
• I²C;
• PCI Express (PCIe) ;
• Serial Peripheral Interface Bus
(шина SPI) ;
• Universal Serial Bus (USB);
• FireWire (i.Link, IEEE 1394);
• Direct Media Interface (DMI) ;
• Intel QuickPath Interconnect (QPI) ;
• SATA / SAS;
Архітектура системної шини системної
плати визначається:
типом платформи ПК (ЦП);
застосовуваним набором мікросхем
chipset;
кількістю і розрядністю периферійних
пристроїв.
максимальна пропускна здатність
шини = частота шини * розрядність шини
Архітектура з трьома шинами є найбільш
загальною для мікропроцесорних систем.
Всі три шини є спеціалізованими з точки
зору їх функцій:
адресна шина (address bus);
шина даних (data bus);
шина керування (control bus).
 По адресній шині передаються лише вихідні
сигнали мікропроцесора – від
мікропроцесора до зовнішнього пристрою.
 Найважливіша характеристика –
розрядність. Визначається числом окремих
електричних ліній, що входять до неї .
 Приміром, 16-розрядна адресна шина являє
собою 16 незалежних фізичних ліній для
передачі електричних сигналів.
Шина даних є двобічної шиною. Це означає,
що передача даних може проводитися в обох
напрямках:
 дані передаються від мікропроцесора до
зовнішнього пристрою (що вибраний
адресною шиною). Цей режим називається
виведенням даних.
 дані передаються від зовнішнього
пристрою (вибраного шиною адреси) в
мікропроцесор. Цей режим називається
введенням даних.
 передача даних по шині даних може
проводитися в обох напрямках;
 в кожний заданий момент часу передача
даних здійснюється лише в одному з двох
напрямків;
 має певну ємність (розрядність).
За розрядністю шини даних судять про класі
мікропроцесора. При 8-розрядній шині даних
мікропроцесор буде віднесений до класу 8-
розрядних мікропроцесорів.
На шині управління діє кілька типів сигналів. Основні з них:
 читання даних з пам'яті;
 запис даних в пам'ять;
 читання даних з пристрою введення-виведення;
 запис даних в пристрій вводу-виводу.
Шина управління використовується лише для виводу сигналів – є
односпрямованою.
Найважливіша характеристика – кількість ліній апаратних
переривань IRQ і ліній вимоги зовнішніми пристроями прямого
доступу до пам'яті DMA https://habrahabr.ru/post/37455/
Передачею інформації з системної шині управляє один з
підключених пристроїв або спеціально виділений для цього
вузол, званий арбітром шини.
з'єднання (фізичне або логічне), через яке приймаються і
відправляються дані в комп'ютерах. Найбільш часто портом
називають:
 Апаратний порт - спеціалізований роз'єм в комп'ютері,
призначений для підключення обладнання певного типу,
наприклад LPT-порт, послідовний порт, USB-порт.
 Порт вводу-виводу - використовується в мікропроцесорах і
мікроконтролерах при обміні даними з апаратним
забезпеченням.
 Мережевий порт - цифровий номер, який є параметром
транспортних протоколів (таких як TCP, UDP і SCTP).
Дозволяє різним програмам на одному хості отримувати
дані в IP-пакетах незалежно один від одного.
 паралельний інтерфейс - для кожного біта
групи, що передається використовується
своя сигнальна лінія, та все біти групи
передаються одночасно за один квант часу.
 послідовний інтерфейс - використовується
лише одна сигнальна лінія, і біти групи
передаються один за одним по черзі; на
кожен з них відводиться свій квант часу.
Переваги:
швидкість передачі даних;
Недоліки:
вартість;
кількість дротів та роз’ємів;
необхідність синхронізації.
 Комп'ютерні периферійні шини: ISA, ATA, SCSI,
PCI і Front Side Bus, IEEE 1284/Centronics, інша
назва LPT (Line Print Terminal)
 Шина лабораторної інструментації IEEE-488.
 PCI (Peripheral component interconnect, дослівно -
взаємозв'язок периферійних компонентів) -
шина вводу-виводу для підключення
периферійних пристроїв до материнської плати
комп'ютера.
 Азбука Морзе, використовувана на телеграфі
 RS-232 (низкоскоростной, реалізується послідовними портами)
 RS-422
 RS-423
 RS-485
 I²C
 SPI
 USB
 FireWire
 Ethernet
 Fibre Channel (висока швидкість, використовується для підключення
комп'ютерів до пристроїв зберігання даних)
 InfiniBand
 MIDI
 SDI-12 - промисловий протокол для сенсорів
 Serial Attached SCSI
 Serial ATA
 SpaceWire - комунікаційна мережа в космічних апаратах
 HyperTransport
 PCI Express
 SONET і SDH (високошвидкісна телекомунікація по оптичних фільтрів)
 T-1, E-1 та їх варіанти (високошвидкісна телекомунікація по мідній парі)
 MIL-STD-1553A / B
Переваги:
вартість;
відстань передачі даних;
простота кабелів та роз’ємів.
Недоліки:
швидкість;
складність вузлів приймання-передачі.
 PCI Express, або PCIe, або PCI-E- комп'ютерна шина (хоча на
фізичному рівні шиною не є, будучи з'єднанням типу "точка-
точка"), що використовує програмну модель шини PCI і
високопродуктивний фізичний протокол, заснований на
послідовній передачі даних.
 USB (Universal Serial Bus - «універсальна послідовна шина") -
послідовний інтерфейс передачі даних для середньошвидкісних і
низькошвидкісних периферійних пристроїв в обчислювальній
техніці. Розробка специфікацій на шину USB проводиться в рамках
міжнародної некомерційної організації USB Implementers Forum
(USB-IF), що об'єднує розробників і виробників обладнання з
шиною USB. Стандарт USB розробили сім компаній: «Compaq»,
«Digital Equipment», IBM, Intel, «Microsoft», NEC и «Northern
Telecom».
 IEEE 1394 (FireWire, i-Link) - послідовна високошвидкісна шина,
призначена для обміну цифровою інформацією між комп'ютером і
іншими електронними пристроями. Різні компанії просувають
стандарт під своїми торговими марками: Apple – FireWire, Sony -
i.LINK, Yamaha – mLAN, TI – Lynx, Creative - SB1394.
 послідовна шина даних для зв'язку інтегральних
схем, використовуються дві двонаправлені лінії
зв'язку (SDA і SCL). Використовується для з'єднання
низькошвидкісних периферійних компонентів з
материнською платою, вбудовуваними системами і
мобільними телефонами. Назва являє собою
абревіатуру слів Inter-Integrated Circuit.
 Розроблено фірмою Philips на початку 1980-х як
проста шина внутрішнього зв'язку для створення
керуючої електроніки.
 I²C знаходить застосування в пристроях, що
передбачають простоту розробки і низьку
собівартість виготовлення при відносно непоганий
швидкості роботи.
 доступ до модулів пам'яті NVRAM;
 доступ до низькошвидкісних ЦАП / АЦП;
 регулювання контрастності, насиченості і колірного
балансу моніторів;
 регулювання звуку в динаміках;
 управління світлодіодами, у тому числі в мобільних
телефонах;
 читання інформації з датчиків моніторингу та діагностики
обладнання, наприклад, термостат центрального процесора
або швидкість обертання вентилятора охолодження;
 читання інформації з годинника реального часу (кварцових
генераторів);
 управління включенням / виключенням живлення
системних компонент;
 інформаційний обмін між мікроконтролерами;
 Один провід - двонаправлена шина зв'язку для
пристроїв з низькошвидкісною передачею даних
(зазвичай 15,4 Кбіт / с, максимум 125 Кбіт/с в режимі
overdrive), в якій дані передаються по ланцюгу
живлення (тобто всього використовуються два
дроти - один для заземлення, а другий для живлення
і даних; в деяких випадках використовують і
окремий дріт живлення). Розроблено корпорацією
Dallas Semiconductor (з 2001 року - Maxim Integrated) і
є її зареєстрованою торговою маркою.
 Топологія такої мережі - загальна шина. Мережа
пристроїв 1-Wire зі зв'язаним основним пристроєм
названа «MicroLan», це також торгова марка Dallas
Semiconductor.
 для зв'язку з обладнанням потрібно лише два дроти: на дані
і заземлення. Інтегральна схема включає конденсатор
ємністю 800 пФ для живлення від лінії даних (так зване
паразитне живлення);
 велика відстань передачі. Відстань досягає 300 м при
дотриманні ряду умов:
 застосування спеціального кабелю IEEE1394 (Firewire);
 використання спеціального драйвера мережі (активна
підтяжка з урахуванням струму в лінії);
 використання топології "спільна шина" з єдиним стовбуром;
 змінність конфігурації будь-якої мережі 1-Wire в процесі її
роботи.
 Реалізація
 Пристрій 1-Wire може знаходитися як на друкованій платі
разом з пристроєм управління, так і окремо.
 невеликі корпуси MicroCAN
 iButton (також відома під назвами
"dallas key", "touch memory")
 стандарт механічної упаковки, в
якому компонент 1-Wire
розміщується усередині невеликої
"таблетки" з нержавіючої сталі і
підключається до шини 1-Wire
 Пристрій активізується в момент
контакту зі зчитувачем. Операції
читання і записи здійснюються
практично миттєво під час
контакту.
 Ідентифікація особи.
 Кожна мікросхема 1-Wire має унікальний номер. Це дозволяє
використовувати пристрої iButton в якості простих ідентифікаторів
особистості, наприклад в системах контролю та управління доступом. У
цій якості вони успішно конкурують з безконтактними картками, що
використовують технологію RFID.
 Є пристрої iButton з підтримкою криптографії, що дозволяє створювати
на їх основі захищені сховища невеликих обсягів даних або засоби сильної
аутентифікації. Такі пристрої можуть конкурувати зі смарт-картами в
деяких застосуваннях.
 Віддалені датчики фізичних величин
 Пристрої 1-Wire дуже зручні для вимірювань. Не потрібно окремого
живлення, можливо підключити по одному дроту цілу гірлянду
різноманітних датчиків. Система таких датчиків легко контролюється на
предмет аварій. Записи про калібрування можуть зберігатися прямо в
датчиках.
 Маркування обладнання
 Мікросхеми 1-Wire популярні для маркування та зберігання параметрів
додаткового обладнання до установок. Аналогічно може контролюватися
напрацювання вузлів з обмеженим ресурсом.
 Існують рішення iButton
для охорони нерухомості,
для систем виявлення
проникнення.
 Системи для доступу в
менш очевидних областях
безпеки. Наприклад,
iButton може бути
використаний для
аутентифікації
користувачів комп'ютерних
систем (апаратний ключ в
системах захисту
інформації), або в системі
табелювання годин.
Дякую за увагу!
46

More Related Content

What's hot

будова пк
будова пкбудова пк
будова пкYura_Shilo
 
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.Пупена Александр
 
Lec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьLec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьcit-cit
 
пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2iDeus3D
 
Budova komp yutera
Budova komp yuteraBudova komp yutera
Budova komp yuteraprezynt
 
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекцій
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекційПромислові мережі та інтеграційні технології курс лекцій
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекційПупена Александр
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераМаксим Павленко
 
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...Пупена Александр
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомinna.grabobska
 
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131Пупена Александр
 
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1Сергій Якуба
 
апаратна частина
апаратна частинаапаратна частина
апаратна частинаskuratovska
 
архітектура комп
архітектура компархітектура комп
архітектура компlily_zbar
 

What's hot (19)

будова пк
будова пкбудова пк
будова пк
 
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.
лр2 асинхронні послідовні інтерфейси.
 
Lec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьLec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiсть
 
пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2
 
Budova komp yutera
Budova komp yuteraBudova komp yutera
Budova komp yutera
 
Урок №4 8 клас
Урок №4 8 класУрок №4 8 клас
Урок №4 8 клас
 
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекцій
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекційПромислові мережі та інтеграційні технології курс лекцій
Промислові мережі та інтеграційні технології курс лекцій
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
 
3 1 Modbus Protocol
3 1 Modbus Protocol3 1 Modbus Protocol
3 1 Modbus Protocol
 
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...
Використання віртуальних лабораторних робіт з дисципліни «Промислові мережі т...
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еом
 
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131
Програмовані логічні контролери стандарту МЕК 61131
 
пім косп лекц
пім косп лекцпім косп лекц
пім косп лекц
 
урок 5
урок 5урок 5
урок 5
 
1 3 osi рівні
1 3 osi рівні 1 3 osi рівні
1 3 osi рівні
 
3 4 modbus utility
3 4 modbus utility 3 4 modbus utility
3 4 modbus utility
 
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1
апаратнезабезпеченняінформаційнихсистемч1
 
апаратна частина
апаратна частинаапаратна частина
апаратна частина
 
архітектура комп
архітектура компархітектура комп
архітектура комп
 

Similar to Computers and Computing Works lecture №8

Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...
Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...
Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...Ігор Гурін #Cronprog
 
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК 2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК Пупена Александр
 
Презентація:Поняття операційної системи.
Презентація:Поняття операційної системи.Презентація:Поняття операційної системи.
Презентація:Поняття операційної системи.sveta7940
 
network
networknetwork
networkjudin
 
Класифікація програмних продуктів
Класифікація програмних продуктівКласифікація програмних продуктів
Класифікація програмних продуктівЕкатерина Осадчая
 
компютерні мережі (Fil eminimizer)
компютерні мережі (Fil eminimizer)компютерні мережі (Fil eminimizer)
компютерні мережі (Fil eminimizer)Masunya
 
Cистемне та службове програмне забезпечення
Cистемне та службове програмне забезпеченняCистемне та службове програмне забезпечення
Cистемне та службове програмне забезпеченняCveldulf
 
Programne zabezpechenna(pz)
Programne zabezpechenna(pz)Programne zabezpechenna(pz)
Programne zabezpechenna(pz)Oksana Kutsenko
 
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології"
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології" Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології"
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології" Пупена Александр
 
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережа
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережаурок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережа
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережаHelen Pata
 

Similar to Computers and Computing Works lecture №8 (20)

урок 8
урок 8урок 8
урок 8
 
Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...
Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...
Контрольна робота на тему: "Створення тематичної презентації. Автоматична обр...
 
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК 2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
 
урок 8
урок 8урок 8
урок 8
 
Презентація:Поняття операційної системи.
Презентація:Поняття операційної системи.Презентація:Поняття операційної системи.
Презентація:Поняття операційної системи.
 
Операційні системи
Операційні системи Операційні системи
Операційні системи
 
network
networknetwork
network
 
Класифікація програмних продуктів
Класифікація програмних продуктівКласифікація програмних продуктів
Класифікація програмних продуктів
 
информатика. ос
информатика. осинформатика. ос
информатика. ос
 
компютерні мережі (Fil eminimizer)
компютерні мережі (Fil eminimizer)компютерні мережі (Fil eminimizer)
компютерні мережі (Fil eminimizer)
 
Cистемне та службове програмне забезпечення
Cистемне та службове програмне забезпеченняCистемне та службове програмне забезпечення
Cистемне та службове програмне забезпечення
 
Programne zabezpechenna(pz)
Programne zabezpechenna(pz)Programne zabezpechenna(pz)
Programne zabezpechenna(pz)
 
Razdel6
Razdel6Razdel6
Razdel6
 
Razdel6вп
Razdel6впRazdel6вп
Razdel6вп
 
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології"
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології" Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології"
Intro "Промислові мережі та інтеграційні технології"
 
урок 6
урок 6урок 6
урок 6
 
урок 6
урок 6урок 6
урок 6
 
урок 8
урок 8урок 8
урок 8
 
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережа
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережаурок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережа
урок 17 9 клас Локальна комп'ютерна мережа
 
6
66
6
 

More from Lesia Sobolevska

Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТВступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТLesia Sobolevska
 
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Lesia Sobolevska
 
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Lesia Sobolevska
 
Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Lesia Sobolevska
 
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІAi №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІLesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Lesia Sobolevska
 
Принципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityПринципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityLesia Sobolevska
 
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Lesia Sobolevska
 
Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Lesia Sobolevska
 

More from Lesia Sobolevska (20)

Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
 
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
 
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
 
Smart Slavutich Hacaton
Smart Slavutich HacatonSmart Slavutich Hacaton
Smart Slavutich Hacaton
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТВступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
 
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
 
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
 
Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.
 
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІAi №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
 
Ai №4.
Ai №4.Ai №4.
Ai №4.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
 
Принципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityПринципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart city
 
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
 
Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10
 

Computers and Computing Works lecture №8

  • 1. Лекція №8 Для спеціальності 151 “Автоматизація та комп’ютерно- інтегровані технології” 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» КНУБА, 2016 Соболевська Л.Г. sobolevska@atp.in.ua +38 066 251 89 80
  • 2. 1970-х роках «MULTICS» (МІТ та компанія «Bell Labs»), передбачали можливість використання багатопроцесорних системи. У 1969 році співробітники МІТ з колегами розробили та реалізували ОС «UNICS» (потім перейменована в «Unix». Нова ОС увібрала в себе багато рис попередників, але на противагу їм мала цілий ряд переваг:  проста метафорика (два ключових поняття — процес та файл);  компонентна архітектура (принцип «одна програма — одна функція», плюс потужні засоби об'єднання цих програм для розв'язання конкретних задач);  мінімізація ядра та кількості системних викликів;  незалежність від апаратної архітектури і реалізація на машинно незалежній мові програмування (для цього була розроблена мова програмування «C»);  уніфікація файлів (будь-що у системі є файлом, до якого можна доступитись за спільними для всіх правилами).
  • 3.  У кінці 1970-х років співробітники Каліфорнійського університету в Берклі внесли ряд суттєвих вдосконалень у головні коди Unix, включно з реалізацією стеку мережевих протоколів TCP/IP. Їх розробка стала відомою під іменем BSD (Berkeley Software Distribution).  Через конфлікт з «Bell Labs» Річард Столмен поставив задачу реалізувати повністю незалежну від авторських прав ОС на основі Unix, заснувавши проект «GNU» (рекурсивсне скорочення «GNU's Not Unix»).
  • 4.  планування і перемикання процесів;  управління пам'яттю;  обробку переривань;  низькорівневу підтримку пристроїв (через драйвери);  управління дисками і буферизація даних;  синхронізацію процесів і забезпечення засобів між процесами взаємодії (IPC). Системні виклики забезпечують:  зіставлення дій користувача із запитами драйверів пристроїв;  створення та припинення процесів;  реалізацію операцій введення-виведення;  доступ до файлів і дискам;  підтримку функцій терміналу.
  • 5.  POSIX (Portable operating system interface for Unix - переносимий інтерфейс операційних систем Unix) - набір стандартів, що описують інтерфейси між операційною системою і прикладною програмою (системний API), бібліотеку мови C і набір додатків і їх інтерфейсів.  Стандарт створений для забезпечення сумісності різних UNIX-подібних операційних систем і переносимості прикладних програм на рівні вихідного коду.  Серія стандартів POSIX була розроблена комітетом IEEE. Міжнародна організація по стандартизації (ISO) спільно c Міжнародної електротехнічної комісією (IEC) прийняли цей стандарт (POSIX) під назвою ISO / IEC 9945.
  • 6.  сприяти полегшенню перенесення коду прикладних програм на інші платформи;  сприяти визначенню та уніфікації інтерфейсів заздалегідь при проектуванні, а не в процесі їх реалізації;  зберігати по можливості і враховувати всі головні, створені раніше і використовувані прикладні програми;  визначати необхідний мінімум інтерфейсів прикладних програм, для прискорення створення, схвалення і затвердження документів;  розвивати стандарти в напрямку забезпечення комунікаційних мереж, розподіленої обробки даних та захисту інформації;  рекомендувати обмеження використання бінарного (об'єктного) коду для додатків в простих системах.
  • 7.  Linux - загальна назва Unix-подібних ОС, заснованих на однойменному ядрі.  Ядро Linux створюється і поширюється відповідно до моделі розробки вільного і відкритого програмного забезпечення.  Linux поширюється в основному безкоштовно у вигляді різних готових дистрибутивів, що мають свій набір прикладних програм.  Перший реліз ядра системи відбувся 5 жовтня 1991.
  • 8.  смартфонів (85%),  інтернет-серверів (60%)  суперкомп'ютерів (97%)  дата-центрах і на підприємствах  вбудованих систем  нетбуків (32% на 2009 р.)  Ринкова частка Linux серед електронних пристроїв становить близько 42%.
  • 9. Інтерфейс (Interface) - сукупність можливостей, засобів і методів взаємодії двох систем (будь-яких, а не обов'язково обчислювальних або інформаційних), пристроїв або програм для обміну інформацією між ними, певними їх характеристиками, характеристиками з'єднання , сигналів обміну і т. і.
  • 10. Апаратний – спосіб взаємодії фізичних пристроїв. Програмний – спосіб взаємодії віртуальних пристроїв. Апаратно-програмний – спосіб взаємодії фізичних пристроїв та ПЗ HMI – human-machine interface – cпосіб взаємодії людина-машина – user interface (UI).
  • 11. Фізичний (апаратний) інтерфейс - спосіб взаємодії фізичних пристроїв. Найчастіше мова йде про комп'ютерні порти. Мережевий інтерфейс. Мережевий шлюз - пристрій, що з'єднує локальну мережу з більш великою, наприклад, Інтернетом. Шина (комп'ютер).
  • 12. Для віртуальних (програмних) пристроїв існують наступні інтерфейси (Програмний інтерфейс):  Інтерфейс функції.  Прикладний програмний інтерфейс (API) - набір стандартних бібліотечних методів, які програміст може використовувати для доступу до функціональності іншої програми.  Виклик віддалених процедур.  Інтерфейс об'єктно-орієнтованого програмування.
  • 13. Сукупність засобів, за допомогою яких користувач взаємодіє з різними програмами і пристроями (Інтерфейс користувача):  Інтерфейс командного рядка: інструкції комп'ютера даються шляхом введення з клавіатури текстових рядків (команд).  Графічний інтерфейс користувача: програмні функції представляються графічними елементами екрану, WIMP («window, icon, menu, pointing device» — вікно, значок, меню, маніпулятор) — в людино-комп'ютерній взаємодії означає взаємодію з комп'ютером на базі цих елементів.  SILK-інтерфейс (від speech - мова, image - образ, language - мова, knowledge - знання): взаємодія з комп'ютером за допомогою мови.  Жестовий інтерфейс: сенсорний екран, кермо, джойстик і т. і.  Нейрокомп'ютерний інтерфейс: відповідає за обмін між нейронами і електронним пристроєм за допомогою спеціальних імплантованих електродів.
  • 14. Мережеві інтерфейси дають можливість будь-якому серверу зі службою маршрутизації та віддаленого доступу з'єднуватися з іншими комп'ютерами через приватну чи загальну мережу. Мережеві інтерфейси мають два аспекти: фізичне обладнання (мережевий адаптер)  конфігурація мережевого інтерфейсу.
  • 15. Обладнанням мережевого інтерфейсу, що як правило називається мережевими адаптерами, може бути будь-який адаптер, який включається в системну шину комп'ютера і дозволяє комп'ютеру підключатися до мережі.
  • 16. Мережеві інтерфейси поділяються на такі категорії:  Приватний інтерфейс - це мережевий адаптер, який фізично підключений до приватної мережі. У більшості приватних мереж налаштований діапазон IP-адрес приватної мережі, а на приватному інтерфейсі налаштована приватна адреса. Так як приватна мережа теоретично складена з відомих користувачів і комп'ютерів, то, для приватного інтерфейсу виникає менше питань, пов'язаних з безпекою.  Загальний інтерфейс – це мережевий адаптер, який фізично підключений до загальної мережі, такої як Інтернет. Загальний інтерфейс має загальну IP-адресу. Так як загальний інтерфейс теоретично доступний кожному в загальній мережі, для загального інтерфейсу питання, пов'язані з безпекою, як правило, вище, ніж для приватного інтерфейсу.  Інтерфейс виклику на вимогу – з'єднують окремі маршрутизатори в загальних або приватних мережах.
  • 17.  gateway — апаратний маршрутизатор або програмне забезпечення для сполучення комп'ютерних мереж, що використовують різні протоколи (наприклад, локальної та глобальної).  Мережевий шлюз конвертує протоколи одного типу фізичного середовища в протоколи іншого фізичного середовища (мережі). Наприклад, при з'єднанні локального комп'ютер а з мережею Інтернет ви використовуєте мережевий шлюз.  Роутери (маршрутизатори) є одним із прикладів апаратних мережевих шлюзів.
  • 18.
  • 19.
  • 20.  Комп'ютерна шина (Computer bus) – підсистема, що призначена для передачі даних між функціональними блоками комп'ютера. У складі шини:  Механічний рівень;  електричний (фізичний) рівень;  логічний (керуючий) рівень. Управління передачею по шині реалізується:  на рівні проходження сигналу (мультиплексори, демультиплексори, буфери, регістри);  на рівні ядра операційної системи - в такому випадку до його складу входить відповідний драйвер.
  • 21. паралельні – дані переносяться за словами, розподілені між декількома провідниками; послідовні – дані переносяться побітово. Внутрішня шина – підключає всі внутрішні компоненти комп'ютера до материнської плати. Такий тип шин також називають локальною шиною. Зовнішня шина – підключає зовнішню периферію до материнської плати.
  • 22. Паралельні • ASUS Media Bus; • CAMAC для вимірювальних систем (instrumentation systems) ; • Extended ISA (EISA); • Industry Standard Architecture (ISA); • Low Pin Count (LPC) ; • MicroChannel (MCA) ; • MBus; • Multibus; • NuBus (IEEE 1196); • Peripheral Component Interconnect (PCI), також PCI-X; • S-100 bus (IEEE 696) ; • SBus (IEEE 1496); • VERSAmodule Eurocard bus (VMEbus); • STD Bus; • Unibus; • Q-Bus; Послідовні • 1-Wire; • HyperTransport; • I²C; • PCI Express (PCIe) ; • Serial Peripheral Interface Bus (шина SPI) ; • Universal Serial Bus (USB); • FireWire (i.Link, IEEE 1394); • Direct Media Interface (DMI) ; • Intel QuickPath Interconnect (QPI) ; • SATA / SAS;
  • 23. Архітектура системної шини системної плати визначається: типом платформи ПК (ЦП); застосовуваним набором мікросхем chipset; кількістю і розрядністю периферійних пристроїв. максимальна пропускна здатність шини = частота шини * розрядність шини
  • 24. Архітектура з трьома шинами є найбільш загальною для мікропроцесорних систем. Всі три шини є спеціалізованими з точки зору їх функцій: адресна шина (address bus); шина даних (data bus); шина керування (control bus).
  • 25.
  • 26.  По адресній шині передаються лише вихідні сигнали мікропроцесора – від мікропроцесора до зовнішнього пристрою.  Найважливіша характеристика – розрядність. Визначається числом окремих електричних ліній, що входять до неї .  Приміром, 16-розрядна адресна шина являє собою 16 незалежних фізичних ліній для передачі електричних сигналів.
  • 27. Шина даних є двобічної шиною. Це означає, що передача даних може проводитися в обох напрямках:  дані передаються від мікропроцесора до зовнішнього пристрою (що вибраний адресною шиною). Цей режим називається виведенням даних.  дані передаються від зовнішнього пристрою (вибраного шиною адреси) в мікропроцесор. Цей режим називається введенням даних.
  • 28.  передача даних по шині даних може проводитися в обох напрямках;  в кожний заданий момент часу передача даних здійснюється лише в одному з двох напрямків;  має певну ємність (розрядність). За розрядністю шини даних судять про класі мікропроцесора. При 8-розрядній шині даних мікропроцесор буде віднесений до класу 8- розрядних мікропроцесорів.
  • 29. На шині управління діє кілька типів сигналів. Основні з них:  читання даних з пам'яті;  запис даних в пам'ять;  читання даних з пристрою введення-виведення;  запис даних в пристрій вводу-виводу. Шина управління використовується лише для виводу сигналів – є односпрямованою. Найважливіша характеристика – кількість ліній апаратних переривань IRQ і ліній вимоги зовнішніми пристроями прямого доступу до пам'яті DMA https://habrahabr.ru/post/37455/ Передачею інформації з системної шині управляє один з підключених пристроїв або спеціально виділений для цього вузол, званий арбітром шини.
  • 30.
  • 31. з'єднання (фізичне або логічне), через яке приймаються і відправляються дані в комп'ютерах. Найбільш часто портом називають:  Апаратний порт - спеціалізований роз'єм в комп'ютері, призначений для підключення обладнання певного типу, наприклад LPT-порт, послідовний порт, USB-порт.  Порт вводу-виводу - використовується в мікропроцесорах і мікроконтролерах при обміні даними з апаратним забезпеченням.  Мережевий порт - цифровий номер, який є параметром транспортних протоколів (таких як TCP, UDP і SCTP). Дозволяє різним програмам на одному хості отримувати дані в IP-пакетах незалежно один від одного.
  • 32.  паралельний інтерфейс - для кожного біта групи, що передається використовується своя сигнальна лінія, та все біти групи передаються одночасно за один квант часу.  послідовний інтерфейс - використовується лише одна сигнальна лінія, і біти групи передаються один за одним по черзі; на кожен з них відводиться свій квант часу.
  • 33. Переваги: швидкість передачі даних; Недоліки: вартість; кількість дротів та роз’ємів; необхідність синхронізації.
  • 34.  Комп'ютерні периферійні шини: ISA, ATA, SCSI, PCI і Front Side Bus, IEEE 1284/Centronics, інша назва LPT (Line Print Terminal)  Шина лабораторної інструментації IEEE-488.  PCI (Peripheral component interconnect, дослівно - взаємозв'язок периферійних компонентів) - шина вводу-виводу для підключення периферійних пристроїв до материнської плати комп'ютера.
  • 35.
  • 36.  Азбука Морзе, використовувана на телеграфі  RS-232 (низкоскоростной, реалізується послідовними портами)  RS-422  RS-423  RS-485  I²C  SPI  USB  FireWire  Ethernet  Fibre Channel (висока швидкість, використовується для підключення комп'ютерів до пристроїв зберігання даних)  InfiniBand  MIDI  SDI-12 - промисловий протокол для сенсорів  Serial Attached SCSI  Serial ATA  SpaceWire - комунікаційна мережа в космічних апаратах  HyperTransport  PCI Express  SONET і SDH (високошвидкісна телекомунікація по оптичних фільтрів)  T-1, E-1 та їх варіанти (високошвидкісна телекомунікація по мідній парі)  MIL-STD-1553A / B
  • 37. Переваги: вартість; відстань передачі даних; простота кабелів та роз’ємів. Недоліки: швидкість; складність вузлів приймання-передачі.
  • 38.  PCI Express, або PCIe, або PCI-E- комп'ютерна шина (хоча на фізичному рівні шиною не є, будучи з'єднанням типу "точка- точка"), що використовує програмну модель шини PCI і високопродуктивний фізичний протокол, заснований на послідовній передачі даних.  USB (Universal Serial Bus - «універсальна послідовна шина") - послідовний інтерфейс передачі даних для середньошвидкісних і низькошвидкісних периферійних пристроїв в обчислювальній техніці. Розробка специфікацій на шину USB проводиться в рамках міжнародної некомерційної організації USB Implementers Forum (USB-IF), що об'єднує розробників і виробників обладнання з шиною USB. Стандарт USB розробили сім компаній: «Compaq», «Digital Equipment», IBM, Intel, «Microsoft», NEC и «Northern Telecom».  IEEE 1394 (FireWire, i-Link) - послідовна високошвидкісна шина, призначена для обміну цифровою інформацією між комп'ютером і іншими електронними пристроями. Різні компанії просувають стандарт під своїми торговими марками: Apple – FireWire, Sony - i.LINK, Yamaha – mLAN, TI – Lynx, Creative - SB1394.
  • 39.  послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем, використовуються дві двонаправлені лінії зв'язку (SDA і SCL). Використовується для з'єднання низькошвидкісних периферійних компонентів з материнською платою, вбудовуваними системами і мобільними телефонами. Назва являє собою абревіатуру слів Inter-Integrated Circuit.  Розроблено фірмою Philips на початку 1980-х як проста шина внутрішнього зв'язку для створення керуючої електроніки.  I²C знаходить застосування в пристроях, що передбачають простоту розробки і низьку собівартість виготовлення при відносно непоганий швидкості роботи.
  • 40.  доступ до модулів пам'яті NVRAM;  доступ до низькошвидкісних ЦАП / АЦП;  регулювання контрастності, насиченості і колірного балансу моніторів;  регулювання звуку в динаміках;  управління світлодіодами, у тому числі в мобільних телефонах;  читання інформації з датчиків моніторингу та діагностики обладнання, наприклад, термостат центрального процесора або швидкість обертання вентилятора охолодження;  читання інформації з годинника реального часу (кварцових генераторів);  управління включенням / виключенням живлення системних компонент;  інформаційний обмін між мікроконтролерами;
  • 41.  Один провід - двонаправлена шина зв'язку для пристроїв з низькошвидкісною передачею даних (зазвичай 15,4 Кбіт / с, максимум 125 Кбіт/с в режимі overdrive), в якій дані передаються по ланцюгу живлення (тобто всього використовуються два дроти - один для заземлення, а другий для живлення і даних; в деяких випадках використовують і окремий дріт живлення). Розроблено корпорацією Dallas Semiconductor (з 2001 року - Maxim Integrated) і є її зареєстрованою торговою маркою.  Топологія такої мережі - загальна шина. Мережа пристроїв 1-Wire зі зв'язаним основним пристроєм названа «MicroLan», це також торгова марка Dallas Semiconductor.
  • 42.  для зв'язку з обладнанням потрібно лише два дроти: на дані і заземлення. Інтегральна схема включає конденсатор ємністю 800 пФ для живлення від лінії даних (так зване паразитне живлення);  велика відстань передачі. Відстань досягає 300 м при дотриманні ряду умов:  застосування спеціального кабелю IEEE1394 (Firewire);  використання спеціального драйвера мережі (активна підтяжка з урахуванням струму в лінії);  використання топології "спільна шина" з єдиним стовбуром;  змінність конфігурації будь-якої мережі 1-Wire в процесі її роботи.  Реалізація  Пристрій 1-Wire може знаходитися як на друкованій платі разом з пристроєм управління, так і окремо.
  • 43.  невеликі корпуси MicroCAN  iButton (також відома під назвами "dallas key", "touch memory")  стандарт механічної упаковки, в якому компонент 1-Wire розміщується усередині невеликої "таблетки" з нержавіючої сталі і підключається до шини 1-Wire  Пристрій активізується в момент контакту зі зчитувачем. Операції читання і записи здійснюються практично миттєво під час контакту.
  • 44.  Ідентифікація особи.  Кожна мікросхема 1-Wire має унікальний номер. Це дозволяє використовувати пристрої iButton в якості простих ідентифікаторів особистості, наприклад в системах контролю та управління доступом. У цій якості вони успішно конкурують з безконтактними картками, що використовують технологію RFID.  Є пристрої iButton з підтримкою криптографії, що дозволяє створювати на їх основі захищені сховища невеликих обсягів даних або засоби сильної аутентифікації. Такі пристрої можуть конкурувати зі смарт-картами в деяких застосуваннях.  Віддалені датчики фізичних величин  Пристрої 1-Wire дуже зручні для вимірювань. Не потрібно окремого живлення, можливо підключити по одному дроту цілу гірлянду різноманітних датчиків. Система таких датчиків легко контролюється на предмет аварій. Записи про калібрування можуть зберігатися прямо в датчиках.  Маркування обладнання  Мікросхеми 1-Wire популярні для маркування та зберігання параметрів додаткового обладнання до установок. Аналогічно може контролюватися напрацювання вузлів з обмеженим ресурсом.
  • 45.  Існують рішення iButton для охорони нерухомості, для систем виявлення проникнення.  Системи для доступу в менш очевидних областях безпеки. Наприклад, iButton може бути використаний для аутентифікації користувачів комп'ютерних систем (апаратний ключ в системах захисту інформації), або в системі табелювання годин.