SlideShare a Scribd company logo
1 of 45
Лекція №9
Для спеціальності 151 “Автоматизація та комп’ютерно-
інтегровані технології”
141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»
КНУБА, 2016
Соболевська Л.Г. sobolevska@atp.in.ua +38 066 251 89 80
 стандарт інтерфейсу обміну даними між двома пристроями
шляхом послідовної передачі даних (асинхронний зв'язок
або синхронний зв’язок).
 Офіційна назва «Інтерфейс між кінцевим обладнанням
обробки інформації і кінцевим обладнанням каналу
передачі даних, що використовує послідовний обмін
двійковими даними» (Interface Between Data Terminal
Equipment and Data Circuit-Terminating Equipment Employing
Serial Binary Data Interchange).
 Історія
 Цей стандарт з'єднання устаткування було розроблено в
1969 році рядом великих промислових корпорацій і
опубліковано Асоціацією електронної промисловості США
(Electronic Industries Association — EIA).
 Стандарт визначає номенклатуру ланцюгів та технічні вимоги до
них (типи з'єднувачів, призначення їх контактів, робочі напруги і
т.д.), що використовуються для з'єднання двох класів пристроїв:
 Кінцеве обладнання обробки інформації (data terminal equipment,
DTE), наприклад, термінал чи послідовний порт COM1
персонального комп'ютера;
 Кінцеве обладнання каналу передачі даних (data circuit-terminating
equipment, DCE), наприклад, модем.
 Стандарт не визначає швидкості передачі. Загальноприйнята
швидкість передачі для RS-232 — 9600 біт/сек на відстань до 15 м.
Сучасні пристрої підтримують швидкість 115 кбіт/сек та більше.
Існує в 8-, 9-, 25- і 31-контактних варіантах роз'ємів. У даний
момент найчастіше використаються 9-контактні роз'єми.
У загальному випадку описує чотири інтерфейсні функції:
 визначення керуючих сигналів через інтерфейс;
 визначення формату даних користувача, переданих через
інтерфейс;
 передачу тактових сигналів для синхронізації потоку даних;
 формування електричних характеристик інтерфейсу.
Рівень Передатчик Приймач
Логічний 0 (SPACE) від +5 В до +15 В від +3 В до +25 В
Логічний 1 (MARK) від -5 В до -15 В від -3 В до -25 В
Не визначений від -3 В до +3 В
Сигнал На виході пристрою (Driver) На вході пристрою (Terminator)
"Off" від -5 В до -15 В від -3 В до -25 В
"On" від 5 В до 15 В від 3 В до 25 В
 DTE-пристрій повинен
оснащуватися вилкою
(male - "тато")
 DCE-пристрій -
розеткою (female -
"мама")
 найбільш поширені в
даний час 9-контактні
з'єднувачі DЕ-9.
Кон
так
т
Напрямок передачі та назва сигналу
1 < Carrier Detect (CD) Наявність несучої частоти
2 < Received Data (RD) Дані, що приймаються
3 > Transmitted Data (TD) Дані, що передаються
4 > Data Terminal Ready (DTR) Готовність КООІ
5 - Signal Ground Загальний
6 < Data Set Ready (DSR) Готовність КОПД
7 > Request To Send (RTS) Запит на передачу
8 < Clear To Send (CTS) Готов передавати
9 < Ring Indicator (RI) Наявність сигналу виклику
 Recommended Standard 485, EIA-485 (Electronic
Industries Alliance-485) - стандарт фізичного
рівня для асинхронного інтерфейсу. Регламентує
електричні параметри полудуплексної
багатоточечноїй диференціальної лінії зв'язку
типу «загальна шина».
 Стандарт RS-485 спільно розроблений двома
асоціаціями: Асоціацією електронної
промисловості (EIA - Electronics Industries
Association) і Асоціацією промисловості засобів
зв'язку (TIA - Telecommunications Industry
Association).
 У стандарті RS-485 для передачі і прийому даних
використовується одна вита пара проводів, іноді
супроводжувана екрануючої опліткою або
загальним проводом.
 Передача даних здійснюється за допомогою
диференціальних сигналів.
 Різниця напруги між провідниками однієї
полярності означає логічну одиницю, різниця
іншої полярності - нуль.
 Стандарт RS-485 обумовлює тільки електричні і
часові характеристики інтерфейсу.
 Стандарт RS-485 не обумовлює:
 параметри якості сигналу (допустимий рівень
спотворень, відображення в довгих лініях),
 протокол обміну.
 До 32 прийомопередавачів в одному сегменті мережі.
 Максимальна довжина одного сегмента мережі: 1200 метрів.
 Тільки один передавач активний.
 Максимальна кількість вузлів в мережі - 256 з урахуванням
магістральних підсилювачів.
 Характеристика швидкість обміну / довжина лінії зв'язку:
 62,5 кбіт / с 1200 м (одна кручена пари),
 375 кбіт / с 500 м (одна кручена пари),
 500 кбіт / с,
 1000 кбіт / с,
 2400 кбіт / с 100 м (дві кручених пари),
 10000 кбіт / с 10 м.
 Тип прийомопередавачу - диференційний, потенційний.
 вихідний каскад повинен витримувати режим короткого замикання, мати
максимальний вихідний струм 250 мА, швидкість наростання вихідного
сигналу 1,2 В / мкс і схему обмеження вихідної потужності.
 вхідний каскад являє собою диференційний вхід з високим вхідним
опором і пороговою характеристикою від -200 мВ до +200 мВ:
 допустимий діапазон вхідних напруг Uag (Ubg) щодо землі (GND) від -7 В
до +12 В;
Інтерфейс є напівдуплексним: вузол не
може одночасно і приймати, і передавати
дані.
Передача даних йде по двох лініях, A і B.
Логічна одиниця: (AB)> +200 мВ.
Логічний нуль: (AB) <-200 мВ.
Роз'єм складається з двох або трьох
контактів:
• A або '+' (TxD + / RxD +), не
інвертований.
• B або '-' (TxD- / RxD-), інвертований.
• Опційний загальний провід.
 Мережеві протоколи, що використовують
RS-485
 LanDrive
 ProfiBus DP
 ModBus
 DMX512
 HDLC
Промислові мережі, побудовані на основі RS-
485
 LanDrive
 ProfiBus DP
 ModBus
Комп’ютерна мережа – це сукупність
комп’ютерів, які з’єднані лініями зв’язку і
оснащені комунікаційним обладнанням
та комунікаційним програмним
забезпеченням.
Середовище передачі – це фізичне
середовище, в якому відбувається
поширення інформаційних сигналів у
вигляді електричних імпульсів.
 Лінія зв’язку – це обладнання, за допомогою якого
здійснюється об’єднання комп’ютерів у мережу. Лінії
зв’язку залежно від середовища передачі даних
поділяються на:
 повітряні – традиційно по таких проводах передають
телефонні або телеграфні сигнали, але за відсутності
інших можливостей ці лінії використовуються також
і для передачі комп’ютерних даних;
 кабельні – представляє складну конструкцію, яка
складається із провідників; використовуються такі
типи: вита пара, коаксіальний кабель, волокняно-
оптичний кабель;
 радіоканали наземного та супутникового зв’язку –
створюються за допомогою передавача і приймача
радіохвиль. Типи радіоканалів відрізняються
частотним діапазоном і дальністю каналу.
 Мережевий адаптер (або мережева інтерфейсна
плата) – спеціальний апаратний засіб для
взаємодії персональних комп’ютерів у мережі.
 Мережевий адаптер використовуються при
кабельних лініях зв’язку.
 Адаптер повинен ідентифікувати ПК у мережі і
виконувати буферизацію даних між комп’ютером
і кабелем. З погляду комп’ютерної мережі, ця
плата повинна генерувати електричні сигнали,
що проходять по мережі, управляти доступом до
мережі і забезпечувати фізичний контакт з
кабелем.
 комутатори (Switch – перемикач) – обладнання, яке
призначене для об’єднання декількох комп’ютерів до
комп’ютерної мережі у межах одного сегмента мережі.
 концентратори – об’єднуючий компонент, до якого
підключаються всі комп’ютери в мережі. Нині майже не
використовуються – їх змінили комутатори, які виділяють
кожен підключений пристрій в окремий сегмент;
 мости – це пристрої, що з’єднують дві мережі, які побудовані
за різними технологіями. Міст виконує перерозподіл
інформаційних потоків між мережами;
 повторювач – мережевий пристрій, який відновлює
сигнали, спотворені при передачі;
 маршрутизатори – мережеве обладнання, яке на основі
інформації про топологію мережі і визначених правил
приймає рішення про пересилання пакетів мережевого
рівня між сегментами мережі. Маршрутизатор визначає
оптимальний маршрут передачі даних. Застосовують для
об’єднання мереж різних типів.
 програми, які працюють з мережею на
низькому рівні, вони забезпечують
управління мережевим обладнанням з
метою перетворення сигналів з одного виду
на інші;
 програми, які працюють з мережею на
високому рівні, вони призначені для
розпізнавання та опрацювання інформації
залежно від її характеру та способу
організації.
мережеві операційні системи – забезпечують
доступ користувачів до ресурсів
комп’ютерної мережі (Windows NT, UNIX,
Netware та ін);
програми управління мережами
(Proxy, Anyplace Control, MyChat та ін.).
 Міжнародною
організацією
стандартизації ISO в
1978 році була
затверджена модель
OSI (Open System
Interconnection) -
взаємодія відкритих
систем, що описує
об'єднання
комп'ютерів у мережу.
 Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються
безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До
фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення
сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується.
 Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до
мережевого та навпаки. Мережева плата в комп’ютері – приклад
реалізації рівня з’єднування.
 Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі,
дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати
як службу доставки.
 Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’ютерами. Після
доставки даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується
транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу.
 Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує
такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу.
 Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів комп’ютера:
принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення форматів файлів.
 Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів.
 Протокол – це набір правил, які визначають
взаємодію комп’ютерів мережі і описують спосіб
виконання визначеного класу функцій.
 Ресурс мережі – це пристрої, які входять до
апаратної частини деяких комп’ютерів мережі,
доступні і можуть використовуватися будь-яким
користувачем мережі (принтери, сканери).
 Сервер (serve – постачати, обслуговувати) –
комп’ютер, ресурси якого призначені для
спільного використання. Призначення сервера –
доставляти програми до робочих станцій.
 Робочі станції – комп’ютери, які
використовують ресурси мережі. Призначення
робочої станції – виконувати програми, одержані
з мережі.
 Топологія комп’ютерної мережі – це її
геометрична форма або фізичне
розташування комп’ютерів по відношенню
один до одного.
 Топологія визначає вимоги до устаткування,
тип кабелю, який використовується,
можливі й найбільш зручні методи
керування обміном, надійність роботи,
можливості розширення мережі.
 всі комп’ютери паралельно
підключаються до однієї лінії зв’язку й
інформація від кожного комп’ютера
одночасно передається всім іншим
комп’ютерам
 ідентичність мережевого устаткування комп’ютерів;
 рівноправність всіх абонентів;
 дані передаються тільки по черзі, тому що лінія зв’язку єдина;
 відсутній сервер.
 Переваги топології «шина»:
 додавання нових абонентів у «шину» просте і можливе навіть під час
роботи мережі;
 при використанні «шини» потрібна мінімальна кількість кабелю, проте
до кожного комп’ютера (крім двох крайніх) підходить два кабелі, що не
завжди зручно;
 вартість мережевого устаткування є невисокою;
 відмова окремих комп’ютерів не впливає на роботу мережі;
 простота налаштування мережі.
 Недоліки топології «шина»:
 при розриві або ушкодженні кабелю порушується узгодження лінії
зв’язку, і припиняється обмін даними навіть між тими комп’ютерами, які
залишилися з’єднаними між собою;
 коротке замикання в будь-якому сегменті кабелю «шини» виводить із
ладу всю мережу;
 складна локалізація та діагностика несправностей.
 до одного центрального
комп’ютера
приєднуються інші
периферійні
комп’ютери, причому
кожний з них
використовує свою
окрему лінію зв’язку
 весь обмін інформацією відбувається через центральний комп’ютер;
 необхідно вживати спеціальні заходи щодо підвищення надійності
центрального комп’ютера і його мережевої апаратури;
 ніякі конфлікти у мережі з топологією «зірка» неможливі, тому що
керування повністю централізоване.
 Переваги топології «зірка»:
 вихід з ладу периферійного комп’ютера ніяк не відбивається на
функціонуванні частини мережі, що залишилася, але будь-яка відмова
центрального комп’ютера робить мережу повністю непрацездатною;
 пошкодження будь-якого кабелю або коротке замикання в ньому порушує
роботу тільки одного комп’ютера;
 висока продуктивність мережі;
 для з’єднання використовується дві лінії зв’язку, кожна з яких передає
інформацію тільки в одному напрямку, це істотно спрощує мережеве
обладнання.
 можливість легко контролювати роботу мережі, локалізувати
несправності шляхом простого відключення від центра абонентів.
 Недоліки топології «зірка»:
 жорстке обмеження кількості абонентів.
 Значно більша витрата кабелю, ніж при інших топологіях, це істотно
впливає на вартість всієї мережі в цілому.
активна «зірка» – у центрі мережі
міститься комп’ютер, який виступає у
ролі сервера;
пасивна «зірка» – у центрі мережі
міститься не комп’ютер, а концентратор
або комутатор, який відновлює сигнали і
відправляє їх в інші лінії зв’язку.
 кожний комп’ютер
передає інформацію
завжди тільки одному
комп’ютеру, наступному
в ланцюжку, а одержує
інформацію тільки від
попереднього
комп’ютера в ланцюжку,
і цей ланцюжок
замкнутий в «кільце».
 Переваги топології «кільце»:
 додавання нових абонентів у «кільце» досить просте, хоча й
вимагає обов’язкової зупинки роботи всієї мережі на час
підключення;
 максимальна кількість абонентів у «кільці» може бути
досить велика;
 кільцева топологія є досить стійкою до перевантажень, вона
забезпечує впевнену роботу із великими потоками
переданої по мережі інформації, тому що в ній, як правило,
немає конфліктів, а також відсутній центральний абонент;
 відсутність додаткового обладнання.
 Недоліки топології «кільце»:
 вихід з ладу хоча б одного з комп’ютерів (або ж його
мережевого обладнання) порушує роботу всієї мережі;
 будь-яке пошкодження або коротке замикання в кожному з
кабелів «кільця» робить роботу всієї мережі неможливою;
 складність пошуку несправностей.
 Подвійне «кільце» – це
топологія, побудована
на двох «кільцях»,
перше «кільце»
використовується як
основний шлях для
передачі даних, друге –
резервний шлях, який
використовується при
виході з ладу першого
«кільця».
 «дерево» (tree) – топологія, яка є комбінацію
декількох топологій «зірка». Перевага
деревоподібних мереж - простий спосіб
нарощування потужності мережі
 «решітка» – топологія, у якій комп’ютери
утворюють багатомірну решітку, при цьому
кожне ребро решітки паралельне її осі і з’єднує
два суміжних вузли вздовж цієї осі.
 обчислювальні – призначені для розв’язання завдань
користувачів з обміном даними між їх абонентами;
 інформаційні – орієнтовані на представлення
інформаційних послуг користувачам;
 змішані – поєднують функції обчислювальних та
інформаційних комп’ютерних мереж.
однорідні – комп’ютерні мережі, які
складаються із програмно-спільних ЕОМ;
неоднорідні – комп’ютерні мережі, до
складу яких входять програмно-несумісні
комп’ютери.
Контролюючі мережі
Локальні мережі
Регіональні мережі
Глобальні мережі
 CAN – Controller Area Network – стандарт мережі,
орієнтований перш за все на об’єднання в єдину мережу
різного виконавчого обладнання і датчиків. CAN розроблені
в середині 1980р. і нині широко використовується в
промисловій автоматизації, технологіях «розумного
будинку», автомобільній промисловості.
 Переваги CAN:
 можливість роботи у режимі жорсткого реального часу;
 простота реалізації і мінімальні затрати на використання;
 висока стійкість до перешкод;
 надійний контроль помилок передачі і прийому;
 широкий діапазон швидкостей;
 велика поширеність технології.
 Недоліки CAN:
 максимальна довжина мережі обернено пропорційна
швидкості передачі;
 великий розмір службових даних у пакеті;
 відсутність єдиного загальноприйнятого стандарту.
 LAN – Local Area Network – об’єднують комп’ютери, які
розташовані на невеликій відстані один від одного. Локальні
мережі є мережами закритого типу, доступ до них дозволений
лише обмеженому контингенту користувачів, для яких робота у
такій мережі безпосередньо пов’язана з їхньою професійною
діяльністю.
 Склад локальної мережі: комп’ютери; мережеві
адаптери; периферійні пристрої; середовище передачі; мережеві
пристрої (комутатори, маршрутизатори, мости, повторювачі).
 Різні середовища доступу: мідні провідники, оптичні кабелі і
радіоканал (безпровідні технології). Провідний зв’язок
установлюється через Ethernet, безпровідний – через Wi-
Fi,Bluetooth, GPRS та ін.
 Сучасні локальні мережі будуються на основі топології «зірка» з
використанням концентраторів (хабів), комутаторів та кабелю.
 Комп’ютери, що входять у локальну мережу, поділяються на два
типи: робочі станції, призначені для користувачів і сервери, які, як
правило, недоступні для звичайних користувачів.
Переваги локальних мереж:
 розподіл даних (Data Sharing). Дані в мережі зберігаються на сервері та
можуть бути доступні для будь-якої робочої станції, підключеної до
мережі;
 розподіл ресурсів (Resource Sharing). Периферійні пристрої можуть бути
доступні для всіх користувачів мережі (наприклад, факс або лазерний
принтер);
 розподіл програм (Software Sharing). Усі користувачі мережі можуть мати
доступ до програм, які були один раз централізовано встановлені. При
цьому повинна працювати мережева версія відповідних програм;
 електронна пошта (Electronic Mail). Усі користувачі мережі можуть
передавати або приймати повідомлення;
 висока швидкість передачі даних та низький рівень помилок при
передачі даних.
Недоліки локальних мереж:
 використання локальної мережі обмежується невеликими географічними
відстанями;
 обмежене число комп’ютерів, що підключаються до мережі.
(MAN – Metropolitan Area Network) – міські мережі між
закладами в межах одного або декількох міст, які об’єднують
багато локальних обчислювальних мереж.
 WAN –
Wide Area Network –
це сукупність
віддалених один від
одного комп’ютерів,
сумісна взаємодія яких
забезпечується
комунікаційною
мережею передачі
даних і спеціальними
програмами мережевої
операційної системи.
Дякую за увагу!
45

More Related Content

What's hot

Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded SystemИзучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded Systemitconnect2016
 
будова пк
будова пкбудова пк
будова пкYura_Shilo
 
Budova komp yutera
Budova komp yuteraBudova komp yutera
Budova komp yuteraprezynt
 
пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2iDeus3D
 
1.2 функції, градація промислових мереж
1.2 функції, градація промислових мереж1.2 функції, градація промислових мереж
1.2 функції, градація промислових мережПупена Александр
 
network
networknetwork
networkjudin
 
Lec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьLec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьcit-cit
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераМаксим Павленко
 
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК 2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК Пупена Александр
 
Comp net
Comp netComp net
Comp netEscuela
 
1.1 призначення промислових комунікацій
1.1 призначення промислових комунікацій1.1 призначення промислових комунікацій
1.1 призначення промислових комунікаційПупена Александр
 
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейсиПупена Александр
 

What's hot (20)

Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded SystemИзучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
 
будова пк
будова пкбудова пк
будова пк
 
Budova komp yutera
Budova komp yuteraBudova komp yutera
Budova komp yutera
 
пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2пк апаратне забезпечення іс 2
пк апаратне забезпечення іс 2
 
1.2 функції, градація промислових мереж
1.2 функції, градація промислових мереж1.2 функції, градація промислових мереж
1.2 функції, градація промислових мереж
 
3 4 modbus utility
3 4 modbus utility 3 4 modbus utility
3 4 modbus utility
 
1 3 osi рівні
1 3 osi рівні 1 3 osi рівні
1 3 osi рівні
 
4 1 1 ethernet base
4 1 1 ethernet base 4 1 1 ethernet base
4 1 1 ethernet base
 
network
networknetwork
network
 
Урок №4 8 клас
Урок №4 8 класУрок №4 8 клас
Урок №4 8 клас
 
Lec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiстьLec13 14 багатопоточнiсть
Lec13 14 багатопоточнiсть
 
2 2 символьний обмін
2 2 символьний обмін2 2 символьний обмін
2 2 символьний обмін
 
1 4 фізичний рівень
1 4 фізичний рівень1 4 фізичний рівень
1 4 фізичний рівень
 
Презентація
ПрезентаціяПрезентація
Презентація
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
 
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК 2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
2 3 утиліти для роботи з COM-портами ПК
 
Comp net
Comp netComp net
Comp net
 
5.1 profibus intro
5.1 profibus intro5.1 profibus intro
5.1 profibus intro
 
1.1 призначення промислових комунікацій
1.1 призначення промислових комунікацій1.1 призначення промислових комунікацій
1.1 призначення промислових комунікацій
 
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси
2 1 Стандартні асинхронні послідовні інтерфейси
 

Similar to Computers and Computing Works lecture №9

Характеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мережХарактеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мережAnna Popravka
 
Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2annaeres
 
Комп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернетКомп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернетНаталья Коба
 
урок 27
урок 27урок 27
урок 27Serega89
 
Компьютерні мережі. Весь розділ
Компьютерні мережі. Весь розділКомпьютерні мережі. Весь розділ
Компьютерні мережі. Весь розділSvetlana Barvinchenko
 
комп'ютерні мережі
комп'ютерні мережікомп'ютерні мережі
комп'ютерні мережіkissoli
 
Kovalenko a
Kovalenko aKovalenko a
Kovalenko agarasym
 
презентація до проекту «Connect»
презентація до проекту «Connect»презентація до проекту «Connect»
презентація до проекту «Connect»John Tymofijenko
 
урок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мійурок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мійTamara tamara
 
8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікаційАлексей Свирь
 
комп'ютерні мережі
комп'ютерні мережікомп'ютерні мережі
комп'ютерні мережіanja_79
 
Specialni pristroiї
Specialni pristroiїSpecialni pristroiї
Specialni pristroiї1cana1
 
Компютерні мережі
Компютерні мережіКомпютерні мережі
Компютерні мережіAnna Popravka
 

Similar to Computers and Computing Works lecture №9 (20)

Характеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мережХарактеристика компютерних мереж
Характеристика компютерних мереж
 
Razdel17
Razdel17Razdel17
Razdel17
 
Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2Komp merezhi urok2
Komp merezhi urok2
 
Комп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернетКомп’ютерні мережі та інтернет
Комп’ютерні мережі та інтернет
 
IIHE-Lecture4
IIHE-Lecture4IIHE-Lecture4
IIHE-Lecture4
 
2
22
2
 
Razdel16
Razdel16Razdel16
Razdel16
 
Комп'ютерні мережі
Комп'ютерні мережіКомп'ютерні мережі
Комп'ютерні мережі
 
урок 27
урок 27урок 27
урок 27
 
Компьютерні мережі. Весь розділ
Компьютерні мережі. Весь розділКомпьютерні мережі. Весь розділ
Компьютерні мережі. Весь розділ
 
комп'ютерні мережі
комп'ютерні мережікомп'ютерні мережі
комп'ютерні мережі
 
Kovalenko a
Kovalenko aKovalenko a
Kovalenko a
 
презентація до проекту «Connect»
презентація до проекту «Connect»презентація до проекту «Connect»
презентація до проекту «Connect»
 
урок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мійурок16 9кл мережі-мій
урок16 9кл мережі-мій
 
8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій
 
комп'ютерні мережі
комп'ютерні мережікомп'ютерні мережі
комп'ютерні мережі
 
комп’ютерні телекомунікації
комп’ютерні телекомунікації комп’ютерні телекомунікації
комп’ютерні телекомунікації
 
Telecomunications
TelecomunicationsTelecomunications
Telecomunications
 
Specialni pristroiї
Specialni pristroiїSpecialni pristroiї
Specialni pristroiї
 
Компютерні мережі
Компютерні мережіКомпютерні мережі
Компютерні мережі
 

More from Lesia Sobolevska

Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Lesia Sobolevska
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТВступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТLesia Sobolevska
 
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Lesia Sobolevska
 
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Lesia Sobolevska
 
Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Lesia Sobolevska
 
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІAi №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІLesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Lesia Sobolevska
 
Принципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityПринципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityLesia Sobolevska
 
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Lesia Sobolevska
 
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Lesia Sobolevska
 
Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Lesia Sobolevska
 

More from Lesia Sobolevska (20)

Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
Моделювання на ЕОМ. Задачі з теорії графів. Алгоритми на графах.
 
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
Моделювання на ЕОМ. Теорія подібності. Рекурсія. Моделювання в реальному часі.
 
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
Моделювання на ЕОМ. Теоретичні питання моделювання.
 
Smart Slavutich Hacaton
Smart Slavutich HacatonSmart Slavutich Hacaton
Smart Slavutich Hacaton
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №4.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №3.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
Вступ в спеціальність 151 АКІТ. Лекція №2.
 
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТВступ в спеціальність 151 АКІТ
Вступ в спеціальність 151 АКІТ
 
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.Ai №8. Штучні нейронні мережі.
Ai №8. Штучні нейронні мережі.
 
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
Ai №7. Системи підтримки прийняття рішень.
 
Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.Ai №6. Експертні системи.
Ai №6. Експертні системи.
 
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІAi №5. Азиломарські принципи ШІ
Ai №5. Азиломарські принципи ШІ
 
Ai №4.
Ai №4.Ai №4.
Ai №4.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №8. Теорія графів.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №7. Теорія графів.
 
Принципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart cityПринципы и проблемы построения Smart city
Принципы и проблемы построения Smart city
 
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
Интелектауальні системи та їх ПЗ №1-2
 
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
Моделювання на ЕОМ. Лекція №4. Теорія подабності. Рекурсія.
 
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
Моделювання на ЕОМ. Лекції №1-№3
 
Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10Computers and Computing Works lecture №10
Computers and Computing Works lecture №10
 

Computers and Computing Works lecture №9

  • 1. Лекція №9 Для спеціальності 151 “Автоматизація та комп’ютерно- інтегровані технології” 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» КНУБА, 2016 Соболевська Л.Г. sobolevska@atp.in.ua +38 066 251 89 80
  • 2.  стандарт інтерфейсу обміну даними між двома пристроями шляхом послідовної передачі даних (асинхронний зв'язок або синхронний зв’язок).  Офіційна назва «Інтерфейс між кінцевим обладнанням обробки інформації і кінцевим обладнанням каналу передачі даних, що використовує послідовний обмін двійковими даними» (Interface Between Data Terminal Equipment and Data Circuit-Terminating Equipment Employing Serial Binary Data Interchange).  Історія  Цей стандарт з'єднання устаткування було розроблено в 1969 році рядом великих промислових корпорацій і опубліковано Асоціацією електронної промисловості США (Electronic Industries Association — EIA).
  • 3.  Стандарт визначає номенклатуру ланцюгів та технічні вимоги до них (типи з'єднувачів, призначення їх контактів, робочі напруги і т.д.), що використовуються для з'єднання двох класів пристроїв:  Кінцеве обладнання обробки інформації (data terminal equipment, DTE), наприклад, термінал чи послідовний порт COM1 персонального комп'ютера;  Кінцеве обладнання каналу передачі даних (data circuit-terminating equipment, DCE), наприклад, модем.  Стандарт не визначає швидкості передачі. Загальноприйнята швидкість передачі для RS-232 — 9600 біт/сек на відстань до 15 м. Сучасні пристрої підтримують швидкість 115 кбіт/сек та більше. Існує в 8-, 9-, 25- і 31-контактних варіантах роз'ємів. У даний момент найчастіше використаються 9-контактні роз'єми. У загальному випадку описує чотири інтерфейсні функції:  визначення керуючих сигналів через інтерфейс;  визначення формату даних користувача, переданих через інтерфейс;  передачу тактових сигналів для синхронізації потоку даних;  формування електричних характеристик інтерфейсу.
  • 4. Рівень Передатчик Приймач Логічний 0 (SPACE) від +5 В до +15 В від +3 В до +25 В Логічний 1 (MARK) від -5 В до -15 В від -3 В до -25 В Не визначений від -3 В до +3 В Сигнал На виході пристрою (Driver) На вході пристрою (Terminator) "Off" від -5 В до -15 В від -3 В до -25 В "On" від 5 В до 15 В від 3 В до 25 В
  • 5.  DTE-пристрій повинен оснащуватися вилкою (male - "тато")  DCE-пристрій - розеткою (female - "мама")  найбільш поширені в даний час 9-контактні з'єднувачі DЕ-9.
  • 6. Кон так т Напрямок передачі та назва сигналу 1 < Carrier Detect (CD) Наявність несучої частоти 2 < Received Data (RD) Дані, що приймаються 3 > Transmitted Data (TD) Дані, що передаються 4 > Data Terminal Ready (DTR) Готовність КООІ 5 - Signal Ground Загальний 6 < Data Set Ready (DSR) Готовність КОПД 7 > Request To Send (RTS) Запит на передачу 8 < Clear To Send (CTS) Готов передавати 9 < Ring Indicator (RI) Наявність сигналу виклику
  • 7.
  • 8.
  • 9.
  • 10.  Recommended Standard 485, EIA-485 (Electronic Industries Alliance-485) - стандарт фізичного рівня для асинхронного інтерфейсу. Регламентує електричні параметри полудуплексної багатоточечноїй диференціальної лінії зв'язку типу «загальна шина».  Стандарт RS-485 спільно розроблений двома асоціаціями: Асоціацією електронної промисловості (EIA - Electronics Industries Association) і Асоціацією промисловості засобів зв'язку (TIA - Telecommunications Industry Association).
  • 11.  У стандарті RS-485 для передачі і прийому даних використовується одна вита пара проводів, іноді супроводжувана екрануючої опліткою або загальним проводом.  Передача даних здійснюється за допомогою диференціальних сигналів.  Різниця напруги між провідниками однієї полярності означає логічну одиницю, різниця іншої полярності - нуль.  Стандарт RS-485 обумовлює тільки електричні і часові характеристики інтерфейсу.  Стандарт RS-485 не обумовлює:  параметри якості сигналу (допустимий рівень спотворень, відображення в довгих лініях),  протокол обміну.
  • 12.  До 32 прийомопередавачів в одному сегменті мережі.  Максимальна довжина одного сегмента мережі: 1200 метрів.  Тільки один передавач активний.  Максимальна кількість вузлів в мережі - 256 з урахуванням магістральних підсилювачів.  Характеристика швидкість обміну / довжина лінії зв'язку:  62,5 кбіт / с 1200 м (одна кручена пари),  375 кбіт / с 500 м (одна кручена пари),  500 кбіт / с,  1000 кбіт / с,  2400 кбіт / с 100 м (дві кручених пари),  10000 кбіт / с 10 м.  Тип прийомопередавачу - диференційний, потенційний.  вихідний каскад повинен витримувати режим короткого замикання, мати максимальний вихідний струм 250 мА, швидкість наростання вихідного сигналу 1,2 В / мкс і схему обмеження вихідної потужності.  вхідний каскад являє собою диференційний вхід з високим вхідним опором і пороговою характеристикою від -200 мВ до +200 мВ:  допустимий діапазон вхідних напруг Uag (Ubg) щодо землі (GND) від -7 В до +12 В;
  • 13. Інтерфейс є напівдуплексним: вузол не може одночасно і приймати, і передавати дані. Передача даних йде по двох лініях, A і B. Логічна одиниця: (AB)> +200 мВ. Логічний нуль: (AB) <-200 мВ.
  • 14. Роз'єм складається з двох або трьох контактів: • A або '+' (TxD + / RxD +), не інвертований. • B або '-' (TxD- / RxD-), інвертований. • Опційний загальний провід.
  • 15.  Мережеві протоколи, що використовують RS-485  LanDrive  ProfiBus DP  ModBus  DMX512  HDLC Промислові мережі, побудовані на основі RS- 485  LanDrive  ProfiBus DP  ModBus
  • 16. Комп’ютерна мережа – це сукупність комп’ютерів, які з’єднані лініями зв’язку і оснащені комунікаційним обладнанням та комунікаційним програмним забезпеченням. Середовище передачі – це фізичне середовище, в якому відбувається поширення інформаційних сигналів у вигляді електричних імпульсів.
  • 17.  Лінія зв’язку – це обладнання, за допомогою якого здійснюється об’єднання комп’ютерів у мережу. Лінії зв’язку залежно від середовища передачі даних поділяються на:  повітряні – традиційно по таких проводах передають телефонні або телеграфні сигнали, але за відсутності інших можливостей ці лінії використовуються також і для передачі комп’ютерних даних;  кабельні – представляє складну конструкцію, яка складається із провідників; використовуються такі типи: вита пара, коаксіальний кабель, волокняно- оптичний кабель;  радіоканали наземного та супутникового зв’язку – створюються за допомогою передавача і приймача радіохвиль. Типи радіоканалів відрізняються частотним діапазоном і дальністю каналу.
  • 18.  Мережевий адаптер (або мережева інтерфейсна плата) – спеціальний апаратний засіб для взаємодії персональних комп’ютерів у мережі.  Мережевий адаптер використовуються при кабельних лініях зв’язку.  Адаптер повинен ідентифікувати ПК у мережі і виконувати буферизацію даних між комп’ютером і кабелем. З погляду комп’ютерної мережі, ця плата повинна генерувати електричні сигнали, що проходять по мережі, управляти доступом до мережі і забезпечувати фізичний контакт з кабелем.
  • 19.  комутатори (Switch – перемикач) – обладнання, яке призначене для об’єднання декількох комп’ютерів до комп’ютерної мережі у межах одного сегмента мережі.  концентратори – об’єднуючий компонент, до якого підключаються всі комп’ютери в мережі. Нині майже не використовуються – їх змінили комутатори, які виділяють кожен підключений пристрій в окремий сегмент;  мости – це пристрої, що з’єднують дві мережі, які побудовані за різними технологіями. Міст виконує перерозподіл інформаційних потоків між мережами;  повторювач – мережевий пристрій, який відновлює сигнали, спотворені при передачі;  маршрутизатори – мережеве обладнання, яке на основі інформації про топологію мережі і визначених правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня між сегментами мережі. Маршрутизатор визначає оптимальний маршрут передачі даних. Застосовують для об’єднання мереж різних типів.
  • 20.  програми, які працюють з мережею на низькому рівні, вони забезпечують управління мережевим обладнанням з метою перетворення сигналів з одного виду на інші;  програми, які працюють з мережею на високому рівні, вони призначені для розпізнавання та опрацювання інформації залежно від її характеру та способу організації.
  • 21. мережеві операційні системи – забезпечують доступ користувачів до ресурсів комп’ютерної мережі (Windows NT, UNIX, Netware та ін); програми управління мережами (Proxy, Anyplace Control, MyChat та ін.).
  • 22.  Міжнародною організацією стандартизації ISO в 1978 році була затверджена модель OSI (Open System Interconnection) - взаємодія відкритих систем, що описує об'єднання комп'ютерів у мережу.
  • 23.  Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується.  Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до мережевого та навпаки. Мережева плата в комп’ютері – приклад реалізації рівня з’єднування.  Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі, дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати як службу доставки.  Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’ютерами. Після доставки даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу.  Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу.  Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів комп’ютера: принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення форматів файлів.  Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів.
  • 24.  Протокол – це набір правил, які визначають взаємодію комп’ютерів мережі і описують спосіб виконання визначеного класу функцій.  Ресурс мережі – це пристрої, які входять до апаратної частини деяких комп’ютерів мережі, доступні і можуть використовуватися будь-яким користувачем мережі (принтери, сканери).  Сервер (serve – постачати, обслуговувати) – комп’ютер, ресурси якого призначені для спільного використання. Призначення сервера – доставляти програми до робочих станцій.  Робочі станції – комп’ютери, які використовують ресурси мережі. Призначення робочої станції – виконувати програми, одержані з мережі.
  • 25.  Топологія комп’ютерної мережі – це її геометрична форма або фізичне розташування комп’ютерів по відношенню один до одного.  Топологія визначає вимоги до устаткування, тип кабелю, який використовується, можливі й найбільш зручні методи керування обміном, надійність роботи, можливості розширення мережі.
  • 26.
  • 27.  всі комп’ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається всім іншим комп’ютерам
  • 28.  ідентичність мережевого устаткування комп’ютерів;  рівноправність всіх абонентів;  дані передаються тільки по черзі, тому що лінія зв’язку єдина;  відсутній сервер.  Переваги топології «шина»:  додавання нових абонентів у «шину» просте і можливе навіть під час роботи мережі;  при використанні «шини» потрібна мінімальна кількість кабелю, проте до кожного комп’ютера (крім двох крайніх) підходить два кабелі, що не завжди зручно;  вартість мережевого устаткування є невисокою;  відмова окремих комп’ютерів не впливає на роботу мережі;  простота налаштування мережі.  Недоліки топології «шина»:  при розриві або ушкодженні кабелю порушується узгодження лінії зв’язку, і припиняється обмін даними навіть між тими комп’ютерами, які залишилися з’єднаними між собою;  коротке замикання в будь-якому сегменті кабелю «шини» виводить із ладу всю мережу;  складна локалізація та діагностика несправностей.
  • 29.  до одного центрального комп’ютера приєднуються інші периферійні комп’ютери, причому кожний з них використовує свою окрему лінію зв’язку
  • 30.  весь обмін інформацією відбувається через центральний комп’ютер;  необхідно вживати спеціальні заходи щодо підвищення надійності центрального комп’ютера і його мережевої апаратури;  ніякі конфлікти у мережі з топологією «зірка» неможливі, тому що керування повністю централізоване.  Переваги топології «зірка»:  вихід з ладу периферійного комп’ютера ніяк не відбивається на функціонуванні частини мережі, що залишилася, але будь-яка відмова центрального комп’ютера робить мережу повністю непрацездатною;  пошкодження будь-якого кабелю або коротке замикання в ньому порушує роботу тільки одного комп’ютера;  висока продуктивність мережі;  для з’єднання використовується дві лінії зв’язку, кожна з яких передає інформацію тільки в одному напрямку, це істотно спрощує мережеве обладнання.  можливість легко контролювати роботу мережі, локалізувати несправності шляхом простого відключення від центра абонентів.  Недоліки топології «зірка»:  жорстке обмеження кількості абонентів.  Значно більша витрата кабелю, ніж при інших топологіях, це істотно впливає на вартість всієї мережі в цілому.
  • 31. активна «зірка» – у центрі мережі міститься комп’ютер, який виступає у ролі сервера; пасивна «зірка» – у центрі мережі міститься не комп’ютер, а концентратор або комутатор, який відновлює сигнали і відправляє їх в інші лінії зв’язку.
  • 32.  кожний комп’ютер передає інформацію завжди тільки одному комп’ютеру, наступному в ланцюжку, а одержує інформацію тільки від попереднього комп’ютера в ланцюжку, і цей ланцюжок замкнутий в «кільце».
  • 33.  Переваги топології «кільце»:  додавання нових абонентів у «кільце» досить просте, хоча й вимагає обов’язкової зупинки роботи всієї мережі на час підключення;  максимальна кількість абонентів у «кільці» може бути досить велика;  кільцева топологія є досить стійкою до перевантажень, вона забезпечує впевнену роботу із великими потоками переданої по мережі інформації, тому що в ній, як правило, немає конфліктів, а також відсутній центральний абонент;  відсутність додаткового обладнання.  Недоліки топології «кільце»:  вихід з ладу хоча б одного з комп’ютерів (або ж його мережевого обладнання) порушує роботу всієї мережі;  будь-яке пошкодження або коротке замикання в кожному з кабелів «кільця» робить роботу всієї мережі неможливою;  складність пошуку несправностей.
  • 34.  Подвійне «кільце» – це топологія, побудована на двох «кільцях», перше «кільце» використовується як основний шлях для передачі даних, друге – резервний шлях, який використовується при виході з ладу першого «кільця».
  • 35.  «дерево» (tree) – топологія, яка є комбінацію декількох топологій «зірка». Перевага деревоподібних мереж - простий спосіб нарощування потужності мережі
  • 36.  «решітка» – топологія, у якій комп’ютери утворюють багатомірну решітку, при цьому кожне ребро решітки паралельне її осі і з’єднує два суміжних вузли вздовж цієї осі.
  • 37.  обчислювальні – призначені для розв’язання завдань користувачів з обміном даними між їх абонентами;  інформаційні – орієнтовані на представлення інформаційних послуг користувачам;  змішані – поєднують функції обчислювальних та інформаційних комп’ютерних мереж.
  • 38. однорідні – комп’ютерні мережі, які складаються із програмно-спільних ЕОМ; неоднорідні – комп’ютерні мережі, до складу яких входять програмно-несумісні комп’ютери.
  • 40.  CAN – Controller Area Network – стандарт мережі, орієнтований перш за все на об’єднання в єдину мережу різного виконавчого обладнання і датчиків. CAN розроблені в середині 1980р. і нині широко використовується в промисловій автоматизації, технологіях «розумного будинку», автомобільній промисловості.  Переваги CAN:  можливість роботи у режимі жорсткого реального часу;  простота реалізації і мінімальні затрати на використання;  висока стійкість до перешкод;  надійний контроль помилок передачі і прийому;  широкий діапазон швидкостей;  велика поширеність технології.  Недоліки CAN:  максимальна довжина мережі обернено пропорційна швидкості передачі;  великий розмір службових даних у пакеті;  відсутність єдиного загальноприйнятого стандарту.
  • 41.  LAN – Local Area Network – об’єднують комп’ютери, які розташовані на невеликій відстані один від одного. Локальні мережі є мережами закритого типу, доступ до них дозволений лише обмеженому контингенту користувачів, для яких робота у такій мережі безпосередньо пов’язана з їхньою професійною діяльністю.  Склад локальної мережі: комп’ютери; мережеві адаптери; периферійні пристрої; середовище передачі; мережеві пристрої (комутатори, маршрутизатори, мости, повторювачі).  Різні середовища доступу: мідні провідники, оптичні кабелі і радіоканал (безпровідні технології). Провідний зв’язок установлюється через Ethernet, безпровідний – через Wi- Fi,Bluetooth, GPRS та ін.  Сучасні локальні мережі будуються на основі топології «зірка» з використанням концентраторів (хабів), комутаторів та кабелю.  Комп’ютери, що входять у локальну мережу, поділяються на два типи: робочі станції, призначені для користувачів і сервери, які, як правило, недоступні для звичайних користувачів.
  • 42. Переваги локальних мереж:  розподіл даних (Data Sharing). Дані в мережі зберігаються на сервері та можуть бути доступні для будь-якої робочої станції, підключеної до мережі;  розподіл ресурсів (Resource Sharing). Периферійні пристрої можуть бути доступні для всіх користувачів мережі (наприклад, факс або лазерний принтер);  розподіл програм (Software Sharing). Усі користувачі мережі можуть мати доступ до програм, які були один раз централізовано встановлені. При цьому повинна працювати мережева версія відповідних програм;  електронна пошта (Electronic Mail). Усі користувачі мережі можуть передавати або приймати повідомлення;  висока швидкість передачі даних та низький рівень помилок при передачі даних. Недоліки локальних мереж:  використання локальної мережі обмежується невеликими географічними відстанями;  обмежене число комп’ютерів, що підключаються до мережі.
  • 43. (MAN – Metropolitan Area Network) – міські мережі між закладами в межах одного або декількох міст, які об’єднують багато локальних обчислювальних мереж.
  • 44.  WAN – Wide Area Network – це сукупність віддалених один від одного комп’ютерів, сумісна взаємодія яких забезпечується комунікаційною мережею передачі даних і спеціальними програмами мережевої операційної системи.