Видання знайомить із біографією та творчістю буковинської письменниці Ганни Кирилівни Дущак. Біобібліографічна пам’ятка входить до серії «Письменники Буковини – ювіляри року». Адресовано бібліотекарям, вчителям, студентам, учням та всім тим, кого цікавить творчість поетеси.

1. Чернівецька обласна бібліотека для дітей
Серія «Письменники Буковини – ювіляри року»
біобібліографічна пам’ятка до 65-річчя
від дня народження української письменниці Анни Дущак
Чернівці – 2024

2. 2
УДК 016:821(477.85)
Д 20
«…Дарую всім любов й душі тепло…» : біобібліографічна
пам’ятка до 65-річчя від дня народження української письменниці
Анни Дущак / Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. М. Боднарюк. –
Чернівці, 2024. – 15 с. – («Письменники Буковини – ювіляри року»).
Видання знайомить із біографією та творчістю буковинської
письменниці Ганни Кирилівни Дущак. Біобібліографічна пам’ятка
входить до серії «Письменники Буковини – ювіляри року».
Адресовано бібліотекарям, вчителям, студентам, учням та всім, тим
кого цікавить творчість поетеси.
Відповідальна за випуск А. Біла
Укладач М. Боднарюк
Редактор П. Рудая
Технічний редактор, дизайн обкладинки Т. Дудчак
Чернівецька ОБД
Зам. № 17

3. 3
Чернівецька обласна бібліотека для дітей
Серія «Письменники Буковини – ювіляри року»
біобібліографічна пам’ятка до 65-річчя
від дня народження української письменниці Анни Дущак
Чернівці - 2024

4. 4
Отак, як спраглий дуже пити хоче,
І як без волі вітрові не жити –
Так я жадаю слід свій залишити.
По ньому, може, стежку хтось протопче…
Анна Дущак, «Намистинки»
Людське життя… Неповторне і звичайне, радісне й сумне,
сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин,
переплетене червоними й чорними нитками. Воно дароване людині
один раз. І саме Анна Дущак – людина з обмеженими фізичними
можливостями любила життя, вірила в майбутнє, дарувала радість
іншим своєю творчістю.
Народилась письменниця 15 жовтня 1959 року в селі Тисовець
Сторожинецького району Чернівецької області в сім’ї селян. Будучи
ученицею 9 класу Тисовецької середньої школи, в 16 років, важко
захворіла. Неправильний діагноз та лікування призвели до
нерухомості суглобів, і 34 роки Анна Кирилівна була прикута до
ліжка. Вона не могла торкнутися власного лиця, але вона могла
тримати ручку в руці.
У цієї мужньої жінки кожен може повчитися, як уміти прощати
за завданий біль, як крізь сльози сміятися, як радіти кожному
промінцю сонця, пташці чи цвітові. Вона виливала свої думки й біль
на папері і це давало їй сили, наснаги та натхнення до життя. Щастя
Анни Дущак полягало у тому, що все її життя проходило у рідному
селі, у «хатиночці малій», і хоч не може вона з неї вийти, та все одно
вона щаслива тим, що «біль і радість знає».

5. 5
Вона була автором збірок поезій і новел, які відкрили їй двері до
широкого світу. Її вірші вперше були опубліковані в 1988 році в
Сторожинецькій районній газеті «Рідний край». У 1990 році в
Чернівцях відбувся перший творчий вечір письменниці.
За кошти, зібрані на благодійному концерті,
було видано її першу книжку поезій — «Дивоквіт
любові» (1992) тиражем всього 1000 примірників.
Передмову в кілька речень про авторку написала
буковинська поетеса і прозаїк Галина Тарасюк.
Письменниця назвала її «Цвіти, гілочко
тернова» і продовжила «…тернова гілочко,
Ганно, наперекір снігам і бурям, цвіти до нас
білим-білим пелюстковим словом, не перецвітай!».
Після виходу в світ першої збірки, ім’я Анни Дущак почало
з’являтися у різноманітних публікаціях: поетичних рубриках,
публічних діалогах про духовність, рецензіях, відгуках. Багато творів
авторки були покладені на музику, стали відомими піснями. Вірші
перекладені англійською та італійською мовою, друкувалися у
періодичних виданнях США, Австрії, Італії, Канади. Варто назвати
лише канадські журнали «Нові дні», «Промінь», «Новий шлях», які
друкували її вірші. Добірка поезій, перекладена Ромою Франко на
англійську мову, була опублікована в журналі «Жіночий світ».
Переклади Іваном Трушем її поезії звучали і на італійській мові.
Побачили світ публікації в австралійському часописі «Наше слово» і
газеті «Вільна думка».
Понад сотню віршів поетеси покладено на музику. Музику до
віршів писали такі композитори:
Мар’ян Гаденко, Леонід
Затуловський, Ярослав
Злонкевич, Ігор Мисько, Микола
Сафонов, Віталій Свирид,
Кузьма Смаль, Віктор Рурак.
1994 року вийшла друга
поетична збірка «Спитай себе».

6. 6
Вступне слово до книги написала відома сторожинецька журналістка
Лариса Левіна, яка й була редактором цієї книги. До збірки увійшла
новела «Гріх проти себе», розділи «Вічні істини», «Сорокауст» та
ліричний цикл «Любов в душі лелію». Це філософські роздуми
Анни Дущак про те, що потрібно людині, аби бути людиною. Поетеса
сама ставить питання і сама відповідає:
…ми всі оте лиш мати будем,
що тут, на цій землі,
змогли віддати людям…
***
Чому? Чому? Не дай собі спокою…
Спитай себе…
1998 року – третя – «Понад вечірнім
Дереглуєм», названа на честь річки в її селі
Тисівці. Цю книгу видало чернівецьке
видавництво «Місто», і редактором був відомий
буковинський поет Микола Бучко. Художнє
оформлення книги здійснила молода чернівецька
художниця Юліана Чепішко. Збірка включає 5
розділів: «Хвилі щастя неземного», «Мій зелений
Раю», «Незгасні друзів голоси», «З пісень
мого серця», «А там, за шибкою вікна».
«Любов я росами розтрушу» - четверта книжка поетеси.
Видана з нагоди її сорокаріччя у 1999 році в Сторожинці, коштом
місцевих підприємців та пожертв громадян США. Із вступним
словом Лариси Левіної: «Читаймо, думаймо. І дивуймося з
мужності і величі душі людської, яка не підвладна тлінному тілу»,
з післямовою Ксенії Гапій. У збірці надруковані відгуки читачів на
поезію Анни, які надійшли з Австралії, Канади, США, з Києва,
Запоріжжя, Сочі…Пані Ксенія Гапій – племінниця відомого
поета, перекладача, художника Святослава Гординського. А чоловік
Ксенії пан Ігор Гапій – прямий родич славнозвісної оперної
співачки Соломії Крушельницької.

7. 7
Якось, ще у 1992 році в купе поїзду незнайома чернівецька
жінка Валентина подарувала Ксенії збірку «Дивоквіт любові».
Сила любові, закладена у віршовані рядки, вразила американку,
вона зрозуміла, що «своїм чудовим прикладом терпеливості»
авторка зуміє допомагати іншим «подолати власні будні й
невигоди». Ксенія спирається на власні слова Анни Дущак:
«Як ти віддаєш любов для когось, ти набираєш силу… а цю силу
пізніше віддаєш іншим в любові. Людська душа – це джерело.
Чим більше черпаєш, тим більше прибуває. Так само є з
любов’ю. Як не поділишся цією любов’ю, вона присохне».
Перечитуючи сторінки
поезії Анни, розумієш, що її
поезія не задля себе, а задля
інших, задля світу, який
починається для поетеси «там, за
шибкою вікна», це поезія
вдячності за кожен прожитий
день. Її вірші присвячені рідному
краю, видатним людям, знайомим, близьким і друзям. У них ідеться
про сенс людського буття, виступає проти жорстокого ставлення до
оточуючого нас середовища і природи.
Саме їй, жінці з легенди, нескореній буковинській Мадонні,
сучасний український поет Віктор Соколов присвятив рядки:
Ні скарг, ні ремствувань на долю,
Ні в голосі журного тону…
В селі, при неозорім полі,
Живе не дівчина – Мадонна.
Живе, не встаючи із ліжка,
Живе, світ бачачи з вікна…
Та – Боже мій! – Яка усмішка
У неї світла й чарівна!

8. 8
В березні 2003 року Анну Дущак прийняли до Національної
спілки письменників України.
У 2004 році в Чернівцях вийшла Аннина
збірка ліричних віршів під назвою «Любові
стиглий колос». В передмові до книги Віра
Китайгородська пише: «Животворне перо
письменниці боготворить те, чого майже не
помічають люди в буденних клопотах, обтяжені
тягарями пошуків зиску та вигод. У неї ж
найбільше багатство і найміцніша воля – жити!
Творити життя у втаємничності зими і літа,
поля і лісу, діалогу з ліричним героєм, який ніколи
її не зрадить».
2006 році Юрій Іллєнко та Петро Олар у проєкті «Діалоги на
узбіччі» зняли документальний фільм про поетесу «Прийшла до
Вас».
28 червня 2007 року Президент
Міжнародної громадської організації
Лідія Лісімова вручає Анні найвищу
відзнаку Всеукраїнської премії
«Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації
«Рейтинг» – статуетку у вигляді
жінки, яка веде родовідвід
трипільської культури, за особисті успіхи в літературній
діяльності і за красу душі.
30 травня 2008 року письменниці Анні
Дущак присвоєно звання «Заслуженого
працівника культури України».
Через три роки за сприяння Ксенії та її
чоловіка Ігоря Гапія львівське видавництво
«Свічадо» перевидало її першу збірку «Дивоквіт
любові». Ця книга має ошатну глянцеву
обкладинку, ілюстрована Л. Баранецькою,
американською художницею. Передмову до неї

9. 9
зробив Володимир Михайловський, редактор обласної газети
«Буковина», член Національної спілки письменників України і
назвав її: «Істина, якій у серці тісно…». В. Михайловський
впевнений, що «істинна мудрість приходить до нас з боку серця.
Врешті, чим воно зігріте, чим потривожене, яке відчуття у ньому
не тільки власного, але й чужого болю?».
В 2009-му під редакцією Ксенії Гапій
побачила світ ювілейна збірка поезій Анни
Дущак «Золотий вальс». У передмові Ксенія
пише: «…для мене вона не є хвора. Вона людина,
яка не встає з ліжка, але живе повним життям,
і духом сильніша, як більшість здорових людей».
У збірці – 103 вірші, в котрих «багато неба,
багато волі, зірок і вільного вітру». Кожен рядок
із віршів авторки, мовби ковток чистого, свіжого
повітря. Анну Кирилівну завжди непокоїло одне: боронь Боже, щоб
поезія не стала роботою. Вона повинна бути піснею, що ллється з
душі.
Поезіє! З душі моєї лийся
І зливами, й потоками, й струмками.
Вогнем гори і пломенися,
І квітни дивними квітками.
Будь леготом, цілуй і гори, й доли,
Стань піснею, печаллю, коли плачу…
Тільки не стань роботою ніколи,
Бо я тоді навіки тебе втрачу.
Поезіє! З душі моєї лийся.
В цьому ж році письменниця відзначена
літературно-мистецькою премією ім. С.
Воробкевича. Також виходить її нова книга
вибраних поетичних і прозових творів «А день у
вічність відплива…». У передмові Віра

10. 10
Китайгородська пише: «Анна Дущак – унікум у духовному вимірі
українського суспільства. І ззовні, і за стилем розмови, діалогу,
поводження вона дуже близька до Лесі Українки і Ольги
Кобилянської, її рафінована інтелігентність пересилює хор
торохкотливих у літературі деяких чоловіків за снобізмом до
проливання сліз, зойків, запалюванням свіч, очікуванням катастроф».
В збірці вміщені новели: «Гріх проти себе», «Полинове щастя
Трандафіри» і «– Добридень, криничко!».
17 лютого 2010 року на 51 році життя перестало битися серце
відомої буковинської письменниці. Похорони пройшли 19 лютого.
Пам’ять про Анну Кирилівну Дущак житиме у її віршах, піснях,
новелах. Із першим весняним сонцем спадатимуть на думку її рядки:
Повір мені, якщо й заступлять хмари небо,
Я світлим променем проб’юсь, прийду до тебе…

11. 11
ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ
«МУЗЕЙ-САДИБА АННИ ДУЩАК»
У 2023 році було відкрито Музей-садибу Анни Дущак. Музей
знаходиться у батьківській хаті поетеси, у селі Тисовець, що у
Великокучурівській громаді. Тут пройшли її дитячі та юнацькі
роки. У музеї відтворено меморіальну кімнату Анни Дущак, а також
створено експозиційну залу в якій експонуються матеріали, що
розповідають про життєвий шлях поетеси та популяризують її
творчість. Над наповненням садиби працювали всією громадою.
Частина експозиції розташована у передпокої будинку. У ній
відвідувачі починають знайомство зі складним життям Анни Дущак,
оглядаючи матеріали про дитячі та юні роки майбутньої поетеси.
Під час відкриття звучали вірші мисткині та пісні на її слова.
Також спогадами про Анну Дущак через відеозв’язок поділилася її
подруга зі США Ксенія Гапій.
Тисовецьку школу, що на Сторожинеччині,
назвали іменем – поетеси Анни Дущак.
До відкриття Музею української письменниці
Чернівецькою обласною організацією НСПУ та
відділом освіти, культури, молоді та спорту
Великокучурівської сільської ради видано серію
листівок «Душа Дущак в дощах». Свої поезії-
присвяти Анні Дущак написали: Наталія Григорчук-
Войтко, Василь Васкан, Віталій Демченко, Василь
Джуран, Дойна Старик, Світлана Левицька, Ігор

12. 12
Мисько, Наталія Ончуленко, Ольга Гостюк, Світлана Онуляк-
Мінтенко, Олександра Сушинська та Галина Тарасюк.
ПІСНІ ПОКЛАДЕНІ НА МУЗИКУ
 «А я ж любила» – муз. Я. Злонкевич
 «А я у небі – он та зірниця» – муз. О. Черватюк
 «Благаю, душі мені не край» – муз. Я. Злонкевич
 «Бо ти в мене є» – муз. Я. Злонкевич
 «Дивоквіт любові» – муз. К. Смаль
 «За шибкою вікна» – муз. К. Смаль
 «Згадають мене всі» – муз. М. Гаденко
 «Зоре моя, зоре» – муз. К. Смаль
 «О чем шепчешь ветер за окном» – муз. М. Гаденко
 «Роки ідуть» – муз. В. Верстюк
 «У серці лиш світлий жаль» – муз. Я. Злонкевич
 «Усміхнися люба!» – муз. М. Гаденко
ЗБІРКИ ПОЕЗІЇ ДУЩАК АННИ (ГАННИ) КИРИЛІВНИ
1. Дущак А. Понад вечірнім Дереглуєм : поезії / А. Дущак ; худож.
Ю. Чепішко. – Чернівці : Місто, 1998. – 100 с. : іл.
2. Дущак А. Любові стиглий колос : поезії / А. Дущак ; худож. О.
Криворучко, І. Холоменюк. – Чернівці : Місто, 2004. – 154 с. : іл.
3. Дущак А. Дивоквіт любові : поезії / А. Дущак ; передм. К. Гапій ;
графіка і худож. оформ. Л. Баранецька. – Львів : Свічадо, 2007. –
116 с.
4. Дущак А. А день у вічність відплива. Вибране : поезія, проза / А.
Дущак ; худож. Р. Л. Рязанова. – Чернівці : Букрек, 2009. – 184 с. :
іл.
5. Дущак А. Золотий вальс : поезія, лірика / А. Дущак ; худож.
офор. Л. Баранецька-Рейфієл ; упоряд. і передм. К. Гапій. – Львів :
Свічадо, 2009. – 114 с. : іл.

13. 13
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анна Дущак : письменниця : 60 років від дня народження /
Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка // Пам’ятаймо! Знаменні та
пам’ятні дати Буковини в 2019 році : бібліографічний покажчик.
– Чернівці, 2018. – С. 145-146. – Бібліогр. : С. 145-146.
2. Антонюк-Гаврищук Євдокія. Пам’яті дивоквіту любові Анни
Дущак / Є. Антонюк-Гаврищук // Буковинське віче. – 2011. – №
13, 18 лют. – С. 3.
3. Антонюк-Гаврищук Євдокія. Помолімось за упокій поетеси
Анни Дущак! : [пам’яті буковинської поетеси] / Є. Антонюк-
Гаврищук // Буковина. – 2011. – № 16, 25 лют. – С. 3.
4. Будна Н. Школу назвали іменем поетеси : [Тисовецьку школу,
що на Сторожинеччині, назвали іменем - поетеси Анни Дущак] /
Н. Будна // Молодий буковинець. – 2021. – № 3, 21-27 січ. – С. 12.
5. Відкрили музей-садибу Анни Дущак : [у селі Тисовець
відкрили музей-садибу поетеси] // Буковина. – 2023. – № 35, 31
серп. – С. 6.
6. Гайдай Л. М. Ми такі, як усі : (літературно-музична композиція
до міжнародного дня людей з інвалідністю) / Л. М. Гайдай //
Шкільний бібліотекар. – 2016. – № 10. – С. 30-35.
7. Гапій Ксеня. Кілька слів про Аню : [про Анну Дущак] :
[передм. до книги] / К. Гапій // Дивоквіт любові. – Львів :
Свічадо, 2007. – С. 11-13.
8. Дущак Анна Кирилівна (1959 р.н.) : [поетеса, новеліст] / авт.-
упоряд. Т. Б. Катамай, Т. І. Ковбан, Ф. С. Кучережко //
Літературно-мистецька Сторожинеччина. – Чернівці : Прут, 2006.
– С. 20-21.
9. Дущак Анна Кирилівна : [біографія] / авт.-уклад. Ю. В.
Боганюк, О. О. Гаврилюк, Г. В. Добровольська, М. М. Довгань,
А. С. Іваницька // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини :
біобібліографічний довідник. Випуск 1. – Чернівці : Книги – ХХІ,
2010. – С. 205–207.

14. 14
10. Життєвий подвиг і подвижницька творчість Анни Дущак :
[розробка уроку] / ред. Л. К. Радчук, С. С. Тодорюк // Література
рідного краю. 5-11 класи : навчально-метод. посіб. – Чернівці :
Прут, 2001. – Ч. 1. – С. 114-132.
11. Мельничук Ярослава. Анна Дущак. До дня відкриття Музею
української письменниці Анни Дущак : [біографія] / Я.
Мельничук; упоряд. В. Джуран // Душа Дущак в дощах : серія
листівок віршів-присвят талановитій і мужній поетесі із Тисівців.
– Чернівці : Родовід, 2023. – С. 1-3.
12. Мені ж моя доля судила жити в слові : метод.-бібліогр.
матеріали до відзначення 50-річного ювілею буковинської
письменниці Анни Кирилівни Дущак / Чернівецька ОУНБ ім. М.
Івасюка // Мені ж моя доля судила жити в слові. – Чернівці, 2009.
– 31 с. – Бібліогр.: С. 18-30.
13. Михайловський Володимир. Істина, якій у серці тісно... : [про
Анну Дущак] : [передм. до книги] / В. Михайловський // Дивоквіт
любові. – Львів : Свічадо, 2007. – С. 3-10.
14. Мінченко Т. А. Доля судила жити в слові... : [про буковинську
письменницю Анну Дущак] / Т. А. Мінченко // Освіта Буковини.
– 2014. – № 41, 5 листоп. – С. 16.
15. Федоренко Анатолій. Дім поетеси став музеєм : [у селі
Тисовець відкрили музей-садибу поетеси Анни Дущак] / А.
Федоренко // Погляд. – 2023. – № 35, 31 серп. – С. 1.
16. Янушевська Анна. Буковинська Леся Українка :
виповнилося 55 років від дня народження поетеси Анни
Дущак / А. Янушевська // Буковина. – 2014. – № 66, 31 жовт. – С.
5.
ЕЛЕКТРОННІ ДЖЕРЕЛА
1. На Буковині відкрили музей-садибу поетеси Анни Дущак
[Електр. ресурс] // Укрінформ – актуальні новини України та
світу : [вебсайт]. – Режим доступу :
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3754554-na-bukovini-

15. 15
vidkrili-muzejsadibu-poetesi-anni-dusak.html. – Назва з екрана. –
Дата звернення : 10.07.24.
2. На Буковині відкрили літературно-меморіальний музей
«Музей-садиба Анни Дущак» [Електр. ресурс] // Про Захід :
[вебсайт]. – Режим доступу : https://prozahid.com/na-bukovyni-
vidkryly-literaturno-memorialnyj-muzej-muzej-sadyba-anny-
dushchak-foto/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 10.07.24.
3. Анна Дущак у фільмі «Слід на Землі» [Електр. ресурс] // Радіо
Українська хвиля з Європи : [вебсайт]. – Режим доступу :
https://radioukreurope.com/anna-dushchak-u-filmi-slid-na-zemli/. –
Назва з екрана. – Дата звернення : 11.07.24.

16. 16
58000 м. Чернівці, вул. Шевченка, 29
тел.: (0372) 52-21-23, 52-60-41
сайт: http://bukovinchiki.cv.ua
блог: http://children29.blogspot.com
e–mail: childlibbuk@ukr.net