Заняття 32_Лабораторна робота № 8.1

1. Тема 12. Трансмісія тракторів і автомобілів.
1
Лабораторна робота № 8.1
Тема: Техніка безпеки. Вивчити в натурі будову механізмів
трансмісії гусеничних тракторів. Можливі несправності,
їх причини, усунення, регулювання.
Мета роботи: вивчити основні правила техніки безпеки; вивчити в натурі будову
основних вузлів та механізмів трансмісії гусеничних тракторів;
можливі несправності, їх причини, усунення, регулювання.
Місце проведення: кабінет механізації.
Тривалість роботи: 2 год.
Обладнання і матеріали: методичні вказівки, вузли та механізми трансмісії
гусеничних тракторів, слюсарний інструмент, плакати та
презентації.
Оформлення роботи: звіт лабораторної роботи виконується на аркушах (ф.А4);
структура звіту: титульний лист, вступ, описова частина,
висновок.
Завдання:
1) Ознайомитися з правилами техніки безпеки і охорони праці.
2) Ознайомитися із схемами трансмісії тракторів і автомобілів,
призначенням її основних механізмів.
3) Вивчити в натурі будову основних вузлів та механізмів трансмісії
гусеничних тракторів.
4) Можливі несправності трансмісії, їх причини, усунення та регулювання.
Хід роботи
1. Ознайомитися з правилами техніки безпеки і охорони праці.
2. Описати призначення та будову схеми трансмісії гусеничного трактора.
3. Описати призначення та будову механізмів трансмісії гусеничних тракторів:
- муфти зчеплення;
- коробки передач;
- карданної передачі.
4. Описати можливі несправності трансмісії, їх причини, усунення та регулювання.
5. Оформіть та здайте звіт.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
знати: призначення та будову механізмів
трансмісії тракторів та автомобілів;
можливі несправності та способи
усунення.
вміти: усувати несправності трансмісії
тракторів та автомобілів;
проводити технічне обслуговування
трансмісії тракторів та автомобілів.

2. Тема 12. Трансмісія тракторів і автомобілів.
2
Теоретичні відомості
Техніка безпеки та охорона праці. При розбиранні, ремонті, складанні, регулюванні вузлів і агрегатів тракторів,
автомобілів та лісогосподарських машин необхідно дотримуватись таких правил техніки безпеки, охорони праці та
виробничої санітарії:
- Приступати до роботи необхідно в підготовленому місці в спецодязі та засобах індивідуального захисту,
роботу проводити справним інструментом.
- Вузли та агрегати які необхідно ремонтувати повинні надійно фіксуватися.
- При виконанні ремонтних та регулювальних робіт необхідно дотримуватись правил пожежної та електричної
безпеки і виробничої санітарії.
Трансмісія об'єднує механізми, передачі і складальні одиниці, за допомогою яких обертання від колінчастого вала
двигуна трансформується, розподіляється і переноситься до рушіїв (ведучих коліс або гусениць), валу відбору потужності
і гідро привод лісогосподарських машин.
Трансмісія служить для плавного рушання з
місця трактора чи автомобіля, зміни його швидкості
та напрямку руху (вперед або назад), забезпечення
відокремлення двигуна від ведучих мостів під час
тривалої зупинки без виключення двигуна, здійснення
або полегшення повороту, а також для передачі
крутного моменту робочим органам машин і знарядь,
з якими агрегатується трактор та приводу робочого
обладнання.
За способом трансформації обертального руху
розрізняють ступінчасті, без ступінчаті і комбіновані
трансмісії.
За принципом дії трансмісії можуть бути:
механічними, гідравлічними, електричними,
комбінованими (гідромеханічними,
електромеханічними і т.п.).
На лісогосподарських тракторах застосовують
механічні, та гідромеханічні трансмісії, в яких
забезпечується ступінчаста зміна обертання ведучих
коліс (зірочок).
У гусеничних тракторів ДТ-75, ДТ-75М між
муфтою зчеплення і коробкою передач розташовані
проміжне з'єднання і механічний підсилювач крутного
моменту. На тракторах ДТ-75С і ДТ-І75С замість
механічного підсилювача крутного моменту
встановлений гідро трансформатор. На всіх моделях
тракторів ДТ-75 і тракторі Т-4А поворот трактора і
передача крутного моменту від головної передачі до
кінцевої передачі здійснюється планетарним
механізмом. На тракторах Т-70С, Т-130 цю роль
виконують фрикційні муфти повороту. В такому разі крутний момент від головної передачі до фрикційних муфт
передається через вал, встановлений між ними. На тракторі ДТ-175С працює механізм відбору потужності, який також
забезпечує обертання вихідного вала при двох значеннях частоти обертання.
Коробка передач трактора типу Т-150 забезпечує передачу крутного
моменту від коробки передач окремо до кожної ведучої зірочки, тому в
цього трактора між коробкою передач і кінцевою передачею встановлено дві
карданні передачі і дві головні передачі. В коробці передач застосовуються
гідро підтискні муфти. Кінцевою передачею є кінцевий планетарний редук-
тор. Передача крутного моменту від коробки передач до механізму відбору
потужності здійснюється двома карданними валами з проміжною опорою.
Для забезпечення швидкого
відокремлення двигуна від коробки
передач; короткочасного роз’єднання
двигуна і трансмісії, переключення
передач і поступового плавного з’єднання
двигуна з трансмісією; захисту двигуна і
трансмісії від поломок при швидкій зміні
навантаження служить муфта зчеплення.
Муфта зчеплення тракторів типу
Т-150, Т-150К, ДТ-75С суха, постійно
замкнута, дводискова, одно потокова, що складається з двох ведених і двох
(натискний і проміжний) провідних дисків з пружинним натискним механізмом і механічним приводом керування з
пневматичним підсилювачем. Провідні диски приєднані до кожуха за допомогою пальців. При вільному стані педалі
Мал. 1. Принципові кінематичні схеми трансмісії тракторів:
а – Т-25Т-30, б- ЮМЗ-6, г – Т-150, д- ДТ-175С, е - Т-150
1-двигун. 2- муфта зчеплення. 3- коробка передач. 4-головна передача.
5-диференціал. 6-кінцева передача. 7-вал механізму відбору потужності. 8-піввісь,
9-заднє ведуче колесо. 10-роздавальна коробка. 11-карданна передача. 12-переднє ведуче
колесо. 13,19-проміжна опора карданної передачі. 14-кінцевий планетарний редуктор.
15-механізм відбору потужності. 16-ведуча зірочка. 17-планетарний механізм повороту.
18-гідротрансформатор.
Мал. 2. Будова муфти зчеплення трактора Т-150:
1-віджимна пружина проміжного диска; 2-регулювальний
болт; 3-віджимний болт; 4-віджимний важіль; 5-відводка;
6-вал муфти зчеплення; 7-вилка вимикання; 8-тяга;
9-натискна пружина; 10-кожух; 11- натискний диск;
12-задній ведений диск; 13-направляючий палець;
14-проміжний диск; 15-передній ведений диск; 16-маховик.
Муфта зчеплення

3. Тема 12. Трансмісія тракторів і автомобілів.
3
зчеплення всі диски притискаються під дією пружин до маховика, таким чином, муфта знаходиться у ввімкненому стані.
Після натискання на педаль відводка переміщається вперед, натискаючи на важелі, які через болти переміщують
натискний диск назад. Відбувається роз'єднання дисків і вимикання муфти зчеплення. Переміщення ведучого диска від
веденого обмежене регулювальними болтами, завдяки чому усувається можливість заклинювання дисків.
У механізмі управління зчеплення тракторів Т-150 за допомогою щупа визначається різниця в зазорах між кільцем
важелів (віджимних) і упором віджимного підшипника. Якщо ця різниця становить величину більше 0,5 мм, то
положення важелів вирівнюють щодо підшипників відведення. При перевищенні допустимих меж зазори регулюють,
змінюючи довжину тяги педалі вимкнення муфти. Після цього проводять перевірку вільного ходу педалі зчеплення.
Перевищення допустимого значення вільного ходу говорить про значне зношення в шарнірних з’єднаннях механізму.
Зчеплення трактора Т-150К відрізняється від зчеплення тракторів Т-150 і ДТ-75С довжиною вала, наявністю до-
даткового корпуса, який з’єднує корпус муфти зчеплення з корпусом коробки передач, і конструкцією корпуса зчеплення.
Зчеплення тракторів ДТ-175С аналогічне конструкції зчеплення тракторів Т-150, Т-150К, ДТ-75С, однак у приводі
керування замість пневматичного підсилювача застосовано гідравлічний.
Корпус зчеплення болтами прикріплений до блока циліндрів двигуна. У верхній частині корпуса знаходиться люк,
закритий кришкою, яка кріпиться до корпуса болтами. Через люк регулюється зчеплення і змащується упорний
кульковий підшипник відводки через маслянку. З внутрішнього боку до корпуса болтами прикріплений кронштейн, в
отвір якого вільно встановлений порожнистий вал зчеплення. На носку вала – кульковий підшипник і сальник, розміщені
між валом і маховиком. Підшипник змащується солідолом через маслянку і канал у корпусі маховика.
Завдяки значному моменту тертя такі муфти передають великий крутний момент до трансмісії від двигуна, що
дозволяє застосовувати їх на автомобілях з великою вантажопідйомністю (таких, як КрАЗ-221, КамАЗ-5320, Урал-5557) і
на тракторах тягового класу 1,4 і вище (МТЗ-102, МТЗ-100, Т-150К, ДТ-75МВ і т.д.)
Під час роботи тракторного агрегату величина тягового опору змінюється в залежності від різних умов (глибини
обробітку грунту, її механічного складу). Щоб долати змінний опір при повному завантаженні двигуна, необхідно
змінювати силу тяги шляхом підбору передавального
числа в силовій передачі трактора. Для зміни сили тяги
(крутного моменту, що передається від колінчастого
вала двигуна на провідні колеса) і напрямку руху
трактора служить коробка передач.
Коробка перемикання передач трактора Т-150 –
механічна, але з гідравлічним управлінням, що дозволяє
перемикати передачі без зупинки (або на ходу). Це
підвищує продуктивність тракторного агрегату, знижує
витрату палива і значно полегшує працю водія.
Мал. 3. Загальна будова та схема коробки передач Т-150:
а – загальний вигляд; б – схема розташування валів;
1-проміжний вал приводу ВВП; 2-первинний вал; 3-кришка; 4-важіль перемикання передач; 5-задній картер; 6-важіль включення насоса навісної гідросистеми; 7-валик
включення ВОМ; 8-фланец; 9-гальмо; 10-картер (Гідропанель); 11-валик управління лівим клапаном скидання тиску; 12-корпус коробки передач; 13-лист; 14-розподільник
управління; 15-вал заднього ходу і сповільнених передач; 16-проміжний вал; 17,18-правий і лівий вторинні вали; 19-провідна шестерня робочого ряду; 20,34-зубчасті
муфти; 21-шестерня включення заднього ходу; 22-шестерня включення ряду уповільнених передач; 23-проміжна шестерня ряду уповільнених передач; 24-провідна
шестерня транспортного ряду; 25-провідна шестерня I передачі; 26-шестерня включення додаткового ряду уповільнених передач; 27-проміжна шестерня приводу вала
заднього ходу; 28-провідна шестерня І передачі; 29-провідна шестерня приводу вала заднього ходу; 30-шестерня для включення насосів навісний гідравлічної системи;
31-провідна шестерня III передачі; 32-насос навісний гідравлічної системи; 33-вал приводу ВВП; 35-з’єднувальна муфта; 36-проміжна шестерня насоса гідравлічної
системи коробки передач; 37-шестерня приводу насосу гідравлічної системи коробки передач; 38-шківи гальм; 39,41,42,44-ведені шестерні III, II, I,IV передач;
40,43-барабани гідро підтискних муфт; 45-зубчаста втулка; 46-провідна шестерня IV передачі.
Коробка передач трактора Т-150 працює за схемою, при якій можна не тільки змінювати швидкість руху і тягові
зусилля трактора, а й повертати під різним радіусом. Для цього в ній є не один вторинний вал, як у інших тракторів, а два
однакових вала з гальмами: перший - для приводу правого, а другий - для лівого гусеничного рушія.
Коли обидва вторинних вала обертаються з однаковою частотою, трактор рухається прямолінійно. При повороті
вали обертаються з різною частотою або один вал загальмовується. У коробки передач вісім робочих і чотири (або вісім)
уповільнених передачі вперед і чотири передачі заднього ходу. Разом з двигуном вона становить єдиний агрегат, встанов-

4. Тема 12. Трансмісія тракторів і автомобілів.
4
лений на рамі трактора. До корпусу 12 (а) редукторної частини коробки спереду прикріплений розподільник 14 управлін-
ня перемиканням передач, а ззаду - картер 5, в якому змонтовані механізми приводу ВВП і насосів гідравлічних систем.
На кришках корпусу 12 і картера 5 розташовані механізми перемикання рядів передач і включення ВОМ і насосів.
Тут також є механізм блокування, що складається з валика з фіксаторами, як у трактора ДТ-75В, і вимикач запалювання
пускового двигуна, який перешкоджає його пуску, якщо важіль коробки передач не знаходиться в нейтральному
положенні.
Знизу корпус закритий листом 13, до якого прикріплений картер (Гідропанель) з механізмами гідросистеми
трансмісії. Усередині корпусу 12 встановлено п'ять валів: первинний 2, проміжний 16 (б), вал уповільнених передач
(ходозменшувача) і заднього ходу 15 і два вторинних валу 17 і 18 з однаковими комплектами деталей. Вали обертаються
в підшипниках кочення. Від осьових переміщень все вали утримуються передніми підшипниками.
Карданна передача і проміжне з'єднання призначені для передачі крутного моменту між валами механізмів
трансмісії (від валів коробки передач до шестерень ведучих мостів), співвісність яких порушується під час складання
трактора, під дією нерівностей дороги чи внаслідок деформації рами. Проміжне з’єднання встановлюється між муфтою
зчеплення і коробкою передач тракторів ЮМЗ-6, ДТ-75М, ДТ-75С.
На гусеничному тракторі встановлено два карданних вала.
Кожен карданний вал складається з телескопічного шліцьового
з'єднання і двох шарнірів. Телескопічне з'єднання являє собою
шліцьову муфту з шліцьовим хвостовиком, закриту від пилу і
бруду чохлом. Кожен шарнір – це хрестовина з чотирма
голчастими підшипниками і двома виделками.
Шліцьова муфта прикріплена болтами до вилки заднього
шарніра, а шліцьовий хвостовик приварений до труби, інший
кінець якої також приварений до вилки переднього шарніра.
Фланець передньої вилки карданного валу прикріплений до
маточини гальмівного барабана вторинного вала коробки передач
чотирма болтами і гайками, які закручують спеціальним торцевим
ключем. Між маточиною гальмівного барабана і фланцем кардана
встановлена термоізоляційна прокладка.
Щозміни перевіряють і при необхідності підтягують кріплення
фланців карданних валів.
Через 60 годин роботи змащують голчасті підшипники карданних
шарнірів трансмісійним маслом або через 480 годин роботи - мастилом
№158 (застосовувати солідол не дозволяється для уникнення їх швидкого
зносу). Масло нагнітають через маслянку до появи його з клапана.
Перегрівання хрестовин під час експлуатації трактора свідчить про
відсутність мастила в цих підшипниках. При сильній запиленості голчасті
підшипники змащуються частіше.
Через 240 годин роботи змащують шліци телескопічних з'єднань, нагнітаючи солідол через маслянку до появи свіжого мастила
із зазорів. При відсутності мастила швидше зношуються шліцьові з'єднання і підшипники проміжної опори.
Через 960 годин роботи замінюють солідол в проміжній опорі. Відразу ж після роботи трактора відкривають зливну пробку і
нагнітають свіжий солідол (близько 2 кг або 8 повних шприців) до повного видалення старого мастила.
Щоб змастити мастилом №158 – знімають карданні вали, розбирають шарніри і промивають в бензині голчасті підшипники і
хрестовини. Збирають кардани з підшипниками, заповненими маслом на ⅔ їх об’єму. Після складання додатково в хрестовини
шарнірів вводять мастило до появи його з клапана.
Перевіряють осьовий люфт вала проміжної опори. Якщо він більше 0,35 мм, знімають кришку сальника і зменшують кількість
регулювальних прокладок. Нормальний осьовий люфт вала повинен бути 0,2-0,35 мм.
Система технічного обслуговування машин згідно з ГОСТ – це сукупність взаємопов'язаних засобів, документації з технічного обслуговування і ремонту, а також
виконавців, що необхідні для підтримання і відновлення якості виробу. Це забезпечує нормальний технічний стан машин та постійну їх готовність до роботи.
Під час ремонту замінюють спрацьовані деталі або відновлюють деякі з них. Ремонт будь-якого виду, як правило, повинен супроводжуватись видачею
відповідних гарантій на наступний строк експлуатації.
До операцій кожного виду технічного обслуговування входять миття, контроль, очищення, мащення, регулювання, закріплення болтових з'єднань, заміна деяких
частин (наприклад, фільтрувальних елементів) тощо.
Частина операцій по ремонту може бути подібна за змістом до окремих операцій технічного обслуговування.
Технічне обслуговування і ремонт виконують за планом відповідно до встановленого виробітку. При цьому для технічного обслуговування обов'язково
встановлені періоди експлуатації, а для ремонту – в разі необхідності з урахуванням технічного стану машин і міжремонтних строків.
Згідно з ГОСТ експлуатація тракторів без технічного обслуговування не допускається. Обсяг робіт при складних технічних обслуговуваннях та потребу в ремонті
визначають за допомогою технічної діагностики.
Види і періодичність технічних обслуговувань при використанні тракторів незалежно від їх типу і виробітку з початку експлуатації повинні бути такими:
· технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної обкатки нового чи капітально відремонтованого трактора, під час неї та після закінчення;
· щозмінне технічне обслуговування (ЩТО) до початку зміни (через 8…10 годин);
· перше технічне обслуговування (ТО-1) – через 125 мото/годин;
· друге технічне обслуговування (ТО-2) – через 500 мото/годин;
· третє технічне обслуговування (ТО-3) – через 1000 мото/годин;
· сезонне технічне обслуговування (СТО) – при переході до весняно-літнього або осінньо-зимового періодів експлуатації;
· технічне обслуговування в особливих умовах експлуатації.
Допускається залежно від умов експлуатації тракторів відхилення від встановленої періодичності проведення технічних обслуговувань до ±10%.
Контрольні питання:
1. Перерахуйте типи трансмісій сучасних колісних та гусеничних тракторів і автомобілів.
2. Перерахуйте вузли і механізми трансмісій сучасних тракторів і автомобілів, дайте їх визначення.
3. Чому тракторні коробки передач мають більшу кількість передач порівняно з автомобільними?
4. Несправності трансмісії їх причини, усунення, регулювання.
Карданні передачі.
Мал. 4. Будова карданної передачі гусеничного трактора:
1,4,7,8-вилки; 2-хрестовина; 3-стакан; 5-чохол; 6-вал; 9-контрольний
клапан-сапун; 10-маслянка; 11-упорна пластина; 12-болти; 13-стопорна
пластина; 14-підшипник; 15-ущільнення; 16-втулка.