Заняття 40_Лабораторна робота № 10

1. Тема 14. Робоче і допоміжне обладнання тракторів та автомобілів.
1
Лабораторна робота № 10
Тема: Вивчити в натурі будову гідравлічної системи, вала відбору
потужності і приводного шківа, причіпного обладнання,
устаткування для трелювання деревини. Можливі
несправності, їх причини, усунення, регулювання.
Мета роботи: вивчити основні правила техніки безпеки; вивчити в натурі будову
гідравлічної системи, вала відбору потужності і приводного шківа,
причіпного обладнання, устаткування для трелювання деревини;
можливі несправності, їх причини, усунення та регулювання.
Місце проведення: кабінет механізації.
Тривалість роботи: 2 год.
Обладнання і матеріали: методичні вказівки, деталі та вузли навісної системи
тракторів, слюсарний інструмент, плакати та презентації.
Оформлення роботи: звіт лабораторної роботи виконується на аркушах (ф.А4);
структура звіту: титульний лист, вступ, описова частина,
висновок.
Завдання:
1) Ознайомитися з правилами техніки безпеки і охорони праці.
2) Вивчити призначення та будову основних вузлів гідравлічної навісної
системи.
3) Вивчити призначення та будову: вала відбору потужності, приводного
шківа та причіпних пристроїв.
4) Вивчити призначення та будову устаткування для трелювання деревини.
5) Можливі несправності, їх причини, усунення та регулювання.
Хід роботи
1) Ознайомитися з правилами техніки безпеки і охорони праці.
2) Описати призначення та будову основних вузлів гідравлічної навісної системи.
3) Описати призначення:
− вала відбору потужності;
− приводного шківа;
− причіпних пристроїв.
4) Описати призначення та будову устаткування для трелювання деревини.
5) Описати можливі несправності, їх причини, усунення та регулювання.
6) Оформіть та здайте звіт.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
знати: призначення та будову: гідравлічної навісної
системи трактора і автомобіля,
устаткування для трелювання деревини;
можливі несправності та способи їх усунення.
вміти: усувати несправності та проводити
технічне обслуговування: гідравлічної
навісної системи трактора та автомобіля;
устаткування для трелювання деревини.

2. Тема 14. Робоче і допоміжне обладнання тракторів та автомобілів.
2
Теоретичні відомості
Техніка безпеки та охорона праці. При розбиранні, ремонті, складанні, регулюванні вузлів і агрегатів
тракторів, автомобілів та лісогосподарських машин необхідно дотримуватись таких правил техніки безпеки,
охорони праці та виробничої санітарії:
− Приступати до роботи необхідно в підготовленому місці в спецодязі та засобах
індивідуального захисту, роботу проводити справним інструментом.
− Вузли та агрегати які необхідно ремонтувати повинні надійно фіксуватися.
− При виконанні ремонтних та регулювальних робіт необхідно дотримуватись правил
пожежної та електричної безпеки і виробничої санітарії.
Навісна система трактора складається з двох основних частин:
начіпного пристрою і гідравлічної системи.
Правильне положення знаряддя регулюють зміною довжини
верхньої тяги та правого й лівого розкосів. Конструкцією розкосів
передбачено їх вільне з'єднання (виймають штифт розкоса), коли
агрегат складений з широкозахватних знарядь.
Начіпні агрегати мають ряд переваг перед причіпними:
хороша маневреність, у них більш висока продуктивність,
менша витрата палива на одиницю виконаної роботи, відносно
мала металомісткість, для обслуговування необхідно менша
кількість персоналу.
Гідравлічна навісна система дозволяє легко керувати
важкими машинами, що працюють в агрегаті з тракторами,
безпосередньо з робочого місця тракториста.
Гідравлічна навісна система складається з гідравлічного
механізму (масляний бак з фільтром, масляний насос,
розподільник, силовий циліндр, а також мастилопроводи і
елементи гідравлічної арматури) і механізму навішування.
Гідравлічний механізм, використовуючи механічну
енергію двигуна, за допомогою насоса перетворює її в
гідравлічну, яка потім використовується гідравлічними
силовими циліндрами для підйому і опускання робочих
машин, накладених на трактор. Розподільник, включений між
насосом і силовими циліндрами, шляхом перемикання
масляних каналів забезпечує підведення гідравлічної енергії до
силових циліндрах і перемикання режимів їх роботи.
Гідравлічні механізми використовуються також для
управління робочими органами і окремими вузлами трактора (для перемикання передач без розриву потоку
потужності, полегшення приводу механізмів управління рухом і т. п.).
Вал відбору потужності на тракторі може розташовуватися попереду, ззаду або збоку.
В основному ВВП розташовують ззаду і він має постійну частоту обертання, враховуючи
постійну частоту обертання колінчастого вала дизеля.
Вал відбору потужності переважно закритий ковпаком, який знімається в разі
приєднання до ВВП шарніра карданного вала.
Іноді привод ВВП виконують зі зміною його частоти обертання, синхронізованою з
поступальною швидкістю трактора. Чим вища швидкість трактора, тим швидше будуть обертатися, наприклад,
висівні апарати сівалки, щоб забезпечити рівномірність розподілу насіння по поверхні поля.
Привід ВВП, що обертається з постійною частотою, виконують залежним, напівзалежним та незалежним від
силової передачі до ведучих коліс.
Залежний привод ВВП вмикається та вимикається тільки при нерухомому тракторі (ДТ-75М). При зупинці
трактора ВВП теж зупиняється.
Напівзалежний привод дає змогу обертатися ВВП при перемиканні передач, але вмикати та вимикати ВВП під
час руху трактора неможливо (трактори ЮМЗ).
Незалежний привод дає змогу вмикати та вимикати ВВП при рухомому тракторі та зупиняти трактор, не
порушуючи роботи ВВП (трактори МТЗ, Т-150К та ін.).
У лісогосподарському виробництві інколи необхідно привести в дію за допомогою пасової передачі робочі
органи стаціонарних машин, встановлених у місцях, де відсутня електрична енергія. У подібних випадках
використовують трактор, обладнаний приводним шківом, крутний момент до якого передається від двигуна через
задній ВВП трактора та шестеренчасту передачу.
Шестеренчаста передача розташована у чавунному корпусі, закріпленому на задньому мості трактора.
Керують шківом тими ж важелями, що і ВВП.
Причіпний пристрій призначений для приєднання до трактора причіпних лісогосподарських машин, знарядь
та вантажних платформ і встановлюється, як правило, на начіпному пристрої трактора. Пристрій дає змогу змінити
Мал. 1. Схема начіпного механізму:
1-начіпна машина; 2-вісь підвішування; 3-кулькові шарніри нижніх
тяг; 4-ліва нижня тяга; 5-лівий розкіс; 6-лівий підйомний важіль;
7-корпус трактора; 8-ведучий важіль привода; 9-силовий циліндр;
10-вал підйомних важелів; 11-правий підйомний важіль; 12-правий
розкіс; 13-верхня тяга; 14-кульковий шарнір верхньої тяги;
15-права нижня тяга; 16-стояк начіпного знаряддя.
Вал відбору потужності

3. Тема 14. Робоче і допоміжне обладнання тракторів та автомобілів.
3
точку приєднання у вертикальній та горизонтальній площинах. У багатьох тракторів причіпним пристроєм є скоба,
на якій встановлено причіпну сергу.
Лебідка – це механізм, що полегшує переміщення вантажу в горизонтальному або вертикальному напрямку
за допомогою каната, намотуваного на барабан.
За призначенням лебідки бувають тяговими (використовуваними при горизонтальному
переміщенні вантажів) і підйомними (для підняття і опускання вантажу).
Лебідка на тракторах (див. мал. 2) відноситься до трелювального обладнання. За типом
вона реверсивна, з одним барабаном. Для управління нею встановлений вал
відбору потужностей, з'єднаний з коробкою передач через окремий
проміжний редуктор (можливо через карданну передачу). Лебідка має
стрічкове гальмо, яким керують через спеціальний механізм за допомогою
важеля, що знаходиться в кабіні. Під час роботи керування лебідкою
відбувається за допомогою двох механізмів: важелем включення і
зворотного ходу лебідки; важелем управління муфтою лебідки. Діаметр
застосовуваного троса лебідки – 19-21 мм. У барабані вміщається 40 метрів
троса. Максимальне зусилля, яке може розвивати лебідка – 76,5 кН. Тягове
зусилля, що розвивається лебідкою на нижніх витках каната, становить
66кН (або 6770 кгс). Все обладнання лебідки, включаючи ВВП, вимагає
постійного догляду через підвищене навантаження на ці агрегати, основний
- це регулярне і ретельне змащування агрегатів згідно з наявною схеми, а також необхідно постійно очищати все це
обладнання від бруду і щіпок.
Навантажувальний щит входить до складу навантажувального пристрою трелювального трактора, який
змонтований на 3-х шарнірних рамках, закріплених на рамі трелювальника. Положення щита фіксується двома
опорними роликами і буферним обмежувачем. На звареному каркасі щита кріпиться металевий настил з двома
конусними відбивачами, що обмежують рух вантажу в сторони. Під час руху щит лежить на гумових подушках
кронштейнів і на двох роликах, спускається з трелювальника за допомогою гідроприводу. Завантаження на щит
пакетованої деревини проводиться лебідкою. Навантажувальний щит забезпечує надійність кріплення вантажу
лісоматеріалу, безпеку роботи машиніста. Для цього перенесені на раму щита передні опори, встановлені гумовий
буфер і сталевий обмежувач деформації. Опори щита ззаду виготовлені заодно з кронштейнами рами.
Трактор лісогосподарський гусеничний ЛХТ-55 є модифікацією
трактора ТДТ-55А і призначений для комплексної механізації
лісовідновлювальних робіт в найбільш важких умовах вирубок – на
ділянках зі зволоженими ґрунтами та пересіченому рельєфі. Може також
бути використаний на очищенні вирубок, при боротьбі з лісовими
пожежами та хворобами лісу і на вивезенні деревини.
Будова: верхня балка, нижній пояс, бокові стояки, відвал-ніж,
кріпиться до передньої системи. Конструкція самоскидного кузова:
підрамник кузова, кріплення кузова до підрамників, кузов та борти.
Дуже часто трактор обладнаний штовхачем клиновидним моделі ТК-1,2, який призначений для видалення
хмизу і порубкових залишків із зони роботи лісогосподарських машин, розташованих позаду трактора, при
лісовідновленні та на вирубках. Технічні характеристики:
• Ширина захоплення робочого органу – 1,2 м.
• Кількість хмизу і порубкових залишків, що видаляються зі смуги шириною 1,2 м – 80...100%
• Робоча швидкість руху базового трактора – 0,7-1 м /с.
• Габаритні розміри – 1200х2500х1100 мм.
• Маса – 350 кг.
• Обслуговуючий персонал – 1 тракторист.
Машина обладнана перекидним на сторону причепом кузовом і має спеціальну навісну систему з валом
відбору потужності.
Самоскидний кузов трактора встановлюють замість навантажувального пристрою і використовують його
гідропривід. Корисний об'єм кузова 2 м3
, вантажопідйомність 4 т. Кузов має задній і лівий (по ходу трактора)
відкидні борти, що забезпечують розвантаження в зазначених напрямках. Самоскидний кузов з гідравлічним
перекиданням на бік незамінний при перевезенні по бездоріжжю змінного обладнання, лісосадильного матеріалу та
інших лісогосподарських вантажів. Відкидний задній борт кузова дозволяє спостерігати за роботою причіпних і
навісних знарядь. Кузов дає можливість, не змінюючи положення вантажної лебідки, використовувати її у важких
дорожніх умовах для підвищення прохідності трактора. Переобладнання трелювального трактора в
лісогосподарський (встановлення кузова і задньої навісної системи) і навпаки може бути здійснено в умовах
рядовий експлуатації.
Можливі несправності, їх причини і усунення в гідросистемі: на тракторі перевіряють кріплення агрегатів
гідросистеми, герметичність з’єднань, рівень мастила у баку, у разі потреби промивають фільтр бака і міняють
мастило, при перевірці рівня мастила необхідно очистити кришку бака і заливну горловину від бруду,
відрегулювати замковий пристрій від випадкового перекидання кузова.
До обладнання для безчокерного трелювання відноситься спеціальне технологічне обладнання для
Мал. 2. Трактор трелювальний ТТ-4М

4. Тема 14. Робоче і допоміжне обладнання тракторів та автомобілів.
4
механізованого формування або захоплення пачки, її утримання при трелюванні
і розвантаження в призначеному місці: маніпулятор, затискний коник, пачковий
захоплювач і щит. Маніпулятором дерева (хлисти) збирають поштучно і
формують пачки в конику трелювального трактора. Маніпулятор складається з
поворотної колони, стріли, рукоятки, захоплювача. Робоча зона маніпулятора
трактора визначається його вильотом та кутом повороту щодо вертикальної осі.
Такий трелювальний трактор має максимальний виліт маніпулятора 5 м, кут
повороту в плані до 285° і вантажопійомність на максимальному вильоті до 2 т.
Затискний коник утримує на тракторі під час перевезення пачку дерев. На
відміну від маніпуляторів пачкові захоплювачі (мал. 3) призначені для підбору
заздалегідь сформованої пачки дерев (хлистів). Пачковий захоплювач
складається із стріли 1 і захоплювача 2. На тракторах встановлюються
стріли, що забезпечують підйом і опускання захоплювача, і стріли, що
забезпечують підйом, опускання і переміщення захоплювача в
поздовжньому напрямку. Трактори з пачковим захоплювачем
обладнуються, як правило, штовхачем для вирівнювання комлів дерев.
Для трелювальних тракторів встановлено такі види планового
технічного обслуговування: ЩТО, ТО-1, ТО-2, ТО-3 і СО.
Щоденне технічне обслуговування передбачає виконання таких операцій:
– зовнішній огляд машини в цілому, очищення її від забруднення та залишків деревини;
– протирання вікон і прибирання кабіни;
– перевірку натягу і стану линв та їх намотування на барабан лебідки;
– зовнішній огляд та перевірку стану кріплень вузлів і агрегатів;
– перевірку відсутності підтікання оливи у агрегатах;
– перевірку на герметичність гідросистеми;
– перевірку рівня оливи у баці гідросистеми (за потребою, доливання до верхньої позначки вказівника);
– перевірку стану чокерного обладнання.
Під час роботи в умовах підвищеного запилення через кожні 25-30 мото-годин слід промити касети повітреочисника і змочити оливою.
Технічне обслуговування №1 передбачає виконання таких операцій:
– виконання усіх операцій, передбачених ЩТО;
– перевірку і підтягування усіх кріплень та з’єднань;
– перевірку рівня і доливання оливи в редуктори помп та лебідки;
– перевірку і регулювання запобіжних клапанів у гідросистемі;
– змащування усіх точок обладнання згідно карти змащування;
– перевірку затягування і фіксації болтів кріплення гідроманіпулятора, осей шарнірних з’єднань гідроманіпулятора;
– перевірку кріплення коника до рами і т.п.
Технічне обслуговуваний №2 передбачає виконання таких операцій:
– виконання усіх операцій, передбачених ТО-1;
– перевірку стану рукавів низького і високого тиску гідросистеми (за потребою, заміна несправних);
– перевірку і підтягування кріплень кришок гідроциліндрів та ущільнень на штоці;
– перевірку герметичності гідроциліндрів;
– заміну блоків і линв;
– перевірку стану, очищення і промивання фільтрів бака гідросистеми, фільтрувальних елементів, клапанів гідросистеми;
– змащування шарнірних з’єднань коника, підвіски і т.п.
Технічне обслуговування №3 передбачає виконання таких операцій:
– оцінку технічного стану технологічного обладнання з метою встановлення можливості й доцільності його подальшої експлуатації або
ремонту;
– виконання усіх операцій, передбачених ТО-2;
– промивання та заміну оливи у редукторах помп і лебідки;
– промивання гідросистеми та заміну робочої рідини та фільтрувальних елементів;
– перевірку надійності кріплення вузлів та деталей технологічного обладнання;
– перевірку й регулювання напірних (робочих) золотників системи.
Сезонне технічне обслуговування проводиться під час переходу до осінньо-зимового або весняно-літнього періодів
експлуатації технологічного обладнання трелювальних тракторів. Його поєднують з черговим ТО і виконують за температури повітря
вище +5°С. Суть, його полягає, у заміні оливи та інших експлуатаційних матеріалів в залежності від сезону експлуатації.
Контрольні питання:
1. Яке призначення основних вузлів гідравлічної системи?
2. В чому полягає технічний догляд за гідравлічною системою?
3. Яке призначення устаткування для трелювання деревини?
4. В чому полягає технічний догляд за устаткуванням для трелювання деревини?
5. Можливі несправності гідравлічної системи та устаткування для трелювання деревини, їх причини,
усунення та регулювання?
Мал. 3. Трелювальний трактор, обладнаний
пачковим захватом:
1-стріла, 2-захоплювач, 3-щит.