«Коли перший дитячий крик був почутий у Вифлиємській конюшні і в руках у Марії та Йосипа опинилася «зморщена» та все ще покрита слизом та кров’ю дитина, всесвіт прийшов до свого ПЕРЕЛОМНОГО МОМЕНТУ. Народження Христа у світ це – нова точка відліку історії людства. Вперше за всю історію, Бога і Творця Всесвіту, Якого до теперішнього моменту люди могли тільки чути, можна було побачити, до Нього можна було доторкнутися! Все ким Він був в той момент помістилося у людську плоть… доступну, рухому, вразливу. І так було протягом всього його життя!
Але ми люди часто надаємо перевагу НЕВИДИМОМУ, ВІДДАЛЕНОМУ Богу. Нам часто складно миритися з Богом, який живе у плоті, який реальний і який прямо тут – поруч з нами. Нам простіше сперечатися про принципи, доктрини, догми та наші уявлення про Бога ніж почути коли Він звертається до нас, як звичайна людина. Звертається і до чогось закликає, пропонує щось змінити. Більшості з нас було б точно простіше – ТРИМАТИ БОГА НА ВІДСТАНІ, ЗВЕРТАТИСЯ ДО НЬОГО ЧЕРЕЗ ФОРМАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ ТА АТРИБУТИ, ВИКОНУВАТИ ЙОГО ВИМОГИ ПРАВЕДНОСТІ В НАШОМУ ОДЯЗІ, ТОМУ ЯК МИ СЕБЕ ВЕДЕМО ЧИ ПОСМІХАЄМОСЯ, В ТОМУ СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ МИ ДАЄМО НА БЛАГОДІЙНІСТЬ і тд., але ніколи не доходити до рівня нашого серця і не робити реальних змін тут і сьогодні.
Ми б так хотіли…. Принаймні більшість з нас.
Але Бог не збудував цей світ так як нам хочеться. Ісус, як Цар Царів прийшов цей світ не таким як нам би хотілося
«Коли перший дитячий крик був почутий у Вифлиємській конюшні і в руках у Марії та Йосипа опинилася «зморщена» та все ще покрита слизом та кров’ю дитина, всесвіт прийшов до свого ПЕРЕЛОМНОГО МОМЕНТУ. Народження Христа у світ це – нова точка відліку історії людства. Вперше за всю історію, Бога і Творця Всесвіту, Якого до теперішнього моменту люди могли тільки чути, можна було побачити, до Нього можна було доторкнутися! Все ким Він був в той момент помістилося у людську плоть… доступну, рухому, вразливу. І так було протягом всього його життя!
Але ми люди часто надаємо перевагу НЕВИДИМОМУ, ВІДДАЛЕНОМУ Богу. Нам часто складно миритися з Богом, який живе у плоті, який реальний і який прямо тут – поруч з нами. Нам простіше сперечатися про принципи, доктрини, догми та наші уявлення про Бога ніж почути коли Він звертається до нас, як звичайна людина. Звертається і до чогось закликає, пропонує щось змінити. Більшості з нас було б точно простіше – ТРИМАТИ БОГА НА ВІДСТАНІ, ЗВЕРТАТИСЯ ДО НЬОГО ЧЕРЕЗ ФОРМАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ ТА АТРИБУТИ, ВИКОНУВАТИ ЙОГО ВИМОГИ ПРАВЕДНОСТІ В НАШОМУ ОДЯЗІ, ТОМУ ЯК МИ СЕБЕ ВЕДЕМО ЧИ ПОСМІХАЄМОСЯ, В ТОМУ СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ МИ ДАЄМО НА БЛАГОДІЙНІСТЬ і тд., але ніколи не доходити до рівня нашого серця і не робити реальних змін тут і сьогодні.
Ми б так хотіли…. Принаймні більшість з нас.
Але Бог не збудував цей світ так як нам хочеться. Ісус, як Цар Царів прийшов цей світ не таким як нам би хотілося
3. « Він, маючи
Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але
понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у
подобі людини і з вигляду був як людина; Він упокорив
Себе, був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної. Тому
Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище
всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося
кожне коліно — і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб
кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус
Христос — це Господь.»
Филип’ян 2:5-11 УТТ
4. З головне у нашій
ідентичності - це як стати таким, як задумав
мене Бог? Як знайти себе справжнього у
Христі? В чому моя цінність у Божий очах?
Як пристрасно реалізувати потенціал, який
заклав у мене Він, щоб я міг прожити життя
для Його слави і осягнути вічність?
Що таке ідентичність?
5. «Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі. Він,
маючи Божу природу, не вважав посяганням бути
рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши
образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як
людина; Він упокорив Себе, був слухняним аж до
смерті, і до смерті хресної.
6. Як Христос бачив Себе?
Як Його усвідомлення власної ідентичності
вплинуло на Його прихід у світ, вибір життєвого
шляху і методи служіння?
Як Христос може бути нашим прикладом і
основою нашої ідентичності?
Думати і чинити як Ісус
7. Христос мав повне право залишатися
у своєму статусі неперевершеної
слави. Але Він прийняв рішення
відкласти все в сторону і стати
людиною.
Христос - Бог, Який став людиною
9. 1. Наша земля - це все ще місце, де Бог формує і
благословляє нас.
2. Тілесна обмеженість загострює нашу увагу на
пошуку цілісності людини як тіла, душі і духу.
3. Тілесність - це присутність. Присутність - це
спілкування. А спілкування - це залежність від
інших і співзалежність. Цінуймо просте, людське і
людяне спілкування.
10. Зробив себе ніким. Спустошив себе.
Склав з себе усі повноваження;
залишив своє місце у славі; перестав
користуватися усіма можливостями і
перевагами...
Христос - Бог, Який умалив Себе
11. 1. Щоб відкрити таємницю неймовірної
гармонії у співзалежності у Трійці. Але на
новому, доступному нам, людям, рівні.
2. Як Людина Ісус цілковито узалежнив
Себе від Свого Небесного Отця, щоб
показати нам, як ми повинні жити.
12. « дають відчуття
безпеки. Але вони смертельно небезпечні і
породжують зарозумілість.
посилюють відчуття
небезпеки. Але тільки там ми знайдемо безпеку і
будемо зростати в смиренні. Крім цього, наша
крайня фізична, психологічна, інтелектуальна,
освітня і навіть духовна слабкість сама по собі є
каталізатором божественної сили.
Для спокою, для зростання, для радості,
для спілкування з Богом».
(What Was Paul's Thorn in the Flesh? (2 Corinthians 12))
14. «[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що
від Бога вийшов та до Бога йде, устав з вечері, зняв
одяг і, узявши рушника, підперезався. Потім налив
води до вмивальниці й почав мити ноги учням і
обтирати рушником, яким був підперезаний.»
Івана 13:3-5 УТТ
15. «Бо хто хоче зберегти своє життя, той втратить його, а
хто втратить своє життя ради Мене, той знайде його.»
Матвія 16:25 НУП
16. Я хочу думати і жити як Ісус!
Моє життя у тілі - це можливість пізнати радість і
повноту в зростаючій щоденній залежності від Бога і в
щасті жити заради інших.