Інтерактивна школа творчого вчителя Видавництво "Ранок" 17.11.17 Спікер: Охредько Олег Едуардович

1. Осіння сесія:
6 листопада – 25 листопада 2017 р.

2. Козацько-селянські повстання
20—30-х pp. XVII ст.
Охредько Олег Едуардович,
учитель-методист, учитель вищої категорії,
експерт та аналітик ЦГП «Альменда»

3. Логічна компетентність
«Логічна компетентність — уміння дев’ятикласників
пояснювати історичні факти, аналізувати їх, формулювати
теоретичні поняття та оперувати ними».
Ю. Малієнко «Особливості експертизи підручників
з історії України та всесвітньої історії (9 клас)»
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

4. «Логічна компетентність передбачає вміння учнів визначати та
застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу
й пояснення історичних фактів, явищ, процесів, а саме вміння: визначати
історичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ
і процесів; аналізувати, систематизувати та узагальнювати значний
обсяг фактів, простежуючи зв’язки й тенденції історичного процесу;
визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ
та подій, зв’язки між ними; визначати роль людського фактора
в історії, розкривати внутрішні мотиви та зовнішні чинники
діяльності історичних осіб».
О .І. Пометун
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

5. Програма з історії України та всесвітньої історії (Наказ МОН від
06.07.2017 р. № 804) пропонує такий погляд на логічну компетенцію:
Логічна компетентність – уміння
• визначати і застосовувати теоретичні поняття
для аналізу й пояснення історичних подій та явищ,
• ставити запитання та шукати відповіді
• розуміти множинність трактувань минулого
та зіставляти різні його інтерпретації
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

6. «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»
Логічна компетентність

7. «Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»
Логічна компетентність

8. Історія України. 8 клас.
Підручник (Гісем О. В.,
Мартинюк О. О.)
Історія України. 8 клас.
Розробки уроків (до підр. Гісема О. В.,
Мартинюка О. О.)
Автор: Скирда І. М.

9. Мета: сформувати уявлення про процеси національно-визвольної боротьби;
аналізувати причини селянсько-козацьких повстань; розглянути економічний
і політичний розвиток українських земель на початку XVII ст.; визначати
наслідки селянсько-козацьких повстань; порівняти повстання між собою;
розкривати причинно-наслідкові зв’язки; висловлювати свою думку щодо
дій учасників селянсько-козацьких повстань.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

10. Очікувані результати: учні навчаться: тлумачити, співвідносити
та застосовувати поняття і терміни; показувати на карті українські
землі на початку XVII ст., напрямки походів і місця битв; характеризувати
особливості економічного і політичного розвитку українських земель
на початку XVII ст.; аналізувати причини селянсько-козацьких повстань;
порівняти повстання; розкривати причинно-наслідкові зв’язки;
висловлювати судження щодо дій учасників селянсько-козацьких повстань.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

11. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта світу, Європи, України (початок XVII ст.).
Поняття та назви: Куруківська угода, Тарасова ніч, «Ординація Війська
Запорозького», національно-визвольна боротьба, Кодацька фортеця.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

12. Основні дати та події: 1625 р. — Куруківська угода, 1630 р. —
повстання Тараса Федоровича (Трясила), Переяславська угода,
1635 р. — захоплення Кодацької фортеці, 1637—1638 рр. — національно-
визвольне повстання, 1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького».
Історичні постаті: М. Жмайло, М. Дорошенко, Т. Федорович (Трясило),
І. Сулима, Гійом де Боплан, Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин (Остряниця),
Дмитро Гуня.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

13. Нова програма (2017 р.)
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знаю:
• дати чинності «Ординації Війська Запорозького»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

14. Нова програма (2017 р.)
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Розумію:
• місце козацтва в захисті національних інтересів українського
суспільства наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.;
• причини козацьких воєн (повстань).
Умію:
• визначити причини та наслідки козацько-селянських
повстань 20—30-х рр. XVII ст.
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

15. Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Козацько-селянські повстання 20—30-х pp. XVII ст.

16. І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

17. Варіант В
Ребус
• Ребус (від латин. REBUS — за допомогою речей) —
загадка, у якій слова, що розгадуються, подані у вигляді
малюнків у сполученні з буквами та деякими іншими знаками.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

18. Варіант В
Ребус
• Ребус — загадка, у якій слова або фрази, що розгадуються,
зображено у вигляді комбінації зображень, фігур, композицій
із букв тощо. Саме слово «ребус» походить від латинської фрази
«Non verbis sed rebus», що означає «Не словами, а за допомогою
речей». Загалом термін «rebus» асоціюють із латинським словом
rebis: res — річ, предмет, rebis — перетворення.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

19. Варіант В
Ребус
Є певні правила або стандарти щодо складання ребусів.
Наприклад, використання коми, закреслення букв, заміна букв на інші,
позначення букв цифрами через вказання їхнього розташування тощо.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
К
http://rebus1.com/ua/

20. План пояснення нового матеріалу
1. Становище в Україні у 20-х рр. XVII ст.
2. Козацько-селянські повстання:
А) Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.
Б) Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р.
В) Повстання І. Сулими 1635 р.
Г) Козацьке повстання 1637—1638 рр.
3. Прийняття «Ординації Війська Запорозького».
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

21. Проблемне запитання
…………………………………………….
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

22. ІІІ. Вивчення нового матеріалу

23. Варіант А
Розповідь учителя
Варіант Б
Робота з відеоматеріалом
• «Країна. Історія українських земель. Козаки». 9 серія
• Передгроззя. Фільм 45 – Невідома Україна. Нариси нашої історії
• Історія України (фільм четвертий)
• Україна. Становлення нації. 1. Від Русі до України. Єжи Гофман, 2007 р.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Становище в Україні у 20-х рр. XVII ст.

24. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Варіант А
Розповідь учителя
Варіант Б
Доповіді учнів (у випадку надання випереджального завдання)
Варіант В
Метод «Карусель»

25. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»
Інтерактивний метод групової роботи, який дозволяє
учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість
інформації за короткий час, а також заохочує їх
допомагати один одному вчитися, навчаючи.

26. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»
• Використовується для парної кількості учнів.
• Передбачає короткотривалу роботу в парах.
• Потребує суттєвих змін у кабінеті
та переміщеннях учнів.

27. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»
1) Розставте стільці для дітей у два кола.
2) Діти, що сидять у внутрішньому
колі, розташовані спиною до центру,
а в зовнішньому — обличчям. Таким
чином, кожен сидить навпроти іншого.

28. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»
3) Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє —
рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники
пересуваються на один стілець праворуч
та опиняються перед новим партнером.
Мета — пройти все коло, виконуючи
поставлене завдання.

29. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»

30. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»

31. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Метод «Карусель»

32. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Картка № 1
Значна частина козаків після повернення з Хотинської війни
розмістилася «на постій» у маєтках шляхти Київського воєводства.
і з них, хто раніше були селянами, і чути не хотіли про повернення до своїх
поміщиків. Вони зберігали зброю і військовий устрій – сотні й полки. До
учасників боїв під Хотином стали приєднуватися місцеві жителі, які
проголошували себе козаками і не визнавали польську адміністрацію.
У відповідь на скарги шляхти керівництво Речі Посполитої неодноразово
зверталося до козацької старшиниз вимогою вивести свої загони
зі шляхетських маєтків і розпустити їх. Але розпорядження уряду не
виконувалися. У цей же час козаки робили походи на володіння Туреччини та
Криму, що загострювало відносини цих країн із Польщею. І в 1625 р. король
Сигізмунд III Ваза вирішив приборкати «козацьку сваволю».
Метод «Карусель»

33. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Картка № 2
Марко Жмайло-Кульчицький (коли народився і помер —
невідомо) — гетьман реєстрового козацтва (1625 р.), керівник
селянсько-козацького повстання 1625 р. Відомо, що до обрання
гетьманом Жмайло брав участь у Хотинській битві (1621 р.).
У жовтні 1625 р. він привів запорозьке військо з артилерією
до гирла річки Цибульник, де збиралися інші козацькі загони.
Жмайло очолив повстанське військо. Після бойових дій під
час переговорів 5 листопада в козацькому таборі стався
переворот, у результаті якого Жмайло втратив
гетьманську булаву. Подальша доля М. Жмайла невідома.
Метод «Карусель»

34. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Картка № 3
Влітку 1625 р. король Сигізмунд III Ваза вирішив приборкати
«козацьку сваволю», зібрав каральне військо, яке невдовзі
вирушило з Бару на Поділлі (його головної квартири) проти
козаків. У вересні 1625 р. 30-тисячне польське військо на чолі
з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським виступило
в Придніпров’ї для придушення «козацької сваволі». Опинившись
на території Південної Київщини, поляки стали жорстоко
розправлятися з місцевим населенням.
Метод «Карусель»

35. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Картка № 4
1 жовтня польське військо підійшло до Канева. Козацька залога разом
із місцевими козаками відійшли до гирла річки Цибульник, де збиралися інші
козацькі загони. Невдовзі сюди прибули запорожці під керівництвом Марка
Жмайла. Незважаючи на перевагу сил, Конецпольському не вдалося здобути
перемогу. 15 жовтня відбувся запеклий бій. Повстанці завдали значних втрат
ворогові, але під натиском переважаючих сил були змушені відступити
до Курукового озера. Вирішальний бій поляків із козацьким військом стався
недалеко від міста Крилова біля Курукового озера (район сучасного міста
Кременчука). Після низки важких боїв в урочищі Ведмежі Лози, коли обидві
сторони зазнали значних втрат, між королівськими комісарами і козаками
було досягнуто компромісу, підписана так звана Куруківська угода.
Метод «Карусель»

36. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2. Козацько-селянські повстання
Картка № 5
Куруківська угода — мирна угода між військами коронного
гетьмана С. Конецпольського і козацькими полками М. Дорошенка,
підписана 26 жовтня 1625 р. Відповідно до умов договору козацький
реєстр збільшувався до 6 тис. осіб з оплатою 60 тис. злотих на рік,
тобто 10 злотих на одного козака. Реєстровці обирали свого
гетьмана, але затверджував його король. Ті, хто не увійшли до
реєстру, мали повернутися до своїх поміщиків, а реєстрові козаки
протягом 12 тижнів зобов’язані були виїхати з маєтків шляхти
і жити тільки на державних землях. Усім учасникам повстання
оголошувалася амністія. Козакам категорично заборонялося
здійснювати походи на турецькі володіння і підтримувати
відносини з іноземними державами.
Метод «Карусель»

37. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
3. Прийняття «Ординації Війська Запорозького»
Варіант А
Розповідь учителя

38. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
3. Прийняття «Ординації Війська Запорозького»
Варіант Б
Робота з документом. Робота в групах
Об'єднати учнів у групи. Кожна група отримує один із пунктів «Ординації».
Завдання: проаналізувати та пояснити зміст уривка.
Після представлення результатів матеріал узагальнюється.
2. Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила
на своїй службі тільки 6 тисяч і які смирилися перед нами і Річчю
Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію,
згідно з постановою цього сейму.

39. ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Додатковий матеріал
Козацький підводний човен —
судно, що за твердженнями французьких,
англійських та російських авторів
використовувалося козаками часів
Запорозької Січі й могло деякий
час перебувати під водою.

40. IV. Закріплення вивченого матеріалу

41. IV. Закріплення вивченого матеріалу
Варіант В
Робота з контурною картою
Покажіть і позначте:
• напрямки рухів армій
• місця битв
• ………………………

42. IV. Закріплення вивченого матеріалу
Варіант Г
Дидактична гра «Четвертий зайвий»
• Визначте тематику запропонованих назв, термінів, імен.
• Визначте «зайву» назву, термін або ім’я.

43. IV. Закріплення вивченого матеріалу
Варіант Д
Робота з документом
Завдання: прочитати документ та визначити,
про які події розповідається в тексті.
Протягом 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри,
які не перевищують 6000 із зазначенням, скільки їх живе в кожному
старостві. Для Війська Запорозького ми призначаємо платню
на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати
в місті його королівської милості Києві...
Із числа 6000 козаків 1000 або більше, на розсуд коронного
гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу мусять
перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу...

44. V. Підсумки уроку
• Вибірково перевірити виконання завдань, зупинитися на типових помилках.
• Основні висновки:
(О. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України. 8 кл. Підручник», с. 89)
• В основі козацьких рухів 20—30-х рр. XVII ст. було незадоволення
представників різних верств українського населення польською політикою.
• Незважаючи на поразки, повстання 20—30-х рр. XVII ст. мали важливе історичне
значення. Відстоювання козацтвом своїх станових привілеїв набуло форми
національно-визвольної боротьби. Висунуті гасла захисту православ’я,
звільнення селян від панів і всієї України від польської влади забезпечили
підтримку повстанців більшістю населення.
• Козацтво продемонструвало можливість виконувати роль провідника
українського національно-визвольного руху.
• Підсумовуючи урок, повернутися до проблемного запитання.

45. VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф підручника
та виконати завдання до нього.
2. Творче завдання. Скласти хронологічну таблицю.
3. Випереджальне завдання. Підготувати
інформацію про сучасну систему освіти.

46. Провідний редактор відділу (e-mail):
larisa.shvedova@ranok.com.ua