Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to Аналітичні центри України 2024 рік. pdf
Similar to Аналітичні центри України 2024 рік. pdf (20)
More from olaola5673
More from olaola5673 (9)
Аналітичні центри України 2024 рік. pdf
- 2. Український інститут майбутнього – це незалежний аналітичний центр, який тісно співпрацює з органами державної влади в Україні і допомагає Уряду в розробці та втіленні довгострокових програм соціально- економічного розвитку країни. УІМ – це один з небагатьох українських think tank, який: прогнозує зміни і моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні; надає компетентну оцінку українським подіям; пропонує ефективні рішення та конкретні рекомендації до дій; надає майданчик для дискусій на актуальні теми. Є спільним проєктом представників українського бізнесу, політики й громадського сектора. Заснований у 2016 році.
- 3. ВСТУП 03 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВИКЛИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 11 ПРАВОВА БАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 04 КАТАЛОГ УКРАЇНСЬКИХ НЕЗАЛЕЖНИХ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 26 РОЛЬ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ У ЗАХІДНИХ КРАЇНАХ 14 ВИКЛИКИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ І МОЖУТЬ БУТИ ВИРІШЕНІ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 06 ВИСНОВКИ 25
- 4. 02 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни
- 5. 03 Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасш- табна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління. Ще до закінчення війни виникає потреба у розробці комп- лексних планів відновлення України. Ці плани повинні включати не лише відбудову зруйнованої інфраструктури, але і детальні програми реформування всіх галузей суспільного життя. В розробці таких планів особливе місце належить аналітичним центрам. Разом із представниками влади та міжнародними партнерами українські дослідницькі інституції проводять вивчення потреб, аналізують статистичні дані та створюють програми відновлення. Всі програми повинні враховувати процеси європейської інтеграції України. Най- ближчі роки будуть проходити переговори про набуття членства в Європейському Союзі. Кожен переговорний блок буде потребувати адаптації українського законо- давства, технічних регламентів та суспільних відносин до нормативів ЄС. Ця вели- чезна робота є викликом для спільноти аналітичних центрів і стане одним з головних пріоритетів у їхній роботі. Адаптація до вимог Євросоюзу стосуватиметься фактич- но всього спектру тематики роботи українських аналітиків – податкової політики, місцевого самоврядування, верховенства права чи регулювання медіасфери. В Україні існує велика кількість аналітичних центрів, частина з них працює вже ба- гато років. Повномасштабна війна призвела до скорочення діяльності частини цих організацій, деякі з них заморозили свою роботу через виїзд чи мобілізацію персо- налу. Водночас, протягом останніх двох років з’явилися нові організації, які перш за все займаються новими пріоритетами – інформуванням міжнародної спільноти про російську агресію, аналізом потреб оборони чи дослідженням проблем біженців і внутрішньо переміщених осіб. Дане дослідження має на меті провести аналіз стану активних аналітичних центрів в Україні. Перш за все, об’єктом вивчення є саме недержавні незалежні аналітичні центри. Окрім них, в Україні існують і державні дослідницькі інститути, які мають свій досвід і специфіку діяльності. Серед завдань дослідження – виявити перешко- ди і проблеми, які існують у роботі аналітичних центрів, та розробити рекомендації щодо їх подолання. Результатом публічної дискусії має стати максимальне залучення українських аналітичних центрів до співпраці з органами влади і бізнесом. Доповідь сформована на основі анкетування та співбесід з представниками аналітичних цен- трів, а також вивчення результатів їх роботи.
- 6. 04 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Переважна більшість недержавних аналітичних центрів (АЦ) зареєстровані як все- українські громадські організації. Основним законом, що визначає їх діяльність, є Закон України «Про громадські об’єднання». Для всіх громадських об’єднань закон передбачає наявність засновників; проте, на відміну від господарських товариств, за- сновники не є власниками чи акціонерами громадського об’єднання. Законодавство визначає вирішення всіх управлінських питань громадського об’єднання його члена- ми, через обрані ними керівні органи. Специфіка роботи аналітичних центрів поля- гає в тому, що, на відміну від масових громадських організацій, вони як правило не мають великої кількості членів. Тому вимога закону про наявність фіксованого член- ства виконується переважно формально, щоб запобігти рейдерству чи спробам зо- внішнього тиску на діяльність аналітичного центру. Майно громадського об’єднання в разі його ліквідації не підлягає розподілу між членами, а може лише бути передано схожій організації або використане на виконання статутних цілей. Водночас, українські АЦ у своїй діяльності застосовують кращі практики належного врядування: формують наглядові ради, проводять організаційні та фінансові аудити своєї діяльності. У більшості системних АЦ розділено стратегічний рівень управлін- ня, який здійснює Правління, та операційний, за який відповідає виконавча дирекція. До 2013 року частина громадських організацій реєструвалися в місцевих органах юстиції та отримували міський або обласний статус. Зміни в законодавстві 2013 року скасували територіальні обмеження на проведення діяльності, проте перереєстра- ція організацій не була обов’язковою. Тому деякі АЦ залишилися юридично в статусі міських чи обласних громадських об’єднань, хоча це не становить перешкоди для їх діяльності по всій території України. Основним джерелом фінансування АЦ в Україні є фінансова підтримка від фізичних і юридичних осіб, а також гранти від міжнародних донорських організацій. Отримання цих коштів не має на меті одержання прибутку, тому діяльність АЦ не підлягає опо- даткуванню ПДВ чи податком на прибуток. Правова база, що регламентує діяльність аналітичних центрів
- 7. 05 АЦ мають право проводити підприємницьку діяльність, проте це вимагає подання додаткової звітності та сплати податків. У разі отримання пропозиції про виконання комерційного контракту офіційним виконавцем стає партнерське товариство з обме- женою відповідальністю чи фізична особа-підприємець, а експерти АЦ виступають як підрядники за цим контрактом. Це не є порушенням законодавства, так само як не є порушенням отримання фінансової підтримки для здійснення статутної діяльності, одним з видів якої може бути проведення досліджень в інтересах надавача допомоги. АЦ також можуть отримувати фінансову допомогу з коштів державного чи місцево- го бюджету. Проте робота з бюджетними коштами має свою специфіку. Як правило, це передбачає фінансування вже виконаної роботи, за наслідками поданого звіту, а затримки з наданням коштів викликають труднощі в роботі виконавців. Практичний досвід роботи з бюджетними коштами має лише невелика частина АЦ. В Україні також працює низка державних аналітичних структур. Більшість із них має статус науково-дослідних установ і діє у системі Національної академії наук. До прикладу, такими є Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України та багато інших. Юридичною основою їх діяльності є Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Установи у складі НАН України отриму- ють фінансування з державного бюджету України. Найбільш універсальним та багатопрофільним державним АЦ є Національний ін- ститут стратегічних досліджень. Інститут є базовою науково-дослідною установою науково-аналітичного супроводження діяльності Президента України та Ради наці- ональної безпеки і оборони України як консультативно-дорадчий орган при Прези- денті України.
- 8. 06 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Два роки повномасштабної війни повністю змінили порядок денний в українському суспільстві. На перший план вийшли питання, пов’язані з національною безпекою та протидією російській агресії. Загострилися соціальні проблеми, різко збільшилася чисельність груп населення, які потребують підтримки від держави та суспільства. Можна виділити наступні блоки проблем, які будуть пріоритетними в найближчі кілька років, і до вирішення яких необхідно залучати недержавні аналітичні центри у партнерстві з громадськими організаціями, владою, бізнесом та міжнародними ор- ганізаціями: ВІЙСЬКОВІ ТА ГІБРИДНІ ЗАГРОЗИ З БОКУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЗБЕРЕЖУТЬСЯ ЩЕ ПРОТЯГОМ ТРИВАЛОГО ЧАСУ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРМІНУ ТА СПОСОБУ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ Тому дослідження всіх аспектів діяльності Росії залишатиметься актуальним для розуміння динаміки цих загроз, оцінки ресурсів РФ, розробки сценаріїв розвитку ситуації та моделей реагування з боку України. Необхідний постій- ний моніторинг політичної ситуації, стану економіки, фінансів, збройних сил та спецслужб. Окремим напрямком є дослідження наративів та інструментів російської пропаганди та протидія дезінформації. В цьому напрямку в Україні працюють як державні, так і недержавні структури. Зокрема, в сфері протидії дезінформації можна зазначити: Громадська організація «Інтерньюз-Україна»; Громадська організація «Центр Медіареформи», яка реалізує проект Stopfake.org; Центр демократії та верховенства права; Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України; Центр стратегічних комунікацій – державна структура при Міністерстві культури та інформаційної політики України. Виклики, які стоять перед суспільством і можуть бути вирішені із залученням аналітичних центрів 01
- 9. 07 Комплексними дослідженнями процесів у Російській Федерації займаються кілька організацій: Аналітичний центр Ascolta; Інститут конфліктології та аналізу Росії; Український інститут майбутнього; Аналітичний центр Українська призма Школа політичної аналітики НАУКМА. Також дослідження Росії є предметом інтересу організацій російської опози- ції, яка перебуває за кордоном. В цілому, цей напрямок має бути посилений, і особливо важлива кооперація українських АЦ із відповідними державними органами. Для протидії та стримування російських загроз особливо важливим є зміц- нення Збройних Сил України, розвиток оборонно-промислового комплексу, повне запровадження стандартів НАТО в структурі управління та забезпечен- ня української армії. Також Україні потрібна реформа системи підготовки ар- мійського резерву, проведена з урахуванням досвіду повномасштабної війни. Питаннями національної безпеки та аналізом військової сфери займаються такі АЦ: Аналітичний підрозділ Фонду «Повернись живим»; Міжнародний аналітичний центр GLOBSEC, який відкрив представництво у Києві; Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова; Центр досліджень армії, конверсії та озброєння; Центр оборонних стратегій; Фонд Арсенія Яценюка OpenUkraine, який проводить щорічний Київський безпековий Форум; Rasmussen Global, який має представництво в Києві.
- 10. 08 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни УКРАЇНА ГОТУЄ МАСШТАБНІ ПРОЕКТИ ПОСТВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ Український «План Маршала» має включати не лише відбудову зруйнованої інфраструктури, а також побудову фактично нової економіки з високотех- нологічним індустріальним виробництвом, переробкою продукції сільського господарства, потужними транспортними коридорами. Проекти відновлен- ня повинні розроблятися та реалізуватися з максимально активним залучен- ням дослідницьких інституцій та інших структур громадянського суспільства. Ключовими елементами економічного розвитку є справедлива судова систе- ма, ефективна боротьба з корупцією та належне врядування на центральному та місцевому рівні. Проведено вже кілька міжнародних конференцій з віднов- лення та реформування України, на яких були презентовані амбітні цілі, проте досі єдиного бачення пріоритетів, складових та джерел фінансування. Відпо- відно, розробка реалістичного комплексного плану відновлення України має бути продовжена, як і написання детальних стратегій по секторам і галузям економіки. В Україні працюють досвідчені аналітичні центри, які займаються розробкою економічної політики: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій; Київська школа економіки; Коаліція «Реанімаційний пакет реформ», яка координує роботу кількох аналітичних у напрямку розробки проектів реформування; Офіс ефективного регулювання BRDO; Український інститут майбутнього; Центр економічного відновлення; Центр економічної стратегії; CASE-Україна; DiXi Group – провідна аналітична структура у дослідженні енергетичного сектору; GMKCenter – спеціалізується на дослідженні гірничо-промислового комп- лексу. 02
- 11. 09 УКРАЇНУ ОЧІКУЮТЬ СЕРЙОЗНІ РЕФОРМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ІНТЕГРАЦІЄЮ Після отримання офіційного статусу кандидата в члени ЄС та затверджен- ня переговорної рамки почнуться переговори по кожній з 33 книг acquis communautaire. Під час переговорів буде проведено скринінг українського за- конодавства, аналіз невідповідностей до норм ЄС, та розроблено пропозиції та рекомендації щодо внесення змін до українського законодавства, норматив- них документів, технічних регламентів чи інституційних механізмів. Ця вели- чезна за обсягом робота є необхідною умовою для вступу до Європейського Союзу, але також важлива для наближення України до стандартів ЄС. Однією із проблемних тем стане входження України до зони вільної торгівлі. Вже зараз з’являються вимоги від кількох країн щодо обмежень і квот на експорт продукції українського сільського господарства. В подальшому кількість дискутивних пи- тань зростатиме, і вирішення кожного з них потребуватиме детального аналізу, моделювання розвитку ситуації, залучення до консультацій галузевих асоціа- цій. Фактично до роботи по кожному розділу acquis communautaire потрібне залучення профільних аналітичних центрів, які у співпраці з міністерствами та іншими зацікавленими органами проводитимуть переговори з європейськими колегами. ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА СТВОРЮЄ ДОДАТКОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ Впродовж дії режиму воєнного стану обмежувались деякі громадянські сво- боди та політичні права. Було заборонено діяльність низки політичних партій, пов’язаних із Російською Федерацією. Обмежено доступ до онлайн-медіа, і декілька телевізійних каналів спільно проводять марафон «Єдині новини». На рівні областей та у кількох містах повноваження обласних рад були частково передані військовим адміністраціям. Не проводяться прямі трансляції засідань Верховної Ради України, доступ журналістів до балкону зали засідань та ку- луарів заборонений. Режим воєнного стану забороняє проведення будь-яких виборів, проте це положення має консенсусну підтримку суспільства. Додатковою загрозою для демократії є погіршення матеріального становища громадян. Багато досліджень доводять прямий зв'язок між рівнем доходу та за- питом на демократію. 03 04
- 12. 010 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Водночас, за даними соціологічних досліджень, для українських громадян цін- ності плюралістичної політики, свободи слова та підзвітності влади залиша- ються високо в пріоритетах. Закінчення бойових дій та скасування режиму во- єнного стану вимагатимуть відновлення повноцінної роботи демократичних інституцій, а також проведення виборів народних депутатів та Президента України. Аналіз стану демократії в Україні під час воєнного стану, розробка пропозицій щодо повернення до формату мирного часу після війни, особливості діяль- ності влади і медіа під час перехідного періоду є важливими викликами для аналітичних центрів. Навіть під час дії режиму воєнного стану організації громадянського суспіль- ства аналізували державні закупівлі, кошториси проектів відновлення, доходи та видатки політиків і державних службовців. Збереження і розвиток демократичних інституцій є ключовими для європей- ської інтеграції України, отримання західної допомоги та забезпечення націо- нальної безпеки. В Україні діють декілька аналітичних центрів, які досліджують питання демократії, прозорих виборів, розвитку місцевого самоврядування, запобігання корупції, зокрема: Громадянська мережа ОПОРА; Інститут громадянського суспільства; Український інститут майбутнього; Український незалежний центр політичних досліджень; Фонд Демократичні ініціативи; Центр політико-правових реформ. Інститут законодавчих ідей
- 13. 011 В Україні працює досить велика кількість незалежних аналітичних центрів, частина з них має досвід роботи більше десяти років, репутацію в суспільстві та високий рівень експертизи. Однак, порівняно з багатьма країнами з розвиненою демократі- єю, кількість професійних аналітичних центрів в Україні залишається недостатньою. Багато галузей економіки та суспільного життя залишаються поза увагою АЦ, що свідчить про значний потенціал для їх розвитку і зростання. Українські незалежні АЦ стикаються з низкою інституційних викликів, вирішення яких є необхідним для роз- витку сектору. СТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ На відміну від подібних організацій у західних країнах, українські незалежні АЦ не мають власного ендаументу чи багаторічних контрактів із державою. Переважна частина фінансування надається від проектів технічної допомоги, міжнародних фондів чи українського бізнесу. Як правило, фінансуються кон- кретні проекти, які мають часові обмеження та відсоткові ліміти на адміністра- тивні витрати. У діяльності АЦ більшу частину видатків зазвичай становлять гонорари дослідників. Водночас, міжнародні донори віддають перевагу фі- нансуванню заходів, і це створює переваги для тренінгових організацій при їх конкуренції з аналітичними центрами. Останніми роками міжнародні донори віддають перевагу підтримці проектів з адвокації, а не проведення досліджень чи розробці стратегічних програм. Відсутність стабільного фінансування не дає змогу утримувати постійний штат експертів, що створює ризики плинності кадрів. Проектне фінансування знову вимагає пошуку компромісу між пріоритетами самого АЦ та тематикою гран- тових конкурсів. В нинішній економічній ситуації отримання фінансування за рахунок держав- ного чи місцевих бюджетів не виглядає перспективним. Більш вірогідною є ін- ституційна підтримка АЦ з боку міжнародних донорів, в тому числі як частина багаторічних контрактів, пов’язаних із аналізом і адаптацією законодавства до вимог ЄС. Організаційні виклики в діяльності аналітичних центрів 01
- 14. 012 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни НИЗЬКИЙ ЗАПИТ ОРГАНІВ ВЛАДИ НА АНАЛІТИЧНИЙ ПРОДУКТ Однією з причин є відсутність в державі механізмів стратегічного плануван- ня та власне самих планів стратегічного розвитку на 10-20 років. Вже багато років уряд не ухвалює програм дій, а міністерства працюють в реактивному режимі, реагуючи на поточні виклики. На жаль, досить часто галузеві програми розвитку є занадто декларативними і не містять конкретики. І з іншого боку, індикатори виконання меморандуму з МВФ чи програми UkraineFacility часто обмежуються точковими кадровими рішеннями чи зміною механізмів кадро- вих призначень, а не розробкою стратегічних пріоритетів і пошуком драйверів економічного розвитку. В таких умовах запит на системну аналітику є занадто низьким, виключенням є наявність відкритих до співпраці керівників у окремих органах влади, які ма- ють стратегічне бачення та формулюють потреби для проведення аналітичних досліджень. Також багато АЦ налагодили системну комунікацію з аналітични- ми підрозділами міністерств та офісами реформ, що потребують аналітичного продукту. Варто відмітити, що інколи якість аналітичних звітів АЦ не є достат- ньо високою, або вони не містять конкретних рекомендацій для вирішення на- гальних викликів, або відірвані від контексту. Новим викликом для співпраці АЦ з органами влади може стати закон про доброчесне лобіювання, який має набути чинності до кінця 2024 року. Ма- лоймовірно, що самі незалежні АЦ будуть реєструватися як лобісти. Проте, вони можуть вступати в консорціуми з лобістськими організаціями, що працю- ватимуть з аналітичними звітами, підготовленими АЦ. Іншим подібним викликом є законопроект «Про публічні консультації», який активно обговорюється в експертних колах. Законопроект передбачає ство- рення механізму обов’язкових консультацій з громадськістю. Таким чином, може зрости запит на оперативну аналітику щодо питань, які стосуються під- готовки нормативних актів. ДЕФІЦИТ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ АЦ Українські громадяни, як і громадяни інших країн, віддають перевагу спроще- ним формам інформації. Стрімке поширення соціальних мереж лише збільши- ло відсоток розважального контенту. Що стосується коментарів щодо еко- номічних рішень уряду чи політичних подій, перевагу надають оперативним, коротким і спрощеним коментарям, бажано з емоційною подачею. Довгі тек- сти досліджень читають лише мізерна кількість споживачів, переважно вузько- галузеві експерти та посадовці органів влади. 02 03
- 15. 013 Все це потребує запровадження додаткових методів роботи для аналітичних центрів, коли окрім системних доповідей потрібно створювати оперативні ко- ментарі з використанням маркетингових засобів у соціальних медіа. Вже зараз низка АЦ видають більшу кількість кваліфікованих коментарів чи аналітичних записок, зменшивши кількість більш ґрунтовних та об’ємних до- сліджень. НЕДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА КООРДИНАЦІЇ ДІЙ Всі українські незалежні АЦ мають партнерства з подібними організаціями в Україні та за кордоном. Проте ця співпраця базується переважно на історії спільних проектів чи особистих стосунках. Спроби започаткувати щорічні конференції АЦ, мати спільне представництво в Брюсселі чи систему обміну анонсами і звітами були частково успішними, проте не мали продовження у зв’язку з карантинними заходами і повномасштабною війною. Серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством і незалежними АЦ, потребують вищого рівня координації та обміну інформацією. 04
- 16. 014 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Розмірковуючи про розвиток аналітичних центрів України, виклики та проблеми, пе- ред якими вони стоять сьогодні, варто розуміти, як сформувався цей феномен. І, звіс- но, найлегше це робити, виходячи із світових прикладів провідних аналітичних цен- трів, історії їх становлення та розвитку. І в США, і в Європі, перші аналітичні центри нинішнього зразка почали з’являтися на початку ХХ століття. Природно, зважаючи на роль Сполучених Штатів у світовій еко- номіці та міжнародній політиці, станом на сьогодні тут їх найбільше. Так, у США діють понад 2 тисячі АЦ, майже десята частина із яких у столиці Вашингтоні, тим часом як у Європі загалом – дещо менше трьох тисяч аналітичних центрів. Серед найбільших та найвпливовіших, більшість саме американських: ті, що знаходяться безпосередньо у США, або фактично «дочки» американських, наприклад, Brookings India, Carnegie Europe, Carnegie India, Carnegie China. За характером діяльності аналітичні центри можна розділити на дві моделі: ті, що тяжіють на ведення досліджень, інколи навіть на рівні академічних, та ті, що націлені на адвокацію певних ідей. Описати цю відмінність можна порівнянням у моделі організації роботи: перші у своїй діяльності дещо схожі на інститути перспективних досліджень (institute for advances studies) – модель незалежних дослідницьких центрів, що виникли у США і згодом по- ширилась на деякі країни Європи. До слова, один із таких інститутів при Стенфорд- ському університеті першим почав себе іменувати власною назвою Think Tank, хоча й був далеким від того чим think tanks були згодом і є сьогодні. А на фасаді будівлі одно- го із перших і досі найавторитетніших світових аналітичних центрів – Інституту Бру- кінгса, збудованій у 1960-ому році, майорить надпис «Center for Advanced Studies». Другі ж тяжіють до адвокаційних організацій та лобістських компаній. Хоча звісно, та- кий поділ певною мірою відносний, адже є аналітичні центри, що різною мірою поєд- нують в собі характер обох моделей. І перші, і другі, стають пристанищем для відставних політиків та посадовців високого рівня, переважно зі сфери державного управління. Щоправда, перші у своєму скла- ді мають більшу кількість дослідників, в тому числі академічних, хоча, зрозуміло, що далеко не в такій кількості як це є в університетах. А другі частіше залучають пред- ставників бізнесу (і відставників, і діючих). Аналітичні центри, що акцентують на до- слідженнях часто видають гранти на проведення досліджень та приймають до себе на дослідницькі стажування (scholarships). Роль аналітичних центрів у західних країнах
- 17. 015 У переважній більшості, аналітичні центри є недержавними організаціями та фінан- суються за рахунок приватних донорів та меценатів. Проте в окремих випадках вони можуть бути афілійовані з політичними партіями або бізнесом, а деякі отримують часткове державне фінансування. При цьому, для авторитетних аналітичних центрів державне фінансування не означає інституційну залежність від уряду, окремих по- літиків чи урядовців, а, навпаки, уряди фінансують такі організації, щоб стимулювати професійну експертизу з різної проблематики. Варто зазначити, що в історії були, а в деяких країнах і досі існують аналітичні центри, залежні від урядів у своїй експертизі та оцінках; проте, питання, чи в нинішньому трактуванні такі організації можуть попа- дати під класифікацію аналітичних центрів. Переважно, провідні аналітичні центри спеціалізуються на окремих сферах. Здебіль- шого, це міжнародні відносини та регіональна політика, безпека, економіка, мир та права людини, внутрішні соціальні проблеми та урбаністика. Природно, що тематика роботи визначається актуальними у певний час проблемами – глобальними чи регі- ональними. Продукти аналітичних центрів, природно, різняться залежно від характеру (моделі) їх діяльності. У глибоко дослідницьких центрах особливу роль займають академічні книги, тематичні дослідження (research papers) та інколи власні періодичні видання. Аналітичні центри, що зосереджені на адвокатуванні ідей, акцентують на роз’ясню- вальних записках (backgrounders, explainers), програмних документах (policy briefs, policy papers). В обох випадках важливі колонки авторів (op-eds). Рівень інтересу до конкретних проблем з боку різних акторів був і залишається ру- шійною силою у створенні та фінансуванні аналітичних центрів. Так, одні аналітичні центри з’явилися для підтримки конкретних політичних сил, а інші — в якості підряд- ника на проведення досліджень для урядів. Окремі створювались та фінансувались філантропами, великими компаніями або ж донорськими організаціями заради пошу- ку рішень вагомих проблем окремих країн, регіонів чи світу в цілому. І в останньому випадку основною їх метою був вплив на суспільство, уряди, донесення важливості певних ідей та потреба поступу у вирішенні актуальних проблем сучасності. Природно, що в кожній окремій країні культура підтримки та уваги до аналітичних центрів повинна пройти еволюційний шлях, адже їх існування визначається сталим інтересом до результатів їх роботи зі сторони стейкхолдерів, а відповідно й готовні- стю до сталого фінансування таких організацій. Інституційна незалежність аналітич- них центрів не була би можливою без сталого та неупередженого фінансування. Це достатньо добре демонструє історія появи деяких із найстаріших та найвпливовіших АЦ.
- 18. 016 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Карнегі Американський Фонд Карнегі за міжнародний мир (Carnegie Endowement for International Peace) має найдовшу історію з усіх аналітичних центрів. Фонд був заснований у 1910 році з ініціативи та за кошти американського магната Ендрю Карнегі, який подарував фону цінні папери, відсотки з яких власне і мали фінансувати діяльність організації. На той момент фонд не був аналітичним центром у нинішньому розумінні терміну, а орієнтувався на фасилітацію діалогів та дискусій про те, як запобігти війнам, стимулювання міжнародної співпраці та поширення знань (зокрема й будівництво бібліотек) заради цієї мети. Згодом, після Другої світової війни, фокус діяльності фонду суттєво розширився. Проте роль непублічної, кулуарної дипломатії, а також стимулювання стратегічної дипломатії, все одно зберігає вагому роль у роботі Фону Карнегі заради досягнення його мети. Фонд Карнегі неодноразово визнавався найвпливовішим серед усіх у світі. Певною мірою, це було і внаслідок наявності у нього регіональних філій, відповідно, із глибо- кою регіональною експертизою та широкою мережею контактів. Фонд став першим глобальним аналітичним центром, відкривши філії у регіонах: Європі (у Брюсселі), Ін- дії, Близькому Сході та Китаї. Раніше працювала і московська філія фонду, проте вона була закрита невдовзі після російського вторгнення в Україну, через позицію влади до іноземних організацій. Щоправда, ще задовго до цього, робота московського офі- су фонду викликала великі питання: офіс утримувався від критики влади, вдавався до компліментарних кроків, а його очільником був один із пропагандистів російського режиму. Згодом, на заміну закритої московської філії було засновано Берлінський центр Карнегі з вивчення Росії та Євразії. Брукінгс Ще один із найстаріших аналітичних центрів, заснований у США, – Інститут Брукінг- са (Brookings Institution). Створений у 1916 році на кошти американського філантропа Роберта Брукінгса, тоді ще під назвою Інститут державних досліджень, він був орієн- тований на розробку практичних рекомендацій, спрямованих на зростання добро- буту американців, зміцнення американської демократії. безпеки та процвітання світу. Це по суті перша організація, яка при створенні доволі близько відповідала сучасній моделі аналітичних центрів. Невдовзі після заснування, дослідники Брукінгсу розро- били законопроект, на основі якого було написано перший бюджет США, а для Ліги націй – систему звітування для міжнародної торгівлі. Під час Другої світової війни експерти інституту проводили оцінку спроможностей Німеччини та Японії, розро- бляли рекомендації щодо мобілізації економіки США, а після війни були провідними учасниками у розробці Плану Маршала для Європи. Загалом, роль та значення до- сліджень і рекомендацій Брукінгс, публікацій, журналів та книг, які вони випускали, для економіки США складно переоцінити. Брукінгс і до сьогодні є одним із найавторитетніших аналітичних центрів у світі, нео- дноразово посідав перше місце в рейтингах за впливовістю.
- 19. 017 І вочевидь, тут теж не останню роль відіграють регіональні філії: у Індії, Катарі та Китаї. Основними програмами Брукінгсу є економіка, міжнародні відносини, внутрішня по- літика та безпека, національне благополуччя та достаток. Майже 80% фінансування складають благочинні внески і дарунки від громадян, фундацій та компаній, а також гранти, і менше 20% - надходження від власного фонду. Чаттам Хаус Королівський інститут міжнародних відносин, більш відомий як Чаттам Хаус, за наз- вою будівлі, у якій він розташований у Лондоні (Royal Institute of International Affairs, Chatham House). Будучи заснованим у 1920 році, він є найстарішим аналітичним цен- тром Європи і одним із найвпливовіших – інститут визнавався найвпливовішим аналі- тичним центром в Європі та другим у світі. Корені виникнення Чаттам Хаус мають певну подібність до Фонду Карнегі, адже ідея створення цього інституту виникла у британських та американських делегатів Па- ризької мирної конференції. Тож вкрай актуальна в ті роки тема миру та запобіган- ня війнам стала певним рушієм у створенні мозкових центрів; політики, філософи, науковці вважали, що експертні дискусії та дослідження здатні забезпечити пошук рішень для сталого миру. І таким чином у Великобританії було засновано Інститут міжнародних відносин, а у США – Раду з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations), яка і сьогодні знаходиться у топі рейтингів АЦ у світі. Майже одразу після заснування, директором з досліджень інституту став тоді вже зірка культурології та історичної науки, Арнольд Тойнбі. Кілька років згодом, британ- ський монарх Георг V надав інституту титул королівського. А після Другої світової війни Королева Єлизавета ІІ взяла патронат над інститутом та регулярно хверталася до експертизи його фахівців. Сьогодні місія Chatham House полягає в тому, щоб допомогти урядам і суспільствам побудувати стабільно безпечний, процвітаючий і справедливий світ. Чаттам Хаус має власний, певного роду клуб, за зовсім невеликі кошти, у якому можна отримати член- ство, яке дає можливість доступу до онлайн та офлайн заходів, публікацій, а також право голосувати у виборах наглядової ради інституту. Ці внески (індивідуальні та корпоративні) складають понад 15% усіх доходів інституту. Але основну частку над- ходжень складають фінансування досліджень від третіх сторін (близько четвертини), державні замовлення (близько третини) – як уряду Великобританії, так і інших країн. Інститут вручає власну нагороду. Нею номінують осіб чи організації, які, на думку експертів Чаттам Хаус, зробили найбільший внесок у покращення міжнародних від- носин за попередній рік. Премія не надто відома в Україні, хоча її отримували двоє українських президентів – Віктор Ющенко (перший номінант, 2005) та Володимир Зеленський (2023).
- 20. 018 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни РЕНД Корпорація РЕНД (RAND Corporation, назва походить від RD) радикально відрізня- ється від інших провідних аналітичних центрів – як на етапі створення, так і сьогодні, будучи більше схожою на науково-дослідний інститут. Ідея його створення зароди- лася у 1945 році у тандемі військових та цивільних, зокрема з авіабудівної компанії Douglas Aircraft, щодо можливостей поєднувати спроможності військових фахівців та дослідників із науковим потенціалом з невійськової сфери для нових розробок. Ін- терес до створення нової дослідницької групи посилювався страхом втрати того до- слідницького потенціалу, який був зібраний у Другу світову війну. Таким чином, на- тхненники проекту дійшли до створення Проекту РЕНД (Project RAND) як окремого підрозділу Douglas Aircraft. Перша доповідь підрозділу була випущена вже в 1946 році і стосувалася особливостей моделювання супутників Землі на 120 сторінках. У 1948 році проект суттєво розширився, а його учасники володіли експертизою у ма- тематиці, аеродинаміці, фізиці, хімії, економіці та психології, маючи високу автономію у Douglas Aircraft. Того ж року Фундація Форда надала безвідсоткову позику в 1 млн. доларів на фінансування проекту, який відокремився в окрему структуру – Корпо- рацію РЕНД. В перші десятиліття роботи RAND зосереджувався на консультаціях для вирішен- ня військових задач, космічній програмі США, цифрових обчисленнях, проблемах штучного інтелекту, проблемах прийняття рішень в умовах невизначеності. Дослід- ники RAND зробили відчутний вклад у теорію ігор, лінійне та динамічне програму- вання, створили прототип однієї і перших електронно-обчислювальних машин (1948). RAND розвинула теорію та методологію системного аналізу (фактично як результат співпраці з повітряними силами США). Усвідомивши проблему кількісних методів у прогнозуванні, розробили метод Делфі і запровадили практику форсайту. Ще у 1950-х RAND зробила поступ у розробці штучного інтелекту, супутникових систе- мах виявлення на Землі, а незабаром обґрунтовувала ідею інтернету та кабельного телебачення, серед багатьох інших досягнень. У такій моделі РЕНД, звісно ж, більше нагадує традиційний науково-дослідний інститут, а за моделлю функціонування є одним із класичних прикладів дослідницьких аналітичних центрів. Згодом основні сфери експертизи та діяльності RAND розширювалися, але так чи інакше вони мали відношення до національної безпеки, хоча й проводилося менше прикладних та тех- нологічних досліджень. Штат налічує понад 1 700 експертів у широкому діапазоні знань – від математики та дослідження операцій до поведінкових наук і мистецтва. Річний бюджет складає більше $350 мільйонів, з яких понад 75% – державні замовлення. У структурі RAND одинадцять дослідницьких відділів: аероастронавтика, комп'ютер- ні науки, аналіз витрат, економіка, електроніка, логістика, математика, фізика, плане- тарні науки, соціальні науки та системні операції. Також є окремі центри, які консуль- тують державні інститути, переважно у сфері національної безпеки та оборони.
- 21. 019 Один із провідних спеціалістів RAND, маючи розбіжності стосовно політики корпо- рації, разом із однодумцями заснував інший авторитетний сьогодні американський аналітичний центр – Гудзонський інститут, який спершу теж фокусувався на воєнній тематиці. Проте, коли замовлення на мілітарні теми скорочувалися, інститут змістив фокус на внутрішні питання соціально-економічного розвитку США. На час засну- вання місія інституту звучала як «нетрадиційно мислити про майбутнє», а сьогодні – як сприяння американському лідерству для безпечного, вільного та процвітаючого майбутнього. Атлантична рада (Атлантик Кансил, Atlantic Council) була заснована у 1961 році з ідеєю посилення трансатлантичної співпраці між Америкою та Європою за ініціативи деяких колиш- ніх американських державних секретарів та високопоставлених дипломатів. Проте неформальні групи, з яких згодом і утворилась Атлантична рада, існували й раніше, а почали гуртуватись після підписання у 1949 році Північноатлантичного договору (заснування НАТО). На той час Атлантик мав просвітницьку мету, адвокуючи та по- яснюючи необхідність посилення трансатлантичної кооперації. Сьогодні Атлантична рада і далі є типовим адвокаційним аналітичним центром за мо- деллю роботи. І фокус роботи цього значно ширший, аніж промоція трансатлантич- ної співпраці у вузькому розумінні слова. В Атлантичній раді працює 16 програм та центрів досліджень: як за територіальною ознакою поділу, так і за сферами, зокрема трансатлантичні відносини, енергетика та довкілля, цифрові злочини та дезінформа- ція, геоекономіка. Атлантик є дуже відомим та авторитетним в Україні, незважаючи на те, що за рів- нем впливовості знаходиться суттєво нижче, згаданих тут багатьох інших аналітич- них центрів. Наприклад, у 2020 році у глобальному рейтингу аналітичний центрів, складеному Пенсильванським державним університетом, він займав 46-ту сходинку. Можливо, така популярність та впливовість в Україні зумовлені самою характеристи- кою її діяльності – непублічна дипломатія та постійне вибудовування зв’язків із ліде- рами багатьох країн. Атлантик має доволі великий бюджет і отримує фінансування від урядів багатьох країн, компаній, філантропів та бізнесменів з усього світу, хоча були й пожертви від осіб із недосконалою репутацією (зокрема, пожертва в $100 тис. від компанії Burisma, яка належала одіозному українцю Миколі Злочевському). З $67 млн., отриманих за минулий фінансовий рік, майже 40% надійшло від корпоративного сектору, 15% – від фондів, а 13% – від урядів різних країн.
- 22. 020 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни SWP Німецький інститут з міжнародних питань та безпеки, (Stiftung Wissenschaft und Politik,) є одним із найвпливовіших європейських АЦ у сфері міжнародних відносин. Він був заснований у 1962 році, а через три роки Бундестаг проголосував за те, щоб уряд Німеччини став одним із членів фонду. SWP консультує уряд і парламент Ні- меччини з питань зовнішньої політики та політики безпеки, а також інших офіційних осіб, які представляють країну в міжнародних організаціях. Відповідно, SWP частково він фінансується з бюджету за рахунок урядового гранту, розмір якого визначається на основі кошторису інституті. У 2022 фінансовому році грант покривав витрати на персонал у розмірі 12,38 млн. євро (77%) і операційні ви- трати у розмірі 3,69 млн. євро (23%). Зовнішнє фінансування складало лише 4,85 млн. євро. Державний грант покриває 100% основної діяльності SWP, а організація зобов’язана управляти своїми фінанса- ми відповідно до норм державного сектору. У штаті інституту велика кількість спів- робітників з науковими ступенями і SWP надає гранти дослідникам на стажування у себе. Наглядова рада інституту складається з представників парламенту, уряду, а також провідних діячів науки, ділових кіл та громадянського суспільства. SIPRI Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute) є ще одним із найстаріших аналітичних центрів Європи. Ідея створення дослідницької установи, яка займалась би проблемами миру виникла у прем’єр-міністра Швеції у 1964 році, а через два роки шведський парламент поста- новив заснувати відповідний інститут із незалежним статусом. Щоправда, уряд Швеції призначає директора Інституту, а також затверджує його статут та основні принципи діяльності. Урядові гранти є одним і основних джерел фінансування інституту – близько половини бюджету. Щоправда, уряди інших країн теж часто виступають замовниками досліджень та донорами Інституту. Сьогодні основний фокус діяльності інституту – дослідження конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння. Одним із флагманських продуктів ін- ституту є авторитетний щорічник «Озброєння, роззброєння та міжнародна безпе- ка», який видається з 1969 року з фокусом на військово-політичних і військово-еко- номічних аспектах міжнародних відносин.
- 23. 021 Центр Вільсона Міжнародний центр для дослідників імені Вудро Вільсона (Woodrow Wilson International Center for Scholars), є одним із провідних американських аналітич- них центрів. Він був заснований у 1968 році рішенням Конгресу США як центр для науковців та дослідників і водночас як меморіал 28-ого президента США, Вудро Вільсона, який за духом часу теж опікувався проблемами миру і міжнародного вза- ємопорозуміння та був лауреатом Нобелівської премії миру. Щоправда, основним фокусом досліджень Центру були не стільки проблеми миру, скільки регіональні до- слідження. Центр неодноразово визнавався найавторитетнішим АЦ у світі з питань регіональних досліджень, а також серед топових у дослідженні проблематики між- народних відносин, зовнішньої політики держави та впливу на їх формування. За моделлю діяльності - це класичний дослідницький аналітичний центр. Його осо- бливістю є ставка на запрошених дослідників для проходження стажувань. Таким чи- ном центр формує мережу експертів (науковці, журналісти, незалежні письменники та колишні політики), а також розширює власну експертизу, запрошуючи дослідників із різних регіонів, які безпосередньо близько стикаються з досліджуваними пробле- мами. Центр видає власний журнал з 1974 року, який зажив слави авторитетного ча- сопису, а також багато академічних монографій. Суттєва частина бюджету центру – державне фінансування. У середньому третина стипендіатів, які приходять на стажування до Центру, отримує підтримку за рахунок федеральних асигнувань, а решта підтримуються за рахунок приватних внесків до- норів, які вказують на конкретні дослідницькі галузі або вивчення певних регіонів. Опікунська рада Центру складається як з посадовців високого рівня, так і з лідерів думок і видатних представників громадськості. Зокрема, зараз серед членів ради – Державний Секретар США Ентоні Блінкен та міністр освіти. Починаючи з 1999 року, очільниками центру були провідні політики у відставці. Херітейдж Фонд «Спадщина» (The Heritage Foundation) – консервативний аналітичний центр, заснований у 1973 році, що проводить стратегічні дослідження. Його місією є формулювання та просування державної політики, заснованої на принципах вільного підприємництва, обмеженого урядового впливу, індивідуальної свободи, традиційних американських цінностей та сильної національної оборони.
- 24. 022 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни За впливовістю, фонд Херітейдж неодноразово був у топ-15 найвпливовіших аналі- тичних центрів у світі та був визнаний найвпливовішим у категорії тих, що форму- ють державну політику. Херітейдж має знайчний вплив на формулювання політики Республіканської партії США. Часто реформи, які приймались президентами-респу- бліканцями відповідали пропозиціям Херітейдж. У 2010 році фонд заснував окрему адвокаційну організацію Херітейдж Екнш, яка згодом отримала реаутацію найвпли- вовішої лобістської групи серед представників республіканців у Конгресі США. Хе- рітейдж Екнш, зокрема, працювала з виборцями для підтримки чи протидії окремим законопроектам та законодавчим ідеям. Все це, щоправда, аж ніяк не означає підзвітність Херітейдж республіканцям. У 2013 році, на фоні суперечок щодо законопроекту про фермерство, один із комітетів пар- тії заборонив відвідувати слухання працівника Херітейдж. Херітейдж має особливості у фінансуванні – величезна кількість приватних донорів з малими внесками, комунікація з якими та заклик до фінансування здійснюється через листування. Ця мережа включає понад півмільйона членів. Французький інститут міжнародних відносин (Institut français des relations internationales, IFRI) був заснований у 1979 році на ос- нові одного з дослідницьких центрів, створеного спільно з французьким університе- том та Фондом Карнегі. Засновники інституту, які мали безпосереднє відношення до МЗС Франції, були натхненні американськими аналітичними центрами. Тривалий час він був єдиним французьким АЦ, що входив у топ найвпливовіших у світі. У 2018 IFRI був визнаний другим найвпливовішим АЦ у світі після Брукінгс, і, відповідно, першим у Європі. Інститут має власні періодичні видання, а також видає щоквартальні та щорічні огляди по зовнішній політиці. Інститут є неприбутковою організацією та непідзвітною урядовим структурам. Ве- лика кількість донорів дає можливість зберігати незаангажовану позицію: ключові компанії та фінансово-промислові групи Франції є донорами IFRI з порівняно неве- ликим бюджетом у близько 6 млн. євро. Брейгель (Bruegel, на честь фламандського художника Петера Брейгеля; також відомий під назвою Брюссельська економічна лабораторія Європи та світу) – порівняно моло- дий (заснований у 2005 році), але дуже авторитетний аналітичний центр, розташо- ваний у Брюсселі.
- 25. 023 Ідея створення центру виникла у французьких економістів і згодом була підтримана президентом Франції Жаком Шираком та канцлером Німеччини Герхардом Шрьоде- ром. Відтак, уряди цих двох країн заснували Європейський центр з міжнародної еко- номіки. Передбачалося, що членами Брейгеля можуть бути уряди держав-членів ЄС, міжнародні корпорації та установи, а також окремі особи. Місією Брейгеля є покращення якості економічної політики за допомогою відкритих і заснованих на фактах досліджень, аналізу та дебатів. У 2019 році Брейгель знахо- дився на четвертій сходинці світового рейтингу аналітичних центрів, а у 2020 році – номер один у Європі, а також перший у світі у категорії АЦ, що працюють у сфері міжнародної економічної політики. Керівниками Брейгеля були колишні очільники центробанків – Лєшєк Бальцерович (Польщі), Жан-Клод Тріше (Європейського цен- трального банку), Ерккі Лійанен (Фінляндії). Левова частка фінансування надходить від урядів та корпоративного сектору. Формування культури інтересу до роботи аналітичних центрів у суспільстві по- винно пройти певний еволюційний шлях, зважаючи на особливості цих організацій. АЦ – це зазвичай неприбуткові організації, а, відтак, потребують фінансування, яке здебільшого має донорський характер. Стале фінансування таких неприбуткових проектів зі сторони урядів, корпоративного сектору та меценатів є наріжним каме- нем у формуванні культури АЦ. З іншого боку, в силу різних причин суспільство часто не готове сприймати ідеї, які просуваються такими організаціями. Це може зумовлюватися аболючістю пропоно- ваних змін або нерозумінням потреби їх реалізовувати. Цей виклик лише посилю- ється в добу цифровізації, коли просування дезінформаційних наративів популіст- ського характеру і вплив на громадську думку значно спрощені. Виникнення та стале функціонування АЦ може розпочатись лише тоді, коли доміну- юча частина суспільства (не просто більшість, а ті, хто просуває і підтримує важливі світоглядні зміни та ідеї, якими з часом проникається і більшість громадян та виборців, відповідно до концепції домінуючої соціальної парадигми) починає усвідомлювати важливість ролі такого інституту. Саме тому, поява аналітичних центрів, які сьогодні є найвпливовішими, пов’язана або з інтересом меценатів до просування суспільно корисних ідей, або з інтересами урядів. Це також частково пояснює чому уряди одних країн поспішають виділяти кошти на дослідження, які проводять аналітичні центри, а інші, в тому числі і Україна, – ні. Одна з причин – уряди можуть бути незацікавлені в неупереджених та об’єктивних результатах досліджень, оскільки можуть керуватись мотивами потреби обґрунту- вання популістських ідей. Або ж еліти можуть мати спрощене уявлення про світ, на- приклад, про міжнародні відносини чи економіку, вважаючи, що можуть самостійно легко вирішувати проблем. Проте, реальність виявляється іншою: перманентний стан кризи протягом 30 років незалежності фактично доводить хибність таких підходів.
- 26. 024 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Інколи уряди вдавалися до кардинально протилежних кроків, намагаючись вирішити проблеми, або ж у своїх діях суперечили політикам та принципам, які самі ж оголо- сили. Окрім того, як, наприклад, це відбувається в Україні, уряди можуть покладатися на експертизу державних дослідницьких установ, включаючи академічних інститути. Проте, у цьому випадку виникає питання, наскільки ці інститути можуть зберігати незалежність, неупередженість та незаангажованість в умовах залежності від дер- жавного фінансування, якщо уряд хоче отримати не незалежну оцінку, а лише об- ґрунтування ідей та політики, яку влада хоче реалізувати всупереч будь-яким іншим аргументам, керуючись винятково вірою чи впевненістю у правоті власних аргумен- тів та рішень. Таким чином, у суспільстві, де ще не сформована усталена культура підтримки аналі- тичних центрів, є потреба в сталому «замовнику» досліджень. Але у випадку неста- лого фінансування існує загроза, що замовники досліджень вдаватимуться до мані- пуляцій задля досягнення власних цілей. Проблема фінансування залишається актуальною для АЦ по всьому світу. За даними дослідження про стан аналітичних центрів у світі 1 , у 2022 році 29% опитаних аналі- тичних центрів очікували погіршення фінансування, 34% у 2023 та 50% у 2024 році. Протягом 2022-2023 років лише 15% повідомляли про покращення фінансування, тим часом як 34% стверджували про незмінність і 51% про погіршення становища. При цьому немає значної відмінності у статистиці за регіонами. Частка тих АЦ, які повідомляли про погіршення ситуації з фінансування, була в межах 40-63% залежно від регіону. Проблеми з фінансуванням залишаються ключовим викликом для аналітичних цен- трів (54% опитаних вказали на цю проблему), проте не єдиним. Друга пробле- ма (46%) – управлінські виклики: пошук персоналу, складність утримування висо- кокласних фахівців при неконкурентоспроможних рівнях оплати праці в секторі, виклики лідерства і партнерства в управлінні організаціями. Окрім цього, вказували на внутрішньополітичні (19%) та економічні (9%) виклики, а також на труднощі у вза- ємодії з владою (12%), яка є цільовою аудиторіє рекомендацій, що розробляються аналітичними центрами. Співіснування аналітичних центрів має свої особливості. Звичайно, між ними існує конкуренція - як здорова, так і токсична, яка може посилюватися боротьбою за фі- нансування. Проте по всьому світі АЦ демонструють і приклади кооперації. Потре- ба співпраці українських аналітичних центрів є особливо актуальною, зважаючи на ті виклики, з якими стикається країна: війна, необхідність швидких змін в країні для успішної європейської інтеграції, помилки і надмірна самовпевненість владного іс- теблішменту, загроза популізму та псевдоексперти, які поширюють популістські, а іноді й злочинні наративи. 1 https://onthinktanks.org/wp-content/uploads/2023/10/SoS-2023-Report-FINAL.pdf 024 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни
- 27. 025 025 Необхідне розширення співпраці органів влади та аналітичних центрів, роз- виток культури комунікацій, формування запиту на незалежний аналітичний продукт, врахування пропозицій АЦ у плануванні та реалізації державних по- літик. У перспективі – спрощення надання державного фінансування для вико- нання досліджень силами АЦ. Український бізнес знаходиться на стадії переходу від підтримки окремих імі- джевих проектів до фінансування стратегічних ініціатив та аналітики. Бізнес-а- соціації та галузеві об’єднання можуть активніше залучатися до співпраці з незалежними АЦ, формувати партнерства, брати персональну участь у сві- тоглядних дискусіях та обговоренні аналітичних доповідей. Особливо акту- альним це стає в контексті переговорів про членство України в ЄС, які можуть полегшити роботу українського бізнесу на європейських ринках. Міжнародні донорські структури надають найбільш суттєву матеріальну та методичну допомогу українським АЦ. При формуванні пріоритетів роботи важливо максимально враховувати стратегії самих АЦ, оцінку потреб україн- ського суспільства, а також розглянути можливість надання інституційної під- тримки українським АЦ. Аналітичні центри повинні посилити комунікацію з суспільством, використо- вувати онлайн-платформи для поширення результатів своєї роботи, готувати адаптовані версії результатів досліджень для більш ширших категорій спожи- вачів. Запорукою довіри до АЦ є дотримання високих стандартів належного вряду- вання: публікація регулярних звітів, формування прозорої структури управлін- ня, фінансова транспарентність. Горизонтальна координація між українськими АЦ, а також посилення мере- жевих зв’язків з іноземними колегами, допоможуть у реалізації амбітних за- вдань – вирішенні нагальних суспільних проблем та зростанні авторитету ін- ституту аналітичних центрів в Україні. Висновки 01 02 03 04 05 06
- 28. 026 Аналітичні центри України – драйвер для відновлення країни Даний перелік не є вичерпним і повним. Ймовірно, це лише перша спроба узагаль- нити інформацію про найбільш активні і помітні АЦ. До списку зазвичай увійшли ор- ганізації, для яких проведення аналітичних досліджень є основним видом діяльності. В Україні існують великі організації, які успішно займаються адвокацією, тренінгами, захистом прав людини або моніторингом дій влади. Частина з них також публікують аналітичні продукти як допоміжний вид діяльності для виконання своєї місії. Основним критерієм для відбору АЦ до цього переліку став випуск результатів кіль- кох аналітичних досліджень протягом останніх двох років – періоду повномасштаб- ної війни. Багато АЦ з лютого 2022 року заморозили свою діяльність, деякі співробіт- ники вступили до лав ЗСУ чи виїхали з дітьми до інших країн. Системна діяльність цих АЦ може бути відновлена після закінчення війни. В Україні є чимало публічних експертів у різних галузях, які виступають у ЗМІ чи пи- шуть аналітичні статті. Інколи вони є членами громадських організацій чи аналітичних центрів. Однак, якщо у відкритих джерелах не знайдено опублікованих результатів досліджень таких АЦ, вони, вони поки що не включаються до переліку. Каталог публікується з метою залучення цих системних АЦ до нових проектів та ак- тивізації горизонтальних зав’язків. Дані отримані в результаті анкетування та взяті з офіційних веб-сайтів відповідних аналітичних центрів. Каталог українських незалежних аналітичних центрів 01 ADASTRA Fellows Незалежний аналітичний центр із соціальних наук, який розробляє дослідження на основі даних для інновацій у політиці. Рік заснування: 2019. Генеральний директор: Тарас Проданюк. Офіційний веб-сайт: adastra.org.ua Електронна адреса для листування: adastra@adastra.org.ua Основна сфера досліджень: соціальні науки.