Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Інформаційний бюлетень #14 (грудень)

104 views

Published on

Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії
корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності
впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування
в Україні.

Published in: Law
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Інформаційний бюлетень #14 (грудень)

  1. 1. www.pravo.org.ua ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 14/2018(грудень 2018) Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні. 1. Презентація Моніторингового звіту про діяльність КСУ в аспекті захисту прав людини (28 січня) 2. Прес-конференція на тему фінансування та звітності політичних партій (31 січня) 3. Прес-конференція на тему необхідності ухвалення Закону про адміністративний збір (дата уточнюється) 4. Тренінги «Як подолати політичну корупцію: інструменти для громадського контролю» (Одеса, Львів, дати уточнюються) АНОНСИ ä ð å www.pravo.org.ua Дорогі друзі, колеги, партнери! Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаємо сил, натхнення, енергії у роботі, однодумців і надійних партнерів у досягненні поставлених цілей, нових вражень та можливостей для особистого й професійного розвитку. Дякуємо за спільну роботу і сподіваємося на плідну співпрацю на шляху розвитку і подальшого становлення України як ефективної демократичної держави в 2019 році. Команда ЦППР Інформаційний бюлетень створено за підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.
  2. 2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua КОНСТИТУЦіЯ Юлія Кириченко: «На сьогодні залишається надія на останній форпост захисту Конституції та демократичного ладу в державі – Конституційний Суд, який має виправити ці ганебні законодавчі положення». Конституційний Суд почав розгляд справи про декларування активістів 4 грудня Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційними поданнями 65 народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відповідність Конституції України (конституційності) законодавчих положень, які накладають обов’язок декларування активістів, і перейшла до закритої частини пленарного засідання для розгляду справи та ухвалення Рішення. Положення, що є предметом конституційного контролю, мають нелегітимну мету, не відповідають вимогам правової визначеності як складової принципу верховенства права, порушують право фізичних осіб, не уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на особисте і сімейне життя, принцип рівності громадян перед законом, заборону встановлення обмежень за певними ознаками. У ході розгляду справи було встановлено, що Прези­дент не надав своєї позиції, при тому, що був зобов’язаний зробити це на запит судді Конституційного Суду. На нашу думку, такими діями він виявляє неповагу до КСУ та показує невідповідність своїх реальних намірів до публічних заяв. Нагадаємо, Президент напо­ ля­гав, «що Верховна Рада і всі її фракції без винятку нарешті мають почути аргументацію громадян­сь­кого суспільства, наших партнерів, глави держави та ухва­ лити відповідальне рішення про скасування елект­р­ онного декларування». Парламент, знову-таки на відміну від позиції Голови Верховної Ради, відстоює думку, що ухвалене ним за- конодавство, що є предметом конституційного контро- лю, відповідає Конституції України. При цьому більшість вищих навчальних закладів, а також Спеціалізована антикорупційна прокуратура, авторитетні громадські організації у відповідь на запит судді-доповідача пого- дилися з аргументами подання та вказали на неконсти- туційність описаних положень. Надалі справа розглядатиметься у формі закритої частини пленарного засідання. Після цього Консти­ туційний Суд має ухвалити рішення про конституцій­ ність чи неконституційність згаданих вище положень.
  3. 3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua ЕФЕКТИВНИЙ УРЯД Оновлюються урядові документи з реформи державного управління На засіданні Уряду 18 грудня одним із питань порядку денного було внесення змін до розпоряджень від 24 червня 2016 року №474 і від 27 грудня 2017 року №1013. Ідеться про зміни до Стратегії реформування державного управління України на 2016–2020 роки (далі – Стратегії), Плану заходів з її реалізації, а також про зміни до Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади (далі – Концепції). Урядовці пропонують нову редакцію Стратегії з ура- хуванням оцінки стану державного управління експер- тами Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA), що була здійснена цього року. На жаль, оцінка не з усіх питань є схвальною. Безперечно, реформа призвела до певних позитив­ них зрушень у сфері державного управління, але й багато заходів з її реалізації не були виконані або виконувалися із затримкою чи лише частково. Тому значна кількість проблем, на які звертають увагу й експерти SIGMA, залишається. Міністерства, як і раніше, не здатні повноцінно формувати державну політику. Планування діяльності не завжди узгоджується з бюджетним процесом. Реформа організаційної структури міністерств не є системною. Так і не відбувся перерозподіл функцій з формування та реалізації державної політики між міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади (далі – ЦОВВ). Продовжує потре­ бувати вдосконалення механізм спрямування і коорди­ нації міністрами діяльності ЦОВВ. Невирішеним залишається питання структури заробітної плати державних службовців, у якій прева­ люють надбавки та доплати, а не посадовий оклад. При цьому недостатньо чітким є підхід до визначення посадових обов’язків державних службовців, не рефор­ мована система їх професійного навчання. Існують суттєві недоліки в роботі державних елект­ ронних ресурсів, які повинні спростити отримання адміні­стративних послуг. Необхідно децентралізувати базові адміністративні послуги, врегулювати на законо­ давчому рівні питання оплати адміністративних послуг. Тому реформа буде здійснюватися за раніше визна­ ченими в Стратегії напрямами з урахуванням як наявних її здобутків, так і певного негативного досвіду та оцінки SIGMA. Щодо змін до Концепції, то вони також будуть враховувати оцінку SIGMA та орієнтуватися на подаль­ ше впорядкування організації системи ЦОВВ. Концепція повинна підкріплюватися планом заходів з її реалізації, який за поточний рік так і не був ухвалений. Тому комплексних змін у системі ЦОВВ не відбулося, хоча ряд заходів і здійснювався в межах реформи державного управління. Окрім цього, у грудні Уряд реорганізував Державну фіскальну службу шляхом її поділу на Державну подат- кову службу і Державну митну службу, що сприятиме підвищенню ефективності реалізації державної політи- ки в цих сферах. Також була утворена Державна соці- альна служба, яка реалізуватиме державну політику у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей.
  4. 4. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua ДОБРОЗИЧЛИВА АДМІНІСТРАЦІЯ Уряд схвалив законопроект про адмінпроцедуру 18 грудня Уряд на своєму засіданні схвалив проект Закону «Про адміністративну процедуру». Цей документ розроблено робочою групою Міністерства юстиції України, до якої входили і представники Центру політико-правових реформ. Ухвалення закону про загальну адміністративну процедуру повинно заповнити суттєву прогалину в українському законодавстві – у частині відносин публічної адміністрації з громадянами і бізнесом. Цей закон уже давно вимагає від України ЄС, він передбачений багатьма урядовими стратегіями і планами. Під час обговорення на засіданні Уряду Міністр Кабі­нету Міністрів України Олександр Саєнко зазначив: «Головне завдання цього документа – гарантія й захист прав і свобод, інтересів громадян. Як це можна зробити? Впровадити чітку процедуру дій державного службовця, державних органів щодо громадян для того, щоб усі були рівні перед законом, щоб не було свавілля чиновника на місцях, і для того, щоб суд мав чітку можливість скасувати або визначити законність того чи іншого рішення державного органу в разі порушення цієї процедури». Нагадаємо, що такий закон надасть громадянам цілу низку механізмів для запобігання свавіллю чиновників. Це, зокрема: • встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого для неї адміністра­ тив­ного акта; • впровадження категорії «заінтересованих осіб» та їх права також бути вислуханими перед прийняттям адміністративного акта; • встановлення обов’язку органів влади мотивувати свої несприятливі (відмовні та зобов’язуючі) рішення та зазначати порядок їх оскарження; • встановлення права особи на доступ до матеріалів справи (усіх документів, що передують прийняттю рішення органом влади); • встановлення правила про набрання чинності адміністративним актом з моменту доведення його до відома особи (осіб) і визначення чіткого порядку такого доведення; • можливості розвитку ефективних механізмів поза­судового порядку оскарження адміністративних актів, зокрема шляхом утворення спеціальних коле­ гіаль­них органів на громадських засадах. «Разом з Мін’юстом і багатьма колегами з інших міністерств, науковцями та іноземними експертами ми пройшли тривалий і цікавий шлях з доопрацювання цього законопроекту в робочій групі. Тому дуже радію, що Уряд підтримав його і передає до Парламенту. Але дуже важливо, щоб Кабінет Міністрів за підтримки і Глави держави тепер доклав належних зусиль для якнайшвидшого ухвалення законопроекту в першому читанні і проходження наступних етапів народження цього системоутворюючого для держави Закону», – зазначив експерт ЦППР Віктор Тимощук.
  5. 5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua СПРАВЕДЛИВИЙ СУД Обрано нових членів Вищої ради правосуддя 19-20 грудня відбувся XVI позачерговий з’їзд суддів України. У з’їзді взяло участь 275 делегатів, які мали обрати чотирьох членів Вищої ради правосуддя з-поміж 21 кандидата. Членів Вищої ради правосуддя вирішили обирати за квотним принципом: 2 суддів – від адміністративних судів, 1 суддю – від господарських судів, 1 суддю – від загальних судів. Переможцями стали: Світлана Шелест, Олег Прудивус – за квотою адміністративних судів, Лариса Іванова – за квотою господарських судів, Наталія Краснощокова – за квотою загальних судів. Цікаво, що про переможців з’їзду було відомо зазда­ легідь і є серйозні зауваження до їхньої доброчесності. Ті кандидати, про яких у пресі говорили як про погоджених з «Банковою», зрештою і стали членами Вищої ради правосуддя. 19-20 грудня відбулася також всеукраїнська конференція працівників прокуратури, яка обрала двох членів Вищої ради правосуддя – прокурора Віктора Матвійчука та адвоката Ігоря Фоміна. Щодо обох були висловлені серйозні застереження громадськості. Продовжуються конкурси до Верховного та Вищого антикорупційного судів У грудні продовжилися конкурсні процедури до Верховного та Вищого антикорупційного судів. Відповідно до повідомлень з сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Комісія передала Громад­ській раді міжнародних експертів усі практичні завдання кандидатів на посади суддів у Вищому анти­ ко­руп­ційному суді України, а також усі копії досьє кандидатів. Також стали відомі результати виконання прак­тич­ ного завдання кандидатами на посади суддів Верхов­ ного Суду. З березня 2019 року в Україні запрацює електронний суд 1 грудня у газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Створення такої системи передбачено Законом від 3 жовтня 2017 року і є кроком у напрямку впро­вад­ження в Україні електронного судочинства. Зокрема, за допомогою ЄСІТС відбуватиметься обмін доку­мен­тами між судом та учасниками судового процесу, а також онлайн можна буде ознайомитися з мате­ріалами справи. Відповідно до тексту оголошення з 1 січня 2019 ро­ку ЄСІТС функціонуватиме в тестовому режимі, а з 1 бе­ резня почнеться дослідна експлуатація системи у складі восьми модулів, включаючи модуль «Електронний суд». «Результати призначення членів Вищої ради правосуддя продемонстрували ментальну залежність суддів та прокурорів і готовність більшості учасників суддівського та прокурорського самоврядування голосувати за вказівкою зверху. Це показує, що інститути суддівського і прокурорського самовряду­вання в Україні не відбулися, а судді і прокурори не стали вільними людьми», – переконаний експерт ЦППР Роман Куйбіда.
  6. 6. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua Обрано Громадську раду доброчесності 17 грудня відбулися збори представників гро­ мад­ських об’єднань для обрання другого складу Громадської ради доброчесності – органу, покли­ каного сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики під час кваліфі­ кацій­ного оцінювання. У зборах узяло участь 11 з 12 об’єднань, які відпові­ дали критеріям, визначеним законом. За результатами голосування представників громадських об’єднань обрано 20 членів нового складу Громадської ради доброчесності. Представники громадських об’єднань вирішили також обрати трьох «запасних» членів на випадок дострокового припинення повноважень когось із членів ГРД. Членами Громадської ради доброчесності стали: • Вадим Валько; • Євген Воробйов; • Михайло Жернаков; • Роман Куйбіда; • Андрій Кулібаба; • Антон Марчук; • Роман Маселко; • Володимир Міщенко; • Євгенія Моторевська; • Дмитро Остапенко; • Денис Савченко; • Андрій Савчук; • Максим Середа; • Роман Смалюк; • Дмитро Стригун; • Наталія Соколенко; • Роман Сухоставець; • Галина Чижик; • Тарас Шепель; • Олег Яким’як. П’ятеро з них були номіновані Центром політико- правових реформ.
  7. 7. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua ЧЕСНІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ Верховний Суд вирішив проблему кваліфікації насильницьких злочинів правоохоронців 5 грудня Велика палата Верховного Суду ухвалила постанову про насильницькі злочини, вчинені співробіт­ ни­ками правоохоронних органів. Проблема кваліфікації зазначених злочинів виникла після набрання чинності Законом про візову лібераліза- цію з ЄС від 2014 року. Цим Законом, зокрема, були вне- сені зміни до статей 364 і 365 Кримінального кодексу. Відповідно до них для притягнення до відповідаль­ності за зловживання владою та перевищення влади співро- бітником правоохоронного органу необхідне завдання шкоди розміром 88 100 грн і більше. Після набрання чинності зазначеним Законом скла- лася різна практика щодо насильницьких злочинів пра- воохоронців, вчинених як до, так і після набрання ним чинності. Верховний Суд вирішив, що при застосуванні наси­ль­­ства чи погрозі його застосування з боку право­ охоронців не має значення завданий розмір шкоди. Це діяння є самостійним складом злочину, яке повинно ка- ратися законом. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів стала розпорядником бюджетних коштів 7 грудня Президент підписав Закон про Державний бюджет на 2019 рік, у якому Кваліфікаційно-дисциплі- нарна комісія прокурорів уперше визначена самостій- ним розпорядником бюджетних коштів. На діяльність Комісії наступного року в бюджеті передбачено більше 15 млн грн. Від Генерального прокурора до Комісії пере- йшли повноваження з призначення прокурорів на поса- ди та притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі їх звільнення. Незважаючи на прямі вимоги Закону про прокура- туру, Комісія з моменту створення у 2017 році в повно- му обсязі фінансувалася за рахунок коштів Генераль- ної прокуратури. Це могло бути причиною незаконного впливу з боку Генерального прокурора на її діяльність. Не в останню чергу через таку фінансову залежність Комісія досі не наважилася застосувати дисциплінарні стягнення до очільників прокуратури. Під час розгляду справ проти Генерального прокурора Юрія Луценка та Головного військового прокурора Анатолія Матіоса про порушення ними принципу презумпції невинуватості та проти заступника Генерального прокурора Дмитра Сторожука про його участь у з’їзді політичної партії Комісія не знайшла в їхніх діях жодних порушень. Парламент не подолав вето Президента на Закон про приватну детективну діяльність 18 грудня Верховна Рада не змогла подолати вето Президента на Закон про приватну розшукову (детективну) діяльність (реєстр. № проекту 3726). Закон передбачав можливість запровадження в Україні нової професії – приватного детектива. Ліцензування цього виду діяльності планувалося здійснювати органами Міністерства юстиції. Завданням детективів повинна була стати допомога в зборі відомостей для захисту осіб у кримінальному провадженні, розшук боржників та їх майна тощо. Відмова Парламенту підтримати Закон з пропози­ціями Глави держави означає, що цей вид діяльності і надалі не буде законодавчо врегульований. Відсутність контролю держави матиме наслідком поширеність незаконних втручань у сферу особистого і сімейного життя.
  8. 8. ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ №14/2018 (грудень 2018) ä ð åwww.pravo.org.ua ПРОТИкорупції Один із аудиторів НАБУ склав свої повноваження 19 грудня Павло Жебрівський, якого в червні цього року Президент делегував до складу комісії із прове- дення зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) діяльності НАБУ, написав заяву про припи­нення сво- їх повноважень. Відповідність Жебрівського цій посаді була щонайменше сумнівною, оскільки Закон «Про На- ціональне антикорупційне бюро України» передбачає, що аудитором можуть бути особи, які мають значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних орга- нізаціях. Жебрівський не працював ані в закордонних інституціях, ані в міжнародних організаціях. Підставою для заяви Жебрівського стала відсутність затверджених підзаконних актів та виділеного бюджету для проведення аудиту. У самому Законі не визначено, яким чином має проводитися аудит та не передбачено фінансування. Негативний висновок такого аудиту – можливість звільнити з посади директора НАБУ Артема Ситника, тому тривалий час відбувалися спроби призначення аудиторів у непрозорий спосіб. З огляду на цей ризик увагу питанню аудиту приділив Міжнародний валютний фонд: в останньому меморандумі між Україною та МВФ зазначено, що українська сторона розробить технічне завдання для проведення аудиту в консультації з фахівцями МВФ, забезпечить комісію всіма необхідними ресурсами, а в разі негативного висновку аудиту до звіту мають бути додані доказова база та детальне обґрунтування такого рішення.Тепер Президент має обрати нового представника до комісії з проведен- ня аудиту, така особа повинна повністю відповідати вимогам ст. 26 Закону «Про Націо­нальне антикоруп- ційне бюро України». Щоб забезпечити високу довіру до результатів аудиту, найбільш доцільним видається призначення визнаного міжнародного фахівця з бездо- ганною репутацією, досвідом антикорупційної діяльно- сті та/або проведення аудиту правоохоронних органів. Верховний Суд визнав законним рішення приховати декларації військових прокурорів 6 грудня судді Касаційного адміністративного суду Верховного Суду ухвалили рішення про законність засекречування декларацій військових прокурорів, чим залишили в силі попередні рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Навесні 2017 року на виконання постанови Голов- ного військового прокурора Анатолія Матіоса НАЗК ухвалило рішення вилучити із публічного доступу елек- тронні декларації 72 військових прокурорів. Громад- ська організація «Центр протидії корупції» оскаржува- ла це рішення в судовому порядку. Свою позицію ЦПК, зокрема, обґрунтовував відсутністю у НАЗК відповідних повноважень, а в Законі «Про запобігання корупції» – відповідної підстави для обмеження доступу до елек- тронних декларацій посадовців. «Центр протидії корупції» вже заявив, що буде звер- татися до Європейського суду з прав людини. Водночас громадськість та ЗМІ дотепер не можуть ознайомитися з деклараціями військових прокурорів, незважаючи на те, що раніше до деяких з них виникали питання про обґрунтованість статків та повноту відомостей, зазна- чених у деклараціях.
  9. 9. www.pravo.org.ua e-mail: centre@pravo.org.ua тел.: +38 044 278 03 17 +38 044 278 03 72 факс: +38 044 278 16 55 м. Київ, вул. Хрещатик, 4, оф. 13, поштовий індекс: 01001 www.facebook.com/pravo.org.ua/

×