Екологічне виховання молоді;захист навколишнього середовища.

1. ЛЕКЦІЯ 1
ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ЇЇ
ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ.

2. • ТЕРМІН ЕКОЛОГІЯ В НАШ ЧАС СТАВ ШИРОКО ВІДОМИМ І ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИМ. НА
ПОЧАТКУ СТОЛІТТЯ ЙОГО ЗНАЛИ ЛИШ ВЧЕНІ БІОЛОГИ, А В 60-Х РОКАХ ХХ
СТОЛІТТЯ, КОЛИ РОЗВИНУЛАСЯ ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА КРИЗА, ЯК КРИЗА У
ВЗАЄМИНАХ ЛЮДИНИ ІЗ СЕРЕДОВИЩЕМ ІСНУВАННЯ, ВИНИК ЕКОЛОГІЧНИЙ РУХ,
ЩО НАБУВАЄ ВСЕ БІЛЬШОГО РОЗМАХУ
• ПРЕДМЕТ "ЕКОЛОГІЯ" БУЛО ВВЕДЕНО В СЕРЕДНІ ТА ВИЩІЙ ШКОЛІ. НА РУБЕЖІ
ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ ЦЕ ПОНЯТТЯ ДОСЯГЛО НАЙВИЩОГО ПОЛІТИЧНОГО РІВНЯ І
ЕКОЛОГІЧНИЙ ІМПЕРАТИВ СТАВ ВИЗНАЧАТИ РОЗВИТОК МАТЕРІАЛЬНОГО
ВИРОБНИЦТВА ТА КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОЛОГІЯ СТАЛА ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА
НЕ ЛИШЕ НАУКОЮ, АЛЕ Й СПОСОБОМ МИСЛЕННЯ, ПОВЕДІНКИ, РЕАЛЬНІСТЮ ДІЙ.
ВОНА СТАЛА ОДНІЄЮ З СТОРІН ГУМАНІЗМУ, ЩО ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ДУХОВНІСТЬ,
РОЗУМІННЯ ЄДНОСТІ ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ, ВИСОКУ КУЛЬТУРУ ТА ІНТЕЛЕКТ.

3. • Є. ГЕККЕЛЬ ТЕРМІНОМ "ЕКОЛОГІЯ" ВИЗНАЧИВ БІОЛОГІЧНУ НАУКУ, ЩО ВИВЧАЄ
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІЗМІВ З ОТОЧУЮЧИМ ЇХ СЕРЕДОВИЩЕМ. В НАШ ЧАС ЦЕЙ
ТЕРМІН СТАВ ЗВИЧНИМ І З НИМ ПОВ'ЯЗУЄТЬСЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ
НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН. БУДЬ-ЯКА ЗМІНА СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ Є
КОМПЕТЕНЦІЄЮ ЕКОЛОГІЇ.
• ЕКОЛОГІЯ, ПОСТІЙНО ЗБІЛЬШУЮЧИ НАБІР ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА,
ВИВЧАЄ ЇХ ВПЛИВ НА ОСОБИНИ, ПОПУЛЯЦІЇ, НА ЛЮДИНУ. ЗВІДСИ ВИПЛИВАЄ
ПРЯМИЙ ЗВ'ЯЗОК ЕКОЛОГІЇ З ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЛЮДИНИ, ОСОБЛИВО
З ТАКИМИ МАСШТАБНИМИ ВИРОБНИЦТВАМИ, ЯК ЕНЕРГЕТИКА, ПАЛИВНО- ТА
РЕСУРСОВИДОБУВНІ КОМПЛЕКСИ, ХІМІЯ, ТРАНСПОРТ, ЛІСОВЕ ТА СІЛЬСЬКЕ
ГОСПОДАРСТВО, ТОЩО.

4. ЗАВДАННЯ ЕКОЛОГІЇ
• ОДНИМ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЇ Є ОПТИМІЗАЦІЯ ВЗАЄМИН МІЖ ЛЮДИНОЮ, З ОДНОГО
БОКУ, ОКРЕМИМИ ВИДАМИ ТА ПОПУЛЯЦІЯМИ, ЕКОСИСТЕМАМИ - З ДРУГОГО. ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ ВАЖЛИВИМ Є ВРАХУВАННЯ
ЕКОЛОГІЧНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ ТА РЕАЛЬНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ВАЖЛИВОСТІ КОЖНОГО ВИДУ, ПОПУЛЯЦІЇ
ТА ЕКОСИСТЕМИ. В ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВСІХ ВИДІВ, ПОПУЛЯЦІЙ ТА ЕКОСИСТЕМ НА НАШІЙ
ПЛАНЕТІ ВВАЖАЄТЬСЯ ЕКОЛОГІЧНО ТА ЕКОНОМІЧНО ДОЦІЛЬНИМ, А КОНЦЕПЦІЯ АЛЬТЕРНАТИВНО
КОРИСНИХ ТА ШКІДЛИВИХ Є ХИБНОЮ.
• ОПТИМІЗАЦІЯ СПІВІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ ЗІ ЗБАЛАНСОВАНИМИ ВЗАЄМИНАМИ, КОТРІ ПОВИННІ
СУПРОВОДЖУВАТИСЬ МІНІМАЛЬНИМИ ВТРАТАМИ ВРОЖАЮ, МІНІМАЛЬНИМ ЗБИТКАМИ, ЩО
ЗАВДАЮТЬСЯ ЖИВИМ ОРГАНІЗМАМ ТА НЕЖИВІЙ ПРИРОДІ, СПОРУДАМ ТА ПАМ'ЯТНИКАМ КУЛЬТУРИ,
НЕДОПУЩЕННЯМ ЗНИКНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ТВАРИННОГО ТА РОСЛИННОГО СВІТУ, ЗАПОБІГАННЯМ
ДИСКОМФОРТУ УРБАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗРОСТАННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ, ЦЕ
МОЖЕ БУТИ ДОСЯГНУТО ЕКОНОМІЧНОЮ РЕГЛАМЕНТАЦІЄЮ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ,
ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ КОТРОЇ НЕОБХІДНІ ЕКОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ, ПЕРЕКОНАНІСТЬ І НЕОБХІДНОСТІ РІШУЧИХ
ДІЙ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРИРОДІ ТА ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ.
• ВИНИКНЕННЯ НА ПЛАНЕТІ ЛОКАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ КАТАСТРОФ ЗУМОВЛЮЄ НЕОБХІДНІСТЬ
РОЗРОБКИ ДІЄВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В НАВКОЛИШНЄ
СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ЗАБРУДНЕННЯ, СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ОЩАДЛИВИХ, МАЛОВІДХОДНИХ І
БЕЗВІДХОДНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЕКОНОМІЇ РЕСУРСІВ.

5. ХАРАКТЕРНА РИСА ЕКОЛОГІЇ
• ХАРАКТЕРНОЮ РИСОЮ ЕКОЛОГІЇ Є ТЕ, ЩО ВОНА НАЛЕЖИТЬ ДО ЧИСЛА НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН
З ПРОСТОЮ ЛІНІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ, ОСКІЛЬКИ ВОНА Є МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЮ. В ТОЙ ЖЕ
ЧАС ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ Є ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗАКОНІВ ЯКОМОГА РАНІШЕ. В
ПРОЦЕСІ СВОГО РОЗВИТКУ ТА ОСВОЄННЯ ЛЮДИНОЮ НОВИХ ДИСЦИПЛІН ЕКОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ
ПОВИННІ НЕПЕРЕРВНО НАКОПИЧУВАТИСЯ.
• ЕКОЛОГІЯ Є СПІЛЬНОЮ БАЗОЮ СПІВПРАЦІ ФАХІВЦІВ ВСІХ НАПРЯМКІВ: НАТУРАЛІСТІВ ТА
ІНЖЕНЕРІВ, ЕКСПЕРИМЕНТАТОРІВ ТА ВЧЕНИХ-ТЕОРЕТИКІВ, БІОЛОГІВ, МАТЕМАТИКІВ, МЕДИКІВ,
МЕТЕОРОЛОГІВ, ДЛЯ КОТРИХ ЕКОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ Є ЖИТТЄВО НЕОБХІДНИМИ. НАБУТТЯ
КОЖНОЮ ЛЮДИНОЮ ЕКОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ БУДЕ СПРИЯТИ ДБАЙЛИВОМУ СТАВЛЕННЮ ДО
ПРИРОДИ, ЗБЕРЕЖЕННЮ ЇЇ, ТА МЕНШІЙ КІЛЬКОСТІ УДАРІВ З ЇЇ БОКУ У ВІДПОВІДЬ НА БЕЗДУШНЕ
СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ.
• ВСЕ БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ БЕРЕ УЧАСТЬ В ДІЯЛЬНОСТІ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, А
ЕКОЛОГІЯ СТАЄ ВСЕ БІЛЬШ ВАЖЛИВОЮ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ І ЇЇ ІСНУВАННЯ НА ПЛАНЕТІ.
ДУМАТИ ГЛОБАЛЬНО, А ДІЯТИ ЛОКАЛЬНО - ОСЬ АКТУАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ДЕВІЗ СЬОГОДЕННЯ.

6. СКЛАДОВІ ЕКОЛОГІЇ
• ЕКОЛОГІЯ - ЧАСТИНА БІОЛОГІЇ, ЩО ВИВЧАЄ ВІДНОСИНИ ОРГАНІЗМІВ (ОСОБИН, ПОПУЛЯЦІЙ, БІОЦЕНОЗІВ ТОЩО) МІЖ
СОБОЮ ТА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ, НАЗИВАЄТЬСЯ БІОЕКОЛОГІЄЮ.
• ДО СКЛАДУ БІОЕКОЛОГІЇ ВКЛЮЧАЄТЬСЯ ЕКОЛОГІЯ ОСОБИН (АУТОЕКОЛОГІЯ), ПОПУЛЯЦІЙ (ПОПУЛЯЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ,
ДЕМЕКОЛОГІЯ) ТА СПІЛЬНОТ (СИНЕКОЛОГІЯ).
• АУТОЕКОЛОГІЯ ВИВЧАЄ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ ПРЕДСТАВНИКІВ ВИДУ З ОТОЧУЮЧИМ ЙОГО СЕРЕДОВИЩЕМ. ВОНА, ГОЛОВНИМ
ЧИНОМ, ВИВЧАЄ МЕЖІ СТІЙКОСТІ ВИДУ І ЙОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ: ТЕПЛА, СВІТЛА,
ВОЛОГИ, РОДЮЧОСТІ І Т. П., А ТАКОЖ ДОСЛІДЖУЄ ДІЮ СЕРЕДОВИЩА НА МОРФОЛОГІЮ, ФІЗІОЛОГІЮ І ПОВЕДІНКУ
ОРГАНІЗМУ, РОЗКРИВАЄ ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ДІЇ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ.
• СИНЕКОЛОГІЯ АНАЛІЗУЄ СТОСУНКИ МІЖ ОСОБИНАМИ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ВИДІВ ДАНОГО УГРУПОВАННЯ
ОРГАНІЗМІВ, А ТАКОЖ МІЖ НИМИ І ДОВКІЛЛЯМ.
• У ТРИДЦЯТІ РОКИ СФОРМУВАЛАСЯ ПОПУЛЯЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ - ДЕМЕКОЛОГІЯ, ЯКА ВИВЧАЄ СТРУКТУРУ ВИДУ:
• · БІОЛОГІЧНУ,
• · СТАТЕВУ,
• · ВІКОВУ,
• · ЕТІОЛОГІЧНУ,
• · ОПИСУЄ КОЛИВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ І ВСТАНОВЛЮЄ ЇХ ПРИЧИНИ.

7. ВЧЕННЯ ВЕРНАДСЬКОГО ПРО НООСФЕРУ
• З ГЕНІАЛЬНОЮ ПРОЗОРЛИВІСТЮ В. ВЕРНАДСЬКИЙ ПЕРЕДБАЧАВ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ РЕВОЛЮЦІЮ XX СТОЛІТТЯ З УСІМА ЇЇ
НАСЛІДКАМИ ДЛЯ БІОСФЕРИ. САМЕ В ПІЗНАННІ
ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ БІОСФЕРИ І ЛЕЖИТЬ КЛЮЧ ДО
РОЗУМНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. У НАШІ ДНІ ОСОБЛИВУ
АКТУАЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЄ ВЧЕННЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО
ПЕРЕХІД БІОСФЕРИ В НООСФЕРУ, ЩО МОЖЕ ПОСЛУЖИТИ
ОСНОВОЮ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЕКОЛОГІЧНИХ
ПРОБЛЕМ.
• ВЕРНАДСЬКИЙ ЩЕ У 1913 РОЦІ ЗОВСІМ ВИРАЗНО, КОРОТКО,
НАДЗВИЧАЙНО ЦІКАВО І ЗМІСТОВНО ОХАРАКТЕРИЗУВАВ
ГЕОХІМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДСТВА. ВІН ПИСАВ: "В ОСТАННІ
СТОЛІТТЯ З'ЯВИВСЯ НОВИЙ ФАКТОР, ЩО ЗБІЛЬШУЄ КІЛЬКІСТЬ
ВІЛЬНИХ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ПЕРЕВАЖНО ГАЗІВ І МЕТАЛІВ, НА
ЗЕМНІЙ ПОВЕРХНІ. ФАКТОРОМ ЦИМ Є ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ".
• ПРОДОВЖУЮЧИ ДІЯЛЬНІСТЬ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ, ЛЮДИНА
ЗДІЙСНЮЄ ТАКІ ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЯКИХ НЕ БУЛО РАНІШ НА
ЗЕМЛІ. ВИДІЛЯЄТЬСЯ В ЧИСТОМУ ВИГЛЯДІ ЗАЛІЗО, ОЛОВО,
СВИНЕЦЬ, АЛЮМІНІЙ, НІКЕЛЬ І БАГАТО ІНШИХ ХІМІЧНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ. КІЛЬКІСТЬ МЕТАЛІВ, ЩО ДОБУВАЮТЬСЯ І
ВИПЛАВЛЯЮТЬСЯ ЛЮДИНОЮ, ДОСЯГАЄ КОЛОСАЛЬНИХ РОЗМІРІВ
І ЗРОСТАЄ З КОЖНИМ РОКОМ. ЩЕ БІЛЬШ ЗНАЧНИЙ ВИДОБУТОК
ПАЛЬНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

8. ВЧЕННЯ ВЕРНАДСЬКОГО
ПРО НООСФЕРУ
• ЩЕ БІЛЬШИЙ ВПЛИВ РОБИТЬ ЛЮДИНА ПОВНОЮ ЗМІНОЮ ОБРАЗУ ЗЕМЛІ, ЩО РОБИТЬСЯ НИМ В УСЕ
БІЛЬШИХ І БІЛЬШИХ РОЗМІРАХ У МІРУ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І ПОШИРЕННЯ ВПЛИВУ КУЛЬТУРНОГО
ЛЮДСТВА. ЗЕМНА ПОВЕРХНЯ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ У МІСТА І КУЛЬТУРНУ ЗЕМЛЮ, І РІЗКО ЗМІНЮЄ
СВОЇ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.
• ЗМІНЮЮЧИ ХАРАКТЕР ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І ХІМІЧНИХ ПРОДУКТІВ, ЛЮДИНА ВИКОНУЄ РОБОТУ
КОСМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ. ВОНА З КОЖНИМ РОКОМ Є УСЕ БІЛЬШ ЗНАЧНИМ ФАКТОРОМ У
МІНЕРАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ ЗЕМНОЇ КОРИ І МАЛО - ПОМАЛУ ЗМІНЮЄ ЇХНІЙ НАПРЯМОК"
(В.І.ВЕРНАДСЬКИЙ).
• В. ВЕРНАДСЬКИЙ НАПОЛЕГЛИВО ПІДКРЕСЛЮВАВ ЗВ'ЯЗОК ПЛАНЕТНИХ І КОСМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ.
ВІН ПИСАВ: "У НАШОМУ СТОРІЧЧІ БІОСФЕРА ОДЕРЖУЄ ЗОВСІМ НОВЕ РОЗУМІННЯ. ВОНА
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЯК ПЛАНЕТАРНЕ ЯВИЩЕ КОСМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ. ЛЮДСТВО ЯК ЖИВА РЕЧОВИНА
НЕРОЗДІЛЬНО ПОВ'ЯЗАНЕ З МАТЕРІАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ВИЗНАЧЕНОЇ
ГЕОЛОГІЧНОЇ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ - З ЇЇ БІОСФЕРОЮ. ВОНО НЕ МОЖЕ ФІЗИЧНО БУТИ ВІД НЕЇ
НЕЗАЛЕЖНИМ НА ЖОДНУ ХВИЛИНУ".
• ТУТ ОЧЕВИДНЕ ПРАГНЕННЯ НАУКОВОЇ ДУМКИ ЗНАЙТИ ЄДНІСТЬ ПРИРОДНИХ І СОЦІАЛЬНО-
ІСТОРИЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ПОБАЧИТИ І ПРОАНАЛІЗУВАТИ ХІД ВЗАЄМНОГО ВПЛИВУ . У ЦИХ ЦІЛЯХ
ВЕРНАДСЬКИЙ ВИДІЛИВ ОСОБЛИВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ БІОСФЕРИ, ЗВ'ЯЗАНИЙ ІЗ СОЦІАЛЬНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ЛЮДИНИ.

9. ВЧЕННЯ ВЕРНАДСЬКОГО ПРО
НООСФЕРУ
• КЛАСИЧНІ НАУКОВІ УЯВЛЕННЯ ВЕРНАДСЬКОГО І ЇХ ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК У СУЧАСНОМУ
ПРИРОДОЗНАВСТВІ З УСІЄЮ ЯСНІСТЮ ВКАЗУЮТЬ, ЩО ЛЮДСТВО СТАЄ УСЕ БІЛЬШ МОГУТНЬОЮ
ГЕОЛОГІЧНОЮ СИЛОЮ, ЯКА КАРДИНАЛЬНИМ ОБРАЗОМ ПЕРЕТВОРЮЄ БІОСФЕРУ, ПОВЕРХНЮ
ПЛАНЕТИ, НАВКОЛОЗЕМНИЙ КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР. АЛЕ ТИМ САМИМ ЛЮДСТВО БЕРЕ НА СЕБЕ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРОДОВЖЕННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ БАГАТЬОХ НАЙВАЖЛИВІШИХ
БІОСФЕРНИХ ПРОЦЕСІВ І МЕХАНІЗМІВ.
• НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ДОСЯГЛА ГЛОБАЛЬНИХ МАСШТАБІВ ВПЛИВУ НА
БІОСФЕРУ, ЗМІНЮЮЧИ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ВОДНИЙ БАЛАНС ПЛАНЕТИ, РОБЛЯЧИ СИЛЬНИЙ
ВПЛИВ НА ҐРУНТИ, РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ. АНТРОПОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ СТВОРИЛА
НОВІ ТОКСИЧНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ БІОСФЕРИ, ЩО В КІНЦЕВОМУ РЕЗУЛЬТАТІ МОЖЕ
СТВОРИТИ ПОГРОЗУ ІСНУВАННЯ САМОЇ ЛЮДИНИ.
• ВЗАЄМИНИ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ НОСЯТЬ СКЛАДНИЙ ХАРАКТЕР І МАЮТЬ ПОТРЕБУ В
РЕТЕЛЬНОМУ І ПОВНОМУ ВИВЧЕННІ. УСПІХИ ЛЮДСТВА В СПОЖИВАННІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ПІЗНАННЯ ЗАКОНІВ ПРИРОДИ І ВМІЛОГО "ЇХНЬОГО ВИКОРИСТАННЯ. ЛЮДСТВО ЯК
ЧАСТИНА ПРИРОДИ МОЖЕ ІСНУВАТИ ТІЛЬКИ В ПОСТІЙНІЙ ВЗАЄМОДІЇ З НЕЮ, ОДЕРЖУЮЧИ ВСЕ
НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ.
• ЛЮДСТВУ ДЛЯ СВОГО ПОДАЛЬШОГО ІСНУВАННЯ НЕОБХІДНО ПІКЛУВАТИСЯ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.. І ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНІ ВЕЛИКІ ЗНАННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ І
ШИРОКЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЇХ У ВСІХ ГАЛУЗЯХ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

10. СТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

11. • ОДНІЄЮ З НАЙАКТУАЛЬНІШИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ Є ВЗАЄМОДІЯ ЛЮДИНИ З
ПРИРОДОЮ. ВАЖЛИВИМ АСПЕКТОМ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ
РЕСУРСІВ Є ОСВІТА ЛЮДЕЙ В ОБЛАСТІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЕКОЛОГІЧНЕ
ВИХОВАННЯ ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ, А ОСОБЛИВО ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ.
ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА ВИРОСТАЄ В ПРОБЛЕМУ ПЕРЕТВОРЕННЯ СТИХІЙНОГО ВПЛИВУ
ЛЮДЕЙ НА ПРИРОДУ, В СВІДОМО, ЦІЛЕСПРЯМОВАНО, ПЛАНОМІРНО РОЗВИВАЮЧУ
ВЗАЄМОДІЮ З НЕЮ. ТАКА ВЗАЄМОДІЯ МОЖЕ БУТИ ЗДІЙСНЕНА ПРИ НАЯВНОСТІ В КОЖНІЙ
ЛЮДИНІ ДОСТАТНЬОГО РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ,
ФОРМУВАННЯ ЯКИХ ПОЧИНАЄТЬСЯ З РАННЬОГО ДИТИНСТВА І ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ВСЕ
ЖИТТЯ.
• СУЧАСНА МОЛОДЬ ВСТУПАЄ В ЕПОХУ НЕ ЛИШЕ БУРХЛИВОГО РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ,
А Й НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА ДЕМОГРАФІЧНОГО
ВИБУХУ. ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ, ГІДРОСФЕРИ ТА ЛІТОСФЕРИ,
НАКОПИЧЕННЯ ВЕЛИЧЕЗНИХ ОБ'ЄМІВ ВІДХОДІВ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ
ОДНОЧАСНОМУ ВИСНАЖЕННІ МАЙЖЕ ВСІХ ВИДІВ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ПРИЗВЕЛИ ДО
РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ. ЛЮДСТВУ ПОТРІБНА НОВА ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ, ВИСОКА
ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА І СВІДОМІСТЬ. СЬОГОДНІ В УСІХ РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ
ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА СТАЄ НЕВІД'ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ
НАСЕЛЕННЯ.

12. БЕРЕЖІТЬ ПРИРОДУ!