SlideShare a Scribd company logo
Розв’язки ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з фізики 24 01.2018р.
8 клас
1. Площа під графіком визначає пройдений шлях. До першої зупинки автобус проїхав шлях
l1=10 м/с40 с+8 м/с40 с=720 м. Аналогічно між зупинками він проїжджав шлях 720 м, тоді
шлях з початку руху до другої зупинки l2=1440 м, до третьої зупинки l3=2160 м.
Щоб Чебурашка встиг на початок першої зупинки, його швидкість повинна бути
м/с4,14
с30-с80
м720
1  . Щоб встигнути на закінчення зупинки, швидкість повинна бути
м/с12
с30-с90
м720
2  . Отже на першій зупинці Чебурашка не встигне сісти в автобус. Щоб
встигнути на початок другої зупинки швидкість повинна бути м/с3,10
с30-с170
м1440
3  . А це
означає, що рухаючись зі швидкістю 11 м/с, Чебурашка обжене автобус, прибіжить на
зупинку через час с131
м/с11
м1440
t , почекає автобус 9 с і сяде в нього на початку другої
зупинки.
Отже час руху в чоботах-швидкоходах 131 с.
2. Нехай S1 - площа поперечного перерізу дерев'яного циліндра. Після того, як на циліндр
поставили кубик, об’єм зануреної в воду частини збільшився на аS1, внаслідок чого рівень
води піднявся на h2 – h1. Оскільки об’єм води незмінний, то аS1=(h2 – h1) S. , де S – площа
перерізу посудини, звідки 5
121



hh
a
S
S
.
Сила тяжіння, що діє на кубик, дорівнює зміні архімедової сили, що діє на циліндр
agSVg 101   , звідки об’єм кубика
1
10

 aS
V  .
Після того, як кубик впав, циліндр плаває як і раніше, а кубик витясняє об’єм води V. Тоді
новий рівень води в посудині
S
aS
hh
1
10
13


 =300+ 


57,2
601
304,4 мм.
3. Оскільки нитка нерозтяжна, то сила натягу в різних точках однакова.
Позначимо її Т. Тоді можна записати Мg=3T. В залежності від того,
яка маса вантажу М, він може перебувати в спокої, рухатись вгору або
вниз. Під час руху в різних напрямках сила тертя матиме різний
напрям.
а) вантаж М рухається вгору: вантаж m рухається вниз, сила тертя F
напрямлена вгору. Тоді T+FT=mg, або
Мg = 3mg3FT. Звідси М=3 кг.
б) вантаж М рухається вниз: вантаж m рухається вгору, сила тертя F напрямлена вниз. Тоді
T= mg+FT, або
Мg = 3mg+3FT. Звідси М=9 кг.
Отже, якщо маса вантажу М менша за 3 кг, він рухатиметься вгору, більша
9 кг – рухатиметься вниз. Якщо ж 3 кг<М<9 кг, то вантаж перебуватиме у
спокої.
4. Запишемо рівняння теплового балансу для першого випадку:
свв(V0-V)(t0-t1)=саV(t1-t) де V0- початковий об’єм води. Тут враховано, що
при зануренні алюмінієвої деталі частина води виллється, а теплота перейде
до деталі тільки від води, що залишилася.
Підставимо значення і знайдемо звідси початковий об’єм води: V0400,7 см3
.
Після занурення другої деталі в посудині залишиться V1 =200,7 см3
води. Охолонувши до
0 0
С, вода віддасть кількість теплоти Q1=cвV1(10
С-00
С)=842,94 Дж.
Перша деталь,охолонувши до 0 0
С віддасть кількість теплоти Q2=cаV(10
С-00
С)=237,6 Дж.
а) б)
Друга деталь, нагрівшись до 0 0
С отримає кількість теплоти Q=cаV(1000
С-00
С)=23760 Дж.
Різниця між відданою і отриманою кількістю теплоти становить Q3 =22679,46 Дж, чого
достатньо, щоб перетворити в лід воду масою

3Q
m  0,0677 кг, що є меншим від наявної
води в посудині. Отже, вміст посудини буде таким: два алюмінієві циліндри, 67,7 г льоду і
133 г води, що мають температуру 0 0
С.
5. . Визначити масу лінійки і густину речовини, із якої вона виготовлена.
Обладнання: мірна лінійка, монета номіналом 5 копійок (масою 4,3 г), аркуш
міліметрового паперу, учнівський стіл.
Під час виконання завдання необхідно:
– розробити теорію експерименту, вивести розрахункову формулу;
– описати послідовність вимірювань, провести вимірювання;
– виконати обчислення шуканої величини;
– вказати шляхи підвищення точності експерименту.
Розв'язок. Вимірюємо розміри лінійки. Обчислюємо об’єм лінійки. Масу лінійки вимірюємо
з умови рівноваги лінійки з монетою як важеля. За опору важеля беремо край поверхні
столу.
9 клас
1. Довжина колони визначається відстанню між першим і останнім спортсменами. У момент,
коли перший спортсмен стає на рухому доріжку, його швидкість стає більшою за швидкість
останнього спортсмена, і довжина колони почне збільшуватися. В залежності від
співвідношення параметрів задачі можливі два випадки:
а) Перший спортсмен зійде з доріжки до того, як на ньому виявиться останній спортсмен.
Цей випадок реалізується, якщо час

L
t 1 знаходження спортсмена на доріжці менший, ніж
час
u
l
t 2 , який потрібно останньому в колоні спортсмену, щоб дійти до доріжки. В цьому
випадку максимальна довжина колони досягається в той момент, коли перший спортсмен
зійде з рухомої доріжки (оскільки потім швидкість першого спортсмена завжди буде не
більшою за швидкість останнього). За час руху першого спортсмена по рухомій доріжці
останній спортсмен пройде відстань

L
uut 1 і виявиться на відстані

L
ul  від її початку.
Перший спортсмен в цей час знаходиться на відстані довжини доріжки L від її початку, тому
довжина колони дорівнює

L
ulL  .
б) Останній спортсмен виявиться на доріжці до того, як з неї зійде перший, тобто t1> t2. В
цьому випадку максимальна довжина колони буде досягнута в той момент, коли останній
спортсмен стає на доріжку. Це станеться через час t2 і за цей час перший спортсмен проїде по
доріжці відстань
u
l
t  2 . Отже, довжина колони
u
l
 .
2. Графік залежності FА (h) має три зломи, які
відповідають зміні площі перерізу тіла і повного його
занурення. Положення зломів знаходиться шляхом
продовження лінійних залежностей до їх перетину.
Аналізуючи таблицю, можна також зробити
висновок, що у точках 10 см і 17 см лінійні
залежності перетинаються, що відповідає зміні площі
перерізу. Визначити точку повного занурення за
графіком точно не можна, але з таблиці видно, що від
17 см до 24 см зміна на 1 см занурення відповідає
зміні виштовхувальної сили на 0,1 Н. Після 25 см тіло повністю занурене, бо
виштовхувальна сила не змінюється, отже повне занурення відбулося від 24 до 25 см. Після
24 см виштовхувальна сила збільшилася на 0,06 Н. З лінійної залежності випливає, що
xh
Н06,0
cм1
Н1,0
 . Звідси hx=0,06 см. Тобто повне занурення відбулося в точці 24,6 см. Отже
висоти циліндрів 10см,
7 см і 7,6 см. Найпологіший графік від 17 см до 24,6 см. При зміні висоти на 1 см
виштовхувальна сила змінюється на 0,1 Н, тобто зміна об’єму найменша, а значить в цієї
частини тіла найменша площа поперечного перерізу. Згідно умови S3=10 см2
. На першій
ділянці зміна на 1 см висоти спричиняє зміну виштовхувальної сили на 0,3 Н, отже S1=30 см2
,
на другій ділянці зміна на 1 см висоти спричиняє зміну виштовхувальної сили на 0,6 Н, отже
S2=60 см2
.
Оскільки FA=gV, то для першої ділянки 3
2
1000
01,0003,010
3
м
кг
мм
кг
Н
Н
gSh
F
gV
F AA


 .
3. Запишемо рівняння теплового балансу для першого випадку:
свв(V0-V)(t0-t1)=саV(t1-t) де V0- початковий об’єм води. Тут враховано, що при зануренні
алюмінієвої деталі частина води виллється, а теплота перейде до деталі тільки від води, що
залишилася.
Підставимо значення і знайдемо звідси початковий об’єм води: V0400,7 см3
.
Після занурення другої деталі в посудині залишиться V1 =200,7 см3
води. Охолонувши до
0 0
С, вода віддасть кількість теплоти Q1=cвV1(10
С-00
С)=842,94 Дж.
Перша деталь,охолонувши до 0 0
С віддасть кількість теплоти Q2=cаV(10
С-00
С)=237,6 Дж.
Друга деталь, нагрівшись до 0 0
С отримає кількість теплоти Q=cаV(1000
С-00
С)=23760 Дж.
Різниця між відданою і отриманою кількістю теплоти становить Q3 =22679,46 Дж, чого
достатньо, щоб перетворити в лід воду масою

3Q
m  0,0677 кг, що є меншим від наявної
води в посудині. Отже, вміст посудини буде таким: два алюмінієві циліндри, 67,7 г льоду і
133 г води, що мають температуру 0 0
С.
4. Нехай кількість сторін в многокутнику n. Опір кожної сторони R.
а) Коло можна розглядати як паралельне з'єднання опорів R і (n-1)R.
Загальний опір
n
Rn
RnRR
RnR
R
)1()1(
1




 .
б) Коло можна розглядати як паралельне з'єднання опорів 2R і (n-2)R.
Загальний опір
n
Rn
RnRR
RnR
R
)42(
22
)2(2
2




 .
Напруга незмінна, тому зменшення сили струму в 1,5 разів означає
збільшення опору в 1,5 разів. Отже
5,1
)1(
)42(



n
Rn
n
Rn
; 5,1
1
42



n
n
. Звідси n=5. Отже в многокутнику 5 вершин.
5. Один із способів, який на думку авторів дасть точніший результат.
Завдання ускладнюється, оскільки в ненатягнутому стані нитка збирається «гармошкою» і
щоб її натягнути і прикласти декілька разів сірникову коробку «не вистачає рук». Тому
пропонуємо намотати нитку навколо коробки вздовж трьох різних напрямків (а,b,с).
В результаті наближено отримаємо:
10b+10c=50 см або b+c=5 см (1).
8a+7c=50 см (2).
6а+5b=50 см (3).
Тоді визначаємо з (1) b =5c; з (2) a=6,250,875c і підставляємо в (3):
37,5-5,25c+25-5c=50.
10,25c=12,5.
с1,22 см.
Тоді з (1) b3,78 см; з (2) а=5,18 см.
10 клас
1. Зобразимо еквівалентну схему, уявно розбивши куб на дві частини: перша – передня грань
і права бічна, друга – задня грань і ліва бічна. Вони між собою
з'єднані паралельно.
Контакти А і В можна розмістити в будь-яких точках на лівій і
правій частинах схеми.
Оскільки всі опори однакові, то в силу симетрії схеми, струми
через резистори у вітках KC і ML не йдуть. Отже, ці резистори
можна забрати, і це не призведе до перерозподілу струмів в колі і
зміни загального опору.
При послідовному з’єднанні сила струму однакова. Згідно умови через більшість резисторів
проходить сила струму 2 А, то це означає, що у всіх паралельно з'єднаних вітках сила струму
2 А, а значить загальна сила струму (в провіднику, під'єднаному до А чи В становить 2А4=8
А.
Через ідеальну перемичку проходить струм, що дорівнює сумі струмів через резистори у
вітках А'K і А'M, що видно зі схеми в умові задачі. Оскільки у кожній вітці струм 2 А, то
через перемичку йде струм 4 А.
2. Маса рідини у горизонтальній частині трубки m=Sl, де S – площа перерізу трубки.
Згідно другого закону Ньютона F=ma, де F=pS . p – тиск, який створюється різницею рівнів
рідини: p=gh. Тоді ghS=Sl
2
2
l
. Звідси
g
l
h
2
22

 .
3. F=FHCos(1); mg=FHSin(2). Звідси F = mg сtg (3).
FHСos= FT(4); N=Mg+ FHSin(5).
Підставимо (2) в (5): N=Mg+ mg=(M+ m)g(6)
FT=N(7).
Підставимо (6), (7) і (1) в (4): F=(M+ m)g (8).
Підставимо (3) у (8): mg сtg=(M+ m)g. Звідси




ctg
M
m .
Після підстановки m=2 кг.
4. На підставці лежить вантаж, прикріплений легкою пружиною до стелі. В початковий
момент пружина не розтягнута. Підставку починають опускати із прискоренням а. За який
час t вантаж відірветься від підставки? Жорсткість пружини k, маса вантажу m.
Розв’язок.
Необхідно розглядати два випадки можливих значень прискорення:
Якщо ga  , то 0t - тобто в цьому випадку вантаж відразу відірветься від
підставки.
Якщо ga  , тоді протягом часу  t;0 (t – шуканий час) вантаж буде рухатись
рівноприскорено разом із підставкою з прискоренням а із стану спокою ( 00  ).
Протягом цього інтервалу часу під час руху на вантаж діятимуть сила тяжіння
gm ; сила пружності SkFпр  , де
2
2
ta
S

 - видовження пружини, рівне
переміщенню вантажу; а також сила реакції опори N, яка направлена вертикально
вгору, як і сила пружності.
Skgmam  .
 agmSk  , або  agm
at
k 
2
2
звідки:
 
ak
agm
t



2
Відповідь. 0t при ga  і
 
ak
agm
t



2
, якщо ga  .
5. Визначити швидкість витікання води із шприца Вважати, що шприц знаходиться в
горизонтальному положенні.
Обладнання: шприц, аркуш паперу у клітинку, стаканчик з водою.
Розв’язок.
Швидкість витікання води знайдемо  = L/t=L/(2h/g)1/2
.
11 клас
1. Під час обертання кульки виникає доцентрове
прискорення RnRa 222
4  , яке напрямлене горизонтально. Тут
R=lSin. Тоді  Sinlna  22
4 (1).
Запишемо ІІ закон Ньютона в проекціях на горизонтальну і вертикальну
осі:
Гор: maSinFSinF   21 (2); Вер: 021  mgCosFCosF  (3).
Враховуючи, що F1=4F2, з рівняння (3) отримаємо
Cos
mg
F
3
2  (4). Тоді
Cos
mg
F
3
4
1  (5).
Підставимо (1), (4) і (5) в (2): 

SinlnmSin
Cos
mg
 22
4
3
5
.
Звідси
 Cosl
g
Cosl
g
n




3
5
2
1
34
5
2
. Після підстановки n1,33 рад/с.
2. Позначимо тиск точок 1 і 3 через p0, а об'єм точок 2 і 4 через V0.
Нехай при переході з 1 в 2 тиск змінюється на p, а об'єм на V. Такі ж самі зміни тиску і
об'єму будуть і при переході з 3 в 4.
Кількість теплоти, яка підводиться до газу на ділянці 1-2: 121212 AUQ  .
Кількість теплоти, яка відводиться від газу на ділянці 3-4: 434334 AUQ  .
Запишемо рівняння Менделєєва-Клапейрона для кожного стану газу.
1: )( 001 VVpRT  ; 2: 002 )( VppRT 
3: )( 003 VVpRT  4: 004 )( VppRT 
Віднімемо від (2) (1) і від (3) (4).
h
L
L
VppVTTR  0012 )( ; VppVTTR  0043 )( . Як бачимо зміна температури T2-T1
дорівнює зміні температури T3-T4, отже однакові і зміни внутрішніх енергій U12 і U43.
Робота А12 більша за роботу А43 на величину
2
А
(половину площі ромба), отже і кількість
теплоти Q12 більша за кількість теплоти Q34 на величину
2
А
.
3.
а) Розглянемо схему, замінивши всі вітки після першої певним
опором, який зображено квадратом. Оскільки
U0=3,4 В, а діод відкривається, коли напруга на ньому 1 В, то
UD1=1 В, а UАВ= UR1= Uквадрата1=2,4 В.
Згідно закону Ома IR1=2,4 А. Аналогічно, продовжуючи
розкривати схему, можна записати, що діод UD2
відкриється, коли напруга на ньому буде 1 В, тобто UD2=1
В, а UCD= UR2= Uквадрата2 =1,4 В. IR2=1,4 А
Аналогічно UD3=1 В, а UR3=0,4 В, IR3=0,4 А.
Наступний діод не зможе відкритись, бо напруга менша за
1 В, струм в наступних вітках не йде, тому
I D3 =IR3=0,4 А,
I D2= I D3+ IR2=1,8 А. I D1= I D2+ IR1=4,2 А.
Відповідь: I D1 =4,2 А, I D2=1,8 А, I D3 =0,4 А; IR1=2,4 А,
IR2=1,4 А, IR3=0,4 А. В наступних діодах і резисторах
струм не йде.
б) При напрузі U0<1 В, струм не йде. При напрузі
1 ВU0<2 В, струм іде через перший діод і перший
резистор.
1
10
0
R
UU
I D
 . Якщо U0=2 В, то І0=1 А. При
цьому відкривається другий діод. Якщо U0=3 В,
відкривається третій діод, при цьому UR2=1 В, IR2=1А.
Тоді I0=IR2+IR1=3А. Графік зображено на малюнку.
4. При замкнутому ключі заряд конденсатора 11 CUq  , де U1 – напруга на конденсаторі:
1
21
1 R
RR
U



. Після підстановки q1 = 600 мкКл. Енергія конденсатора 18
2
2
1
1 
C
q
W мДж.
При розімкненому ключі заряд конденсатора 22 CUq  , де U2=. Після підстановки
q2 = 2400 мкКл, а енергія конденсатора 288
2
2
2
1 
C
q
W мДж. Роботу по підзарядці
конденсатора виконують сторонні сили, при цьому виділяється певна кількість теплоти.
QWq  . Звідси WqQ   . Після підстановки Q=162 мДж.
5. Визначити коефіцієнт тертя дерев’яного бруска по горизонтальній кришці столу.
Обладнання: дерев’яний брусок, вимірювальна лінійка,нитка.
Р о з в ’ я з а н н я . Прикладемо до однієї з бокових граней бруска горизонтально
направлену силу F, під дією якої брусок вдасться зрушити з місця. Якщо ж цю силу
прикласти на певній висоті h від основи бруска, то він буде перекидатись через відповідне
ребро. Це означає, що момент сили F відносно осі, яка проходить через дане ребро, більший
0
0
від моменту сили тяжіння mg, що діє на брусок відносно тієї ж осі,
але в протилежному напрямі. Можна експериметально знайти
найменшу висоту її, при якій дані моменти сил будуть рівними (тіло
почне перекидатись):
де а - довжина ребра бруска, перпендикулярного до осі обертання.
Якщо прийняти до уваги те, що
де – F1 сила тертя, розписана далі через коефіцієнт тертя , масу тіла m та прискорення
вільного падіння g, то
звідки
Вимірявши а та h, можна обчислити коефіцієнт тертя бруска по горизонтальній поверхні.

More Related Content

Similar to розвязки ііі етап 2

Zbirnyk zadach
Zbirnyk zadachZbirnyk zadach
Zbirnyk zadach
ssuser57f03b
 
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізикизавдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
ivan1660
 
2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада
Vasilij Goncharenko
 
математика ІІІ етап
математика ІІІ етапматематика ІІІ етап
математика ІІІ етап
Тетяна Герман
 
2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада
Vasilij Goncharenko
 
Тригонометричні функції
Тригонометричні функціїТригонометричні функції
Тригонометричні функції
Юра Марчук
 
8161 кв нерівність3
8161 кв нерівність38161 кв нерівність3
8161 кв нерівність3jasperwtf
 
опорні факти геометрія 9 клас
опорні факти геометрія 9 класопорні факти геометрія 9 клас
опорні факти геометрія 9 клас
Oksana_Babenko
 
Презентація
ПрезентаціяПрезентація
Презентація
lulettta
 
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
lulettta
 
Задачі на рух 4 клас
Задачі на рух 4 класЗадачі на рух 4 клас
Задачі на рух 4 клас
Сергій Ільчишин
 
8057 трикутники
8057 трикутники8057 трикутники
8057 трикутникиjasperwtf
 
6932 вписані чотирикутники
6932 вписані чотирикутники6932 вписані чотирикутники
6932 вписані чотирикутникиjasperwtf
 

Similar to розвязки ііі етап 2 (14)

Zbirnyk zadach
Zbirnyk zadachZbirnyk zadach
Zbirnyk zadach
 
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізикизавдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
завдання ііі етапу всеукраїнської олімпіади з фізики
 
2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада
 
математика ІІІ етап
математика ІІІ етапматематика ІІІ етап
математика ІІІ етап
 
2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада2014 математика олимпиада
2014 математика олимпиада
 
Тригонометричні функції
Тригонометричні функціїТригонометричні функції
Тригонометричні функції
 
Tema 11
Tema 11Tema 11
Tema 11
 
8161 кв нерівність3
8161 кв нерівність38161 кв нерівність3
8161 кв нерівність3
 
опорні факти геометрія 9 клас
опорні факти геометрія 9 класопорні факти геометрія 9 клас
опорні факти геометрія 9 клас
 
Презентація
ПрезентаціяПрезентація
Презентація
 
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
Одиничне коло. Градусна та радіанна міри кутів.
 
Задачі на рух 4 клас
Задачі на рух 4 класЗадачі на рух 4 клас
Задачі на рух 4 клас
 
8057 трикутники
8057 трикутники8057 трикутники
8057 трикутники
 
6932 вписані чотирикутники
6932 вписані чотирикутники6932 вписані чотирикутники
6932 вписані чотирикутники
 

More from ivan1660

формула тисячної
формула тисячноїформула тисячної
формула тисячної
ivan1660
 
тренажер фізичні величини
тренажер фізичні величинитренажер фізичні величини
тренажер фізичні величини
ivan1660
 
Rezerforda.
 Rezerforda. Rezerforda.
Rezerforda.
ivan1660
 
Agregat ctan voda
Agregat ctan vodaAgregat ctan voda
Agregat ctan voda
ivan1660
 
лекція учителі фізики
лекція учителі фізикилекція учителі фізики
лекція учителі фізики
ivan1660
 
тиждень фізики
тиждень фізикитиждень фізики
тиждень фізики
ivan1660
 
позакласна робота з фізики
позакласна робота з фізикипозакласна робота з фізики
позакласна робота з фізики
ivan1660
 
тренажер фізичні величини
тренажер фізичні величинитренажер фізичні величини
тренажер фізичні величини
ivan1660
 
форми позакласної роботи з учнями
форми позакласної роботи з учнямиформи позакласної роботи з учнями
форми позакласної роботи з учнями
ivan1660
 
форми роботи з фізики
форми роботи з фізикиформи роботи з фізики
форми роботи з фізики
ivan1660
 
контр робота 8 варіантів
контр робота 8 варіантівконтр робота 8 варіантів
контр робота 8 варіантів
ivan1660
 
презентация1 подорож
презентация1 подорожпрезентация1 подорож
презентация1 подорож
ivan1660
 
Презентація Тиск. Сила тиску.
Презентація Тиск. Сила тиску.Презентація Тиск. Сила тиску.
Презентація Тиск. Сила тиску.
ivan1660
 
Презентація радіоактивність
Презентація радіоактивністьПрезентація радіоактивність
Презентація радіоактивність
ivan1660
 
Походження і розвиток всесвіту
Походження і розвиток всесвітуПоходження і розвиток всесвіту
Походження і розвиток всесвіту
ivan1660
 
Будова всесвIту
Будова всесвIтуБудова всесвIту
Будова всесвIту
ivan1660
 
Плавлення і кристалізація тіл.
 Плавлення і кристалізація тіл. Плавлення і кристалізація тіл.
Плавлення і кристалізація тіл.
ivan1660
 
92 1402328769 galaktyka
92 1402328769 galaktyka92 1402328769 galaktyka
92 1402328769 galaktyka
ivan1660
 
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-lPlavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
ivan1660
 
Plavlennja i kristalizacija
Plavlennja i kristalizacijaPlavlennja i kristalizacija
Plavlennja i kristalizacija
ivan1660
 

More from ivan1660 (20)

формула тисячної
формула тисячноїформула тисячної
формула тисячної
 
тренажер фізичні величини
тренажер фізичні величинитренажер фізичні величини
тренажер фізичні величини
 
Rezerforda.
 Rezerforda. Rezerforda.
Rezerforda.
 
Agregat ctan voda
Agregat ctan vodaAgregat ctan voda
Agregat ctan voda
 
лекція учителі фізики
лекція учителі фізикилекція учителі фізики
лекція учителі фізики
 
тиждень фізики
тиждень фізикитиждень фізики
тиждень фізики
 
позакласна робота з фізики
позакласна робота з фізикипозакласна робота з фізики
позакласна робота з фізики
 
тренажер фізичні величини
тренажер фізичні величинитренажер фізичні величини
тренажер фізичні величини
 
форми позакласної роботи з учнями
форми позакласної роботи з учнямиформи позакласної роботи з учнями
форми позакласної роботи з учнями
 
форми роботи з фізики
форми роботи з фізикиформи роботи з фізики
форми роботи з фізики
 
контр робота 8 варіантів
контр робота 8 варіантівконтр робота 8 варіантів
контр робота 8 варіантів
 
презентация1 подорож
презентация1 подорожпрезентация1 подорож
презентация1 подорож
 
Презентація Тиск. Сила тиску.
Презентація Тиск. Сила тиску.Презентація Тиск. Сила тиску.
Презентація Тиск. Сила тиску.
 
Презентація радіоактивність
Презентація радіоактивністьПрезентація радіоактивність
Презентація радіоактивність
 
Походження і розвиток всесвіту
Походження і розвиток всесвітуПоходження і розвиток всесвіту
Походження і розвиток всесвіту
 
Будова всесвIту
Будова всесвIтуБудова всесвIту
Будова всесвIту
 
Плавлення і кристалізація тіл.
 Плавлення і кристалізація тіл. Плавлення і кристалізація тіл.
Плавлення і кристалізація тіл.
 
92 1402328769 galaktyka
92 1402328769 galaktyka92 1402328769 galaktyka
92 1402328769 galaktyka
 
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-lPlavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
Plavlennya kristal-zac-ya-tverdih-t-l
 
Plavlennja i kristalizacija
Plavlennja i kristalizacijaPlavlennja i kristalizacija
Plavlennja i kristalizacija
 

Recently uploaded

Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинСучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
tetiana1958
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
tetiana1958
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
estet13
 
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdfLOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
Olga Kudriavtseva
 
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdfKUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
Olga Kudriavtseva
 
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежністьСимон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdfПідсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
ssuser7541ef1
 
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdfPOPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
Olga Kudriavtseva
 
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
santomihail264
 
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
Репетитор Історія України
 

Recently uploaded (11)

Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинСучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослин
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
 
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdfLOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
 
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
 
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdfKUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
 
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежністьСимон Петлюра – видатний борець за незалежність
Симон Петлюра – видатний борець за незалежність
 
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdfПідсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
 
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdfPOPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
 
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
Презентація-Поняття-про-глобальні-проблеми-людства.-Роль-світової-громадськос...
 
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
 

розвязки ііі етап 2

  • 1. Розв’язки ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з фізики 24 01.2018р. 8 клас 1. Площа під графіком визначає пройдений шлях. До першої зупинки автобус проїхав шлях l1=10 м/с40 с+8 м/с40 с=720 м. Аналогічно між зупинками він проїжджав шлях 720 м, тоді шлях з початку руху до другої зупинки l2=1440 м, до третьої зупинки l3=2160 м. Щоб Чебурашка встиг на початок першої зупинки, його швидкість повинна бути м/с4,14 с30-с80 м720 1  . Щоб встигнути на закінчення зупинки, швидкість повинна бути м/с12 с30-с90 м720 2  . Отже на першій зупинці Чебурашка не встигне сісти в автобус. Щоб встигнути на початок другої зупинки швидкість повинна бути м/с3,10 с30-с170 м1440 3  . А це означає, що рухаючись зі швидкістю 11 м/с, Чебурашка обжене автобус, прибіжить на зупинку через час с131 м/с11 м1440 t , почекає автобус 9 с і сяде в нього на початку другої зупинки. Отже час руху в чоботах-швидкоходах 131 с. 2. Нехай S1 - площа поперечного перерізу дерев'яного циліндра. Після того, як на циліндр поставили кубик, об’єм зануреної в воду частини збільшився на аS1, внаслідок чого рівень води піднявся на h2 – h1. Оскільки об’єм води незмінний, то аS1=(h2 – h1) S. , де S – площа перерізу посудини, звідки 5 121    hh a S S . Сила тяжіння, що діє на кубик, дорівнює зміні архімедової сили, що діє на циліндр agSVg 101   , звідки об’єм кубика 1 10   aS V  . Після того, як кубик впав, циліндр плаває як і раніше, а кубик витясняє об’єм води V. Тоді новий рівень води в посудині S aS hh 1 10 13    =300+    57,2 601 304,4 мм. 3. Оскільки нитка нерозтяжна, то сила натягу в різних точках однакова. Позначимо її Т. Тоді можна записати Мg=3T. В залежності від того, яка маса вантажу М, він може перебувати в спокої, рухатись вгору або вниз. Під час руху в різних напрямках сила тертя матиме різний напрям. а) вантаж М рухається вгору: вантаж m рухається вниз, сила тертя F напрямлена вгору. Тоді T+FT=mg, або Мg = 3mg3FT. Звідси М=3 кг. б) вантаж М рухається вниз: вантаж m рухається вгору, сила тертя F напрямлена вниз. Тоді T= mg+FT, або Мg = 3mg+3FT. Звідси М=9 кг. Отже, якщо маса вантажу М менша за 3 кг, він рухатиметься вгору, більша 9 кг – рухатиметься вниз. Якщо ж 3 кг<М<9 кг, то вантаж перебуватиме у спокої. 4. Запишемо рівняння теплового балансу для першого випадку: свв(V0-V)(t0-t1)=саV(t1-t) де V0- початковий об’єм води. Тут враховано, що при зануренні алюмінієвої деталі частина води виллється, а теплота перейде до деталі тільки від води, що залишилася. Підставимо значення і знайдемо звідси початковий об’єм води: V0400,7 см3 . Після занурення другої деталі в посудині залишиться V1 =200,7 см3 води. Охолонувши до 0 0 С, вода віддасть кількість теплоти Q1=cвV1(10 С-00 С)=842,94 Дж. Перша деталь,охолонувши до 0 0 С віддасть кількість теплоти Q2=cаV(10 С-00 С)=237,6 Дж. а) б)
  • 2. Друга деталь, нагрівшись до 0 0 С отримає кількість теплоти Q=cаV(1000 С-00 С)=23760 Дж. Різниця між відданою і отриманою кількістю теплоти становить Q3 =22679,46 Дж, чого достатньо, щоб перетворити в лід воду масою  3Q m  0,0677 кг, що є меншим від наявної води в посудині. Отже, вміст посудини буде таким: два алюмінієві циліндри, 67,7 г льоду і 133 г води, що мають температуру 0 0 С. 5. . Визначити масу лінійки і густину речовини, із якої вона виготовлена. Обладнання: мірна лінійка, монета номіналом 5 копійок (масою 4,3 г), аркуш міліметрового паперу, учнівський стіл. Під час виконання завдання необхідно: – розробити теорію експерименту, вивести розрахункову формулу; – описати послідовність вимірювань, провести вимірювання; – виконати обчислення шуканої величини; – вказати шляхи підвищення точності експерименту. Розв'язок. Вимірюємо розміри лінійки. Обчислюємо об’єм лінійки. Масу лінійки вимірюємо з умови рівноваги лінійки з монетою як важеля. За опору важеля беремо край поверхні столу. 9 клас 1. Довжина колони визначається відстанню між першим і останнім спортсменами. У момент, коли перший спортсмен стає на рухому доріжку, його швидкість стає більшою за швидкість останнього спортсмена, і довжина колони почне збільшуватися. В залежності від співвідношення параметрів задачі можливі два випадки: а) Перший спортсмен зійде з доріжки до того, як на ньому виявиться останній спортсмен. Цей випадок реалізується, якщо час  L t 1 знаходження спортсмена на доріжці менший, ніж час u l t 2 , який потрібно останньому в колоні спортсмену, щоб дійти до доріжки. В цьому випадку максимальна довжина колони досягається в той момент, коли перший спортсмен зійде з рухомої доріжки (оскільки потім швидкість першого спортсмена завжди буде не більшою за швидкість останнього). За час руху першого спортсмена по рухомій доріжці останній спортсмен пройде відстань  L uut 1 і виявиться на відстані  L ul  від її початку. Перший спортсмен в цей час знаходиться на відстані довжини доріжки L від її початку, тому довжина колони дорівнює  L ulL  . б) Останній спортсмен виявиться на доріжці до того, як з неї зійде перший, тобто t1> t2. В цьому випадку максимальна довжина колони буде досягнута в той момент, коли останній спортсмен стає на доріжку. Це станеться через час t2 і за цей час перший спортсмен проїде по доріжці відстань u l t  2 . Отже, довжина колони u l  . 2. Графік залежності FА (h) має три зломи, які відповідають зміні площі перерізу тіла і повного його занурення. Положення зломів знаходиться шляхом продовження лінійних залежностей до їх перетину. Аналізуючи таблицю, можна також зробити висновок, що у точках 10 см і 17 см лінійні залежності перетинаються, що відповідає зміні площі перерізу. Визначити точку повного занурення за графіком точно не можна, але з таблиці видно, що від 17 см до 24 см зміна на 1 см занурення відповідає
  • 3. зміні виштовхувальної сили на 0,1 Н. Після 25 см тіло повністю занурене, бо виштовхувальна сила не змінюється, отже повне занурення відбулося від 24 до 25 см. Після 24 см виштовхувальна сила збільшилася на 0,06 Н. З лінійної залежності випливає, що xh Н06,0 cм1 Н1,0  . Звідси hx=0,06 см. Тобто повне занурення відбулося в точці 24,6 см. Отже висоти циліндрів 10см, 7 см і 7,6 см. Найпологіший графік від 17 см до 24,6 см. При зміні висоти на 1 см виштовхувальна сила змінюється на 0,1 Н, тобто зміна об’єму найменша, а значить в цієї частини тіла найменша площа поперечного перерізу. Згідно умови S3=10 см2 . На першій ділянці зміна на 1 см висоти спричиняє зміну виштовхувальної сили на 0,3 Н, отже S1=30 см2 , на другій ділянці зміна на 1 см висоти спричиняє зміну виштовхувальної сили на 0,6 Н, отже S2=60 см2 . Оскільки FA=gV, то для першої ділянки 3 2 1000 01,0003,010 3 м кг мм кг Н Н gSh F gV F AA    . 3. Запишемо рівняння теплового балансу для першого випадку: свв(V0-V)(t0-t1)=саV(t1-t) де V0- початковий об’єм води. Тут враховано, що при зануренні алюмінієвої деталі частина води виллється, а теплота перейде до деталі тільки від води, що залишилася. Підставимо значення і знайдемо звідси початковий об’єм води: V0400,7 см3 . Після занурення другої деталі в посудині залишиться V1 =200,7 см3 води. Охолонувши до 0 0 С, вода віддасть кількість теплоти Q1=cвV1(10 С-00 С)=842,94 Дж. Перша деталь,охолонувши до 0 0 С віддасть кількість теплоти Q2=cаV(10 С-00 С)=237,6 Дж. Друга деталь, нагрівшись до 0 0 С отримає кількість теплоти Q=cаV(1000 С-00 С)=23760 Дж. Різниця між відданою і отриманою кількістю теплоти становить Q3 =22679,46 Дж, чого достатньо, щоб перетворити в лід воду масою  3Q m  0,0677 кг, що є меншим від наявної води в посудині. Отже, вміст посудини буде таким: два алюмінієві циліндри, 67,7 г льоду і 133 г води, що мають температуру 0 0 С. 4. Нехай кількість сторін в многокутнику n. Опір кожної сторони R. а) Коло можна розглядати як паралельне з'єднання опорів R і (n-1)R. Загальний опір n Rn RnRR RnR R )1()1( 1      . б) Коло можна розглядати як паралельне з'єднання опорів 2R і (n-2)R. Загальний опір n Rn RnRR RnR R )42( 22 )2(2 2      . Напруга незмінна, тому зменшення сили струму в 1,5 разів означає збільшення опору в 1,5 разів. Отже 5,1 )1( )42(    n Rn n Rn ; 5,1 1 42    n n . Звідси n=5. Отже в многокутнику 5 вершин. 5. Один із способів, який на думку авторів дасть точніший результат. Завдання ускладнюється, оскільки в ненатягнутому стані нитка збирається «гармошкою» і щоб її натягнути і прикласти декілька разів сірникову коробку «не вистачає рук». Тому пропонуємо намотати нитку навколо коробки вздовж трьох різних напрямків (а,b,с). В результаті наближено отримаємо: 10b+10c=50 см або b+c=5 см (1). 8a+7c=50 см (2). 6а+5b=50 см (3).
  • 4. Тоді визначаємо з (1) b =5c; з (2) a=6,250,875c і підставляємо в (3): 37,5-5,25c+25-5c=50. 10,25c=12,5. с1,22 см. Тоді з (1) b3,78 см; з (2) а=5,18 см.
  • 5. 10 клас 1. Зобразимо еквівалентну схему, уявно розбивши куб на дві частини: перша – передня грань і права бічна, друга – задня грань і ліва бічна. Вони між собою з'єднані паралельно. Контакти А і В можна розмістити в будь-яких точках на лівій і правій частинах схеми. Оскільки всі опори однакові, то в силу симетрії схеми, струми через резистори у вітках KC і ML не йдуть. Отже, ці резистори можна забрати, і це не призведе до перерозподілу струмів в колі і зміни загального опору. При послідовному з’єднанні сила струму однакова. Згідно умови через більшість резисторів проходить сила струму 2 А, то це означає, що у всіх паралельно з'єднаних вітках сила струму 2 А, а значить загальна сила струму (в провіднику, під'єднаному до А чи В становить 2А4=8 А. Через ідеальну перемичку проходить струм, що дорівнює сумі струмів через резистори у вітках А'K і А'M, що видно зі схеми в умові задачі. Оскільки у кожній вітці струм 2 А, то через перемичку йде струм 4 А. 2. Маса рідини у горизонтальній частині трубки m=Sl, де S – площа перерізу трубки. Згідно другого закону Ньютона F=ma, де F=pS . p – тиск, який створюється різницею рівнів рідини: p=gh. Тоді ghS=Sl 2 2 l . Звідси g l h 2 22   . 3. F=FHCos(1); mg=FHSin(2). Звідси F = mg сtg (3). FHСos= FT(4); N=Mg+ FHSin(5). Підставимо (2) в (5): N=Mg+ mg=(M+ m)g(6) FT=N(7). Підставимо (6), (7) і (1) в (4): F=(M+ m)g (8). Підставимо (3) у (8): mg сtg=(M+ m)g. Звідси     ctg M m . Після підстановки m=2 кг. 4. На підставці лежить вантаж, прикріплений легкою пружиною до стелі. В початковий момент пружина не розтягнута. Підставку починають опускати із прискоренням а. За який час t вантаж відірветься від підставки? Жорсткість пружини k, маса вантажу m. Розв’язок. Необхідно розглядати два випадки можливих значень прискорення: Якщо ga  , то 0t - тобто в цьому випадку вантаж відразу відірветься від підставки. Якщо ga  , тоді протягом часу  t;0 (t – шуканий час) вантаж буде рухатись рівноприскорено разом із підставкою з прискоренням а із стану спокою ( 00  ). Протягом цього інтервалу часу під час руху на вантаж діятимуть сила тяжіння gm ; сила пружності SkFпр  , де 2 2 ta S   - видовження пружини, рівне переміщенню вантажу; а також сила реакції опори N, яка направлена вертикально вгору, як і сила пружності. Skgmam  .  agmSk  , або  agm at k  2 2 звідки:   ak agm t    2 Відповідь. 0t при ga  і   ak agm t    2 , якщо ga  .
  • 6. 5. Визначити швидкість витікання води із шприца Вважати, що шприц знаходиться в горизонтальному положенні. Обладнання: шприц, аркуш паперу у клітинку, стаканчик з водою. Розв’язок. Швидкість витікання води знайдемо  = L/t=L/(2h/g)1/2 . 11 клас 1. Під час обертання кульки виникає доцентрове прискорення RnRa 222 4  , яке напрямлене горизонтально. Тут R=lSin. Тоді  Sinlna  22 4 (1). Запишемо ІІ закон Ньютона в проекціях на горизонтальну і вертикальну осі: Гор: maSinFSinF   21 (2); Вер: 021  mgCosFCosF  (3). Враховуючи, що F1=4F2, з рівняння (3) отримаємо Cos mg F 3 2  (4). Тоді Cos mg F 3 4 1  (5). Підставимо (1), (4) і (5) в (2):   SinlnmSin Cos mg  22 4 3 5 . Звідси  Cosl g Cosl g n     3 5 2 1 34 5 2 . Після підстановки n1,33 рад/с. 2. Позначимо тиск точок 1 і 3 через p0, а об'єм точок 2 і 4 через V0. Нехай при переході з 1 в 2 тиск змінюється на p, а об'єм на V. Такі ж самі зміни тиску і об'єму будуть і при переході з 3 в 4. Кількість теплоти, яка підводиться до газу на ділянці 1-2: 121212 AUQ  . Кількість теплоти, яка відводиться від газу на ділянці 3-4: 434334 AUQ  . Запишемо рівняння Менделєєва-Клапейрона для кожного стану газу. 1: )( 001 VVpRT  ; 2: 002 )( VppRT  3: )( 003 VVpRT  4: 004 )( VppRT  Віднімемо від (2) (1) і від (3) (4). h L L
  • 7. VppVTTR  0012 )( ; VppVTTR  0043 )( . Як бачимо зміна температури T2-T1 дорівнює зміні температури T3-T4, отже однакові і зміни внутрішніх енергій U12 і U43. Робота А12 більша за роботу А43 на величину 2 А (половину площі ромба), отже і кількість теплоти Q12 більша за кількість теплоти Q34 на величину 2 А . 3. а) Розглянемо схему, замінивши всі вітки після першої певним опором, який зображено квадратом. Оскільки U0=3,4 В, а діод відкривається, коли напруга на ньому 1 В, то UD1=1 В, а UАВ= UR1= Uквадрата1=2,4 В. Згідно закону Ома IR1=2,4 А. Аналогічно, продовжуючи розкривати схему, можна записати, що діод UD2 відкриється, коли напруга на ньому буде 1 В, тобто UD2=1 В, а UCD= UR2= Uквадрата2 =1,4 В. IR2=1,4 А Аналогічно UD3=1 В, а UR3=0,4 В, IR3=0,4 А. Наступний діод не зможе відкритись, бо напруга менша за 1 В, струм в наступних вітках не йде, тому I D3 =IR3=0,4 А, I D2= I D3+ IR2=1,8 А. I D1= I D2+ IR1=4,2 А. Відповідь: I D1 =4,2 А, I D2=1,8 А, I D3 =0,4 А; IR1=2,4 А, IR2=1,4 А, IR3=0,4 А. В наступних діодах і резисторах струм не йде. б) При напрузі U0<1 В, струм не йде. При напрузі 1 ВU0<2 В, струм іде через перший діод і перший резистор. 1 10 0 R UU I D  . Якщо U0=2 В, то І0=1 А. При цьому відкривається другий діод. Якщо U0=3 В, відкривається третій діод, при цьому UR2=1 В, IR2=1А. Тоді I0=IR2+IR1=3А. Графік зображено на малюнку. 4. При замкнутому ключі заряд конденсатора 11 CUq  , де U1 – напруга на конденсаторі: 1 21 1 R RR U    . Після підстановки q1 = 600 мкКл. Енергія конденсатора 18 2 2 1 1  C q W мДж. При розімкненому ключі заряд конденсатора 22 CUq  , де U2=. Після підстановки q2 = 2400 мкКл, а енергія конденсатора 288 2 2 2 1  C q W мДж. Роботу по підзарядці конденсатора виконують сторонні сили, при цьому виділяється певна кількість теплоти. QWq  . Звідси WqQ   . Після підстановки Q=162 мДж. 5. Визначити коефіцієнт тертя дерев’яного бруска по горизонтальній кришці столу. Обладнання: дерев’яний брусок, вимірювальна лінійка,нитка. Р о з в ’ я з а н н я . Прикладемо до однієї з бокових граней бруска горизонтально направлену силу F, під дією якої брусок вдасться зрушити з місця. Якщо ж цю силу прикласти на певній висоті h від основи бруска, то він буде перекидатись через відповідне ребро. Це означає, що момент сили F відносно осі, яка проходить через дане ребро, більший 0 0
  • 8. від моменту сили тяжіння mg, що діє на брусок відносно тієї ж осі, але в протилежному напрямі. Можна експериметально знайти найменшу висоту її, при якій дані моменти сил будуть рівними (тіло почне перекидатись): де а - довжина ребра бруска, перпендикулярного до осі обертання. Якщо прийняти до уваги те, що де – F1 сила тертя, розписана далі через коефіцієнт тертя , масу тіла m та прискорення вільного падіння g, то звідки Вимірявши а та h, можна обчислити коефіцієнт тертя бруска по горизонтальній поверхні.