1-4.pdf

1. Суботів – родинне гніздо
Богдана Хмельницького
Домашнє завдання: опрацювати опорний
конспект, прочитати § 17 до п.3 на стр.117.
Уважно подивіться відеосюжет та складіть 6-8
запитань до нього.

2. Уважно роздивіться карту, подивіться відео, прочитайте
матеріал підручника с. 117-118 та дайте письмові відповіді на запитання:
1. Як називалася Січ, з якої виступили козаки на чолі з Б.Хмельницьким?
2. Знайдіть міста Жовті Води, Корсунь, Пилявці та Львів. Запишіть дати битв або облоги.
3. Поміркуйте, яка країна могла б стати союзником у війні проти Речі Посполитою?
4. Яка країна стала союзником у війні проти Речі Посполитою?

3. Запишіть у зошит дату Зборівської битви та умови Зборівського договору.
Домашнє завдання: опрацювати опорний конспект та § 17,
виконати тест для самоперевірки своїх знань за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8978748 .

4. .
Адміністративно­територіальний устрій. За умовами Зборівського договору,
Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського,
Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 км2 на
той час проживало понад 3 млн осіб. Державу було поділено на полки, що були
одночасно адміністративно ­територіальними одиницями й підрозділами козацького
війська. У 1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжинський,
Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на
Правобережжі — дев’ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський,
Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість
полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово­політичної ситуації в
Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. — 20, а в 1954 р. — 18 полків. У
кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10—20 і більше сотень
Утворення Української козацької держави - Гетьманщини
Пригадайте умови
Зборівського договору.
Знайдіть на карті
кордони Гетьманщини
та її столицю.
Поміркуйте, які країни
могли б стати
союзниками
Б.Хмельницького у війні
з Річчю Посполитою?

5. Подивіться уважно відео!
Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького
Зміни у соціально-економічному житті. Набагато складнішою була ситуація із селянами, які жили
на приватних землях і заявляти про невизнання Зборівської угоди. Хмельницький, за скаргами
окремих шляхтичів, видавав їм універсали, де вимагав від селян, щоб вони своєму панові «всіляку
покору й підданство, як раніше, так і зараз віддавали, і в усьому пана свого... слухалися, ніяких бунтів,
свавільств не чинили». Однак, незважаючи на гетьманські універсали, які були направлені проти
повстанців, каральні загони не могли приборкати селянські невдоволення. Гетьман також розумів, що
боротьба проти польського панування не завершена, і без участі в ній селянства марно розраховувати
на перемогу. Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності всіляко підтримував
інтереси козацтва. Особи, які були вписані до реєстру, разом зі своїми родинами звільнялися від
кріпацтва й отримували права вільно жити в містах та селах, володіти землею, мати власне козацьке
самоврядування й судочинство. Провідне місце серед козаків займала старшина, яка зосереджувала у
своїх руках владу й багатства.
Домашнє завдання: опрацювати опорний
конспект, прочитати § 18, складіть 12
тестових завдань.

6. Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1650–1653 рр.
1—2 червня 1652 р. неподалік гори Батіг зійшлися
українсько-татарське військо (30—35 тис.) під
командуванням Богдана Хмельницького і польське
військо (30 тис.) Мартина Калиновського. Козаки
увірвалися до польського табору. Армія Речі Посполитої
була розгромлена вщент, сам Калиновський загинув.
Переможна битва під Батогом викликала масове
повстання козацької України проти шляхти. До початку
липня на території України відновлюється козацький
адміністративний устрій. Богдан Хмельницький знову
відновив кордон по Дністру і Случі.
Восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до
Кам’янця-Подільського і став табором під містечком Жванець. Туди підійшли й основні сили
українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу, яка виснажила ворожу
армію - почався голод, спалахнула епідемія. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували
ординці.
15 грудня 1653 року під Кам’янцем на Поділлі хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні
дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях протягом 40 днів.
Інтереси України за Кам’янецькою угодою не бралися до уваги, бо передбачене відновлення умов
Зборівського договору вже не влаштовувало українців.
Унаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні-червні 1652 р. влада
гетьманського уряду відновилася на Брацлавщині та Чернігівщині, й козацька
Україна знову здобула незалежність. Білоцерківський договір утратив чинність.
Після Батозької битви, у травні-червні 1652 р., українська армія, вступивши до
Молдавії, змусила Лупу виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш
Хмельницький узяв шлюб із Розандою Лупул.
Домашнє завдання: опрацювати опорний конспект та § 20,
виконати тест для самоперевірки своїх знань за посиланням
https://learningapps.org/6452731 .